ЗООМОРФНІ МОТИВИ У КЕРАМІЦІ ОПІШНІ, ДИБИНЦІВ ТА КОСОВА
Автор(ка)
Сапунжийська Анастасія Миколаївна
Ступінь
Бакалавр
Група
ОМб-1-18-4.0д
Спеціальність
023 Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація
Кафедра
Кафедра образотворчого мистецтва
Анотація
У ранніх і традиційних суспільствах різні візерунки чи малюнки, нанесені на поверхню посуду, служили не тільки як прикраси, а й виконували інші функції. Однією з них було маркування його приналежності до певного роду, племені й т. п. Такими ж візерунками прикрашалися будинки, предмети побуту, одяг, татуювання та ритуальні малюнки на тілі.
Кожен знак і кожна лінія, будь-який нескладний символ того чи іншого природного явища були сповнені сенсу для стародавніх людей. Наприклад, пряма горизонтальна лінія часто означала поверхню землі, горизонтальна хвиляста – воду річок, озер, морів, підземного світу, вертикальна хвиляста – дощ та грозу. Гори символічно зображували як трикутника, вогонь – як хреста чи свастики. Коло зображало сонце або місяць.
У кожного роду, племені, народності, регіону існувала своя розроблена символіка знаків-рисунків. В епоху пізньої бронзи геометричні знаки на керамічних судинах степів Євразії служили свого роду піктографічним письмом.
Крім геометричних схематичних знаків, на стародавній кераміці зустрічаються також зооморфні та антропоморфні малюнки, які також несли глибоке смислове навантаження. Наприклад, зображення жіночої фігури символізувало образ Матері-землі, який пов'язували з родючістю. Ту ж ідею несли дерева з розлогими гілками. Птах у ті часи вважався символом сонця, тепла та світла, щастя та радості, провісницею весни та нового життя. Вона також відбивала ідею душі.
У стародавні часи вірили, що глина поглинає всю негативну енергію, і через те прагнули оточити себе і свої будинки цим матеріалом. Посуд – це та річ, що несе в собі традицію, застосовувався українськими господинями, виготовляючись ручним способом, прикрашаючись оберегами та символами. Теракота (гончарні вироби з кольорової глини) з зображенням тварин була предметом сакральної практики.
У культурі Трипілля ідеї про Богиню-Птаха та Богиню-Корову поєдналися. Саме вони широко використовувались за для прикраси домашніх вівтарів для підтримки Матері Божої. Поодинокі фігури птахів – деркачів використовувались як обрядові предмети для відлякування злих духів. Інші фігури тварин вважалися посередниками між світами.
Вивчення стародавніх візерунків, зображених на керамічному посуді, дозволяє зрозуміти складний світогляд тієї чи іншої епохи, а й простежити зміни, які відбувалися у період поширення господарства що виробляє – землеробства і скотарства.
Характерними рисами цього світогляду є його планетарність, націленість на пізнання процесу створення світу, джерела життя, ролі сонця, круговороту в природі та місця у ньому людини.
Зооморфні мотиви у малюнках та орнаменти виконували також охоронні функції. Нанесені на той чи інший предмет вони повинні були захищати, оберігати його від шкідливих сил і залучати благотворенню. Тому їх називають також оберегами.
Малюнок на посудині оберігав його і продукти, що містяться в ньому, від псування. З естетичної точки зору зооморфні мотиви на посудині не лише прикрашав виріб, а й підкреслював його форму та розміри.
Для написання дослідження було опрацьовано роботи українських теоретиків і практиків гончарного мистецтва, зокрема, Ю. Лащука, О. Кушнір, Р. Баран та ін.. У роботах містяться відомості про розвиток, історію та мистецьку своєрідність гончарної справи, її неодмінний вклад у мистецьку галузь.
Проте, на сьогодні необхідно ретельніше дослідити зооморфні мотиви у керамічних виробах з урахуванням останніх наукових розвідок.
Об'єкт дослідження: кераміка Опішні, Дибинців, Косова ХХ–ХХІ століть.
Предмет дослідження: художні особливості й символіка зооморфних мотивів у кераміці провідних гончарних центрів України ХХ–ХХІ століть.
Мета дослідження – визначення національно-мистецьких особливостей у декорі української народної кераміки, головних гончарних виробів.
Завдання дослідження:
• простежити домінантні мотиви та елементи в оздобленні кераміки від найдавніших часів до першої половини ХХ століття;
• розкрити ймовірний знаковий зміст зооморфних мотивів в оздобленні глиняних виробів;
• визначити основні типи композицій орнаменту та сюжетів зооморфних мотивів в українській кераміці;
• здійснити порівняльний аналіз національних особливостей розписів українських керамічних виробів у слов’янському та частково загальноєвропейському контексті.
Теоретичне значення роботи полягає в доказі того, наскільки цікавими та неповторними є зооморфні мотиви у кераміці України.
Практичне значення роботи – показати унікальність традиції розпису керамічних виробів, наскільки вони різноманітні, і як їх використовують у сучасному мистецтві, поєднуючи сучасні ідеї зі сталими традиціями. Отримані дані у результаті виконання дипломної роботи можуть бути використані як студентами-практикантами, майстрами-керамістами, так і керівниками гуртків.
Методи дослідження, використані для досягнення поставленої мети. У дослідженні надано уваги таким методам, як семіотичний, завдяки якому чітко сформуємо для себе значення певних знаків, зооморфних мотивів, мовою яких спілкуються з глядачем майстри гончарної справи; та історико-культурний – дозволить нам розкрити історію гончарства та його культурну своєрідність, нерозривний зв’язок з мистецькою традицією. А також метод мистецтвознавчого аналізу, щоб з'ясувати особливості композиційного та колористичного вирішення.
Структура науково-дослідної частини. Дипломна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаної літератури та додатків. Основний зміст викладений на 45 сторінках. Загальний обсяг роботи – 62 сторінки.
Кожен знак і кожна лінія, будь-який нескладний символ того чи іншого природного явища були сповнені сенсу для стародавніх людей. Наприклад, пряма горизонтальна лінія часто означала поверхню землі, горизонтальна хвиляста – воду річок, озер, морів, підземного світу, вертикальна хвиляста – дощ та грозу. Гори символічно зображували як трикутника, вогонь – як хреста чи свастики. Коло зображало сонце або місяць.
У кожного роду, племені, народності, регіону існувала своя розроблена символіка знаків-рисунків. В епоху пізньої бронзи геометричні знаки на керамічних судинах степів Євразії служили свого роду піктографічним письмом.
Крім геометричних схематичних знаків, на стародавній кераміці зустрічаються також зооморфні та антропоморфні малюнки, які також несли глибоке смислове навантаження. Наприклад, зображення жіночої фігури символізувало образ Матері-землі, який пов'язували з родючістю. Ту ж ідею несли дерева з розлогими гілками. Птах у ті часи вважався символом сонця, тепла та світла, щастя та радості, провісницею весни та нового життя. Вона також відбивала ідею душі.
У стародавні часи вірили, що глина поглинає всю негативну енергію, і через те прагнули оточити себе і свої будинки цим матеріалом. Посуд – це та річ, що несе в собі традицію, застосовувався українськими господинями, виготовляючись ручним способом, прикрашаючись оберегами та символами. Теракота (гончарні вироби з кольорової глини) з зображенням тварин була предметом сакральної практики.
У культурі Трипілля ідеї про Богиню-Птаха та Богиню-Корову поєдналися. Саме вони широко використовувались за для прикраси домашніх вівтарів для підтримки Матері Божої. Поодинокі фігури птахів – деркачів використовувались як обрядові предмети для відлякування злих духів. Інші фігури тварин вважалися посередниками між світами.
Вивчення стародавніх візерунків, зображених на керамічному посуді, дозволяє зрозуміти складний світогляд тієї чи іншої епохи, а й простежити зміни, які відбувалися у період поширення господарства що виробляє – землеробства і скотарства.
Характерними рисами цього світогляду є його планетарність, націленість на пізнання процесу створення світу, джерела життя, ролі сонця, круговороту в природі та місця у ньому людини.
Зооморфні мотиви у малюнках та орнаменти виконували також охоронні функції. Нанесені на той чи інший предмет вони повинні були захищати, оберігати його від шкідливих сил і залучати благотворенню. Тому їх називають також оберегами.
Малюнок на посудині оберігав його і продукти, що містяться в ньому, від псування. З естетичної точки зору зооморфні мотиви на посудині не лише прикрашав виріб, а й підкреслював його форму та розміри.
Для написання дослідження було опрацьовано роботи українських теоретиків і практиків гончарного мистецтва, зокрема, Ю. Лащука, О. Кушнір, Р. Баран та ін.. У роботах містяться відомості про розвиток, історію та мистецьку своєрідність гончарної справи, її неодмінний вклад у мистецьку галузь.
Проте, на сьогодні необхідно ретельніше дослідити зооморфні мотиви у керамічних виробах з урахуванням останніх наукових розвідок.
Об'єкт дослідження: кераміка Опішні, Дибинців, Косова ХХ–ХХІ століть.
Предмет дослідження: художні особливості й символіка зооморфних мотивів у кераміці провідних гончарних центрів України ХХ–ХХІ століть.
Мета дослідження – визначення національно-мистецьких особливостей у декорі української народної кераміки, головних гончарних виробів.
Завдання дослідження:
• простежити домінантні мотиви та елементи в оздобленні кераміки від найдавніших часів до першої половини ХХ століття;
• розкрити ймовірний знаковий зміст зооморфних мотивів в оздобленні глиняних виробів;
• визначити основні типи композицій орнаменту та сюжетів зооморфних мотивів в українській кераміці;
• здійснити порівняльний аналіз національних особливостей розписів українських керамічних виробів у слов’янському та частково загальноєвропейському контексті.
Теоретичне значення роботи полягає в доказі того, наскільки цікавими та неповторними є зооморфні мотиви у кераміці України.
Практичне значення роботи – показати унікальність традиції розпису керамічних виробів, наскільки вони різноманітні, і як їх використовують у сучасному мистецтві, поєднуючи сучасні ідеї зі сталими традиціями. Отримані дані у результаті виконання дипломної роботи можуть бути використані як студентами-практикантами, майстрами-керамістами, так і керівниками гуртків.
Методи дослідження, використані для досягнення поставленої мети. У дослідженні надано уваги таким методам, як семіотичний, завдяки якому чітко сформуємо для себе значення певних знаків, зооморфних мотивів, мовою яких спілкуються з глядачем майстри гончарної справи; та історико-культурний – дозволить нам розкрити історію гончарства та його культурну своєрідність, нерозривний зв’язок з мистецькою традицією. А також метод мистецтвознавчого аналізу, щоб з'ясувати особливості композиційного та колористичного вирішення.
Структура науково-дослідної частини. Дипломна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаної літератури та додатків. Основний зміст викладений на 45 сторінках. Загальний обсяг роботи – 62 сторінки.
Зміст
ВСТУП.....................................................................................................................3
РОЗДІЛ І. РОЗВИТОК ЗООМОРФНИХ МОТИВІВ У КЕРАМІЧНОМУ МИСТЕЦТВІ..........................................................................................................7
1.1. Зооморфні мотиви у кераміці: історичний та технічний аспекти................7
1.2. Зооморфні мотиви у кераміці Опішні та Дибинців.....................................12
1.3. Кераміка Косова та її різноманітні мотиви..................................................18
Висновки до розділу..............................................................................................24
РОЗДІЛ ІІ. КЕРАМІЧНІ ПЛИТКИ «ФАНТАСТИЧНИЙ ЗВІР»...............26
2.1. Процес виникнення творчого задуму, пошук художнього образу, композиції, ескізування..…………………………………….............................26
2.2. Пошуки колористики й технологічного вирішення........….............…...…35
2.3. Основна робота над твором, завершальна стадія........................................41
Висновки до розділу..............................................................................................46
ВИСНОВКИ..........................................................................................................49
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ....................................................................................52
ДОДАТКИ.............................................................................................................58
РОЗДІЛ І. РОЗВИТОК ЗООМОРФНИХ МОТИВІВ У КЕРАМІЧНОМУ МИСТЕЦТВІ..........................................................................................................7
1.1. Зооморфні мотиви у кераміці: історичний та технічний аспекти................7
1.2. Зооморфні мотиви у кераміці Опішні та Дибинців.....................................12
1.3. Кераміка Косова та її різноманітні мотиви..................................................18
Висновки до розділу..............................................................................................24
РОЗДІЛ ІІ. КЕРАМІЧНІ ПЛИТКИ «ФАНТАСТИЧНИЙ ЗВІР»...............26
2.1. Процес виникнення творчого задуму, пошук художнього образу, композиції, ескізування..…………………………………….............................26
2.2. Пошуки колористики й технологічного вирішення........….............…...…35
2.3. Основна робота над твором, завершальна стадія........................................41
Висновки до розділу..............................................................................................46
ВИСНОВКИ..........................................................................................................49
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ....................................................................................52
ДОДАТКИ.............................................................................................................58
Покликання
1. Будро Н. Б., М.Ю. Відейко Трипільська культура. Спогади про золотий вік – Харків: Фоліо, 2007. – 415 с.
2. Буткевич Л. М. Орнамент как процесс. Специфика художественной образности. Генезис. Стадии существования. Москва: МГТУ, 2000. 360 с.
3. Василенко В.И. Опыт толкового словаря народной технической терминологии по Полтавской губернии: Кустарные промыслы, сельское хозяйство и земледелие, народные поговорки и изречения. – Харьков: Типогр. «Печатное Дело», 1902. – 80 с.
4. Глиняне диво. Дибинці. Гончарство: веб-сайт. URL: http://ruraltourism.com.ua/?a=viewmaterial&id=131
5. Гончар Украіни Василь ОМЕЛЯНЕНКО: веб-сайт. URL: https://poltava.to/news/59453/
6. Гринюк М. Косівська мальована кераміка в реаліях сьогодення / М. Гринюк//Вісник Львів. нац. акад. мистецтв. – Львів, 2011. – Спецвип. ІІІ. – С. 21–28.
7. Гугля В.І. Із матеріалів рятувальних розкопок в селі Суботів // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: збірка наукових статей. – Київ: Часи козацькі, 1998. – Вип. 7. – С. 161–165.
8. Данченко А.С. Керамика Дыбинцев // Декоративное искусство СССР. – М., 1966. – № 12. – С. 38–39.
9. Данченко Л.С. Народна кераміка Наддніпрянщини. – Київ: «Мистецтво», 1969. – 142 с.
10. Данченко Л.С. Старовинні мальовані кахлі з Черкащини // Народна творчість та етнографія. – Київ, 1967. – № 2. – С. 40–44.
11. Енциклопедія трипільської цивілізації / редкол.: Л. М. Новохатько (голова), М. І. Сенченко, Т. І. Іжевська, С. О. Тарута та ін. Київ: Укрполіграфмедіа, 2004. Т. 1. 704 с.
12. Запаско Я.П. Орнаментальне оформлення української рукописної книги. – Київ: Вид. АН УРСР, 1960. – 183 с.
13. Ионов Н.Ф. Гончарный промысел в Киевской губернии // Кустарная промышленность в Киевской губернии: Итоги анкетного и местного обследования, произведенного Киевской губернской земской управой по поручению губернского земского собрания. – Киев: Типогр. наследников К. Круглянского, 1912. – С. 1–77.
14. І зупинився гончарний круг… На сороковини відходу у вічність відомого художника-кераміка: веб-сайт. URL: https://galychyna.if.ua/analytic/i-zupinivsya-go...
15. Івашків Г.М. Декор української народної кераміки XVI – першої половини ХХ століть. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2007. – 544 с.
16. Історія українського мистецтва : у 5 т. / голов. ред. Г. Скрипник ; НАН України, Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. - Київ : [ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України], 2006 - 2011.
17. Кахлярська спадщина Олекси Бахматюка у фондовій збірці НМНАПУ: веб-сайт. URL: https://www.pyrohiv.com/activities/kakhlyarska-s...
18. Керлот Х.Э. Словарь символов.– М.: Изд-во «REFL-book», 1994. – 608 с.
19. Кирилко В.П. К вопросу об авторской идентификации некоторых средневековых керамических изделий // Поливная керамика Средиземноморья и Причерноморья Х–ХVIII вв.: Сб. науч. тр. – Т. І. – Киев: Изд-во «Стилос», 2005. – С. 349–358.
20. Клименко О. Гончарство / О. Клименко, Л. Сержант, Г. Істоміна // Історія декоративного мистецтва України. У 5 т. Т. 3 Мистецтво ХІХ ст./ НАН України, ІМФЕ ім. М. Рильського ; наук. Ред. Т. Кара-Васильєва. – Київ, 2009. –160 с.
21. Клименко О. Художні особливості гончарного мальованого посуду ХІХ – початку ХХ століття. Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії. 2014. Вип. 14. С. 62–78.
22. Коваль В.Ю. Керамика Востока на Руси IX – XVII века. – М.: Наука, 2010. – 269 с.
23. Культура і мистецтво: сучасний науковий вимір : матеріали IV міжнар. наук. конф. молодих вчених, аспірантів та магістрів, 3-4 лист. 2020 р. URL: https://nakkkim.edu.ua/images/Instytuty/nauka/vy... .
24. Кушнір О. Художні образи анімалістики у творчості Ганни Хром’як / О. Кушнір // Вісник Львів. Нац. Акад. мистецтв – 2013. С. 298
25. Лащук Ю. Гуцульська кераміка / Ю. Лащук ; за заг. ред. Н. Д. Манучарової. – Київ : Держбудвидав УРСР, 1956. – 82 с. : іл. – (Українське народне декоративне мистецтво ; вип. 7).
26. Лащук Ю. П. Косівська кераміка / Ю. Лащук. – Київ : Мистецтво, 1966 – 100 с.
27. Лащук Ю.П. Українська народна кераміка ХІХ–ХХ ст.: Дис. ... доктора мистецтвознавства. – Львів, 1969. – 625 с.
28. Лащук Ю.Ф. Орнаменты украинских гончаров (ХІV – начало ХХ вв.) // Декоративное искусство СССР. – М., 1963. – № 12. – С. 33–37.
29. Логвин Г.Н. З глибин. Гравюри українських стародруків XVI–XVIII ст. – Київ: «Дніпро», 1990. – 408 с.
30. Макарова Т.И. Поливная посуда: Из истории керамического импорта и производства древней Руси (САИ. – Вып. 1–38). – М.: Наука, 1967. – 128 с.
31. Мистецтво дибинецької кераміки в художній культурі київщини хіх–хх століть. 2020 р. URL: https://knmau.com.ua/wp-content/uploads/avtoreferat-rudenko.pdf
32. Міщанин В. Д. Гончарство північної групи малих осередків Опішненського гончарного району (друга половина ХІХ – ХХ ст.) : автореф. дис. … канд. іст. наук / В. Д. Міщанин. – Львів, 2007. – 20 с.
33. Неправильна керміка Неллі Ісупової: веб-сайт. URL: https://antikvar.ua/nepravilnaja-keramika-nelli-isupovoj/
34. О. О. Скаченко, М. М. Гринюк Косівська мальована кераміка як феномен української культури. 2016 URL: http://lib.knukim.edu.ua/wp-content/uploads/2014...
35. Огієнко І.І. Українсько-російський словник початку ХVІІ віку: Із історії культурних впливів України на Московію. – Вінніпег: Накл. Укр. Вільн. Акад. наук, 1951. – 40 с.
36. Опішнянська кераміка: веб-сайт. URL: https://authenticukraine.com.ua/blog/opisnanskaa-keramika
37. Павлуцький Г.Г. Історія українського орнаменту. – Київ: УАН, Археологіч. комітет, 1927. – 28 с.
38. Пошивайло О.М. Ілюстрований словник народної гончарської термінології Лівобережної України: Гетьманщина. – Опішне: «Українське народознавство», 1993. – 280 с.
39. Пошивайло С.Г. Фляндрівка – художній скарб українського гончарства // Українське гончарство: Нац. культурологіч. щорічник. За роки 1996–1999. – Опішне: «Українське народознавство», 1999. – Кн. 4. – С. 168–185.
40. Селівачов М.Р. Лексикон української орнаментики (іконографія, номінація, стилістика, типологія): Навч. посібн. – Київ: Ред. вісника «Ант»; Ніжин: «Аспект-Поліграф», 2005. – 400 с.
41. Слободян О. Передумови створення відділу художньої кераміки в Косівському інституті прикладного та декоративного мистецтва ЛНАМ: історичний аспект / О. Слободян // Вісник Львів. нац. акад. мистецтв. – Львів, 2011. – Спецвип. 8. – C. 4–12.
42. Спаська Є.Ю. Орнамент бубнівського посуду // Матеріали до етнології. – Київ: Музей антропології та етнології ім. Хв. Вовка, 1929. – Т. ІІ. – С. 201–227.
43. Сучасні майстри косівської кераміки: веб-сайт. URL: http://lib.knukim.edu.ua/proekti-biblioteki/proe...
44. Т. 5 : Мистецтво XX століття / [наук. ред. Т. Кара-Васильєва]. – 2007. – 1047 c. : іл.
45. Традиція косівської мальованої кераміки: веб-сайт. URL: https://authenticukraine.com.ua/blog/tradicii-ko...
46. Фантастические звери марии примаченко, покорившие мир: где увидеть: веб-сайт. URL: https://kpravda.com/fantasticheskie-zveri-marii-...
47. Фігурна посудина “Лев” (1977) дибинецького гончаря М. Тарасенка: веб-сайт. URL: https://www.mundm.kiev.ua/EOM/EOM1506.SHTML
48. Фриде М.А. Гончарство на юге Черниговщины // Материалы по этнографии. – Л.: Изд. ГРМ, 1926. – Т. 3. – Вып. 1. – С. 45–58.
49. Шероцкий К.В. Очерки по истории декоративного искусства Украины. – Киев: Типогр. С.В. Кульженко, 1914. – Т. І:
50. Школьна О.В. Фарфор-фаянс України ХХ століття, інфраструктура галузі, пром. та економ. політика, організаційно-творчі процеси – Київ. 2013. – 400 с.
51. Щербаківський Д.М. Символіка в українському мистецтві: 1. Виноградна лоза // Збірник секції мистецтв УНТ в Києві. – Київ: «Держвидав», 1921. – Т. 1. – С. 55–74.
52. Якобсон А.Л. Средневековый Херсонес (ХІІ–ХІV вв.) (МИА. – Вып. 17). – М.; Л.: АН СССР, 1950. – 256 с.
2. Буткевич Л. М. Орнамент как процесс. Специфика художественной образности. Генезис. Стадии существования. Москва: МГТУ, 2000. 360 с.
3. Василенко В.И. Опыт толкового словаря народной технической терминологии по Полтавской губернии: Кустарные промыслы, сельское хозяйство и земледелие, народные поговорки и изречения. – Харьков: Типогр. «Печатное Дело», 1902. – 80 с.
4. Глиняне диво. Дибинці. Гончарство: веб-сайт. URL: http://ruraltourism.com.ua/?a=viewmaterial&id=131
5. Гончар Украіни Василь ОМЕЛЯНЕНКО: веб-сайт. URL: https://poltava.to/news/59453/
6. Гринюк М. Косівська мальована кераміка в реаліях сьогодення / М. Гринюк//Вісник Львів. нац. акад. мистецтв. – Львів, 2011. – Спецвип. ІІІ. – С. 21–28.
7. Гугля В.І. Із матеріалів рятувальних розкопок в селі Суботів // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: збірка наукових статей. – Київ: Часи козацькі, 1998. – Вип. 7. – С. 161–165.
8. Данченко А.С. Керамика Дыбинцев // Декоративное искусство СССР. – М., 1966. – № 12. – С. 38–39.
9. Данченко Л.С. Народна кераміка Наддніпрянщини. – Київ: «Мистецтво», 1969. – 142 с.
10. Данченко Л.С. Старовинні мальовані кахлі з Черкащини // Народна творчість та етнографія. – Київ, 1967. – № 2. – С. 40–44.
11. Енциклопедія трипільської цивілізації / редкол.: Л. М. Новохатько (голова), М. І. Сенченко, Т. І. Іжевська, С. О. Тарута та ін. Київ: Укрполіграфмедіа, 2004. Т. 1. 704 с.
12. Запаско Я.П. Орнаментальне оформлення української рукописної книги. – Київ: Вид. АН УРСР, 1960. – 183 с.
13. Ионов Н.Ф. Гончарный промысел в Киевской губернии // Кустарная промышленность в Киевской губернии: Итоги анкетного и местного обследования, произведенного Киевской губернской земской управой по поручению губернского земского собрания. – Киев: Типогр. наследников К. Круглянского, 1912. – С. 1–77.
14. І зупинився гончарний круг… На сороковини відходу у вічність відомого художника-кераміка: веб-сайт. URL: https://galychyna.if.ua/analytic/i-zupinivsya-go...
15. Івашків Г.М. Декор української народної кераміки XVI – першої половини ХХ століть. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2007. – 544 с.
16. Історія українського мистецтва : у 5 т. / голов. ред. Г. Скрипник ; НАН України, Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. - Київ : [ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України], 2006 - 2011.
17. Кахлярська спадщина Олекси Бахматюка у фондовій збірці НМНАПУ: веб-сайт. URL: https://www.pyrohiv.com/activities/kakhlyarska-s...
18. Керлот Х.Э. Словарь символов.– М.: Изд-во «REFL-book», 1994. – 608 с.
19. Кирилко В.П. К вопросу об авторской идентификации некоторых средневековых керамических изделий // Поливная керамика Средиземноморья и Причерноморья Х–ХVIII вв.: Сб. науч. тр. – Т. І. – Киев: Изд-во «Стилос», 2005. – С. 349–358.
20. Клименко О. Гончарство / О. Клименко, Л. Сержант, Г. Істоміна // Історія декоративного мистецтва України. У 5 т. Т. 3 Мистецтво ХІХ ст./ НАН України, ІМФЕ ім. М. Рильського ; наук. Ред. Т. Кара-Васильєва. – Київ, 2009. –160 с.
21. Клименко О. Художні особливості гончарного мальованого посуду ХІХ – початку ХХ століття. Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії. 2014. Вип. 14. С. 62–78.
22. Коваль В.Ю. Керамика Востока на Руси IX – XVII века. – М.: Наука, 2010. – 269 с.
23. Культура і мистецтво: сучасний науковий вимір : матеріали IV міжнар. наук. конф. молодих вчених, аспірантів та магістрів, 3-4 лист. 2020 р. URL: https://nakkkim.edu.ua/images/Instytuty/nauka/vy... .
24. Кушнір О. Художні образи анімалістики у творчості Ганни Хром’як / О. Кушнір // Вісник Львів. Нац. Акад. мистецтв – 2013. С. 298
25. Лащук Ю. Гуцульська кераміка / Ю. Лащук ; за заг. ред. Н. Д. Манучарової. – Київ : Держбудвидав УРСР, 1956. – 82 с. : іл. – (Українське народне декоративне мистецтво ; вип. 7).
26. Лащук Ю. П. Косівська кераміка / Ю. Лащук. – Київ : Мистецтво, 1966 – 100 с.
27. Лащук Ю.П. Українська народна кераміка ХІХ–ХХ ст.: Дис. ... доктора мистецтвознавства. – Львів, 1969. – 625 с.
28. Лащук Ю.Ф. Орнаменты украинских гончаров (ХІV – начало ХХ вв.) // Декоративное искусство СССР. – М., 1963. – № 12. – С. 33–37.
29. Логвин Г.Н. З глибин. Гравюри українських стародруків XVI–XVIII ст. – Київ: «Дніпро», 1990. – 408 с.
30. Макарова Т.И. Поливная посуда: Из истории керамического импорта и производства древней Руси (САИ. – Вып. 1–38). – М.: Наука, 1967. – 128 с.
31. Мистецтво дибинецької кераміки в художній культурі київщини хіх–хх століть. 2020 р. URL: https://knmau.com.ua/wp-content/uploads/avtoreferat-rudenko.pdf
32. Міщанин В. Д. Гончарство північної групи малих осередків Опішненського гончарного району (друга половина ХІХ – ХХ ст.) : автореф. дис. … канд. іст. наук / В. Д. Міщанин. – Львів, 2007. – 20 с.
33. Неправильна керміка Неллі Ісупової: веб-сайт. URL: https://antikvar.ua/nepravilnaja-keramika-nelli-isupovoj/
34. О. О. Скаченко, М. М. Гринюк Косівська мальована кераміка як феномен української культури. 2016 URL: http://lib.knukim.edu.ua/wp-content/uploads/2014...
35. Огієнко І.І. Українсько-російський словник початку ХVІІ віку: Із історії культурних впливів України на Московію. – Вінніпег: Накл. Укр. Вільн. Акад. наук, 1951. – 40 с.
36. Опішнянська кераміка: веб-сайт. URL: https://authenticukraine.com.ua/blog/opisnanskaa-keramika
37. Павлуцький Г.Г. Історія українського орнаменту. – Київ: УАН, Археологіч. комітет, 1927. – 28 с.
38. Пошивайло О.М. Ілюстрований словник народної гончарської термінології Лівобережної України: Гетьманщина. – Опішне: «Українське народознавство», 1993. – 280 с.
39. Пошивайло С.Г. Фляндрівка – художній скарб українського гончарства // Українське гончарство: Нац. культурологіч. щорічник. За роки 1996–1999. – Опішне: «Українське народознавство», 1999. – Кн. 4. – С. 168–185.
40. Селівачов М.Р. Лексикон української орнаментики (іконографія, номінація, стилістика, типологія): Навч. посібн. – Київ: Ред. вісника «Ант»; Ніжин: «Аспект-Поліграф», 2005. – 400 с.
41. Слободян О. Передумови створення відділу художньої кераміки в Косівському інституті прикладного та декоративного мистецтва ЛНАМ: історичний аспект / О. Слободян // Вісник Львів. нац. акад. мистецтв. – Львів, 2011. – Спецвип. 8. – C. 4–12.
42. Спаська Є.Ю. Орнамент бубнівського посуду // Матеріали до етнології. – Київ: Музей антропології та етнології ім. Хв. Вовка, 1929. – Т. ІІ. – С. 201–227.
43. Сучасні майстри косівської кераміки: веб-сайт. URL: http://lib.knukim.edu.ua/proekti-biblioteki/proe...
44. Т. 5 : Мистецтво XX століття / [наук. ред. Т. Кара-Васильєва]. – 2007. – 1047 c. : іл.
45. Традиція косівської мальованої кераміки: веб-сайт. URL: https://authenticukraine.com.ua/blog/tradicii-ko...
46. Фантастические звери марии примаченко, покорившие мир: где увидеть: веб-сайт. URL: https://kpravda.com/fantasticheskie-zveri-marii-...
47. Фігурна посудина “Лев” (1977) дибинецького гончаря М. Тарасенка: веб-сайт. URL: https://www.mundm.kiev.ua/EOM/EOM1506.SHTML
48. Фриде М.А. Гончарство на юге Черниговщины // Материалы по этнографии. – Л.: Изд. ГРМ, 1926. – Т. 3. – Вып. 1. – С. 45–58.
49. Шероцкий К.В. Очерки по истории декоративного искусства Украины. – Киев: Типогр. С.В. Кульженко, 1914. – Т. І:
50. Школьна О.В. Фарфор-фаянс України ХХ століття, інфраструктура галузі, пром. та економ. політика, організаційно-творчі процеси – Київ. 2013. – 400 с.
51. Щербаківський Д.М. Символіка в українському мистецтві: 1. Виноградна лоза // Збірник секції мистецтв УНТ в Києві. – Київ: «Держвидав», 1921. – Т. 1. – С. 55–74.
52. Якобсон А.Л. Средневековый Херсонес (ХІІ–ХІV вв.) (МИА. – Вып. 17). – М.; Л.: АН СССР, 1950. – 256 с.