ПСИХОЛОГІЧНА ПІДГОТОВКА ВОРОТАРІВ У ФУТБОЛІ НА ЕТАПІ МАКСИМАЛЬНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ІНДИВІДУАЛЬНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ
Автор(ка)
Седляр Сергій Андрійович
Ступінь
Магістр
Група
ТДСПм1-22-1.4д
Спеціальність
017 Фізична культура і спорт
Кафедра
Кафедра спорту та фітнесу
Анотація
Актуальність дослідження.
Необхідність психологічної підготовки воротарів у футболі не можна
недооцінювати, оскільки навички розвиваються швидше і більшою мірою
закріплюються, коли відбувається послідовна психологічна підготовка
спортсменів. Минули ті часи, коли воротар відходив убік, займаючись своїми
справами, поки команда не була готова завдавати ударів по воротах. Сучасна
гра вимагає, щоб тренери приділяли більшу увагу у психолоічній підготовці
воротаря.
Важливо, щоб воротарі отримували спеціальну психологічну
воротарську підготовку. Зрештою, основна роль воротаря полягає в тому,
щоб утримувати м'яч поза сіткою, і майже будь-хто може створити кілька
вправ, які дозволять воротарю зупинити м'яч будь-яким можливим способом.
Найважливішим є те, що тренер може виправляти фундаментальні недоліки,
щоб створити міцну платформу, на якій можна побудувати набір
психологічних якостей воротаря. Часті повторення, досягнуті за допомогою
регулярних тренувань, гарантують, що воротар відчує правильну техніку, а
завдяки правильній техніці розквітне впевненість. Ця впевненість є прямим
результатом кращого розуміння того, що їм потрібно робити, як це робити, а
також підвищеної віри у свої сили.
Проведення одного тренування на тиждень у командному середовищі
служить певній меті, але воротареві потрібно проводити спеціалізовані
тренування індивідуально з тренером, зі спортивним психологом та іншими
воротарями в груповій обстановці. Необхідно пропонувати психологічні
тренування відповідно до професійного стандарту підготовки воротарів у
футболі. Регулярні тренування воротаря дозволять йому більшою мірою
зрозуміти позицію воротаря, одночасно розвиваючи психологічні навички та
атрибути, необхідні для змагань у сьогоднішній грі.
Мета дослідження – розкрити особливості психологічної підготовки
воротарів у футболі на етапі максимальної реалізації індивідуальних
можливостей. Виходячи з мети дослідження, були поставлені наступні
основні ззавдання дослідження:
- Здійснити аналіз наукової літератури, мережі Інтернет, щодо психологічної
підготовки воротарів у футболі на етапі максимальної реалізації
індивідуальних можливостей.
- Вивчити методи психологічної підготовки воротарів у футболі.
- Визначити рівень психологічної підготовленості воротарів Другої
футбольної ліги України.
- Розробити Практичні рекомендації у вигляді певного алгоритму дій для
воротаря в кризових ситуаціях, що викликані невдалими спортивними
результатами.
Об’єкт дослідження – психологічна підготовка воротарів у футболі на
етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей.
Предмет дослідження – індивідуальний підхід у психологічній
підготовці воротарів у футболі на етапі максимальної реалізації
індивідуальних можливостей.
Методи дослідження: аналіз науково-методичної та спеціальної
літератури та даних мережі Інтернет, тестування, аналіз і оцінка параметрів
змагальної діяльності футболістів – воротарів, методи математичної
статистики.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: уточнено
теоретичні та методичні положення щодо психологічної підготовки воротарів
у футболі на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей.
Теоретична значимість результатів дослідження пов'язана з
розширенням уявлень про психологічнуу підготовку воротарів у футболі на
етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей.
Практичне значення одержаних результатів дослідження. Дані,
отримані у роботі, можуть бути включені у зміст спецкурсів по психології
спорту.
Структура та обсяг роботи магістерської роботи визначається
поставленою метою, і складається зі вступу, основної частини, три розділи,
висновків, списку використаних джерел (40 найменувань) та додатків.
Магістерська робота викладена на 62 сторінках комп'ютерного тексту.
Основний зміст роботи викладено на 53 сторінках.
Необхідність психологічної підготовки воротарів у футболі не можна
недооцінювати, оскільки навички розвиваються швидше і більшою мірою
закріплюються, коли відбувається послідовна психологічна підготовка
спортсменів. Минули ті часи, коли воротар відходив убік, займаючись своїми
справами, поки команда не була готова завдавати ударів по воротах. Сучасна
гра вимагає, щоб тренери приділяли більшу увагу у психолоічній підготовці
воротаря.
Важливо, щоб воротарі отримували спеціальну психологічну
воротарську підготовку. Зрештою, основна роль воротаря полягає в тому,
щоб утримувати м'яч поза сіткою, і майже будь-хто може створити кілька
вправ, які дозволять воротарю зупинити м'яч будь-яким можливим способом.
Найважливішим є те, що тренер може виправляти фундаментальні недоліки,
щоб створити міцну платформу, на якій можна побудувати набір
психологічних якостей воротаря. Часті повторення, досягнуті за допомогою
регулярних тренувань, гарантують, що воротар відчує правильну техніку, а
завдяки правильній техніці розквітне впевненість. Ця впевненість є прямим
результатом кращого розуміння того, що їм потрібно робити, як це робити, а
також підвищеної віри у свої сили.
Проведення одного тренування на тиждень у командному середовищі
служить певній меті, але воротареві потрібно проводити спеціалізовані
тренування індивідуально з тренером, зі спортивним психологом та іншими
воротарями в груповій обстановці. Необхідно пропонувати психологічні
тренування відповідно до професійного стандарту підготовки воротарів у
футболі. Регулярні тренування воротаря дозволять йому більшою мірою
зрозуміти позицію воротаря, одночасно розвиваючи психологічні навички та
атрибути, необхідні для змагань у сьогоднішній грі.
Мета дослідження – розкрити особливості психологічної підготовки
воротарів у футболі на етапі максимальної реалізації індивідуальних
можливостей. Виходячи з мети дослідження, були поставлені наступні
основні ззавдання дослідження:
- Здійснити аналіз наукової літератури, мережі Інтернет, щодо психологічної
підготовки воротарів у футболі на етапі максимальної реалізації
індивідуальних можливостей.
- Вивчити методи психологічної підготовки воротарів у футболі.
- Визначити рівень психологічної підготовленості воротарів Другої
футбольної ліги України.
- Розробити Практичні рекомендації у вигляді певного алгоритму дій для
воротаря в кризових ситуаціях, що викликані невдалими спортивними
результатами.
Об’єкт дослідження – психологічна підготовка воротарів у футболі на
етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей.
Предмет дослідження – індивідуальний підхід у психологічній
підготовці воротарів у футболі на етапі максимальної реалізації
індивідуальних можливостей.
Методи дослідження: аналіз науково-методичної та спеціальної
літератури та даних мережі Інтернет, тестування, аналіз і оцінка параметрів
змагальної діяльності футболістів – воротарів, методи математичної
статистики.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: уточнено
теоретичні та методичні положення щодо психологічної підготовки воротарів
у футболі на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей.
Теоретична значимість результатів дослідження пов'язана з
розширенням уявлень про психологічнуу підготовку воротарів у футболі на
етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей.
Практичне значення одержаних результатів дослідження. Дані,
отримані у роботі, можуть бути включені у зміст спецкурсів по психології
спорту.
Структура та обсяг роботи магістерської роботи визначається
поставленою метою, і складається зі вступу, основної частини, три розділи,
висновків, списку використаних джерел (40 найменувань) та додатків.
Магістерська робота викладена на 62 сторінках комп'ютерного тексту.
Основний зміст роботи викладено на 53 сторінках.
Зміст
ЗМІСТ
ВСТУП ………………………………………………………………. 3
РОЗДІЛ 1. ПСИХОЛОГІЧНА ПІДГОТОВКА ВОРОТОРІВ
У ФУТБОЛІ………………………………………………..
6
1.1. Сучасні системи психологічної підготовки
кваліфікованих воротарів футболістів……………………
6
1.2. Індивідуально-психологічні властивості воротарів-
футболістів, що визначають впевненість спортсмена…..
13
Висновок до першого розділу ……………………………. 23
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ………… 24
2.1. Методи дослідження……………………………………… 24
2.2. Організація дослідження…………………………………. 25
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗА ОНЛАЙН
ТЕСТЕВАННЯМ………………………………………….
26
3.1. Аналіз результатів дослідження за методикою В.
Ромека “Впевненість у
собі”……………………………………….
26
3.2. Аналіз результатів дослідження за методикою
«Тенденції у прийнятті рішень» (Decision Making
Tendency Inventory, DMTI)………………………………..
30
3.3. Аналіз результатів дослідження за методикою Шкала
депресії Бека (Beck's Depression Inventory, BDI)…………
37
Висновки до третього розділу…………………………….. 43
РОЗДІЛ 4. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ………………………… 46
ВИСНОВКИ……………………………………………………………….. 51
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………… 54
ДОДАТКИ……………………………………………………………….. 59
ВСТУП ………………………………………………………………. 3
РОЗДІЛ 1. ПСИХОЛОГІЧНА ПІДГОТОВКА ВОРОТОРІВ
У ФУТБОЛІ………………………………………………..
6
1.1. Сучасні системи психологічної підготовки
кваліфікованих воротарів футболістів……………………
6
1.2. Індивідуально-психологічні властивості воротарів-
футболістів, що визначають впевненість спортсмена…..
13
Висновок до першого розділу ……………………………. 23
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ………… 24
2.1. Методи дослідження……………………………………… 24
2.2. Організація дослідження…………………………………. 25
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗА ОНЛАЙН
ТЕСТЕВАННЯМ………………………………………….
26
3.1. Аналіз результатів дослідження за методикою В.
Ромека “Впевненість у
собі”……………………………………….
26
3.2. Аналіз результатів дослідження за методикою
«Тенденції у прийнятті рішень» (Decision Making
Tendency Inventory, DMTI)………………………………..
30
3.3. Аналіз результатів дослідження за методикою Шкала
депресії Бека (Beck's Depression Inventory, BDI)…………
37
Висновки до третього розділу…………………………….. 43
РОЗДІЛ 4. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ………………………… 46
ВИСНОВКИ……………………………………………………………….. 51
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………… 54
ДОДАТКИ……………………………………………………………….. 59
Покликання
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Jackson, S. A., Thomas, P. R., Marsh, H. W., & Smethurst, C. J. (2001).
Relationships between flow, self-concept, psychological skills, and
performance. Journal of Applied Sport Psychology, 13(2),
129–153. https://doi.org/10.1080/104132001753149865
2. Zinsser, N., Bunker, L.K, & Williams, J.M. Cognitive techniques for improving
performance and building confidence. In J.M. Williams (Ed.), Applied Sport
Psychology: Personal growth to peak performance (5th Ed.). McGraw-Hill
College, 2006.
54
3. Williams, J.M. and Krane, V. (2001) Psychological Characteristics of Peak
Performance. In: Williams, J.M., Ed., Applied Sport Psychology: Personal Growth
to Peak Performance, May Field Publishing Company, Mountain View, 137-144.
4. Poczwardowski, A., & Conroy, D. E. (2002). Coping responses to failure and
success among elite athletes and performing artists. Journal of Applied Sport
Psychology, 14(4), 313–329. https://doi.org/10.1080/10413200290103581
5. Zinsser, Nathaniel & Bunker, L. & Williams, J.M.. (2010). Cognitive techniques
for building confidence and enhancing performance. Applied sport psychology:
Personal growth to peak performance. 305-335.
6. Cresswell, S., & Hodge, K. (2004). Coping Skills: Role of Trait Sport
Confidence and Trait Anxiety. Perceptual and Motor Skills, 98(2), 433-
438. https://doi.org/10.2466/pms.98.2.433-438
7. Abbott, A., & Collins, D. (2004). Eliminating the Dichotomy between Theory
and Practice in Talent Identification and Development: Considering the Role of
Psychology. Journal of Sport Sciences, 22, 395-408.
https://doi.org/10.1080/02640410410001675324
8. Gould, D., Dieffenbach, K., & Moffett, A. (2002). Psychological characteristics
and their development in Olympic champions. Journal of Applied Sport
Psychology, 14(3), 172–204. https://doi.org/10.1080/10413200290103482
9. Crane, Andrew. (2001). Unpacking the Ethical Product. Journal of Business
Ethics. 30. 361-373. 10.1023/A:1010793013027.
10. Gould, Daniel & Dieffenbach, Kristen & Moffett, Aaron. (2002).
Psychological Characteristics and Their Development in Olympic Champions.
Journal of Applied Sport Psychology - J APPL SPORT PSYCHOL. 14. 172-204.
10.1080/10413200290103482.
11. Jackson, S. A., & Eklund, R. C. (2002). Assessing flow in physical activity: the
Flow State Scale-2 and Dispositional Flow Scale-2. Journal of Sport & Exercise
Psychology, 24(2), 133-150.
12. Dvorak J, Junge A, Chomiak J, Graf-Baumann T, Peterson L, Rösch D,
Hodgson R. Risk factor analysis for injuries in football players. Possibilities for a
55
prevention program. Am J Sports Med. 2000;28(5 Suppl):S69-74. doi:
10.1177/28.suppl_5.s-69. PMID: 11032110.
13. Weigand, D. A., & Stockham, K. J. (2000). The importance of analyzing
position-specific self-efficacy. Journal of sport behavior, 23(1), S. 61-69.
14. Bray SR, Martin KA, Widmeyer WN. The relationship between evaluative
concerns and sport competition state anxiety among youth skiers. J Sports Sci.
2000 May;18(5):353-61. doi: 10.1080/026404100402412. PMID: 10855681.
15. Rogerson, L. J., & Hrycaiko, D. W. (2002). Enhancing competitive
performance of ice hockey goaltenders using centering and self-talk. Journal of
Applied Sport Psychology, 14(1),
14–26. https://doi.org/10.1080/10413200209339008
16. Diaz, G. J., Fajen, B. R., & Phillips, F. (2012). Anticipation from biological
motion: the goalkeeper problem. Journal of Experimental Psychology: Human
Perception and Performance, 38(4), 848.
17. Savelsbergh, G. J., Van der Kamp, J., Williams, A. M., & Ward, P. (2005).
Anticipation and visual search behaviour in expert soccer goalkeepers.
Ergonomics, 48(11-14), 1686-1697.
18. Bishop, D. T., Wright, M. J., Jackson, R. C., & Abernethy, B. (2013). Neural
bases for anticipation skill in soccer: An fMRI study. Journal of Sport & Exercise
Psychology, 35(1), 98-109.
19. Maddi, S. R. (2006). Hardiness: The courage to grow from stresses. Journal of
Positive Psychology, 1, 160-168.
20. Gonçalves, E., Gonzaga, A. S., Cardoso, F. L., & Teoldo, I. (2015).
Anticipation in soccer: A systematic review. Human Movement, 16(2), 95-101.
21. Duckworth, A. L., Peterson, C., Matthews, M. D., & Kelly, D. R. (2007). Grit:
perseverance and passion for long-term goals. Journal of Personality and Social
Psychology, 92(6), 1087.
22. Horsley, D., Cockburn, E., & James, I. A. (2015). An exploration of
participation football coaches' philosophies from development to expression. Sport
& Exercise Psychology Review, 11(2), 22-36.
56
23. Savelsbergh, G. J., Williams, A. M., Kamp, J. V. D., & Ward, P. (2002). Visual
search, anticipation and expertise in soccer goalkeepers. Journal of Sports
Sciences, 20(3), 279-287.
24. Villemain, A., & Hauw, D. (2014). A situated analysis of football goalkeepers’
experiences in critical game situations. Perceptual & Motor Skills, 119(3), 811-
824.
25. Ward, P., & Williams, A. M. (2003). Perceptual and cognitive skill
development in soccer: The multidimensional nature of expert
performance. Journal of Sport and Exercise Psychology, 25(1), 93-111.
26. Shafizadeh, M., Lago-Penas, C., Gridley, A., & Platt, G. K. (2014). Temporal
analysis of losing possession of the ball leading to conceding a goal: A study of the
incidence of perturbation in soccer. International Journal of Sports Science &
Coaching, 9(4), 627-636.
27. Tedesqui, R. B., & Orlick, T. (2015). Brazilian elite soccer players: exploring
attentional focus in performance tasks and soccer positions. Sport
Psychologist, 29(1), 41-50.
28. Roca, A., Ford, P.R., McRobert, A.P., Williams, A.M. (2013). Perceptual-
cognitive skills and their interaction as a function of task constraints in soccer.
Journal of Sport Exercise Psychology, 35 (2), 144–155.
29. Conroy, D. E. (2004). The unique psychological meanings of multidimensional
fears of failing. Journal of Sport and Exercise Psychology, 26(3), 484.
30. Bangsbo, J., Iaia, F. M., & Krustrup, P. (2007). Metabolic response and fatigue
in soccer. International Journal of Sports Physiology and Performance, 2(2), 111.
31. Dicks, M., Button, C., Davids, K., Chow, J. Y., and Van der Kamp, J. (2017).
Keeping an eye on noisy movements: on different approaches to perceptual-motor
skill research and training. Sports Med. 47, 575–581. doi: 10.1007/s40279-016-
0600-3
32. Dicks, M., Davids, K., and Button, C. (2010b). Individual differences in the
visual control of intercepting a penalty kick in association football. Hum. Mov.
Sci. 29, 401–411. doi: 10.1016/j.humov.2010.02.008
57
33. Drust, B., and Green, M. (2013). Science and football: evaluating the influence
of science on performance. J. Sports Sci. 31, 1377–1382. doi:
10.1080/02640414.2013.828544
34. Williams, A. M., Janelle, C. M., and Davids, K. (2004). Constraints on the
search for visual information in sport. Int. J. Sport Exerc. Psychol. 2, 301–318.
35. Van der Kamp, J., Dicks, M., Navia, J. A., and Noël, B. (2018). Goalkeeping in
the soccer penalty kick: it is time we take affordance-based control seriously! Ger.
J. Exerc. Sport Res. 48, 169–175.
36. Piras, A., &Vickers, J.N. (2011). The effect of fixation transitions on quieteye
duration and performance in the soccer penalty kick: instep versus in side kicks.
CognitiveProcessing, 12, 245–255.
37. Pocock, C., Dicks, M., Thelwell, R.C., Chapman, M.,&Barker, J.B. (2017).
Usinganimagery intervention to train visual exploratory activity in elite academy
football players.JournalofApplied SportPsychology,4,1–17.
38. VanderKampJ(2006)Afield simulation study of theeffectiveness of penalty
kick strategies in soccer: late alteration of kick direction increase errors and reduce
accuracy. J Sports Sci 24:467–477
39.WilliamsAM,BurwitzL(1993) Advance cueutilization in soccer.
In:TeillyT,ClarysJ,StibbeA(eds)Science and football.E&
FNSpon,London,pp239–243
40. Morya E, RanvaudR, PinheiroWM(2003) Dynamics of visual feed back ina
laboratory simulation of a penalty kick. JSports Sci21:87–95
1. Jackson, S. A., Thomas, P. R., Marsh, H. W., & Smethurst, C. J. (2001).
Relationships between flow, self-concept, psychological skills, and
performance. Journal of Applied Sport Psychology, 13(2),
129–153. https://doi.org/10.1080/104132001753149865
2. Zinsser, N., Bunker, L.K, & Williams, J.M. Cognitive techniques for improving
performance and building confidence. In J.M. Williams (Ed.), Applied Sport
Psychology: Personal growth to peak performance (5th Ed.). McGraw-Hill
College, 2006.
54
3. Williams, J.M. and Krane, V. (2001) Psychological Characteristics of Peak
Performance. In: Williams, J.M., Ed., Applied Sport Psychology: Personal Growth
to Peak Performance, May Field Publishing Company, Mountain View, 137-144.
4. Poczwardowski, A., & Conroy, D. E. (2002). Coping responses to failure and
success among elite athletes and performing artists. Journal of Applied Sport
Psychology, 14(4), 313–329. https://doi.org/10.1080/10413200290103581
5. Zinsser, Nathaniel & Bunker, L. & Williams, J.M.. (2010). Cognitive techniques
for building confidence and enhancing performance. Applied sport psychology:
Personal growth to peak performance. 305-335.
6. Cresswell, S., & Hodge, K. (2004). Coping Skills: Role of Trait Sport
Confidence and Trait Anxiety. Perceptual and Motor Skills, 98(2), 433-
438. https://doi.org/10.2466/pms.98.2.433-438
7. Abbott, A., & Collins, D. (2004). Eliminating the Dichotomy between Theory
and Practice in Talent Identification and Development: Considering the Role of
Psychology. Journal of Sport Sciences, 22, 395-408.
https://doi.org/10.1080/02640410410001675324
8. Gould, D., Dieffenbach, K., & Moffett, A. (2002). Psychological characteristics
and their development in Olympic champions. Journal of Applied Sport
Psychology, 14(3), 172–204. https://doi.org/10.1080/10413200290103482
9. Crane, Andrew. (2001). Unpacking the Ethical Product. Journal of Business
Ethics. 30. 361-373. 10.1023/A:1010793013027.
10. Gould, Daniel & Dieffenbach, Kristen & Moffett, Aaron. (2002).
Psychological Characteristics and Their Development in Olympic Champions.
Journal of Applied Sport Psychology - J APPL SPORT PSYCHOL. 14. 172-204.
10.1080/10413200290103482.
11. Jackson, S. A., & Eklund, R. C. (2002). Assessing flow in physical activity: the
Flow State Scale-2 and Dispositional Flow Scale-2. Journal of Sport & Exercise
Psychology, 24(2), 133-150.
12. Dvorak J, Junge A, Chomiak J, Graf-Baumann T, Peterson L, Rösch D,
Hodgson R. Risk factor analysis for injuries in football players. Possibilities for a
55
prevention program. Am J Sports Med. 2000;28(5 Suppl):S69-74. doi:
10.1177/28.suppl_5.s-69. PMID: 11032110.
13. Weigand, D. A., & Stockham, K. J. (2000). The importance of analyzing
position-specific self-efficacy. Journal of sport behavior, 23(1), S. 61-69.
14. Bray SR, Martin KA, Widmeyer WN. The relationship between evaluative
concerns and sport competition state anxiety among youth skiers. J Sports Sci.
2000 May;18(5):353-61. doi: 10.1080/026404100402412. PMID: 10855681.
15. Rogerson, L. J., & Hrycaiko, D. W. (2002). Enhancing competitive
performance of ice hockey goaltenders using centering and self-talk. Journal of
Applied Sport Psychology, 14(1),
14–26. https://doi.org/10.1080/10413200209339008
16. Diaz, G. J., Fajen, B. R., & Phillips, F. (2012). Anticipation from biological
motion: the goalkeeper problem. Journal of Experimental Psychology: Human
Perception and Performance, 38(4), 848.
17. Savelsbergh, G. J., Van der Kamp, J., Williams, A. M., & Ward, P. (2005).
Anticipation and visual search behaviour in expert soccer goalkeepers.
Ergonomics, 48(11-14), 1686-1697.
18. Bishop, D. T., Wright, M. J., Jackson, R. C., & Abernethy, B. (2013). Neural
bases for anticipation skill in soccer: An fMRI study. Journal of Sport & Exercise
Psychology, 35(1), 98-109.
19. Maddi, S. R. (2006). Hardiness: The courage to grow from stresses. Journal of
Positive Psychology, 1, 160-168.
20. Gonçalves, E., Gonzaga, A. S., Cardoso, F. L., & Teoldo, I. (2015).
Anticipation in soccer: A systematic review. Human Movement, 16(2), 95-101.
21. Duckworth, A. L., Peterson, C., Matthews, M. D., & Kelly, D. R. (2007). Grit:
perseverance and passion for long-term goals. Journal of Personality and Social
Psychology, 92(6), 1087.
22. Horsley, D., Cockburn, E., & James, I. A. (2015). An exploration of
participation football coaches' philosophies from development to expression. Sport
& Exercise Psychology Review, 11(2), 22-36.
56
23. Savelsbergh, G. J., Williams, A. M., Kamp, J. V. D., & Ward, P. (2002). Visual
search, anticipation and expertise in soccer goalkeepers. Journal of Sports
Sciences, 20(3), 279-287.
24. Villemain, A., & Hauw, D. (2014). A situated analysis of football goalkeepers’
experiences in critical game situations. Perceptual & Motor Skills, 119(3), 811-
824.
25. Ward, P., & Williams, A. M. (2003). Perceptual and cognitive skill
development in soccer: The multidimensional nature of expert
performance. Journal of Sport and Exercise Psychology, 25(1), 93-111.
26. Shafizadeh, M., Lago-Penas, C., Gridley, A., & Platt, G. K. (2014). Temporal
analysis of losing possession of the ball leading to conceding a goal: A study of the
incidence of perturbation in soccer. International Journal of Sports Science &
Coaching, 9(4), 627-636.
27. Tedesqui, R. B., & Orlick, T. (2015). Brazilian elite soccer players: exploring
attentional focus in performance tasks and soccer positions. Sport
Psychologist, 29(1), 41-50.
28. Roca, A., Ford, P.R., McRobert, A.P., Williams, A.M. (2013). Perceptual-
cognitive skills and their interaction as a function of task constraints in soccer.
Journal of Sport Exercise Psychology, 35 (2), 144–155.
29. Conroy, D. E. (2004). The unique psychological meanings of multidimensional
fears of failing. Journal of Sport and Exercise Psychology, 26(3), 484.
30. Bangsbo, J., Iaia, F. M., & Krustrup, P. (2007). Metabolic response and fatigue
in soccer. International Journal of Sports Physiology and Performance, 2(2), 111.
31. Dicks, M., Button, C., Davids, K., Chow, J. Y., and Van der Kamp, J. (2017).
Keeping an eye on noisy movements: on different approaches to perceptual-motor
skill research and training. Sports Med. 47, 575–581. doi: 10.1007/s40279-016-
0600-3
32. Dicks, M., Davids, K., and Button, C. (2010b). Individual differences in the
visual control of intercepting a penalty kick in association football. Hum. Mov.
Sci. 29, 401–411. doi: 10.1016/j.humov.2010.02.008
57
33. Drust, B., and Green, M. (2013). Science and football: evaluating the influence
of science on performance. J. Sports Sci. 31, 1377–1382. doi:
10.1080/02640414.2013.828544
34. Williams, A. M., Janelle, C. M., and Davids, K. (2004). Constraints on the
search for visual information in sport. Int. J. Sport Exerc. Psychol. 2, 301–318.
35. Van der Kamp, J., Dicks, M., Navia, J. A., and Noël, B. (2018). Goalkeeping in
the soccer penalty kick: it is time we take affordance-based control seriously! Ger.
J. Exerc. Sport Res. 48, 169–175.
36. Piras, A., &Vickers, J.N. (2011). The effect of fixation transitions on quieteye
duration and performance in the soccer penalty kick: instep versus in side kicks.
CognitiveProcessing, 12, 245–255.
37. Pocock, C., Dicks, M., Thelwell, R.C., Chapman, M.,&Barker, J.B. (2017).
Usinganimagery intervention to train visual exploratory activity in elite academy
football players.JournalofApplied SportPsychology,4,1–17.
38. VanderKampJ(2006)Afield simulation study of theeffectiveness of penalty
kick strategies in soccer: late alteration of kick direction increase errors and reduce
accuracy. J Sports Sci 24:467–477
39.WilliamsAM,BurwitzL(1993) Advance cueutilization in soccer.
In:TeillyT,ClarysJ,StibbeA(eds)Science and football.E&
FNSpon,London,pp239–243
40. Morya E, RanvaudR, PinheiroWM(2003) Dynamics of visual feed back ina
laboratory simulation of a penalty kick. JSports Sci21:87–95