ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ПРОКРАСТИНАЦІЇ У МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ

Прийменко Софія Олександрівна

Магістр

ППм1-21-1.4д

053 Практична психологія

Кафедра практичної психології

Наразі ми все частіше чуємо про явище прокрастинації, і хоч на сьогоднішній день існує вже велика кількість методів, тренінгів та майстер-класів як подолати прокрастинацію, все більша кількість людей стикається із цим явищем. Під прокрастинацією у психології розуміють постійне відкладання та невиконання намічених справ. Вона відрізняється від простої ліні або зміни планів. Прокрастинація доволі часто супроводжується різними негативними емоційними станами: почуттям провини, тривожністю, дискомфортом, відчуттям нездатності керувати ситуацією та зазвичай проявляється у діяльності, результат якої дуже важливий для особистості.
Студентам притаманні усі види прокрастинації, однак найчастіше вони зустрічаються із академічною прокрастинацією, що виникає у зв’язку із інтелектуальною напругою. Зокрема, за даними Елліс і Кнауса, від 80% до 95% студентів закладів вищої освіти іноді прокрастинують, приблизно 75% з них вважають себе «хронічними прокрастинаторами» і майже 50% студентів відкладають важливі справи систематично. За даними В.С. Ковиліна, від 46% до 95% студентів вважають себе завзятими прокрастинаторами. Тому найбільш перспективним напрямом сьогодні є вивчення причин, наслідків і способів подолання прокрастинації.
Над цією темою плідно працювали як зарубіжні науковці (M. Aitken, M. Kachgal, W. O’Brien, L. Solomon), так і вітчизняні вчені (Д. Анпілова, С. Бабатіна, Є. Базика, В. Бикова, Я. Варваричева, О. Грабчак, К. Євсігнєєва, В. Іванух, Н. Карловська, Я. Козуб, А. Коробейнікова, М. Кузнєцов, К. Мей, С. Мохова, А. Неврюєв, С. Соболєва, О. Фролова, А. Шиліна, М. Шиманська, Н. Яакуб та ін.).
Найбільш цікавими дослідженнями у вітчизняній науці виявилися праці М. Дворник, Є. Ільїної, К. Євстігнєєвої, В. Ковиліна, Т. Колтунович, О. Михайлової, Т. Мотрук, О. Поліщук, Д. Стеценко, Ю. Шайгородського, К. Фоменко та ін.
Особливо гостро питання прокрастинації стоїть у студентському середовищі. Прокрастинація значима для тих спільнот, які характеризуються орієнтацією на досягнення. Саме в таких умовах перебуває більша частина сучасної молоді. Відкладання виконання навчальних завдань, тобто академічна прокрастинація є серйозною проблемою для студентів. Вступаючи до вищого навчального закладу, молоді люди отримують багато особистої свободи і можливість максимально ефективно розподіляти власний час. Однак, подібні навички, як правило, відсутні, і студенти «впадають» в прокрастинацію, дослідження причин такої поведінки є важливим для розуміння психологічного складу цього явища. В результаті робота залишається незавершеною аж до настання крайніх термінів, і студенту доводиться її закінчувати у стислий термін. Внаслідок цього страждає не лише якість роботи та оцінка за неї, а й сам студент. Адже як процес прокрастинації, так і робота над завданнями в умовах обмеженого часу, супроводжуються сильною внутрішньою напругою, підвищенням тривожності, негативними переживаннями.
Над вивченням феномена прокрастинації, зокрема, серед студентів працювали такі вчені, як: Я.І Варварічева, А. Елліс, В. Кнаус, В.С. Ковилін, М. Коган, К. Лей, К. Оранж, П. Стіл, , С. Шер та інші.
Актуальність дослідження зумовлена практичною значущістю проблеми та відсутністю, на даний момент, повного розуміння феномену прокрастинації. На тему прокрастинації проведено велику кількість змістовних досліджень. Наразі, актуальним завданням є об'єднання всіх отриманих знань для повного уявлення про цей феномен, його механізми та функціонування.
В загальному плані можна виокремити такі проблеми: конструкт прокрастинації не розроблений, немає єдиного визначення чи універсальної класифікації, значно обмежений психодіагностичний інструментарій.
Крім того, до проблемних питань досліджуваної теми можна віднести відсутність чіткого розуміння впливу психологічних чинників на прокрастинацію, зокрема у студентів-психологів. Дослідженню цього питання і присвячується дана робота.
Обєкт: академічна прокрастинація.
Предмет: психологічні чинники прокрастинації у майбутніх психологів.
Мета: теоретично обґрунтувати та дослідити психологічні чинники прокрастинації у майбутніх психологів; розробити психологічні рекомендації та тренінг з профілактики прокрастинації у майбутніх психологів.
Відповідно до мети цієї роботи було визначено такі завдання:
1) Здійснити теоретико-методологічний аналіз поняття прокрастинації, визначити психологічний зміст даного феномену.
2) Теоретично дослідити вплив психологічних чинників на прокрастинацію у студентів-психологів
3) Розробити тренінгову програму та психологічні рекомендації для студентів-психологів з профілактики прокрастинації на індивідуальному рівні.
Методи дослідження: аналіз наукової літератури з досліджуваної проблеми, синтез, узагальнення, порівняння, систематизація, класифікація.

ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОКРАСТИНАЦІЇ У МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ
1.1 Теоретичний огляд досліджень проблеми прокрастинації.............6
1.2 Феномен академічної прокрастинації...............................................12
1.3 Психологічні чинники академічної прокрастинаціцї у студентів-психологів..................................................................................................18
Висновки до розділу 1..............................................................................22
РОЗДІЛ 2. ТРЕНІНГОВА ПРОГРАМА ПОДОЛАННЯ ПРОКРАСТИНАЦІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ-ПСИХОЛОГІВ
2.1 Опис тренінгової програми................................................................23
2.2 Практичні рекомендації щодо подолання прокрастинації студентам-психологам.................................................................................................46
Висновки до розділу 2...............................................................................47
Загальні висновки...................................................................................49
Список використаних джерел...............................................................51
Додатки......................................................................................................54

1. Варварічева, Я. И. (2008). Исследование связи прокрастинации, тревожности и IQ у школьников. Материалы докладов XV Междунар. конф. студ., аспирантов и молодых ученых «Ломоносов». C. 11–13.
2. Варварічева Я.И. (2010). Феномен прокрастинации: проблемы и перспективы исследования. Вопросы психологии. №3. С. 121–131.
3. Варварічева Я.И. (2010). Феномен прокрастинации: проблемы и перспективы исследования. Вопросы психологии. №3
4. Єпанчинцева, Г. А., Козловський, Д. А. (2019) Исследование прокрастинации у студентов университета. Аллея Науки. № 3 (30). C. 232–238.
5. Ковилін В. С. (2013). Теоретические основы изучения феномена прокрастинации. Личность в меняющемся мире: здоровье, адаптация, развитие. № 2 (2).
6. Кабанцева А. В., Омельченко Т. Г. (2019). Феномен прокрастинації серед студентів вищих навчальних закладів. Теорія і практика сучасної психології. № 6 ISSN 2663-6034
7. Лебедєв С.Ю. (2016). Психологические особенности студентов, склонных к прокрастинации – СПб. С. 110
8. Лєонтьєв Д. А.(2003). Психология смысла: Природа, строение и динамика смысловой реальности. Д. А. Леонтьев. – Москва: Смысл. С. 486
9. Махмудов М. Н., Лопатін Е. А. Щев’єв А. А., (2015). Психологические корреляты академической прокрастинации. Человеческий капитал. № 9 (81). C. 13–17.
10. Мещерякова Б.Г., Зінченко В.П. Большой психологический словарь. URL: https://www. gumer.info/bibliotek_Buks/Psihol/dict/index.php
11. Микляєва А.В., Реброва, Д. С., Савинська, А. С. (2017) Академическая прокрастинация в студенческой среде: результаты эмпирического исследования. Известия Иркутского гос. ун-та. Т. 19. С. 59-66.
12. Пушкіна, А. В. (2015) Взаимосвязь показателей перфекционизма и прокрастинации. Вестник Брянского государственного университета. № 3. C. 71–74.
13. Романова М. В. (2018) Связь перфекционизма и прокрастинации студентов различных направлений подготовки. Russian Journal of Education and Psychology. Volume 9, Number 7 С. 193
14. Тащиліна Е. А. (2014) Исследование прокрастинации и перфекционизма у студентов университета различных направлений подготовки. - Екатеринбург, С. 79
15. Balkis, M. Academic procrastination, academic life satisfaction and academic achievement: The mediation role of rational beliefs about studying. Journal of Cognitive and Behavioral Psychotherapies. № 13. C. 57–74.
16. Chun Chu A.H., Choi J.N. (2015). Rethinking of Procrastination: Positive Effects of «Active» procrastination Behaviour on attitudes and performance. The Journal of Social Psychology. №3.
17. Ellis, A., Knaus, W. J. (1977). Overcoming procrastination. A. Ellis, W. J. Knaus. – New York: Signet Books, Р. 175
18. Ferrari J.R. (2010) Self-handicapping by procrastinators: Effects of task importance and performance privacy: Doctoral dissertation, Adelphi University, Garden City. NY.
19. Katz, I., Eilot, K., Nevo, N. “I’ll do it later”: Type of motivation, self-efficacy and homework procrastination . Motivation and Emotion. № 38. Р. 111–119.
20. Lay, C.H. (1986). At last, my research article on procrastination. J. of Research in Personality, V.20.
21. Malik, J. A. (2019) Academic stress predicted by academic procrastination among young adults: Moderating role of peer influence resistance. № 18. Р. 65–70.
22. Milgram N.A., Batori G., Mowrer D. (2013). Correlates of academic procrastination. Journal of School Psychology. № 31. P. 487-500.
23. Sirois, F. M, Melia, G. (2003). “I’ll look after my health, later»: An investigation of procrastination and health. Personality and Individual Differences. № 35. Р. 1167–1184.
24. Solomon, L. J., Rothblum, E. D. (1984). Academic procrastination: Frequency and cognitive-behavioral correlates. Journal of Counseling Psychology. Р. 503–509.
25. Steel, P. (2007). The Nature of Procrastination: A Meta-Analytic and Theoretical Rewiew of Quintessential Self-Regulatory Failure. Psychological Bulletin.V. 133, №1.
26. Tice, D. M. Baumeister, R. F. (1997). Longitudinal study of procrastination, performance, stress, and health: The cost and benefits of dawdling. Psychological Science. № 8. Р. 454–458.
27. Zhu, D. P. (2014). Feeling of academic success, learning adaptability and academic procrastination of the college students major. Lecture Notes in Electrical Engineering. № 163. Р. 75–81.