Психологічні особливості впливу темпераменту на формування характеру у дошкільному віці.
Автор(ка)
Глова Тетяна Іванівна
Ступінь
Магістр
Група
Дом-2-19-1.4з
Спеціальність
012 Дошкільна освіта
Кафедра
Кафедра педагогіки та психології
Анотація
Актуальність теми дослідження. На сьогоднішній день питання про психологічні особливості впливу темпераменту на формування характеру у дошкільному віці є дуже актуальним, оскільки дуже важливе значення надається розумінню особливостей темпераменту дитини ще з раннього віку. Темперамент – це стійке поєднання індивідуальних особливостей індивіда, пов'язаних із динамічними аспектами психічної діяльності: інтенсивністю, швидкістю, темпом, ритмом тощо. Розрізняють чотири основних типи темпераменту: сангвінік, холерик, флегматик і меланхолік. Темперамент впливає на характер дитини починаючи з раннього віку і визначає індивідуальне поєднання властивостей особистості, що виявляються в її поведінці і діяльності, у ставленні до суспільства, праці, колективу, до себе.
Уже з перших днів життя немовлята помітно відрізня¬ються одне від одного, оскільки, як стверджують дослідни¬ки (Н. Касаткін), немає двох дітей з абсолютно однаковими властивостями нервової системи. Вони відрізняються найперше тим, як засинають і як переходять від сну до неспання. Типологічні відмінності дітей старшого віку особливо поміт¬ні в іграх, побутових справах, спілкуванні з дорослими й однолітками. Тип темпераменту (симптомокомплекс властивостей) проявляється не з моменту народження, а з розвитком ос-новних властивостей нервової системи. Перші ознаки тем¬пераменту нормальної здорової дитини виявляються у то¬му, скільки і як вона кричить протягом доби, наскільки інтенсивні і швидкі рухи, скоординовані перші спонтанні рухи. Поступове формування темпераменту полягає у виник¬ненні його властивостей у різному віці: тривожність (підви¬щена збудливість, страх) - у перші місяці життя; імпуль¬сивність – на початку 2-го року життя; агресивність – у 2,5 роки. Не всі притаманні дорослій людині психічні влас¬тивості певного типу темпераменту і обумовлені ним індивідуальні психологічні якості помітні у дитячому віці.
Індивідуальна cвоєрідність дитини виявляється як у її темпераменті, так і в характері, що включає в себе погля¬ди, інтереси, думки дитини, їх зміст (те, чим керується во¬на, як ставиться до себе). Зміст поведінки найбільше ха¬рактеризує людину, адже кожна особистість має свій пси¬хічний склад, манеру поведінки, спосіб дій і характер, який формується протягом усього її життя, змінюється, розвивається залежно від оточення і виховання.
Дуже вважливим є урахування у вихованні і навчанні дітей їхніх індиві¬дуально-типологічних особливостей, оскільки це дає змогу правильно спроектувати їх мету, обрати оптимальні виховні впливи. Ігнорування ж може стати основною причиною розвитку у дошкільників негативних рис: у сангвініка - розпороше¬ності інтересів; у флегматика – без ініціативності, байду¬жості, лінощів, млявості, апатії; у холерика - нестрима¬ності, різкості, імпульсивності; у меланхоліка - сором'яз¬ливості, замкнутості, невпевненості, образливості.
Вихователь зобов'язаний спрямовувати діяльність ді¬тей так, щоб сприяти формуванню позитивних рис і запобігати появі негативних. У сангвініка слід формувати стійкі упо¬добання та інтереси, не допускати поверхового, недбалого виконання ним завдання, вимагати від нього доводити по¬чату справу до кінця, стимулювати позитивне ставлення до достоїнств інших, уміння зважати на їхню думку, вчити бути уважним до товаришів, надійним у стосунках з ни¬ми, дбати, щоб нові знайомства не витісняли старих. У вихованні дітей-флегматиків головне - формувати трудові навички, стежити, щоб вони завжди були зайняті, залучати до діяльності в колективі, вчити за допомогою ігор і занять пришвидшувати темп дій, заохочувати най¬менші прояви рухливості, спритності. Завдяки цьому їхня млявість не перетвориться на лінощі, урівноваженість по¬чуттів - на слабкість. Енергію холерика слід спрямовувати на корисні спра¬ви, ставити перед ним складні завдання, допомагаючи ос¬мислювати їх. Важливо обережно застосувати все, що збуджує нервову систему, розвивати і зміцнювати процес гальмування шляхом організації розміреної діяльності, домагатися стриманої поведінки, створювати можливості для реалізації потреби в руховому навантаженні. Особливо необхідно систематично контролювати їхню поведінку і діяльність, дотримання правил, якість і повноту виконання завдань, вимог дорослих, вчити зважати на інших, не об¬ражаючи самолюбства. У вихованні меланхоліків слід враховувати їхню враз¬ливу нервову систему, швидку втомлюваність, слабкість нервових процесів, допомагати подолати сором'язливість, нерішучість, невпевненість у своїх силах, оскільки це мо¬же стати причиною слабкого характеру. Виявляючи до них чуйність і доброзичливість, потрібно розвивати актив¬ність, уміння переборювати несміливість, труднощі, під-тримувати позитивні емоції.
Не зважаючи на численність досліджень з даної проблематики, питання впливу темпераменту на формування характеру у дошкільному віці залишається недостатньо розробленим науковцями і практиками. Це й зумовило вибір теми випускної кваліфікаційної роботи: «Психологічні особливості впливу темпераменту на формування характеру у дошкільному віці».
Об'єкт дослідження: процес формування характеру у дітей дошкільного віку.
Предмет дослідження: психологічні особливості впливу темпераменту на формування характеру у дошкільному віціта їх врахування в освітньому процесі.
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити особливості впливу темпераменту на формування характеру у дошкільному віці, а також розробити й перевірити ефективність комплексної програми розвивальної роботи з формування характеру у дітей дошкільного віку з врахуванням типу їх темпераменту у освітньому процесі.
Завдання:
1. Проаналізувати теоретичні дослідження з проблеми впливу темпераменту на формування характеру у дошкільному віці.
2. Емпірично дослідити особливості впливу темпераменту на формування характеру у дошкільному віці.
3. Розробити комплексну програму розвивальної роботи з формування характеру у дітей дошкільного віку з врахуванням типу їх темпераменту у освітньому процесі.
4. Надати практичні рекомендації батькамта вихователям з оптимізації формування характеру у дітей дошкільного віку з врахуванням типу їх темпераменту.
Реалізація мети та завдань дослідження здійснювалася за допомогою таких методів: теоретичні – синтез, аналіз, узагальнення психологічної літератури з обраної проблеми; емпіричні – опитування батьків та педагогів з метою визначення типу темпераменту та рис характеру дітей, тестування з метою визначення типу темпераменту дітей (тест Г.Айзенка).
Теоретична значущість дослідження полягає в уточненні та узагальненні теоретичних досліджень з проблеми впливу темпераменту на формування характеру у дошкільному віці.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що його результати, пов’язані з уточненням особливостей впливу типу темпераменту на характер дитини, та емпіричні дані, отримані в ході діагностичних зрізів, можуть бути використані як основа для проведення подальших досліджень у інших вікових групах дітей, у роботі психологічної служби дошкільних закладів, а також при підготовці навчальних посібників, рекомендацій та науково-методичних порад для фахівців з проблем формування характеру дітей дошкільного віку.
Експериментальна база дослідження. Емпіричне дослідження проводилось на базі ПЗ. ЗДО «Бі Клевер» міста Києва. У дослідженні взяли участь 12 дітей старшого дошкільного віку.
Структура та обсяг дослідження. Випускна кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний зміст роботи викладено на 75 сторінок. Загальний обсяг роботи складає 103 сторінки.
Уже з перших днів життя немовлята помітно відрізня¬ються одне від одного, оскільки, як стверджують дослідни¬ки (Н. Касаткін), немає двох дітей з абсолютно однаковими властивостями нервової системи. Вони відрізняються найперше тим, як засинають і як переходять від сну до неспання. Типологічні відмінності дітей старшого віку особливо поміт¬ні в іграх, побутових справах, спілкуванні з дорослими й однолітками. Тип темпераменту (симптомокомплекс властивостей) проявляється не з моменту народження, а з розвитком ос-новних властивостей нервової системи. Перші ознаки тем¬пераменту нормальної здорової дитини виявляються у то¬му, скільки і як вона кричить протягом доби, наскільки інтенсивні і швидкі рухи, скоординовані перші спонтанні рухи. Поступове формування темпераменту полягає у виник¬ненні його властивостей у різному віці: тривожність (підви¬щена збудливість, страх) - у перші місяці життя; імпуль¬сивність – на початку 2-го року життя; агресивність – у 2,5 роки. Не всі притаманні дорослій людині психічні влас¬тивості певного типу темпераменту і обумовлені ним індивідуальні психологічні якості помітні у дитячому віці.
Індивідуальна cвоєрідність дитини виявляється як у її темпераменті, так і в характері, що включає в себе погля¬ди, інтереси, думки дитини, їх зміст (те, чим керується во¬на, як ставиться до себе). Зміст поведінки найбільше ха¬рактеризує людину, адже кожна особистість має свій пси¬хічний склад, манеру поведінки, спосіб дій і характер, який формується протягом усього її життя, змінюється, розвивається залежно від оточення і виховання.
Дуже вважливим є урахування у вихованні і навчанні дітей їхніх індиві¬дуально-типологічних особливостей, оскільки це дає змогу правильно спроектувати їх мету, обрати оптимальні виховні впливи. Ігнорування ж може стати основною причиною розвитку у дошкільників негативних рис: у сангвініка - розпороше¬ності інтересів; у флегматика – без ініціативності, байду¬жості, лінощів, млявості, апатії; у холерика - нестрима¬ності, різкості, імпульсивності; у меланхоліка - сором'яз¬ливості, замкнутості, невпевненості, образливості.
Вихователь зобов'язаний спрямовувати діяльність ді¬тей так, щоб сприяти формуванню позитивних рис і запобігати появі негативних. У сангвініка слід формувати стійкі упо¬добання та інтереси, не допускати поверхового, недбалого виконання ним завдання, вимагати від нього доводити по¬чату справу до кінця, стимулювати позитивне ставлення до достоїнств інших, уміння зважати на їхню думку, вчити бути уважним до товаришів, надійним у стосунках з ни¬ми, дбати, щоб нові знайомства не витісняли старих. У вихованні дітей-флегматиків головне - формувати трудові навички, стежити, щоб вони завжди були зайняті, залучати до діяльності в колективі, вчити за допомогою ігор і занять пришвидшувати темп дій, заохочувати най¬менші прояви рухливості, спритності. Завдяки цьому їхня млявість не перетвориться на лінощі, урівноваженість по¬чуттів - на слабкість. Енергію холерика слід спрямовувати на корисні спра¬ви, ставити перед ним складні завдання, допомагаючи ос¬мислювати їх. Важливо обережно застосувати все, що збуджує нервову систему, розвивати і зміцнювати процес гальмування шляхом організації розміреної діяльності, домагатися стриманої поведінки, створювати можливості для реалізації потреби в руховому навантаженні. Особливо необхідно систематично контролювати їхню поведінку і діяльність, дотримання правил, якість і повноту виконання завдань, вимог дорослих, вчити зважати на інших, не об¬ражаючи самолюбства. У вихованні меланхоліків слід враховувати їхню враз¬ливу нервову систему, швидку втомлюваність, слабкість нервових процесів, допомагати подолати сором'язливість, нерішучість, невпевненість у своїх силах, оскільки це мо¬же стати причиною слабкого характеру. Виявляючи до них чуйність і доброзичливість, потрібно розвивати актив¬ність, уміння переборювати несміливість, труднощі, під-тримувати позитивні емоції.
Не зважаючи на численність досліджень з даної проблематики, питання впливу темпераменту на формування характеру у дошкільному віці залишається недостатньо розробленим науковцями і практиками. Це й зумовило вибір теми випускної кваліфікаційної роботи: «Психологічні особливості впливу темпераменту на формування характеру у дошкільному віці».
Об'єкт дослідження: процес формування характеру у дітей дошкільного віку.
Предмет дослідження: психологічні особливості впливу темпераменту на формування характеру у дошкільному віціта їх врахування в освітньому процесі.
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити особливості впливу темпераменту на формування характеру у дошкільному віці, а також розробити й перевірити ефективність комплексної програми розвивальної роботи з формування характеру у дітей дошкільного віку з врахуванням типу їх темпераменту у освітньому процесі.
Завдання:
1. Проаналізувати теоретичні дослідження з проблеми впливу темпераменту на формування характеру у дошкільному віці.
2. Емпірично дослідити особливості впливу темпераменту на формування характеру у дошкільному віці.
3. Розробити комплексну програму розвивальної роботи з формування характеру у дітей дошкільного віку з врахуванням типу їх темпераменту у освітньому процесі.
4. Надати практичні рекомендації батькамта вихователям з оптимізації формування характеру у дітей дошкільного віку з врахуванням типу їх темпераменту.
Реалізація мети та завдань дослідження здійснювалася за допомогою таких методів: теоретичні – синтез, аналіз, узагальнення психологічної літератури з обраної проблеми; емпіричні – опитування батьків та педагогів з метою визначення типу темпераменту та рис характеру дітей, тестування з метою визначення типу темпераменту дітей (тест Г.Айзенка).
Теоретична значущість дослідження полягає в уточненні та узагальненні теоретичних досліджень з проблеми впливу темпераменту на формування характеру у дошкільному віці.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що його результати, пов’язані з уточненням особливостей впливу типу темпераменту на характер дитини, та емпіричні дані, отримані в ході діагностичних зрізів, можуть бути використані як основа для проведення подальших досліджень у інших вікових групах дітей, у роботі психологічної служби дошкільних закладів, а також при підготовці навчальних посібників, рекомендацій та науково-методичних порад для фахівців з проблем формування характеру дітей дошкільного віку.
Експериментальна база дослідження. Емпіричне дослідження проводилось на базі ПЗ. ЗДО «Бі Клевер» міста Києва. У дослідженні взяли участь 12 дітей старшого дошкільного віку.
Структура та обсяг дослідження. Випускна кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний зміст роботи викладено на 75 сторінок. Загальний обсяг роботи складає 103 сторінки.
Зміст
ЗМІСТ
ВСТУП…………….…………………………………………………………….4
РОЗДІЛ І. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОБЛЕМИ ВПЛИВУ ТЕМПЕРАМЕНТУ НА ФОРМУВАННЯ ХАРАКТЕРУ У ДОШКІЛЬНОМУ ВІЦІ……………………………………….…………..…..9
1.1. Погляди на сутність понять «темперамент» та «характер» у психолого-педагогічній літературі……………………………………………………9
1.2. Темперамент та характер як індивідуально-психологічні особливості особистості дошкільника…………………………………………………14
1.3. Роль типу темпераменту у формуванні характеру дитини дошкільного віку…………………………………………………….……………….......19
Висновки до першого розділу………………………………………………...23
РОЗДІЛ ІІ. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ТЕМПЕРАМЕНТУ НА ФОРМУВАННЯ ХАРАКТЕРУ У ДОШКІЛЬНОМУ ВІЦІ……………………………………………………………………………..25
2.1. Діагностика типів темпераменту дітей дошкільного віку……….....26
2.2. Опис процедури збору інформації про особливості характеру дітей
у дошкільному віці…………………………………………………………...33
2.3. Аналіз результатів дослідження…………………………………….......38
Висновки до другого розділу……………………………………………….49
РОЗДІЛ ІІІ.КОМПЛЕКСНА ПРОГРАМА РОЗВИВАЛЬНОЇ РОБОТИ З ФОРМУВАННЯ ХАРАКТЕРУ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З ВРАХУВАННЯМ ТИПУ ЇХ ТЕМПЕРАМЕНТУ
3.1. Опис програми розвивальної роботи з формування характеру у дітей дошкільного віку з врахуванням типу їх темпераменту та оцінка ефективності елементів її впровадження……………………………………………………..51
3.2. Рекомендації для батьків та вихователів з оптимізації формування характеру у дітей дошкільного віку з врахуванням типу їх темпераменту..65
Висновки до третього розділу……………………………………………….75
ВИСНОВКИ………………………………………………………………........77
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…..……………………………….83
ДОДАТКИ……………………………………………………………...............84
ВСТУП…………….…………………………………………………………….4
РОЗДІЛ І. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОБЛЕМИ ВПЛИВУ ТЕМПЕРАМЕНТУ НА ФОРМУВАННЯ ХАРАКТЕРУ У ДОШКІЛЬНОМУ ВІЦІ……………………………………….…………..…..9
1.1. Погляди на сутність понять «темперамент» та «характер» у психолого-педагогічній літературі……………………………………………………9
1.2. Темперамент та характер як індивідуально-психологічні особливості особистості дошкільника…………………………………………………14
1.3. Роль типу темпераменту у формуванні характеру дитини дошкільного віку…………………………………………………….……………….......19
Висновки до першого розділу………………………………………………...23
РОЗДІЛ ІІ. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ТЕМПЕРАМЕНТУ НА ФОРМУВАННЯ ХАРАКТЕРУ У ДОШКІЛЬНОМУ ВІЦІ……………………………………………………………………………..25
2.1. Діагностика типів темпераменту дітей дошкільного віку……….....26
2.2. Опис процедури збору інформації про особливості характеру дітей
у дошкільному віці…………………………………………………………...33
2.3. Аналіз результатів дослідження…………………………………….......38
Висновки до другого розділу……………………………………………….49
РОЗДІЛ ІІІ.КОМПЛЕКСНА ПРОГРАМА РОЗВИВАЛЬНОЇ РОБОТИ З ФОРМУВАННЯ ХАРАКТЕРУ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З ВРАХУВАННЯМ ТИПУ ЇХ ТЕМПЕРАМЕНТУ
3.1. Опис програми розвивальної роботи з формування характеру у дітей дошкільного віку з врахуванням типу їх темпераменту та оцінка ефективності елементів її впровадження……………………………………………………..51
3.2. Рекомендації для батьків та вихователів з оптимізації формування характеру у дітей дошкільного віку з врахуванням типу їх темпераменту..65
Висновки до третього розділу……………………………………………….75
ВИСНОВКИ………………………………………………………………........77
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…..……………………………….83
ДОДАТКИ……………………………………………………………...............84
Покликання
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.
1. Аверин В. А. Психологія дітей : 1998. 379 с.
2. Ассанджоли Р. Психосинтез : теория и практика. REFL-book : 1994. 15 с.
3. Ананьев Б. Г. Проблема формирования характера : 1999. 20 с.
4. Боговарова О. Психологічна готовність дитини до навчання в школі : 2003. 29-32 с.
5. Бондарчук О. I. Бондарчук Л. І. Основи психології та педагогіки : Курс лекцій. МАУП, 1999. 169 с
6. Войцихова А. І. Характеристика індивідуально-типологічних особливостей та їх вплив на взаємостосунки з оточуючими. Психологічна газета : 2006. 20-26 с.
7. Возрастная и педагогическая психология. Хрестоматия. Состав. И.В. Дубровина, А.М. Прихожан, В.В. «Академия»: 2009. 13 с.
8. Гамезо М. В. Атлас по психологии: Информ. метод, пособие курсу «Психология человека» Домашенко И. А. Педагогическое общество. Росія, 2004. 270 с.
9. Головин С. Ю. Словарь практического психолога, 1998. 20 с.
10. Горбенко С. Л. Соціальна психологія : метод. рек. Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2011. 48 с.
11. Гріньова О.М. Проблема характеру в українській та зарубіжній психології (теоретичний аналіз) Гріньова О.М. Проблеми сучасної психології: Зб. наук. праць Кам’янець-Подільського нац. Ун-ту ім. І. Огієнка, Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка НАПН України. – Кам’янець-Поділський: Аксіома. Вип. 12, 2011. 278-290 с.
12. Грудзинская Е. Ю. Эффективное лидерство в управлении человеческими ресурсами с использованием информационных технологий. Учебно-методический материал по программе повышения квалификации «Информационные технологии в управлении учебным и научным процессом», 2006. 78 с.
13. Глівник О. П. Батькам про особливості психічного розвитку дитини : 2004. 1-5 с.
14. Головінський І. Педагогічна психологія : навч. посіб. Для вищої школи : 2003. 285 с.
15. Грановская Р. М. Елементи практичної психології : 2000. 50 с.
16. Дубравська Д. М. Основи психології : навч. посіб. Львів : Світ, 2001. 28 с.
17. Загальна психологія: Підручник О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Київ : Либідь, 2005. 300 с.
18. Загальна психологія: За заг. ред. С. Д. Максименка. Підручник. Вінниця : Нова книга, 2004. 700 с.
19. Стреляу Я. Роль темперамента в психологічному розвитку: 1982. 80с.
20. Савчин М. В. Вікова психологія : навч. посіб. Василенко. Київ : Академвидав, 2005. 340 с.
21. Кириленко Т. С. Психологія: емоційна сфера особистості : Навч. посіб. Київ : Либідь, 2007. 250 с.
22. Клименко В. В. Психологія творчості : навч. посіб. Київ : Центр навч. літератури, 2006. – 360 с.
23. Корнелиус Х. Фэйр Ш. Выиграть может каждый : М. Стрингер, 1992. 116 с.
24. Лозниця В. С. Психологія і педагогіка : навч. посіб. Київ : “ЕксОб”, 1999. 300 с.
25. Леонгард К. Акцентуированые личности. Київ : Эксмо-Пресс, 2001. 430 с.
26. Ликсон Ч. Конфликт : семь шагов к миру, 1997. 100 с.
27. Маслоу А. Психология бытия. Москва : Ваклер, 1997. 31 с.
28. Максименко С. Д. Загальна психологія : Навч. посіб. Київ : Центр навч. літератури, 2004. 202 с.
29. М’ясоїд П. А. Загальна психологія: Навч. посіб. Київ : Вища школа, 2001. 111 с.
30. Немов Р. С. Психология : Москва: Просвещение, 1995. 300 с.
31. Основи практичної психології: Підручник / За заг. ред. В. Панок, Т. Титаренко, Н. Чепелєва та ін. Київ : Либідь, 2003. 500 с.
32. Основи психології: Підручник / За заг. ред. О. В. Киричука, В. А. Роменця. Київ : Либідь, 2002. 321 с.
33. Темперамент. Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. Київ : ВЦ «Академія», 2007. 150с.
34. Русалов В. М. Про природу темпераменту та його місце в сфері індивідуальних дійств дитини: 1985. 10с.
35. Роменець В. А. Психологія творчості : Навч. посіб. Київ : 2003 288 с.
36. Русинка І. І. Психологія: Навч. посіб. Київ : Знання, 2007. 20 с.
37. Селье Г. Стресс без дистресса. Москва : Прогресс, 1982. 125 с.
38. Скотт Дж. Г. Конфликты: пути их преодоления. Київ : Внешторгиздат, 1991. 191 с.
39. Смит И. Современные системы психологии, 2003. 380 с.
40. Степанов О. М. Фіцула М. М. Основи психології і педагогіки: Навч. посіб. Київ : Академвидав, 2005. 300 с.
41. Столяренко Л. Д. Основы психологии. Ростов-на-Дону: Феникс, 1997. 100 с.
42. Психологія виховання , виховна робота: 2006. 30-33с.
43. Пілецький В. С. Особливості типів темпераменту та їхня роль у професійній діяльності викладача . Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. – Івано-Франківськ: Видавництво “Плай” ЦІТ прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника: 2010. 15с.
44. Практикум із загальної психології. За ред. Т. І. Пашукової. Київ : «Знання», 2000. 215 с.
45. Психологія : Підручник. За ред. Ю. Л. Трофімова. Київ : Либідь, 2001. 370 с.
46. Психологические тесты: В 2-х т. / Под. ред. А. А. Карелина. Т. Москва : ВЛАДОС, 2003. 235 с.
47. Цигульська Т. Ф. Загальна та прикладна психологія : Навч. посіб. Київ : Наукова думка, 2000. 160 с.
48. Цимбалюк І. М. Психологія. Київ : ВД «Професіонал», 2004. 104 с.
49. Цимбалюк І. М. Яницька О. Ю. Загальна психологія. Київ : «Професіонал», 2004. 215 с.
50. Фрейд З. Толкование сновидений. Київ : «Здоров’я», 1991. 364 с.
51. Фромм П. Душа человека. Москва : 1992. 402 с.
52. Юнг К. Г. Психологические типы. Москва : ООО «Попурри», 1998. 656 с.
53. Чамата П. Р. Самосвідомість та її розвиток у дітей. Київ : Знання, 2000. 48 с.
54. Юнг К. Г. Психологические типы. Перевод : София Лорие (под ред. В. Зеленского) СПб : Азбука, 2001. 150 с.
55. Ямницький В. М. Феномен «здібності» у психологічній спадщині Г.С. Костюка Ямницький В.М. Наук. вісник Південноукр. держ. пед. ун-ту ім. К. Д. Ушинського: Зб. наук. пр. Одеса : ПДПУ ім. К. Д. Ушинського, 2000. 200 с.
1. Аверин В. А. Психологія дітей : 1998. 379 с.
2. Ассанджоли Р. Психосинтез : теория и практика. REFL-book : 1994. 15 с.
3. Ананьев Б. Г. Проблема формирования характера : 1999. 20 с.
4. Боговарова О. Психологічна готовність дитини до навчання в школі : 2003. 29-32 с.
5. Бондарчук О. I. Бондарчук Л. І. Основи психології та педагогіки : Курс лекцій. МАУП, 1999. 169 с
6. Войцихова А. І. Характеристика індивідуально-типологічних особливостей та їх вплив на взаємостосунки з оточуючими. Психологічна газета : 2006. 20-26 с.
7. Возрастная и педагогическая психология. Хрестоматия. Состав. И.В. Дубровина, А.М. Прихожан, В.В. «Академия»: 2009. 13 с.
8. Гамезо М. В. Атлас по психологии: Информ. метод, пособие курсу «Психология человека» Домашенко И. А. Педагогическое общество. Росія, 2004. 270 с.
9. Головин С. Ю. Словарь практического психолога, 1998. 20 с.
10. Горбенко С. Л. Соціальна психологія : метод. рек. Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2011. 48 с.
11. Гріньова О.М. Проблема характеру в українській та зарубіжній психології (теоретичний аналіз) Гріньова О.М. Проблеми сучасної психології: Зб. наук. праць Кам’янець-Подільського нац. Ун-ту ім. І. Огієнка, Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка НАПН України. – Кам’янець-Поділський: Аксіома. Вип. 12, 2011. 278-290 с.
12. Грудзинская Е. Ю. Эффективное лидерство в управлении человеческими ресурсами с использованием информационных технологий. Учебно-методический материал по программе повышения квалификации «Информационные технологии в управлении учебным и научным процессом», 2006. 78 с.
13. Глівник О. П. Батькам про особливості психічного розвитку дитини : 2004. 1-5 с.
14. Головінський І. Педагогічна психологія : навч. посіб. Для вищої школи : 2003. 285 с.
15. Грановская Р. М. Елементи практичної психології : 2000. 50 с.
16. Дубравська Д. М. Основи психології : навч. посіб. Львів : Світ, 2001. 28 с.
17. Загальна психологія: Підручник О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Київ : Либідь, 2005. 300 с.
18. Загальна психологія: За заг. ред. С. Д. Максименка. Підручник. Вінниця : Нова книга, 2004. 700 с.
19. Стреляу Я. Роль темперамента в психологічному розвитку: 1982. 80с.
20. Савчин М. В. Вікова психологія : навч. посіб. Василенко. Київ : Академвидав, 2005. 340 с.
21. Кириленко Т. С. Психологія: емоційна сфера особистості : Навч. посіб. Київ : Либідь, 2007. 250 с.
22. Клименко В. В. Психологія творчості : навч. посіб. Київ : Центр навч. літератури, 2006. – 360 с.
23. Корнелиус Х. Фэйр Ш. Выиграть может каждый : М. Стрингер, 1992. 116 с.
24. Лозниця В. С. Психологія і педагогіка : навч. посіб. Київ : “ЕксОб”, 1999. 300 с.
25. Леонгард К. Акцентуированые личности. Київ : Эксмо-Пресс, 2001. 430 с.
26. Ликсон Ч. Конфликт : семь шагов к миру, 1997. 100 с.
27. Маслоу А. Психология бытия. Москва : Ваклер, 1997. 31 с.
28. Максименко С. Д. Загальна психологія : Навч. посіб. Київ : Центр навч. літератури, 2004. 202 с.
29. М’ясоїд П. А. Загальна психологія: Навч. посіб. Київ : Вища школа, 2001. 111 с.
30. Немов Р. С. Психология : Москва: Просвещение, 1995. 300 с.
31. Основи практичної психології: Підручник / За заг. ред. В. Панок, Т. Титаренко, Н. Чепелєва та ін. Київ : Либідь, 2003. 500 с.
32. Основи психології: Підручник / За заг. ред. О. В. Киричука, В. А. Роменця. Київ : Либідь, 2002. 321 с.
33. Темперамент. Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. Київ : ВЦ «Академія», 2007. 150с.
34. Русалов В. М. Про природу темпераменту та його місце в сфері індивідуальних дійств дитини: 1985. 10с.
35. Роменець В. А. Психологія творчості : Навч. посіб. Київ : 2003 288 с.
36. Русинка І. І. Психологія: Навч. посіб. Київ : Знання, 2007. 20 с.
37. Селье Г. Стресс без дистресса. Москва : Прогресс, 1982. 125 с.
38. Скотт Дж. Г. Конфликты: пути их преодоления. Київ : Внешторгиздат, 1991. 191 с.
39. Смит И. Современные системы психологии, 2003. 380 с.
40. Степанов О. М. Фіцула М. М. Основи психології і педагогіки: Навч. посіб. Київ : Академвидав, 2005. 300 с.
41. Столяренко Л. Д. Основы психологии. Ростов-на-Дону: Феникс, 1997. 100 с.
42. Психологія виховання , виховна робота: 2006. 30-33с.
43. Пілецький В. С. Особливості типів темпераменту та їхня роль у професійній діяльності викладача . Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. – Івано-Франківськ: Видавництво “Плай” ЦІТ прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника: 2010. 15с.
44. Практикум із загальної психології. За ред. Т. І. Пашукової. Київ : «Знання», 2000. 215 с.
45. Психологія : Підручник. За ред. Ю. Л. Трофімова. Київ : Либідь, 2001. 370 с.
46. Психологические тесты: В 2-х т. / Под. ред. А. А. Карелина. Т. Москва : ВЛАДОС, 2003. 235 с.
47. Цигульська Т. Ф. Загальна та прикладна психологія : Навч. посіб. Київ : Наукова думка, 2000. 160 с.
48. Цимбалюк І. М. Психологія. Київ : ВД «Професіонал», 2004. 104 с.
49. Цимбалюк І. М. Яницька О. Ю. Загальна психологія. Київ : «Професіонал», 2004. 215 с.
50. Фрейд З. Толкование сновидений. Київ : «Здоров’я», 1991. 364 с.
51. Фромм П. Душа человека. Москва : 1992. 402 с.
52. Юнг К. Г. Психологические типы. Москва : ООО «Попурри», 1998. 656 с.
53. Чамата П. Р. Самосвідомість та її розвиток у дітей. Київ : Знання, 2000. 48 с.
54. Юнг К. Г. Психологические типы. Перевод : София Лорие (под ред. В. Зеленского) СПб : Азбука, 2001. 150 с.
55. Ямницький В. М. Феномен «здібності» у психологічній спадщині Г.С. Костюка Ямницький В.М. Наук. вісник Південноукр. держ. пед. ун-ту ім. К. Д. Ушинського: Зб. наук. пр. Одеса : ПДПУ ім. К. Д. Ушинського, 2000. 200 с.