ФОРМУВАННЯ СКЛАДОРИТМІЧНОЇ СТРУКТУРИ МОВЛЕННЯ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ЗНМ
Автор(ка)
Федоренко Анастасія Геннадіївна
Ступінь
Магістр
Група
не вказано
Спеціальність
016 Логопедія
Кафедра
Кафедра спеціальної психології, корекційної та інклюзивної освіти
Анотація
Актуальність дослідження. Сучасні вітчизняні та зарубіжні дослідження свідчать про те, що чисельність дітей з мовленнєвими порушеннями збільшується з кожним роком (Л. Бартєнєва, О. Гриненко, Е. Данілавічютє, Л. Єфіменкова, В. Ільяна, Л. Коваль, З. Ленів, В. Литвиненко, Н. Манько, З. Пригода, Ю. Рібцун, Н. Савінова, Н. Січкарчук, Є. Соботович, В. Тарасун, В. Тищенко, Л. Трофименко, Т. Філічева, Н. Чередніченко, Т. Швалюк, М. Шевченко та ін.). Це обумовлює виникнення в багатьох країнах інноваційних підходів для оптимізації освітнього процесу, створення нових, ефективних технологій для розвитку можливостей дітей з різноманітними порушеннями.
Загальний недорозвиток мовлення є поширеним порушенням у дітей дошкільного віку. Вчені, які займалися вивченням цієї проблеми, відзначають стійкість даного дефекту і низьку динаміку його подолання. Тому порушення мовлення у дітей із системними мовними розладами зустрічаються як в дошкільному, так і в молодшому шкільному віці (Р. Лалаєва, Р. Лєвіна, В. Селіверстов, Є. Соботович, Н. Уфімцева, Т. Ушакова, Г. Чиркіна, О. Шахнорович та ін.).
Розвиток звуко-складової структури мовлення, є предметом досліджень в таких областях науки, як: психологія, лінгвістика, психолінгвістика, логопедія.
Процес засвоєння складового змісту слова тісно пов'язаний з мовленнєвим розвитком в цілому і зі станом фонематичних (сенсорних) або моторних (артикуляційних) можливостей дитини зокрема. Так, на думку Т. Ткаченко, звукова і складова структура слів посідає особливе місце в мовленнєвій системі відповідно до трьох її складових – фонетики, лексики і граматики. Важливість цього поняття пояснюється декількома причинами. По-перше, звуко-складову структуру слів дослідники відносять до просодичної сторони мовлення – фонетики (Т. Єгоров, Н. Швачкін і ін.). По-друге, це поняття тісно пов'язане з лексикою і семантикою, оскільки на практиці звуко-складові спотворення слів частіше проявляються в словах з малознайомим значенням (Р. Лєвіна, А. Маркова, Т. Ткаченко).
Слід зауважити, що характеристику голосу відносять до просодичних і екстралінгвістичних явищ. Звідси можна сказати, що просодика – це спільна назва таких ритміко-інтонаційних сторін бесіди, як висота, гучність голосового тону, тембр голосу, сила наголосу. Екстралінгвістична система – це включення в розмову пауз, а також різного роду психофізіологічних людських проявів: плачу, кашлю, сміху, зітхання. Просодичними і екстралінгвістичними засобами регулюється і потік бесіди, економляться мовні засоби спілкування, які доповнюють, заміняють словесні висловлювання, виявляють емоційні стани.
Автори, які приділяли увагу проблемі сприймання і відтворення звуко-складової структури слова у дітей різного віку (А. Аркін, Е. Винарська, О. Гвоздєв, О. Леонтьєв, О. Лурія, А. Салахова і ін.), підкреслюють неоднозначність і складність цих процесів. У роботах В. Ковшикової, Р. Лалаєвої, А. Маркової, Є. Соботович, О. Усанової, Т. Філічевої виявлено взаємозв'язок процесів складового оформлення слова із засвоєнням його звукового складу, лексико-граматичних категорій, формуванням фонематичного аналізу.
Однак механізми порушень звуко-складової структури у дітей з різними формами мовленнєвої патології є ще й досі недостатньо вивченими. Таким чином, існує необхідність вдосконалення традиційних методів і прийомів, а також пошуку ефективніших науково обґрунтованих шляхів формування складової структури слів у дітей із загальним недорозвиненням мовлення.
Виходячи із вищевикладеного, мета дослідження полягає у визначенні особливостей формування у дітей із ЗНМ складоритмічної структури мовлення, як передумови успішного сприймання просодичної інформації.
Задля досягнення зазначеної мети, було поставлено такі завдання дослідження:
1. Здійснити аналіз психолого-педагогічної літератури з теми дослідження.
2. Експериментально дослідити складоритмічну структуру мовлення дітей дошкільного віку.
3. Розробити методичні рекомендації формування складоритмічної структури мовлення у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ.
Для розв’язання поставлених завдань, досягнення мети використано комплекс методів наукового дослідження: 1) теоретичні – аналіз, узагальнення психолінгвістичної, психолого-педагогічної, програмно-методичної літератури, порівняльна характеристика даних науково-методичної літератури для з’ясування сучасного стану досліджуваної проблеми; розробка рекомендацій щодо формування складоритмічної структури мовлення у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ; формулювання висновків; 2) емпіричні – діагностика складоритмічної структури мовлення дітей старшого дошкільного віку для з’ясування можливих передумов успішного сприймання просодичної інформації; бесіда з дітьми; педагогічний експеримент констатувального характеру для педагогічного оцінювання стану сформованості складової структури слова, експериментального обґрунтування актуальності та доцільності обраної проблеми, перевірки методики дослідження розвитку мовленнєвих навичок дітей; 3)статистична обробка даних, що дало змогу здійснити узагальнення і систематизацію матеріалів дослідження, забезпечити перехід від якісних характеристик до їх кількісного (числового) виразу, більш точно діагностувати результати педагогічного експерименту.
Загальний недорозвиток мовлення є поширеним порушенням у дітей дошкільного віку. Вчені, які займалися вивченням цієї проблеми, відзначають стійкість даного дефекту і низьку динаміку його подолання. Тому порушення мовлення у дітей із системними мовними розладами зустрічаються як в дошкільному, так і в молодшому шкільному віці (Р. Лалаєва, Р. Лєвіна, В. Селіверстов, Є. Соботович, Н. Уфімцева, Т. Ушакова, Г. Чиркіна, О. Шахнорович та ін.).
Розвиток звуко-складової структури мовлення, є предметом досліджень в таких областях науки, як: психологія, лінгвістика, психолінгвістика, логопедія.
Процес засвоєння складового змісту слова тісно пов'язаний з мовленнєвим розвитком в цілому і зі станом фонематичних (сенсорних) або моторних (артикуляційних) можливостей дитини зокрема. Так, на думку Т. Ткаченко, звукова і складова структура слів посідає особливе місце в мовленнєвій системі відповідно до трьох її складових – фонетики, лексики і граматики. Важливість цього поняття пояснюється декількома причинами. По-перше, звуко-складову структуру слів дослідники відносять до просодичної сторони мовлення – фонетики (Т. Єгоров, Н. Швачкін і ін.). По-друге, це поняття тісно пов'язане з лексикою і семантикою, оскільки на практиці звуко-складові спотворення слів частіше проявляються в словах з малознайомим значенням (Р. Лєвіна, А. Маркова, Т. Ткаченко).
Слід зауважити, що характеристику голосу відносять до просодичних і екстралінгвістичних явищ. Звідси можна сказати, що просодика – це спільна назва таких ритміко-інтонаційних сторін бесіди, як висота, гучність голосового тону, тембр голосу, сила наголосу. Екстралінгвістична система – це включення в розмову пауз, а також різного роду психофізіологічних людських проявів: плачу, кашлю, сміху, зітхання. Просодичними і екстралінгвістичними засобами регулюється і потік бесіди, економляться мовні засоби спілкування, які доповнюють, заміняють словесні висловлювання, виявляють емоційні стани.
Автори, які приділяли увагу проблемі сприймання і відтворення звуко-складової структури слова у дітей різного віку (А. Аркін, Е. Винарська, О. Гвоздєв, О. Леонтьєв, О. Лурія, А. Салахова і ін.), підкреслюють неоднозначність і складність цих процесів. У роботах В. Ковшикової, Р. Лалаєвої, А. Маркової, Є. Соботович, О. Усанової, Т. Філічевої виявлено взаємозв'язок процесів складового оформлення слова із засвоєнням його звукового складу, лексико-граматичних категорій, формуванням фонематичного аналізу.
Однак механізми порушень звуко-складової структури у дітей з різними формами мовленнєвої патології є ще й досі недостатньо вивченими. Таким чином, існує необхідність вдосконалення традиційних методів і прийомів, а також пошуку ефективніших науково обґрунтованих шляхів формування складової структури слів у дітей із загальним недорозвиненням мовлення.
Виходячи із вищевикладеного, мета дослідження полягає у визначенні особливостей формування у дітей із ЗНМ складоритмічної структури мовлення, як передумови успішного сприймання просодичної інформації.
Задля досягнення зазначеної мети, було поставлено такі завдання дослідження:
1. Здійснити аналіз психолого-педагогічної літератури з теми дослідження.
2. Експериментально дослідити складоритмічну структуру мовлення дітей дошкільного віку.
3. Розробити методичні рекомендації формування складоритмічної структури мовлення у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ.
Для розв’язання поставлених завдань, досягнення мети використано комплекс методів наукового дослідження: 1) теоретичні – аналіз, узагальнення психолінгвістичної, психолого-педагогічної, програмно-методичної літератури, порівняльна характеристика даних науково-методичної літератури для з’ясування сучасного стану досліджуваної проблеми; розробка рекомендацій щодо формування складоритмічної структури мовлення у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ; формулювання висновків; 2) емпіричні – діагностика складоритмічної структури мовлення дітей старшого дошкільного віку для з’ясування можливих передумов успішного сприймання просодичної інформації; бесіда з дітьми; педагогічний експеримент констатувального характеру для педагогічного оцінювання стану сформованості складової структури слова, експериментального обґрунтування актуальності та доцільності обраної проблеми, перевірки методики дослідження розвитку мовленнєвих навичок дітей; 3)статистична обробка даних, що дало змогу здійснити узагальнення і систематизацію матеріалів дослідження, забезпечити перехід від якісних характеристик до їх кількісного (числового) виразу, більш точно діагностувати результати педагогічного експерименту.
Зміст
ВСТУП…………………………………………………………………………..
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ СКЛАДОРИТМІЧНОЇ СТРУКТУРИ МОВЛЕННЯ ЯК ПЕРЕДУМОВИ СПРИЙМАННЯ ПРОСОДИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИТКОМ МОВЛЕННЯ……………………………………….....
1.1 Особливості формування складоритмічної структури мовлення у дітей старшого дошкільного віку ……………………………………………………
1.2 Психолого-педагогічна характеристика дітей із ЗНМ ………………….
1.3 Особливості формування складоритмічної структури в онтогенезі дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ…………………………………………..
Висновки до І розділу…………………………………………………………
РОЗДІЛ ІІ. ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ФОРМУВАННЯ СКЛАДОРИТМІЧНОЇ СТРУКТУРИ МОВЛЕННЯ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ЗНМ…………………………..
2.1 Завдання та методика констатувального дослідження…………………
2.2 Аналіз експериментальних данних………………………………………
2.3 Методичні рекомендації щодо формування складоритмічної структури мовлення у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ……………………...
Висновки до ІІ розділу………………………………………………………...
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ………………..
ДОДАТКИ………………………………………………………………..……
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ СКЛАДОРИТМІЧНОЇ СТРУКТУРИ МОВЛЕННЯ ЯК ПЕРЕДУМОВИ СПРИЙМАННЯ ПРОСОДИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИТКОМ МОВЛЕННЯ……………………………………….....
1.1 Особливості формування складоритмічної структури мовлення у дітей старшого дошкільного віку ……………………………………………………
1.2 Психолого-педагогічна характеристика дітей із ЗНМ ………………….
1.3 Особливості формування складоритмічної структури в онтогенезі дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ…………………………………………..
Висновки до І розділу…………………………………………………………
РОЗДІЛ ІІ. ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ФОРМУВАННЯ СКЛАДОРИТМІЧНОЇ СТРУКТУРИ МОВЛЕННЯ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ЗНМ…………………………..
2.1 Завдання та методика констатувального дослідження…………………
2.2 Аналіз експериментальних данних………………………………………
2.3 Методичні рекомендації щодо формування складоритмічної структури мовлення у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ……………………...
Висновки до ІІ розділу………………………………………………………...
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ………………..
ДОДАТКИ………………………………………………………………..……
Покликання
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Книги
Один автор:
Вренёва Е. Готовим к школе детей с системным недоразвитием речи. // Здоровье детей: Прилож.к газ. «Первое сент.» 2007. - №16. - С.37-41.
Логопсихология : учебное пособие / О.О. Косякова. – Ростов-на-Дону : Феникс, 2007. – 254 с. : ил. – (Высшее образование).
Маркова, А. К. Особенности усвоения слоговой структуры слова у детей, страдающих алалией // Школа для детей с тяжелыми нарушениями речи. – М.: Просвещение, 1961. – С. 59–70.
Гвоздев А.Н. От первых слов до первого класса. Дневник научных наблюдений. Саратов: Издательство Саратовского университета, 1981. 198 с.
Два автора:
Тищенко В., Рібцун Ю. Як навчити дитину правильно розмовляти: Від народження до п’яти років: Поради батькам. – К.: Літера ЛТД, 2008. – 128 с.
Левина Р.Е., Никашина Н.А. Характеристика общего недоразвития речи у детей // Основы теории и практики логопедии. – М.: Изд-во Московского государственного университета, 1967. – С. 48-52.
Бабина Г.В., Сафонкина Н.Ю. Слоговая структура слова: обследование и формирование у детей с недоразвитием речи. Учебно-методическое пособие. - М.: Книголюб, 2005. Серия «Логопедические технологии». - 96 с.
Левина Р.Е., Никашина Н.А. Характеристика общего недоразвития речи у детей // Основы теории и практики логопедии. – М.: Изд-во Московского государственного университета, 1967. – С. 48-52.
Три автори:
Спеціальна педагогіка / Л. І. Аксьонова, Б. А. Архипов, Л. І. Бєлякова та ін; Під ред. Н. М. Назарової. - М.: Видавничий центр «Академія», 2004.
Колективний автор 27. Логопедическая диагностика и коррекция нарушений речи у детей: Сб. методических рекомендаций
. -- СПб., М.: САГА, ФОРУМ, 2006. - 272 с.
За редакцією:
Логопедия. Методическое наследие./Под ред. Л.С.Волковой.- Кн. V: Фонетико-фонематическое и общее недоразвитие речи. - М., 2003.С. 125 -- 191.
Логопедия. /Под ред. Л.С.Волковой, С.Н.Шаховской. - М., 2003.
Понятийно-терминологический словарь логопеда / под ред. В. И. Селиверстова. – М.: Владос, 1997.
Жинкин Н.И. Механизмы речи. // Под редакцией М.Б.Елесеевой Становление индивидуальной языковой системы ребенка. Ранние этапы. 2015.-334с.
Основы теории и практики логопедии / Под ред. Р.Е. Левиной. – М.: Просвещение, 2000. – 246 с.
Логопедия: методические традиции и новаторство Под ред. С.Н.Шаховской, Т.В.Волосовец. – М.: МОДЭК, 2003. – 336 с.
Частина видання
Тези доповідей, матеріали конференцій:
Кириллова Л. А. Формирование звукослоговой структуры слова у старших дошкольников с ОНР III уровня. - Выпуск № XI / том II / 2015
Статті з продовжуючих та періодичних видань:
Ржевская С. И. Обзор логопедических технологий по формированию слоговой структуры слова у детей с недоразвитием речи. - 2012 .
Горчакова А., Конакова Т. Формирование слоговой структуры слова у детей с общим недорозвитием речи. - Выпуск № 3 (4) / 2013
Никитенко А. В., Фролова Е. А. Формирование слоговой структуры слова у детей дошкольного возраста посредством игровых упражнений // Педагогическое мастерство: материалы V Междунар. науч. конф. (г. Москва, ноябрь 2014 г.). — М.: Буки-Веди, 2014. — С. 175-177.
Сикорский И.А. Развитие речи у детей // Сб. научно литературных статей. - Киев, 1899. - С. 135 - 169.
Теоретичне обґрунтування проблеми загального недорозвинення мовлення: історичний аспект / Л. М. Дідкова // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія : Соціально-педагогічна. - 2010. - Вип. 15. - С. 127-132.
Луцько К. В. Розвиток акустичної складової мовлення та її проекція на попередження та подолання мовленнєвих порушень у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку / К. В. Луцько // Актуальні питання корекційної освіти: зб. наук. праць / за ред. В. М. Синьова, О. В. Гаврилова. – Кам’янець-Подільський: ПП Медобори-2006, 2016. – Вип. 7 у 2 т. – Том 1. – С. 185–196.
Рівні ЗНМ та їх загальна характеристика у дітей дошкільного віку з порушеннями мовлення / С. В. Поліщук // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія : Соціально-педагогічна. - 2011. - Вип. 17(2). - С. 286-293.
Закономірності розвитку дітей дошкільного віку з порушеннями мовлення / І. Брушневська // Педагогічний часопис Волині. - 2016. - № 1. - С. 70-75.
Рібцун Ю. В. До проблеми порушення звуко-складової структури слова у дітей / Ю. В. Рібцун // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова : зб. наук. пр. – Випуск 23. – К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2013. – С. 206–208. – (Серія 19. Корекційна педагогіка та спеціальна психологія).
Дисертації :
Маркова А.К. Особенности овладения слоговым составом слова у детей с недоразвитием речи: Дисс. ... канд. пед. наук. - М., 1999.
Книги
Один автор:
Вренёва Е. Готовим к школе детей с системным недоразвитием речи. // Здоровье детей: Прилож.к газ. «Первое сент.» 2007. - №16. - С.37-41.
Логопсихология : учебное пособие / О.О. Косякова. – Ростов-на-Дону : Феникс, 2007. – 254 с. : ил. – (Высшее образование).
Маркова, А. К. Особенности усвоения слоговой структуры слова у детей, страдающих алалией // Школа для детей с тяжелыми нарушениями речи. – М.: Просвещение, 1961. – С. 59–70.
Гвоздев А.Н. От первых слов до первого класса. Дневник научных наблюдений. Саратов: Издательство Саратовского университета, 1981. 198 с.
Два автора:
Тищенко В., Рібцун Ю. Як навчити дитину правильно розмовляти: Від народження до п’яти років: Поради батькам. – К.: Літера ЛТД, 2008. – 128 с.
Левина Р.Е., Никашина Н.А. Характеристика общего недоразвития речи у детей // Основы теории и практики логопедии. – М.: Изд-во Московского государственного университета, 1967. – С. 48-52.
Бабина Г.В., Сафонкина Н.Ю. Слоговая структура слова: обследование и формирование у детей с недоразвитием речи. Учебно-методическое пособие. - М.: Книголюб, 2005. Серия «Логопедические технологии». - 96 с.
Левина Р.Е., Никашина Н.А. Характеристика общего недоразвития речи у детей // Основы теории и практики логопедии. – М.: Изд-во Московского государственного университета, 1967. – С. 48-52.
Три автори:
Спеціальна педагогіка / Л. І. Аксьонова, Б. А. Архипов, Л. І. Бєлякова та ін; Під ред. Н. М. Назарової. - М.: Видавничий центр «Академія», 2004.
Колективний автор 27. Логопедическая диагностика и коррекция нарушений речи у детей: Сб. методических рекомендаций
. -- СПб., М.: САГА, ФОРУМ, 2006. - 272 с.
За редакцією:
Логопедия. Методическое наследие./Под ред. Л.С.Волковой.- Кн. V: Фонетико-фонематическое и общее недоразвитие речи. - М., 2003.С. 125 -- 191.
Логопедия. /Под ред. Л.С.Волковой, С.Н.Шаховской. - М., 2003.
Понятийно-терминологический словарь логопеда / под ред. В. И. Селиверстова. – М.: Владос, 1997.
Жинкин Н.И. Механизмы речи. // Под редакцией М.Б.Елесеевой Становление индивидуальной языковой системы ребенка. Ранние этапы. 2015.-334с.
Основы теории и практики логопедии / Под ред. Р.Е. Левиной. – М.: Просвещение, 2000. – 246 с.
Логопедия: методические традиции и новаторство Под ред. С.Н.Шаховской, Т.В.Волосовец. – М.: МОДЭК, 2003. – 336 с.
Частина видання
Тези доповідей, матеріали конференцій:
Кириллова Л. А. Формирование звукослоговой структуры слова у старших дошкольников с ОНР III уровня. - Выпуск № XI / том II / 2015
Статті з продовжуючих та періодичних видань:
Ржевская С. И. Обзор логопедических технологий по формированию слоговой структуры слова у детей с недоразвитием речи. - 2012 .
Горчакова А., Конакова Т. Формирование слоговой структуры слова у детей с общим недорозвитием речи. - Выпуск № 3 (4) / 2013
Никитенко А. В., Фролова Е. А. Формирование слоговой структуры слова у детей дошкольного возраста посредством игровых упражнений // Педагогическое мастерство: материалы V Междунар. науч. конф. (г. Москва, ноябрь 2014 г.). — М.: Буки-Веди, 2014. — С. 175-177.
Сикорский И.А. Развитие речи у детей // Сб. научно литературных статей. - Киев, 1899. - С. 135 - 169.
Теоретичне обґрунтування проблеми загального недорозвинення мовлення: історичний аспект / Л. М. Дідкова // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія : Соціально-педагогічна. - 2010. - Вип. 15. - С. 127-132.
Луцько К. В. Розвиток акустичної складової мовлення та її проекція на попередження та подолання мовленнєвих порушень у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку / К. В. Луцько // Актуальні питання корекційної освіти: зб. наук. праць / за ред. В. М. Синьова, О. В. Гаврилова. – Кам’янець-Подільський: ПП Медобори-2006, 2016. – Вип. 7 у 2 т. – Том 1. – С. 185–196.
Рівні ЗНМ та їх загальна характеристика у дітей дошкільного віку з порушеннями мовлення / С. В. Поліщук // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія : Соціально-педагогічна. - 2011. - Вип. 17(2). - С. 286-293.
Закономірності розвитку дітей дошкільного віку з порушеннями мовлення / І. Брушневська // Педагогічний часопис Волині. - 2016. - № 1. - С. 70-75.
Рібцун Ю. В. До проблеми порушення звуко-складової структури слова у дітей / Ю. В. Рібцун // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова : зб. наук. пр. – Випуск 23. – К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2013. – С. 206–208. – (Серія 19. Корекційна педагогіка та спеціальна психологія).
Дисертації :
Маркова А.К. Особенности овладения слоговым составом слова у детей с недоразвитием речи: Дисс. ... канд. пед. наук. - М., 1999.