ОРГАНІЗАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ З БАТЬКАМИ В УМОВАХ ПРИВАТНОГО ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
Автор(ка)
Соя Дарія Олександрівна
Ступінь
Магістр
Група
не вказано
Спеціальність
012 Дошкільна освіта
Кафедра
Кафедра педагогіки та психології
Анотація
ОРГАНІЗАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ З БАТЬКАМИ В УМОВАХ ПРИВАТНОГО ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
Зміст
КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА
ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ
Кафедра педагогіки та психології
ОРГАНІЗАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ З БАТЬКАМИ В УМОВАХ ПРИВАТНОГО ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
МАГІСТЕРСЬКИЙ ПРОЕКТ
Спеціальність 012 «Дошкільна освіта»
Сої Дарії Олександрівни
студентки групи ДОм 3-17-2.0з
Науковий керівник:
Іванюк Ганна Іванівна
доктор педагогічних наук, професор
Допущено до захисту
Протокол №___від________
Завідувач кафедри______ Г.І. Іванюк
Київ – 2019
ЗМІСТ
ВСТУП 3
1. ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЛОК. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ З БАТЬКАМИ В ЗАКЛАДІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ, ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА ……………………………………….
6
1.1. Стан дослідженості проблеми …………………….………….. 6
1.2. Сутність поняттєвого апарату дослідження …………………. 9
Висновки до блоку 1 …………...…………….…………………… 12
2. ДИДАКТИКО-МЕТОДИЧНИЙ БЛОК. ОРГАНІЗАЦІЯ УМОВИ ВЗАЄМОДІЇ З БАТЬКАМИ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ПРИВАТНОГО ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
14
2.1. Методи і форми роботи з батьками ………........................... 14
2.2. Організація й методика співпраці приватного ЗДО та батьків.. 19
Висновки до блоку 2 ...………………………….………………….. 25
3. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ БЛОК. ЗМІСТ І МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ВЗАЄМОДІЇ З БАТЬКАМИ ПРИВАТНОГО ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ………………………………….
27
3.1. Блог «Педагогічна скарбничка для батьків» ….……….………
4. КОНТРОЛЬНО-ОЦІННИЙ БЛОК. РЕЗУЛЬТАТИ РЕАЛІЗАЦІЇ РОЗРОБЛЕНОГО ПРОДУКТУ ………………………
4.1. Результати емпіричного дослідження …..……………….….… 27
31
31
ВИСНОВКИ ………………………………………………………..…… 35
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .……………......................... 37
ДОДАТКИ………………………………………………………………... 40
ВСТУП
Актуальність проблеми. Модернізація системи освіти в Україні, зокрема й дошкільної зумовлює розвиток закладів освіти різних типів і структур. у цій ситуації актуалізується проблема педагогічної взаємодії з батьками. Вплив на розвиток дитини дошкільного віку здійснюють як батьки так і педагоги. Тільки в співробітництві сім`ї та закладу дошкільної освіти можна забезпечити сприятливе розвивальне середовище для дітей. На сьогодні існує потреба в інтеграції родинного з тим, що здійснюється в ЗДО, зокрема приватного типу. Вона продиктована необхідністю наближення цілей родинного та суспільного виховання.
Щоб сформувати повноцінну, гармонійну особистість потрібно об’єднати зусилля батьків і педагогів, заради в інтересів дитини. Тільки така взаємодія може бути особистісно зорієнтованою
Вивчення праць сучасних українських учених і науковців дало змогу зробити висновок про зростання інтересу до різних аспектів взаємодії педагогів і батьків в освітньому процесі приватних закладів дошкільної освіти. Окремі питання означеної проблематики з точки зору власного професійного досвіду висвітлюють педагоги-практики. Однак на пальтах педагогічних журналів зазвичай поширюють перспективний досвід вихователі та керівники державних закладів.
Аналіз психологічних і педагогічних джерел, вивчення стану проблеми на практиці уможливили виявити низку суперечностей:
- між зростанням вимог батьків і суспільства до дошкільної освіти дітей і недостатнім рівнем розроблення в теорії проблеми педагогічної взаємодії з батьками в приватних закладах дошкільної освіти;
- зростанням мережі приватних закладів дошкільної освіти різних типів і відставанням змістово-методичного забезпечення педагогічної взаємодії;
- потребами щодо забезпечення продуктивного середовища ЗДО та неготовністю вихователів до такої взаємодії.
Актуальність зазначеної проблеми, зумовили вибір теми магістерського проекту: «Організація педагогічної взаємодії з батьками в умовах приватного закладу дошкільної освіти».
Мета дослідження: обґрунтування та експериментальна перевірка ефективності організації педагогічної взаємодії з батьками в приватному закладі дошкільної освіти: розроблення електронного ресурсу.
Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання:
1) з’ясувати стан дослідженості проблеми в теоретичних джерелах;
2) уточнити сутність поняттєвого апарату дослідження;
3) обґрунтувати алгоритм організації педагогічної взаємодії з батьками;
4) розробити електронний ресурс для батьків і педагогів.
Об'єкт дослідження: педагогічна взаємодія в освітньому процесі закладу дошкільної освіти.
Предмет дослідження: зміст і технології організації педагогічної взаємодії з батьками.
Для досягнення мети та вирішення поставлених завдань було використано комплекс методів дослідження: теоретичні – аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, моделювання, систематизація наукових джерел з метою конкретизації понятійного апарату, розробки структурно-функціональної моделі; емпіричні – анкетування, бесіди, педагогічне спостереження.
Новизна полягає в уточненні сутності та розкритті алгоритму організації педагогічної взаємодії з батьками в приватному закладі дошкільної освіти.
Практична значущість – розроблений авторкою електронний ресурс рекомендовано для вихователів і керівників приватних закладів дошкільної освіти для організації взаємодії з батьками.
Структура і обсяг роботи. Магістерський проект складається зі вступу; інформаційного блоку, де здійснено аналіз ключових понять що розкриваються у проекті: «взаємодія», «співробітництво», «співпраця», «партнерство», «сім’я», «дитячий садок»; дидактико-методичного блоку, де розкриті основні методи і форми роботи з батьками, розглянуто особливості організації співпраці приватного закладу дошкільної освіти та батьків вихованців, представлена методика для реалізації змісту роботи з батьками; технологічного блоку, який містить опис проекту – розробленого електронного ресурсу – блогу «Педагогічна скарбничка для батьків» для педагогічної просвіти батьків; контрольного-оцінного блоку, де зазначено результати емпіричного дослідження та очікувані результати реалізації проекту, висновки й узагальнення; списку використаних джерел, який охоплює 33 найменувань, додатків (на 6 сторінках). Загальний обсяг роботи становить 45 сторінок, із них – 35 сторінок описової частини.
База дослідження: приватний ЗДО «Euro kids» (с.Крюківщина, Київської обл.)
За результатами теми підготовлено статтю «Організація й методика співпраці приватного ЗДО та батьків» і виступ у Всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції «Вітчизняна наука на зламі епох: проблеми та перспективи розвитку»
1. ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЛОК. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ З БАТЬКАМИ В ЗАКЛАДІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ, ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА
1.1. Стан дослідженості проблеми
Тема сімейного виховання і взаємодії сім'ї з закладом дошкільної освіти в дусі партнерства є однією з найбільш обговорюваних і хвилюючих тем. Кожен день ми стикаємося з тим, що чуємо про труднощі у взаємодії в системі «педагог-батьки». Не вистачає взаєморозуміння, тактовності, терпіння, щоб почути і зрозуміти один одного. Як складно буває достукатися до тат і мам! Як нелегко часом пояснити батькам, що дитину треба не тільки нагодувати і красиво одягнути, але і спілкуватися з нею, навчити її думати, міркувати.
Одним з перспективних напрямів розбудови системи дошкільної освіти в Україні є створення дошкільного освітнього простору із залученням сім’ї як середовища розвитку особистості. Ідея взаємозв'язку суспільного й сімейного виховання знайшла свій відбиток в ряді нормативно-правових документів, у тому числі в «Декларації прав дитини», Законі «Про освіту», Законі «Про дошкільну освіту», «Положенні про дошкільний навчальний заклад» та ін.
В Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні (2012р.) підкреслюється велика роль єдності сімейного і суспільного виховання з метою створення для кожної дитини єдиного виховного середовища й водночас підкреслюється відповідальність за виконання батьківських обов’язків [8].
Чинні дошкільні програми визначають необхідність залучення батьків до роботи з дітьми, а також підкреслюють важливість сприяння співробітництву з родинами. В освітній програмі для дітей від двох до семи років «Дитина» (2016 р.) виокремлений розділ «Сім’я і дитячий садок». Мета розділу допомогти вихователям у формуванні насправді єдиного і повноцінного соціального середовища для щасливого життя і правильного виховання кожної дитини. Окреслюються функції взаємодії закладу дошкільної освіти і сім’ї: інформаційна; входження сім’ї в освітній простір; активна педагогічна позиція сім’ї у взаємодії з фахівцями ЗДО.
Також розкриті принципи включення батьків в освітній процес закладу дошкільної освіти:
індивідуальний підхід до кожної сім’ї;
поєднання педагогічної самоосвіти та педагогічного просвітництва (батьків і вихователів);
використання традиційних і нових форм взаємодії;
урахування позитивного досвіду сімейного виховання.
Зокрема, у програмі пропонуються до використання форми роботи закладу дошкільної освіти з батьками [15].
Питання взаємодії закладу дошкільної освіти і сім’ї знаходиться в полі зору сучасних дослідників, теоретиків, так і практиків. Проблема педагогічної взаємодії з батьками дітей дошкільного віку набула актуальності в період розвитку суспільного дошкільного виховання. У вітчизняних і зарубіжних наукових дослідженнях з окресленої проблеми вивченню підлягає: специфіка сімейного виховання (Т. Алексеєнко, Н. Гончарук, В. Дуброва, Н. Кондратенко, О. Кононко, Л. Маленкова, О. Морозова, Т. Поніманська та інші); співпраця закладу дошкільної освіти та сім’ї (Л. Врочинська, О. Кононко, Н. Кот, В. Котирло, О. Солодянкіна та інші), в тому числі, методична робота закладу дошкільної освіти з удосконалення змісту роботи педагогів із батьками дітей раннього і молодшого дошкільного віку (К. Біла, О. Звєрєва, Н. Нємова, А. Моісєєва, М. Поташнік та інші), роль сім’ї та закладу дошкільної освіти у становленні особистості дитини в ранньому онтогенезі (Н. Авдєєва, О. Кононко, Г. Люблінська, С. Мещерякова), організаційно-педагогічні умови підготовки майбутніх вихователів до роботи з батьками дітей (Г. Борин, А. Залізняк). Психолого-педагогічні дослідження показали, що сім’я гостро потребує допомоги фахівців на всіх етапах дошкільного дитинства. Аналіз сучасних досліджень у галузі дошкільного дитинства свідчить про такі аспекти окресленої проблеми: розкрито етико-педагогічні вимоги до взаємин із дітьми та їхніми батьками (Т. Кирієнко, Л. Сухарева); умови для спільної роботи сім’ї і педагогічного колективу закладу дошкільної освіти у формуванні моральних якостей особистості дитини (Т. Алексєєнко, Л. Божович, В. Постовий). Дослідження свідчать, що сім’я гостро потребує допомоги фахівців на всіх етапах виховання дитини дошкільного віку для забезпечення вирішення проблем її соціалізації, підготовки до життя в мінливому суспільстві, зниження рівня невротизації, а також налагодження конструктивної взаємодії сім’ї та закладу освіти. Однак, як переконує практика, сучасна система дошкільної освіти не підтримує взаємодію педагогів з батьками на належному рівні.
Проблеми сімейного виховання та взаємовідносин професійних педагогів із сім’ями вихованців були предметом постійної уваги видатного педагога В. Сухомлинського. Учений вважав, що співробітництво буде досить плідним за умов взаємного розуміння мети і завдань виховання, прагнення до їх виконання; не епізодичного, а постійного і систематичного контакту професійних педагогів з родинами; активного залучення батьків до роботи навчального закладу; поєднання та взаємозв’язку колективних та індивідуальних форм роботи з батьками вихованців; індивідуального підходу; урахування вікових та соціально психологічних особливостей дітей. На думку ученого, формування єдиного колективу батьків та педагогів допоможе уникнути розбіжностей у виховних діях [29, с. 229].
1.2. Сутність поняттєвого апарату дослідження
Здавна триває дискусія, що є важливішим у становленні особистості: сім'я чи суспільне виховання (дитячий садок, школа, інші освітні установи). Великі педагоги схилялись на користь сім'ї чи надавали перевагу освітнім закладам? Так, Я. Коменський називав материнською школою ту послідовність і суму знань, яких набуває дитина з рук і вуст матері. Уроки матері - без перерви в розкладі, без вихідних і канікул, Чим багатограннішим і осмисленішим стає життя дитини, тим ширшим є коло материнських турбот [16].
Що ж таке сім'я? Сьогодні більшість соціологів пропонують широкі трактування поняття сім'ї. Ось одна з них: «Сім'я — це соціально санкціонована, відносно стійка група людей, яка об'єднана кровною спорідненістю, шлюбом або усиновленням дітей, члени якої проживають разом і економічно пов'язані між собою. Сім'я є одночасно і малою соціальною групою, і соціальним інститутом. Малою соціальною групою сім'я є тоді, коли у центрі уваги дослідника перебувають взаємини між індивідами, які складають сім'ю. Проблеми міжособистісної взаємодії тісно пов'язані з існуючими у суспільстві нормами, цінностями та взірцями поведінки, зумовлені соціоекономічними і соціокультурними умовами життєдіяльності групи» [27, с.329-341].
Педагогічний словник для молодих батьків (2003 р.) трактує поняття «Сім’я» як соціальну групу, в основі якої лежать кровні зв’язки, шлюб, спільність економічного, побутового та морально психологічного укладу життя, виховання дітей [21, с.293].
Великий педагог Василь Сухомлинський наголошував «Сім’я — перше джерело, з якого починається велика ріка почуттів і переконань. Із сім’ї починається суспільне виховання. У сім’ї закладаються коріння, з якого виростають потім і гілки, і квіти, і плоди. Сім’я – це джерело, водами якого живиться повноводна ріка нашої держави» [28 с. 22], «Людина в моральному розвитку стає такою, яка в неї мати, точніше, яка гармонія любові та волі в її духовному світі, …багато народжує і виражає, продовжує, розвиває себе в своєму синові й дочці, вливаючи своє духовне начало з духовним началом матері» [27, с. 56].
Роль сім'ї у дошкільній освіті визначає Закон «Про дошкільну освіту» (2001р.). Зокрема наголошується що основну відповідальність перед суспільством та державою за виховання, розвиток і навчання дітей несуть батьки. Окреслені права та обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють. (див Додаток А)
В Законі України про охорону дитинства (2001р.) третій розділ присвячений темі сім'ї. Зокрема про права, обов’язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини (див. Додаток Б). Відповідальність за виховання покладається на батьків однаково. Батьки зобов’язані виховувати дитину та піклуватись про її фізичний, духовний і моральний розвиток. Створювати належні умови для розвитку природних здібностей. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Держава в свою чергу надає батькам допомогу у виконанні ними своїх обов’язків щодо виховання дітей Вона також захищає права сім’ї, сприяє розвитку системи послуг з підтримки сімей з дітьми та мережі дитячих закладів.
Обов’язки та права батьків щодо виховання та розвитку дитини також якісно розкриває Сімейний кодекс України (2002р.) (див. Додаток В).
В контексті нашої проблеми важливим є висвітлення поняття «дитячий садок». В українському педагогічному словнику (за ред. С. Гончаренко -1997р.) «Дитячий садок — заклад для суспільного виховання дітей дошкільного віку. Дитячий садок як тип установ існує під тією чи іншою назвою в різних країнах і є звичайно першою ланкою в загальній системі народної освіти.» [13,с. 94].
Поняття «дитячого садка» найширше розкриває Закон «Про дошкільну освіту» (2001р.). Дитячий садок або правильно казати «заклад дошкільної освіти» — це навчальний заклад, який забезпечує фізичний, розумовий і духовний розвиток дитини дошкільного віку. Також в контексті нашої праці важливою інформацією є те, що заклад дошкільної освіти здійснює соціально-педагогічний патронат, взаємодію з сім'єю та є осередком поширення серед батьків психолого-педагогічних та фізіологічних знань про дітей дошкільного віку (див Додаток Г).
На розвиток людини діють різні чинники як біологічні, так і соціальні. Природне та соціальне оточення має позитивний і негативний вплив. Цим пояснюється необхідність ділового педагогічного взаємозв’язку сім’ї та дитячого садка на основі об’єднання їх виховних зусиль. Вихователь та батьки мають діяти в інтересах дитини, співпрацювати.
Суть понять «співробітництво», «співпраця», «партнерство» полягає у беззаперечній рівновартісності вкладу кожного учасника процесу та у відсутності привілею вказувати, контролювати та оцінювати. Принципами співробітництва є: взаєморозуміння, взаємоповага, взаємодовіра між педагогом та родинами, партнерство й чітке усвідомлення своєї ролі та відповідальності в спільній взаємодії, любов до дитини, прийняття і повага її як особистості, розуміння її проблем.
Поняття «взаємодія» надзвичайно багатозначне. З погляду філософії ця категорія являє собою одну із загальних форм взаємозв’язку між явищами. Її суть полягає у зворотному впливі одного предмета чи явища на інше. Отож взаємодія відтворює процеси впливу об’єктів один на одного, їх взаємну зумовленість і породження одним об’єктом іншого. В соціології вживається дефініція «соціальна взаємодія» для визначення такої форми спілкування осіб, соціальних спільнот, угруповань, за якою систематично здійснюється їхній вплив один на одного, реалізується соціальна дія кожного з партнерів, досягається пристосування дій одного до дій іншого, спільність у розумінні ситуації, сенсу дій і певний ступінь солідарності або згоди між ними. [20, с.479]
Взаємодія — взаємозалежний обмін діями, організація людьми взаємних дій, спрямованих на реалізацію спільної діяльності. Під час взаємодії відбувається обмін діями, зароджуються спорідненість, координація дій обох суб'єктів, а також стійкість їх інтересів, планування спільної діяльності, розподіл функцій тощо. За допомогою дій відбуваються взаємне регулювання, взаємний контроль, взаємовплив, взаємодопомога. Це означає участь кожного учасника взаємодії у розв'язанні спільного завдання з відповідним коригуванням своїх дій, врахуванням попереднього досвіду, активізацією власних здібностей і можливостей партнера. Спілкуючись, обмінюючись інформацією, людина виробляє форми і норми спільних дій, організовує і координує їх. Це забезпечує уникнення розриву між комунікацією і взаємодією. [20, с.480]
Ми опираємося на поняття «взаємодія», обґрунтоване у великому тлумачному словнику сучасної української мови, як взаємний зв’язок між предметами у дії, а також погоджена дія між ким небудь. [12,с.125]
Взаємодія являє собою спосіб організації спільної діяльності з родинами за допомогою спілкування. Сутність взаємодії полягає в узгодженні в інтересах дитини вимог, дій дошкільного закладу і сім’ї як суб’єктів її виховання, активне залучення батьків до педагогічного процесу, надання допомоги педагогічному колективу закладу дошкільної освіти. Умовами, що забезпечують ефективність взаємодії є: висока культура спілкування батьків та педагогів, доброзичливість, неупередженість у розв’язанні різних проблем, забезпечення мотивації взаємодії, актуальність та конкретність спільних завдань.
Український педагогічний словник трактує термін «батьківський всеобуч» як охоплення батьків різними формами навчання з метою формування в них психолого-педагогічних знань, умінь, навичок і здібностей; засіб підвищення педагогічної культури батьків [13, c. 45].
Висновки до блоку 1
Провівши теоретичний аналіз наукових джерел та літератури ми прийшли до наступних висновків. Визначальним соціальним фактором, що впливає на становлення особистості, є сім’я – головний інститут виховання. Усе, що людина набуває в родині, вона зберігає протягом подальшого життя, у ній закладаються основи особистості. У процесі близьких стосунків з матір’ю, батьком, братами, сестрами, дідусями, бабусями та іншими родичами у дитини з перших днів життя починає формуватися структура особистості, перші уявлення про стосунки між людьми, норми поведінки, елементарний соціальний досвід.
Дошкільний навчальний заклад є другою після сім’ї інституцією виховання, яка завжди була і залишається простором життя дитини, суспільним середовищем її розвитку і виховання, можливістю забезпечити дитині повноцінне дитинство, якісний особистісний розвиток, педагогічно виважене виховання, перший досвід спілкування з однолітками.
Аналіз законодавчих документів, які регулюють діяльність дошкільних навчальних закладів в Україні, дозволив встановити, що завданням сучасної дошкільна освіти є створення сприятливих умов для особистісного становлення дітей, забезпечення їхнього збалансованого розвитку, самореалізації, саморозвитку та самозбереження, формування життєвої компетентності, розвитку ціннісного ставлення до світу природи, культури, людей, самих себе. На основі результатів аналізу законодавчої бази та педагогічної літератури нами визначено консультативно-просвітницьку діяльність як спосіб підтримки, взаємодії та впливу на батьків.
У сучасній соціально-культурній ситуації і складних економічних умовах лише взаємодія з сім’єю є одним із стратегічних напрямів діяльності закладу дошкільної освіти, вищим рівнем зв’язку суб’єктів виховання, характерними ознаками якого є взаємовплив, взаємопроникнення на основі поєднаної системи дій, спрямованих на розв’язання основних завдань виховання особистості, що зростає.
2. ДИДАКТИКО-МЕТОДИЧНИЙ БЛОК. ОРГАНІЗАЦІЯ УМОВИ ВЗАЄМОДІЇ З БАТЬКАМИ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ПРИВАТНОГО ЗДО
2.1. Методи і форми роботи з батьками
На сучасному етапі поширеним є термін «просвічене батьківство», який учені трактують як певну суму знань батьків про розвиток дитини (методи виховання, етапи розвитку, індивідуальні особливості), спеціальні вміння, спрямовані на забезпечення її розвитку та практичне застосування відповідних знань і вмінь у повсякденній взаємодії з дитиною [23, с.31-33].
Тільки об’єднавши зусилля, батьки та педагоги зможуть створити широкий розвивальний простір, сприятливий для повноцінного буття дитини. Просвітницька робота закладу дошкільної освіти з родинами спрямована на ознайомлення, розширення та поглиблення уявлень батьків про сучасні освітні завдання. Зокрема, про роль вікових та індивідуальних особливостей дитини в її особистісному становленні. Батьки мають бути ознайомлені з програмою за якою працює заклад, проінформовані про підхід до виховання та навчання дітей, нетрадиційні методи роботи з дітьми.
Робота з батьками має будуватись на принципах співробітництва. Ознаками такого співробітництва є:
-усвідомлення мети діяльності кожним учасником процесу;
-чіткий поділ і кооперація праці між його учасниками;
-особистий контакт між учасниками процесу з обміном інформацією, взаємною допомогою, самоконтролем;
-позитивні міжособистісні відносини.
Метою формування педагогічної культури батьків є розвиток у них рис вихователів і допомога у виконанні функцій вихователів [15, c.38].
Основні завдання просвітницької роботи з батьками:
• розкривання важливості ролі матері й батька (об’єднання їхніх зусиль) у вихованні дитини;
• ознайомлення батьків з ефективними методами та прийомами розвитку, виховання та навчання дітей;
• формування в батьків віри в можливості дитини;
• переорієнтовування батьків з дорослої на дитячу модель буття дитини раннього віку в сім’ї;
• розвивання впевненості у собі, уміння враховуючи свої здібності, довіряти власному життєвому досвіду, своїм життєвим враженням та відчуттям;
• роз’яснення батькам необхідності формування компетентної особистості дитини, починаючи з раннього віку;
• створення в сім’ї та дитячому садочку сприятливих умов для формування компетентності дитини;
• ознайомлення з базовими якостями особистості, показниками їх сформованості в дитини;
• актуалізація важливості створення в сім’ї життєвого простору, що сприятиме розвитку дитини в спокійному природному темпі.
Сучасна педагогіка пропонує різноманітні ефективні та дієві форми і методи роботи з батьками. Існують індивідуальні, групові, колективні та наочно-письмові форми роботи. (див. рис.2.1)
Індивідуальна форма роботи: анкетування (проводиться у всіх вікових групах); бесіди; консультації з різних розділів програми; відвідування педагогами своїх вихованців удома; запрошення на свято, заняття; вітання з днем народження.
Групова форма роботи: консультації; практикуми; відкриті заняття для батьків; клуби взаємодопомоги (батьки ставлять запитання, ми відповідаємо); «Школа молодих батьків» (консультуємо молодих батьків, як правильно навчати і виховувати дітей); гуртки за інтересами; зустрічі з цікавими людьми – вчителями, психологами, юристами, медиками.
Колективна форма роботи: батьківські конференції; семінари; тематичні зустрічі за круглим столом; засідання батьківського комітету; дні відкритих дверей; святкові ранки, родинні свята, фізкультурні розваги; відпочинок у вихідні дні; спільні походи до музеїв, на виставки, в театри.
Наочно-письмова форма роботи: куточки для батьків; тематичні стенди (наприклад, стенд з пожежної безпеки, з попередження дорожньо-транспортного травматизму, з дотримання прав дитини тощо); різноманітні ширмочки, планшети; дошка оголошень та інформаційні листи; тематичні виставки [18, c.14-19].
Розглянемо деякі з них детальніше.
Бесіди. Педагог контактує з батьками, інформуючи їх про особливості розвитку дитини, її поведінку, настрій, уподобання тощо. При цьому слід не лише говорити та слухати, а й виражати своє зацікавлення життям та поведінкою дитини вдома. Бесіди можуть бути як індивідуальні, так і групові.
Консультації. Мета консультацій — підвищення психолого-педагогічної компетентності батьків, засвоєння ними певних знань, формування умінь, навичок. Допомагає подолати занепокоєння батьків, острах і сприяє створення гарного контакту між батьками і педагогом. На групові консультації можна запросити батьків різних груп дошкільників, які мають схожі проблеми або успіхи у їх розв’язанні.
Форми проведення консультацій:
• кваліфіковане повідомлення спеціаліста з наступним обговоренням;
• обговорення статті, попередньо прочитаної всіма запрошеними тощо.
Значне місце в роботі з батьками посідає консультативна робота практичного психолога. Вона спрямована на роз’яснення батькам значення дошкільного віку для становлення майбутньої особистості, для формування елементарних форм свідомого ставлення до життя, а також надання практичної допомоги у розв’язанні проблем у вихованні та розвитку дитини.
Семінари, семінари-практикуми. Для формування в батьків практичних навичок з виховання дітей педагоги дошкільного закладу можуть проводити семінари-практикуми, тренінги. Ці форми роботи дають змогу не лише здобути знання, а й закріпити їх на практиці, наприклад, повправлятися у способах і прийомах підготовки руки дитини до письма, подивитися, як це робить педагог і спробувати самотужки.
День відкритих дверей. Ця форма роботи призначена для ознайомлення батьків з дитячим садком, особливостями освітнього процесу та залучення їх до активної участі в ньому. А також це чудова можливість надати необхідні рекомендації щодо адаптації дітей до нових соціальних умов батькам, діти яких будуть відвідувати заклад та показати результати роботи педагогічного колективу, досягнення дітей за навчальний рік та сформувати позитивний імідж закладу дошкільної освіти. Керівник або вихователь-методист проводить екскурсію закладом дошкільної освіти з відвідуванням груп. Можна показати такі фрагменти освітнього процесу, як-от: підготовка до прогулянки, колективна праця, ігрова діяльність. Після екскурсії і перегляду роботи з дітьми керівництво закладу дошкільної освіти проводить бесіду з батьками, відповідає на їхні запитання, цікавиться враженнями. Варто завчасно ознайомити батьків з програмою Дня відкритих дверей. Це дасть їм змогу долучитися до спланованої діяльності, стати її активними учасниками.
Родинні свята і розваги. Свята і розваги за участі дітей, батьків і педагогів — традиційна й ефективна форма співпраці з родинами, що згуртовує батьківський, дитячий та педагогічний колективи та сприяє соціалізації дітей. Найпоширенішими є такі свята «Свято осені», «Новорічний карнавал», «Свято весни», «День здоров’я».
Інформаційні стенди. Щоб досягти єдності в поглядах на виховання й розвиток дітей, слід обов’язково ознайомлювати батьків зі змістом та формами освітньої діяльності в дошкільному навчальному закладі. Для цього необхідно створювати і своєчасно оновлювати відповідні інформаційні стенди. На інформаційних стендах доцільно висвітлювати:
• питання дошкільної освіти, що найбільше цікавлять батьків;
• основні програмові вимоги відповідно до віку дітей, концептуальні підходи до розвитку та виховання дошкільників;
• особливості формування компетентності дитини у всіх сферах життєдіяльності.
Також педагоги можуть виготовляти рекламні та пізнавальні буклети про діяльність закладу дошкільної освіти та основні завдання освітнього процесу для батьків.
Основними формами просвітницької роботи В. Сухомлинський вважав батьківські конференції, батьківські дні, консультації для батьків, випуск стінгазет з питань організації виховання дітей. «Без турбот про педагогічну культуру батьків, - писав він, - неможливо розв’язати жодного завдання, що стосується навчання та виховання. Батьківська педагогіка, тобто елементарне коло знань матері та батька про те, як істота, що народилася, стає людиною – це фундамент, основа всієї педагогічної теорії та практики» [30, с.535-537].
Форми роботи можуть бути найрізноманітнішими, вони залежать від можливостей дитячого садка та творчого потенціалу колективу. Вибір форм спільної роботи ЗДО з батьками залежить від багатьох факторів: батьківського досвіду, соціального та освітнього рівня батьків, матеріального достатку сім’ї та інше.
2.2. Організація й методика співпраці приватного ЗДО та батьків
Останнім часом кількість приватних закладів дошкільної освіти значно зросла. Це пояснюється переповненням державних та комунальних садочків, у зв’язку з активним збільшенням новобудов. Мешканці нових житлових комплексів найчастіше молоді родини, які розраховують на дитячий садочок, школу, лікарню. Кількість молодих сімей збільшується, а кількість місць у садочках і школах нажаль ні. Нових закладів або не будують, або якщо ж і будують, то їх не вистачає для того, щоб забезпечити місцями всіх дітей. Батьки вимушені шукати альтернативу. Такою альтернативою стають приватні садочки, дитячі розвиваючі центри.
Приватний заклад дошкільної освіти має свою специфіку. Приватні дитячі садки диференціюються залежно від спектра послуг, що надаються. Є приватні садки «повного циклу», що працюють повний день – з ранку до вечора з наданням повного комплексу послуг – утримання, виховання та освіта, і садки «неповного циклу» для короткочасного перебування, куди ходять «домашні» діти для розвитку та навчання.
Звичайно, послуги приватних дитячих садків обходяться недешево, зате в обумовлену суму входить усе: від харчування до засобів гігієни. Перевагами приватних дитячих садків є: маленькі групи – у межах 10 дітей, добре харчування, надійна охорона приміщення і території. Якщо приватний дитсадок розташований далеко від будинку, то батькам можуть запропонувати додаткову послугу – дітей забиратимуть уранці і розвозитимуть вечорами. У «пакеті» пропозицій приватних дитсадків – вивчення однієї чи кількох іноземних мов, спілкування із психологом, логопедом, заняття хореографією, музикою, спортом тощо. Індивідуальний підхід до кожної дитини може обумовлювати диференційований підхід до визначення плати за виховання.
З якими труднощами в діалозі з батьками стикаються педагоги приватних ЗДО:
- батьки не вважають себе в повній мірі відповідальними за виховання і розвиток дітей;
- недостатній освітній рівень батьків;
- батьки не вважають дошкільний період важливим у становленні особистості, не надають йому особливого значення;
- відсутність єдності поглядів на виховання дитини в сім'ї;
- особистісні проблеми і індивідуальні особливості батьків, що вносяться до спілкування з дитиною, педагогом;
- деструктивний життєвий стиль сім'ї;
- порушення дитячо-батьківських відносин.
Вище означені проблеми вимагають вибудовування діалогу між педагогами та родиною, діалогу на основі співпраці, співдружності, взаємодопомоги в справі освіти і виховання дітей, що є передумовою для забезпечення їх повноцінного розвитку.
Для більш ефективної взаємодії з батьками на базі приватного ЗДО «Euro kids» (с.Крюківщина, Київської обл.) побудована комплексна система педагогічного супроводу сім'ї від перших днів перебування дитини в дошкільному закладі до його вступу до школи. Для підвищення ефективної співпраці ЗДО і батьків враховано вікові періоди розвитку дітей, особливості виховання дітей у сім’ї, а також професійну готовність вихователів. Реалізація змісту роботи ЗДО з батьками включає декілька блоків: аналітичний (вивчення родин дітей); інформаційний (освіта батьків в області педагогіки й дитячої психології); діяльнісний (залучення батьків до активної участі в діяльності закладу дошкільної освіти).
Аналітичний блок включає збір та аналіз відомостей про батьків і дітей. З цією метою використовують опитування, анкетування, інтерв’ювання, спеціальні діагностичні методики тощо. Вивчення сім`ї включає: тип сім`ї, кількість дітей, їх віковий діапазон, стосунки в сім`ї, психологічна атмосфера, умови проживання. Методи вивчення сім`ї це інструменти, за допомогою яких узагальнюються дані, що характеризують сім`ю.
Для реалізації ефективної співпраці з батьками в умовах приватного закладу важливо дізнатися про рівень задоволення батьків якістю дошкільної освіти, їхні потреби щодо виховання дітей. За допомогою анкети з’ясовуємо:
• які очікування батьків щодо розвитку дітей у ЗДО?
• чи потребує їхня дитина додаткових освітніх послуг?
• як, на їхню думку, впливає освітній процес на загальний розвиток та психофізичний стан дитини тощо.
Результати вивчення думки батьків становлять місточок для взаємодії з ними.
Інформаційний блок – це педагогічна просвіта батьків. На основі аналізу підбираються відповідні методи і прийоми роботи. Першочерговою формою роботи яка використовується для просвіти батьків є індивідуальні консультації. Вони дають можливість глибоко висвітлити тему. Консультація — це так звана адресна допомога родині. Консультацію проводять спеціалісти з певних галузей, працівники закладу дошкільної освіти — практичний психолог, логопед, вихователь-методист, медична сестра (мед брат).
Значне місце в просвіті батьків займають тематичні батьківські збори. На них обговорюються проблеми розвитку, навчання та виховання дітей. Щоб батьки почували себе вільно та невимушено батьківські збори проводимо нетрадиційно, «за чашкою чаю».
Для ознайомлення батьків із віковими особливостями дітей, їхнім особистісним розвитком широко використовуємо такі стендові технології: інформаційні стенди; групові батьківські куточки; пам’ятки або листи-нагадування; паспорти здоров’я.
Для педагогічної підтримки батьків розробляємо та пропонуємо батьківський куточок. На ньому розміщуємо в першу чергу, матеріали навчального характеру: статті на психолого-педагогічні теми, журнали, книги, пам’ятки для батьків та матеріали інформаційного характеру (графік дня дитсадка, оголошення, Закон про права дитини, дні прийому логопеда та ін.)
Також для ознайомлення батьків із сучасними педагогічними технологіями розвитку й навчання дітей, обміну досвідом родинного виховання використовуються: семінари-практикуми; вечори запитань і відповідей; майстер-класи; тренінги; круглі столи; інтерактивні ділові ігри; диспути; вечори великої родини тощо.
Діяльнісний блок – це залучення батьків до активної їх участі діяльності в освітньому процесі ЗДО. Зазвичай, залучити батьків до підготовки й проведення освітнього процесу складно. До такої взаємодії батьків спонукає можливість підвищити свій авторитет, поспілкуватися з власною дитиною в ролі педагога та спостерігати, як вона працює під час заняття. Батьки дитини можуть брати участь у щоденних заняттях. На заняттях батьки можуть розповісти дітям
ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ
Кафедра педагогіки та психології
ОРГАНІЗАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ З БАТЬКАМИ В УМОВАХ ПРИВАТНОГО ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
МАГІСТЕРСЬКИЙ ПРОЕКТ
Спеціальність 012 «Дошкільна освіта»
Сої Дарії Олександрівни
студентки групи ДОм 3-17-2.0з
Науковий керівник:
Іванюк Ганна Іванівна
доктор педагогічних наук, професор
Допущено до захисту
Протокол №___від________
Завідувач кафедри______ Г.І. Іванюк
Київ – 2019
ЗМІСТ
ВСТУП 3
1. ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЛОК. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ З БАТЬКАМИ В ЗАКЛАДІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ, ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА ……………………………………….
6
1.1. Стан дослідженості проблеми …………………….………….. 6
1.2. Сутність поняттєвого апарату дослідження …………………. 9
Висновки до блоку 1 …………...…………….…………………… 12
2. ДИДАКТИКО-МЕТОДИЧНИЙ БЛОК. ОРГАНІЗАЦІЯ УМОВИ ВЗАЄМОДІЇ З БАТЬКАМИ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ПРИВАТНОГО ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
14
2.1. Методи і форми роботи з батьками ………........................... 14
2.2. Організація й методика співпраці приватного ЗДО та батьків.. 19
Висновки до блоку 2 ...………………………….………………….. 25
3. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ БЛОК. ЗМІСТ І МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ВЗАЄМОДІЇ З БАТЬКАМИ ПРИВАТНОГО ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ………………………………….
27
3.1. Блог «Педагогічна скарбничка для батьків» ….……….………
4. КОНТРОЛЬНО-ОЦІННИЙ БЛОК. РЕЗУЛЬТАТИ РЕАЛІЗАЦІЇ РОЗРОБЛЕНОГО ПРОДУКТУ ………………………
4.1. Результати емпіричного дослідження …..……………….….… 27
31
31
ВИСНОВКИ ………………………………………………………..…… 35
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .……………......................... 37
ДОДАТКИ………………………………………………………………... 40
ВСТУП
Актуальність проблеми. Модернізація системи освіти в Україні, зокрема й дошкільної зумовлює розвиток закладів освіти різних типів і структур. у цій ситуації актуалізується проблема педагогічної взаємодії з батьками. Вплив на розвиток дитини дошкільного віку здійснюють як батьки так і педагоги. Тільки в співробітництві сім`ї та закладу дошкільної освіти можна забезпечити сприятливе розвивальне середовище для дітей. На сьогодні існує потреба в інтеграції родинного з тим, що здійснюється в ЗДО, зокрема приватного типу. Вона продиктована необхідністю наближення цілей родинного та суспільного виховання.
Щоб сформувати повноцінну, гармонійну особистість потрібно об’єднати зусилля батьків і педагогів, заради в інтересів дитини. Тільки така взаємодія може бути особистісно зорієнтованою
Вивчення праць сучасних українських учених і науковців дало змогу зробити висновок про зростання інтересу до різних аспектів взаємодії педагогів і батьків в освітньому процесі приватних закладів дошкільної освіти. Окремі питання означеної проблематики з точки зору власного професійного досвіду висвітлюють педагоги-практики. Однак на пальтах педагогічних журналів зазвичай поширюють перспективний досвід вихователі та керівники державних закладів.
Аналіз психологічних і педагогічних джерел, вивчення стану проблеми на практиці уможливили виявити низку суперечностей:
- між зростанням вимог батьків і суспільства до дошкільної освіти дітей і недостатнім рівнем розроблення в теорії проблеми педагогічної взаємодії з батьками в приватних закладах дошкільної освіти;
- зростанням мережі приватних закладів дошкільної освіти різних типів і відставанням змістово-методичного забезпечення педагогічної взаємодії;
- потребами щодо забезпечення продуктивного середовища ЗДО та неготовністю вихователів до такої взаємодії.
Актуальність зазначеної проблеми, зумовили вибір теми магістерського проекту: «Організація педагогічної взаємодії з батьками в умовах приватного закладу дошкільної освіти».
Мета дослідження: обґрунтування та експериментальна перевірка ефективності організації педагогічної взаємодії з батьками в приватному закладі дошкільної освіти: розроблення електронного ресурсу.
Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання:
1) з’ясувати стан дослідженості проблеми в теоретичних джерелах;
2) уточнити сутність поняттєвого апарату дослідження;
3) обґрунтувати алгоритм організації педагогічної взаємодії з батьками;
4) розробити електронний ресурс для батьків і педагогів.
Об'єкт дослідження: педагогічна взаємодія в освітньому процесі закладу дошкільної освіти.
Предмет дослідження: зміст і технології організації педагогічної взаємодії з батьками.
Для досягнення мети та вирішення поставлених завдань було використано комплекс методів дослідження: теоретичні – аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, моделювання, систематизація наукових джерел з метою конкретизації понятійного апарату, розробки структурно-функціональної моделі; емпіричні – анкетування, бесіди, педагогічне спостереження.
Новизна полягає в уточненні сутності та розкритті алгоритму організації педагогічної взаємодії з батьками в приватному закладі дошкільної освіти.
Практична значущість – розроблений авторкою електронний ресурс рекомендовано для вихователів і керівників приватних закладів дошкільної освіти для організації взаємодії з батьками.
Структура і обсяг роботи. Магістерський проект складається зі вступу; інформаційного блоку, де здійснено аналіз ключових понять що розкриваються у проекті: «взаємодія», «співробітництво», «співпраця», «партнерство», «сім’я», «дитячий садок»; дидактико-методичного блоку, де розкриті основні методи і форми роботи з батьками, розглянуто особливості організації співпраці приватного закладу дошкільної освіти та батьків вихованців, представлена методика для реалізації змісту роботи з батьками; технологічного блоку, який містить опис проекту – розробленого електронного ресурсу – блогу «Педагогічна скарбничка для батьків» для педагогічної просвіти батьків; контрольного-оцінного блоку, де зазначено результати емпіричного дослідження та очікувані результати реалізації проекту, висновки й узагальнення; списку використаних джерел, який охоплює 33 найменувань, додатків (на 6 сторінках). Загальний обсяг роботи становить 45 сторінок, із них – 35 сторінок описової частини.
База дослідження: приватний ЗДО «Euro kids» (с.Крюківщина, Київської обл.)
За результатами теми підготовлено статтю «Організація й методика співпраці приватного ЗДО та батьків» і виступ у Всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції «Вітчизняна наука на зламі епох: проблеми та перспективи розвитку»
1. ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЛОК. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ З БАТЬКАМИ В ЗАКЛАДІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ, ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА
1.1. Стан дослідженості проблеми
Тема сімейного виховання і взаємодії сім'ї з закладом дошкільної освіти в дусі партнерства є однією з найбільш обговорюваних і хвилюючих тем. Кожен день ми стикаємося з тим, що чуємо про труднощі у взаємодії в системі «педагог-батьки». Не вистачає взаєморозуміння, тактовності, терпіння, щоб почути і зрозуміти один одного. Як складно буває достукатися до тат і мам! Як нелегко часом пояснити батькам, що дитину треба не тільки нагодувати і красиво одягнути, але і спілкуватися з нею, навчити її думати, міркувати.
Одним з перспективних напрямів розбудови системи дошкільної освіти в Україні є створення дошкільного освітнього простору із залученням сім’ї як середовища розвитку особистості. Ідея взаємозв'язку суспільного й сімейного виховання знайшла свій відбиток в ряді нормативно-правових документів, у тому числі в «Декларації прав дитини», Законі «Про освіту», Законі «Про дошкільну освіту», «Положенні про дошкільний навчальний заклад» та ін.
В Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні (2012р.) підкреслюється велика роль єдності сімейного і суспільного виховання з метою створення для кожної дитини єдиного виховного середовища й водночас підкреслюється відповідальність за виконання батьківських обов’язків [8].
Чинні дошкільні програми визначають необхідність залучення батьків до роботи з дітьми, а також підкреслюють важливість сприяння співробітництву з родинами. В освітній програмі для дітей від двох до семи років «Дитина» (2016 р.) виокремлений розділ «Сім’я і дитячий садок». Мета розділу допомогти вихователям у формуванні насправді єдиного і повноцінного соціального середовища для щасливого життя і правильного виховання кожної дитини. Окреслюються функції взаємодії закладу дошкільної освіти і сім’ї: інформаційна; входження сім’ї в освітній простір; активна педагогічна позиція сім’ї у взаємодії з фахівцями ЗДО.
Також розкриті принципи включення батьків в освітній процес закладу дошкільної освіти:
індивідуальний підхід до кожної сім’ї;
поєднання педагогічної самоосвіти та педагогічного просвітництва (батьків і вихователів);
використання традиційних і нових форм взаємодії;
урахування позитивного досвіду сімейного виховання.
Зокрема, у програмі пропонуються до використання форми роботи закладу дошкільної освіти з батьками [15].
Питання взаємодії закладу дошкільної освіти і сім’ї знаходиться в полі зору сучасних дослідників, теоретиків, так і практиків. Проблема педагогічної взаємодії з батьками дітей дошкільного віку набула актуальності в період розвитку суспільного дошкільного виховання. У вітчизняних і зарубіжних наукових дослідженнях з окресленої проблеми вивченню підлягає: специфіка сімейного виховання (Т. Алексеєнко, Н. Гончарук, В. Дуброва, Н. Кондратенко, О. Кононко, Л. Маленкова, О. Морозова, Т. Поніманська та інші); співпраця закладу дошкільної освіти та сім’ї (Л. Врочинська, О. Кононко, Н. Кот, В. Котирло, О. Солодянкіна та інші), в тому числі, методична робота закладу дошкільної освіти з удосконалення змісту роботи педагогів із батьками дітей раннього і молодшого дошкільного віку (К. Біла, О. Звєрєва, Н. Нємова, А. Моісєєва, М. Поташнік та інші), роль сім’ї та закладу дошкільної освіти у становленні особистості дитини в ранньому онтогенезі (Н. Авдєєва, О. Кононко, Г. Люблінська, С. Мещерякова), організаційно-педагогічні умови підготовки майбутніх вихователів до роботи з батьками дітей (Г. Борин, А. Залізняк). Психолого-педагогічні дослідження показали, що сім’я гостро потребує допомоги фахівців на всіх етапах дошкільного дитинства. Аналіз сучасних досліджень у галузі дошкільного дитинства свідчить про такі аспекти окресленої проблеми: розкрито етико-педагогічні вимоги до взаємин із дітьми та їхніми батьками (Т. Кирієнко, Л. Сухарева); умови для спільної роботи сім’ї і педагогічного колективу закладу дошкільної освіти у формуванні моральних якостей особистості дитини (Т. Алексєєнко, Л. Божович, В. Постовий). Дослідження свідчать, що сім’я гостро потребує допомоги фахівців на всіх етапах виховання дитини дошкільного віку для забезпечення вирішення проблем її соціалізації, підготовки до життя в мінливому суспільстві, зниження рівня невротизації, а також налагодження конструктивної взаємодії сім’ї та закладу освіти. Однак, як переконує практика, сучасна система дошкільної освіти не підтримує взаємодію педагогів з батьками на належному рівні.
Проблеми сімейного виховання та взаємовідносин професійних педагогів із сім’ями вихованців були предметом постійної уваги видатного педагога В. Сухомлинського. Учений вважав, що співробітництво буде досить плідним за умов взаємного розуміння мети і завдань виховання, прагнення до їх виконання; не епізодичного, а постійного і систематичного контакту професійних педагогів з родинами; активного залучення батьків до роботи навчального закладу; поєднання та взаємозв’язку колективних та індивідуальних форм роботи з батьками вихованців; індивідуального підходу; урахування вікових та соціально психологічних особливостей дітей. На думку ученого, формування єдиного колективу батьків та педагогів допоможе уникнути розбіжностей у виховних діях [29, с. 229].
1.2. Сутність поняттєвого апарату дослідження
Здавна триває дискусія, що є важливішим у становленні особистості: сім'я чи суспільне виховання (дитячий садок, школа, інші освітні установи). Великі педагоги схилялись на користь сім'ї чи надавали перевагу освітнім закладам? Так, Я. Коменський називав материнською школою ту послідовність і суму знань, яких набуває дитина з рук і вуст матері. Уроки матері - без перерви в розкладі, без вихідних і канікул, Чим багатограннішим і осмисленішим стає життя дитини, тим ширшим є коло материнських турбот [16].
Що ж таке сім'я? Сьогодні більшість соціологів пропонують широкі трактування поняття сім'ї. Ось одна з них: «Сім'я — це соціально санкціонована, відносно стійка група людей, яка об'єднана кровною спорідненістю, шлюбом або усиновленням дітей, члени якої проживають разом і економічно пов'язані між собою. Сім'я є одночасно і малою соціальною групою, і соціальним інститутом. Малою соціальною групою сім'я є тоді, коли у центрі уваги дослідника перебувають взаємини між індивідами, які складають сім'ю. Проблеми міжособистісної взаємодії тісно пов'язані з існуючими у суспільстві нормами, цінностями та взірцями поведінки, зумовлені соціоекономічними і соціокультурними умовами життєдіяльності групи» [27, с.329-341].
Педагогічний словник для молодих батьків (2003 р.) трактує поняття «Сім’я» як соціальну групу, в основі якої лежать кровні зв’язки, шлюб, спільність економічного, побутового та морально психологічного укладу життя, виховання дітей [21, с.293].
Великий педагог Василь Сухомлинський наголошував «Сім’я — перше джерело, з якого починається велика ріка почуттів і переконань. Із сім’ї починається суспільне виховання. У сім’ї закладаються коріння, з якого виростають потім і гілки, і квіти, і плоди. Сім’я – це джерело, водами якого живиться повноводна ріка нашої держави» [28 с. 22], «Людина в моральному розвитку стає такою, яка в неї мати, точніше, яка гармонія любові та волі в її духовному світі, …багато народжує і виражає, продовжує, розвиває себе в своєму синові й дочці, вливаючи своє духовне начало з духовним началом матері» [27, с. 56].
Роль сім'ї у дошкільній освіті визначає Закон «Про дошкільну освіту» (2001р.). Зокрема наголошується що основну відповідальність перед суспільством та державою за виховання, розвиток і навчання дітей несуть батьки. Окреслені права та обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють. (див Додаток А)
В Законі України про охорону дитинства (2001р.) третій розділ присвячений темі сім'ї. Зокрема про права, обов’язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини (див. Додаток Б). Відповідальність за виховання покладається на батьків однаково. Батьки зобов’язані виховувати дитину та піклуватись про її фізичний, духовний і моральний розвиток. Створювати належні умови для розвитку природних здібностей. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Держава в свою чергу надає батькам допомогу у виконанні ними своїх обов’язків щодо виховання дітей Вона також захищає права сім’ї, сприяє розвитку системи послуг з підтримки сімей з дітьми та мережі дитячих закладів.
Обов’язки та права батьків щодо виховання та розвитку дитини також якісно розкриває Сімейний кодекс України (2002р.) (див. Додаток В).
В контексті нашої проблеми важливим є висвітлення поняття «дитячий садок». В українському педагогічному словнику (за ред. С. Гончаренко -1997р.) «Дитячий садок — заклад для суспільного виховання дітей дошкільного віку. Дитячий садок як тип установ існує під тією чи іншою назвою в різних країнах і є звичайно першою ланкою в загальній системі народної освіти.» [13,с. 94].
Поняття «дитячого садка» найширше розкриває Закон «Про дошкільну освіту» (2001р.). Дитячий садок або правильно казати «заклад дошкільної освіти» — це навчальний заклад, який забезпечує фізичний, розумовий і духовний розвиток дитини дошкільного віку. Також в контексті нашої праці важливою інформацією є те, що заклад дошкільної освіти здійснює соціально-педагогічний патронат, взаємодію з сім'єю та є осередком поширення серед батьків психолого-педагогічних та фізіологічних знань про дітей дошкільного віку (див Додаток Г).
На розвиток людини діють різні чинники як біологічні, так і соціальні. Природне та соціальне оточення має позитивний і негативний вплив. Цим пояснюється необхідність ділового педагогічного взаємозв’язку сім’ї та дитячого садка на основі об’єднання їх виховних зусиль. Вихователь та батьки мають діяти в інтересах дитини, співпрацювати.
Суть понять «співробітництво», «співпраця», «партнерство» полягає у беззаперечній рівновартісності вкладу кожного учасника процесу та у відсутності привілею вказувати, контролювати та оцінювати. Принципами співробітництва є: взаєморозуміння, взаємоповага, взаємодовіра між педагогом та родинами, партнерство й чітке усвідомлення своєї ролі та відповідальності в спільній взаємодії, любов до дитини, прийняття і повага її як особистості, розуміння її проблем.
Поняття «взаємодія» надзвичайно багатозначне. З погляду філософії ця категорія являє собою одну із загальних форм взаємозв’язку між явищами. Її суть полягає у зворотному впливі одного предмета чи явища на інше. Отож взаємодія відтворює процеси впливу об’єктів один на одного, їх взаємну зумовленість і породження одним об’єктом іншого. В соціології вживається дефініція «соціальна взаємодія» для визначення такої форми спілкування осіб, соціальних спільнот, угруповань, за якою систематично здійснюється їхній вплив один на одного, реалізується соціальна дія кожного з партнерів, досягається пристосування дій одного до дій іншого, спільність у розумінні ситуації, сенсу дій і певний ступінь солідарності або згоди між ними. [20, с.479]
Взаємодія — взаємозалежний обмін діями, організація людьми взаємних дій, спрямованих на реалізацію спільної діяльності. Під час взаємодії відбувається обмін діями, зароджуються спорідненість, координація дій обох суб'єктів, а також стійкість їх інтересів, планування спільної діяльності, розподіл функцій тощо. За допомогою дій відбуваються взаємне регулювання, взаємний контроль, взаємовплив, взаємодопомога. Це означає участь кожного учасника взаємодії у розв'язанні спільного завдання з відповідним коригуванням своїх дій, врахуванням попереднього досвіду, активізацією власних здібностей і можливостей партнера. Спілкуючись, обмінюючись інформацією, людина виробляє форми і норми спільних дій, організовує і координує їх. Це забезпечує уникнення розриву між комунікацією і взаємодією. [20, с.480]
Ми опираємося на поняття «взаємодія», обґрунтоване у великому тлумачному словнику сучасної української мови, як взаємний зв’язок між предметами у дії, а також погоджена дія між ким небудь. [12,с.125]
Взаємодія являє собою спосіб організації спільної діяльності з родинами за допомогою спілкування. Сутність взаємодії полягає в узгодженні в інтересах дитини вимог, дій дошкільного закладу і сім’ї як суб’єктів її виховання, активне залучення батьків до педагогічного процесу, надання допомоги педагогічному колективу закладу дошкільної освіти. Умовами, що забезпечують ефективність взаємодії є: висока культура спілкування батьків та педагогів, доброзичливість, неупередженість у розв’язанні різних проблем, забезпечення мотивації взаємодії, актуальність та конкретність спільних завдань.
Український педагогічний словник трактує термін «батьківський всеобуч» як охоплення батьків різними формами навчання з метою формування в них психолого-педагогічних знань, умінь, навичок і здібностей; засіб підвищення педагогічної культури батьків [13, c. 45].
Висновки до блоку 1
Провівши теоретичний аналіз наукових джерел та літератури ми прийшли до наступних висновків. Визначальним соціальним фактором, що впливає на становлення особистості, є сім’я – головний інститут виховання. Усе, що людина набуває в родині, вона зберігає протягом подальшого життя, у ній закладаються основи особистості. У процесі близьких стосунків з матір’ю, батьком, братами, сестрами, дідусями, бабусями та іншими родичами у дитини з перших днів життя починає формуватися структура особистості, перші уявлення про стосунки між людьми, норми поведінки, елементарний соціальний досвід.
Дошкільний навчальний заклад є другою після сім’ї інституцією виховання, яка завжди була і залишається простором життя дитини, суспільним середовищем її розвитку і виховання, можливістю забезпечити дитині повноцінне дитинство, якісний особистісний розвиток, педагогічно виважене виховання, перший досвід спілкування з однолітками.
Аналіз законодавчих документів, які регулюють діяльність дошкільних навчальних закладів в Україні, дозволив встановити, що завданням сучасної дошкільна освіти є створення сприятливих умов для особистісного становлення дітей, забезпечення їхнього збалансованого розвитку, самореалізації, саморозвитку та самозбереження, формування життєвої компетентності, розвитку ціннісного ставлення до світу природи, культури, людей, самих себе. На основі результатів аналізу законодавчої бази та педагогічної літератури нами визначено консультативно-просвітницьку діяльність як спосіб підтримки, взаємодії та впливу на батьків.
У сучасній соціально-культурній ситуації і складних економічних умовах лише взаємодія з сім’єю є одним із стратегічних напрямів діяльності закладу дошкільної освіти, вищим рівнем зв’язку суб’єктів виховання, характерними ознаками якого є взаємовплив, взаємопроникнення на основі поєднаної системи дій, спрямованих на розв’язання основних завдань виховання особистості, що зростає.
2. ДИДАКТИКО-МЕТОДИЧНИЙ БЛОК. ОРГАНІЗАЦІЯ УМОВИ ВЗАЄМОДІЇ З БАТЬКАМИ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ПРИВАТНОГО ЗДО
2.1. Методи і форми роботи з батьками
На сучасному етапі поширеним є термін «просвічене батьківство», який учені трактують як певну суму знань батьків про розвиток дитини (методи виховання, етапи розвитку, індивідуальні особливості), спеціальні вміння, спрямовані на забезпечення її розвитку та практичне застосування відповідних знань і вмінь у повсякденній взаємодії з дитиною [23, с.31-33].
Тільки об’єднавши зусилля, батьки та педагоги зможуть створити широкий розвивальний простір, сприятливий для повноцінного буття дитини. Просвітницька робота закладу дошкільної освіти з родинами спрямована на ознайомлення, розширення та поглиблення уявлень батьків про сучасні освітні завдання. Зокрема, про роль вікових та індивідуальних особливостей дитини в її особистісному становленні. Батьки мають бути ознайомлені з програмою за якою працює заклад, проінформовані про підхід до виховання та навчання дітей, нетрадиційні методи роботи з дітьми.
Робота з батьками має будуватись на принципах співробітництва. Ознаками такого співробітництва є:
-усвідомлення мети діяльності кожним учасником процесу;
-чіткий поділ і кооперація праці між його учасниками;
-особистий контакт між учасниками процесу з обміном інформацією, взаємною допомогою, самоконтролем;
-позитивні міжособистісні відносини.
Метою формування педагогічної культури батьків є розвиток у них рис вихователів і допомога у виконанні функцій вихователів [15, c.38].
Основні завдання просвітницької роботи з батьками:
• розкривання важливості ролі матері й батька (об’єднання їхніх зусиль) у вихованні дитини;
• ознайомлення батьків з ефективними методами та прийомами розвитку, виховання та навчання дітей;
• формування в батьків віри в можливості дитини;
• переорієнтовування батьків з дорослої на дитячу модель буття дитини раннього віку в сім’ї;
• розвивання впевненості у собі, уміння враховуючи свої здібності, довіряти власному життєвому досвіду, своїм життєвим враженням та відчуттям;
• роз’яснення батькам необхідності формування компетентної особистості дитини, починаючи з раннього віку;
• створення в сім’ї та дитячому садочку сприятливих умов для формування компетентності дитини;
• ознайомлення з базовими якостями особистості, показниками їх сформованості в дитини;
• актуалізація важливості створення в сім’ї життєвого простору, що сприятиме розвитку дитини в спокійному природному темпі.
Сучасна педагогіка пропонує різноманітні ефективні та дієві форми і методи роботи з батьками. Існують індивідуальні, групові, колективні та наочно-письмові форми роботи. (див. рис.2.1)
Індивідуальна форма роботи: анкетування (проводиться у всіх вікових групах); бесіди; консультації з різних розділів програми; відвідування педагогами своїх вихованців удома; запрошення на свято, заняття; вітання з днем народження.
Групова форма роботи: консультації; практикуми; відкриті заняття для батьків; клуби взаємодопомоги (батьки ставлять запитання, ми відповідаємо); «Школа молодих батьків» (консультуємо молодих батьків, як правильно навчати і виховувати дітей); гуртки за інтересами; зустрічі з цікавими людьми – вчителями, психологами, юристами, медиками.
Колективна форма роботи: батьківські конференції; семінари; тематичні зустрічі за круглим столом; засідання батьківського комітету; дні відкритих дверей; святкові ранки, родинні свята, фізкультурні розваги; відпочинок у вихідні дні; спільні походи до музеїв, на виставки, в театри.
Наочно-письмова форма роботи: куточки для батьків; тематичні стенди (наприклад, стенд з пожежної безпеки, з попередження дорожньо-транспортного травматизму, з дотримання прав дитини тощо); різноманітні ширмочки, планшети; дошка оголошень та інформаційні листи; тематичні виставки [18, c.14-19].
Розглянемо деякі з них детальніше.
Бесіди. Педагог контактує з батьками, інформуючи їх про особливості розвитку дитини, її поведінку, настрій, уподобання тощо. При цьому слід не лише говорити та слухати, а й виражати своє зацікавлення життям та поведінкою дитини вдома. Бесіди можуть бути як індивідуальні, так і групові.
Консультації. Мета консультацій — підвищення психолого-педагогічної компетентності батьків, засвоєння ними певних знань, формування умінь, навичок. Допомагає подолати занепокоєння батьків, острах і сприяє створення гарного контакту між батьками і педагогом. На групові консультації можна запросити батьків різних груп дошкільників, які мають схожі проблеми або успіхи у їх розв’язанні.
Форми проведення консультацій:
• кваліфіковане повідомлення спеціаліста з наступним обговоренням;
• обговорення статті, попередньо прочитаної всіма запрошеними тощо.
Значне місце в роботі з батьками посідає консультативна робота практичного психолога. Вона спрямована на роз’яснення батькам значення дошкільного віку для становлення майбутньої особистості, для формування елементарних форм свідомого ставлення до життя, а також надання практичної допомоги у розв’язанні проблем у вихованні та розвитку дитини.
Семінари, семінари-практикуми. Для формування в батьків практичних навичок з виховання дітей педагоги дошкільного закладу можуть проводити семінари-практикуми, тренінги. Ці форми роботи дають змогу не лише здобути знання, а й закріпити їх на практиці, наприклад, повправлятися у способах і прийомах підготовки руки дитини до письма, подивитися, як це робить педагог і спробувати самотужки.
День відкритих дверей. Ця форма роботи призначена для ознайомлення батьків з дитячим садком, особливостями освітнього процесу та залучення їх до активної участі в ньому. А також це чудова можливість надати необхідні рекомендації щодо адаптації дітей до нових соціальних умов батькам, діти яких будуть відвідувати заклад та показати результати роботи педагогічного колективу, досягнення дітей за навчальний рік та сформувати позитивний імідж закладу дошкільної освіти. Керівник або вихователь-методист проводить екскурсію закладом дошкільної освіти з відвідуванням груп. Можна показати такі фрагменти освітнього процесу, як-от: підготовка до прогулянки, колективна праця, ігрова діяльність. Після екскурсії і перегляду роботи з дітьми керівництво закладу дошкільної освіти проводить бесіду з батьками, відповідає на їхні запитання, цікавиться враженнями. Варто завчасно ознайомити батьків з програмою Дня відкритих дверей. Це дасть їм змогу долучитися до спланованої діяльності, стати її активними учасниками.
Родинні свята і розваги. Свята і розваги за участі дітей, батьків і педагогів — традиційна й ефективна форма співпраці з родинами, що згуртовує батьківський, дитячий та педагогічний колективи та сприяє соціалізації дітей. Найпоширенішими є такі свята «Свято осені», «Новорічний карнавал», «Свято весни», «День здоров’я».
Інформаційні стенди. Щоб досягти єдності в поглядах на виховання й розвиток дітей, слід обов’язково ознайомлювати батьків зі змістом та формами освітньої діяльності в дошкільному навчальному закладі. Для цього необхідно створювати і своєчасно оновлювати відповідні інформаційні стенди. На інформаційних стендах доцільно висвітлювати:
• питання дошкільної освіти, що найбільше цікавлять батьків;
• основні програмові вимоги відповідно до віку дітей, концептуальні підходи до розвитку та виховання дошкільників;
• особливості формування компетентності дитини у всіх сферах життєдіяльності.
Також педагоги можуть виготовляти рекламні та пізнавальні буклети про діяльність закладу дошкільної освіти та основні завдання освітнього процесу для батьків.
Основними формами просвітницької роботи В. Сухомлинський вважав батьківські конференції, батьківські дні, консультації для батьків, випуск стінгазет з питань організації виховання дітей. «Без турбот про педагогічну культуру батьків, - писав він, - неможливо розв’язати жодного завдання, що стосується навчання та виховання. Батьківська педагогіка, тобто елементарне коло знань матері та батька про те, як істота, що народилася, стає людиною – це фундамент, основа всієї педагогічної теорії та практики» [30, с.535-537].
Форми роботи можуть бути найрізноманітнішими, вони залежать від можливостей дитячого садка та творчого потенціалу колективу. Вибір форм спільної роботи ЗДО з батьками залежить від багатьох факторів: батьківського досвіду, соціального та освітнього рівня батьків, матеріального достатку сім’ї та інше.
2.2. Організація й методика співпраці приватного ЗДО та батьків
Останнім часом кількість приватних закладів дошкільної освіти значно зросла. Це пояснюється переповненням державних та комунальних садочків, у зв’язку з активним збільшенням новобудов. Мешканці нових житлових комплексів найчастіше молоді родини, які розраховують на дитячий садочок, школу, лікарню. Кількість молодих сімей збільшується, а кількість місць у садочках і школах нажаль ні. Нових закладів або не будують, або якщо ж і будують, то їх не вистачає для того, щоб забезпечити місцями всіх дітей. Батьки вимушені шукати альтернативу. Такою альтернативою стають приватні садочки, дитячі розвиваючі центри.
Приватний заклад дошкільної освіти має свою специфіку. Приватні дитячі садки диференціюються залежно від спектра послуг, що надаються. Є приватні садки «повного циклу», що працюють повний день – з ранку до вечора з наданням повного комплексу послуг – утримання, виховання та освіта, і садки «неповного циклу» для короткочасного перебування, куди ходять «домашні» діти для розвитку та навчання.
Звичайно, послуги приватних дитячих садків обходяться недешево, зате в обумовлену суму входить усе: від харчування до засобів гігієни. Перевагами приватних дитячих садків є: маленькі групи – у межах 10 дітей, добре харчування, надійна охорона приміщення і території. Якщо приватний дитсадок розташований далеко від будинку, то батькам можуть запропонувати додаткову послугу – дітей забиратимуть уранці і розвозитимуть вечорами. У «пакеті» пропозицій приватних дитсадків – вивчення однієї чи кількох іноземних мов, спілкування із психологом, логопедом, заняття хореографією, музикою, спортом тощо. Індивідуальний підхід до кожної дитини може обумовлювати диференційований підхід до визначення плати за виховання.
З якими труднощами в діалозі з батьками стикаються педагоги приватних ЗДО:
- батьки не вважають себе в повній мірі відповідальними за виховання і розвиток дітей;
- недостатній освітній рівень батьків;
- батьки не вважають дошкільний період важливим у становленні особистості, не надають йому особливого значення;
- відсутність єдності поглядів на виховання дитини в сім'ї;
- особистісні проблеми і індивідуальні особливості батьків, що вносяться до спілкування з дитиною, педагогом;
- деструктивний життєвий стиль сім'ї;
- порушення дитячо-батьківських відносин.
Вище означені проблеми вимагають вибудовування діалогу між педагогами та родиною, діалогу на основі співпраці, співдружності, взаємодопомоги в справі освіти і виховання дітей, що є передумовою для забезпечення їх повноцінного розвитку.
Для більш ефективної взаємодії з батьками на базі приватного ЗДО «Euro kids» (с.Крюківщина, Київської обл.) побудована комплексна система педагогічного супроводу сім'ї від перших днів перебування дитини в дошкільному закладі до його вступу до школи. Для підвищення ефективної співпраці ЗДО і батьків враховано вікові періоди розвитку дітей, особливості виховання дітей у сім’ї, а також професійну готовність вихователів. Реалізація змісту роботи ЗДО з батьками включає декілька блоків: аналітичний (вивчення родин дітей); інформаційний (освіта батьків в області педагогіки й дитячої психології); діяльнісний (залучення батьків до активної участі в діяльності закладу дошкільної освіти).
Аналітичний блок включає збір та аналіз відомостей про батьків і дітей. З цією метою використовують опитування, анкетування, інтерв’ювання, спеціальні діагностичні методики тощо. Вивчення сім`ї включає: тип сім`ї, кількість дітей, їх віковий діапазон, стосунки в сім`ї, психологічна атмосфера, умови проживання. Методи вивчення сім`ї це інструменти, за допомогою яких узагальнюються дані, що характеризують сім`ю.
Для реалізації ефективної співпраці з батьками в умовах приватного закладу важливо дізнатися про рівень задоволення батьків якістю дошкільної освіти, їхні потреби щодо виховання дітей. За допомогою анкети з’ясовуємо:
• які очікування батьків щодо розвитку дітей у ЗДО?
• чи потребує їхня дитина додаткових освітніх послуг?
• як, на їхню думку, впливає освітній процес на загальний розвиток та психофізичний стан дитини тощо.
Результати вивчення думки батьків становлять місточок для взаємодії з ними.
Інформаційний блок – це педагогічна просвіта батьків. На основі аналізу підбираються відповідні методи і прийоми роботи. Першочерговою формою роботи яка використовується для просвіти батьків є індивідуальні консультації. Вони дають можливість глибоко висвітлити тему. Консультація — це так звана адресна допомога родині. Консультацію проводять спеціалісти з певних галузей, працівники закладу дошкільної освіти — практичний психолог, логопед, вихователь-методист, медична сестра (мед брат).
Значне місце в просвіті батьків займають тематичні батьківські збори. На них обговорюються проблеми розвитку, навчання та виховання дітей. Щоб батьки почували себе вільно та невимушено батьківські збори проводимо нетрадиційно, «за чашкою чаю».
Для ознайомлення батьків із віковими особливостями дітей, їхнім особистісним розвитком широко використовуємо такі стендові технології: інформаційні стенди; групові батьківські куточки; пам’ятки або листи-нагадування; паспорти здоров’я.
Для педагогічної підтримки батьків розробляємо та пропонуємо батьківський куточок. На ньому розміщуємо в першу чергу, матеріали навчального характеру: статті на психолого-педагогічні теми, журнали, книги, пам’ятки для батьків та матеріали інформаційного характеру (графік дня дитсадка, оголошення, Закон про права дитини, дні прийому логопеда та ін.)
Також для ознайомлення батьків із сучасними педагогічними технологіями розвитку й навчання дітей, обміну досвідом родинного виховання використовуються: семінари-практикуми; вечори запитань і відповідей; майстер-класи; тренінги; круглі столи; інтерактивні ділові ігри; диспути; вечори великої родини тощо.
Діяльнісний блок – це залучення батьків до активної їх участі діяльності в освітньому процесі ЗДО. Зазвичай, залучити батьків до підготовки й проведення освітнього процесу складно. До такої взаємодії батьків спонукає можливість підвищити свій авторитет, поспілкуватися з власною дитиною в ролі педагога та спостерігати, як вона працює під час заняття. Батьки дитини можуть брати участь у щоденних заняттях. На заняттях батьки можуть розповісти дітям
Покликання
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Про освіту [Електронний ресурс]: Закон України від 05.09.2017р., № № 2145-VIII/Законодавство України: сайт. – Електрон. дані і прогр. –Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/card/2145-19
2. Про дошкільну освіту [Електронний ресурс]: Закон України від 11.07.2001р., № 2628-III/ Законодавство України: сайт. – Електрон. дані і прогр. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2628-14
3. Про охорону дитинства [Електронний ресурс]: Закон України від 26.04.2001 р., № 2402-III/ Законодавство України: сайт. – Електрон. дані і прогр. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14
4. Декларація прав дитини прийнята резолюцією 1386 (ХIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року/ Законодавство України: сайт. – Електрон. дані і прогр. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/card/995_384
5. Конвенція про права дитини Прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року / Законодавство України: сайт. – Електрон. дані і прогр. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021]
6. Концепція сімейного та родинного виховання // нормативно-правове забезпечення освіти. – харків, 2004. – ч. 2. – с. 101-103
7. Сімейний Кодекс України [Електронний ресурс]: Кодекс України від 10.01.2002р., № 2947-III/ Законодавство України: сайт. – Електрон. дані іпрогр. –Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14]
8. Базовий компонент дошкільної освіти / Науковий керівник: А. М. Богуш, дійсний член НАПН України, проф, д-р пед. наук; Авт. кол-в: Богуш А. М., Бєлєнька Г. В., Богініч О. Л., Гавриш Н. В., Долинна О. П., Ільченко Т. С., Коваленко О. В., Лисенко Г. М., Машовець М. А., Низковська О. В., Панасюк Т. В., Піроженко Т. О., Поніманська Т. І., Сідєльнікова О. Д., Шевчук А. С., Якименко Л. Ю. ― К.: Видавництво, 2012.– 26 с.― К.: Видавництво, 2012.– 26 с. –Режим доступу: https://mon.gov.ua/storage/app/media/doshkilna/b...
9. Алексєєнко Т. Формування педагогічної культури сучасної молодої сім’ї Т. Алексеєнко //Рідна школа. – 1998. – № 1 – 2. – С. 46-47.
10. Буніна Л. М. Формування в молодих сімей педагогічної культури засобами соціально-педагогічної підтримки в Північній Ірландії / Л. М. Буніна // Науковий вісник Донбасу. - 2012. - № 1. - С. Педагогіка сім'ї. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvd_2012_1_21.
11. Борин Г. Взаємодія педагогів з батьками вихованців в педагогічній спадщині Василя Сухомлинського// Науковий вісник Чернівеуького укніверситету : зб.наук.пр. /Чернів. нац. ун-т ім. Юрія Федьковича. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2011.-Вип.573: Педагогіка та психологія. –с. 15-20
12. Великий тлумачний словник сучасної української мови. – Київ, Ірпінь: Перун, 2001. – 1728 с.
13. Гончаренко С. Український педагогічний словник - К.: Либідь, 1997. - 376 с.]
14. Гончарук Н.М. Деякі психолого-педагогічні прийоми роботи з батьками у дошкільному навчальному закладі // Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка:зб.за підсумками звітної наук.конф.викладачів і аспірантів, 21-22 лют.2012 р. /Кам’янець-Поділ. нац. ун-т ім. Івана Огієнка, 2012. –Вип.11, Т.1. –с.146-148.
15. Дитина: Освітня програма для дітей від двох до семи років / наук. Кер. Проекту В.О. Огнев` юк ; авт. Кол.: Г.В. Бєленька, О.Л. Богініч, Н.І. Богданець- Білоскаленко [та ін..];наук.ред.: Г.В. Бєленька, .А.Машовець; Мін. осв. і науки України, Київ. ун-т ім.. Б. Грінченка. – К. : Київ ун-т ім.. Б. Грінченка , 2016.-304 с.
16. Коменський Я.А. Велика дидактика // Історія педагогіки. Хрестоматія.-М., 1984.- 294с.
17. Куликова Т.А. Семейная педагогика и домашнеее воспитание: учебник для студ. пед. учеб. заведений. – 2-е изд., испр и доп. / Т.А. Куликова.- М.: Издательский центр «Академия», 2000. – 319 с.
18. Новікова В.М. У співпраці – результат. Робота вихователя з батьками в ДНЗ / В.М. Новікова. – Х.: Вид-во «Ранок», 2011. – 144 с.
19. Овчарова Р.В. Психологическое сопровождение родительства / Р.В. Овчарова. – М.:ИЗД-во Ин-та психотерапии. 2003.-319 с.
20. Орбан-Лембрик JI. Е. Соціальна психологія: Підручник: У 2 кн. Кн. 1: Соціальна психологія особистості і спілкування. — К.: Либідь, 2004. — 576 с.
21. Педагогічний словник для молодих батьків, .:ЖЦМСМ,перевидання. – 2003. – 348 с.
22. Постовий В. Сучасна сім’я і її педагогіка / В. Постовий. – К., 1994. – 224 с.
23. Путяева Л. Кто такой «просвященный родитель»? / Л.Путяева // Дошкольное воспитание. – 2004.-№12.- С.31-33
24. Робота з родинами вихованців дитячого садка / Упоряд. В.Л. Сухар.-Х.: Вид-во «Ранок», 2008.-176с.
25. Ромовська3. В. Батьки // Юридична енциклопедія : [в 6-ти т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с.
26. Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — 520 с.
27. Соціологія : навчальний посібник / Ігор Зіновійович Танчин . – 3-тє вид., перероб. і доп . – Київ : Знання, 2008 . – 351 с. - Бібліогр.: с.329-341
28. Сухомлинський В. О. Батьківська педагогіка/ укл. і авт вступ ст. В.Ф. Шморгун / В.Сухомлинський. К.: Рад. школа,1978.- 263с.
29. Сухомлинський В.О. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості. – Вибр.твори: в 5 т. – К.:Рад.шк.,1976. – Т.1.- 263с.
30. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві: Вибр.твори: в 5 т.- К.,1978.с.535-537]
31. Сухарева Л. С. Піклуємось разом. Робота з батьками дошкільників / Л. С. Сухарева. –Х. : Основа : Тріада, 2008. – 128 с.
32. Український педагогічний енциклопедичний словник. Видання друге, доповнене й виправлене – Рівне: Волинські обереги, 2012. – 552 с.
33. Чуприна О. Проблема відповідальності соціального педагога / О. Чуприна // Ідея опіки дітей і молоді в історико-педагогічній науці: збірник наукових праць / за ред. Т.Завгородньої. – Івано-Франківськ, 2005, -340 с.
1. Про освіту [Електронний ресурс]: Закон України від 05.09.2017р., № № 2145-VIII/Законодавство України: сайт. – Електрон. дані і прогр. –Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/card/2145-19
2. Про дошкільну освіту [Електронний ресурс]: Закон України від 11.07.2001р., № 2628-III/ Законодавство України: сайт. – Електрон. дані і прогр. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2628-14
3. Про охорону дитинства [Електронний ресурс]: Закон України від 26.04.2001 р., № 2402-III/ Законодавство України: сайт. – Електрон. дані і прогр. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14
4. Декларація прав дитини прийнята резолюцією 1386 (ХIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року/ Законодавство України: сайт. – Електрон. дані і прогр. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/card/995_384
5. Конвенція про права дитини Прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року / Законодавство України: сайт. – Електрон. дані і прогр. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021]
6. Концепція сімейного та родинного виховання // нормативно-правове забезпечення освіти. – харків, 2004. – ч. 2. – с. 101-103
7. Сімейний Кодекс України [Електронний ресурс]: Кодекс України від 10.01.2002р., № 2947-III/ Законодавство України: сайт. – Електрон. дані іпрогр. –Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14]
8. Базовий компонент дошкільної освіти / Науковий керівник: А. М. Богуш, дійсний член НАПН України, проф, д-р пед. наук; Авт. кол-в: Богуш А. М., Бєлєнька Г. В., Богініч О. Л., Гавриш Н. В., Долинна О. П., Ільченко Т. С., Коваленко О. В., Лисенко Г. М., Машовець М. А., Низковська О. В., Панасюк Т. В., Піроженко Т. О., Поніманська Т. І., Сідєльнікова О. Д., Шевчук А. С., Якименко Л. Ю. ― К.: Видавництво, 2012.– 26 с.― К.: Видавництво, 2012.– 26 с. –Режим доступу: https://mon.gov.ua/storage/app/media/doshkilna/b...
9. Алексєєнко Т. Формування педагогічної культури сучасної молодої сім’ї Т. Алексеєнко //Рідна школа. – 1998. – № 1 – 2. – С. 46-47.
10. Буніна Л. М. Формування в молодих сімей педагогічної культури засобами соціально-педагогічної підтримки в Північній Ірландії / Л. М. Буніна // Науковий вісник Донбасу. - 2012. - № 1. - С. Педагогіка сім'ї. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvd_2012_1_21.
11. Борин Г. Взаємодія педагогів з батьками вихованців в педагогічній спадщині Василя Сухомлинського// Науковий вісник Чернівеуького укніверситету : зб.наук.пр. /Чернів. нац. ун-т ім. Юрія Федьковича. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2011.-Вип.573: Педагогіка та психологія. –с. 15-20
12. Великий тлумачний словник сучасної української мови. – Київ, Ірпінь: Перун, 2001. – 1728 с.
13. Гончаренко С. Український педагогічний словник - К.: Либідь, 1997. - 376 с.]
14. Гончарук Н.М. Деякі психолого-педагогічні прийоми роботи з батьками у дошкільному навчальному закладі // Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка:зб.за підсумками звітної наук.конф.викладачів і аспірантів, 21-22 лют.2012 р. /Кам’янець-Поділ. нац. ун-т ім. Івана Огієнка, 2012. –Вип.11, Т.1. –с.146-148.
15. Дитина: Освітня програма для дітей від двох до семи років / наук. Кер. Проекту В.О. Огнев` юк ; авт. Кол.: Г.В. Бєленька, О.Л. Богініч, Н.І. Богданець- Білоскаленко [та ін..];наук.ред.: Г.В. Бєленька, .А.Машовець; Мін. осв. і науки України, Київ. ун-т ім.. Б. Грінченка. – К. : Київ ун-т ім.. Б. Грінченка , 2016.-304 с.
16. Коменський Я.А. Велика дидактика // Історія педагогіки. Хрестоматія.-М., 1984.- 294с.
17. Куликова Т.А. Семейная педагогика и домашнеее воспитание: учебник для студ. пед. учеб. заведений. – 2-е изд., испр и доп. / Т.А. Куликова.- М.: Издательский центр «Академия», 2000. – 319 с.
18. Новікова В.М. У співпраці – результат. Робота вихователя з батьками в ДНЗ / В.М. Новікова. – Х.: Вид-во «Ранок», 2011. – 144 с.
19. Овчарова Р.В. Психологическое сопровождение родительства / Р.В. Овчарова. – М.:ИЗД-во Ин-та психотерапии. 2003.-319 с.
20. Орбан-Лембрик JI. Е. Соціальна психологія: Підручник: У 2 кн. Кн. 1: Соціальна психологія особистості і спілкування. — К.: Либідь, 2004. — 576 с.
21. Педагогічний словник для молодих батьків, .:ЖЦМСМ,перевидання. – 2003. – 348 с.
22. Постовий В. Сучасна сім’я і її педагогіка / В. Постовий. – К., 1994. – 224 с.
23. Путяева Л. Кто такой «просвященный родитель»? / Л.Путяева // Дошкольное воспитание. – 2004.-№12.- С.31-33
24. Робота з родинами вихованців дитячого садка / Упоряд. В.Л. Сухар.-Х.: Вид-во «Ранок», 2008.-176с.
25. Ромовська3. В. Батьки // Юридична енциклопедія : [в 6-ти т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с.
26. Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — 520 с.
27. Соціологія : навчальний посібник / Ігор Зіновійович Танчин . – 3-тє вид., перероб. і доп . – Київ : Знання, 2008 . – 351 с. - Бібліогр.: с.329-341
28. Сухомлинський В. О. Батьківська педагогіка/ укл. і авт вступ ст. В.Ф. Шморгун / В.Сухомлинський. К.: Рад. школа,1978.- 263с.
29. Сухомлинський В.О. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості. – Вибр.твори: в 5 т. – К.:Рад.шк.,1976. – Т.1.- 263с.
30. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві: Вибр.твори: в 5 т.- К.,1978.с.535-537]
31. Сухарева Л. С. Піклуємось разом. Робота з батьками дошкільників / Л. С. Сухарева. –Х. : Основа : Тріада, 2008. – 128 с.
32. Український педагогічний енциклопедичний словник. Видання друге, доповнене й виправлене – Рівне: Волинські обереги, 2012. – 552 с.
33. Чуприна О. Проблема відповідальності соціального педагога / О. Чуприна // Ідея опіки дітей і молоді в історико-педагогічній науці: збірник наукових праць / за ред. Т.Завгородньої. – Івано-Франківськ, 2005, -340 с.