ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ ДОПІНГУ В ФУТБОЛІ


Автор(ка)
Калмиков Нікіта Юрійович

Ступінь
Магістр

Група
ТДб-1-19-4.0д

Спеціальність
017 Фізична культура і спорт

Кафедра
Кафедра спорту та фітнесу


Анотація

Допінг у спорті є однією з найбільш актуальних проблем нашого часу, яка стає все більш поширеною та небезпечною для здоров'я людей. Застосування заборонених засобів та методів може призвести до серйозних порушень функцій організму, а також викликати фізичну та психічну залежність.
Особливо небезпечне вживання допінгу серед неповнолітніх, які часто виявляються найбільш вразливими до його впливу. Зокрема, в молодшій віковій групі нерідко спостерігається використання анаболіків в навчальних закладах та спортивних гуртках, що може суттєво пошкодити їх здоров'ю та спричинити важкі наслідки у майбутньому.
У зв'язку з цим, необхідно проводити ефективну роботу з профілактики вживання допінгу серед неповнолітніх, зокрема, вдосконалювати систему контролю за використанням заборонених засобів та методів в спорті, підвищувати рівень свідомості дітей та їхніх батьків щодо небезпек допінгу та сприяти розвитку здорового способу життя. Такі заходи можуть допомогти забезпечити безпеку та здоров'я молодого покоління, а також зберегти майбутнє спорту від негативних наслідків вживання допінгу.
При цьому необхідно враховувати, що допінг має не тільки фізичну, але і психологічну складову. З одного боку, бажання досягнути успіху, бути кращим за інших, може підштовхнути спортсмена до вживання заборонених речовин, а з іншого - наявна в спортивній галузі конкуренція, високі вимоги до результатів, рівень стресу і навантажень, можуть змушувати спортсменів шукати шляхи поліпшення свого стану. Отже, вирішення проблеми допінгу в спорті потребує комплексного підходу, який включає в себе не тільки медичний, але і психологічний, правовий, соціальний та етичний аспекти. Важливо розробляти ефективні системи контролю, розширювати перелік заборонених препаратів, вдосконалювати методи тестування, проводити просвітницьку роботу серед спортсменів та глядачів, залучати до співпраці медичних та наукових експертів. Також необхідно вирішувати питання підтримки спортсменів, які відмовилися від допінгу, встановлювати жорсткі санкції проти тих, хто порушує правила. Важливо забезпечувати достатні умови для тренувань, правильне харчування, медичний супровід, щоб спортсмени мали реальні можливості досягнути успіху не за рахунок вживання допінгу. У результаті виконання такого комплексного плану можна досягти зменшення рівня допінгу в спорті, зберегти здоров'я спортсменів та забезпечити чесну конкуренцію в спорті.
Дійсно, проблема допінгу в спорті існує дуже довго і з часом стає все більш актуальною. Незважаючи на розвиток допінг-контролю та посилення заходів протидії зловживанням забороненими препаратами, спортсмени все ще намагаються використовувати різні види допінгу для досягнення успіху. Цій проблемі присвячені роботи багатьох вітчизняних спеціалістів, серед яких необхідно назвати роботи Бальсевича В.К. [7], Бондарєва Д. [11], Микитюк Н.С. [35], Остапенко Л.В. [37] та ін., проте дане питання залишається актуальним.
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є дослідження проблеми використання допінгу в футболі.
Для досягнення мети нами було поставлено та виконано такі завдання:
- розкрити поняття допінгу, історію його виникнення та розповсюдження;
- описати заборонені методи допінгу та речовини, які застосовуть у футболі;
- розкрити організацію та порядок проведення допінг-контролю;
- провести аналіз ставлення до допінгу спортсменів, які займаються футболом;
Об’єктом дослідження є допінг у виді спорту – футбол.
Предметом дослідження виступають особливості використання допінгу у футболі.
Методи дослідження. При написанні роботи нами були використані такі методи наукового дослідження: аналіз наукових літературних джерел, методи аналізу та порівняння, метод анкетування.
Практичне значення отриманих результатів. Матеріали роботи є основою для підготовки методичних рекомендацій в теорії і практиці спортивного тренування з футболу. Результати дослідження можуть бути використані тренерами та іншими фахівцями у галузі фізичного виховання і спорту.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку літератури. Обсяг роботи становить 43 сторінки без урахування списку використаної літератури.

Зміст

ВСТУП………………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ДОПІНГУ У ФУТБОЛІ……………………………………………………………………………..5
1.1. Характеристика футболу як виду спорту……………………………..7
1.2. Поняття допінгу, історія його виникнення та розповсюдження……9
1.3. Класифікація, принципи дії допінгів та наслідки їх прийому……..9
1.4. Заборонені методи допінгу та речовини, які дозволено застосовувати у футболі……………………………………………………………....12
Висновки до 1 розділу ………………………………………………………15
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ………………………16
2.1. Методи дослідження……………………………………………………16
2.1.1. Аналіз науково-методичної літератури……………………………...17
2.1.2. Методи порівняння і аналізу…………………………………………17
2.1.3 Анкетування……………………..……………………………………..17
2.2. Організація досліджень…………………………………………………18
РОЗДІЛ 3. ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДОПІНГУ У ФУТБОЛІ……..19
3.1. Організація та порядок проведення допінг-контролю………………..19
3.2. Санкції до спортсменів, викритих у застосуванні допінгу…………..21
3.3. Аналіз ставлення до допінгу спортсменів, які займаються футболом..22
3.4. Методичні матеріали щодо обізнаності футболістів про допінг……24
3.5. Аналіз повторної діагностики ставлення до допінгу спортсменів, які займаються футболом……………………………………………………………..32
Висновки до 3 розділу………………………………………………………35
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………...37
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ…………………………………………………………...40

Покликання

1. Акуленко Т. М. Вирішення спорів щодо вживання допінгу в Спортивному арбітражному суді. Гілея: науковий вісник. 2019. Вип. 148. № 9. С. 7-11.
2. Акуленко Т. М. Основні етапи становлення та розвитку міжнародно-правового співробітництва щодо антидопінгової діяльності. Evropský politický a právní diskurz. 2019. Vol. 6. № 2. S. 53-59.
3. Акуленко Т. М. Особливості відповідальності за вживання допінгу в спорті: міжнародно-правовий аспект. Підприємництво, господарство і право. 2019. № 10. С. 208-213.
4. Андрейченко С. С. Міжнародне спортивне право: доктринальне обґрунтування. Юридичний науковий електронний журнал. 2020. № 4. С. 377- 380.
5. Антидопінгова конвенція, 1989. Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_228#Text
6. Бадрак К. А. Допінг у спорті як проблема моральності. Фізична культура : виховання, освіта, тренування. 2013. №1. С. 70-72.
7. Бальсевич В. К. Спорт без допінгу : фантастика чи невідворотність? Теорія та практика фізичної культури. 2017. №3. С. 29-30.
8. Башкін І. Н. Фармакологія допінгу. Журнал SWIM. 2019. №4. С. 16-19.
9. Бехруз Х. Н. Міжнародно-правова відповідальність: теоретичний погляд: моногр. Одеса: «Юридична література», 2017. С. 125-156.
10. Білоцький С.Д., Бубліченко В.В. Міжнародно-правове співробітництво в боротьбі з допінгом у спорті. Альманах міжнародного права. 2015. Вип. 7. С. 32-41.
11. Бондарєв Д. Допінг у спорті як соціальна проблема. Молодь і спорт. 2018. №11. С. 176-178.
12. Бордюгова Н. В. Правопорушення в спорті : допінг, поняття і історія розповсюдження. Часопис Київського університету права. 2020. №1. С. 291-295.
13. Бордюгова А. Нововведення щодо боротьби зі вживанням заборонених речовин і методів у спорті. Юридична газета on-line. 2015. № 5 (451). URL: http://yur-gazeta.com/publications/practice/ sportivnepravo/dopingkontrol.html
14. Бордюгова Н.В. Правопорушення в спорті: допінг, поняття і історія розповсюдження. Часопис Київського університету права. 2010. № 1. С. 291-295.
15. Бріскін Ю. Сторінками футболу : від початку до сучасності. Чернігів : Вир, 2014. 154 с.
16. Василенко М. Становлення спортивного права в Україні як галузі юридичної науки в контексті розвитку міжнародного спортивного права. Актуальні проблеми держави і права. 2017. Вип. 78. С. 34-40.
17. Всесвітній антидопінговий кодекс. Київ, 2015. 134 с.
18. Долбишева Н. Г. Організаційна структура та основні функції діяльності Міжнародного конвенту «Спорт Аккорд». Слобожанський науково-спортивний вісник. 2015. № 3 (47). С. 35-40.
19. Дубровський В. І. Спортивна медицина : Підручник для вузів. Львів, 2012. 512 с.
20. Єремєєва Л. В. Проблема допінгу та відповідальності за його вживання та поширення Допінг та спорт. 2019. №8. С. 98-99.
21. Ізмайлова О. В., Щербак Ю. Є. Допінг і боротьба з ним : метод. посіб. Полтава: ПДПУ ім. В.Г. Короленка, 2005. 72 c.
22. Жук М. А., Сидоренко Т. В. Антидопінговий контроль у спорті. Лікувальна фізкультура та спортивна медицина. 2017. №13. С. 26-38.
23. Заборонений список 2018. Міжнародний стандарт. Всесвітнє антидопінгове агентство. Монреаль, 2018. 15 с.
24. Ізмайлова О. В., Щербак Ю. Є. Допінг і боротьба з ним : Методичний посібник. Полтава, 2005. 72 с.
25. Кодекс міжнародного спортивного арбітражу. URL: http://lib.sportedu.ru/GetText.idc?TxtID=1538.
26. Кодекс ВАДА. URL: https://www.ВАДАama.org/sites/default/files/...
27. Кожухов В. А. Футбол : Буклет. Київ : Вища школа, 2014. 112 с.
28. Короткий Т. Р., Хендель Н. В. Мiжнароднi стандарти у сферi боротьби з допiнгом. Вісник Південного регіонального центру Національної академії правових наук України. 2020. № 23. С. 148-154.
29. Короткий Т. Р. Природа норм рекомендацій міжнародних міжурядових організацій (на прикладі рекомендацій ІМО у сфері охорони морського середовища). Актуальні проблеми держави і права. 2011. Вип. 61. С. 395-403.
30. Кошура В. А. Фармакологія у спорті. Суми : Мак-Ден, 2016. 208 с.
31. Макарова Г. А. Спортивна медицина : Підручник для вузів. Львів, 2013. 480 с.
32. Мальона С. Допінг-контроль та його організаційно-правові основи. Physical Education, Sport and Health Culture in Modern Society, 2016. №3(19), С.32-35.
33. Микитюк Н. С. Антидопінгова політика та її регулювання у спорті. Проблематика застосування. Молодий вчений. 2019. № 9. С. 422-426.
34. Міжнародна конвенція про боротьбу з допінгом у спорті. Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/952_007.
35. Остапенко Л. В. Сучасні аспекти допінг-контролю. Фізкультура у профілактиці, лікуванні та реабілітації. 2019. №6. С. 34-39.
36. Олімпійська Хартія. International Olympic Committee. URL:https://nocodessa.org.ua/images/docs/Olympic_Cha...
37. Оцінювання психофізіологічних станів у спорті : монографія / Г. Коробейніков, Є. Приступа, Л. Коробейнікова, Ю. Бріскін. Львів : ЛДУФК, 2013. 311 с.
38. Процик І. Р. Термінологія спортивного права. Вісник Національного університету Львівська політехніка. 2010. №675. С. 171-177.
39. Регламент Спортивного арбітражного суду. НОК. URL: http://nocukr.org/about/structures/sportivniy-ar....
40. Родченков Г. Допінг. Легка атлетика та футбол. 2014. №1. С. 28-31.
41. Сергієнко В. М., Корж С. О. Поняття допінгу та нормативноправове регулювання боротьби з цим явищем у спорті. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 15: Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт): зб. наук. праць. Київ: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2019. Вип. 3. (110). С. 516-519.
42. Сотір А. Правове регулювання допінгу в спорті. URL: https://www.slideshare.net/UBA-komitet/ss-62332105.
43. Соколов Д. С. Спорт і допінг, його наслідки. Дніпро : Дім книги, 2016. 132 с.
44. Соломонко В. В., Лисенчук Г. А., Соломонко О. В. Футбол. Київ : Олімпійська література, 2017. 286 с.
45. Талага Й. Тактика футболу. Варшава : Спорт і Tуризм, 2008. 286 c.
46. Тимченко Л. Д., Кононенко В. П. Рiшення мiжнародних судових органiв у контекстi реалiзацiї норм мiжнародних договорiв. Сучасні проблеми міжнародного права. Liber Amicorum до 60-річчя проф. М.В. Буроменського : моногр. / авт.кол.; за ред. В.М. Репецького та В.В. Гутника. Львів; Одеса: Фенікс, 2017. С. 197-217
47. Туринцев А. М. Фармакологія спорту Київ : Олімпійська література, 2014. 381 с.
48. Цирик Б. Я., Лукашин Ю. С. Футбол. 3-є вид. Львів : Світ, 2012. 235 с.\
49. Чередник Р. В. Становлення спортивного права як комплексної галузі в правовій системі України. Актуальні проблеми політики. Одеса: Фенікс, 2011. Вип. 42. С. 272-279.