Кант
Автор(ка)
Кошевська Яна Вікторівна
Ступінь
Бакалавр
Група
Філб-1-20-4.0д
Спеціальність
033 Філософія
Кафедра
Кафедра філософії та релігієзнавства
Анотація
Акутальність теми дослідження. Дане дослідження присвячено дослідженню праць Іммануїла Канта, видатного німецького філософа, чиї ідеї суттєво вплинули на сучасну філософію. Лекції Канта пропонують новий погляд на його філософський розвиток, прояснюють моменти, що можуть залишатися незрозумілими в опублікованих текстах, висвітлюють теми, які не були розглянуті в основних працях, і детально відображають інтелектуальне тло його епохи. Крім того, лекції часто є більш доступними для розуміння, ніж його друковані роботи.
Кантівська етика представляє собою набір універсальних моральних принципів, які застосовуються до всіх людей незалежно від контексту чи ситуації. Кантіанство також включає різноманітні філософські напрямки, які поділяють прагнення Канта досліджувати природу та межі людського знання з метою піднесення філософії до рівня науки.
Філософія Канта поділяється на дві основні сфери: теоретичну та практичну. Теоретична філософія охоплює метафізику, гносеологію та логіку, тоді як практична включає моральну та політичну філософію. У "Критиці чистого розуму" Кант намагався встановити межі людського пізнання, досліджуючи природу та обсяг наших пізнавальних здібностей. Він стверджував, що люди мають вроджені категорії розуміння, які структурують наш досвід пізнання світу, і що ці категорії обмежують нашу здатність пізнавати речі поза межами можливого досвіду.
У своїй "Критиці практичного розуму" Іммануїл Кант зосередився на моральній філософії, аргументуючи, що моральність ґрунтується не на емпіричних спостереженнях чи суб'єктивних почуттях, а на раціональних принципах, які є універсально застосовними до всіх розумних істот. Він стверджував, що моральний закон виступає як категоричний імператив, що означає його безумовність і незалежність від будь-якої конкретної мети, виступаючи як обов'язкова вимога самого розуму.
Політична філософія Канта базувалася на концепції суспільного договору, за яким індивіди утворюють суспільство, добровільно погоджуючись відмовитися від деяких своїх індивідуальних прав в обмін на захист і вигоди від життя в спільноті. Кант вважав, що мета держави полягає в захисті прав і свобод її громадян, а легітимність влади ґрунтується на згоді керованих.
Крім своєї теоретичної та практичної філософії, Кант зробив значний внесок у філософію естетики, або вивчення краси та мистецтва. У своїй "Критиці здатності судження" він стверджував, що переживання краси є безкорисливою насолодою, яка виникає завдяки гармонійному взаємозв'язку між нашими пізнавальними здібностями та об'єктами, які ми сприймаємо. Кант вважав, що мистецтво відіграє особливу роль у житті людини, оскільки дозволяє нам відчувати красу природи та людської форми у спосіб, що виходить за межі простої корисності чи практичності.
Ідеї Канта мали глибокий вплив на сучасну філософію, і його вплив простежується в широкому спектрі філософських галузей, включаючи етику, епістемологію, метафізику та політичну філософію. Його акцент на важливості розуму, універсальності моральних принципів та межах людського пізнання продовжують формувати сучасні філософські дебати, а його праці залишаються обов'язковим читанням для всіх, хто зацікавлений у розумінні природи людського мислення, дії та суспільства.
Кантівські читання надають багате і складне розуміння природи людського знання, моралі та політики, які продовжують мати значний вплив на сучасну філософію. Їхнє значення важко переоцінити, адже вони не лише розкривають нові аспекти філософських ідей Канта, але й пропонують глибокий аналіз основних принципів, що формують сучасні етичні та політичні дискурси.
Загалом, кантівське прочитання відкриває багатий і нюансований погляд на складність людського досвіду та природу реальності. Кантова ретельність у дослідженні меж розуму та ролі моралі в житті людини залишила довговічну спадщину, яка продовжує формувати філософські пошуки і донині. Його ідеї залишаються важливими як для академічних досліджень, так і для повсякденного морального розуміння, демонструючи непересічну силу розуму та етичних принципів у сучасному світі.
Мета дипломної роботи полягає у систематизації та аналізі природничо-наукових та філософських поглядів Іммануїла Канта з метою визначення їх впливу на розвиток науки та філософії.
Основні завдання роботи:
• Виокремити основні положення природничо-наукових ідей Канта та їх значення для розвитку науки.
• Проаналізувати філософські погляди І.Канта, зокрема його морально-етичних концепцій.
• Визначити етичні погляди Канта та їх вплив на сучасну науку, філософію та етику.
Об'єктом дослідження є природничо-наукові та філософські погляди І.Канта, які відображають його уявлення про природу, науку та мораль.
Предметом дослідження є аналіз конкретних ідей та концепцій, що містяться в наукових та філософських працях І.Канта.
Методи дослідження включають аналіз, узагальнення та систематизацію наукової літератури з теми, порівняльний аналіз поглядів І.Канта з іншими філософськими концепціями, логіко-філософський аналіз текстів І.Канта.
Наукова значимість дипломної роботи полягає у розкритті та систематизації важливих аспектів природничо-наукових та філософських поглядів І.Канта, їх впливу на розвиток науки та філософії. Даною постатю в науковій літературі займались: В. Денисенко, Павлов, В. В. Ярошовець, Манфред Ґаєр, Мироненко О. М, Т. С. Павлова, О. Мартиненко, О. Смігунова, О. Шепетяк, О. Мартиненко.
Дана дипломна робота складається з вступу, трьох розділів, що розподілені на підрозділи, висновків та списку використаних джерел в кількості 35. Розміщена дана робота на 70 сторінках.
Кантівська етика представляє собою набір універсальних моральних принципів, які застосовуються до всіх людей незалежно від контексту чи ситуації. Кантіанство також включає різноманітні філософські напрямки, які поділяють прагнення Канта досліджувати природу та межі людського знання з метою піднесення філософії до рівня науки.
Філософія Канта поділяється на дві основні сфери: теоретичну та практичну. Теоретична філософія охоплює метафізику, гносеологію та логіку, тоді як практична включає моральну та політичну філософію. У "Критиці чистого розуму" Кант намагався встановити межі людського пізнання, досліджуючи природу та обсяг наших пізнавальних здібностей. Він стверджував, що люди мають вроджені категорії розуміння, які структурують наш досвід пізнання світу, і що ці категорії обмежують нашу здатність пізнавати речі поза межами можливого досвіду.
У своїй "Критиці практичного розуму" Іммануїл Кант зосередився на моральній філософії, аргументуючи, що моральність ґрунтується не на емпіричних спостереженнях чи суб'єктивних почуттях, а на раціональних принципах, які є універсально застосовними до всіх розумних істот. Він стверджував, що моральний закон виступає як категоричний імператив, що означає його безумовність і незалежність від будь-якої конкретної мети, виступаючи як обов'язкова вимога самого розуму.
Політична філософія Канта базувалася на концепції суспільного договору, за яким індивіди утворюють суспільство, добровільно погоджуючись відмовитися від деяких своїх індивідуальних прав в обмін на захист і вигоди від життя в спільноті. Кант вважав, що мета держави полягає в захисті прав і свобод її громадян, а легітимність влади ґрунтується на згоді керованих.
Крім своєї теоретичної та практичної філософії, Кант зробив значний внесок у філософію естетики, або вивчення краси та мистецтва. У своїй "Критиці здатності судження" він стверджував, що переживання краси є безкорисливою насолодою, яка виникає завдяки гармонійному взаємозв'язку між нашими пізнавальними здібностями та об'єктами, які ми сприймаємо. Кант вважав, що мистецтво відіграє особливу роль у житті людини, оскільки дозволяє нам відчувати красу природи та людської форми у спосіб, що виходить за межі простої корисності чи практичності.
Ідеї Канта мали глибокий вплив на сучасну філософію, і його вплив простежується в широкому спектрі філософських галузей, включаючи етику, епістемологію, метафізику та політичну філософію. Його акцент на важливості розуму, універсальності моральних принципів та межах людського пізнання продовжують формувати сучасні філософські дебати, а його праці залишаються обов'язковим читанням для всіх, хто зацікавлений у розумінні природи людського мислення, дії та суспільства.
Кантівські читання надають багате і складне розуміння природи людського знання, моралі та політики, які продовжують мати значний вплив на сучасну філософію. Їхнє значення важко переоцінити, адже вони не лише розкривають нові аспекти філософських ідей Канта, але й пропонують глибокий аналіз основних принципів, що формують сучасні етичні та політичні дискурси.
Загалом, кантівське прочитання відкриває багатий і нюансований погляд на складність людського досвіду та природу реальності. Кантова ретельність у дослідженні меж розуму та ролі моралі в житті людини залишила довговічну спадщину, яка продовжує формувати філософські пошуки і донині. Його ідеї залишаються важливими як для академічних досліджень, так і для повсякденного морального розуміння, демонструючи непересічну силу розуму та етичних принципів у сучасному світі.
Мета дипломної роботи полягає у систематизації та аналізі природничо-наукових та філософських поглядів Іммануїла Канта з метою визначення їх впливу на розвиток науки та філософії.
Основні завдання роботи:
• Виокремити основні положення природничо-наукових ідей Канта та їх значення для розвитку науки.
• Проаналізувати філософські погляди І.Канта, зокрема його морально-етичних концепцій.
• Визначити етичні погляди Канта та їх вплив на сучасну науку, філософію та етику.
Об'єктом дослідження є природничо-наукові та філософські погляди І.Канта, які відображають його уявлення про природу, науку та мораль.
Предметом дослідження є аналіз конкретних ідей та концепцій, що містяться в наукових та філософських працях І.Канта.
Методи дослідження включають аналіз, узагальнення та систематизацію наукової літератури з теми, порівняльний аналіз поглядів І.Канта з іншими філософськими концепціями, логіко-філософський аналіз текстів І.Канта.
Наукова значимість дипломної роботи полягає у розкритті та систематизації важливих аспектів природничо-наукових та філософських поглядів І.Канта, їх впливу на розвиток науки та філософії. Даною постатю в науковій літературі займались: В. Денисенко, Павлов, В. В. Ярошовець, Манфред Ґаєр, Мироненко О. М, Т. С. Павлова, О. Мартиненко, О. Смігунова, О. Шепетяк, О. Мартиненко.
Дана дипломна робота складається з вступу, трьох розділів, що розподілені на підрозділи, висновків та списку використаних джерел в кількості 35. Розміщена дана робота на 70 сторінках.
Зміст
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИЧО-НАУКОВИХ ІДЕЙ І. КАНТА 6
1.1. Значення природничих поглядів Іманнуїла Канта для розвитку європейської науки 6
1.2. Особливості природничих поглядів в контексті трансцендентної естетики І. Канта 17
РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФІЛОСОФСЬКИХ ПОГЛЯДІВ І. КАНТА 27
2.1. Загальний огляд кантівської філософії 27
2.2. Концепція філософського гносеологічного перевороту Іммануїла Канта 46
РОЗДІЛ 3. МОРАЛЬНО ЕТИЧНІ ПОГЛЯДИ ІММАНУЇЛА КАНТА В СИСТЕМІ КАНТІВСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ 52
ВИСНОВКИ 69
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 71
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИЧО-НАУКОВИХ ІДЕЙ І. КАНТА 6
1.1. Значення природничих поглядів Іманнуїла Канта для розвитку європейської науки 6
1.2. Особливості природничих поглядів в контексті трансцендентної естетики І. Канта 17
РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФІЛОСОФСЬКИХ ПОГЛЯДІВ І. КАНТА 27
2.1. Загальний огляд кантівської філософії 27
2.2. Концепція філософського гносеологічного перевороту Іммануїла Канта 46
РОЗДІЛ 3. МОРАЛЬНО ЕТИЧНІ ПОГЛЯДИ ІММАНУЇЛА КАНТА В СИСТЕМІ КАНТІВСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ 52
ВИСНОВКИ 69
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 71
Покликання
1. Immanuel Kant: Allgemeine Naturgeschichte und Theorie des Himmels. mit Nachwort (S. 147–212) von Jürgen Hamel, 4., erw. Aufl., Frankfurt am Main 2005, 2009
2. Павлов, В. (2004). Простір та час як епістемологічні перепони пізнання. Мультиверсум. Філософський альманах, 41, 175–183.
3. Манфред Ґаєр. Світ Канта. Пер. з німецької Лесі Харченко — Київ: видавництво «Юніверс», 2007. — 336 с
4. Історія філософії: Підручник / за ред. Володимира Івановича Ярошовця – К., 2002.
5. Оргіш В. П. ГНОСЕОЛОГІЯ КАНТА І ТЕОЛОГІЧНИЙ МОДЕРНІЗМ. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПРАВОВИХ, ЕКОНОМІЧНИХ ТА ГУМАНІТАРНИХ НАУК. 2021. № 3. С. 32–3. URL: http://n.bipip.by/nauka/konferencii/11/3.pdf#page=33" class="hcphp-link">http://n.bipip.by/nauka/konferencii/11/3.pdf#page=33
6. Ґаєр, М. Світ Канта: Біографія. Київ: Юніверс. ˗ 2007
7. Кадикало, А. Аспекти трансформації орієнтирів наукового мислення. Практична філософія, 4. ˗ 2016. , 134–140.
8. Кант, Іммануїл. Критика чистого розуму [текст] / Іммануїл Кант; [пер. з нім., примітки, Ігор Бурковський]. – К. : Юніверс, 2000. – 504 с. – (Філософська думка).
9. Bitbol, M., Kerszberg, P., Petitot, J. (2009). Constituting Objectivity. Transcendental Perspectives on Modern Physics. Dordrecht: Springer.
10. Shabel, L. (2003). Reflections on Kant’s concept (and intuition) of space. Studies in History and Philosophy of Science, 34, 45–57.
11. Vinci, C. T. (2015). Space, Geometry, and Kant`s Transcendental Deduction of the Categories. Oxford University Press.
12. Bitbol, M., Kerszberg, P., Petitot, J. (2009). Constituting Objectivity. Transcendental Perspectives on Modern Physics. Dordrecht: Springer.
13. Мироненко О. М. Кант Іммануїл. Юридична енциклопедія: В 6 т. Т.3. С.34-35.
14. Попович Т.П. Класифікація обовязків згідно вчення І. Канта. Науковий вісник Ужгородського Національного Університету. Серія Право, 2021. Вип. 66. С. 27–31.
15. В. Денисенко. Кант Іммануїл. Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. К. : Парламентське видавництво. 2011. с.313
16. Kant, I.(2000). Critics of Pure Reason. [In Ukrainian]. Kyiv: Universe.
17. Павлова Т. С. Співвідношення моралі і права у філософії І. Канта (історико-філософський аналіз) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філософ. наук: спец. 09.00.05 «Історія філософії» / Т. С. Павлова. Дніпропетровськ, 2007. 18 с.
18. Kant, I.(2000). Critics of Pure Reason. [In Ukrainian]. Kyiv: Universe.
19. Імануель Кант. Пролегомени до кожної майбутньої метафізили, яка може постати як наука. Переклад з німецької Віталій Терлецький. Харків: Фоліо, 2018. 288 с
20. Смігунова О. Г. Естетика І. Канта: продуктивна уява і принцип доцільності : авто-реф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філософ. наук: спец. 09.00.08 «Естетика» / О. Г. Смігунова. К., 2007. 18 с
21. Kant I. Critik der reinen Vernunft. Riga: Verlegts Johann Friedrich Hartknoch, 1781. 891 S. URL: https://archive.org/details/bub_gb_liiY68Wxyl4C/page/n5/mode/2up.
22. Кузьміних А. М., Крєстьянова Є. М. ГНОСЕОЛОГІЯ ІММАНУЇЛА КАНТА. Збірник наукових праць VIII студентської науковопрактичної конференції. 2022. С. 43–46. URL: https://ssaa.ru/structur/riz/Sbornik_Aktual_issl... ge=43 (дата звернення: 15.04.2023).
23. Шепетяк О. ГНОСЕОЛОГІЧНІ ЗМІНИ РЕЛІГІЙНОЇ ФІЛОСОФІЇ. Цикл культурологічних бесід УБНТ і НКТ "Бойківщина". 2008. № 33. С. 1–15. URL: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/3294/1/Sh... (дата звернення: 15.04.2023)
24. Цацарін І. І. Гносеологія Й. Канта і неокантіанство Г. Ріккерта. Вісті Гомельського державного університету імені Ф. Скорини. 2015. № 1. С. 199–203. URL: https://vesti.gsu.by/2015/vesti_gsu_2015_1.pdf#page=201 (дата звернення: 15.04.2023).
25. Оргіш В. П. ГНОСЕОЛОГІЯ КАНТА І ТЕОЛОГІЧНИЙ МОДЕРНІЗМ. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПРАВОВИХ, ЕКОНОМІЧНИХ ТА ГУМАНІТАРНИХ НАУК. 2021. № 3. С. 32–3. URL: http://n.bipip.by/nauka/konferencii/11/3.pdf#page=33" class="hcphp-link">http://n.bipip.by/nauka/konferencii/11/3.pdf#page=33 (дата звернення: 15.04.2023).
26. Мартиненко О. ПРОБЛЕМА ІСТИНИ У ФІЛОСОФСЬКОМУ ТА НАУКОВОМУ ПІЗНАННІ. Релігія та Соціум. 2016. № 1. С. 22–27. URL: http://en.chnu.edu.ua/wp-content/uploads/2017/05/2016_1-221- 25_04_A.Martynenko.pdf (дата звернення: 15.04.2023).
27. Кант І. Фрагменти з підготовчих матеріалів до «Метафізики вдач» / Пер. Н. Н. Голікова та Є. А. Голікова // Кант І. Трактати. Рецензії. Листи (вперше видані у «Кантівській збірці») / за ред. Л. А. Каліннікова. - Калінінград: Вид-во РГУ ім. І. Канта, 2009. – С. 201-216.
28. Кант, І. (2007). Спадщина та проект. Наукове видання. - К.: Ін Юре, 2005. - 424 с.
2. Павлов, В. (2004). Простір та час як епістемологічні перепони пізнання. Мультиверсум. Філософський альманах, 41, 175–183.
3. Манфред Ґаєр. Світ Канта. Пер. з німецької Лесі Харченко — Київ: видавництво «Юніверс», 2007. — 336 с
4. Історія філософії: Підручник / за ред. Володимира Івановича Ярошовця – К., 2002.
5. Оргіш В. П. ГНОСЕОЛОГІЯ КАНТА І ТЕОЛОГІЧНИЙ МОДЕРНІЗМ. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПРАВОВИХ, ЕКОНОМІЧНИХ ТА ГУМАНІТАРНИХ НАУК. 2021. № 3. С. 32–3. URL: http://n.bipip.by/nauka/konferencii/11/3.pdf#page=33" class="hcphp-link">http://n.bipip.by/nauka/konferencii/11/3.pdf#page=33
6. Ґаєр, М. Світ Канта: Біографія. Київ: Юніверс. ˗ 2007
7. Кадикало, А. Аспекти трансформації орієнтирів наукового мислення. Практична філософія, 4. ˗ 2016. , 134–140.
8. Кант, Іммануїл. Критика чистого розуму [текст] / Іммануїл Кант; [пер. з нім., примітки, Ігор Бурковський]. – К. : Юніверс, 2000. – 504 с. – (Філософська думка).
9. Bitbol, M., Kerszberg, P., Petitot, J. (2009). Constituting Objectivity. Transcendental Perspectives on Modern Physics. Dordrecht: Springer.
10. Shabel, L. (2003). Reflections on Kant’s concept (and intuition) of space. Studies in History and Philosophy of Science, 34, 45–57.
11. Vinci, C. T. (2015). Space, Geometry, and Kant`s Transcendental Deduction of the Categories. Oxford University Press.
12. Bitbol, M., Kerszberg, P., Petitot, J. (2009). Constituting Objectivity. Transcendental Perspectives on Modern Physics. Dordrecht: Springer.
13. Мироненко О. М. Кант Іммануїл. Юридична енциклопедія: В 6 т. Т.3. С.34-35.
14. Попович Т.П. Класифікація обовязків згідно вчення І. Канта. Науковий вісник Ужгородського Національного Університету. Серія Право, 2021. Вип. 66. С. 27–31.
15. В. Денисенко. Кант Іммануїл. Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. К. : Парламентське видавництво. 2011. с.313
16. Kant, I.(2000). Critics of Pure Reason. [In Ukrainian]. Kyiv: Universe.
17. Павлова Т. С. Співвідношення моралі і права у філософії І. Канта (історико-філософський аналіз) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філософ. наук: спец. 09.00.05 «Історія філософії» / Т. С. Павлова. Дніпропетровськ, 2007. 18 с.
18. Kant, I.(2000). Critics of Pure Reason. [In Ukrainian]. Kyiv: Universe.
19. Імануель Кант. Пролегомени до кожної майбутньої метафізили, яка може постати як наука. Переклад з німецької Віталій Терлецький. Харків: Фоліо, 2018. 288 с
20. Смігунова О. Г. Естетика І. Канта: продуктивна уява і принцип доцільності : авто-реф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філософ. наук: спец. 09.00.08 «Естетика» / О. Г. Смігунова. К., 2007. 18 с
21. Kant I. Critik der reinen Vernunft. Riga: Verlegts Johann Friedrich Hartknoch, 1781. 891 S. URL: https://archive.org/details/bub_gb_liiY68Wxyl4C/page/n5/mode/2up.
22. Кузьміних А. М., Крєстьянова Є. М. ГНОСЕОЛОГІЯ ІММАНУЇЛА КАНТА. Збірник наукових праць VIII студентської науковопрактичної конференції. 2022. С. 43–46. URL: https://ssaa.ru/structur/riz/Sbornik_Aktual_issl... ge=43 (дата звернення: 15.04.2023).
23. Шепетяк О. ГНОСЕОЛОГІЧНІ ЗМІНИ РЕЛІГІЙНОЇ ФІЛОСОФІЇ. Цикл культурологічних бесід УБНТ і НКТ "Бойківщина". 2008. № 33. С. 1–15. URL: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/3294/1/Sh... (дата звернення: 15.04.2023)
24. Цацарін І. І. Гносеологія Й. Канта і неокантіанство Г. Ріккерта. Вісті Гомельського державного університету імені Ф. Скорини. 2015. № 1. С. 199–203. URL: https://vesti.gsu.by/2015/vesti_gsu_2015_1.pdf#page=201 (дата звернення: 15.04.2023).
25. Оргіш В. П. ГНОСЕОЛОГІЯ КАНТА І ТЕОЛОГІЧНИЙ МОДЕРНІЗМ. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПРАВОВИХ, ЕКОНОМІЧНИХ ТА ГУМАНІТАРНИХ НАУК. 2021. № 3. С. 32–3. URL: http://n.bipip.by/nauka/konferencii/11/3.pdf#page=33" class="hcphp-link">http://n.bipip.by/nauka/konferencii/11/3.pdf#page=33 (дата звернення: 15.04.2023).
26. Мартиненко О. ПРОБЛЕМА ІСТИНИ У ФІЛОСОФСЬКОМУ ТА НАУКОВОМУ ПІЗНАННІ. Релігія та Соціум. 2016. № 1. С. 22–27. URL: http://en.chnu.edu.ua/wp-content/uploads/2017/05/2016_1-221- 25_04_A.Martynenko.pdf (дата звернення: 15.04.2023).
27. Кант І. Фрагменти з підготовчих матеріалів до «Метафізики вдач» / Пер. Н. Н. Голікова та Є. А. Голікова // Кант І. Трактати. Рецензії. Листи (вперше видані у «Кантівській збірці») / за ред. Л. А. Каліннікова. - Калінінград: Вид-во РГУ ім. І. Канта, 2009. – С. 201-216.
28. Кант, І. (2007). Спадщина та проект. Наукове видання. - К.: Ін Юре, 2005. - 424 с.