МІСЦЕ ТА ЗНАЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО ТАНЦЮ В СУЧАСНІЙ ХОРЕОГРАФІЧНІЙ КУЛЬТУРІ

Кашицька Іванна Іванівна

Магістр

ХРм-1-21-1.4.д

024 Хореографія

Кафедра хореографії

Соціальні танці мають давню історію свого розвитку, витоки якої лежать на перетині латиноамериканських бальних та фольклорних танців. Прості і доступні канони виконання парних танців, манера та основні танцювальні кроки, легка ритмічна основа, емоційність, динаміка виконання зробили цей напрям танцювання популярним; соціальні танці і сьогодні виконують на вечірках, балах, у побуті, вони стали чудовим способом змістового дозвілля для людей будь-якого віку, основною метою якого є отримання позитивних емоцій під час невимушеного спілкування та естетичне задоволення. Набуття віртуозності танцювання та спортивних досягнень не є першочерговим завданням соціальних танців.
Соціальні танці виконують чимало важливих функцій: комунікативну, інформаційну, емоційну, соціалізуючу, рекреаційну та психотерапевтичну. Комунікативна функція є першочерговою у відтворюванні такого напрямку як соціальний танець, адже комунікація, власне, сприяє соціалізації, на що і розрахований даний напрямок.
У ХХІ столітті соціальні танці набули нового етапу свого розвитку, що означено їх конкурсним форматом. Цьому сприяла Міжнародна танцювальна організація (IDO – International Dance Organization).
Турнірні арени сьогодні приймають різні види парних соціальних танців, до них входять: аргентинське танго (танго, танго ессенаріо, танго мінолга, танго вальс), бачата, карибське шоу; карибські танці (бачата, меренге, сальса), парні танцювальні команди та команди формейшн, хастел/дисккофокс/дискосвінг, джиттербаг; латинське шоу, меренге, сальса, свінг Західного узбережжя.
Така популярність соціального танцю у світі відзначилася на його актуальність і в Україні: зараз стали популярними уроки соціальних танців, які проходять не стільки з метою участі в змаганнях, а більше для власного задоволення, особистісного розвитку, отримання нових емоцій [14, 30]. З 2015 року почалася хвиля відкриття шкіл соціальних танців, на вулицях масово організовувалися сальса-вечірки, хобі-клуби.
З огляду на зростаючу популярність соціального танцю та жвавість його розвитку, виникнення нових підстилів, стає актуальним дослідження основних етапів його розвитку, визначення його основних функцій та значення у сучасному хореографічному мистецтві.
Соціальні танці вже були у центрі уваги вітчизняних науковців, так Гриценюк Р. А. досліджує спортивно-змагальний аспект соціальних танців в соціокультурному просторі ХХІ ст. [10, 183–190.]. О. Плахотнюк осмислює можливі потенційні площини представлення соціального танцю в українській хореографії; виявляє основні вектори до історичних умов його розвитку як самостійні осередки хореографічного мистецтва; виділяє і окреслює ключові характеристики соціального танцю [14, 28-36.]. Психолого-педагогічні, реабілітаційні та методичні аспекти функціонування соціального танцю в Україні досліджує А. Дончак [11, 240-248.]. Питання взаємозв’язку бального та соціального танцю, його трансформації аналізувались у працях таких дослідників, як П. Боттомер, О. Дініц, Л. Браіловська та ін.
Однак слід зазначити, що у вітчизняній науковій думці недостатньо розкритий аспект впливу соціального танцю на соціальну адаптацію людини в середовищі, також потребують більш глибокого дослідження функції соціального танцю, його особливості та значення в сучасному хореографічному мистецтві.
Об’єкт дослідження: Соціальний танець.
Предмет дослідження: Значення соціального танцю в хореографічній культурі.
Мета дослідження: визначити роль та значення соціальних танців в сучасній хореографічній культурі.
Завдання дослідження:
1. Розкрити поняття «Соціальний танець»;
2. Дослідити першочергове значення та історичні витоки соціальних танців;
3. Розкрити поняття «Арт-терапія», як вид фізіологічно-психологічної реабілітації за допомогою соціальних танців;
4. Визначити місце соціального танцю в сучасній хореографічній культурі.
5. Створити сценарно-композиційну розробку хореографічної композиції на лексиці соціальних-бальних танців.
Методи дослідження: спостереження за тенденціями розвитку соціального танцю, порівняння, метод дедукції, формалізація, комплексний аналіз, синтез, узагальнення, систематизація, мистецтвознавчий аналіз.

РОЗДІЛ 1. СОЦІАЛЬНИЙ ТАНЕЦЬ ЯК ВИД ХОРЕОГРАФІЧНОГО МИСТЕЦТВА
РОЗДІЛ 2. СЦЕНАРНО-КОМПОЗИЦІЙНА РОЗРОБКА ХОРЕОГРАФІЧНОЇ КОМПОЗИЦІЇ «CASE» НА ЛЕКСИЦІ СОЦІАЛЬНИХ БАЛЬНИХ ТАНЦІВ

1. Fonteyn M. The Magic of Dance / Margot Fonteyn. – New York: Alfred A. Knopf, 1979. – 326 с. – (1).
2. Отич О. М. Танцювальне мистецтво у розвитку особистості / Олена Миколаївна Отич., 2006.
3. Рудестам К. Групова психотерапія / К'єл Рудестам. – СПб: PSYLIB/Прогрес, 2004. – 478 с. – (Психокорекційні групи: теорія та практика).
4. Фомін А. С. Танок: поняття, структура, функції. / А. С. Фомін., 1990. – 32 с.
5. Цорн А. Я. Граматика танцювального мистецтва / Альберт Якович Цорн. – Одеса, 1890. – 348 с. – (VII).
6. Шариков Д. І. Мистецтвознавча наука хореологія як феномен художньої культури / Д. І. Шариков., 2013. – 90
7. Cohen-Stratyner B. Social Dance: Contexts and Definitions. / Barbara Cohen-Stratyner. // Dance Research Journal. – 2001. – С. 121–124.
8. Novikova I. Psychological potential of social latin dances: Russian salsa dancers example / I. Novikova, D. Tolstova, A. Novikov. – 2019. – С. 467–474.
9. Vynnychuk Y. Kneippy of Lviv. / Yu. Vynnychuk. // Lviv: Piramida. – 2013.
10. Гриценюк Р. А. Соціальні танці в соціокультурному просторі ХХІ ст.: спортивно-змагальний аспект / Роман Анатолійович Гриценюк. // Вісник КНУКіМ. – 2020. – №42. – С. 183–190.
11. Дончак А. М. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ, РЕАБІЛІТАЦІЙНІ ТА МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ФУНКЦІОНУВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО ТАНЦЮ В УКРАЇНІ / А. М. Дончак. // Актуальні питання мистецької освіти та виховання. – 2019. – №1. – С. 240–248.
12. Орбан Л. Е. Психологія професійної діяльності спілкування / Л. Е. Орбан, Д. М. Гриджук. – 1997. – С. 192.
13. Платонова О. А. La Salsa: Сальса як феномен латиноамериканської культури. / О. А. Платонова. // 1. – С. 10–12.
14. Плахотнюк О. А. Квінтесенція соціальних танців / Олександр Анатолійович Плахотнюк. // Танцювальні студії. – 2018. – №1. – С. 28–36.
15. Роджерс Н. Творчість як посилення себе / Наталі Роджерс. // Питання психології. – 1999. – №1. – С. 164–168.
16. Руднєва С. Д. Досвід роботи з розвитку естетичної активності методом музичного руху / С. Д. Руднєва, Н. Б. Пасинкова. // Психологічний журнал. – 1992. – №3. – С. 84–92.
17. Старк А. Танцювально-рухова терапія. / А. Старк, К. Хендрікс. – С. 116.
18. Формування здорового способу життя молоді / [Т. Андріученко, О. Вакуленко, В. Волков та ін.]. – 2018. – С. 100.
19. Щолокова О. П. Педагогічні технології в системі художньоестетичної підготовки майбутнього вчителя / О. П. Щолокова. // Формування національної культури молоді засобами народного мистецтва у контексті творчої спадщини. – 1999. – С. 180–184.
20. Щур Л. Б. Хореографічна освіта майбутнього вчителя мистецьких дисциплін: з досвіду педагогічної роботи / Л. Б. Щур. // ПНПУ імені К. Д. Ушинського. – 2017. – №1. – С. 92–94.
21. Юрас І. Педагогічна концепція Памфіла Даниловича Юркевича / І. Юрас. // Правда Ярославичів. – 1998. – С. 64.
22. IDO European couple dance championships "Salsa, Bachata, Argentine Tango & Caribbean Dances" [Електронний ресурс] // IDO: International Dance Organization. – 2020. – Режим доступу до ресурсу: https://www.ido-dance.com/ceis/ido/competitions/....
23. Powers R. Intelligent Dancing. Social dance at Stanford [Електронний ресурс] // Standford Dance. – 2014. – Режим доступу до ресурсу: https://socialdance.stanford.edu/syllabi/intelligent.htm.
24. Knolle C. Salsa, Merengue, Bachata und deren enormer Boom [Salsa, Merengue, Bachata and their enormous boom] : дис. докт. філос. наук : A 092 236 352 / Knolle Claudia – Vienna, 2008. – 251 с.
25. Український інститут соціальних досліджень, 2000. – С.15.