Некодифікована лексика у сучасному українськомовному телевізійному дискурсі
Автор(ка)
Колмакова Марія Олексіївна
Ступінь
Магістр
Група
ПФм-1-22-1.4з
Спеціальність
035 Українська мова і література
Кафедра
Кафедра української мови
Анотація
В магістерській роботі розглянуто стан телебачення у сучасній Україні, теоретичні поняття теледискурсу й особливості телемовлення. Проаналізовано використання різних видів некодифікованої лексики та їх особливості у теледискурсі, з'ясовано особливості семантики некодифікованої лексики, встановлено і висвітлено основні функції некодифікованих слів.
Ключові слова: некодифікована лексика, телевізійний дискурс, семантика, функції.
Ключові слова: некодифікована лексика, телевізійний дискурс, семантика, функції.
Зміст
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СТУДІЮВАННЯ СУЧАСНОГО ТЕЛЕВІЗІЙНОГО ДИСКУРСУ
1.1. Стан телебачення в Україні
1.2. Поняття "дискурс", "теледискурс" у сучасній науці
1.3. Особливості мови сучасного телебачення
Висновки до Розділу 1
РОЗДІЛ 2. НЕКОДИФІКОВАНА ЛЕКСИКА НА ВІТЧИЗНЯНОМУ ТЕЛЕБАЧЕННІ: ТИПИ, СТРУКТУРА І СЕМАНТИКА
2.1 Поняття "некодифікована лексика"
2.2 Різновиди некодифікованих слів на телебаченні
2.2.1. Загальномовні неологізми
2.2.2. Оказіоналізми
2.2.3. Колоквіалізми
2.2.4. Жаргонізми
2.2.5. Арготизми
2.2.6. Діалектизми
Висновки до Розділу 2
РОЗДІЛ 3. ФУНКЦІЇ НЕКОДИФІКОВАНОЇ ЛЕКСИКИ НА СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМОВНОМУ ТЕЛЕБАЧЕННІ
3.1 Поняття "функції" як лінгвістичної категорії на телебаченні
3.2 Номінативна функція
3.3 Гносеологічна функція
3.4 Експресивна функція
3.5 Імпресивна функція
3.6 Комунікативна функція
Висновки до Розділу 3
ВИСНОВКИ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СТУДІЮВАННЯ СУЧАСНОГО ТЕЛЕВІЗІЙНОГО ДИСКУРСУ
1.1. Стан телебачення в Україні
1.2. Поняття "дискурс", "теледискурс" у сучасній науці
1.3. Особливості мови сучасного телебачення
Висновки до Розділу 1
РОЗДІЛ 2. НЕКОДИФІКОВАНА ЛЕКСИКА НА ВІТЧИЗНЯНОМУ ТЕЛЕБАЧЕННІ: ТИПИ, СТРУКТУРА І СЕМАНТИКА
2.1 Поняття "некодифікована лексика"
2.2 Різновиди некодифікованих слів на телебаченні
2.2.1. Загальномовні неологізми
2.2.2. Оказіоналізми
2.2.3. Колоквіалізми
2.2.4. Жаргонізми
2.2.5. Арготизми
2.2.6. Діалектизми
Висновки до Розділу 2
РОЗДІЛ 3. ФУНКЦІЇ НЕКОДИФІКОВАНОЇ ЛЕКСИКИ НА СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМОВНОМУ ТЕЛЕБАЧЕННІ
3.1 Поняття "функції" як лінгвістичної категорії на телебаченні
3.2 Номінативна функція
3.3 Гносеологічна функція
3.4 Експресивна функція
3.5 Імпресивна функція
3.6 Комунікативна функція
Висновки до Розділу 3
ВИСНОВКИ
Покликання
1. Акайомова А. Політичний імідж та основні його характеристики. http://nbuv.gov.ua/UJRN/PoMe_2009_5_6. (дата звернення: 16.10.2023)
2. Александрова В. Мовленнєва культура сучасної молоді. Проблеми підготовки сучасного вчителя. 2013. № 8(2). С. 7-11.
3. Андрушків В. В. Телебачення в умовах диджиталізації. Держава та регіони. Серія : Соціальні комунікації. 2021. № 4. С. 18-25.
4. Андрющенко М. Невербальні чинники формування іміджу телеведучого. Мистецтвознавство України. 2013. Вип. 13. С. 176-184.
5. Андрющенко М. Ю. Творення іміджу телебачення України : автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.08 / Нац. ун-т ім. Т.Шевченка. Київ. 2005. 17 с.
6. Аркушин Г. Діалектизми у складі молодіжного жаргону. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Філологія. Соціальні комунікації. 2011. Вип. 24. С. 51-52.
7. Бабенко О. Засади підготовки військових тележурналістів України в умовах гібридної війни. Вісник Львівського університету. Серія : Журналістика. 2017. Вип. 42. С. 12-18.
8. Бабенко. В. Інформаційний перехід телебачення на нові платформи мовлення: український досвід. Вісник Львівського університету. Серія Журналістика. 2014. Випуск 39. С. 117–123
9. Бабенко В.В. Семіотичний інструментарій у комунікативній стратегії українського телебачення : автореф. дис... канд. наук із соц. комунікацій: 27.00.06 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. Інститут журналістики. Київ. 2008. 15 с.
10. Байрачна А. В. Неологізми як один із головних факторів розвитку української мови. Управління розвитком. 2014. № 12. С. 99-100.
11. Баранник Д.Х. Актуальні проблеми дослідження мови масової інформації. Мовознавство. 1983. №6. С. 13-17
12. Баранник, Д. Х. Народнорозмовний складник лексичної та фразеологічної систем національної мови (на захист розмовного стилю). Мовознавство. 2008. № 4-5. С. 18-31.
13. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики. К.: Академія. 2004. 244 с.
14. Бацевич Ф.С Термінологія комунікативної лінгвістики: аспекти дискурсивного підходу. Вісник Нац. ун-ту «Львів. політ». Серія «Проблеми української термінології». 2002. № 453. С. 30–34.
15. Бибик С. Колоквіалізація мови преси: нова норма чи саботаж культури спілкування? Культура слова. 2013. Вип. 79. С. 133-135.
16. Бєломоіна К. С. Регіональний рівень розвитку українського телебачення. Культура України. 2012. Вип. 39. С. 206-213. U
17. Бондаренко Т.Г. Технології формування сучасної телеаудиторії. Science and Education a New Dimension. Humanities and Social Science. 2016. IV (14).С.11-14.
18. Бондарчук Л.М. Лексична модель «стандарт-субстандарт-нонстандарт» у системі сучасної комп’ютерної субмови. Лексикографічний бюлетень. 2007. № 15. С. 146–151.
19. Борис Л. Український телепростір періоду незалежності. Теле- та радіожурналістика. 2020. Вип. 19. С. 131-138. 25
20. Брітікова К. В. Узуальне та оказіональне в інноваціях сучасної української мови: тенденції оновлення лексико-словотвірної категорії назв особи : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 / Донецький національний ун-т. Донецьк. 2007. – 305 с.
21. Бурдіна Е. О. Інформаційно-публіцистичні проекти українського телебачення: стильові тенденції. Наукові записки Інституту журналістики. 2013. Т. 52. С. 274-276.
22. Бурмака М.В. Технологія створення контактної телевізійної програми в контексті українського телебачення : Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.08 / Нац. ун-т ім. Т.Шевченка. Київ. 2004. 20 с.
23. Венгер І. Авторські програми в контексті комерційного телебачення. Теле- та радіожурналістика.
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tir_2014_13_25. (дата звернення: 23.09.2023)
24. Висоцька О. Л. Науковий дискурс у сучасних лінгвістичних дослідженнях. http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2018_8(1)__17. (дата звернення: 12.09.2023)
25. Вознюк О.С. Сучасний стан українських медіа. Нова інформаційна ситуація та тенденції альтернативного розвитку ЗМК в Україні. Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих учених 26 січня 2012 року. Острог. 2012. С. 7-20.
26. Гаврада І. Цензура як прояв недемократичності державності державної політики України у сфері засобів масової інформації. http://nbuv.gov.ua/UJRN/PoMe_2006_5_11. (дата звернення: 02.09.2023)
27. Галаджун З. Закон про мовні квоти для телебачення: новели, реакція практики, основні проблеми реалізації. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ZPNDZP_2017_7_15. (дата звернення: 05.10.2023)
28. Галів О. Я. Вплив повномасштабного вторгнення росії на тематичну та жанрову палітру телебачення. http://nbuv.gov.ua/UJRN/drsk_2022_4_7. (дата звернення: 17.10.2023)
29. Глазова О. П. Жарґон і сленг: як ставитись до них словеснику? http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/2651 (дата звернення: 17.10.2023)
30. Глуховцева К. Д. Складні питання сучасної української літературної мови. Вступ. Фонетика. Фонологія. Морфонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія. Старобельськ. 2021. Вид. 2-ге. 265 с.
31. Гоян В.В. Інформаційна телевізійна програма: типологічна характеристика, параметри діяльності журналіста : Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.08 /. Ун-т ім. Т.Шевченка. Ін-т журналістики. Київ. 1999. 19 с.
32. Грицай І. С. Мовні особливості сучасних засобів масової інформації. URL : URL: http://xn--e1aajfpcds8ay4h.com.ua/files/image/konf%209/konf%209_5_9.pdf (дата звернення: 16.10.2023)
33. Гурчіані Х. Телебачення як засіб втілення соціальної проблематики в інформаційному просторі України. http://nbuv.gov.ua/UJRN/obraz_2014_15_4. (дата звернення: 02.08.2023)
34. Дворянин П.Я. Новини на регіональному телебаченні: українськоцентрична парадигма: дис. … канд. наук із соц. комунікацій :27.00.04. Львів, 2016. 214 с.
35. Денискіна Г. О. Телевізійне мовлення в світлі лінгвістики тексту і аналізу дискурсу. Культура народов Причерноморья. 2002. № 31. С. 180–187
36. Димніч Н. Д. Двомовність телебачення України як наслідок системної мовної агресії Росії. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pvntsh_sl_2015_2_45. (дата звернення: 17.09.2023)
37. Доброва С. О. Здобутки та невирішені проблеми українського інтернет-телебачення. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzizh_2014_56_30. (дата звернення: 08.09.2023)
38. Доброва С.О. Реалії та перспективи розвитку українських регіональних інтернет-телеканалів. Масова комунікація: історія, сьогодення, перспективи: науково-практичний журнал. 2015. № 7 - 8 (6). С. 57 - 61.
39. Довбня, Л., Товкайло, Т. Неологізми та їх відтворення в інтернетних засобах масової комунікації.https://doi.org/10.31470/2518-7600-2022-14-209-232 (дата звернення: 01.11.2023)
40. Дудик С. Стилістика української мови. К : Альма-матер. 2005
41. Дутчак А. А. Передумови та історія виникнення онлайн-телебачення в Україні. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nz_2017_2_31. (дата звернення: 17.10.2023)
42. Жижома О. О. Українські й російські оказіоналізми у текстотвірному вимірі (на матеріалі творів українських та російських поетів-шістдесятників). Проблеми зіставної семантики. 2011. Вип. 10(2). С. 219-224
43. Жовтобрюх М. А. Курс сучасної української літературної мови : [у 2 ч.]. Київ : Рад. шк. 1965.
44. Зайцева О.М. Варіантність фонетичних та морфологічних норм у мові сучасного українського телебачення: автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 / Черкас. нац. ун-т ім. Богдана Хмельницького. Черкаси. 2021. 19 с.
45. Зайцева O. М. Морфонологічні явища в системі словотворення українського іменника (на матеріалі мовлення сучасного телебачення). URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sissm_2017_12_23. (дата звернення: 17.10.2023)
46. Зайцева О. М. Морфологічні варіанти в мові українського телебачення як показники взаємозалежності статики й динаміки мовної норми (на матеріалі телепередач за останні 10 років). http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vknlu_fil_2017_20_1_16. (дата звернення 12.10.2023)
47. Зубавіна І. Нові екранні технології: Специфіка комунікативної дії. Візуалізація світу як стратегія "нуль-дистанції". http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_myst_2004_1_19. (дата звернення: 12.10.2023)
48. Іванов В. Ф. Моніторинг провідних каналів українського телебачення (уроки президентських виборів 2012 р.)URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/is_2014_19_9. (дата звернення: 18.10.2023)
49. Історія телебачення [Електронний ресурс]. URL: http://korysne.co.ua/istoriya-telebachennya/ (URL: 18.09.2023)
50. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства. К : Мова і культура. 1986. 336 с.
51. Карпець Л. Словотвірне номінування осіб у спортивному жарґоні. Лінгвістичні студії. http://nbuv.gov.ua/UJRN/lingst_2011_23_11. (дата звернення: 17.11.2023)
52. Кислюк Л. Сучасна словотвірна норма української мови: мовна практика та кодифікація. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukrm_2012_1_7. (дата звернення: 08.10.2023)
53. Кицак Г. Характерні риси наукового дискурсу. http://nbuv.gov.ua/UJRN/lingst_2011_23_35 (дата звернення: 12.10.2023)
54. Клименко Н. Ф. Літературна норма і неологізми. Наукові записки НаУКМА. Філологічні науки. 2012. Т. 137. С. 53-58.
55. Ковалевський В. Сучасний стан і тенденції розвитку медіа-сфери України. Політичний менеджмент. 2009. № 5. С. 109-119.
56. Коваленко Б.О. Стилістично знижена лексика в мові сучасної української публіцистики : Автореф. дис... канд. філол. наук.: 10.02.01 / НАН України. Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні. Київ. 2003. 19 с.
57. Колодко. А Функції екранної культури та вплив на суспільну свідомість інформаційної продукції на українському телебаченні в період незалежності. Народознавчі зошити. 2016. № 2 (128). С. 466-472
58. Колядич М. В. Стан української мови на сучасному телебаченні. Матеріали XLVI науково-технічної конференції підрозділів ВНТУ. Вінниця. 2017.
59. Комарницька Т. К. Деструктивні явища в лексиці та граматиці мови українських і японських розважальних телешоу. Держава та регіони. Сер. Гуманітар. науки. 2019. № 2. С. 51-59.
60. Кондратенко Н. В. Неологізми в сучасному українському політичному дискурсі: семантико-словотвірний аспекті. Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Філологічні науки. 2014. Вип. 37. С. 151-156.
61. Костюк Ю. Афіксальне словотворення суспільно-політичної неолексики. Лінгвостилістичні студії. 2017. Вип. 7. С. 83–90.
62. Костюк Ю. Семантичні неологізми у суспільно-політичній лексиці української літературної мови. Магістерський науковий вісник. 2017. Вип. 27.С. 16–18.
63. Коць Т. А. Публіцистичний стиль початку XX століття як джерело формування синтаксичної норми. Мовознавство. 2013. № 1. С. 30-35.
64. Кухаренко В.А. Практикум з стилістики англійської мови. Вінниця : Нова книга. 2000. 160 с.
65. Ладоня К. Ю. Неологізми в українській мові: сутність, визначення, принципи класифікації та функціонування. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Філологія. 2018. Вип. 36(1). С. 38-40.
66. Левченко Т. М. Діалектизми як пейоративи у мові засобів масової інформації. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tidf_2020_31_8. (дата звернення: 19.10.2023)
67. Левченко Т. М. Диференціація діалектної лексики у мові засобів масової комунікації. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія : Філологія. Соціальні комунікації. Київ : Видавничий дім «Гельветика», 2019. Том 30 (69). № 4. Частина 1. С. 22–26.
68. Левченко Т. М. Розширення сфери застосування кримінального жаргону. International Academy Journal Web of Scholar. 2019. № 6 (36). С. 36-41.
69. Левченко Т. М. Субстандартна лексика в мові засобів масової комунікації: стилістика і прагматика: автореф. дис. на здобуття д. філол. н. : 10.02.01/ Волинський національний університет імені Лесі Українки. 2021 р. 220 с.
70. Лучик А. А. Динаміка мовної норми і проблеми кодифікації. Магістеріум. Мовознавчі студії. 2016. Вип. 62. С. 51-55.
71. Мазіпчук І.Ю. Естетично-розважальна функція на телебаченні: досвід зарубіжних телепроектів на українському медіа ринку. Young Scientist. 2017. №3 (43). С. 231-236.
72. Мащенко. І.Г. Телебачення України. Київ : Театра. 1998. 511 с.
73. Медведчук, А. В. Структура та властивості діалогу-розпитування як засобу іншомовної професійно орієнтованої комунікації майбутніх менеджерів з адміністративної діяльності. Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка. Психологія: збірник наукових праць. Київ. 2017. Вип. 1(10). С. 97–101
74. Метельська А.В. Роль невербальних комунікацій у формуванні іміджу політичного лідера. Актуальні проблеми філософії та соціології. С.215-218
75. Мисечко А.О Інформаційна телепрограма в Україні: традицій і трансформації: дис. кандидат. наук. : 27.00.01. Київ. 2016. 294 с.
76. Міклушка Є. Українське телебачення в умовах сучасної масової інформаційної ситуації у суспільстві. Вісник Львівського університету. Серія : Журналістика. 2019. Вип. 46. С. 101-106.
77. Мініч Л.С., Кучеренко Д.Ю. Порушення лексичних норм на українських телеканал як одна з проблем якісного ефірного молвення. Вісник Маріупольского державного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2019. С. 211-215.
78. Мойсієнко А.К.,. Бас-Кононенко О.В, Бондаренко В.В. та ін. Сучасна українська літературна мова: Лексикологія. Фонетика. Київ : Знання. 2010. 270 с.
79. Навальна М.І. Динаміка лексикону української періодики початку ХХІ ст. : Монографія. Київ. Інститут української мови : Видавничий дім Дмитра Бураго. 2011. 328 с.
80. Навальна М.І. Субстандартна лексика в мові сучасної художньої літератури. Гуманітарна освіта у технічних вищих навчальних закладах. 2012. Вип. 24. С. 112-122.
81. Нелюба А. М. Теорія і практика ділової мови. X. : Акта, 1997. 192 с.
82. Нечипір А. Білограць Х. Мовностилістичні помилки ведучих українських телеканалів. Мова і ЗМІ. 2019. С.129-135
83. Павленко А.Г. Поняття дискурсу в сучасному мовознавстві. Актуальнi питання фiлологiї та методики викладання мов. 2020. Випуск 3 (15) ч. 1. C. 129–136
84. Пепа В. Телебачення на війні. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tir_2015_14_55. (дата звернення: 15.09.2023)
85. Пилинський М.М. Мовна норма і стиль. Київ : Наук. Думка. 1976. 288 с.
86. Побєдоносцева І.Є. Телевізійний дискурс у культурному просторі постмодернізму : Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.04 / НАН України. Ін-т мистецтвознав., фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського. Київ. 2005. 21 с.
87. Поздрань Ю.В, Зозуля І. Норма як лінгвістичне поняття: динаміка та кодифікація. Chapter «Social communications». 2018. С. 379-402.
88. Поліщук О.С. Бондаренко Т.Б. Алиєва А.Д. Військова лексика як різновид спеціальної лексики в англійських та українських ЗМІ. Закарпатські філологічні студії. Розділ 11: спеціальне мовознавство. 2016. С. 299-303
89. Почепцов Г. Г. Теорія комунікації. К. : ВЦ “Київський університет”, 1999. С. 75–126
90. Пономаренко В. П. Новітні неологізми та іншомовні запозичення й проблеми культури української мови. Мова і культура. 2012. Вип. 15, т. 7. С. 181-185.
91. Пуцята І. Невербальна семіотика в телевізійній комунікації. Теле- та радіожурналістика. 2014. Вип. 13. С. 298 – 302
92. Процик І. Р. Спеціальна лексика в соціолекті українських футбольних фанатів. http://nbuv.gov.ua/UJRN/terv_2013_2(2)__24. (дата звернення: 10.10.2023)
93. Редько.Є.О. Українська мовна особистість і арґо (на прикладі семантичних назв осіб за спорідненістю і свояцтвом). Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія Філологічні науки. 2014. № 5. С. 212–218.
94. Романюк О.С. Дискурс як інтерактивна комунікативна діяльність. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2016. № 24. Т.1. С. 149-152.
95. Романюк О. С. Телевізійний дискурс як інтерактивний спосіб мовленнєвої взаємодії. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuufilol_2018_1_19. (дата звернення: 07.09.2023)
96. Руденко О. В. Особливості сучасного телевізійного мовлення. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvpupu_2011_13_45. (дата звернення: 15.09.2023)
97. Сандига Л. О. Англомовні неологізми у сфері інформаційних технологій. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mikks_2014_50(2)__52. (дата звернення: 02.10.2023)
98. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми. Полтава: Довкілля-К. 2008. 711 с.
99. Сережим К. Дискурс як соціолінгвальне явище: методогія, архітектоніка, варіативність (на матеріалах сучасної газетної публіцистики) : монографія. Київ. 2002. 392 с.
100. Симоніна Н. В. "Сюжет" як форма журналістського телевізійного матеріалу. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzizh_2013_51_21. (дата звернення: 06.10.2023)
101. Ситник І. В., Дискурс в сучасній лінгвістиці. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2020. № 46. Т. 2. С.123-126
102. Словник української мови: в 11 томах / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. К. : Наукова думка. 1970–1980 рр. Т. 1‒11.
103. Словник сучасного українського сленгу / [упоряд. Т. М. Кондратюк]. Х. : Фоліо, 2006. 350 с
104. Скільки українців користуються Інтернетом і скільки дивляться телебачення: статистика [Електронний ресурс]. URL: https://24tv.ua/skilki_ukrayintsiv_koristuyutsya... (дата звернення: 16.09.2023)
105. Солодар Л.В. Діалогічне мовлення — основний вид мовленнєвої діяльності при вивченні української мови як іноземної. Вісник ВПІ. 2010. Вип. 2. С. 163–167.
106. Список телеканалів України [Електронний ресурс]. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8
107. Спірідонова А. С., Панасюк Ю. В. Лексико-семантичні особливості колоквіалізмів у сучасній британській пресі. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. 2022. №1. Т. 31 (70). С.198-203
108. Ставицька Л. Арго, жаргон, сленг. Соціальна диференціація української мови. К. : Критика, 2005. 464 с.
109. Ставицька, Л. Український жарґон словник : містить близько 4070 слів і понад 700 стійких словосполучень. К. : Критика. 2005. 494 с.
110. Стешкіна Н.В. Жаргонізм в мові української преси. Управління розвитком. 2014. №12. С. 135 – 137
111. Стишов О. А. Семантичні неологізми в дискурсі українськомовних мас-медіа початку ХХІ століття. Філологічні студії. Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету. 2015. Вип. 13. С. 364-374.
112. Стишов О. А. Субстантивні композити-неологізми в мові сучасних українських ЗМІ. Філологічні студії. Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету. 2013. Вип. 9(2). С. 154-164.
110. Стишов О. А. Українська лексика кінця ХХ століття: (на матеріалі мови засобів мас. інформації) [Текст] / Олександр Анатолійович Стишов. 2-е вид., переробл. К. : Пугач, 2005. 388 с.
111. Струганець Л. Диференційні ознаки норми літературної мови. Культура слова. 2011. Вип. 74. С. 34-43.
112. Сусська О. О. Теоретико-методологічне осмислення функціоналу стрімінг-технологій у середовищі сучасних мас-медій. http://nbuv.gov.ua/UJRN/habit_2018_6_22. (дата звернення: 09.08.2023)
113. Сухорукова К. Діалектизм як засіб мовленнєвої характерності в створенні сценічного образу. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2020. №4. С.210-215.
114. Тищенко О. Лексикографічна інтерпретація нової та актуалізованої лексики в словниках мови письменників. Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. праць / Відпов. ред. к. філол. н. І. С. Гнатюк. Вип. 24. Київ. 2015. С. 71-77.
115. Ткаченко, О. Г., Сидоренко, О. П., Дудченко, Л. М. Регіональний сегмент у новинному контенті центрального телебачення України. https://doi.org/10.21272/Obraz.2021.1(35)-114-121 (дата звернення: 01.09.2023)
116. Торчинський, М. М. Кодифікація нормативних форм власних назв в українській мові. https://journals.oa.edu.ua/Philology/article/view/1838 (дата звернення: 16.09.2023)
117. Трачук Т. А. Культурно-просвітницька та культурно-рекреативна функції українського телебачення. Наукові записки [Національного університету "Острозька академія"]. Сер. : Культура і соціальні комунікації. 2012. Вип. 3. С. 3-11.
118. Трачук Т.А. Регіональні ЗМІ на сучасному етапі (нові реалії обласного телебачення). Масова комунікація: історія, сьогодення, перспективи: науково-практичний журнал. Луцьк. 2012. № 2 (2). С. 51 - 56.
119. Трегуб А. М. Експертна функція новітніх медіа: критерії ефективності. http://nbuv.gov.ua/UJRN/drsk_2014_1-2_29. (дата звернення: 07.10.2023)
120. Українська мова : енциклопедія / НАН України, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні. Ін-т укр. мови; редкол.: В. М. Русанівський [та ін.]. Вид. 2-ге, випр. і допов. К. : Вид-во "Українська енциклопедія" ім. М. П. Бажана. 2004. 820 с.
121. Українська мова : короткий тлумач. слов. лінгв. термінів / С. Я. Єрмоленко, С. П. Бибик, О. Г. Тодор; за ред. С. Я. Єрмоленко. Київ : Либідь. 2001. 221 с.
122. Усенко Ю.В. Становлення та розвиток українського телебачення як засобу масової комунікації : Автореф. дис... канд. іст. наук: 17.00.01 / Нац. ун-т культури і мистецтв. Київ. 2006. 20 с.
123. Форманова С. В., Боєва Е. В. Лінгвальні особливості теледискурсу: прагматичний аспект. Журналістика. Філологія. Медіаосвіта : зб. наук. пр. Полтава. 2014.
124. Хабермас Ю. Комунікативна дія і дискурс — дві форми повсякденної комунікації // Ситниченко Л. Першоджерела комунікативної філософії. Київ: Либідь, 1996. С. 84-90.
125. Холод О. М. Основи тележурналістики : курс лекцій. Київ : КиМУ. 2012. 121 с.
126. Цибко А. В. Лінгвосоціокультурні особливості теледискурсу та місце у них жанру ток-шоу. Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. 2016. № 29. С. 277-291.
127. Цімох Н.І. Трансформація жанрів телебачення України: автореф. дис. ... к. мист. : 26.00.01 / Київський національний університет культури і мистецтв. Київ. 2019. 218 с.
128. Чайковська О. Ю. Усне мовлення в телевізійних випусках новин. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoaf_2016_62_123 (дата звернення: 13.10.2023)
129. Черниш В. В. Навчання іншомовного діалогічного мовлення в аспекті компетентнісного підходу. http://nbuv.gov.ua/UJRN/im_2012_4_4. (дата звернення: 17.10.2023)
130. Чернявська Л.В. Комунікаційна модель медіапростору України : дис. д-ра наук із соц. комунікацій. : 27.00.01 / Національний ун-т. ім. Т.Шевченка. Київ. 2019. 445 с.
131. Шальман Т.М. Жанрові діалогічні форми сучасного українського телебачення : Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.08 / Нац. ун-т ім. Т.Шевченка. Ін-т журналістики. Київ. 2007. 19 с.
132. Шальман Т. М. Телевізійний діалог: комунікативні технології його побудови. Українське журналістикознавство. 2006. Вип. 7. С. 48–51.
133. Шепель Ю. Медіа-дискурс як засіб маніпулятивного впливу на читача. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. 2017. №3. С. 302-307.
134. Шульжук Н. В. Сленг як нелітературний пласт сучасної української лексики. Наукові записки [Національного університету "Острозька академія"]. Сер. : Філологічна. 2011. Вип. 21. С. 102-112.
135. Янкович М. В. Поняття дискурсу в гуманітарних науках та визначення терміна "дискурс" у лінгвістиці. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Філологія. 2015. Вип. 15(1). С. 123-126.
136. Янкович М.В. Поняття дискурсу в гуманітарних науках та визначення терміна «дискурс» у лінгвістиці. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2015. №15. Т.1. С.123-126.
137. Ятчук О.М. Інтерактивне телебачення: соціально-комунікаційні моделі та технології: монографія. Дніпро : УМСФ, 2018. 136 с.
138. Ятчук, О. Прямоефірне та інтерактивне мовлення: жанрові особливості. https://doi.org/10.21272/Obraz.2019.3(32)-126–135. (дата звернення: 17.10.2023)
139. Fraser B. What are the discourse markers? Journal of Pragmatics. 1999. №7 (31). Р. 931-952
140. Kitsa M. Nechypir A. Typical language mistakes on the ukrainian tv channels. Bulletin of Lviv Polytechnic National University. Series: Journalistic sciences. 2020. P. 211-271
141. Luo F., Zou L. The Functions and Meaning Potentials of Discourse Markers in the TV Talk Show Discourse. Journal of Pragmatics and Discourse Analysis. 2023. P. 36-46
142. Partridge E. Smaller Slang Dictionary. London. 1964. 204 p.
143. Putsiata I. S. Screen language: visual – expressive means of the television image. Science and Education a New Dimension. Humanities and Social Sciences. 2019. VII (33). I. P.90-93
144. Tolson A. Media talk: spoken discourse on TV and radio. Edinburgh. 2006. 196 p.
145. van Dijk T.A. Strategies of Discourse Comprehension. New York. 1983. 389 р.
2. Александрова В. Мовленнєва культура сучасної молоді. Проблеми підготовки сучасного вчителя. 2013. № 8(2). С. 7-11.
3. Андрушків В. В. Телебачення в умовах диджиталізації. Держава та регіони. Серія : Соціальні комунікації. 2021. № 4. С. 18-25.
4. Андрющенко М. Невербальні чинники формування іміджу телеведучого. Мистецтвознавство України. 2013. Вип. 13. С. 176-184.
5. Андрющенко М. Ю. Творення іміджу телебачення України : автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.08 / Нац. ун-т ім. Т.Шевченка. Київ. 2005. 17 с.
6. Аркушин Г. Діалектизми у складі молодіжного жаргону. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Філологія. Соціальні комунікації. 2011. Вип. 24. С. 51-52.
7. Бабенко О. Засади підготовки військових тележурналістів України в умовах гібридної війни. Вісник Львівського університету. Серія : Журналістика. 2017. Вип. 42. С. 12-18.
8. Бабенко. В. Інформаційний перехід телебачення на нові платформи мовлення: український досвід. Вісник Львівського університету. Серія Журналістика. 2014. Випуск 39. С. 117–123
9. Бабенко В.В. Семіотичний інструментарій у комунікативній стратегії українського телебачення : автореф. дис... канд. наук із соц. комунікацій: 27.00.06 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. Інститут журналістики. Київ. 2008. 15 с.
10. Байрачна А. В. Неологізми як один із головних факторів розвитку української мови. Управління розвитком. 2014. № 12. С. 99-100.
11. Баранник Д.Х. Актуальні проблеми дослідження мови масової інформації. Мовознавство. 1983. №6. С. 13-17
12. Баранник, Д. Х. Народнорозмовний складник лексичної та фразеологічної систем національної мови (на захист розмовного стилю). Мовознавство. 2008. № 4-5. С. 18-31.
13. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики. К.: Академія. 2004. 244 с.
14. Бацевич Ф.С Термінологія комунікативної лінгвістики: аспекти дискурсивного підходу. Вісник Нац. ун-ту «Львів. політ». Серія «Проблеми української термінології». 2002. № 453. С. 30–34.
15. Бибик С. Колоквіалізація мови преси: нова норма чи саботаж культури спілкування? Культура слова. 2013. Вип. 79. С. 133-135.
16. Бєломоіна К. С. Регіональний рівень розвитку українського телебачення. Культура України. 2012. Вип. 39. С. 206-213. U
17. Бондаренко Т.Г. Технології формування сучасної телеаудиторії. Science and Education a New Dimension. Humanities and Social Science. 2016. IV (14).С.11-14.
18. Бондарчук Л.М. Лексична модель «стандарт-субстандарт-нонстандарт» у системі сучасної комп’ютерної субмови. Лексикографічний бюлетень. 2007. № 15. С. 146–151.
19. Борис Л. Український телепростір періоду незалежності. Теле- та радіожурналістика. 2020. Вип. 19. С. 131-138. 25
20. Брітікова К. В. Узуальне та оказіональне в інноваціях сучасної української мови: тенденції оновлення лексико-словотвірної категорії назв особи : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 / Донецький національний ун-т. Донецьк. 2007. – 305 с.
21. Бурдіна Е. О. Інформаційно-публіцистичні проекти українського телебачення: стильові тенденції. Наукові записки Інституту журналістики. 2013. Т. 52. С. 274-276.
22. Бурмака М.В. Технологія створення контактної телевізійної програми в контексті українського телебачення : Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.08 / Нац. ун-т ім. Т.Шевченка. Київ. 2004. 20 с.
23. Венгер І. Авторські програми в контексті комерційного телебачення. Теле- та радіожурналістика.
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tir_2014_13_25. (дата звернення: 23.09.2023)
24. Висоцька О. Л. Науковий дискурс у сучасних лінгвістичних дослідженнях. http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2018_8(1)__17. (дата звернення: 12.09.2023)
25. Вознюк О.С. Сучасний стан українських медіа. Нова інформаційна ситуація та тенденції альтернативного розвитку ЗМК в Україні. Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих учених 26 січня 2012 року. Острог. 2012. С. 7-20.
26. Гаврада І. Цензура як прояв недемократичності державності державної політики України у сфері засобів масової інформації. http://nbuv.gov.ua/UJRN/PoMe_2006_5_11. (дата звернення: 02.09.2023)
27. Галаджун З. Закон про мовні квоти для телебачення: новели, реакція практики, основні проблеми реалізації. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ZPNDZP_2017_7_15. (дата звернення: 05.10.2023)
28. Галів О. Я. Вплив повномасштабного вторгнення росії на тематичну та жанрову палітру телебачення. http://nbuv.gov.ua/UJRN/drsk_2022_4_7. (дата звернення: 17.10.2023)
29. Глазова О. П. Жарґон і сленг: як ставитись до них словеснику? http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/2651 (дата звернення: 17.10.2023)
30. Глуховцева К. Д. Складні питання сучасної української літературної мови. Вступ. Фонетика. Фонологія. Морфонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія. Старобельськ. 2021. Вид. 2-ге. 265 с.
31. Гоян В.В. Інформаційна телевізійна програма: типологічна характеристика, параметри діяльності журналіста : Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.08 /. Ун-т ім. Т.Шевченка. Ін-т журналістики. Київ. 1999. 19 с.
32. Грицай І. С. Мовні особливості сучасних засобів масової інформації. URL : URL: http://xn--e1aajfpcds8ay4h.com.ua/files/image/konf%209/konf%209_5_9.pdf (дата звернення: 16.10.2023)
33. Гурчіані Х. Телебачення як засіб втілення соціальної проблематики в інформаційному просторі України. http://nbuv.gov.ua/UJRN/obraz_2014_15_4. (дата звернення: 02.08.2023)
34. Дворянин П.Я. Новини на регіональному телебаченні: українськоцентрична парадигма: дис. … канд. наук із соц. комунікацій :27.00.04. Львів, 2016. 214 с.
35. Денискіна Г. О. Телевізійне мовлення в світлі лінгвістики тексту і аналізу дискурсу. Культура народов Причерноморья. 2002. № 31. С. 180–187
36. Димніч Н. Д. Двомовність телебачення України як наслідок системної мовної агресії Росії. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pvntsh_sl_2015_2_45. (дата звернення: 17.09.2023)
37. Доброва С. О. Здобутки та невирішені проблеми українського інтернет-телебачення. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzizh_2014_56_30. (дата звернення: 08.09.2023)
38. Доброва С.О. Реалії та перспективи розвитку українських регіональних інтернет-телеканалів. Масова комунікація: історія, сьогодення, перспективи: науково-практичний журнал. 2015. № 7 - 8 (6). С. 57 - 61.
39. Довбня, Л., Товкайло, Т. Неологізми та їх відтворення в інтернетних засобах масової комунікації.https://doi.org/10.31470/2518-7600-2022-14-209-232 (дата звернення: 01.11.2023)
40. Дудик С. Стилістика української мови. К : Альма-матер. 2005
41. Дутчак А. А. Передумови та історія виникнення онлайн-телебачення в Україні. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nz_2017_2_31. (дата звернення: 17.10.2023)
42. Жижома О. О. Українські й російські оказіоналізми у текстотвірному вимірі (на матеріалі творів українських та російських поетів-шістдесятників). Проблеми зіставної семантики. 2011. Вип. 10(2). С. 219-224
43. Жовтобрюх М. А. Курс сучасної української літературної мови : [у 2 ч.]. Київ : Рад. шк. 1965.
44. Зайцева О.М. Варіантність фонетичних та морфологічних норм у мові сучасного українського телебачення: автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 / Черкас. нац. ун-т ім. Богдана Хмельницького. Черкаси. 2021. 19 с.
45. Зайцева O. М. Морфонологічні явища в системі словотворення українського іменника (на матеріалі мовлення сучасного телебачення). URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sissm_2017_12_23. (дата звернення: 17.10.2023)
46. Зайцева О. М. Морфологічні варіанти в мові українського телебачення як показники взаємозалежності статики й динаміки мовної норми (на матеріалі телепередач за останні 10 років). http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vknlu_fil_2017_20_1_16. (дата звернення 12.10.2023)
47. Зубавіна І. Нові екранні технології: Специфіка комунікативної дії. Візуалізація світу як стратегія "нуль-дистанції". http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_myst_2004_1_19. (дата звернення: 12.10.2023)
48. Іванов В. Ф. Моніторинг провідних каналів українського телебачення (уроки президентських виборів 2012 р.)URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/is_2014_19_9. (дата звернення: 18.10.2023)
49. Історія телебачення [Електронний ресурс]. URL: http://korysne.co.ua/istoriya-telebachennya/ (URL: 18.09.2023)
50. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства. К : Мова і культура. 1986. 336 с.
51. Карпець Л. Словотвірне номінування осіб у спортивному жарґоні. Лінгвістичні студії. http://nbuv.gov.ua/UJRN/lingst_2011_23_11. (дата звернення: 17.11.2023)
52. Кислюк Л. Сучасна словотвірна норма української мови: мовна практика та кодифікація. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukrm_2012_1_7. (дата звернення: 08.10.2023)
53. Кицак Г. Характерні риси наукового дискурсу. http://nbuv.gov.ua/UJRN/lingst_2011_23_35 (дата звернення: 12.10.2023)
54. Клименко Н. Ф. Літературна норма і неологізми. Наукові записки НаУКМА. Філологічні науки. 2012. Т. 137. С. 53-58.
55. Ковалевський В. Сучасний стан і тенденції розвитку медіа-сфери України. Політичний менеджмент. 2009. № 5. С. 109-119.
56. Коваленко Б.О. Стилістично знижена лексика в мові сучасної української публіцистики : Автореф. дис... канд. філол. наук.: 10.02.01 / НАН України. Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні. Київ. 2003. 19 с.
57. Колодко. А Функції екранної культури та вплив на суспільну свідомість інформаційної продукції на українському телебаченні в період незалежності. Народознавчі зошити. 2016. № 2 (128). С. 466-472
58. Колядич М. В. Стан української мови на сучасному телебаченні. Матеріали XLVI науково-технічної конференції підрозділів ВНТУ. Вінниця. 2017.
59. Комарницька Т. К. Деструктивні явища в лексиці та граматиці мови українських і японських розважальних телешоу. Держава та регіони. Сер. Гуманітар. науки. 2019. № 2. С. 51-59.
60. Кондратенко Н. В. Неологізми в сучасному українському політичному дискурсі: семантико-словотвірний аспекті. Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Філологічні науки. 2014. Вип. 37. С. 151-156.
61. Костюк Ю. Афіксальне словотворення суспільно-політичної неолексики. Лінгвостилістичні студії. 2017. Вип. 7. С. 83–90.
62. Костюк Ю. Семантичні неологізми у суспільно-політичній лексиці української літературної мови. Магістерський науковий вісник. 2017. Вип. 27.С. 16–18.
63. Коць Т. А. Публіцистичний стиль початку XX століття як джерело формування синтаксичної норми. Мовознавство. 2013. № 1. С. 30-35.
64. Кухаренко В.А. Практикум з стилістики англійської мови. Вінниця : Нова книга. 2000. 160 с.
65. Ладоня К. Ю. Неологізми в українській мові: сутність, визначення, принципи класифікації та функціонування. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Філологія. 2018. Вип. 36(1). С. 38-40.
66. Левченко Т. М. Діалектизми як пейоративи у мові засобів масової інформації. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tidf_2020_31_8. (дата звернення: 19.10.2023)
67. Левченко Т. М. Диференціація діалектної лексики у мові засобів масової комунікації. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія : Філологія. Соціальні комунікації. Київ : Видавничий дім «Гельветика», 2019. Том 30 (69). № 4. Частина 1. С. 22–26.
68. Левченко Т. М. Розширення сфери застосування кримінального жаргону. International Academy Journal Web of Scholar. 2019. № 6 (36). С. 36-41.
69. Левченко Т. М. Субстандартна лексика в мові засобів масової комунікації: стилістика і прагматика: автореф. дис. на здобуття д. філол. н. : 10.02.01/ Волинський національний університет імені Лесі Українки. 2021 р. 220 с.
70. Лучик А. А. Динаміка мовної норми і проблеми кодифікації. Магістеріум. Мовознавчі студії. 2016. Вип. 62. С. 51-55.
71. Мазіпчук І.Ю. Естетично-розважальна функція на телебаченні: досвід зарубіжних телепроектів на українському медіа ринку. Young Scientist. 2017. №3 (43). С. 231-236.
72. Мащенко. І.Г. Телебачення України. Київ : Театра. 1998. 511 с.
73. Медведчук, А. В. Структура та властивості діалогу-розпитування як засобу іншомовної професійно орієнтованої комунікації майбутніх менеджерів з адміністративної діяльності. Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка. Психологія: збірник наукових праць. Київ. 2017. Вип. 1(10). С. 97–101
74. Метельська А.В. Роль невербальних комунікацій у формуванні іміджу політичного лідера. Актуальні проблеми філософії та соціології. С.215-218
75. Мисечко А.О Інформаційна телепрограма в Україні: традицій і трансформації: дис. кандидат. наук. : 27.00.01. Київ. 2016. 294 с.
76. Міклушка Є. Українське телебачення в умовах сучасної масової інформаційної ситуації у суспільстві. Вісник Львівського університету. Серія : Журналістика. 2019. Вип. 46. С. 101-106.
77. Мініч Л.С., Кучеренко Д.Ю. Порушення лексичних норм на українських телеканал як одна з проблем якісного ефірного молвення. Вісник Маріупольского державного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2019. С. 211-215.
78. Мойсієнко А.К.,. Бас-Кононенко О.В, Бондаренко В.В. та ін. Сучасна українська літературна мова: Лексикологія. Фонетика. Київ : Знання. 2010. 270 с.
79. Навальна М.І. Динаміка лексикону української періодики початку ХХІ ст. : Монографія. Київ. Інститут української мови : Видавничий дім Дмитра Бураго. 2011. 328 с.
80. Навальна М.І. Субстандартна лексика в мові сучасної художньої літератури. Гуманітарна освіта у технічних вищих навчальних закладах. 2012. Вип. 24. С. 112-122.
81. Нелюба А. М. Теорія і практика ділової мови. X. : Акта, 1997. 192 с.
82. Нечипір А. Білограць Х. Мовностилістичні помилки ведучих українських телеканалів. Мова і ЗМІ. 2019. С.129-135
83. Павленко А.Г. Поняття дискурсу в сучасному мовознавстві. Актуальнi питання фiлологiї та методики викладання мов. 2020. Випуск 3 (15) ч. 1. C. 129–136
84. Пепа В. Телебачення на війні. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tir_2015_14_55. (дата звернення: 15.09.2023)
85. Пилинський М.М. Мовна норма і стиль. Київ : Наук. Думка. 1976. 288 с.
86. Побєдоносцева І.Є. Телевізійний дискурс у культурному просторі постмодернізму : Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.04 / НАН України. Ін-т мистецтвознав., фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського. Київ. 2005. 21 с.
87. Поздрань Ю.В, Зозуля І. Норма як лінгвістичне поняття: динаміка та кодифікація. Chapter «Social communications». 2018. С. 379-402.
88. Поліщук О.С. Бондаренко Т.Б. Алиєва А.Д. Військова лексика як різновид спеціальної лексики в англійських та українських ЗМІ. Закарпатські філологічні студії. Розділ 11: спеціальне мовознавство. 2016. С. 299-303
89. Почепцов Г. Г. Теорія комунікації. К. : ВЦ “Київський університет”, 1999. С. 75–126
90. Пономаренко В. П. Новітні неологізми та іншомовні запозичення й проблеми культури української мови. Мова і культура. 2012. Вип. 15, т. 7. С. 181-185.
91. Пуцята І. Невербальна семіотика в телевізійній комунікації. Теле- та радіожурналістика. 2014. Вип. 13. С. 298 – 302
92. Процик І. Р. Спеціальна лексика в соціолекті українських футбольних фанатів. http://nbuv.gov.ua/UJRN/terv_2013_2(2)__24. (дата звернення: 10.10.2023)
93. Редько.Є.О. Українська мовна особистість і арґо (на прикладі семантичних назв осіб за спорідненістю і свояцтвом). Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія Філологічні науки. 2014. № 5. С. 212–218.
94. Романюк О.С. Дискурс як інтерактивна комунікативна діяльність. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2016. № 24. Т.1. С. 149-152.
95. Романюк О. С. Телевізійний дискурс як інтерактивний спосіб мовленнєвої взаємодії. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuufilol_2018_1_19. (дата звернення: 07.09.2023)
96. Руденко О. В. Особливості сучасного телевізійного мовлення. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvpupu_2011_13_45. (дата звернення: 15.09.2023)
97. Сандига Л. О. Англомовні неологізми у сфері інформаційних технологій. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mikks_2014_50(2)__52. (дата звернення: 02.10.2023)
98. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми. Полтава: Довкілля-К. 2008. 711 с.
99. Сережим К. Дискурс як соціолінгвальне явище: методогія, архітектоніка, варіативність (на матеріалах сучасної газетної публіцистики) : монографія. Київ. 2002. 392 с.
100. Симоніна Н. В. "Сюжет" як форма журналістського телевізійного матеріалу. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzizh_2013_51_21. (дата звернення: 06.10.2023)
101. Ситник І. В., Дискурс в сучасній лінгвістиці. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2020. № 46. Т. 2. С.123-126
102. Словник української мови: в 11 томах / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. К. : Наукова думка. 1970–1980 рр. Т. 1‒11.
103. Словник сучасного українського сленгу / [упоряд. Т. М. Кондратюк]. Х. : Фоліо, 2006. 350 с
104. Скільки українців користуються Інтернетом і скільки дивляться телебачення: статистика [Електронний ресурс]. URL: https://24tv.ua/skilki_ukrayintsiv_koristuyutsya... (дата звернення: 16.09.2023)
105. Солодар Л.В. Діалогічне мовлення — основний вид мовленнєвої діяльності при вивченні української мови як іноземної. Вісник ВПІ. 2010. Вип. 2. С. 163–167.
106. Список телеканалів України [Електронний ресурс]. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8
107. Спірідонова А. С., Панасюк Ю. В. Лексико-семантичні особливості колоквіалізмів у сучасній британській пресі. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. 2022. №1. Т. 31 (70). С.198-203
108. Ставицька Л. Арго, жаргон, сленг. Соціальна диференціація української мови. К. : Критика, 2005. 464 с.
109. Ставицька, Л. Український жарґон словник : містить близько 4070 слів і понад 700 стійких словосполучень. К. : Критика. 2005. 494 с.
110. Стешкіна Н.В. Жаргонізм в мові української преси. Управління розвитком. 2014. №12. С. 135 – 137
111. Стишов О. А. Семантичні неологізми в дискурсі українськомовних мас-медіа початку ХХІ століття. Філологічні студії. Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету. 2015. Вип. 13. С. 364-374.
112. Стишов О. А. Субстантивні композити-неологізми в мові сучасних українських ЗМІ. Філологічні студії. Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету. 2013. Вип. 9(2). С. 154-164.
110. Стишов О. А. Українська лексика кінця ХХ століття: (на матеріалі мови засобів мас. інформації) [Текст] / Олександр Анатолійович Стишов. 2-е вид., переробл. К. : Пугач, 2005. 388 с.
111. Струганець Л. Диференційні ознаки норми літературної мови. Культура слова. 2011. Вип. 74. С. 34-43.
112. Сусська О. О. Теоретико-методологічне осмислення функціоналу стрімінг-технологій у середовищі сучасних мас-медій. http://nbuv.gov.ua/UJRN/habit_2018_6_22. (дата звернення: 09.08.2023)
113. Сухорукова К. Діалектизм як засіб мовленнєвої характерності в створенні сценічного образу. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2020. №4. С.210-215.
114. Тищенко О. Лексикографічна інтерпретація нової та актуалізованої лексики в словниках мови письменників. Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. праць / Відпов. ред. к. філол. н. І. С. Гнатюк. Вип. 24. Київ. 2015. С. 71-77.
115. Ткаченко, О. Г., Сидоренко, О. П., Дудченко, Л. М. Регіональний сегмент у новинному контенті центрального телебачення України. https://doi.org/10.21272/Obraz.2021.1(35)-114-121 (дата звернення: 01.09.2023)
116. Торчинський, М. М. Кодифікація нормативних форм власних назв в українській мові. https://journals.oa.edu.ua/Philology/article/view/1838 (дата звернення: 16.09.2023)
117. Трачук Т. А. Культурно-просвітницька та культурно-рекреативна функції українського телебачення. Наукові записки [Національного університету "Острозька академія"]. Сер. : Культура і соціальні комунікації. 2012. Вип. 3. С. 3-11.
118. Трачук Т.А. Регіональні ЗМІ на сучасному етапі (нові реалії обласного телебачення). Масова комунікація: історія, сьогодення, перспективи: науково-практичний журнал. Луцьк. 2012. № 2 (2). С. 51 - 56.
119. Трегуб А. М. Експертна функція новітніх медіа: критерії ефективності. http://nbuv.gov.ua/UJRN/drsk_2014_1-2_29. (дата звернення: 07.10.2023)
120. Українська мова : енциклопедія / НАН України, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні. Ін-т укр. мови; редкол.: В. М. Русанівський [та ін.]. Вид. 2-ге, випр. і допов. К. : Вид-во "Українська енциклопедія" ім. М. П. Бажана. 2004. 820 с.
121. Українська мова : короткий тлумач. слов. лінгв. термінів / С. Я. Єрмоленко, С. П. Бибик, О. Г. Тодор; за ред. С. Я. Єрмоленко. Київ : Либідь. 2001. 221 с.
122. Усенко Ю.В. Становлення та розвиток українського телебачення як засобу масової комунікації : Автореф. дис... канд. іст. наук: 17.00.01 / Нац. ун-т культури і мистецтв. Київ. 2006. 20 с.
123. Форманова С. В., Боєва Е. В. Лінгвальні особливості теледискурсу: прагматичний аспект. Журналістика. Філологія. Медіаосвіта : зб. наук. пр. Полтава. 2014.
124. Хабермас Ю. Комунікативна дія і дискурс — дві форми повсякденної комунікації // Ситниченко Л. Першоджерела комунікативної філософії. Київ: Либідь, 1996. С. 84-90.
125. Холод О. М. Основи тележурналістики : курс лекцій. Київ : КиМУ. 2012. 121 с.
126. Цибко А. В. Лінгвосоціокультурні особливості теледискурсу та місце у них жанру ток-шоу. Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. 2016. № 29. С. 277-291.
127. Цімох Н.І. Трансформація жанрів телебачення України: автореф. дис. ... к. мист. : 26.00.01 / Київський національний університет культури і мистецтв. Київ. 2019. 218 с.
128. Чайковська О. Ю. Усне мовлення в телевізійних випусках новин. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoaf_2016_62_123 (дата звернення: 13.10.2023)
129. Черниш В. В. Навчання іншомовного діалогічного мовлення в аспекті компетентнісного підходу. http://nbuv.gov.ua/UJRN/im_2012_4_4. (дата звернення: 17.10.2023)
130. Чернявська Л.В. Комунікаційна модель медіапростору України : дис. д-ра наук із соц. комунікацій. : 27.00.01 / Національний ун-т. ім. Т.Шевченка. Київ. 2019. 445 с.
131. Шальман Т.М. Жанрові діалогічні форми сучасного українського телебачення : Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.08 / Нац. ун-т ім. Т.Шевченка. Ін-т журналістики. Київ. 2007. 19 с.
132. Шальман Т. М. Телевізійний діалог: комунікативні технології його побудови. Українське журналістикознавство. 2006. Вип. 7. С. 48–51.
133. Шепель Ю. Медіа-дискурс як засіб маніпулятивного впливу на читача. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. 2017. №3. С. 302-307.
134. Шульжук Н. В. Сленг як нелітературний пласт сучасної української лексики. Наукові записки [Національного університету "Острозька академія"]. Сер. : Філологічна. 2011. Вип. 21. С. 102-112.
135. Янкович М. В. Поняття дискурсу в гуманітарних науках та визначення терміна "дискурс" у лінгвістиці. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Філологія. 2015. Вип. 15(1). С. 123-126.
136. Янкович М.В. Поняття дискурсу в гуманітарних науках та визначення терміна «дискурс» у лінгвістиці. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2015. №15. Т.1. С.123-126.
137. Ятчук О.М. Інтерактивне телебачення: соціально-комунікаційні моделі та технології: монографія. Дніпро : УМСФ, 2018. 136 с.
138. Ятчук, О. Прямоефірне та інтерактивне мовлення: жанрові особливості. https://doi.org/10.21272/Obraz.2019.3(32)-126–135. (дата звернення: 17.10.2023)
139. Fraser B. What are the discourse markers? Journal of Pragmatics. 1999. №7 (31). Р. 931-952
140. Kitsa M. Nechypir A. Typical language mistakes on the ukrainian tv channels. Bulletin of Lviv Polytechnic National University. Series: Journalistic sciences. 2020. P. 211-271
141. Luo F., Zou L. The Functions and Meaning Potentials of Discourse Markers in the TV Talk Show Discourse. Journal of Pragmatics and Discourse Analysis. 2023. P. 36-46
142. Partridge E. Smaller Slang Dictionary. London. 1964. 204 p.
143. Putsiata I. S. Screen language: visual – expressive means of the television image. Science and Education a New Dimension. Humanities and Social Sciences. 2019. VII (33). I. P.90-93
144. Tolson A. Media talk: spoken discourse on TV and radio. Edinburgh. 2006. 196 p.
145. van Dijk T.A. Strategies of Discourse Comprehension. New York. 1983. 389 р.