ФОРМУЛИ МОВНОГО ЕТИКЕТУ СУЧАСНОЇ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ У СОЦІОКУЛЬТУРНОМУ АСПЕКТІ
Автор(ка)
Пальченко Юлія Валеріївна
Ступінь
Магістр
Група
не вказано
Спеціальність
035 Філологія
Кафедра
Кафедра германської філології
Анотація
Те, що розуміють під мовним етикетом, використовується в мові кожного з нас щодня і багаторазово. Мабуть, це найбільш вживані вирази: ми багато разів в день звертаємося до когось, вітаємося зі своїми знайомими, а іноді і незнайомими, прощаємося з людьми, комусь дякуємо, перед кимось вибачаємося, когось вітаємо, комусь бажаємо успіху або робимо комплімент, комусь співчуваємо, просимо, пропонуємо і т.д. Це і є мовний етикет, який є сукупністю словесних формул ввічливості.
Поняття мовного етикету викликає дослідницький інтерес у представників різних лінгвістичних шкіл і напрямів. У розрізі обраної нами проблематики особливо важливими видаються врахування й аналіз соціолінгвістичних і комунікативних аспектів (наявні у працях М. Кронгауза, В. Пономаренка, Н. Формановської, П. Черних, І. Щербиніної, а також німецьких та інших зарубіжних дослідників В. Беша, Д. Гартмана, Г. Креценбахера і В. Зеґебрехта, Р. Белла, Р. Ратмайр). В історичному плані зарубіжними авторами (Ґ. Ерісманн, К. Бруннер, Б. Мільйоріні, С. Лануцца) висвітлюються окремі моменти, стосовні мовного етикету в німецькій, англійській, італійській мовах.
На особливу увагу заслуговують контрастивні дослідження мовного етикету, здійснені шляхом зіставлення цього явища у таких мовах, як німецька й шведська (А. Коц), німецька й російська (Р. Ратмайр), японська й німецька (М. Т. Натігомо), в індоєвропейських мовах різних (насамперед романської, германської і слов’янської) груп (В.Пономаренко).
Актуальність дослідження. Вибір теми обумовлений тим, що з урахуванням феномена міжмовної національно-культурної специфіки, етика сприяє правильному вибору мовних стратегій, а отже, і адекватному взаєморозумінню учасників комунікативного акту, що належать до різних національних культур. Сьогодні особливо актуальними стали дослідження в сфері співвідношення свідомості, національної культури і мови представників різних етносів, проблеми міжкультурного спілкування. Успішне і продуктивне спілкування між представниками різних культур стає можливим, коли комуніканти володіють не тільки знанням мов, але також і подібним ладом свідомості, що відображає знання про світ представників тієї чи іншої нації. Вирази мовного етикету наявні в усіх національно-культурних спільнотах світу, таким чином зі сторони плану змісту мовний етикет як особлива функціонально-семантична мікросистема є особливою соціально детермінованою універсалією. Що стосується плану вираження етикету, то в кожній мові він має національну специфіку.
Норми мовного етикету контролюють комунікативну поведінку людини, і недотримання правил неодмінно зумовлюватиме збої в комунікації. Норми мовного етикету дозволяють комунікантам вибудовувати своє спілкування таким чином, щоб кожен з учасників розмови відчував впевненість в собі і доброзичливе ставлення співрозмовника в процесі бесіди.
Мовний етикет – це невід’ємна складова процесу щоденного спілкування людей на найрізноманітніших рівнях. Крім лінгвістичних дисциплін, вона традиційно входить до обов’язкових предметів вивчення майбутніх менеджерів, дипломатів, політиків, що й зумовлює актуальність дослідження. Проаналізовані дослідження дають змогу зробити висновок, що формули мовного етикету на матеріалі німецької мови не достатньою мірою опрацьовані. Відсутність повної систематизації мовних одиниць, що входять до складу цієї категорії, та опису функціонування «індикаторів» увічливості в типових мовленнєвих ситуаціях визначають новизну роботи.
Мета дослідження – проаналізувати формули мовного етикету сучасної німецької мови у соціокультурному аспекті. Поставлена мета обумовила необхідність вирішення таких завдань:
1) розкрити поняття мовного етикету та категорії ввічливості в системі мовознавчої науки;
2) описати правила мовного етикету Німеччини та їх урахування в процесі спілкування;
3) систематизувати мовні формули ввічливого мовлення в німецькій мові;
4) проаналізувати функції і роль етикетних мовних формул у досягненні комунікативної мети учасниками мовленнєвих актів;
5) дослідити комунікативно-прагматичні засоби вираження ввічливості.
Обʼєкт дослідження – етикетні мовні формули в німецькій мові. Предмет дослідження – лексико-граматичні та комунікативно-прагматичні особливості вираження категорії ввічливості в німецькій мові.
Основним методом дослідження в статті є описовий. Опис із залученням функціонального аналізу морфологічних і лексичних засобів реалізації категорії ввічливості в німецькій мові сприяє процесу систематизації опрацьованого матеріалу.
Структура роботи. Робота складається з вступу, двох розділів, висновків, списку наукової літератури, що налічує 97 позицій.
Поняття мовного етикету викликає дослідницький інтерес у представників різних лінгвістичних шкіл і напрямів. У розрізі обраної нами проблематики особливо важливими видаються врахування й аналіз соціолінгвістичних і комунікативних аспектів (наявні у працях М. Кронгауза, В. Пономаренка, Н. Формановської, П. Черних, І. Щербиніної, а також німецьких та інших зарубіжних дослідників В. Беша, Д. Гартмана, Г. Креценбахера і В. Зеґебрехта, Р. Белла, Р. Ратмайр). В історичному плані зарубіжними авторами (Ґ. Ерісманн, К. Бруннер, Б. Мільйоріні, С. Лануцца) висвітлюються окремі моменти, стосовні мовного етикету в німецькій, англійській, італійській мовах.
На особливу увагу заслуговують контрастивні дослідження мовного етикету, здійснені шляхом зіставлення цього явища у таких мовах, як німецька й шведська (А. Коц), німецька й російська (Р. Ратмайр), японська й німецька (М. Т. Натігомо), в індоєвропейських мовах різних (насамперед романської, германської і слов’янської) груп (В.Пономаренко).
Актуальність дослідження. Вибір теми обумовлений тим, що з урахуванням феномена міжмовної національно-культурної специфіки, етика сприяє правильному вибору мовних стратегій, а отже, і адекватному взаєморозумінню учасників комунікативного акту, що належать до різних національних культур. Сьогодні особливо актуальними стали дослідження в сфері співвідношення свідомості, національної культури і мови представників різних етносів, проблеми міжкультурного спілкування. Успішне і продуктивне спілкування між представниками різних культур стає можливим, коли комуніканти володіють не тільки знанням мов, але також і подібним ладом свідомості, що відображає знання про світ представників тієї чи іншої нації. Вирази мовного етикету наявні в усіх національно-культурних спільнотах світу, таким чином зі сторони плану змісту мовний етикет як особлива функціонально-семантична мікросистема є особливою соціально детермінованою універсалією. Що стосується плану вираження етикету, то в кожній мові він має національну специфіку.
Норми мовного етикету контролюють комунікативну поведінку людини, і недотримання правил неодмінно зумовлюватиме збої в комунікації. Норми мовного етикету дозволяють комунікантам вибудовувати своє спілкування таким чином, щоб кожен з учасників розмови відчував впевненість в собі і доброзичливе ставлення співрозмовника в процесі бесіди.
Мовний етикет – це невід’ємна складова процесу щоденного спілкування людей на найрізноманітніших рівнях. Крім лінгвістичних дисциплін, вона традиційно входить до обов’язкових предметів вивчення майбутніх менеджерів, дипломатів, політиків, що й зумовлює актуальність дослідження. Проаналізовані дослідження дають змогу зробити висновок, що формули мовного етикету на матеріалі німецької мови не достатньою мірою опрацьовані. Відсутність повної систематизації мовних одиниць, що входять до складу цієї категорії, та опису функціонування «індикаторів» увічливості в типових мовленнєвих ситуаціях визначають новизну роботи.
Мета дослідження – проаналізувати формули мовного етикету сучасної німецької мови у соціокультурному аспекті. Поставлена мета обумовила необхідність вирішення таких завдань:
1) розкрити поняття мовного етикету та категорії ввічливості в системі мовознавчої науки;
2) описати правила мовного етикету Німеччини та їх урахування в процесі спілкування;
3) систематизувати мовні формули ввічливого мовлення в німецькій мові;
4) проаналізувати функції і роль етикетних мовних формул у досягненні комунікативної мети учасниками мовленнєвих актів;
5) дослідити комунікативно-прагматичні засоби вираження ввічливості.
Обʼєкт дослідження – етикетні мовні формули в німецькій мові. Предмет дослідження – лексико-граматичні та комунікативно-прагматичні особливості вираження категорії ввічливості в німецькій мові.
Основним методом дослідження в статті є описовий. Опис із залученням функціонального аналізу морфологічних і лексичних засобів реалізації категорії ввічливості в німецькій мові сприяє процесу систематизації опрацьованого матеріалу.
Структура роботи. Робота складається з вступу, двох розділів, висновків, списку наукової літератури, що налічує 97 позицій.
Зміст
ВСТУП......................................................................................................................................... 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ МОВНОГО ЕТИКЕТ........................7
1.1. Поняття мовного етикету в системі мовознавчої науки................................................ 7
1.2 Поняття «культура мовлення», її комунікативні ознаки................................................. 22
1.3 Категорія ввічливості як соціокультурний феномен мовної комунікації..................... 28
1.4 Правила мовного етикету Німеччини та їх урахування в процесі спілкування.......... 36
Висновки до Розділу 1.............................................................................................................. 43
РОЗДІЛ 2. КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТ МОВНОГО ЕТИКЕТУ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ...........................................................................................................................................45
2.1 Лексико-граматичні засоби вираження ввічливості....................................................... 45
2.2 Комунікативно-прагматичні засоби вираження ввічливості......................................... 49
2.2.1 Мовленнєвий акт звертання........................................................................................... 49
2.2.2 Мовленнєві акти привітання, прощання....................................................................... 60
2.2.3 Мовленнєвий акт прохання............................................................................................ 71
2.2.4 Мовленнєвий акт обіцянки.............................................................................................. 79
2.2.5 Мовленнєвий акт вибачення.......................................................................................... 85
Висновки до Розділу 2.............................................................................................................. 94
ВИСНОВКИ................................................................................................................................ 96
СПИСОК НАУКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ.................................................................................. 100
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ МОВНОГО ЕТИКЕТ........................7
1.1. Поняття мовного етикету в системі мовознавчої науки................................................ 7
1.2 Поняття «культура мовлення», її комунікативні ознаки................................................. 22
1.3 Категорія ввічливості як соціокультурний феномен мовної комунікації..................... 28
1.4 Правила мовного етикету Німеччини та їх урахування в процесі спілкування.......... 36
Висновки до Розділу 1.............................................................................................................. 43
РОЗДІЛ 2. КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТ МОВНОГО ЕТИКЕТУ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ...........................................................................................................................................45
2.1 Лексико-граматичні засоби вираження ввічливості....................................................... 45
2.2 Комунікативно-прагматичні засоби вираження ввічливості......................................... 49
2.2.1 Мовленнєвий акт звертання........................................................................................... 49
2.2.2 Мовленнєві акти привітання, прощання....................................................................... 60
2.2.3 Мовленнєвий акт прохання............................................................................................ 71
2.2.4 Мовленнєвий акт обіцянки.............................................................................................. 79
2.2.5 Мовленнєвий акт вибачення.......................................................................................... 85
Висновки до Розділу 2.............................................................................................................. 94
ВИСНОВКИ................................................................................................................................ 96
СПИСОК НАУКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ.................................................................................. 100
Покликання
СПИСОК НАУКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Акишина А. А., Формановская Н. И. Русский речевой этикет : Пособие для студентов-иностранцев. Москва, 1975. 183 с.
2. Арутюнова Н. Предложение и его смисл: Логико-семантические проблеми. Москва, 1976.
3. Ахметжанова Р.Н. Вербальньїе обращения к незнакомому адресату: Национально-культурная специфика формирования и функционирования. Вестник СПбГУ, 2003. Сер. 2(1). С. 107-111.
4. Бахтин М.М. Проблема речевых жанров / Сост. С.Бачаров и В.Кожинов. Москва, 1986. С. 428-472.
5. Бацевич Ф. С. Нариси з комунікативної лінгвістики : Монографія. Львів, 2003. 281 с.
6. Богдан С. Мовний етикет українців: традиції і сучасність. Київ, 1998. 478 с.
7. Богдан С. Мовний етикет як елемент мовної картини світу волинян. Дивослово. 2001. №10. С.11-14.
8. Введенская Л.А. Культура речи. Ростов н/Д, 2001. 448 с.
9. Вежбицкая А. Речевые акты. Новое в зарубежной лингвистике. Москва, 1985. Вып.16. С. 251-275.
10. Газизов Р.А. Коммуникативная категория вежливости в немецкой лингвокультуре (ситуативно-стратегический анализ) : автореф. дис. ... д-ра филол. наук. Уфа, 2011. 44 с.
11. Гладров В., Которова Е. Г. Контрастивное изучение моделей речевого поведения. Жанры речи. Саратов, 2015. № 2(12). С. 15–19.
12. Гладров В. От эквивалентности языковых структур к адекватности речевых актов. Русистика. 2000. № 1 – 2. С. 48 – 59.
13. Гладров В. Приветствие и прощание сегодня. Сходства и различия в русском и немецком языках. PRAXIS Fremdsprachenunterricht. Russisch 9(2012)4. С. 13.
14. Гладров В. Скрытая категория вежливости в русском и немецком язиках. Семантико-дискурсивние исследования языка: есплицитность/имплицитность виражений смислов / ред. С. Ваулина. Калининград, 2006. С. 1-93.
15. Гловинская М. Я. Семантика глаголов речи с точки зрения теории речевых актов. Русский язык в его функционировании. Коммуникативнопрагматический аспект : сб. науч. тр. / под ред. Е. А. Земской, Д. Н. Шмелёва. Москва, 1993. С. 158–218.
16. Гольдин В.Е. Речь и этикет. Москва, 1983. 109 с.
17. Гольдин В. Обращение: Теоретические проблеми. Саратов, 1987.
18. Городникова А.М., Добровольский Д.О. Немецко-русский словарь речевого общения. Москва, 2001.
19. Грайс Г.-П. Логика и речевое общение. Новое в зарубежной лингвистике. Москва, 1985. Вып. 16: Лингвистическая прагматика. С. 217-237.
20. Земская Е. А. Категория вежливости : общие вопросы и национально-культурная специфика русского языка // Земская Е. А. Язык как деятельность : Морфема. Слово. Речь. М., 2004. C. 579–601.
21. Карасик В.И. Язык социального статуса. Москва, 1992. 330 c.
22. Комлева Е.В. Соотношение понятий «речевой жанр» и «речевой акт» (на материале немецких апеллятивных текстов). Теория и практика общественного развития. 2011. № 5. С. 296–300.
23. Краус Н. Історія кохання / пер. з нім. І. Паненко. Xарків, 2006. – 288 с.
24. Лакофф Дж. Прагматика в естественной логике. Новое в зарубежной лингвистике. Москва, 1985. Вып. 16: Лингвистическая прагматика. С. 439-470.
25. Ларина Т. В. Категория вежливости в английской и русской коммуникативных культурах. Москва, 2003. 243 с.
26. Ларина Т. В. Категория вежливости и стиль коммуникации. Сопоставление английских и русских лингвокультурных традиций. Москва, 2009. 512 c.
27. Лингвистический энциклопедический словарь / под ред. В. Н. Ярцевой. Москва, 1990. 685 с.
28. Маар П. Пан Белло і блакитне диво / пер. з нім. О. Сидор. Вінниця, 2005. 256 с.
29. Мацько О. Формули ввічливості в дипломатичному листуванні. Дивослово. 2000. №2. С. 14-17.
30. Миронюк О. Історія українського мовного етикету. Звертання. Київ, 2006. 167 с.
31. Миронюк О.М. Історія українського мовного етикету (засоби вираження ввічливості): Автореф. дис. ... канд. філол.наук зі спеціальності 10.02.01. Київ, 1993. 22 с.
32. Петрова Е. Б. Катологизация побудительных речевых актов в лингвистической прагматике. Вестник Воронежского Государственного Университета. Серия «Лингвистика и межкультурная коммуникация», 2008. № 3. С. 124–133.
33. Пиирайнен И. Т. Вежливость как категория языка. Вопросы языкознания. 1996. № 6. С. 100-105.
34. Плющ Н.П. Формули ввічливості в системі українського мовного етикету. Українська мова і сучасність. Київ, 1991. С. 90-98.
35. Радевич-Винницький Я. Етикет і культура спілкування. Львів, 2001. 223 с.
36. Ремарк Е.М. Тріумфальна арка / пер. з нім. Є. Поповича. Xарків, 2006. 415 с.
37. Серль Дж. Р. Классификация иллокутивных актов. Новое в зарубежной лингвистике. Вып. XVII. Москва, 1986. С. 170-222.
38. Серль Дж. Р. Что такое речевой акт? Новое в зарубежной лингвистике. Москва, 1986. Вып.17: Теория речевых актов. С. 151-194.
39. Соловьева И.В. Репрезентация категории вежливости в современном немецком язике : дисс. ... канд. филол. наук. Москва, 2000. 197 с.
40. Стельмахович М. Український мовленнєвий етикет. Дивослово. 1998. №3. С. 20-21.
41. Фирсова Н.М. Проблемы форм обращения в современном немецком языке: национальное своеобразие и типы территориального варьирования. Коммуникативно-функциональная лексика и грамматика языковых единиц. Москва, 1987. С. 3-11.
42. Формановская Н. И. Культура общения и речевой этикет. Русский язык в школе. 1993. № 5. С. 75-79.
43. Формановская Н. И. Речевой этикет и культура общения. Москва, 1989. 159 с.
44. Формановская Н.И. Русский речевой этикет: лингвистический и методический аспекты. Москва, 1982. 125 с.
45. Формановская Н.И., Третьякова Н.Н. Русский и немецкий речевой этикет: Сходства и различия. Москва, 2010.
46. Формановская Н.И. Речевой этикет в русском общении: Теория и практика. Москва, 2009.
47. Формановская Н. И. Культура общения и речевой зтикет. Москва, 2002.
48. Формановская Н. И. Речевое взаимодействие: Коммуникация и прагматика. Москва, 2007.
49. Шахова А. Г. Коммуникативное поведение в различных этнокультурах. Вуз культуры и искусств в образовательной системе региона. Самара, 2007. 443 с.
50. Шемарова В.А. Встреча, приветствие, прощание, расставание. Антология концептов. Волгоград, 2005. Т. 2.
51. Berger T. Zur Problematik der Ubersetzung pronominaler und nominaler Anredeformen. Sebastian Kempgen / ред. Slavistische Linguistik 2003 (Slavistische Beitrage 442). Munchen. 9-35.
52. Bingan, Charles B.D. Begrüßung, Verabschiedung und Entschuldigung in Kamerun und Deutschland. Zur linguistischen und kulturkontrastiven Beschreibung von Sprechakten. Frankfurt am Main, 2010.
53. Blankenhorn R. Pragmatische Aspekte des Bittens im Russischen. Beiträge der Europäischen Slavistischen Linguistik (POLYSLAV). Bd. 1. München: Verlag Otto Sagner, 1998. S. 45–53.
54. Brown P., Levinson St. Gesichtsbedrohende Akte. Verletzende Worte. Die Grammatik sprachlicher Missachtung / Hrsg. von S. K. Herrmann, S. Krämer H.Kuch. Bielefeld : trancript Verlag, 2007. S. 59–88.
55. Brown P., Lewinson S. Politness: Some Uniwersals in Language Usage. Cambridge, 1987. 264 s.
56. Buchenau K. Die Distanzanrede im Russischen, Polnischen und Deutschen und ihre historischen Hintergrunde. Berliner Slawistische Arbeiten 4. Frankfurt am Main etc., 1997.
57. Buscha J., Freudenberg-Findeisen R., Forstreuter E. et al. Grammatik in Feldern. Hueber, 1998. 336 s.
58. Gladrow W. Das Sprachhandlungsmuster Gruß im Polnischen und Deutschen – gestern und heute / R. Lipczuk, K. Nerlicki (Hgg.) Synchronische und diachronische Aspekte der Sprache. Sprachwandel – Sprachkontakte – Sprachgebrauch. Hamburg, 2013. S. 176 – 187.
59. Goffman Е. Interaction ritual. Essays on face-to-face behavior. Garden City, N.Y., 1967. 270 s.
60. Harras G. Handlungssprache und Sprechhandlung. Berlin, 1983.
61. Harras G., Proost K., Winkler E. Handbuch deutscher Kommunikationsverben. Berlin et al., 2007.
62. Hindelang G. Auffordern. Die Untertypen des Aufforderns und ihre sprachlichen Realisierungsformen. Göppingen, 1978. 572 S.
63. Hindelang G. Einführung in die Sprechakttheorie. Tübingen, 2004.
64. House J. Contrastive Discourse Analysis and Misunderstanding: the Case of German and English. Contrastive sociolinguistics / eds. M. Hellinger, U.Ammon. Berlin, 1996. S. 345– 361.
65. Huszcza R. Honoryfikatywność. Gramatyka. Pragmatyka. Typologja. Warszawa, 2006. 228 s.
66. Kadzadej B. Anrede- und Grußformen im Deutschen und Albanischen. Oberhausen, 2011.
67. Kantorczyk U. Pragmatik von Aufforderungshandlungen im Deutschen. Szczecin / Rostock, 2008. 228 S.
68. Kasper G. Linguistic politeness: Current research issues. Journal ofPragmatics. 1990. № 14. P. 193-218.
69. Katz J. J. Propositional structure and illocutionary force. New York, 1997.
70. Kohrt M. Von „Hallo! Wie geht’s?“ bis zu „Tschüs! Mach’s gut!“ Grüße, Grußformeln und Verwandtes im gegenwärtigen deutschen Sprachgebrauch / Manfred Kohrt, W. Kürschner, R. Vogt (Hgg.): Sprachtheorie, Pragmatik, Interdisziplinäres. Tübingen, 1985. S. 173 – 184.
71. Kotorova E. G. Describing cross-cultural speech behavior: a communicative-pragmatic field approach. Procedia. Social and Behavioural Sciences. Vol. 154, 2014. P. 184–192.
72. Kotorova E.G. Sprachmodelle des Redeverhaltens: Gruß- und Abschiedsformeln im Dialog (ein russisch-deutscher Sprachvergleich) / E.G. Kotorova / W. Gladrow (Hg.): Das Bild der Gesellschaft im Slawischen und Deutschen. Typologische Spezifika. Frankfurt am Main etc, 2004. S. 133 – 145.
73. Krauss N. Die Geschichte der Liebe. Reinbek, 2006. 350 S.
74. Lakoff R.T. The Logic of Politeness, or, Minding Your P's and Q's. Papers from the 9th Regional Meeting, Chicago Linguistic Society. Chicago, 1973. P. 292-305.
75. Leech G.N. Principles of Pragmatics. London, 1983. 250 p.
76. Leibniz G.W. Table de définitions / C. Couturat (Hg.) Opuscules et fragments inédits. Paris, 1903. S. 437 – 509.
77. Maar P. Herr Bello und der blaue Wunder / P. Maar. Hamburg, 2007. 224 S.
78. Miodek W. Die Begrüßungs- und Abschiedsformeln im Deutschen und Polnischen. Heidelberg, 1994.
79. Murphy B., Neu. J. My grade's too low: The speech act set of complaining. Speech acts across cultures: Challenges to communication in second language. In S. M. Gass, J. Neu (eds.). Berlin, 1996. Р. 191-216.
80. Ogiermann E. Politeness and indirectness across cultures : A comparison of English, German, Polish and Russian requests. Journal of Politeness Research 5. 2009. P. 189–216.
81. Olshtain E., Cohen A. D. Apology: A speech act set. Sociolinguistics and language acquisition. In N. Wolfson, E. Judd (eds.). Rowley, 1983. Р. 18-35.
82. Önnerfors O. «Kleine Bitte» und Deklarativsatz – ein Vergleich Schwedisch-Deutsch. Satz und Illokution / ed. I. Rosengren. Bd. 2. Tübingen, 1993. S. 79–108.
83. Otterstedt C. Abschied im Alltag: Grußformen und Abschiedsgestaltung im interkulturellen Vergleich. München, 1993.
84. Prause K. Deutsche Grußformeln in neuhochdeutscher Zeit. Breslau, 1930.
85. Schulze-Neufeld, H. Grüßen im Deutschen und Russischen: Eine kontrastive inferenzstatistisch-empirische Analyse. Frankfurt am Main, 2012.
86. Rathmayr R. Höflichkeit als kulturspezifsches Konzept: Russisch im Vergleich. Wechselbeziehungen zwischen slawischen Sprachen, Literaturen und Kulturen in Vergangenheit und Gegenwart / Hrsg. von I. Ohnheiser. Innsbruck, 1996. S. 174–185.
87. Rathmayr R. Pragmatische und sprachlich konzeptualisierte Charakteristika russischer direktiver Sprechakte. Slavistische Beiträge / Hrsg. von H. R. Mehlig. Bd. 319. München, 1994. S. 251–278.
88. Reithmayr E. Zur kulturellen Pragung wissenschaftlicher Arbeiten. Eine Analyse osterreichischer Seminar - und russischer Jahresarbeiten. Diplomarbeit. Wien, 2000. 115 S.
89. Rolf E. Verballhornungen der Handlungsanalyse. Bemerkungen zur Diskussion um den Handlungsbegriff in der ZGL 12 und 13. Zeitschrift für germanistische Linguistik, 1987. 15 (1). Р. 83-92.
90. Searle J. R. Expression and meaning. Cambridge,1979.
91. Searle J. R. Speech acts. An essay in the philosophy of language. Cambridge, 1970. 203 p.
92. Uhlisch G. et al. Grüssen und Anreden im Deutschen. Moskva, 1998.
93. Wierzbicka A. Act of Speech. Semantic Primitives / А. Wierzbicka. Frankfurt am Main, 1972. P. 122–149.
94. Wierzbicka A. English Speech Act Verbs : A semantic dictionary. Sydney, 1987. 397 p.
95. Wierzbicka A. Genry mowy. Tekst i zdanie. Zbiór studiów / Red. T. Dobrzyńska, E. Janus. Wrocław, 1983. S. 125–137.
96. Wonneberger R., Hecht H. P. Verheißung und Versprechen. Eine theologische und sprachanalytische Klärung. Göttingen, 1986.
97. Yakovleva E. Deutsche und russische Gespräche: Ein Beitrag zur interkulturellen Pragmatik. Tübingen, 2004.
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ
98. IDS-Korpora. URL: https://cosmas2.idsmannheim.de/cosmas2-web/ (дата звернення: 12.03.2019)
99. LIMAS-Korpus URL: http://www.korpora.org/Limas/ (дата звернення: 12.03.2019)
1. Акишина А. А., Формановская Н. И. Русский речевой этикет : Пособие для студентов-иностранцев. Москва, 1975. 183 с.
2. Арутюнова Н. Предложение и его смисл: Логико-семантические проблеми. Москва, 1976.
3. Ахметжанова Р.Н. Вербальньїе обращения к незнакомому адресату: Национально-культурная специфика формирования и функционирования. Вестник СПбГУ, 2003. Сер. 2(1). С. 107-111.
4. Бахтин М.М. Проблема речевых жанров / Сост. С.Бачаров и В.Кожинов. Москва, 1986. С. 428-472.
5. Бацевич Ф. С. Нариси з комунікативної лінгвістики : Монографія. Львів, 2003. 281 с.
6. Богдан С. Мовний етикет українців: традиції і сучасність. Київ, 1998. 478 с.
7. Богдан С. Мовний етикет як елемент мовної картини світу волинян. Дивослово. 2001. №10. С.11-14.
8. Введенская Л.А. Культура речи. Ростов н/Д, 2001. 448 с.
9. Вежбицкая А. Речевые акты. Новое в зарубежной лингвистике. Москва, 1985. Вып.16. С. 251-275.
10. Газизов Р.А. Коммуникативная категория вежливости в немецкой лингвокультуре (ситуативно-стратегический анализ) : автореф. дис. ... д-ра филол. наук. Уфа, 2011. 44 с.
11. Гладров В., Которова Е. Г. Контрастивное изучение моделей речевого поведения. Жанры речи. Саратов, 2015. № 2(12). С. 15–19.
12. Гладров В. От эквивалентности языковых структур к адекватности речевых актов. Русистика. 2000. № 1 – 2. С. 48 – 59.
13. Гладров В. Приветствие и прощание сегодня. Сходства и различия в русском и немецком языках. PRAXIS Fremdsprachenunterricht. Russisch 9(2012)4. С. 13.
14. Гладров В. Скрытая категория вежливости в русском и немецком язиках. Семантико-дискурсивние исследования языка: есплицитность/имплицитность виражений смислов / ред. С. Ваулина. Калининград, 2006. С. 1-93.
15. Гловинская М. Я. Семантика глаголов речи с точки зрения теории речевых актов. Русский язык в его функционировании. Коммуникативнопрагматический аспект : сб. науч. тр. / под ред. Е. А. Земской, Д. Н. Шмелёва. Москва, 1993. С. 158–218.
16. Гольдин В.Е. Речь и этикет. Москва, 1983. 109 с.
17. Гольдин В. Обращение: Теоретические проблеми. Саратов, 1987.
18. Городникова А.М., Добровольский Д.О. Немецко-русский словарь речевого общения. Москва, 2001.
19. Грайс Г.-П. Логика и речевое общение. Новое в зарубежной лингвистике. Москва, 1985. Вып. 16: Лингвистическая прагматика. С. 217-237.
20. Земская Е. А. Категория вежливости : общие вопросы и национально-культурная специфика русского языка // Земская Е. А. Язык как деятельность : Морфема. Слово. Речь. М., 2004. C. 579–601.
21. Карасик В.И. Язык социального статуса. Москва, 1992. 330 c.
22. Комлева Е.В. Соотношение понятий «речевой жанр» и «речевой акт» (на материале немецких апеллятивных текстов). Теория и практика общественного развития. 2011. № 5. С. 296–300.
23. Краус Н. Історія кохання / пер. з нім. І. Паненко. Xарків, 2006. – 288 с.
24. Лакофф Дж. Прагматика в естественной логике. Новое в зарубежной лингвистике. Москва, 1985. Вып. 16: Лингвистическая прагматика. С. 439-470.
25. Ларина Т. В. Категория вежливости в английской и русской коммуникативных культурах. Москва, 2003. 243 с.
26. Ларина Т. В. Категория вежливости и стиль коммуникации. Сопоставление английских и русских лингвокультурных традиций. Москва, 2009. 512 c.
27. Лингвистический энциклопедический словарь / под ред. В. Н. Ярцевой. Москва, 1990. 685 с.
28. Маар П. Пан Белло і блакитне диво / пер. з нім. О. Сидор. Вінниця, 2005. 256 с.
29. Мацько О. Формули ввічливості в дипломатичному листуванні. Дивослово. 2000. №2. С. 14-17.
30. Миронюк О. Історія українського мовного етикету. Звертання. Київ, 2006. 167 с.
31. Миронюк О.М. Історія українського мовного етикету (засоби вираження ввічливості): Автореф. дис. ... канд. філол.наук зі спеціальності 10.02.01. Київ, 1993. 22 с.
32. Петрова Е. Б. Катологизация побудительных речевых актов в лингвистической прагматике. Вестник Воронежского Государственного Университета. Серия «Лингвистика и межкультурная коммуникация», 2008. № 3. С. 124–133.
33. Пиирайнен И. Т. Вежливость как категория языка. Вопросы языкознания. 1996. № 6. С. 100-105.
34. Плющ Н.П. Формули ввічливості в системі українського мовного етикету. Українська мова і сучасність. Київ, 1991. С. 90-98.
35. Радевич-Винницький Я. Етикет і культура спілкування. Львів, 2001. 223 с.
36. Ремарк Е.М. Тріумфальна арка / пер. з нім. Є. Поповича. Xарків, 2006. 415 с.
37. Серль Дж. Р. Классификация иллокутивных актов. Новое в зарубежной лингвистике. Вып. XVII. Москва, 1986. С. 170-222.
38. Серль Дж. Р. Что такое речевой акт? Новое в зарубежной лингвистике. Москва, 1986. Вып.17: Теория речевых актов. С. 151-194.
39. Соловьева И.В. Репрезентация категории вежливости в современном немецком язике : дисс. ... канд. филол. наук. Москва, 2000. 197 с.
40. Стельмахович М. Український мовленнєвий етикет. Дивослово. 1998. №3. С. 20-21.
41. Фирсова Н.М. Проблемы форм обращения в современном немецком языке: национальное своеобразие и типы территориального варьирования. Коммуникативно-функциональная лексика и грамматика языковых единиц. Москва, 1987. С. 3-11.
42. Формановская Н. И. Культура общения и речевой этикет. Русский язык в школе. 1993. № 5. С. 75-79.
43. Формановская Н. И. Речевой этикет и культура общения. Москва, 1989. 159 с.
44. Формановская Н.И. Русский речевой этикет: лингвистический и методический аспекты. Москва, 1982. 125 с.
45. Формановская Н.И., Третьякова Н.Н. Русский и немецкий речевой этикет: Сходства и различия. Москва, 2010.
46. Формановская Н.И. Речевой этикет в русском общении: Теория и практика. Москва, 2009.
47. Формановская Н. И. Культура общения и речевой зтикет. Москва, 2002.
48. Формановская Н. И. Речевое взаимодействие: Коммуникация и прагматика. Москва, 2007.
49. Шахова А. Г. Коммуникативное поведение в различных этнокультурах. Вуз культуры и искусств в образовательной системе региона. Самара, 2007. 443 с.
50. Шемарова В.А. Встреча, приветствие, прощание, расставание. Антология концептов. Волгоград, 2005. Т. 2.
51. Berger T. Zur Problematik der Ubersetzung pronominaler und nominaler Anredeformen. Sebastian Kempgen / ред. Slavistische Linguistik 2003 (Slavistische Beitrage 442). Munchen. 9-35.
52. Bingan, Charles B.D. Begrüßung, Verabschiedung und Entschuldigung in Kamerun und Deutschland. Zur linguistischen und kulturkontrastiven Beschreibung von Sprechakten. Frankfurt am Main, 2010.
53. Blankenhorn R. Pragmatische Aspekte des Bittens im Russischen. Beiträge der Europäischen Slavistischen Linguistik (POLYSLAV). Bd. 1. München: Verlag Otto Sagner, 1998. S. 45–53.
54. Brown P., Levinson St. Gesichtsbedrohende Akte. Verletzende Worte. Die Grammatik sprachlicher Missachtung / Hrsg. von S. K. Herrmann, S. Krämer H.Kuch. Bielefeld : trancript Verlag, 2007. S. 59–88.
55. Brown P., Lewinson S. Politness: Some Uniwersals in Language Usage. Cambridge, 1987. 264 s.
56. Buchenau K. Die Distanzanrede im Russischen, Polnischen und Deutschen und ihre historischen Hintergrunde. Berliner Slawistische Arbeiten 4. Frankfurt am Main etc., 1997.
57. Buscha J., Freudenberg-Findeisen R., Forstreuter E. et al. Grammatik in Feldern. Hueber, 1998. 336 s.
58. Gladrow W. Das Sprachhandlungsmuster Gruß im Polnischen und Deutschen – gestern und heute / R. Lipczuk, K. Nerlicki (Hgg.) Synchronische und diachronische Aspekte der Sprache. Sprachwandel – Sprachkontakte – Sprachgebrauch. Hamburg, 2013. S. 176 – 187.
59. Goffman Е. Interaction ritual. Essays on face-to-face behavior. Garden City, N.Y., 1967. 270 s.
60. Harras G. Handlungssprache und Sprechhandlung. Berlin, 1983.
61. Harras G., Proost K., Winkler E. Handbuch deutscher Kommunikationsverben. Berlin et al., 2007.
62. Hindelang G. Auffordern. Die Untertypen des Aufforderns und ihre sprachlichen Realisierungsformen. Göppingen, 1978. 572 S.
63. Hindelang G. Einführung in die Sprechakttheorie. Tübingen, 2004.
64. House J. Contrastive Discourse Analysis and Misunderstanding: the Case of German and English. Contrastive sociolinguistics / eds. M. Hellinger, U.Ammon. Berlin, 1996. S. 345– 361.
65. Huszcza R. Honoryfikatywność. Gramatyka. Pragmatyka. Typologja. Warszawa, 2006. 228 s.
66. Kadzadej B. Anrede- und Grußformen im Deutschen und Albanischen. Oberhausen, 2011.
67. Kantorczyk U. Pragmatik von Aufforderungshandlungen im Deutschen. Szczecin / Rostock, 2008. 228 S.
68. Kasper G. Linguistic politeness: Current research issues. Journal ofPragmatics. 1990. № 14. P. 193-218.
69. Katz J. J. Propositional structure and illocutionary force. New York, 1997.
70. Kohrt M. Von „Hallo! Wie geht’s?“ bis zu „Tschüs! Mach’s gut!“ Grüße, Grußformeln und Verwandtes im gegenwärtigen deutschen Sprachgebrauch / Manfred Kohrt, W. Kürschner, R. Vogt (Hgg.): Sprachtheorie, Pragmatik, Interdisziplinäres. Tübingen, 1985. S. 173 – 184.
71. Kotorova E. G. Describing cross-cultural speech behavior: a communicative-pragmatic field approach. Procedia. Social and Behavioural Sciences. Vol. 154, 2014. P. 184–192.
72. Kotorova E.G. Sprachmodelle des Redeverhaltens: Gruß- und Abschiedsformeln im Dialog (ein russisch-deutscher Sprachvergleich) / E.G. Kotorova / W. Gladrow (Hg.): Das Bild der Gesellschaft im Slawischen und Deutschen. Typologische Spezifika. Frankfurt am Main etc, 2004. S. 133 – 145.
73. Krauss N. Die Geschichte der Liebe. Reinbek, 2006. 350 S.
74. Lakoff R.T. The Logic of Politeness, or, Minding Your P's and Q's. Papers from the 9th Regional Meeting, Chicago Linguistic Society. Chicago, 1973. P. 292-305.
75. Leech G.N. Principles of Pragmatics. London, 1983. 250 p.
76. Leibniz G.W. Table de définitions / C. Couturat (Hg.) Opuscules et fragments inédits. Paris, 1903. S. 437 – 509.
77. Maar P. Herr Bello und der blaue Wunder / P. Maar. Hamburg, 2007. 224 S.
78. Miodek W. Die Begrüßungs- und Abschiedsformeln im Deutschen und Polnischen. Heidelberg, 1994.
79. Murphy B., Neu. J. My grade's too low: The speech act set of complaining. Speech acts across cultures: Challenges to communication in second language. In S. M. Gass, J. Neu (eds.). Berlin, 1996. Р. 191-216.
80. Ogiermann E. Politeness and indirectness across cultures : A comparison of English, German, Polish and Russian requests. Journal of Politeness Research 5. 2009. P. 189–216.
81. Olshtain E., Cohen A. D. Apology: A speech act set. Sociolinguistics and language acquisition. In N. Wolfson, E. Judd (eds.). Rowley, 1983. Р. 18-35.
82. Önnerfors O. «Kleine Bitte» und Deklarativsatz – ein Vergleich Schwedisch-Deutsch. Satz und Illokution / ed. I. Rosengren. Bd. 2. Tübingen, 1993. S. 79–108.
83. Otterstedt C. Abschied im Alltag: Grußformen und Abschiedsgestaltung im interkulturellen Vergleich. München, 1993.
84. Prause K. Deutsche Grußformeln in neuhochdeutscher Zeit. Breslau, 1930.
85. Schulze-Neufeld, H. Grüßen im Deutschen und Russischen: Eine kontrastive inferenzstatistisch-empirische Analyse. Frankfurt am Main, 2012.
86. Rathmayr R. Höflichkeit als kulturspezifsches Konzept: Russisch im Vergleich. Wechselbeziehungen zwischen slawischen Sprachen, Literaturen und Kulturen in Vergangenheit und Gegenwart / Hrsg. von I. Ohnheiser. Innsbruck, 1996. S. 174–185.
87. Rathmayr R. Pragmatische und sprachlich konzeptualisierte Charakteristika russischer direktiver Sprechakte. Slavistische Beiträge / Hrsg. von H. R. Mehlig. Bd. 319. München, 1994. S. 251–278.
88. Reithmayr E. Zur kulturellen Pragung wissenschaftlicher Arbeiten. Eine Analyse osterreichischer Seminar - und russischer Jahresarbeiten. Diplomarbeit. Wien, 2000. 115 S.
89. Rolf E. Verballhornungen der Handlungsanalyse. Bemerkungen zur Diskussion um den Handlungsbegriff in der ZGL 12 und 13. Zeitschrift für germanistische Linguistik, 1987. 15 (1). Р. 83-92.
90. Searle J. R. Expression and meaning. Cambridge,1979.
91. Searle J. R. Speech acts. An essay in the philosophy of language. Cambridge, 1970. 203 p.
92. Uhlisch G. et al. Grüssen und Anreden im Deutschen. Moskva, 1998.
93. Wierzbicka A. Act of Speech. Semantic Primitives / А. Wierzbicka. Frankfurt am Main, 1972. P. 122–149.
94. Wierzbicka A. English Speech Act Verbs : A semantic dictionary. Sydney, 1987. 397 p.
95. Wierzbicka A. Genry mowy. Tekst i zdanie. Zbiór studiów / Red. T. Dobrzyńska, E. Janus. Wrocław, 1983. S. 125–137.
96. Wonneberger R., Hecht H. P. Verheißung und Versprechen. Eine theologische und sprachanalytische Klärung. Göttingen, 1986.
97. Yakovleva E. Deutsche und russische Gespräche: Ein Beitrag zur interkulturellen Pragmatik. Tübingen, 2004.
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ
98. IDS-Korpora. URL: https://cosmas2.idsmannheim.de/cosmas2-web/ (дата звернення: 12.03.2019)
99. LIMAS-Korpus URL: http://www.korpora.org/Limas/ (дата звернення: 12.03.2019)