ЛОГОПЕДИЧНІ СТРАТЕГІЇ ПОДОЛАННЯ ГРАФІЧНИХ ТА ОПТИКО-ПРОСТОРОВИХ ПОМИЛОК
Автор(ка)
Чулинда Олександра Борисівна
Ступінь
Бакалавр
Група
ЛОГм-1-21-1.4.д
Спеціальність
016 Логопедія
Кафедра
Кафедра спеціальної та інклюзивної освіти
Анотація
Актуальність дослідження. Період навчання у початковій школі характеризується виникненням у здобувачів освіти внутрішньої інтенції до набуття знань і бажання досягти успіхів у ньому (Е. Еріксон). Опанування елементарних культурних навичок, становлення логічного мислення і самодисципліни дають змогу отримати уявлення про встановлені правила і алгоритми поведінки у різних життєвих ситуаціях, що пов’язані з освітнім процесом і необхідністю ефективно взаємодіяти з однолітками і педагогами. Мова поступово перетворюється на основний інструмент набуття знань, а її писемна форма стає визначальною при організації роботи з підручником на уроці, під час виконання домашніх завдань, а також у процесі перевірки та оцінювання якості засвоєння шкільних знань (Е. Данілавічютє). Відтак дефіцит будь-якої зі складових психолінгвістичної структури означеної форми мови може спричиняти виникнення різних типів освітніх труднощів.
Багаторівнева система організації письма передбачає достатній рівень сформованості когнітивних та мовних функцій і операцій, що складають цілісний комплекс функціональних передумов писемної діяльності, уможливлюючи здійснення звуко-буквеної символізації та реалізації графо-моторної програми за умови збереження психофізіологічної основи, яку забезпечує інтегративна взаємодія мовленнєво-рухової, слухової, рухової та оптичної аналізаторних систем (О. Лурія). Важливим є той факт, що функціонування оптичної аналізаторної системи приєднується останньою до всіх інших, адже оволодіння оптичними і графічними ознаками фонем відбувається після опанування акустичних і мовленнєво-рухових. Водночас учень початкової школи відразу починає стикатися з необхідністю активного застосування саме останніх при виконанні вправ, які передбачені навчальною програмою, проте вони можуть виявитися недостатньо автоматизованими за причини індивідуальних особливостей формування нових нейронних зв’язків, що необхідні для ефективного забезпечення нового для досвіду дитини виду діяльності (Е. Данілавічютє). Графічні та оптико-просторові помилки, які часто репрезентовані замінами та змішуваннями у процесі письма літер (подібних за своїми оптико-просторовими або кінетичними ознаками), дзеркальним написанням букв та спотворенням їхнього графічного образу, починають супроводжувати писемну продукцію школярів молодшої ланки, а у деяких випадках не зникають самодовільно, набувають перманентного характеру, мають тенденцію до збільшення кількості (О. Гопіченко, Є. Соботович, Н. Чередніченко, Л. Тенцер). Численні дослідження науковців і спостереження практиків, що присвячені вивченню симптоматики і механізмів виникнення таких помилок, свідчать про їхню стійкість і негативний вплив не лише на якість опанування знань з предметів мовного циклу, а й у контексті інших навчальних галузей (Е. Данілавічютє, В. Ільяна, О. Корнєв, Р. Лалаєва, Т. Пічугіна, В. Тарасун, Л. Тенцер, Н. Чередніченко).
Існуючий нині лінгводидактичний інструментарій дає змогу вчителям-логопедам надавати дієву допомогу, хоч водночас вона обмежується вузькопрофільними умовами організації стимулюючого середовища: чітко визначеним часом логопедичних занять, що відбуваються за усталеним розкладом, а також логопедичними методиками, які потребують застосування специфічних знань, і не можуть бути піддані механічній екстраполяції на інші ситуації функціонування дитини. Втім, саме останні складають значну частину облаштування її життєвого простору, ядром якого виступає класно-урочна система освітнього процесу. Моделювання кожного уроку передбачає включення певного переліку вправ, кожна з яких має свій психолінгвістичний алгоритм, один із компонентів котрого обов’язково вимагає наявності достатнього рівня готовності до оптико-просторової орієнтації і графо-моторної реалізації знаків мови. Їхня недосконалість потребує миттєвого реагування з боку вчителя, який має своєчасно створити необхідні адаптації і модифікації для задоволення потреб учня (Е. Данілавічютє, С. Литовченко), але який не є достатньо озброєним сучасними технологіями надання такої адресної лінгвістичної підтримки дитині, що аргументує необхідність організації подальших наукових розвідок, які мають на меті створення відповідних логопедичних стратегій для подолання графічних та оптико-просторових помилок у контексті класно-урочної системи навчання.
Теоретико-методологічні засади дослідження склали сучасні вітчизняні і зарубіжні положення: про писемне мовлення як складну усвідомлену форму мовленнєвої діяльності та її складову – письмо (Л. Виготський, О. Корнєв, О. Леонтьєв, О. Лурія, Л. Цвєткова); про складну психологічну структуру процесу письма, психологічні передумови і психофізіологічні механізми, що забезпечують його засвоєння (Б. Ананьєв, Т. Ахутіна, В. Бельтюков, Л. Виготський, Д. Ельконін, О. Корнєв, О. Леонтьєв, О. Лурія, Є. Соботович, О. Токарєва, Л. Цвєткова); про симптоматику і причини виникнення помилок у писемній продукції школярів (О. Гопіченко, Е. Данілавічютє, Л. Тенцер, Н. Чередніченко; R. Deuel, M. Kay, S. Du Plessis; T Gargot, T. Asselborn, H. Pellerin, I. Zammouri, S. Anzalone, L. Casteran та ін.).
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність використання логопедичних стратегій подолання графічних та оптико-просторових помилок в учнів початкової школи.
Відповідно до мети визначено завдання:
1. Здійснити теоретичний аналіз наукової літератури з проблеми виникнення графічних та оптико просторових помилок в учнів початкової школи.
2. Емпірично визначити поширеність і типологію графічних та оптико-просторових помилок, що характеризують писемну продукцію учнів початкової школи.
3. Теоретично обґрунтувати та розробити логопедичні стратегії подолання графічних та оптико-просторових помилок в учнів початкової школи.
4. Експериментально перевірити ефективність логопедичних стратегій подолання графічних та оптико-просторових помилок в учнів початкової школи.
Шляхами реалізації мети та завдань дослідження є: теоретичні – аналіз психолінгвістичних, нейропсихологічних, нейрологопедичних, психолого-педагогічних джерел з метою визначення науково-теоретичного підґрунтя виявлення причин, механізмів виникнення графічних та оптико-просторових помилок; емпіричні – діагностика учнів початкової школи з метою встановлення ступеня поширеності, типології графічних та оптико-просторових помилок, розроблення логопедичних стратегій та перевірка їхньої ефективності щодо подолання означених помилок; статистично-математичні – кількісна та якісна обробка даних та визначення ступеня значущості отриманих під час експерименту результатів.
Ключові слова: графічні помилки, оптико-просторові помилки, навчальні труднощі, навичка письма, учні початкової школи, логопедичні стратегії.
Багаторівнева система організації письма передбачає достатній рівень сформованості когнітивних та мовних функцій і операцій, що складають цілісний комплекс функціональних передумов писемної діяльності, уможливлюючи здійснення звуко-буквеної символізації та реалізації графо-моторної програми за умови збереження психофізіологічної основи, яку забезпечує інтегративна взаємодія мовленнєво-рухової, слухової, рухової та оптичної аналізаторних систем (О. Лурія). Важливим є той факт, що функціонування оптичної аналізаторної системи приєднується останньою до всіх інших, адже оволодіння оптичними і графічними ознаками фонем відбувається після опанування акустичних і мовленнєво-рухових. Водночас учень початкової школи відразу починає стикатися з необхідністю активного застосування саме останніх при виконанні вправ, які передбачені навчальною програмою, проте вони можуть виявитися недостатньо автоматизованими за причини індивідуальних особливостей формування нових нейронних зв’язків, що необхідні для ефективного забезпечення нового для досвіду дитини виду діяльності (Е. Данілавічютє). Графічні та оптико-просторові помилки, які часто репрезентовані замінами та змішуваннями у процесі письма літер (подібних за своїми оптико-просторовими або кінетичними ознаками), дзеркальним написанням букв та спотворенням їхнього графічного образу, починають супроводжувати писемну продукцію школярів молодшої ланки, а у деяких випадках не зникають самодовільно, набувають перманентного характеру, мають тенденцію до збільшення кількості (О. Гопіченко, Є. Соботович, Н. Чередніченко, Л. Тенцер). Численні дослідження науковців і спостереження практиків, що присвячені вивченню симптоматики і механізмів виникнення таких помилок, свідчать про їхню стійкість і негативний вплив не лише на якість опанування знань з предметів мовного циклу, а й у контексті інших навчальних галузей (Е. Данілавічютє, В. Ільяна, О. Корнєв, Р. Лалаєва, Т. Пічугіна, В. Тарасун, Л. Тенцер, Н. Чередніченко).
Існуючий нині лінгводидактичний інструментарій дає змогу вчителям-логопедам надавати дієву допомогу, хоч водночас вона обмежується вузькопрофільними умовами організації стимулюючого середовища: чітко визначеним часом логопедичних занять, що відбуваються за усталеним розкладом, а також логопедичними методиками, які потребують застосування специфічних знань, і не можуть бути піддані механічній екстраполяції на інші ситуації функціонування дитини. Втім, саме останні складають значну частину облаштування її життєвого простору, ядром якого виступає класно-урочна система освітнього процесу. Моделювання кожного уроку передбачає включення певного переліку вправ, кожна з яких має свій психолінгвістичний алгоритм, один із компонентів котрого обов’язково вимагає наявності достатнього рівня готовності до оптико-просторової орієнтації і графо-моторної реалізації знаків мови. Їхня недосконалість потребує миттєвого реагування з боку вчителя, який має своєчасно створити необхідні адаптації і модифікації для задоволення потреб учня (Е. Данілавічютє, С. Литовченко), але який не є достатньо озброєним сучасними технологіями надання такої адресної лінгвістичної підтримки дитині, що аргументує необхідність організації подальших наукових розвідок, які мають на меті створення відповідних логопедичних стратегій для подолання графічних та оптико-просторових помилок у контексті класно-урочної системи навчання.
Теоретико-методологічні засади дослідження склали сучасні вітчизняні і зарубіжні положення: про писемне мовлення як складну усвідомлену форму мовленнєвої діяльності та її складову – письмо (Л. Виготський, О. Корнєв, О. Леонтьєв, О. Лурія, Л. Цвєткова); про складну психологічну структуру процесу письма, психологічні передумови і психофізіологічні механізми, що забезпечують його засвоєння (Б. Ананьєв, Т. Ахутіна, В. Бельтюков, Л. Виготський, Д. Ельконін, О. Корнєв, О. Леонтьєв, О. Лурія, Є. Соботович, О. Токарєва, Л. Цвєткова); про симптоматику і причини виникнення помилок у писемній продукції школярів (О. Гопіченко, Е. Данілавічютє, Л. Тенцер, Н. Чередніченко; R. Deuel, M. Kay, S. Du Plessis; T Gargot, T. Asselborn, H. Pellerin, I. Zammouri, S. Anzalone, L. Casteran та ін.).
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність використання логопедичних стратегій подолання графічних та оптико-просторових помилок в учнів початкової школи.
Відповідно до мети визначено завдання:
1. Здійснити теоретичний аналіз наукової літератури з проблеми виникнення графічних та оптико просторових помилок в учнів початкової школи.
2. Емпірично визначити поширеність і типологію графічних та оптико-просторових помилок, що характеризують писемну продукцію учнів початкової школи.
3. Теоретично обґрунтувати та розробити логопедичні стратегії подолання графічних та оптико-просторових помилок в учнів початкової школи.
4. Експериментально перевірити ефективність логопедичних стратегій подолання графічних та оптико-просторових помилок в учнів початкової школи.
Шляхами реалізації мети та завдань дослідження є: теоретичні – аналіз психолінгвістичних, нейропсихологічних, нейрологопедичних, психолого-педагогічних джерел з метою визначення науково-теоретичного підґрунтя виявлення причин, механізмів виникнення графічних та оптико-просторових помилок; емпіричні – діагностика учнів початкової школи з метою встановлення ступеня поширеності, типології графічних та оптико-просторових помилок, розроблення логопедичних стратегій та перевірка їхньої ефективності щодо подолання означених помилок; статистично-математичні – кількісна та якісна обробка даних та визначення ступеня значущості отриманих під час експерименту результатів.
Ключові слова: графічні помилки, оптико-просторові помилки, навчальні труднощі, навичка письма, учні початкової школи, логопедичні стратегії.
Зміст
ВСТУП……………………………………………………..……..………….….…...3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОМИЛОК У ПИСЕМНІЙ ПРОДУКЦІЇ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ……………........7
1.1. Сучасні погляди на психофізіологічне підґрунтя письма………………..........7
1.2. Особливості формування навичок письма в учнів початкової школи…………………………………………….……………………………….…12
1.3. Особливості прояву і засоби подолання графічних та оптико-просторових помилок в учнів початкової школи…………………..……….18
Висновки до першого розділу…………………………….…………………….….29
РОЗДІЛ 2. ВИВЧЕННЯ ПИСЕМНОЇ ПРОДУКЦІЇ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ
ШКОЛИ…………………………………………………………………………….31
2.1. Методика визначення помилок у писемній діяльності учнів початкової школи…………………………………………………………………………….….31
2.2. Аналіз результатів констатувально дослідження……………………………39
РОЗДІЛ 3. ЛОГОПЕДИЧНІ СТРАТЕГІЇ ПОДОЛАННЯ ГРАФІЧНИХ ТА ОПТИКО-ПРОСТОРОВИХ ПОМИЛОК В УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ…………………………………………………………………….………56
3.1 Методичні засади подолання графічних та оптико-просторових помилок………………………………………………………………………….56
3.2 Аналіз результатів формувального етапу дослідження……………...………..66
Висновки до третього розділу……………………………………………………...70
ВИСНОВКИ…...………………………………………………………………...…73
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕД…………………………….………….82
ДОДАТКИ…………………………………………….……………………………83
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОМИЛОК У ПИСЕМНІЙ ПРОДУКЦІЇ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ……………........7
1.1. Сучасні погляди на психофізіологічне підґрунтя письма………………..........7
1.2. Особливості формування навичок письма в учнів початкової школи…………………………………………….……………………………….…12
1.3. Особливості прояву і засоби подолання графічних та оптико-просторових помилок в учнів початкової школи…………………..……….18
Висновки до першого розділу…………………………….…………………….….29
РОЗДІЛ 2. ВИВЧЕННЯ ПИСЕМНОЇ ПРОДУКЦІЇ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ
ШКОЛИ…………………………………………………………………………….31
2.1. Методика визначення помилок у писемній діяльності учнів початкової школи…………………………………………………………………………….….31
2.2. Аналіз результатів констатувально дослідження……………………………39
РОЗДІЛ 3. ЛОГОПЕДИЧНІ СТРАТЕГІЇ ПОДОЛАННЯ ГРАФІЧНИХ ТА ОПТИКО-ПРОСТОРОВИХ ПОМИЛОК В УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ…………………………………………………………………….………56
3.1 Методичні засади подолання графічних та оптико-просторових помилок………………………………………………………………………….56
3.2 Аналіз результатів формувального етапу дослідження……………...………..66
Висновки до третього розділу……………………………………………………...70
ВИСНОВКИ…...………………………………………………………………...…73
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕД…………………………….………….82
ДОДАТКИ…………………………………………….……………………………83
Покликання
1. Бабич Н. М. Попередження графомоторних порушень засобами структурованого впливу на синтетичну діяльність дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ. Освіта осіб з особливими потребами: шляхи розбудови. 2020. Вип.17. С. 11-26.
2. Виготский Л. С. Собрание сочинений: в 6 т. М.: Педагогика, 1984. – Т. 6. – 400 с.
3. Гдакович М. С., Сковронська І. Ю. Методичні рекомендації із застосування Українського правопису в новій редакції. Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ. 2019. 76 с.
4. 2. Голуб Н. М. Реалізація діяльнісного та особистісно-орієнтованого підходу при корекції порушень писемного мовлення у молодших школярів. Педагогіка та психологія. 2013. Вип. 43. С. 33-41.
5. Данілавічютє Е. А., Литовченко С. В. Стратегії викладання в інклюзивному навчальному закладі : навч.-метод. посіб.; за ред. А. А. Колупаєвої. – К.: Видавнича група «А.С.К.». 2012. 360 с.
6. Журавльова Л. С. Розроблення логокомпетентостей учителів початкових класів у межах професійного стандарту. Серія: Педагогічні науки. – Вип.3.Бердянськ : БДПУ. 2019. С. 58-77.
7. Карпенко В. В. Результати дослідження порушень письма у дітей молодшого шкільного віку. Актуальні проблеми корекційної педагогіки, психології та реабілітації: матеріали ІІІ Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції. Суми: ФОП Цьома С. П., 2019. С. 119.
8. Калмикова Л. О., Калмиков Г. В., Лапшина І. М., Харченко Н. В. Психологія мовлення і психолінгвістика : Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів; за заг. ред. Калмикової Л. О. К.: Переяслав-Хмельницький педагогічний інститут, Видавництво «Фенікс», 2008. 245 с.
9. Комкова О. М. Довільна увага як чинник формування навички письма у молодших школярів із тяжкими порушеннями мовлення
10. Конопляста С. Ю., Сак Т. В. Логопсихологія: навч. посібник / за ред. М.К. Шеремет. Київ: Знання, 2010. 239 с.
11. Ласточкіна О. В., Турко М.В Типологія порушень писемного мовлення. Редакційна колегія, 2019. С. 36
12. Лопатинська Н. А. Нейростимуляційні технології у логопедичній практиці з дітьми дошкільного віку з тяжкими порушеннями мовлення. International Journal of Innovative Technologies in Social Science. 3(24). March 2020. Warsaw, Poland, 2020. С. 3-11.
13. Лурія О. Р. Очерки психофизиологии письма. Письмо и речь: Нейро-лингвистические исследования. – М.: Академия, 2002. – С. 10-76.
14. Луцько К. В. Дослідження показників реакцій мозку на слуховий, зоровий, тактильний, руховий стимули при сприйманні мовлення та предметів засобами енцефалографії. Актуальні питання корекційної освіти (педагогічні науки): збірник наукових праць. 2017. Вип. 9. С. 145-156.
15. Мартиненко І. В. Логопсихологія: курс лекцій. навч. посібник. 3 вид., виправл. і доповн. К., ДІА, 2019. 120 с.
16. Мартинчук О. В., Луцько К. В. Сенсорні чинники когнітивного розвитку дітей з особливими освітніми потребами. ІІ International scientific conference Modernszation of the educational system: world trends and national peculiarities. 2019. С. 455–457.
17. Маруненко І. М., Неведомська Є. О., Волковська Г. І. Анатомія, фізіологія, еволюція нервової системи. Київ: Центр навчальної літератури, 2013. 184 с.
18. Махоня В. І. Порушення писемного мовлення: історія, реалії, перспективи Науковий часопис. Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 19 : Корекційна педагогіка та спеціальна психологія. 2017. Вип. 34. С. 57-62. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_019_2017_34_11
19. Мішина Ю. С. Оволодіння навичкою грамотного письма дітьми з тяжкими порушеннями мовлення молодшого шкільного віку в умовах інклюзивного навчання. Наукові здобутки студентів Інституту людини №1(7), 2017. URL: http://studscientist.kubg.edu.ua/index.php/journ...
20. Наказ Міністерства освіти і науки України від 13 липня 2021р. № 813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти». URL: https://drive.google.com/file/d/1DuEdJ31mq4-gyMo...
21. Оліфер О. Сучасний стан діагностики порушень писемного мовлення у молодших школярів. Розвиток сучасної освіти і науки: результати, проблеми, перспективи. Том ХІI: Якісні дослідження для покращення життя людини. За ред.: Ґжесяк Я., Зимомря І., Ільницький В. Конін. Ужгород.Перемишль: Посвіт, 2022. С. 90.
22. Павлик О. А. Розвиток писемного мовлення школярів засобами інтерактивного навчання. Філологічні студії : Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету, 2. 2008. С.126–131. URL: https://doi.org/10.31812/filstd.v2i0.991
23. Пенькова С. Д. Формування культури орфографічного письма в початковій школі. Духовність особистості: методологія, теорія і практика. 3(102). 2021. С. 236-246.
24. Пономарьова К. І. П56 Українська мова та читання : Підручник для 3 класу ЗЗСО (у 2-х частинах) : Частина 1. К. І. Пономарьова, Л. А. Гайова. Київ : УОВЦ «Оріон», 2020. 160 с.
25. Пономарьова К. І. П56 Українська мова та читання : Підручник для 4 класу ЗЗСО (у 2-х частинах) : Частина 1. К. І. Пономарьова, Л. А. Гайова. Київ : УОВЦ «Оріон», 2021. 160 с.
26. Пригода З. С. Корекція дизорфографій в учнів 5–6 класів з тяжкими порушення ми мовлення: Методичні рекомендації. К., 2014.
27. Прищепа О. Ю. Писемне мовлення – особлива форма спілкування. Науковий вісник (419). 2008. С. 128-133.
28. Програма з корекційно-розвиткової роботи для підготовчого, 1-4 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з тяжкими порушеннями мовлення («Корекція мовлення») : Рецензенти: Мартинчук О. В., Івашко В. Д., Косташенко Л. А., Бондар Л. В. Київ. 2016.
29. Рібцун Ю. В. Учні початкових класів із тяжкими порушеннями мовлення: навчання та розвиток. Львів: «Світ», 2020. 245 с.
30. Сергєєнкова О. П., Столярчук О. А., Коханова О. П., Пасєка О. В. Вікова психологія. навч. посібник. К.: Центр учбової літератури, 2012. 376 с.
31. Скрипник Т. В., Тарасун В. В. Сукцесивні та симультанні синтези і їх значення для формування навчальних здібностей і навчальної діяльності. Практична психологія. 2001. № 8. С. 56-68.
32. Спеціальна педагогіка : навч. посібник для студ. вищ. навч. закл. / Мартинчук О. В., Маруненко І. М., Луцько К. В. та ін. К. : Київ. ун-т імені Бориса Грінченка, 2017. 364 с.
33. Стрілецька С. В. Сучасні педагогічні прийоми корекції дисграфічних помилок письма. Збірник наукових праць. Вип. LXXV. Том 1: Біла Церква. 2017 С. 159-163.
34. Тарасун В. В. Основи теорії і практики логодидактики: підручник для вищих навчальних закладів. К.: «Каравела», 2017. 316 с.
35. Тенцер Л. В. Діагностика та корекція дисграфії у молодших школярів. Автореферат дис. к. пед. наук : 13.00.03. Київ, 19 с.
36. Трофименко Л. І., Ільяна В. М. Вивчення особливостей писемного мовлення молодших школярів з алалією. InterConf, вип. 63, 2021, С. 69-80.
37. Хома О. М. Формування орфографічних умінь на уроках української мови в початковій школі. Освітологічний дискурс, 2015, № 3 (11). С. 270-279.
38. Чередніченко Н. В. Психолінгвістичні та психолого-педагогічні передумови формування навички письма. 2010. Вип. 16. С. 222-227 URI: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/12263
39. Чередніченко Н. В. Типи та механізми дисграфічних помилок у писемному мовленні молодших школярів. Логопедія. 2012. № 2. С. 94-102.
40. Чередніченко Н. В., Горбачова Д. М. Комплексна діагностика дисграфічних та дизорфографічник помилок у письмі молодших школярів із порушенням писемного мовлення. Логопедія. 2015. № 5. С. 74-84. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/logoped_2015_5_12
41. Чередніченко Н. В., Ряшенцева Д. М. Науково-теоретичні засади формування орфографічних умінь та навичок в учнів молодших класів за умов нормального та порушеного онтогенезу мовленнєвої діяльності. Науковий часопис. Корекційна педагогіка. 2011. С. 268-273.
42. Чередніченко Н. В., Тенцер Л. В. Зміст та організація логопедичної роботи з подолання дисграфії у молодших школярів в умовах корекційного та інклюзивного навчання. Актуальні питання корекційної освіти. Київ, 2019 С. 312-324.
43. Шеремет М. К. Логопедія. Підручник. Третє видання, перероблене та доповнене. Київ: Видавничий Дім «Слово», 2014. 672 с.
44. Шеремет М. К., Боряк О. В. Неврологічні основи логопедії : навч. посіб. Суми : ФОП Цьома С. П., 2016. 252 с.
45. Шеремет М. К., Коломієць Ю. В., Апухтіна В. В. Психо-мовленнєвий розвиток дітей із мовленнєвими порушеннями. Корекційна педагогіка та спеціальна психологія. 2014. № 26. С. 270-274.
46. Штих О. С. Формування зорово-просторових уявлень молодших школярів з порушенням писемного мовлення. Актуальні питання корекційної та інклюзивної освіти. За заг. ред. Бойчука Ю.Д. Харків : ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2020. С. 352-359.
47. Devi A., Kavya G. Dysgraphia disorder forecasting and classification technique using intelligent deep learning approaches. Progress in Neuro-Psychopharmacology. 2022. Elsevier. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/ab...
48. Drotár P., Dobeš M. Dysgraphia detection through machine learning. Published: 09 December 2020. URL: https://www.nature.com/articles/s41598-020-78611-9
49. Garcia-Debanc C., Michel F. About the psycholinguistic models of the writing process for a didactics of written production, Repères [En ligne], Hors-série | 2013, mis en ligne le 12 septembre 2013, consulté le 22 septembre 2022. URL: http://journals.openedition.org/reperes/505
50. Gargot T. Acquisition of handwriting in children with and without dysgraphia: A computational approach.. Published: September 11, 2020. URL: https://journals.plos.org/plosone/article?id=10....
51. McCloskey M., Rapp B. Developmental dysgraphia: An overview and framework for research. 2017. URL: https://www.tandfonline.com/doi/pdf/10.1080/0264...
2. Виготский Л. С. Собрание сочинений: в 6 т. М.: Педагогика, 1984. – Т. 6. – 400 с.
3. Гдакович М. С., Сковронська І. Ю. Методичні рекомендації із застосування Українського правопису в новій редакції. Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ. 2019. 76 с.
4. 2. Голуб Н. М. Реалізація діяльнісного та особистісно-орієнтованого підходу при корекції порушень писемного мовлення у молодших школярів. Педагогіка та психологія. 2013. Вип. 43. С. 33-41.
5. Данілавічютє Е. А., Литовченко С. В. Стратегії викладання в інклюзивному навчальному закладі : навч.-метод. посіб.; за ред. А. А. Колупаєвої. – К.: Видавнича група «А.С.К.». 2012. 360 с.
6. Журавльова Л. С. Розроблення логокомпетентостей учителів початкових класів у межах професійного стандарту. Серія: Педагогічні науки. – Вип.3.Бердянськ : БДПУ. 2019. С. 58-77.
7. Карпенко В. В. Результати дослідження порушень письма у дітей молодшого шкільного віку. Актуальні проблеми корекційної педагогіки, психології та реабілітації: матеріали ІІІ Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції. Суми: ФОП Цьома С. П., 2019. С. 119.
8. Калмикова Л. О., Калмиков Г. В., Лапшина І. М., Харченко Н. В. Психологія мовлення і психолінгвістика : Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів; за заг. ред. Калмикової Л. О. К.: Переяслав-Хмельницький педагогічний інститут, Видавництво «Фенікс», 2008. 245 с.
9. Комкова О. М. Довільна увага як чинник формування навички письма у молодших школярів із тяжкими порушеннями мовлення
10. Конопляста С. Ю., Сак Т. В. Логопсихологія: навч. посібник / за ред. М.К. Шеремет. Київ: Знання, 2010. 239 с.
11. Ласточкіна О. В., Турко М.В Типологія порушень писемного мовлення. Редакційна колегія, 2019. С. 36
12. Лопатинська Н. А. Нейростимуляційні технології у логопедичній практиці з дітьми дошкільного віку з тяжкими порушеннями мовлення. International Journal of Innovative Technologies in Social Science. 3(24). March 2020. Warsaw, Poland, 2020. С. 3-11.
13. Лурія О. Р. Очерки психофизиологии письма. Письмо и речь: Нейро-лингвистические исследования. – М.: Академия, 2002. – С. 10-76.
14. Луцько К. В. Дослідження показників реакцій мозку на слуховий, зоровий, тактильний, руховий стимули при сприйманні мовлення та предметів засобами енцефалографії. Актуальні питання корекційної освіти (педагогічні науки): збірник наукових праць. 2017. Вип. 9. С. 145-156.
15. Мартиненко І. В. Логопсихологія: курс лекцій. навч. посібник. 3 вид., виправл. і доповн. К., ДІА, 2019. 120 с.
16. Мартинчук О. В., Луцько К. В. Сенсорні чинники когнітивного розвитку дітей з особливими освітніми потребами. ІІ International scientific conference Modernszation of the educational system: world trends and national peculiarities. 2019. С. 455–457.
17. Маруненко І. М., Неведомська Є. О., Волковська Г. І. Анатомія, фізіологія, еволюція нервової системи. Київ: Центр навчальної літератури, 2013. 184 с.
18. Махоня В. І. Порушення писемного мовлення: історія, реалії, перспективи Науковий часопис. Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 19 : Корекційна педагогіка та спеціальна психологія. 2017. Вип. 34. С. 57-62. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_019_2017_34_11
19. Мішина Ю. С. Оволодіння навичкою грамотного письма дітьми з тяжкими порушеннями мовлення молодшого шкільного віку в умовах інклюзивного навчання. Наукові здобутки студентів Інституту людини №1(7), 2017. URL: http://studscientist.kubg.edu.ua/index.php/journ...
20. Наказ Міністерства освіти і науки України від 13 липня 2021р. № 813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти». URL: https://drive.google.com/file/d/1DuEdJ31mq4-gyMo...
21. Оліфер О. Сучасний стан діагностики порушень писемного мовлення у молодших школярів. Розвиток сучасної освіти і науки: результати, проблеми, перспективи. Том ХІI: Якісні дослідження для покращення життя людини. За ред.: Ґжесяк Я., Зимомря І., Ільницький В. Конін. Ужгород.Перемишль: Посвіт, 2022. С. 90.
22. Павлик О. А. Розвиток писемного мовлення школярів засобами інтерактивного навчання. Філологічні студії : Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету, 2. 2008. С.126–131. URL: https://doi.org/10.31812/filstd.v2i0.991
23. Пенькова С. Д. Формування культури орфографічного письма в початковій школі. Духовність особистості: методологія, теорія і практика. 3(102). 2021. С. 236-246.
24. Пономарьова К. І. П56 Українська мова та читання : Підручник для 3 класу ЗЗСО (у 2-х частинах) : Частина 1. К. І. Пономарьова, Л. А. Гайова. Київ : УОВЦ «Оріон», 2020. 160 с.
25. Пономарьова К. І. П56 Українська мова та читання : Підручник для 4 класу ЗЗСО (у 2-х частинах) : Частина 1. К. І. Пономарьова, Л. А. Гайова. Київ : УОВЦ «Оріон», 2021. 160 с.
26. Пригода З. С. Корекція дизорфографій в учнів 5–6 класів з тяжкими порушення ми мовлення: Методичні рекомендації. К., 2014.
27. Прищепа О. Ю. Писемне мовлення – особлива форма спілкування. Науковий вісник (419). 2008. С. 128-133.
28. Програма з корекційно-розвиткової роботи для підготовчого, 1-4 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з тяжкими порушеннями мовлення («Корекція мовлення») : Рецензенти: Мартинчук О. В., Івашко В. Д., Косташенко Л. А., Бондар Л. В. Київ. 2016.
29. Рібцун Ю. В. Учні початкових класів із тяжкими порушеннями мовлення: навчання та розвиток. Львів: «Світ», 2020. 245 с.
30. Сергєєнкова О. П., Столярчук О. А., Коханова О. П., Пасєка О. В. Вікова психологія. навч. посібник. К.: Центр учбової літератури, 2012. 376 с.
31. Скрипник Т. В., Тарасун В. В. Сукцесивні та симультанні синтези і їх значення для формування навчальних здібностей і навчальної діяльності. Практична психологія. 2001. № 8. С. 56-68.
32. Спеціальна педагогіка : навч. посібник для студ. вищ. навч. закл. / Мартинчук О. В., Маруненко І. М., Луцько К. В. та ін. К. : Київ. ун-т імені Бориса Грінченка, 2017. 364 с.
33. Стрілецька С. В. Сучасні педагогічні прийоми корекції дисграфічних помилок письма. Збірник наукових праць. Вип. LXXV. Том 1: Біла Церква. 2017 С. 159-163.
34. Тарасун В. В. Основи теорії і практики логодидактики: підручник для вищих навчальних закладів. К.: «Каравела», 2017. 316 с.
35. Тенцер Л. В. Діагностика та корекція дисграфії у молодших школярів. Автореферат дис. к. пед. наук : 13.00.03. Київ, 19 с.
36. Трофименко Л. І., Ільяна В. М. Вивчення особливостей писемного мовлення молодших школярів з алалією. InterConf, вип. 63, 2021, С. 69-80.
37. Хома О. М. Формування орфографічних умінь на уроках української мови в початковій школі. Освітологічний дискурс, 2015, № 3 (11). С. 270-279.
38. Чередніченко Н. В. Психолінгвістичні та психолого-педагогічні передумови формування навички письма. 2010. Вип. 16. С. 222-227 URI: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/12263
39. Чередніченко Н. В. Типи та механізми дисграфічних помилок у писемному мовленні молодших школярів. Логопедія. 2012. № 2. С. 94-102.
40. Чередніченко Н. В., Горбачова Д. М. Комплексна діагностика дисграфічних та дизорфографічник помилок у письмі молодших школярів із порушенням писемного мовлення. Логопедія. 2015. № 5. С. 74-84. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/logoped_2015_5_12
41. Чередніченко Н. В., Ряшенцева Д. М. Науково-теоретичні засади формування орфографічних умінь та навичок в учнів молодших класів за умов нормального та порушеного онтогенезу мовленнєвої діяльності. Науковий часопис. Корекційна педагогіка. 2011. С. 268-273.
42. Чередніченко Н. В., Тенцер Л. В. Зміст та організація логопедичної роботи з подолання дисграфії у молодших школярів в умовах корекційного та інклюзивного навчання. Актуальні питання корекційної освіти. Київ, 2019 С. 312-324.
43. Шеремет М. К. Логопедія. Підручник. Третє видання, перероблене та доповнене. Київ: Видавничий Дім «Слово», 2014. 672 с.
44. Шеремет М. К., Боряк О. В. Неврологічні основи логопедії : навч. посіб. Суми : ФОП Цьома С. П., 2016. 252 с.
45. Шеремет М. К., Коломієць Ю. В., Апухтіна В. В. Психо-мовленнєвий розвиток дітей із мовленнєвими порушеннями. Корекційна педагогіка та спеціальна психологія. 2014. № 26. С. 270-274.
46. Штих О. С. Формування зорово-просторових уявлень молодших школярів з порушенням писемного мовлення. Актуальні питання корекційної та інклюзивної освіти. За заг. ред. Бойчука Ю.Д. Харків : ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2020. С. 352-359.
47. Devi A., Kavya G. Dysgraphia disorder forecasting and classification technique using intelligent deep learning approaches. Progress in Neuro-Psychopharmacology. 2022. Elsevier. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/ab...
48. Drotár P., Dobeš M. Dysgraphia detection through machine learning. Published: 09 December 2020. URL: https://www.nature.com/articles/s41598-020-78611-9
49. Garcia-Debanc C., Michel F. About the psycholinguistic models of the writing process for a didactics of written production, Repères [En ligne], Hors-série | 2013, mis en ligne le 12 septembre 2013, consulté le 22 septembre 2022. URL: http://journals.openedition.org/reperes/505
50. Gargot T. Acquisition of handwriting in children with and without dysgraphia: A computational approach.. Published: September 11, 2020. URL: https://journals.plos.org/plosone/article?id=10....
51. McCloskey M., Rapp B. Developmental dysgraphia: An overview and framework for research. 2017. URL: https://www.tandfonline.com/doi/pdf/10.1080/0264...