ОСОБЛИВОСТІ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРЕМ’ЄР-МІНІСТРІВ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ (Д. КЕМЕРОН ТА Т.МЕЙ)
Автор(ка)
Антонова Валентина Юріївна
Ступінь
Магістр
Група
не вказано
Спеціальність
055 Країнознавство
Кафедра
Кафедра міжнародних відносин та міжнародного права
Анотація
В магістерській роботі розглянуто зовнішньо-політичну діяльність прем'єр-міністрів Великобританії: Терези Мей та її попередника Девіда Кемерона. Здійснено спробу визначити вплив характеру дій кожного із міністрів на зовнішньо-політичну ситуація Великобританії. Для досягення мети у визаченні та дослідженні особливостей зовнішньополітичної діяльності прем’єр-міністрів Великобританії Девіда Кемерона та Терези Мей. При цьому, об’єктом дослідження є інститут прем’єр-міністра Великобританії, предметом, відвопідно, є встановлення особливостей зовнішньополітичної діяльності британських прем’єр-міністрів Д. Кемерона та Т. Мей. Основне завданням є складення переліку зовнішньополітичних функцій та форм діяльності прем’єр-міністра, що впливають на зовнішньо-політичну дійсність Великобританії.
Зміст
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Велика Британія завжди була об’єктом цікавості для дослідників, які акцентували увагу на дослідженні таких характеристик держави: її історичний розвиток, формування державного устрою та політичної системи, нагромадження масиву культурної спадщини та традиції тощо. Значної уваги потребує вивчення інституту прем’єр-міністра держави, зовнішньополітичного вектора діяльності та дипломатія цієї держави, що, в свою чергу, є також активною учасницею світового політичного процесу та вагомим актором системи міжнародних відносин. Виконання національного інтересу у становленні могутнім полюсом впливу на міжнародній арені прослідковується як в процесі становлення Великої Британії, так і на сучасному етапі розвитку держави, що знаходить прояв у її зовнішньополітичній діяльності, при цьому прем’єр-міністр держави є головним виконавцем у досягненні цієї мети.
Європейський вектор зовнішньополітичної діяльності Великої Британії характеризується динамічним оновленням підходів, хід якого в основному залежить від змін правлячого уряду, чергування лейбористів з консерваторами в отриманні парламентської більшості, яке виступає сильним важелем впливу на суспільно-політичну дійсність у руках керівників країни, що грає вирішальну роль у виборі державою напрямку зовнішньої політики та має вплив га подальше перебування політика при владі.
Найвагомішим у дослідницькому процесі вивчення зовнішньої політики Великобританії є надання характеристики інституту прем’єр-міністра, шляхом виявлення змін громадської думки та настроїв населення до ролі посади прем’єр-міністра, яка зазнавала численних трансформацій впродовж свого існування з моменту започаткування. Наприклад, з початку заснування титул прем’єр-міністра знаменував насильство, а не офіційну роль, і в громадській думці існував як уособлення органу контролю та примусу, а не управління, натомість на сучасному етапі розвитку є гарантом демократії в державі, що зберегла монархічні традиції.
Без виконання прем’єр-міністром організаційних функцій неможлива ефективна праця уряду, яка потребує чіткого планування. Проте прем’єр-міністр не є абсолютно самостійним гравцем на політичній арені Великобританії, так як потрапляє у вплив від правлячої партії. Від зміщення рівноваги між внутрішньополітичними органами Сполученого Королівства Великобританії залежить розстановка акцентів при обранні зовнішньополітичного спрямування.
За правління прем’єр-міністра Девіда Кемерона зовнішня політика Великобританії характеризувалась більшою поблажливістю, поступливістю та компромісністю. В той же час сучасний прем’єр-міністр Тереза Мей веде більш жорстку політику, яка відрізняється принциповістю у відстоюванні національних інтересів Великобританії. Якщо Девіда Кемерона можна охарактеризувати як політика, який діє у напрямку ліберального консерватизму, то Терезу Мей можна із повною впевненістю назвати традиційним консерватором.
Проте діяльність прем’єр-міністра не завжди є позитивною для майбутнього держави. Наприклад, колишній прем’єр-міністр Девід Кемерон у своєму прагненні досягти особливих умов членства Сполученого Королівства Великобританії спричинив посприяв здійсненню Brexit, що є виходом Британії з Європейського Союзу, що в свою чергу також потягнуло за собою такі наслідки: стався різкий обвал курсу фунта стерлінгів та курсу євро. То ж наслідки діяльності попереднього прем’єр-міністра створили випробування для поточного політичного лідера Терези Мей, основним завданням якої є супроводження процесу Brexit з мінімалізацією шкоди внутрішньо-економічному становищу Великобританії та відновлення її іміджу держави із продуманою та послідовною політикою.
Актуальність дослідження зумовлена тим, що на сьогодні суть інституту прем’єр-міністра досить широко вивчається, але остаточно не є дослідженою. Оскільки політика уряду консерваторів на чолі з колишнім прем'єр-міністром Великої Британії Девідом Кемероном (з 11 травня 2010 до 13 липня 2016) та сучасним Прем’єр-міністром Терезою Мей (з 13 липня 2016 і до сьогодні) є досить показовою, це визначає логіку подальшого дослідження. Тому інститут прем’єр-міністра, а саме практична його сторона буде досліджена на прикладі порівняння зовнішньополітичної діяльності Д.Кемерона та Т. Мей.
Об’єктом дослідження є інститут прем’єр-міністра Великобританії.
Предметом – встановлення особливостей зовнішньополітичної діяльності британських прем’єр-міністрів Д. Кемерона та Т. Мей.
Мета дипломної роботи – визначити та дослідити особливості зовнішньополітичної діяльності прем’єр-міністрів Великобританії Девіда Кемерона та Терези Мей .
У зв’язку з визначеною метою визначено наступні дослідницькі завдання:
проаналізувати історіографію та джерела даної проблеми;
визначити місце інституту прем’єр-міністра в структурі влади ;
окреслити основні функції інституту прем’єр-міністра;
виділити зовнішньополітичні функції та форми (способи) прем’єр-міністра;
проаналізувати зовнішньополітичну діяльність Девіда Кемерона та його уряду;
охарактеризувати діяльність Терези Мей та її уряду у сфері зовнішньої політики.
Методи дослідження. Для виконання дослідницьких завдань було використано такі загальнонаукові методи, як аналіз і синтез (наприклад, для того аби зрозуміти, що являє собою інститут прем’єр-міністра, проаналізовано його основні складові та характеристики), системний та діалектичний методи, історичний та порівняльний (для встановлення особливостей функціонування інституту прем’єр-міністра Великобританії та пошуку спільних і відмінних рис зовнішньополітичної діяльності прем’єр-міністрів), опосередковано контент-аналіз та метод узагальнення.
Практичне значення роботи. Матеріали даної роботи можуть бути використані під час розробки навчально-методичних рекомендацій, лекційних навчальних курсів, присвячених дослідженню та аналізу зовнішньої політики Великобританії та її сучасного вектору зовнішньополітичної діяльності та ролі прем’єр-міністра в цій діяльності. Як приклад, це можуть бути такі курси як «Міжнародні відносини і світова політика» та «Аналіз зовнішньої політики».
Апробація роботи. Результати магістерської роботи були апробовані 7 квітня 2017 року під час регіональної науково-практичної конференції на тему «Європейські та міжнародні підходи до захисту прав людини» в секції «Актуальні питання регіональних студій та суспільних комунікацій».
Структура роботи. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, розбитих на підрозділи, висновків, списку використаної літератури та джерел. Загальний обсяг роботи складає 114 сторінок.
РОЗДІЛ І
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
І.1. Стан наукової розробки проблеми та джерельна база
Розглянемо масив літератури, який був використаний у даній дипломній роботі. Для початку необхідно виділити саме літературу, яка присвячена теоретичним аспектам проблеми дослідження. Теоретична частина роботи стосується загалом питання створення та розвитку інституту прем’єр-міністра загалом та, в особливості, у Великобританії, а також питання існування законодавчої гілки влади – парламенту.
Отже, розглядаючи стан наукової розробки проблеми та джерельну базу спочатку потрібно виділити літературу, яка стосується саме даного питання. У цій роботі були використанні українські, російські та англійські матеріали. Більшість робіт було використано саме українських та англійських авторів.
У своїй статті «Законотворення – основна функція Парламент» такий дослідник як О. Барабаш аналізує особливе місце законотворення в системі держави та детально описує сам його процес на прикладі декількох європейських держав, в тому числі і у Великобританії [1].
Група дослідників В. М. Бесчастний, О. В. Філонов, В. М. Субботін, С.М.Пашков у своєму навчальному посібнику «Конституційне (державне) право зарубіжних країн» аналізують появу самого терміну «прем’єр-міністр» та окреслюють функціонування даної посади в різних країнах [32].
Варто також зазначити про декілька робіт та підручників, котрі, крім великої кількості різних питань, розглядають також теоретичну сторону терміну «прем’єр-міністра». У даних роботах зазначається про історію становлення та формування посади, а також про функціонал прем’єр-міністра. Серед інших це стаття О. М. Мітцель та В. В. Федоренко, навчальний посібник К. О. Ващенка та В. О. Корнієнка, монографія В.М.Бебика, а також посібник П. П. Шляхтун [37; 48; 49; 50].
Досить грунтовно розглянули проблему державного врядування та секретаріату уряду. У виданні детально проаналізовано питання, що стосуються функцій та оптимальної організаційної структури уряду в низці країн, наведено ґрунтовні рекомендації, зокрема, щодо підвищення рівня узгодженості політики. Також розглядається проблема узгодження потреб демократії та підвищення ефективності діяльності органів влади. Авторами виступили: Міхал Бен-Гера, Збігнєв Кільмінський, Гжегож Ридлевський, Пітер Егардт, Адам Вольф, Ніколас д’Омбрен та Гі Каркассон [56].
Дослідник С. О. Пасько у своїй статті «Функції прем’єр-міністра України» виділяє лише функціональне призначення посади прем’єр-міністра. На прикладі України детально досліджує та вивчає, які функції притаманні прем’єр-міністру Україну та як глава уряду може їх реалізувати. [45]
Такий дослідник як І. А. Василенко в короткому курсі лекцій з дисципліни «Міжнародні переговори в бізнесі та політиці» опосередковано проаналізував принцип поведінки Девіда Кемерона під час різного роду переговорів та дослідив образ прем’єр-міністра Великобританії на прикладі його біографії та визначив основні позитивні та негативні критерії політика саме на посаді прем’єр-міністра [5].
Також були проаналізовані роботи іноземних авторів. Досить корисними для написання виявились дві праці.
Першою роботою була книга професора Каліфорнійського університету Гері Кокса, який розглядає проблему виборчого процесу в широкому розмаїтті контекстів поведінки політичних представників в більшості на основі математичної теорії ігор [31].
І другою працею була стаття дослідниці з університету Канзасу Дж. Каарбо (J. Kaarbo). У даній роботі було висвітлено питання стилю поведінки прем’єр-міністра на міжнародній арені: як політик сприймає інформацію, як реагує на неї та як він творить політику [93].
Для кращого розуміння питання лідерства політика, як характеристики, необхідної в сучасному міжнародному світі, також було проаналізовано роботу вже російського автора А. Д. Пахарева, який у своїй монографії «Политическое лидерство и лидеры» виділяє концепції лідерства, різні їх типології, а також наводить різні приклади стилів політичного лідерства [46].
Окремою групою можна також виділити літературу, яка стосувалась саме становлення та розвитку посади прем’єр-міністра та парламенту безпосередньо Великобританії. У даній групі було використано роботи українські та англійські праці.
Така дослідниця як Т. А. Француз-Яковець у своїй роботі досліджує місце та роль двопалатного парламенту Великобританії та посади прем’єр-міністра у системі поділу влади. Також у статті зазначається про чітку систему функціонування трьох гілок влади держави [66].
В іншій статті О. Г. Данильян висвітлює досвід формування та удосконалення політичної системи Великобританії, розвиток трьох гілок влади та становлення посади прем’єр-міністра. Також досить докладно проаналізовано політичну діяльність більшості прем’єр-міністрів країни [21].
Більшість джерел з даної теми становили саме англійські роботи. Серед таких досить корисними для написання даної роботи були статті авторів А. Блік та Дж. Джонс (A. Blick та G. Jones), С. Б. Дисон (S. В. Dyson), С. Лі та М. Біч (S. Lee та M. Beech), які зазначали про важливість та необхідність індивідуальних характеристик, особистих навичок, репутації, правильного іміджу політичного лідера та впливу цих чинників на політика під час творення політики [73; 109; 110; 111].
У статті «The powers of the Prime Minister» було розглянуто повноваження прем’єр-міністра в рамках політичних структур Великобританії, їх становлення та розвиток [116].
Друга досить велика частина використаної літератури стосується питання зовнішньої політики Великобританії, її формування та розвитку. Окремою групою можна виділити матеріали про сучасну зовнішню політику Сполученого Королівства, а саме зовнішню політику урядів Девіда Кемерона та Терези Мей. У цій групі джерел також були використані українські, російські та американські та британські праці.
У навчальному посібнику для студентів вищих навчальних закладів автора М. Швагуляк, крім багатьох інших питань, досить грунтовно зазначається про формування внутрішньої та зовнішньої політики Великобританії у другій половині ХХ століття [68].
Ще один навчальний посібник, але вже автора Ю. Косова, який багато уваги присвятив розгляду ряду актуальних проблем світової політики. У ньому розкриваються теоретичні та методологічні основи сучасної науки міжнародних відносин. Окремим пунктом даного підручника також було виділено матеріал про зовнішньополітичні пріоритети Великобританії [34].
У рецензії на монографію «Дилеммы Британии: поиск путей развития» автор досить докладно аналізує комплексний підхід до вивчення історії та сьогодення Британії, подає на розгляд сучасну структуру зовнішньополiтичного відомства та дослiджує європейський напрям зовнішньої політики Великобританії [24].
Такий дослідник І. І. Судак у своїй статті «Особливості реалiзації зовнішньополiтичного курсу Великобританії» визначає основнi напрями зовнішньополiтичної діяльності Великої Британії, а саме її взаємовідносини та співпрацю iз різними державами [60].
У своїй аналітичній записці С. Л. Савін виділяє основні особливості, чинники й напрями коригування зовнішньополітичного курсу Великобританії, обґрунтовує актуальність розвитку українсько-британських відносин та пропонує свої рекомендації розвитку подальшого українсько-британського партнерства [54].
Досить корисними були також праці А. В. Грубінко. У своїх статтях автор розглядає зовнішню політику Великобританії у різних її можливих проявах. До прикладу, А. Грубінко в одній із своїх робіт визначає позицію Великої Британії в європейській політичній інтеграції із її становлення і до сучасності. Автор також розглядає зовнішню політику Сполученого Королівства саме в контексті проблем та перспектив розвитку спільної зовнішньої політики та політики безпеки ЄС [16; 17].
В іншій своїй статті «Європейська політика Великої Британії після приходу до влади коаліції консерваторів і ліберальних демократів» А.Грубінко порівнює зовнішню політику Великобританії, а саме її європейського напряму, під час правління консерваторів і ліберальних демократів. Ще один напрям зовнішньої політики Великобританії автор розглядає в наступній своїй статті, у якій автор виділяє два можливі політичні напрями співпраці: саме європейський та атлантичний [18; 19].
О. Павлюк у своїй праці зазначає про сучасний стан зовнішньої політики Сполученого Королівства та можливі зміни у зовнішньополітичному курсі держави. Також опосередковано автор розглядає історичні передумови та фактори, які впливали на формування сучасної зовнішньої політики [44].
У свою чергу, В. А. Соколова у своїй статті достатньо грунтовно розглядає лише європейський напрямок у зовнішній політиці Великобританії на прикладі прем’єр-міністрів Сполученого Королівства XXI століття [58].
За схожою тематикою працювала і Н. Л. Яковенко у своїй роботі «Велика Британія в сучасні системі міжнародних відносин: заявка на європейське лідерство». Однак, у даній роботі автор також зазначає про недоліки Європейського Союзу, з точки зору Великобританії, та можливі шляхи їх вирішення [71].
Для аналізу даної роботи були також використані російські праці. Серед таких була досить велика кількість робіт, які стосувались безпосередньо зовнішньої політики Великобританії, її становлення, сучасний стан та прогнози на майбутнє [10; 11; 12; 13].
Серед багатьох інших також було проаналізовано розвиток формування зовнішньої політики Великої Британії, особливості зовнішньої політики на сучасному етапі та прогнози різних дослідників щодо майбутнього зовнішньополітичного вектору Великої Британії [8; 9].
Окремо також можна виділити статтю «Внутренняя и внешняя политика Великобритании», у якій також безпосередньо розглядається питання формування та розвитку як внутрішньої так і зовнішньої політики Сполученого Королівства [14].
Щодо американських праць, присвячених зовнішній політиці Великобританії, варто виділити працю М. Г. Лонга (M. H. Long), у якій автор досліджує питання зовнішньої політики Великобританії, її становлення та розвитку [99].
За схожою тематикою була використана стаття Г. В. Годсона (H. V. Hodson) «British Foreign Policy and the Dominions», у якій автор також досліджує проблему зовнішньої політики Великобританії на сучасному етапі розвитку держави [88].
У ще одній американській праці такий дослідник як Р. Гарріс (R. Harris) зазначає про основні проблеми зовнішньої політики Великобританії, аналізує їх та пропонує свої шляхи вирішення даних питань [105].
За схожою тематикою працював Р. Вітмен (R. Whitman), який аналізує сучасну зовнішню політику Великобританії, виділяє можливі шляхи розвитку двосторонніх відносин Британії з іншими країнами та зазначає також вигідні, на думку автора, для держави сфери міжнародної співпраці [107].
Також для кращого розуміння сучасної зовнішньої політики Великобританії, її формування, пріоритетних напрямків міжнародної співпраці держави та можливих нових сфер співробітництва було проаналізовано ще декілька англійських праць [113; 114; 121; 122; 123].
Окремо варто виділити категорію матеріалів, які стосуються вже сьогодення, а саме сучасної зовнішньої політики Великобританії, тобто, зовнішньополітичної діяльності урядів Девіда Кемерона та Терези Мей.
Що стосується діяльності Девіда Кемерона у сфері зовнішньої політики, то, для більшої об’єктивності, глибокого ознайомлення та широкого розуміння, у даній роботі були використані матеріали російською та англійською мовами.
Серед російських праць, варто виділити статтю «Британия Кэмерона: резкий поворот внешнеполитического курса», у якій зазначається про зміну зовнішньополітичного курсу держави, про візити прем'єр-міністра до інших країн та що ці робочі поїздки будуть означати для самої Великобританії [3].
У своїй статті «Сто дней правительства Кэмерона» Н. Голіцина досліджує діяльність політичного лідера Великобританії Девіда Кемерона у перші сто днів роботи на посаді прем'єр-міністра. Сто днів – це відносний рубіж, коли традиційно підбивають перші підсумки роботи і нового уряду, і прем'єр-міністра, а також прогнозують можливі подальші дії політика [15].
М. Мінаєв у своїй роботі обґрунтовує те, як відбулась переоцінка пріоритетів держави на міжнародній арені з приходом до влади коаліційного уряду на чолі з Девідом Кемероном і Ніком Клеггом. Автор також розглядає нову зовнішньополітичну програму, яка стосується нарощування активності та зміни ролі Великобританії на міжнародній арені та зазначає про наміри уряду зберегти за Британією статус однієї з провідних світових держав [37].
При написанні також було використано працю таких дослідників як Е.О.Савченко та А. А. Москалева «Внешняя политика Великобритании и проблема китайского выбора Дэвида Кэмерона». Ця стаття присвячена розгляду та аналізу сучасного стану справ у зовнішній політиці Великої Британії, а також перспективам її подальшого розвитку. Також зазначається про те, що Лондон на сьогодні прагне проводити диверсифікацію свого зовнішньополітичного курсу. Окремим пунктом автори приділяють увагу актуальним проблемам консервативного уряду прем'єра Девіда Кемерона, а саме відносинам з Європейським Союзом в питанні проведення референдуму щодо умов подальшого членства Великобританії в даній структурі, а також вибудовування нових двосторонніх відносин з Китаєм і азіатськими країнами, зберігаючи при цьому хороші відносини з американською адміністрацією [55].
М. Е. Шуляковска у своїй роботі досить грунтовно підійшла до проблеми зовнішньої політики Великобританії уряду Девіда Кемерона. Досить багато уваги автор приділяє питанням європейського і американського напрямку зовнішньої політики коаліційного уряду Девіда Кемерона та Ніка Клегга, питанням двосторонніх відносин з країнами Близького Сходу, а також відносинам Сполученого Королівства з Російською Федерацією загалом та в контексті конфлікту в Сирії та в умовах української кризи. Також зазначається про ставлення коаліційного уряду до криз в Лівії та Сирії [69].
З приводу англійського матеріалу, який стосується зовнішньополітичної діяльності уряду Девіда Кемерона, то вартим уваги є Консервативний маніфест 2010 року – запрошення приєднатися до уряду Великобританії. У документі зазначається багато пріоритетних напрямків внутрішньої та зовнішньої політики, за якими планує працювати уряд, а також виділяються актуальні проблеми держави та можливі шляхи їх вирішення [91].
Інша англійська стаття автора М. Біч (M. Beech) стосується зовнішньої політики консервативного уряду, глобального підходу Д. Кемерона до формування політики, також розглядається консервативне ставлення до «особливих відносин» із США та оцінюється безперервність та зміна підходу Консервативної партії до зовнішньої політики [97].
У ще одній англійській статті «The Cameron doctrine: Britain’s new foreign policy» автора Ф. Нельсона (F. Nelson) розглядається нові зовнішньополітичні напрями діяльності Девіда Кемерона. Зазначається, що політик починає більше орієнтуватись на країни Африки (Лівія, Малі та Єгипет) [84].
Наступною тематичною частиною літератури необхідно виділити матеріали, які присвячені зовнішньополітичній діяльності уряду Великої Британії Терези Мей. У даній групі в більшості були використані англійські та декілька українських праць.
Щодо українських робіт, то спочатку варто зазначити статтю В.Романової «Старт підготовки Brexit та перші проміжні результати». У ній автор розглядає як проходить процедура виходу країни з Європейського Союзу, які є пріоритетні напрямки переговорних процесів уряду Терези Мей та ЄС, а також які результати роботи вже наявні на сьогодні [53].
Такої ж тематики стосується і наступна стаття «План уряду Британії щодо виходу з ЄС: 12 ключових пунктів», у якій зазначається план уряду Терези Мей щодо переговорів про вихід країни зі складу Європейського Союзу. В плані, окрім іншого, прем’єр-міністр зазначила, що після виходу з ЄС, Великобританія і надалі підтримуватиме зовнішньополітичні пріоритети Європейського Союзу, буде співпрацювати у сфері боротьби зі злочинами та тероризмом, однак, держава прагне контролювати кількість мігрантів, які приїжджають до Сполученого Королівства з ЄС [47].
Для аналізу зовнішньополітичної діяльності прем’єр-міністра Великої Британії також були проаналізовані невелика кількість англійських статей.
У статті «Five reasons to support Theresa May’s response to Russia» зазначається про виступи британського політичного лідера щодо сучасних двосторонніх відносин Великої Британії та Російської Федерації, нинішню досить агресивну поведінку Росії на міжнародній арені та, зокрема, по відношенню до Сполученого Королівства та можливі шляхи стримування такої поведінки РФ [83].
Інша англійська праця С. Пірса (S. Peers) стосується виступів прем’єра Терези Мей та міністра закордонних справ Бориса Джонсона. Виступи стосувались майбутніх відносин Великої Британії та Європейського Союзу. У свої статті автор порівняв тон та поведінку цих політиків, а також, безперечно, зміст їхніх виступів. І що стосується змісту промов, то Тереза Мей зазначала про необхідність тісної співпраці з ЄС, тоді як Борис Джонсон наголошував на тому, щоб уникати тісного співробітництва з Європейським Союзом та орієнтуватись на інші країни [112].
Ще одна опрацьована стаття зазначає стратегію переговорів уряду Великобританії та ЄС. У ній повідомляється також, що Тереза Мей готова йти на компроміси для досягнення вигідної угоди обох її сторін: Сполученого Королівства та Європейського Союзу [117].
У даній роботі також були використані матеріали з урядових сайтів Великобританії (www.gov.uk та www.parliament.uk ).
З веб-сайту www.gov.uk були використані статті про становлення та розвиток посади прем'єр-міністра та промови Девіда Кемерона на посту прем’єр-міністра Великобританії [65].
Досить корисною для розуміння була стаття авторів А. Блік та Дж. Джонс (A. Blick, G. Jones). У даній роботі автори дуже грунтовно підійшли до питання появи та формування посади прем'єр-міністра в уряді Великобританії та розкрили проблему становлення нових функцій прем’єра у системі влади. Дане питання було розкрите за допомогою аналізу діяльності прем’єр-міністрів Великобританії у внутрішній та зовнішній політиці [72].
Для кращого розуміння європейського напрямку політики Девіда Кемерона було також проаналізовано одну із його промов. У ній британський лідер зазначає про можливі майбутні відносини Великої Британії та ЄС, виділяє три, на думку уряду Великобританії, основні проблеми Європейського Союзу та пропонує шляхи їх вирішення [80].
Ще одна проаналізована промова британського прем'єр-міністра Девіда Кемерона, яка відбулась у листопаді 2015 року під час саміту G20 в Туреччині, стосувалась питань національної безпеки, тероризму та глобального потепління, а також проблем в Сирії [86].
В іншій своїй промові прем'єр-міністр закликав світових лідерів збільшити видатки допомоги та зазначив про свої пріоритети для Великої Британії на найближчий період. Насамперед, це ситуація в Сирії, збільшення відповідальності щодо проблем тероризму, а також питання зміни клімату. Даний виступ мав місце бути на 70-й сесії Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй в Нью-Йорку з 27 по 30 вересня 2015 року, яку і очолив Девід Кемерон на посаді прем’єр-міністра [102].
Під час написання даної роботи було також проаналізовано Національну стратегію безпеки і оборони Великобританії (2015р.), у якій виділяється стратегія національної безпеки уряду на найближчі 5 років та методи її реалізації. Також зазначається про напрями міжнародного співробітництва, проблеми міжнародного тероризму та можливі шляхи боротьби з ним, а також інші глобальні цілі Великобританії, в рамках яких буде працювати уряд британського прем’єр-міністра. Особливу увагу було звернено на пункт щодо зовнішньої політики уряду Сполученого Королівства [115].
На іншому урядовому сайті www.parliament.uk було використано дві статті, які стосувалися ролі прем’єр-міністра Великобританії у структурі влади. У роботах також досить широко розглядається питання повноважень прем'єр-міністра у різних сферах діяльності політика [94; 96].
Найбільшою групою використаних джерел становлять інформаційні новинні повідомлення та статті. Під час роботи були проаналізовані повідомлення українського та американського інтернет-видань («Погляд» та «Голос Америки»); замітки в українських, російських, британських та американських газетах; статті українських, російських, британських та німецьких інформаційно-аналітичних агентств; повідомлення інформаційного агентства «112 Україна». Також були використані повідомлення з новинних сайтів, електронних журналів та аналітичних центрів.
Що стосується інтернет-видань, то в українському виданні «Погляд» було проаналізовано статтю «Британія розірвала усі дипломатичні відносини з Росією», в які автор зазначає про причини погіршення двосторонніх відносин між Великобританією та Російською Федерацією та обґрунтовує вимушені кроки Сполученого Королівства на міжнародній арені [2].
В американському інтернет-виданні «Голос Америки» автор Дж. Детмер у своїй роботі досліджує, так звані, особливі відносини Великобританії та США. У статті також зазначається про побоювання деяких британських дипломатів щодо майбутніх відносин між країнами через вихід Сполученого Королівства з ЄС [23].
Наступною підгрупою використаних джерел варто визначити короткі повідомлення та замітки з новинних сайтів та телеканалів. Серед новинних сайтів були використані статті українських Телевізійної служби новин, каналу Прямий та 24 Каналу, російський ИноСМИ.ру, французький Euronews та австралійський The Conversation.
Повідомлення на українському сайті ТСН стосується сучасних двосторонніх відносин між Великою Британією та США. У ній зазначається про можливість погіршення відносин між державами через висловлювання та поведінку президента США Д. Трампа стосовно виходу держави з ЄС [30].
Для кращого розуміння взаємовідносин Великобританії з Європейським Союзом було проаналізовано статті статтю українського новинного сайту 24 Канал та французького Euronews. У даних роботах зазначається про вихід Сполученого Королівства з ЄС, про майбутнє нове рівноправне партнерство між Британією та державами-членами ЄС та про нові можливі напрями співпраці з країнами в інших регіонах [61; 67].
На сайті каналу Прямий було використано статтю, у якій зазначається про те, як прем’єр-міністр Великобританії Тереза Мей у своїй доповіді розкритикувала досить агресивну зовнішню політику Російської Федерації, наостанок зазначивши, що «ми знаємо, що ви [Росія] робите, і у вас нічого не вийде» [63].
Для об'єктивності також було проаналізовано статтю російського новинного сайту ИноСМИ.ру, який відслідковує новинні повідомлення та аналітичні статті в іноземних засобах масової інформації, котрі стосуються Російської Федерації. У статті обґрунтовується чому відбувається погіршення відносин між державами та які фактори на це впливають та піднімається питання можливого покращання відносин в майбутньому [59].
Інший вже австралійський новинний сайт The Conversation був корисним двома статтями авторів Р. Вітмен (R. Whitman) та В. Ханімен (V. Honeyman). Обидві статті стосуються зовнішньополітичної діяльності прем’єр-міністра Великобританії Терези Мей. Однак, в першій роботі автор звертає увагу на певну непередбачуваність деяких векторів зовнішньої політики Сполученого Королівства. У той же час другий автор у своїй праці більше висвітлює питання напрямів зовнішньополітичної співпраці уряду Великої Британії. Зазначається про такі актуальні напрями співробітництва як ЄС, США та Китай [107; 125].
Варто також зазначити про ще одну підгрупу джерел – це електронний журнал. Серед них були проаналізовані українські та американський електронні журнали.
В українському журналі NEWSSKY було досліджено статтю, в якій розглядається політичний курс колишнього британського прем’єр-міністра Девіда Кемерона, а також представлені різні думки дослідників про питання майбутнього референдуму щодо виходу Британії з ЄС [39].
У іншому українському суспільно-політичному електронному журналі «Новое Время» А. Павленко присвячує свою статтю новому прем’єр-міністру Великобританії Терезі Мей. Автор аналізує образ політика, визначає особисті позитивні та негативні риси політика, які можуть вплинути на результати подальшої діяльності, порівнює її діяльність на посаді міністра внутрішніх справ та перші кроки на посаді прем’єра, а також прогнозує можливі подальші вектори діяльності вже у сфері зовнішньої політики [43].
Також корисним для аналізу був американський тематичний журнал «Foreign Affairs», який в більшості присвячений зовнішній політиці США. Однак, в ньому також присутні статті на іншу тематику. Серед інших було проаналізовано дві праці М. Метьюса (M. Matthijs), одна з яких стосується європейського напрямку політики колишнього британського лідера Девіда Кемерона, а інша вже зазначає про європейський вектор діяльності сучасного прем’єр-міністра Терези Мей та проблеми співробітництва Британії та держав-членів ЄС, а також виходу країни з цієї організації [100, 101].
В іншому американському електронному журналі «Foreign Policy» зазначається про питання виходу країни з ЄС та про наміри британського уряду повернути Сполученому Королівству «глобальну залученість» держави в міжнародних відносинах [95].
Одну з найбільших груп використаних джерел становлять газети. Під час роботи були використані електронні варіанти української, російської, американської та британської газет.
Що стосується української газети «Дзеркало тижня», то в ній було проаналізовано статтю автора Ю. Загоруйко, яка визначила положення колишнього прем’єр-міністра Девіда Кемерона щодо проблеми участі в ЄС. У роботі також відзначена реакція глав європейських держав з приводу промови політика та проблеми участі в організації в цілому [26].
Інша стаття «Британський прем'єр Тереза Мей: Brexit — означає Brexit» цієї ж газети обґрунтовує ставлення новообраного політика Терези Мей на посаду прем’єр-міністра щодо проблеми проведеного референдуму та питання виходу Сполученого Королівства з Європейського Союзу [4].
Російська газета «Взгляд» представляє статтю «Британия выторговала себе особый статус в ЕС» журналістів Е. Нерозніковой та Ю. Богданова, у якій автори розглядають особливі умови, яких зміг досягти колишній прем’єр Девід Кемерон для країни в ході переговорів у Європейському Союзі [40].
Т. Мактак (T. Mctague) в американській газеті POLITICO розкриває питання зовнішньої політики британського лідера Терези Мей та аналізує наскільки вигідними та корисними для держави будуть ті чи інші дії політика на міжнародній арені [120].
В американській газеті The New York Times такий автор як J. F. Burns зазначає про африканський напрям співпраці Великої Британії, а саме візити Девіда Кемерона до деяких африканських країн, та аналізує результати даної зовнішньополітичної співпраці [92].
Що стосується британських газет, то у даній роботі їх було використано досить велику кількість. У одній з таких газет The Telegraph автор Р. Ніблет (R. Niblett) представляє свою статтю, у якій автор зазначає, що Сполучене Королівство повинно переглянути свою зовнішньополітичний вектор, співпрацю з Європейським Союзом та знайти можливі нові актуальні напрями міжнародного співробітництва [106].
Досить корисними для написання даної роботи були статті британської газети The Guardian. В одній з таких статей було викладено повний текст промови Девіда Кемерона як глави партії на одній з конференцій Консервативної партії. У своєму виступі політик звертає увагу на актуальні проблеми сьогодення держави, пріоритетні завдання Консервативної партії, шляхи їх вирішення, а також зазначає про результати партії, які були досягнуті за час роботи при владі [77].
Інші дві статті цієї ж газети стосуються зовнішньої політики колишнього прем’єр-міністра Великої Британії Девіда Кемерона. Перша робота обгрунтовує зовнішньополітичну діяльність британського лідера з філософської точки зори. В другій роботі аналізується діяльність політика у на міжнародній арені порівнюючи її з активністю інших попередніх прем’єрів Сполученого Королівства [79; 81].
Також у газеті The Guardian було розглянуто статтю авторів П. Вінтур та Е.Спароу (P. Wintour та A. Sparrow). У ній розкриваються матеріали про кризу довіри до своєї зовнішньої політики, яку Сполучене Королівство нещодавно могло помітити. Як зазначають автори, таке явище спостерігається через умови щодо продовження членства держави в Європейському Союзі, яких намагався досягти Девід Кемерона на посту прем’єр-міністра [104].
В іншій британській газеті The Huffington Post було використано статтю «UK Foreign Policy» автора Е. Сміт (A. Smith). Праця зазначає про особливості зовнішньої політики уряду Девіда Кемерона та виділяє різні напрямки співпраці Великобританії [74].
Статті у ще одній британській газеті The Independent стосуються вже зовнішньополітичного напрямку діяльності сучасного прем’єр-міністра Великобританії Терези Мей. У роботах висвітлюються напрямки діяльності та можливі результати, яких необхідно досягти уряду в своїй роботі. Ці положення обґрунтовувала сама британський лідер у своїх виступах [98; 118].
На сайті вже інформаційного агентства «112.ua» серед інших праць було використано статтю, у якій зазначається про ставлення Девіда Кемерона до Російської Федерації та про негативні наслідки, котрі можуть стосуватись Росії через її
Актуальність теми дослідження. Велика Британія завжди була об’єктом цікавості для дослідників, які акцентували увагу на дослідженні таких характеристик держави: її історичний розвиток, формування державного устрою та політичної системи, нагромадження масиву культурної спадщини та традиції тощо. Значної уваги потребує вивчення інституту прем’єр-міністра держави, зовнішньополітичного вектора діяльності та дипломатія цієї держави, що, в свою чергу, є також активною учасницею світового політичного процесу та вагомим актором системи міжнародних відносин. Виконання національного інтересу у становленні могутнім полюсом впливу на міжнародній арені прослідковується як в процесі становлення Великої Британії, так і на сучасному етапі розвитку держави, що знаходить прояв у її зовнішньополітичній діяльності, при цьому прем’єр-міністр держави є головним виконавцем у досягненні цієї мети.
Європейський вектор зовнішньополітичної діяльності Великої Британії характеризується динамічним оновленням підходів, хід якого в основному залежить від змін правлячого уряду, чергування лейбористів з консерваторами в отриманні парламентської більшості, яке виступає сильним важелем впливу на суспільно-політичну дійсність у руках керівників країни, що грає вирішальну роль у виборі державою напрямку зовнішньої політики та має вплив га подальше перебування політика при владі.
Найвагомішим у дослідницькому процесі вивчення зовнішньої політики Великобританії є надання характеристики інституту прем’єр-міністра, шляхом виявлення змін громадської думки та настроїв населення до ролі посади прем’єр-міністра, яка зазнавала численних трансформацій впродовж свого існування з моменту започаткування. Наприклад, з початку заснування титул прем’єр-міністра знаменував насильство, а не офіційну роль, і в громадській думці існував як уособлення органу контролю та примусу, а не управління, натомість на сучасному етапі розвитку є гарантом демократії в державі, що зберегла монархічні традиції.
Без виконання прем’єр-міністром організаційних функцій неможлива ефективна праця уряду, яка потребує чіткого планування. Проте прем’єр-міністр не є абсолютно самостійним гравцем на політичній арені Великобританії, так як потрапляє у вплив від правлячої партії. Від зміщення рівноваги між внутрішньополітичними органами Сполученого Королівства Великобританії залежить розстановка акцентів при обранні зовнішньополітичного спрямування.
За правління прем’єр-міністра Девіда Кемерона зовнішня політика Великобританії характеризувалась більшою поблажливістю, поступливістю та компромісністю. В той же час сучасний прем’єр-міністр Тереза Мей веде більш жорстку політику, яка відрізняється принциповістю у відстоюванні національних інтересів Великобританії. Якщо Девіда Кемерона можна охарактеризувати як політика, який діє у напрямку ліберального консерватизму, то Терезу Мей можна із повною впевненістю назвати традиційним консерватором.
Проте діяльність прем’єр-міністра не завжди є позитивною для майбутнього держави. Наприклад, колишній прем’єр-міністр Девід Кемерон у своєму прагненні досягти особливих умов членства Сполученого Королівства Великобританії спричинив посприяв здійсненню Brexit, що є виходом Британії з Європейського Союзу, що в свою чергу також потягнуло за собою такі наслідки: стався різкий обвал курсу фунта стерлінгів та курсу євро. То ж наслідки діяльності попереднього прем’єр-міністра створили випробування для поточного політичного лідера Терези Мей, основним завданням якої є супроводження процесу Brexit з мінімалізацією шкоди внутрішньо-економічному становищу Великобританії та відновлення її іміджу держави із продуманою та послідовною політикою.
Актуальність дослідження зумовлена тим, що на сьогодні суть інституту прем’єр-міністра досить широко вивчається, але остаточно не є дослідженою. Оскільки політика уряду консерваторів на чолі з колишнім прем'єр-міністром Великої Британії Девідом Кемероном (з 11 травня 2010 до 13 липня 2016) та сучасним Прем’єр-міністром Терезою Мей (з 13 липня 2016 і до сьогодні) є досить показовою, це визначає логіку подальшого дослідження. Тому інститут прем’єр-міністра, а саме практична його сторона буде досліджена на прикладі порівняння зовнішньополітичної діяльності Д.Кемерона та Т. Мей.
Об’єктом дослідження є інститут прем’єр-міністра Великобританії.
Предметом – встановлення особливостей зовнішньополітичної діяльності британських прем’єр-міністрів Д. Кемерона та Т. Мей.
Мета дипломної роботи – визначити та дослідити особливості зовнішньополітичної діяльності прем’єр-міністрів Великобританії Девіда Кемерона та Терези Мей .
У зв’язку з визначеною метою визначено наступні дослідницькі завдання:
проаналізувати історіографію та джерела даної проблеми;
визначити місце інституту прем’єр-міністра в структурі влади ;
окреслити основні функції інституту прем’єр-міністра;
виділити зовнішньополітичні функції та форми (способи) прем’єр-міністра;
проаналізувати зовнішньополітичну діяльність Девіда Кемерона та його уряду;
охарактеризувати діяльність Терези Мей та її уряду у сфері зовнішньої політики.
Методи дослідження. Для виконання дослідницьких завдань було використано такі загальнонаукові методи, як аналіз і синтез (наприклад, для того аби зрозуміти, що являє собою інститут прем’єр-міністра, проаналізовано його основні складові та характеристики), системний та діалектичний методи, історичний та порівняльний (для встановлення особливостей функціонування інституту прем’єр-міністра Великобританії та пошуку спільних і відмінних рис зовнішньополітичної діяльності прем’єр-міністрів), опосередковано контент-аналіз та метод узагальнення.
Практичне значення роботи. Матеріали даної роботи можуть бути використані під час розробки навчально-методичних рекомендацій, лекційних навчальних курсів, присвячених дослідженню та аналізу зовнішньої політики Великобританії та її сучасного вектору зовнішньополітичної діяльності та ролі прем’єр-міністра в цій діяльності. Як приклад, це можуть бути такі курси як «Міжнародні відносини і світова політика» та «Аналіз зовнішньої політики».
Апробація роботи. Результати магістерської роботи були апробовані 7 квітня 2017 року під час регіональної науково-практичної конференції на тему «Європейські та міжнародні підходи до захисту прав людини» в секції «Актуальні питання регіональних студій та суспільних комунікацій».
Структура роботи. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, розбитих на підрозділи, висновків, списку використаної літератури та джерел. Загальний обсяг роботи складає 114 сторінок.
РОЗДІЛ І
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
І.1. Стан наукової розробки проблеми та джерельна база
Розглянемо масив літератури, який був використаний у даній дипломній роботі. Для початку необхідно виділити саме літературу, яка присвячена теоретичним аспектам проблеми дослідження. Теоретична частина роботи стосується загалом питання створення та розвитку інституту прем’єр-міністра загалом та, в особливості, у Великобританії, а також питання існування законодавчої гілки влади – парламенту.
Отже, розглядаючи стан наукової розробки проблеми та джерельну базу спочатку потрібно виділити літературу, яка стосується саме даного питання. У цій роботі були використанні українські, російські та англійські матеріали. Більшість робіт було використано саме українських та англійських авторів.
У своїй статті «Законотворення – основна функція Парламент» такий дослідник як О. Барабаш аналізує особливе місце законотворення в системі держави та детально описує сам його процес на прикладі декількох європейських держав, в тому числі і у Великобританії [1].
Група дослідників В. М. Бесчастний, О. В. Філонов, В. М. Субботін, С.М.Пашков у своєму навчальному посібнику «Конституційне (державне) право зарубіжних країн» аналізують появу самого терміну «прем’єр-міністр» та окреслюють функціонування даної посади в різних країнах [32].
Варто також зазначити про декілька робіт та підручників, котрі, крім великої кількості різних питань, розглядають також теоретичну сторону терміну «прем’єр-міністра». У даних роботах зазначається про історію становлення та формування посади, а також про функціонал прем’єр-міністра. Серед інших це стаття О. М. Мітцель та В. В. Федоренко, навчальний посібник К. О. Ващенка та В. О. Корнієнка, монографія В.М.Бебика, а також посібник П. П. Шляхтун [37; 48; 49; 50].
Досить грунтовно розглянули проблему державного врядування та секретаріату уряду. У виданні детально проаналізовано питання, що стосуються функцій та оптимальної організаційної структури уряду в низці країн, наведено ґрунтовні рекомендації, зокрема, щодо підвищення рівня узгодженості політики. Також розглядається проблема узгодження потреб демократії та підвищення ефективності діяльності органів влади. Авторами виступили: Міхал Бен-Гера, Збігнєв Кільмінський, Гжегож Ридлевський, Пітер Егардт, Адам Вольф, Ніколас д’Омбрен та Гі Каркассон [56].
Дослідник С. О. Пасько у своїй статті «Функції прем’єр-міністра України» виділяє лише функціональне призначення посади прем’єр-міністра. На прикладі України детально досліджує та вивчає, які функції притаманні прем’єр-міністру Україну та як глава уряду може їх реалізувати. [45]
Такий дослідник як І. А. Василенко в короткому курсі лекцій з дисципліни «Міжнародні переговори в бізнесі та політиці» опосередковано проаналізував принцип поведінки Девіда Кемерона під час різного роду переговорів та дослідив образ прем’єр-міністра Великобританії на прикладі його біографії та визначив основні позитивні та негативні критерії політика саме на посаді прем’єр-міністра [5].
Також були проаналізовані роботи іноземних авторів. Досить корисними для написання виявились дві праці.
Першою роботою була книга професора Каліфорнійського університету Гері Кокса, який розглядає проблему виборчого процесу в широкому розмаїтті контекстів поведінки політичних представників в більшості на основі математичної теорії ігор [31].
І другою працею була стаття дослідниці з університету Канзасу Дж. Каарбо (J. Kaarbo). У даній роботі було висвітлено питання стилю поведінки прем’єр-міністра на міжнародній арені: як політик сприймає інформацію, як реагує на неї та як він творить політику [93].
Для кращого розуміння питання лідерства політика, як характеристики, необхідної в сучасному міжнародному світі, також було проаналізовано роботу вже російського автора А. Д. Пахарева, який у своїй монографії «Политическое лидерство и лидеры» виділяє концепції лідерства, різні їх типології, а також наводить різні приклади стилів політичного лідерства [46].
Окремою групою можна також виділити літературу, яка стосувалась саме становлення та розвитку посади прем’єр-міністра та парламенту безпосередньо Великобританії. У даній групі було використано роботи українські та англійські праці.
Така дослідниця як Т. А. Француз-Яковець у своїй роботі досліджує місце та роль двопалатного парламенту Великобританії та посади прем’єр-міністра у системі поділу влади. Також у статті зазначається про чітку систему функціонування трьох гілок влади держави [66].
В іншій статті О. Г. Данильян висвітлює досвід формування та удосконалення політичної системи Великобританії, розвиток трьох гілок влади та становлення посади прем’єр-міністра. Також досить докладно проаналізовано політичну діяльність більшості прем’єр-міністрів країни [21].
Більшість джерел з даної теми становили саме англійські роботи. Серед таких досить корисними для написання даної роботи були статті авторів А. Блік та Дж. Джонс (A. Blick та G. Jones), С. Б. Дисон (S. В. Dyson), С. Лі та М. Біч (S. Lee та M. Beech), які зазначали про важливість та необхідність індивідуальних характеристик, особистих навичок, репутації, правильного іміджу політичного лідера та впливу цих чинників на політика під час творення політики [73; 109; 110; 111].
У статті «The powers of the Prime Minister» було розглянуто повноваження прем’єр-міністра в рамках політичних структур Великобританії, їх становлення та розвиток [116].
Друга досить велика частина використаної літератури стосується питання зовнішньої політики Великобританії, її формування та розвитку. Окремою групою можна виділити матеріали про сучасну зовнішню політику Сполученого Королівства, а саме зовнішню політику урядів Девіда Кемерона та Терези Мей. У цій групі джерел також були використані українські, російські та американські та британські праці.
У навчальному посібнику для студентів вищих навчальних закладів автора М. Швагуляк, крім багатьох інших питань, досить грунтовно зазначається про формування внутрішньої та зовнішньої політики Великобританії у другій половині ХХ століття [68].
Ще один навчальний посібник, але вже автора Ю. Косова, який багато уваги присвятив розгляду ряду актуальних проблем світової політики. У ньому розкриваються теоретичні та методологічні основи сучасної науки міжнародних відносин. Окремим пунктом даного підручника також було виділено матеріал про зовнішньополітичні пріоритети Великобританії [34].
У рецензії на монографію «Дилеммы Британии: поиск путей развития» автор досить докладно аналізує комплексний підхід до вивчення історії та сьогодення Британії, подає на розгляд сучасну структуру зовнішньополiтичного відомства та дослiджує європейський напрям зовнішньої політики Великобританії [24].
Такий дослідник І. І. Судак у своїй статті «Особливості реалiзації зовнішньополiтичного курсу Великобританії» визначає основнi напрями зовнішньополiтичної діяльності Великої Британії, а саме її взаємовідносини та співпрацю iз різними державами [60].
У своїй аналітичній записці С. Л. Савін виділяє основні особливості, чинники й напрями коригування зовнішньополітичного курсу Великобританії, обґрунтовує актуальність розвитку українсько-британських відносин та пропонує свої рекомендації розвитку подальшого українсько-британського партнерства [54].
Досить корисними були також праці А. В. Грубінко. У своїх статтях автор розглядає зовнішню політику Великобританії у різних її можливих проявах. До прикладу, А. Грубінко в одній із своїх робіт визначає позицію Великої Британії в європейській політичній інтеграції із її становлення і до сучасності. Автор також розглядає зовнішню політику Сполученого Королівства саме в контексті проблем та перспектив розвитку спільної зовнішньої політики та політики безпеки ЄС [16; 17].
В іншій своїй статті «Європейська політика Великої Британії після приходу до влади коаліції консерваторів і ліберальних демократів» А.Грубінко порівнює зовнішню політику Великобританії, а саме її європейського напряму, під час правління консерваторів і ліберальних демократів. Ще один напрям зовнішньої політики Великобританії автор розглядає в наступній своїй статті, у якій автор виділяє два можливі політичні напрями співпраці: саме європейський та атлантичний [18; 19].
О. Павлюк у своїй праці зазначає про сучасний стан зовнішньої політики Сполученого Королівства та можливі зміни у зовнішньополітичному курсі держави. Також опосередковано автор розглядає історичні передумови та фактори, які впливали на формування сучасної зовнішньої політики [44].
У свою чергу, В. А. Соколова у своїй статті достатньо грунтовно розглядає лише європейський напрямок у зовнішній політиці Великобританії на прикладі прем’єр-міністрів Сполученого Королівства XXI століття [58].
За схожою тематикою працювала і Н. Л. Яковенко у своїй роботі «Велика Британія в сучасні системі міжнародних відносин: заявка на європейське лідерство». Однак, у даній роботі автор також зазначає про недоліки Європейського Союзу, з точки зору Великобританії, та можливі шляхи їх вирішення [71].
Для аналізу даної роботи були також використані російські праці. Серед таких була досить велика кількість робіт, які стосувались безпосередньо зовнішньої політики Великобританії, її становлення, сучасний стан та прогнози на майбутнє [10; 11; 12; 13].
Серед багатьох інших також було проаналізовано розвиток формування зовнішньої політики Великої Британії, особливості зовнішньої політики на сучасному етапі та прогнози різних дослідників щодо майбутнього зовнішньополітичного вектору Великої Британії [8; 9].
Окремо також можна виділити статтю «Внутренняя и внешняя политика Великобритании», у якій також безпосередньо розглядається питання формування та розвитку як внутрішньої так і зовнішньої політики Сполученого Королівства [14].
Щодо американських праць, присвячених зовнішній політиці Великобританії, варто виділити працю М. Г. Лонга (M. H. Long), у якій автор досліджує питання зовнішньої політики Великобританії, її становлення та розвитку [99].
За схожою тематикою була використана стаття Г. В. Годсона (H. V. Hodson) «British Foreign Policy and the Dominions», у якій автор також досліджує проблему зовнішньої політики Великобританії на сучасному етапі розвитку держави [88].
У ще одній американській праці такий дослідник як Р. Гарріс (R. Harris) зазначає про основні проблеми зовнішньої політики Великобританії, аналізує їх та пропонує свої шляхи вирішення даних питань [105].
За схожою тематикою працював Р. Вітмен (R. Whitman), який аналізує сучасну зовнішню політику Великобританії, виділяє можливі шляхи розвитку двосторонніх відносин Британії з іншими країнами та зазначає також вигідні, на думку автора, для держави сфери міжнародної співпраці [107].
Також для кращого розуміння сучасної зовнішньої політики Великобританії, її формування, пріоритетних напрямків міжнародної співпраці держави та можливих нових сфер співробітництва було проаналізовано ще декілька англійських праць [113; 114; 121; 122; 123].
Окремо варто виділити категорію матеріалів, які стосуються вже сьогодення, а саме сучасної зовнішньої політики Великобританії, тобто, зовнішньополітичної діяльності урядів Девіда Кемерона та Терези Мей.
Що стосується діяльності Девіда Кемерона у сфері зовнішньої політики, то, для більшої об’єктивності, глибокого ознайомлення та широкого розуміння, у даній роботі були використані матеріали російською та англійською мовами.
Серед російських праць, варто виділити статтю «Британия Кэмерона: резкий поворот внешнеполитического курса», у якій зазначається про зміну зовнішньополітичного курсу держави, про візити прем'єр-міністра до інших країн та що ці робочі поїздки будуть означати для самої Великобританії [3].
У своїй статті «Сто дней правительства Кэмерона» Н. Голіцина досліджує діяльність політичного лідера Великобританії Девіда Кемерона у перші сто днів роботи на посаді прем'єр-міністра. Сто днів – це відносний рубіж, коли традиційно підбивають перші підсумки роботи і нового уряду, і прем'єр-міністра, а також прогнозують можливі подальші дії політика [15].
М. Мінаєв у своїй роботі обґрунтовує те, як відбулась переоцінка пріоритетів держави на міжнародній арені з приходом до влади коаліційного уряду на чолі з Девідом Кемероном і Ніком Клеггом. Автор також розглядає нову зовнішньополітичну програму, яка стосується нарощування активності та зміни ролі Великобританії на міжнародній арені та зазначає про наміри уряду зберегти за Британією статус однієї з провідних світових держав [37].
При написанні також було використано працю таких дослідників як Е.О.Савченко та А. А. Москалева «Внешняя политика Великобритании и проблема китайского выбора Дэвида Кэмерона». Ця стаття присвячена розгляду та аналізу сучасного стану справ у зовнішній політиці Великої Британії, а також перспективам її подальшого розвитку. Також зазначається про те, що Лондон на сьогодні прагне проводити диверсифікацію свого зовнішньополітичного курсу. Окремим пунктом автори приділяють увагу актуальним проблемам консервативного уряду прем'єра Девіда Кемерона, а саме відносинам з Європейським Союзом в питанні проведення референдуму щодо умов подальшого членства Великобританії в даній структурі, а також вибудовування нових двосторонніх відносин з Китаєм і азіатськими країнами, зберігаючи при цьому хороші відносини з американською адміністрацією [55].
М. Е. Шуляковска у своїй роботі досить грунтовно підійшла до проблеми зовнішньої політики Великобританії уряду Девіда Кемерона. Досить багато уваги автор приділяє питанням європейського і американського напрямку зовнішньої політики коаліційного уряду Девіда Кемерона та Ніка Клегга, питанням двосторонніх відносин з країнами Близького Сходу, а також відносинам Сполученого Королівства з Російською Федерацією загалом та в контексті конфлікту в Сирії та в умовах української кризи. Також зазначається про ставлення коаліційного уряду до криз в Лівії та Сирії [69].
З приводу англійського матеріалу, який стосується зовнішньополітичної діяльності уряду Девіда Кемерона, то вартим уваги є Консервативний маніфест 2010 року – запрошення приєднатися до уряду Великобританії. У документі зазначається багато пріоритетних напрямків внутрішньої та зовнішньої політики, за якими планує працювати уряд, а також виділяються актуальні проблеми держави та можливі шляхи їх вирішення [91].
Інша англійська стаття автора М. Біч (M. Beech) стосується зовнішньої політики консервативного уряду, глобального підходу Д. Кемерона до формування політики, також розглядається консервативне ставлення до «особливих відносин» із США та оцінюється безперервність та зміна підходу Консервативної партії до зовнішньої політики [97].
У ще одній англійській статті «The Cameron doctrine: Britain’s new foreign policy» автора Ф. Нельсона (F. Nelson) розглядається нові зовнішньополітичні напрями діяльності Девіда Кемерона. Зазначається, що політик починає більше орієнтуватись на країни Африки (Лівія, Малі та Єгипет) [84].
Наступною тематичною частиною літератури необхідно виділити матеріали, які присвячені зовнішньополітичній діяльності уряду Великої Британії Терези Мей. У даній групі в більшості були використані англійські та декілька українських праць.
Щодо українських робіт, то спочатку варто зазначити статтю В.Романової «Старт підготовки Brexit та перші проміжні результати». У ній автор розглядає як проходить процедура виходу країни з Європейського Союзу, які є пріоритетні напрямки переговорних процесів уряду Терези Мей та ЄС, а також які результати роботи вже наявні на сьогодні [53].
Такої ж тематики стосується і наступна стаття «План уряду Британії щодо виходу з ЄС: 12 ключових пунктів», у якій зазначається план уряду Терези Мей щодо переговорів про вихід країни зі складу Європейського Союзу. В плані, окрім іншого, прем’єр-міністр зазначила, що після виходу з ЄС, Великобританія і надалі підтримуватиме зовнішньополітичні пріоритети Європейського Союзу, буде співпрацювати у сфері боротьби зі злочинами та тероризмом, однак, держава прагне контролювати кількість мігрантів, які приїжджають до Сполученого Королівства з ЄС [47].
Для аналізу зовнішньополітичної діяльності прем’єр-міністра Великої Британії також були проаналізовані невелика кількість англійських статей.
У статті «Five reasons to support Theresa May’s response to Russia» зазначається про виступи британського політичного лідера щодо сучасних двосторонніх відносин Великої Британії та Російської Федерації, нинішню досить агресивну поведінку Росії на міжнародній арені та, зокрема, по відношенню до Сполученого Королівства та можливі шляхи стримування такої поведінки РФ [83].
Інша англійська праця С. Пірса (S. Peers) стосується виступів прем’єра Терези Мей та міністра закордонних справ Бориса Джонсона. Виступи стосувались майбутніх відносин Великої Британії та Європейського Союзу. У свої статті автор порівняв тон та поведінку цих політиків, а також, безперечно, зміст їхніх виступів. І що стосується змісту промов, то Тереза Мей зазначала про необхідність тісної співпраці з ЄС, тоді як Борис Джонсон наголошував на тому, щоб уникати тісного співробітництва з Європейським Союзом та орієнтуватись на інші країни [112].
Ще одна опрацьована стаття зазначає стратегію переговорів уряду Великобританії та ЄС. У ній повідомляється також, що Тереза Мей готова йти на компроміси для досягнення вигідної угоди обох її сторін: Сполученого Королівства та Європейського Союзу [117].
У даній роботі також були використані матеріали з урядових сайтів Великобританії (www.gov.uk та www.parliament.uk ).
З веб-сайту www.gov.uk були використані статті про становлення та розвиток посади прем'єр-міністра та промови Девіда Кемерона на посту прем’єр-міністра Великобританії [65].
Досить корисною для розуміння була стаття авторів А. Блік та Дж. Джонс (A. Blick, G. Jones). У даній роботі автори дуже грунтовно підійшли до питання появи та формування посади прем'єр-міністра в уряді Великобританії та розкрили проблему становлення нових функцій прем’єра у системі влади. Дане питання було розкрите за допомогою аналізу діяльності прем’єр-міністрів Великобританії у внутрішній та зовнішній політиці [72].
Для кращого розуміння європейського напрямку політики Девіда Кемерона було також проаналізовано одну із його промов. У ній британський лідер зазначає про можливі майбутні відносини Великої Британії та ЄС, виділяє три, на думку уряду Великобританії, основні проблеми Європейського Союзу та пропонує шляхи їх вирішення [80].
Ще одна проаналізована промова британського прем'єр-міністра Девіда Кемерона, яка відбулась у листопаді 2015 року під час саміту G20 в Туреччині, стосувалась питань національної безпеки, тероризму та глобального потепління, а також проблем в Сирії [86].
В іншій своїй промові прем'єр-міністр закликав світових лідерів збільшити видатки допомоги та зазначив про свої пріоритети для Великої Британії на найближчий період. Насамперед, це ситуація в Сирії, збільшення відповідальності щодо проблем тероризму, а також питання зміни клімату. Даний виступ мав місце бути на 70-й сесії Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй в Нью-Йорку з 27 по 30 вересня 2015 року, яку і очолив Девід Кемерон на посаді прем’єр-міністра [102].
Під час написання даної роботи було також проаналізовано Національну стратегію безпеки і оборони Великобританії (2015р.), у якій виділяється стратегія національної безпеки уряду на найближчі 5 років та методи її реалізації. Також зазначається про напрями міжнародного співробітництва, проблеми міжнародного тероризму та можливі шляхи боротьби з ним, а також інші глобальні цілі Великобританії, в рамках яких буде працювати уряд британського прем’єр-міністра. Особливу увагу було звернено на пункт щодо зовнішньої політики уряду Сполученого Королівства [115].
На іншому урядовому сайті www.parliament.uk було використано дві статті, які стосувалися ролі прем’єр-міністра Великобританії у структурі влади. У роботах також досить широко розглядається питання повноважень прем'єр-міністра у різних сферах діяльності політика [94; 96].
Найбільшою групою використаних джерел становлять інформаційні новинні повідомлення та статті. Під час роботи були проаналізовані повідомлення українського та американського інтернет-видань («Погляд» та «Голос Америки»); замітки в українських, російських, британських та американських газетах; статті українських, російських, британських та німецьких інформаційно-аналітичних агентств; повідомлення інформаційного агентства «112 Україна». Також були використані повідомлення з новинних сайтів, електронних журналів та аналітичних центрів.
Що стосується інтернет-видань, то в українському виданні «Погляд» було проаналізовано статтю «Британія розірвала усі дипломатичні відносини з Росією», в які автор зазначає про причини погіршення двосторонніх відносин між Великобританією та Російською Федерацією та обґрунтовує вимушені кроки Сполученого Королівства на міжнародній арені [2].
В американському інтернет-виданні «Голос Америки» автор Дж. Детмер у своїй роботі досліджує, так звані, особливі відносини Великобританії та США. У статті також зазначається про побоювання деяких британських дипломатів щодо майбутніх відносин між країнами через вихід Сполученого Королівства з ЄС [23].
Наступною підгрупою використаних джерел варто визначити короткі повідомлення та замітки з новинних сайтів та телеканалів. Серед новинних сайтів були використані статті українських Телевізійної служби новин, каналу Прямий та 24 Каналу, російський ИноСМИ.ру, французький Euronews та австралійський The Conversation.
Повідомлення на українському сайті ТСН стосується сучасних двосторонніх відносин між Великою Британією та США. У ній зазначається про можливість погіршення відносин між державами через висловлювання та поведінку президента США Д. Трампа стосовно виходу держави з ЄС [30].
Для кращого розуміння взаємовідносин Великобританії з Європейським Союзом було проаналізовано статті статтю українського новинного сайту 24 Канал та французького Euronews. У даних роботах зазначається про вихід Сполученого Королівства з ЄС, про майбутнє нове рівноправне партнерство між Британією та державами-членами ЄС та про нові можливі напрями співпраці з країнами в інших регіонах [61; 67].
На сайті каналу Прямий було використано статтю, у якій зазначається про те, як прем’єр-міністр Великобританії Тереза Мей у своїй доповіді розкритикувала досить агресивну зовнішню політику Російської Федерації, наостанок зазначивши, що «ми знаємо, що ви [Росія] робите, і у вас нічого не вийде» [63].
Для об'єктивності також було проаналізовано статтю російського новинного сайту ИноСМИ.ру, який відслідковує новинні повідомлення та аналітичні статті в іноземних засобах масової інформації, котрі стосуються Російської Федерації. У статті обґрунтовується чому відбувається погіршення відносин між державами та які фактори на це впливають та піднімається питання можливого покращання відносин в майбутньому [59].
Інший вже австралійський новинний сайт The Conversation був корисним двома статтями авторів Р. Вітмен (R. Whitman) та В. Ханімен (V. Honeyman). Обидві статті стосуються зовнішньополітичної діяльності прем’єр-міністра Великобританії Терези Мей. Однак, в першій роботі автор звертає увагу на певну непередбачуваність деяких векторів зовнішньої політики Сполученого Королівства. У той же час другий автор у своїй праці більше висвітлює питання напрямів зовнішньополітичної співпраці уряду Великої Британії. Зазначається про такі актуальні напрями співробітництва як ЄС, США та Китай [107; 125].
Варто також зазначити про ще одну підгрупу джерел – це електронний журнал. Серед них були проаналізовані українські та американський електронні журнали.
В українському журналі NEWSSKY було досліджено статтю, в якій розглядається політичний курс колишнього британського прем’єр-міністра Девіда Кемерона, а також представлені різні думки дослідників про питання майбутнього референдуму щодо виходу Британії з ЄС [39].
У іншому українському суспільно-політичному електронному журналі «Новое Время» А. Павленко присвячує свою статтю новому прем’єр-міністру Великобританії Терезі Мей. Автор аналізує образ політика, визначає особисті позитивні та негативні риси політика, які можуть вплинути на результати подальшої діяльності, порівнює її діяльність на посаді міністра внутрішніх справ та перші кроки на посаді прем’єра, а також прогнозує можливі подальші вектори діяльності вже у сфері зовнішньої політики [43].
Також корисним для аналізу був американський тематичний журнал «Foreign Affairs», який в більшості присвячений зовнішній політиці США. Однак, в ньому також присутні статті на іншу тематику. Серед інших було проаналізовано дві праці М. Метьюса (M. Matthijs), одна з яких стосується європейського напрямку політики колишнього британського лідера Девіда Кемерона, а інша вже зазначає про європейський вектор діяльності сучасного прем’єр-міністра Терези Мей та проблеми співробітництва Британії та держав-членів ЄС, а також виходу країни з цієї організації [100, 101].
В іншому американському електронному журналі «Foreign Policy» зазначається про питання виходу країни з ЄС та про наміри британського уряду повернути Сполученому Королівству «глобальну залученість» держави в міжнародних відносинах [95].
Одну з найбільших груп використаних джерел становлять газети. Під час роботи були використані електронні варіанти української, російської, американської та британської газет.
Що стосується української газети «Дзеркало тижня», то в ній було проаналізовано статтю автора Ю. Загоруйко, яка визначила положення колишнього прем’єр-міністра Девіда Кемерона щодо проблеми участі в ЄС. У роботі також відзначена реакція глав європейських держав з приводу промови політика та проблеми участі в організації в цілому [26].
Інша стаття «Британський прем'єр Тереза Мей: Brexit — означає Brexit» цієї ж газети обґрунтовує ставлення новообраного політика Терези Мей на посаду прем’єр-міністра щодо проблеми проведеного референдуму та питання виходу Сполученого Королівства з Європейського Союзу [4].
Російська газета «Взгляд» представляє статтю «Британия выторговала себе особый статус в ЕС» журналістів Е. Нерозніковой та Ю. Богданова, у якій автори розглядають особливі умови, яких зміг досягти колишній прем’єр Девід Кемерон для країни в ході переговорів у Європейському Союзі [40].
Т. Мактак (T. Mctague) в американській газеті POLITICO розкриває питання зовнішньої політики британського лідера Терези Мей та аналізує наскільки вигідними та корисними для держави будуть ті чи інші дії політика на міжнародній арені [120].
В американській газеті The New York Times такий автор як J. F. Burns зазначає про африканський напрям співпраці Великої Британії, а саме візити Девіда Кемерона до деяких африканських країн, та аналізує результати даної зовнішньополітичної співпраці [92].
Що стосується британських газет, то у даній роботі їх було використано досить велику кількість. У одній з таких газет The Telegraph автор Р. Ніблет (R. Niblett) представляє свою статтю, у якій автор зазначає, що Сполучене Королівство повинно переглянути свою зовнішньополітичний вектор, співпрацю з Європейським Союзом та знайти можливі нові актуальні напрями міжнародного співробітництва [106].
Досить корисними для написання даної роботи були статті британської газети The Guardian. В одній з таких статей було викладено повний текст промови Девіда Кемерона як глави партії на одній з конференцій Консервативної партії. У своєму виступі політик звертає увагу на актуальні проблеми сьогодення держави, пріоритетні завдання Консервативної партії, шляхи їх вирішення, а також зазначає про результати партії, які були досягнуті за час роботи при владі [77].
Інші дві статті цієї ж газети стосуються зовнішньої політики колишнього прем’єр-міністра Великої Британії Девіда Кемерона. Перша робота обгрунтовує зовнішньополітичну діяльність британського лідера з філософської точки зори. В другій роботі аналізується діяльність політика у на міжнародній арені порівнюючи її з активністю інших попередніх прем’єрів Сполученого Королівства [79; 81].
Також у газеті The Guardian було розглянуто статтю авторів П. Вінтур та Е.Спароу (P. Wintour та A. Sparrow). У ній розкриваються матеріали про кризу довіри до своєї зовнішньої політики, яку Сполучене Королівство нещодавно могло помітити. Як зазначають автори, таке явище спостерігається через умови щодо продовження членства держави в Європейському Союзі, яких намагався досягти Девід Кемерона на посту прем’єр-міністра [104].
В іншій британській газеті The Huffington Post було використано статтю «UK Foreign Policy» автора Е. Сміт (A. Smith). Праця зазначає про особливості зовнішньої політики уряду Девіда Кемерона та виділяє різні напрямки співпраці Великобританії [74].
Статті у ще одній британській газеті The Independent стосуються вже зовнішньополітичного напрямку діяльності сучасного прем’єр-міністра Великобританії Терези Мей. У роботах висвітлюються напрямки діяльності та можливі результати, яких необхідно досягти уряду в своїй роботі. Ці положення обґрунтовувала сама британський лідер у своїх виступах [98; 118].
На сайті вже інформаційного агентства «112.ua» серед інших праць було використано статтю, у якій зазначається про ставлення Девіда Кемерона до Російської Федерації та про негативні наслідки, котрі можуть стосуватись Росії через її
Покликання
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
1. Барабаш О. Законотворення – основна функція Парламенту [Електронний ресурс]
Режим доступу:
http://pdp.org.ua/files/Zakonotvorennya_osnovna_... – Заголовок з екрану
2. Британія розірвала усі дипломатичні відносини з Росією [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://pogliad.ua/news/world/britaniya-rozirval... – Заголовок з екрану
3. Британия Кэмерона: резкий поворот внешнеполитического курса [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://rodon.org/polit-100805092254 – Заголовок з екрану
4. Британський прем'єр Тереза Мей: Brexit — означає Brexit [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://dt.ua/international/britanskiy-prem-yer-... – Заголовок з екрану
5. Василенко І. А. Короткий курс лекцій з дисципліни «Міжнародні переговори в бізнесі та політиці» [Електронний ресурс]
Режим доступу:
http://studme.com.ua/127802125895/politologiya/m...
6. Велика Британія [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://shkolyar.in.ua/zahidna-evropa/brytaniya – Заголовок з екрану
7. Выборы в Великобритании: ошеломительная и невероятная победа консерваторов [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://www.cis-emo.net/ru/news/vybory-v-velikobr... – Заголовок з екрану
8. Внешняя политика Великобритании [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://www.foreignpolicy.ru/regions/velikobritaniya/ – Заголовок з екрану
9. Внешняя политика Великобритании [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://2uk.ru/history/history32 – Заголовок з екрану
10. Внешняя политика Великобритании. Сегодня. [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://www.foreignpolicy.ru/regions/velikobritaniya/segodnya/ – Заголовок з екрану
11. Внешняя политика Великобритании это: толкование [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/1452341 – Заголовок з екрану
12. Внешняя политика Великобритании на современном этапе. Политика Великобритания в отношениях с наднациональными интегрирующими структурами [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://www.nationshistory.ru/nhistorys-246-1.html – Заголовок з екрану
13. Внешняя политика Великобритании: от империи к «осевой державе» [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://polit.ru/article/2005/05/17/britain/ – Заголовок з екрану
14. Внутренняя и внешняя политика Великобритании [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://velikobritaniya.org/administrativnoe-ystr... – Заголовок з екрану
15. Голицына Н. Сто дней правительства Кэмерона [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://www.svoboda.org/a/2131644.html – Заголовок з екрану
16. Грубінко А. В. Велика Британія в європейській політичній інтеграції: історичні витоки «особливої» позиції та сучасність (до 70-ї річниці промов У. Черчілля у Фултоні та Цюриху) [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://uaforeignaffairs.com/ua/ekspertna-dumka/v...
17. Грубінко А. В. Європейська політика Великої Британії в контексті проблем та перспектив розвитку СЗППБ ЄС (2010-2014 рр.) [Електронний ресурс]
Режим доступу:
http://istznu.org/dc/file.php?host_id=1&path=/pa...
18. Грубінко А. В. Європейська політика Великої Британії після приходу до влади коаліції консерваторів і ліберальних демократів / А. В. Грубінко [Електронний ресурс] // Історична панорама. Спеціальність: Історія. - 2012. - Вип. 15. - С. 117-140.
Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Istp_2012_15_10
19. Грубінко А. В. Участь Великої Британії у європейській політичній інтеграції: між атлантизмом та європеїзмом [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://eustudies.history.knu.ua/andrij-grubinko-...
20. Ґ. Стемп Тереза Мей: новий прем'єр-міністр Великої Британії [Електронний ресурс]
Режим доступу:
https://www.bbc.com/ukrainian/politics/2016/07/1...
21. Данильян О. Г. Особливості формування та вдосконалення політичних систем європейських країн (на прикладі Великобританії) [Електронний ресурс]
Режим доступу:
http://dspace.nlu.edu.ua/bitstream/123456789/316... – Заголовок з екрану
22. Девід Кемерон: прем'єр, який вивів Британію з ЄС [Електронний ресурс]
Режим доступу:
https://www.bbc.com/ukrainian/politics/2016/06/1... – Заголовок з екрану
23. Дж. Детмер США и Великобритания: особые отношения? [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://www.golos-ameriki.ru/a/cn-britain-us-tra...
24. Дипломатія та зовнішня політика Великої Британії: інструментарій, дилеми і здобутки ХХІ століття. Рецензія на монографію: Дилеммы Британии: поиск путей развития [Електронний ресурс] / В.Ціватий / Отв. ред. Ал. А. Громыко. - М.: Издательство «Весь Мир», 2014. - 480 с. –
Режим доступу: http://uaforeignaffairs.com/ua/ekspertna-dumka/v...
25. ЕС ждет два года британского шантажа [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://www.foreignpolicy.ru/analyses/es-zhdet-dv... – Заголовок з екрану
26. Загоруйко Ю. Британія прощається. Але поки що не йде [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/internal/britaniya-proschaye... – Заголовок з екрану
27. К. Гассельбах, Д. Білик Великобританія - США: Чи допоможе Трамп Лондону подолати наслідки Brexit [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://www.dw.com/uk/великобритані...
28. Кемерон: Британія залишиться в ЄС, але в особливому статусі [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://www.ukrinform.ua/rubric-abroad/1968964-ke... – Заголовок з екрану
29. Кемерон: Ставлення світу до РФ буде "радикально іншим" у разі продовження її політики в Україні [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://ua.112.ua/polityka/kemeron-stavlennya-sv... – Заголовок з екрану
30. Кінець особливих відносин? Чому Трамп б'є "горщики" з вірним союзником Британією [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://tsn.ua/svit/osoblivi-vidnosini-tereza-me... – Заголовок з екрану
31. Кокс Гері В. Ціна голосу: стратегічна координація у виборчих системах світу / Пер. з англ. Г.Є. Краснокутського, науков. ред. М.О. Баймуратов. – Одеса: АО Бахва, 2003. – 456 с.
Режим доступу:
https://books.google.com.ua/books?id=8IdmimRyPPs...+голосу:+Стратегічна+координація+у+виборчих+системах+світу&source=bl&ots=XOE3Fr5I5L&sig=9pLlvZvfmTA3AfUWtH1ksApusVs&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwiQxpf0y_baAhVGDiwKHVOqCuQQ6AEIMDAB#v=onepage&q=Ціна%20голосу%3A%20Стратегічна%20координація%20у%20виборчих%20системах%20світу&f=false – Заголовок з екрану
32. Конституційне (державне) право зарубіжних країн: Навч. посіб. / В.М. Бесчастний, О.В. Філонов, В.М. Субботін, С.М. Пашков; За ред. В.М. Бесчастного. - К.: Знання, 2007. - 467с.
Режим доступу:
http://pidruchniki.com/13500826/pravo/vnutrishny...
33. Конституционное право зарубежных стран : учебник / Н.В. Мишина, А.Р. Крусян, Д.Я. Гараджаев и др. – Харьков: Право, 2015. – 848 с.
Режим доступу:
http://pidruchniki.com/76552/pravo/pravitelstvo_...
34. Косов Ю. (ред.) Мировая политика и международные отношения: учебное пособие [Електронний ресурс] / Под ред. Ю. Косова. – СПб: Питер, 2012. – 384 с.
Режим доступу: http://pid.atwebpages.com/mirovaya-politika-kosov.html
35. Лідери країн Заходу: Росія атакувала суверенітет Британії [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://www.bbc.com/ukrainian/news-43412311 – Заголовок з екрану
36. Мальський М. З., Мацях М. М. Теорія міжнародних відносин: Підручник. [Електронний ресурс] – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2007. – 461 с.
Режим доступу: https://uchebnik-online.com/131/2073.html
37. Мітцель О. М., Федоренко В. В. Інститут президентства та його місце в політичній системі [Електронний ресурс]
Режим доступу:
https://books.google.com.ua/books?id=nXNMOEqLWGg...+прем%27єр-міністра+теорія&source=bl&ots=Whf6qEz0A1&sig=n4Df4VM6LFjYFMJBq-DTQb82V0w&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwiEreHRxfbaAhUFh6YKHUrsBqE4ChDoAQgtMAE#v=onepage&q=інститут%20прем'єр-міністра%20теорія&f=false – Заголовок з екрану
38. Минаев М. Легитимация лидерства. Внешнеполитическая стратегия кабинета Кэмерона [Електронний ресурс]
Режим доступу:
http://www.perspektivy.info/oykumena/europe/legi...
39. Небезпечні ігри Девіда Кемерона [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://newssky.com.ua/nebezpechni-igri-devida-kemerona/ – Заголовок з екрану
40. Нерозникова Е., Богданов Ю. Британия выторговала себе особый статус в ЕС [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://vz.ru/world/2016/2/20/795399.html – Заголовок з екрану
41. Офіційна сторінка Д. Кемерона у Facebook.
Режим доступу: https://www.facebook.com/DavidCameronOfficial
42. Офіційна сторінка Т. Мей у Facebook.
Режим доступу: https://www.facebook.com/TheresaMayOfficial/
43. Павленко А. Світ. Прем'єр-міністр Великої Британії. Спецпроект «Залізна Леді–2» [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://nv.ua/ukr/project/iron-lady-2-40005831.html – Заголовок з екрану
44. Павлюк О. Зовнішня політика Великої Британії: сучасні тенденції та прогнози [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://medium.com/аналітичний-цен... – Заголовок з екрану
45. Пасько С. О. Функції прем’єр-міністра України [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://oldconf.neasmo.org.ua/node/1260 – Заголовок з екрану
46. Пахарев А. Д. Политическое лидерство и лидеры [Текст]: монография / А. Д. Пахарев. - К. : Знание Украины, 2001. - 271 с. - Библиогр.: с. 257-270. – Режим доступу:
https://books.google.com.ua/books/about/Поли...
47. План уряду Британії щодо виходу з ЄС: 12 ключових пунктів [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://www.eurointegration.com.ua/news/2017/01/17/7060255/ – Заголовок з екрану
48. Політологія для вчителя : навч. посібн. для студ. педагогічних ВНЗ / за заг. ред. : К. О. Ващенка, В. О. Корнієнка. – К. : Вид-во імені М. П. Драгоманова, 2011. – 406 с.
Режим доступу: http://posibnyky.vntu.edu.ua/politolog/203..htm – Заголовок з екрану
49. Політологія для політика і громадянина: Монографія / Бебик В.М. / К.: МАУП, 2003. – 424 с. [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://politics.ellib.org.ua/pages-cat-72.html – Заголовок з екрану
50. Політологія (теорія та історія політичної науки): навчальний посібник / Шляхтун П.П. / К.: Либідь, 2005.- 576 c. [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://politics.ellib.org.ua/pages-cat-52.html – Заголовок з екрану
51. Посольство Великої Британії в Україні
Режим доступу: https://www.gov.uk/government/world/organisations/british-embassy-kyiv.uk" class="hcphp-link">https://www.gov.uk/government/world/organisation...
52. Ревізіонізм [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://slovopedia.org.ua/29/53407/19335.html – Заголовок з екрану
53. Романова В. Старт підготовки Brexit та перші проміжні результати [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://newukraineinstitute.org/blog/337 – Заголовок з екрану
54. Савін С. Л. Формування нової зовнішньої політики Великобританії: наслідки для розвитку українсько-британського партнерства [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://old.niss.gov.ua/monitor/Januery/03.htm – Заголовок з екрану
55. Савченко Е. О., Москалева А. А. Внешняя политика Великобритании и проблема китайского выбора Дэвида Кэмерона [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://cyberleninka.ru/article/n/vneshnyaya-pol...
56. Секретаріат уряду: координація державної політики та управління змінами персонального складу Кабінету / Міхал Бен-Гера [та ін.]; [пер. з англ. Л. Сюйва-Ільченко, О. Шаленко]. – К.: Центр адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу, 2008. – 144 с. [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://www.sigmaweb.org/publications/42617579.pdf
57. Система державного управління Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії: досвід для України / уклад. П. І. Крайнік ; за заг. ред. Ю. В. Ковбасюка, С. В. Загороднюка. - К. : НАДУ, 2011. - 48 с. -[Електронний ресурс]
Режим доступу:
http://academy.gov.ua/NMKD/library_nadu/Monograf...
58. Соколова В. А. Європейський напрямок у зовнішній політиці Великої Британії через аналіз діяльності її лідерів у XXI столітті [Електронний ресурс]
Режим доступу:
http://dspace.onu.edu.ua:8080/bitstream/handle/1...
59. Спад в отношениях Великобритании и России ни для кого не должен быть сюрпризом [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://inosmi.ru/politic/20180206/241383786.html – Заголовок з екрану
60. Судак І. І. Особливості реалізації зовнішньополітичного курсу Великобританії [Електронний ресурс]
Режим доступу:
http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/Pmv/2013_6/sudak.pdf - Заголовок з екрану
61. Тереза Мей: Британія виходить з ЄС, залишається в Європі і стає глобальною [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://ua.euronews.com/2017/01/17/watch-live-the... – Заголовок з екрану
62. Тереза Мей - нова зірка британської політики [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://www.dw.com/uk/тереза-мей-нов... – Заголовок з екрану
63. Тереза Мей про Крим і агресію Росії: Путін підриває систему міжнародного порядку [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://prm.ua/tereza-mey-pro-krim-agresiyu-rosi... – Заголовок з екрану
64. Уилер Б. Дэвид Кэмерон: аристократ-реформатор на велосипеде Електронний ресурс]
Режим доступу:
http://www.bbc.com/russian/uk/2010/05/100512_cam... – Заголовок з екрану
65. Урядовий сайт Великобританії.
Режим доступу: https://www.gov.uk/
66. Француз-Яковець Т.А. Парламент Великобританії в системі поділу влади [Електронний ресурс]
Режим доступу:
http://www2.lvduvs.edu.ua/documents_pdf/visnyky/... – Заголовок з екрану
67. Чи залишиться Великобританія в ЄС [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://24tv.ua/chi_zalishitsya_velikobritaniya_v_yes_n660921 – Заголовок з екрану
68. Швагуляк М. (ред.) Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки (1945 р. початок XXI ст.) // Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. — Львів: Тріада плюс, 2011. — 700 с.
Режим доступу:
http://pidruchniki.com/1584072044096/istoriya/no...
69. Шуляковская М. Э. Основные направления внешней политики коалиционного правительства Дэвида Кэмерона – Ника Клэгга (2010-2015 года) [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://nauchkor.ru/pubs/osnovnye-napravleniya-vn...
70. Яким має бути ідеальний прем’єр-міністр з погляду міжнародних відносин [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://old.razumkov.org.ua/ukr/article.php?news_id=518 – Заголовок з екрану
71. Яковенко Н. Л. Велика Британія в сучасні системі міжнародних відносин: заявка на європейське лідерство. – К.: Наук. світ, 2003. – 227 с. [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://history.org.ua/JournALL/journal/2005/4/17.pdf
72. A. Blick, G. Jones The Institution of Prime Minister [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://history.blog.gov.uk/2012/01/01/the-insti... - Заголовок з екрану
73. A. Blick, G. Jones The power of the Prime Minister [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://www.historyandpolicy.org/policy-papers/pa... – Заголовок з екрану
74. A. Smith UK Foreign Policy [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://www.huffingtonpost.co.uk/news/foreign-policy/ – Заголовок з екрану
75. BREXIT: сценарії розвитку подій [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://icps.com.ua/brexit-yaki-mozhlyvi-stsenari... – Заголовок з екрану
76. B. Wheeler The David Cameron story [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://www.bbc.com/news/uk-politics-eu-referendum-36540101 – Заголовок з екрану
77. Conservative conference. Full text of David Cameron's speech [Електронний ресурс]
Режим доступу:
https://www.theguardian.com/politics/2006/oct/04... – Заголовок з екрану
78. David Cameron Biography [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://www.biography.com/people/david-cameron-39203 – Заголовок з екрану
79. David Cameron outlines foreign policy philosophy – but don't call it a doctrine [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://www.theguardian.com/politics/wintour-and... - Заголовок з екрану
80. David Cameron's EU Speech [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://www.gov.uk/government/news/david-camerons-eu-speech--2 – Заголовок з екрану
81. David Cameron’s legacy: the historians’ verdict [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://www.theguardian.com/politics/2016/jul/15... – Заголовок з екрану
82. Five challenges to UK foreign policy [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://www.bbc.com/news/uk-32502133 - Заголовок з екрану
83. Five reasons to support Theresa May’s response to Russia [Електронний ресурс]
Режим доступу:
https://www.ecfr.eu/article/commentary_five_reas... - Заголовок з екрану
84. F. Nelson The Cameron doctrine: Britain’s new foreign policy [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://blogs.spectator.co.uk/2013/02/the-camero...
85. Foreign Affairs [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://www.bnp.org.uk/policies/foreign-affairs – Заголовок з екрану
86. G20 Summit: PM press conference [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://www.gov.uk/government/speeches/g20-summit-pm-press-conference – Заголовок з екрану
87. G. E. Valori Theresa May’s Foreign Policy – Analysis [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://www.eurasiareview.com/24112016-theresa-m...
88. H. V. Hodson British Foreign Policy and the Dominions [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://www.foreignaffairs.com/articles/united-k... – Заголовок з екрану
89. In full: Cameron on foreign policy [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://news.bbc.co.uk/2/hi/uk_news/politics/5336082.stm – Заголовок з екрану
90. I. Ivashko, C. Gibson Theresa May’s Florence Speech: the Key Changes in the UK’s position on Brexit? [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://www.icps.com.ua/en/theresa-mays-florence-...
91. Invitation to join the government of Britain. The Conservative manifesto 2010 [Електронний ресурс] // Консервативная партия, 2010.с. 113
Режим доступу:
http://conservativehome.blogs.com/files/conserva...
92. J. F. Burns Cameron Shows Grit in North Africa, but Stirs Concerns About New Entanglements [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://www.nytimes.com/2013/02/01/world/europe/...%3A%2F%2Fjson8.nytimes.com%2Fpages%2Fworld%2Fafrica%2Findex.jsonp
93. J. Kaarbo Prime Minister Leadership Styles in Foreign Policy Decision-Making: A Framework for Research [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://panel.inkuba.com/sites/2/archivos/Kaarbo.pdf – Заголовок з екрану
94. L. Hennessy The role and powers of the Prime Minister [Електронний ресурс]
Режим доступу:
https://publications.parliament.uk/pa/cm201011/c... – Заголовок з екрану
95. Make England Great Again [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://foreignpolicy.com/2016/02/22/make-england... – Заголовок з екрану
96. M. Bennister The role and powers of the Prime Minister [Електронний ресурс]
Режим доступу:
https://publications.parliament.uk/pa/cm201011/c... – Заголовок з екрану
97. M. Beech British Conservatism and Foreign Policy: Traditions and Ideas Shaping Cameron's Global View [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://journals.sagepub.com/doi/abs/10.1111/j.14...
98. M. Dejevsky What does Theresa May mean for UK foreign policy? [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://www.independent.co.uk/voices/theresa-may...
99. M. H. Long Imperial Policies of Great Britain [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://www.foreignaffairs.com/articles/united-k... – Заголовок з екрану
100. M. Matthijs David Cameron’s Dangerous Game. The Folly of Flirting With an EU Exit [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://www.foreignaffairs.com/articles/western-...
101. M. Matthijs Theresa May's Brexit Dilemma [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://www.foreignaffairs.com/articles/united-k...
102. Prime Minister at UN General Assembly 2015 [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://www.gov.uk/government/news/prime-minister-at-un-general-assembly-2015 – Заголовок з екрану
103. Prime ministerial predominance? Core executive politics in the UK. / R. Heffernan – British Journal of Politics and International Relations 5(3), 2003, 347-372.
[Електронний ресурс]
Режим доступу:
https://www.researchgate.net/publication/4279109...
104. P. Wintour, A. Sparrow British foreign policy is in crisis, warn senior diplomatic figures [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://www.theguardian.com/politics/2015/nov/08/... – Заголовок з екрану
105. R. Harris Problems in British Foreign Policy [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://www.heritage.org/research/reports/2011/06... – Заголовок з екрану
106. R. Niblett Britain needs to rethink its foreign policy – with the EU as the inner circle of international influence [Електронний ресурс]
Режим доступу:
http://www.telegraph.co.uk/news/worldnews/europe... – Заголовок з екрану
107. R. Whitman New report: how to fix Britain’s incoherent foreign policy [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://theconversation.com/new-report-how-to-fi...
108. R. Whitman There is a gaping hole where Britain’s foreign policy should be [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://ukandeu.ac.uk/there-is-a-gaping-hole-wher...
109. S. В. Dyson Prime minister and core executive in British foreign policy: process, outcome and quality of decision [Електронний ресурс]
Режим доступу:
https://research.wsulibs.wsu.edu:8443/xmlui/bits... – Заголовок з екрану
110. Should the Prime Minister and foreign policy mix? [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://theconversation.com/should-the-prime-mini... – Заголовок з екрану
111. S. Lee, M. Beech The Conservatives under David Cameron – Built to Last? [Електронний ресурс]
Режим доступу:
https://books.google.com.ua/books?id=l3paCwAAQBA...+britain+david+cameron&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwju942qqd7MAhVJOpoKHWqdDk0Q6AEILzAB#v=onepage&q=great%20britain%20david%20cameron&f=false
112. S. Peers Lions or Unicorns? Theresa May and Boris Johnson’s speeches on the UK’s future relationship with the EU [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://eulawanalysis.blogspot.com/2018/02/lions-...
113. Ten ideas for UK foreign policy [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://www.una.org.uk/manifesto – Заголовок з екрану
114. The Future of UK Foreign Policy [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://www.lse.ac.uk/IDEAS/publications/reports/SR006.aspx – Заголовок з екрану
115. The National Security Strategy and Strategic Defence and Security Review 2015 [Електронний ресурс]
Режим доступу:
https://www.gov.uk/government/uploads/system/uploads/attachment_data/file/478933/52309_Cm_9161_NSS_SD_Review_web_only.pdf – Заголовок з екрану
116. The powers of the Prime Minister [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://www.historylearningsite.co.uk/british-po... – Заголовок з екрану
117. Theresa May’s evolving Brexit strategy [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://foreignpolicyblogs.com/2018/04/02/theres... – Заголовок з екрану
118. Theresa May's Tory leadership launch statement: full text [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://www.independent.co.uk/news/uk/politics/t... – Заголовок з екрану
119. The UK's EU referendum: All you need to know [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://www.bbc.com/news/uk-politics-32810887 – Заголовок з екрану
120. T. Mctague Theresa May’s foreign policy? ‘Absolutely no idea’ [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://www.politico.eu/article/theresa-mays-for...
121. UK foreign policy- what will define britain's global engagement – 2020 and beyond? [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://www.gdforum.org/iransreengagement-2-1/ – Заголовок з екрану
122. United-Kingdom: Britain’s foreign policy, in between the EU and the world [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://www.eyes-on-europe.eu/united-kingdom-brit... – Заголовок з екрану
123. United Kingdom - Foreign Policy [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://www.globalsecurity.org/military/world/eur... – Заголовок з екрану
124. Who is Theresa May: A profile of UK's new prime minister [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://www.bbc.com/news/uk-politics-36660372 – Заголовок з екрану
125. V. Honeyman The world according to Theresa May – China, the US, Europe and the new British PM [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://theconversation.com/the-world-according-...
1. Барабаш О. Законотворення – основна функція Парламенту [Електронний ресурс]
Режим доступу:
http://pdp.org.ua/files/Zakonotvorennya_osnovna_... – Заголовок з екрану
2. Британія розірвала усі дипломатичні відносини з Росією [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://pogliad.ua/news/world/britaniya-rozirval... – Заголовок з екрану
3. Британия Кэмерона: резкий поворот внешнеполитического курса [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://rodon.org/polit-100805092254 – Заголовок з екрану
4. Британський прем'єр Тереза Мей: Brexit — означає Brexit [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://dt.ua/international/britanskiy-prem-yer-... – Заголовок з екрану
5. Василенко І. А. Короткий курс лекцій з дисципліни «Міжнародні переговори в бізнесі та політиці» [Електронний ресурс]
Режим доступу:
http://studme.com.ua/127802125895/politologiya/m...
6. Велика Британія [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://shkolyar.in.ua/zahidna-evropa/brytaniya – Заголовок з екрану
7. Выборы в Великобритании: ошеломительная и невероятная победа консерваторов [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://www.cis-emo.net/ru/news/vybory-v-velikobr... – Заголовок з екрану
8. Внешняя политика Великобритании [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://www.foreignpolicy.ru/regions/velikobritaniya/ – Заголовок з екрану
9. Внешняя политика Великобритании [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://2uk.ru/history/history32 – Заголовок з екрану
10. Внешняя политика Великобритании. Сегодня. [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://www.foreignpolicy.ru/regions/velikobritaniya/segodnya/ – Заголовок з екрану
11. Внешняя политика Великобритании это: толкование [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/1452341 – Заголовок з екрану
12. Внешняя политика Великобритании на современном этапе. Политика Великобритания в отношениях с наднациональными интегрирующими структурами [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://www.nationshistory.ru/nhistorys-246-1.html – Заголовок з екрану
13. Внешняя политика Великобритании: от империи к «осевой державе» [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://polit.ru/article/2005/05/17/britain/ – Заголовок з екрану
14. Внутренняя и внешняя политика Великобритании [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://velikobritaniya.org/administrativnoe-ystr... – Заголовок з екрану
15. Голицына Н. Сто дней правительства Кэмерона [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://www.svoboda.org/a/2131644.html – Заголовок з екрану
16. Грубінко А. В. Велика Британія в європейській політичній інтеграції: історичні витоки «особливої» позиції та сучасність (до 70-ї річниці промов У. Черчілля у Фултоні та Цюриху) [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://uaforeignaffairs.com/ua/ekspertna-dumka/v...
17. Грубінко А. В. Європейська політика Великої Британії в контексті проблем та перспектив розвитку СЗППБ ЄС (2010-2014 рр.) [Електронний ресурс]
Режим доступу:
http://istznu.org/dc/file.php?host_id=1&path=/pa...
18. Грубінко А. В. Європейська політика Великої Британії після приходу до влади коаліції консерваторів і ліберальних демократів / А. В. Грубінко [Електронний ресурс] // Історична панорама. Спеціальність: Історія. - 2012. - Вип. 15. - С. 117-140.
Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Istp_2012_15_10
19. Грубінко А. В. Участь Великої Британії у європейській політичній інтеграції: між атлантизмом та європеїзмом [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://eustudies.history.knu.ua/andrij-grubinko-...
20. Ґ. Стемп Тереза Мей: новий прем'єр-міністр Великої Британії [Електронний ресурс]
Режим доступу:
https://www.bbc.com/ukrainian/politics/2016/07/1...
21. Данильян О. Г. Особливості формування та вдосконалення політичних систем європейських країн (на прикладі Великобританії) [Електронний ресурс]
Режим доступу:
http://dspace.nlu.edu.ua/bitstream/123456789/316... – Заголовок з екрану
22. Девід Кемерон: прем'єр, який вивів Британію з ЄС [Електронний ресурс]
Режим доступу:
https://www.bbc.com/ukrainian/politics/2016/06/1... – Заголовок з екрану
23. Дж. Детмер США и Великобритания: особые отношения? [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://www.golos-ameriki.ru/a/cn-britain-us-tra...
24. Дипломатія та зовнішня політика Великої Британії: інструментарій, дилеми і здобутки ХХІ століття. Рецензія на монографію: Дилеммы Британии: поиск путей развития [Електронний ресурс] / В.Ціватий / Отв. ред. Ал. А. Громыко. - М.: Издательство «Весь Мир», 2014. - 480 с. –
Режим доступу: http://uaforeignaffairs.com/ua/ekspertna-dumka/v...
25. ЕС ждет два года британского шантажа [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://www.foreignpolicy.ru/analyses/es-zhdet-dv... – Заголовок з екрану
26. Загоруйко Ю. Британія прощається. Але поки що не йде [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/internal/britaniya-proschaye... – Заголовок з екрану
27. К. Гассельбах, Д. Білик Великобританія - США: Чи допоможе Трамп Лондону подолати наслідки Brexit [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://www.dw.com/uk/великобритані...
28. Кемерон: Британія залишиться в ЄС, але в особливому статусі [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://www.ukrinform.ua/rubric-abroad/1968964-ke... – Заголовок з екрану
29. Кемерон: Ставлення світу до РФ буде "радикально іншим" у разі продовження її політики в Україні [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://ua.112.ua/polityka/kemeron-stavlennya-sv... – Заголовок з екрану
30. Кінець особливих відносин? Чому Трамп б'є "горщики" з вірним союзником Британією [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://tsn.ua/svit/osoblivi-vidnosini-tereza-me... – Заголовок з екрану
31. Кокс Гері В. Ціна голосу: стратегічна координація у виборчих системах світу / Пер. з англ. Г.Є. Краснокутського, науков. ред. М.О. Баймуратов. – Одеса: АО Бахва, 2003. – 456 с.
Режим доступу:
https://books.google.com.ua/books?id=8IdmimRyPPs...+голосу:+Стратегічна+координація+у+виборчих+системах+світу&source=bl&ots=XOE3Fr5I5L&sig=9pLlvZvfmTA3AfUWtH1ksApusVs&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwiQxpf0y_baAhVGDiwKHVOqCuQQ6AEIMDAB#v=onepage&q=Ціна%20голосу%3A%20Стратегічна%20координація%20у%20виборчих%20системах%20світу&f=false – Заголовок з екрану
32. Конституційне (державне) право зарубіжних країн: Навч. посіб. / В.М. Бесчастний, О.В. Філонов, В.М. Субботін, С.М. Пашков; За ред. В.М. Бесчастного. - К.: Знання, 2007. - 467с.
Режим доступу:
http://pidruchniki.com/13500826/pravo/vnutrishny...
33. Конституционное право зарубежных стран : учебник / Н.В. Мишина, А.Р. Крусян, Д.Я. Гараджаев и др. – Харьков: Право, 2015. – 848 с.
Режим доступу:
http://pidruchniki.com/76552/pravo/pravitelstvo_...
34. Косов Ю. (ред.) Мировая политика и международные отношения: учебное пособие [Електронний ресурс] / Под ред. Ю. Косова. – СПб: Питер, 2012. – 384 с.
Режим доступу: http://pid.atwebpages.com/mirovaya-politika-kosov.html
35. Лідери країн Заходу: Росія атакувала суверенітет Британії [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://www.bbc.com/ukrainian/news-43412311 – Заголовок з екрану
36. Мальський М. З., Мацях М. М. Теорія міжнародних відносин: Підручник. [Електронний ресурс] – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2007. – 461 с.
Режим доступу: https://uchebnik-online.com/131/2073.html
37. Мітцель О. М., Федоренко В. В. Інститут президентства та його місце в політичній системі [Електронний ресурс]
Режим доступу:
https://books.google.com.ua/books?id=nXNMOEqLWGg...+прем%27єр-міністра+теорія&source=bl&ots=Whf6qEz0A1&sig=n4Df4VM6LFjYFMJBq-DTQb82V0w&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwiEreHRxfbaAhUFh6YKHUrsBqE4ChDoAQgtMAE#v=onepage&q=інститут%20прем'єр-міністра%20теорія&f=false – Заголовок з екрану
38. Минаев М. Легитимация лидерства. Внешнеполитическая стратегия кабинета Кэмерона [Електронний ресурс]
Режим доступу:
http://www.perspektivy.info/oykumena/europe/legi...
39. Небезпечні ігри Девіда Кемерона [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://newssky.com.ua/nebezpechni-igri-devida-kemerona/ – Заголовок з екрану
40. Нерозникова Е., Богданов Ю. Британия выторговала себе особый статус в ЕС [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://vz.ru/world/2016/2/20/795399.html – Заголовок з екрану
41. Офіційна сторінка Д. Кемерона у Facebook.
Режим доступу: https://www.facebook.com/DavidCameronOfficial
42. Офіційна сторінка Т. Мей у Facebook.
Режим доступу: https://www.facebook.com/TheresaMayOfficial/
43. Павленко А. Світ. Прем'єр-міністр Великої Британії. Спецпроект «Залізна Леді–2» [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://nv.ua/ukr/project/iron-lady-2-40005831.html – Заголовок з екрану
44. Павлюк О. Зовнішня політика Великої Британії: сучасні тенденції та прогнози [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://medium.com/аналітичний-цен... – Заголовок з екрану
45. Пасько С. О. Функції прем’єр-міністра України [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://oldconf.neasmo.org.ua/node/1260 – Заголовок з екрану
46. Пахарев А. Д. Политическое лидерство и лидеры [Текст]: монография / А. Д. Пахарев. - К. : Знание Украины, 2001. - 271 с. - Библиогр.: с. 257-270. – Режим доступу:
https://books.google.com.ua/books/about/Поли...
47. План уряду Британії щодо виходу з ЄС: 12 ключових пунктів [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://www.eurointegration.com.ua/news/2017/01/17/7060255/ – Заголовок з екрану
48. Політологія для вчителя : навч. посібн. для студ. педагогічних ВНЗ / за заг. ред. : К. О. Ващенка, В. О. Корнієнка. – К. : Вид-во імені М. П. Драгоманова, 2011. – 406 с.
Режим доступу: http://posibnyky.vntu.edu.ua/politolog/203..htm – Заголовок з екрану
49. Політологія для політика і громадянина: Монографія / Бебик В.М. / К.: МАУП, 2003. – 424 с. [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://politics.ellib.org.ua/pages-cat-72.html – Заголовок з екрану
50. Політологія (теорія та історія політичної науки): навчальний посібник / Шляхтун П.П. / К.: Либідь, 2005.- 576 c. [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://politics.ellib.org.ua/pages-cat-52.html – Заголовок з екрану
51. Посольство Великої Британії в Україні
Режим доступу: https://www.gov.uk/government/world/organisations/british-embassy-kyiv.uk" class="hcphp-link">https://www.gov.uk/government/world/organisation...
52. Ревізіонізм [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://slovopedia.org.ua/29/53407/19335.html – Заголовок з екрану
53. Романова В. Старт підготовки Brexit та перші проміжні результати [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://newukraineinstitute.org/blog/337 – Заголовок з екрану
54. Савін С. Л. Формування нової зовнішньої політики Великобританії: наслідки для розвитку українсько-британського партнерства [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://old.niss.gov.ua/monitor/Januery/03.htm – Заголовок з екрану
55. Савченко Е. О., Москалева А. А. Внешняя политика Великобритании и проблема китайского выбора Дэвида Кэмерона [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://cyberleninka.ru/article/n/vneshnyaya-pol...
56. Секретаріат уряду: координація державної політики та управління змінами персонального складу Кабінету / Міхал Бен-Гера [та ін.]; [пер. з англ. Л. Сюйва-Ільченко, О. Шаленко]. – К.: Центр адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу, 2008. – 144 с. [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://www.sigmaweb.org/publications/42617579.pdf
57. Система державного управління Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії: досвід для України / уклад. П. І. Крайнік ; за заг. ред. Ю. В. Ковбасюка, С. В. Загороднюка. - К. : НАДУ, 2011. - 48 с. -[Електронний ресурс]
Режим доступу:
http://academy.gov.ua/NMKD/library_nadu/Monograf...
58. Соколова В. А. Європейський напрямок у зовнішній політиці Великої Британії через аналіз діяльності її лідерів у XXI столітті [Електронний ресурс]
Режим доступу:
http://dspace.onu.edu.ua:8080/bitstream/handle/1...
59. Спад в отношениях Великобритании и России ни для кого не должен быть сюрпризом [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://inosmi.ru/politic/20180206/241383786.html – Заголовок з екрану
60. Судак І. І. Особливості реалізації зовнішньополітичного курсу Великобританії [Електронний ресурс]
Режим доступу:
http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/Pmv/2013_6/sudak.pdf - Заголовок з екрану
61. Тереза Мей: Британія виходить з ЄС, залишається в Європі і стає глобальною [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://ua.euronews.com/2017/01/17/watch-live-the... – Заголовок з екрану
62. Тереза Мей - нова зірка британської політики [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://www.dw.com/uk/тереза-мей-нов... – Заголовок з екрану
63. Тереза Мей про Крим і агресію Росії: Путін підриває систему міжнародного порядку [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://prm.ua/tereza-mey-pro-krim-agresiyu-rosi... – Заголовок з екрану
64. Уилер Б. Дэвид Кэмерон: аристократ-реформатор на велосипеде Електронний ресурс]
Режим доступу:
http://www.bbc.com/russian/uk/2010/05/100512_cam... – Заголовок з екрану
65. Урядовий сайт Великобританії.
Режим доступу: https://www.gov.uk/
66. Француз-Яковець Т.А. Парламент Великобританії в системі поділу влади [Електронний ресурс]
Режим доступу:
http://www2.lvduvs.edu.ua/documents_pdf/visnyky/... – Заголовок з екрану
67. Чи залишиться Великобританія в ЄС [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://24tv.ua/chi_zalishitsya_velikobritaniya_v_yes_n660921 – Заголовок з екрану
68. Швагуляк М. (ред.) Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки (1945 р. початок XXI ст.) // Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. — Львів: Тріада плюс, 2011. — 700 с.
Режим доступу:
http://pidruchniki.com/1584072044096/istoriya/no...
69. Шуляковская М. Э. Основные направления внешней политики коалиционного правительства Дэвида Кэмерона – Ника Клэгга (2010-2015 года) [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://nauchkor.ru/pubs/osnovnye-napravleniya-vn...
70. Яким має бути ідеальний прем’єр-міністр з погляду міжнародних відносин [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://old.razumkov.org.ua/ukr/article.php?news_id=518 – Заголовок з екрану
71. Яковенко Н. Л. Велика Британія в сучасні системі міжнародних відносин: заявка на європейське лідерство. – К.: Наук. світ, 2003. – 227 с. [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://history.org.ua/JournALL/journal/2005/4/17.pdf
72. A. Blick, G. Jones The Institution of Prime Minister [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://history.blog.gov.uk/2012/01/01/the-insti... - Заголовок з екрану
73. A. Blick, G. Jones The power of the Prime Minister [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://www.historyandpolicy.org/policy-papers/pa... – Заголовок з екрану
74. A. Smith UK Foreign Policy [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://www.huffingtonpost.co.uk/news/foreign-policy/ – Заголовок з екрану
75. BREXIT: сценарії розвитку подій [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://icps.com.ua/brexit-yaki-mozhlyvi-stsenari... – Заголовок з екрану
76. B. Wheeler The David Cameron story [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://www.bbc.com/news/uk-politics-eu-referendum-36540101 – Заголовок з екрану
77. Conservative conference. Full text of David Cameron's speech [Електронний ресурс]
Режим доступу:
https://www.theguardian.com/politics/2006/oct/04... – Заголовок з екрану
78. David Cameron Biography [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://www.biography.com/people/david-cameron-39203 – Заголовок з екрану
79. David Cameron outlines foreign policy philosophy – but don't call it a doctrine [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://www.theguardian.com/politics/wintour-and... - Заголовок з екрану
80. David Cameron's EU Speech [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://www.gov.uk/government/news/david-camerons-eu-speech--2 – Заголовок з екрану
81. David Cameron’s legacy: the historians’ verdict [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://www.theguardian.com/politics/2016/jul/15... – Заголовок з екрану
82. Five challenges to UK foreign policy [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://www.bbc.com/news/uk-32502133 - Заголовок з екрану
83. Five reasons to support Theresa May’s response to Russia [Електронний ресурс]
Режим доступу:
https://www.ecfr.eu/article/commentary_five_reas... - Заголовок з екрану
84. F. Nelson The Cameron doctrine: Britain’s new foreign policy [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://blogs.spectator.co.uk/2013/02/the-camero...
85. Foreign Affairs [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://www.bnp.org.uk/policies/foreign-affairs – Заголовок з екрану
86. G20 Summit: PM press conference [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://www.gov.uk/government/speeches/g20-summit-pm-press-conference – Заголовок з екрану
87. G. E. Valori Theresa May’s Foreign Policy – Analysis [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://www.eurasiareview.com/24112016-theresa-m...
88. H. V. Hodson British Foreign Policy and the Dominions [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://www.foreignaffairs.com/articles/united-k... – Заголовок з екрану
89. In full: Cameron on foreign policy [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://news.bbc.co.uk/2/hi/uk_news/politics/5336082.stm – Заголовок з екрану
90. I. Ivashko, C. Gibson Theresa May’s Florence Speech: the Key Changes in the UK’s position on Brexit? [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://www.icps.com.ua/en/theresa-mays-florence-...
91. Invitation to join the government of Britain. The Conservative manifesto 2010 [Електронний ресурс] // Консервативная партия, 2010.с. 113
Режим доступу:
http://conservativehome.blogs.com/files/conserva...
92. J. F. Burns Cameron Shows Grit in North Africa, but Stirs Concerns About New Entanglements [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://www.nytimes.com/2013/02/01/world/europe/...%3A%2F%2Fjson8.nytimes.com%2Fpages%2Fworld%2Fafrica%2Findex.jsonp
93. J. Kaarbo Prime Minister Leadership Styles in Foreign Policy Decision-Making: A Framework for Research [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://panel.inkuba.com/sites/2/archivos/Kaarbo.pdf – Заголовок з екрану
94. L. Hennessy The role and powers of the Prime Minister [Електронний ресурс]
Режим доступу:
https://publications.parliament.uk/pa/cm201011/c... – Заголовок з екрану
95. Make England Great Again [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://foreignpolicy.com/2016/02/22/make-england... – Заголовок з екрану
96. M. Bennister The role and powers of the Prime Minister [Електронний ресурс]
Режим доступу:
https://publications.parliament.uk/pa/cm201011/c... – Заголовок з екрану
97. M. Beech British Conservatism and Foreign Policy: Traditions and Ideas Shaping Cameron's Global View [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://journals.sagepub.com/doi/abs/10.1111/j.14...
98. M. Dejevsky What does Theresa May mean for UK foreign policy? [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://www.independent.co.uk/voices/theresa-may...
99. M. H. Long Imperial Policies of Great Britain [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://www.foreignaffairs.com/articles/united-k... – Заголовок з екрану
100. M. Matthijs David Cameron’s Dangerous Game. The Folly of Flirting With an EU Exit [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://www.foreignaffairs.com/articles/western-...
101. M. Matthijs Theresa May's Brexit Dilemma [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://www.foreignaffairs.com/articles/united-k...
102. Prime Minister at UN General Assembly 2015 [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://www.gov.uk/government/news/prime-minister-at-un-general-assembly-2015 – Заголовок з екрану
103. Prime ministerial predominance? Core executive politics in the UK. / R. Heffernan – British Journal of Politics and International Relations 5(3), 2003, 347-372.
[Електронний ресурс]
Режим доступу:
https://www.researchgate.net/publication/4279109...
104. P. Wintour, A. Sparrow British foreign policy is in crisis, warn senior diplomatic figures [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://www.theguardian.com/politics/2015/nov/08/... – Заголовок з екрану
105. R. Harris Problems in British Foreign Policy [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://www.heritage.org/research/reports/2011/06... – Заголовок з екрану
106. R. Niblett Britain needs to rethink its foreign policy – with the EU as the inner circle of international influence [Електронний ресурс]
Режим доступу:
http://www.telegraph.co.uk/news/worldnews/europe... – Заголовок з екрану
107. R. Whitman New report: how to fix Britain’s incoherent foreign policy [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://theconversation.com/new-report-how-to-fi...
108. R. Whitman There is a gaping hole where Britain’s foreign policy should be [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://ukandeu.ac.uk/there-is-a-gaping-hole-wher...
109. S. В. Dyson Prime minister and core executive in British foreign policy: process, outcome and quality of decision [Електронний ресурс]
Режим доступу:
https://research.wsulibs.wsu.edu:8443/xmlui/bits... – Заголовок з екрану
110. Should the Prime Minister and foreign policy mix? [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://theconversation.com/should-the-prime-mini... – Заголовок з екрану
111. S. Lee, M. Beech The Conservatives under David Cameron – Built to Last? [Електронний ресурс]
Режим доступу:
https://books.google.com.ua/books?id=l3paCwAAQBA...+britain+david+cameron&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwju942qqd7MAhVJOpoKHWqdDk0Q6AEILzAB#v=onepage&q=great%20britain%20david%20cameron&f=false
112. S. Peers Lions or Unicorns? Theresa May and Boris Johnson’s speeches on the UK’s future relationship with the EU [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://eulawanalysis.blogspot.com/2018/02/lions-...
113. Ten ideas for UK foreign policy [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://www.una.org.uk/manifesto – Заголовок з екрану
114. The Future of UK Foreign Policy [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://www.lse.ac.uk/IDEAS/publications/reports/SR006.aspx – Заголовок з екрану
115. The National Security Strategy and Strategic Defence and Security Review 2015 [Електронний ресурс]
Режим доступу:
https://www.gov.uk/government/uploads/system/uploads/attachment_data/file/478933/52309_Cm_9161_NSS_SD_Review_web_only.pdf – Заголовок з екрану
116. The powers of the Prime Minister [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://www.historylearningsite.co.uk/british-po... – Заголовок з екрану
117. Theresa May’s evolving Brexit strategy [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://foreignpolicyblogs.com/2018/04/02/theres... – Заголовок з екрану
118. Theresa May's Tory leadership launch statement: full text [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://www.independent.co.uk/news/uk/politics/t... – Заголовок з екрану
119. The UK's EU referendum: All you need to know [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://www.bbc.com/news/uk-politics-32810887 – Заголовок з екрану
120. T. Mctague Theresa May’s foreign policy? ‘Absolutely no idea’ [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://www.politico.eu/article/theresa-mays-for...
121. UK foreign policy- what will define britain's global engagement – 2020 and beyond? [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://www.gdforum.org/iransreengagement-2-1/ – Заголовок з екрану
122. United-Kingdom: Britain’s foreign policy, in between the EU and the world [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://www.eyes-on-europe.eu/united-kingdom-brit... – Заголовок з екрану
123. United Kingdom - Foreign Policy [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://www.globalsecurity.org/military/world/eur... – Заголовок з екрану
124. Who is Theresa May: A profile of UK's new prime minister [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://www.bbc.com/news/uk-politics-36660372 – Заголовок з екрану
125. V. Honeyman The world according to Theresa May – China, the US, Europe and the new British PM [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://theconversation.com/the-world-according-...