ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АДАПТПЦІЇ ВЕТЕРАНІВ ТА ВЕТЕРАНОК ДО ЦИВІЛЬНОГО ЖИТТЯ
Автор(ка)
Стржельська Ольга Ігорівна
Ступінь
Магістр
Група
ППм 12314д
Спеціальність
053 Практична психологія
Кафедра
Кафедра практичної психології
Анотація
Актуальність дослідження. Вже більше десяти років тривають військові дії, які
спричинила російська федерація для захоплення території нашої держави. 24 лютого 2022 року сталося повномасштабне вторгнення на територію України.
З 2014 року, у бойових діях беруть участь десятки тисяч військових. У зв’язку з тривалістю та безперервністю бойових дій, неможливо отримати актуальну кількість військових, які демобілізувалися та почали процес реадаптації до цивільного життя. Загальна кількість захисників, які чинили спротив та захищали території та цивільне населення, сягає сотні тисяч. Частина з військових продовжують захищати Україну, навіть вже маючи статус ветеранів та ветеранок АТО/ООС. Інша частина — нові мобілізовані — отримає статус ветерана та ветеранки згодом, але допоки тривають активні військові дії, їхня кількість, нажаль, тільки буде збільшуватися.
До Єдиного державного реєстру ветеранів війни, станом на 1 серпня 2023 року занесено інформацію про ветеранів війни у кількості 908832 осіб. Після завершення російсько-української війни, за підрахунками Міністерства ветеранів, кількість ветеранів може становити більше 5 мільйонів осіб.
Ветерани та ветеранки після повернення та отримання військового досвіду здебільшого перебувають у стані посттравматичного стресового синдрому та потребують процесу психологічної та соціальної адаптації до звичного раніше життя.
Після повернення з війни, перед ветеранами та ветеранками постає цілий комплекс складнощів, проблем та потреб, вирішення яких позитивно впливає на прискорення адаптації до мирного життя. З іншого боку, велике навантаження у вигляді рутинних життєвих бюрократичних проблем можуть сприяти появі депресивних розладів та загальмувати поступову реінтеграцію ветеранів та ветеранок.
Взаємодія з цивільним суспільством також може як прискорити так і посприяти ретравматизації та подальшої дезадаптації, збільшити прояви будь-яких залежностей та активації девіантної поведінки.
Маючи змогу проаналізувати закордонний досвід, ми приходимо до певних висновків, що процес психологічної адаптації ветеранів та ветеранок до цивільного життя можливо вважати ефективним за можливості соціальної інтеграції, подальшої професійної зайнятості та фінансової стабільності.
Завдяки проведеним раніше дослідженням, ми можемо зазначити, що не кожен ветеран здатний швидко, та уникаючи психологічних травм, адаптуватися до свого нового статусу та нової соціальної ситуації. І саме це позначається на самопочутті не тільки демобілізованих, але й їх рідних та близьких.
У вітчизняній науці, розгляд психологічно-соціальної адаптації носить ситуативний та фрагментарний характер, а фактори, які впливають на покращення та прискорення адаптації, потребують систематичних, комплексних досліджень. Необхідність психологічної та соціальної підтримки при знаходженні рішень цілої низки проблем, таких як: адаптація до абсолютно нових умов соціального та культурного середовища, існування несприятливих психологічних факторів, незадоволення новим професійним та соціальним статусом, гостра потреба у психологічній реабілітації, — зумовлює актуальність теми дослідження.
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити:
1. Психологічні особливості покращення адаптації ветеранів та ветеранок до
цивільного життя;
2. Вплив індивідуальних особливостей особистості ветерана на процес адаптації.
3. Вікові особливості психологічної адаптації.
Шляхами реалізації мети та завдань дослідження є: узагальнення теоретичних даних, аналіз наукових, соціологічних, психологічних, соціально-педагогічних джерел; системно-структурний аналіз літературних джерел та нормативних документів; синтез – дослідження з метою накопичення науково-теоретичного підґрунтя для визначення сутності адаптації ветеранів, які повертаються до цивільного життя; емпіричні: анкетування; методи математичної статистики з метою кількісної обробки даних та визначення статистичної значущості отриманих під час проведення дослідження результатів.
Ключові слова: адаптація, ветеран, реінтеграція, реабілітація, потреби ветеранів, ветеранки.
спричинила російська федерація для захоплення території нашої держави. 24 лютого 2022 року сталося повномасштабне вторгнення на територію України.
З 2014 року, у бойових діях беруть участь десятки тисяч військових. У зв’язку з тривалістю та безперервністю бойових дій, неможливо отримати актуальну кількість військових, які демобілізувалися та почали процес реадаптації до цивільного життя. Загальна кількість захисників, які чинили спротив та захищали території та цивільне населення, сягає сотні тисяч. Частина з військових продовжують захищати Україну, навіть вже маючи статус ветеранів та ветеранок АТО/ООС. Інша частина — нові мобілізовані — отримає статус ветерана та ветеранки згодом, але допоки тривають активні військові дії, їхня кількість, нажаль, тільки буде збільшуватися.
До Єдиного державного реєстру ветеранів війни, станом на 1 серпня 2023 року занесено інформацію про ветеранів війни у кількості 908832 осіб. Після завершення російсько-української війни, за підрахунками Міністерства ветеранів, кількість ветеранів може становити більше 5 мільйонів осіб.
Ветерани та ветеранки після повернення та отримання військового досвіду здебільшого перебувають у стані посттравматичного стресового синдрому та потребують процесу психологічної та соціальної адаптації до звичного раніше життя.
Після повернення з війни, перед ветеранами та ветеранками постає цілий комплекс складнощів, проблем та потреб, вирішення яких позитивно впливає на прискорення адаптації до мирного життя. З іншого боку, велике навантаження у вигляді рутинних життєвих бюрократичних проблем можуть сприяти появі депресивних розладів та загальмувати поступову реінтеграцію ветеранів та ветеранок.
Взаємодія з цивільним суспільством також може як прискорити так і посприяти ретравматизації та подальшої дезадаптації, збільшити прояви будь-яких залежностей та активації девіантної поведінки.
Маючи змогу проаналізувати закордонний досвід, ми приходимо до певних висновків, що процес психологічної адаптації ветеранів та ветеранок до цивільного життя можливо вважати ефективним за можливості соціальної інтеграції, подальшої професійної зайнятості та фінансової стабільності.
Завдяки проведеним раніше дослідженням, ми можемо зазначити, що не кожен ветеран здатний швидко, та уникаючи психологічних травм, адаптуватися до свого нового статусу та нової соціальної ситуації. І саме це позначається на самопочутті не тільки демобілізованих, але й їх рідних та близьких.
У вітчизняній науці, розгляд психологічно-соціальної адаптації носить ситуативний та фрагментарний характер, а фактори, які впливають на покращення та прискорення адаптації, потребують систематичних, комплексних досліджень. Необхідність психологічної та соціальної підтримки при знаходженні рішень цілої низки проблем, таких як: адаптація до абсолютно нових умов соціального та культурного середовища, існування несприятливих психологічних факторів, незадоволення новим професійним та соціальним статусом, гостра потреба у психологічній реабілітації, — зумовлює актуальність теми дослідження.
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити:
1. Психологічні особливості покращення адаптації ветеранів та ветеранок до
цивільного життя;
2. Вплив індивідуальних особливостей особистості ветерана на процес адаптації.
3. Вікові особливості психологічної адаптації.
Шляхами реалізації мети та завдань дослідження є: узагальнення теоретичних даних, аналіз наукових, соціологічних, психологічних, соціально-педагогічних джерел; системно-структурний аналіз літературних джерел та нормативних документів; синтез – дослідження з метою накопичення науково-теоретичного підґрунтя для визначення сутності адаптації ветеранів, які повертаються до цивільного життя; емпіричні: анкетування; методи математичної статистики з метою кількісної обробки даних та визначення статистичної значущості отриманих під час проведення дослідження результатів.
Ключові слова: адаптація, ветеран, реінтеграція, реабілітація, потреби ветеранів, ветеранки.
Зміст
ЗМІСТ
Перелік умовних скорочень ……….……………………………………….……………………3 Вступ……………………………..………………………………………….....4
Розділ 1. Теоретичних аналіз психологічної адаптації ………................7
1.1 Психологічні прояви адаптації, її види та компоненти……….…….….7
1.2. Характеристика сучасного українського ветерана ……………..….....13
1.2.1. Основні потреби та труднощі ветеранів……………………….…….19
1.2.2. Психологічні особливості жінок-ветеранок ….……………......……22
1.3. Державні та недержавні програми адаптації ветеранів до цивільного життя…………………………………….……………………………………25
1.4. Посттравматичний стресовий розлад та зростання ветерана……...…30
Висновки до 1 розділу…….............................................................................34
Розділ 2. Емпіричне дослідження психологічних особливостей адаптації ветеранів…………..…………………………………………………………37
2.1. Програма та методичний інструментарій емпіричного дослідження ………………………………………………………………...37
2.2. Аналіз результатів дослідження адаптації ветеранів та ветеранок…42
2.2.1. Соціально-демографічні і психологічні характеристики вибірки...42
2.2.2.Визначення чинників впливу на психологічну адаптацію ветеранів до цивільного життя…………………………………………………………46
2.2.3 Аналіз взаємозв’язку адаптації з рівнем психологічної травматизації та особистісних диспозицій…………………………………….………......50
Висновки до 2 розділу………………………………………………………53
Розділ 3. Програма удосконалення психологічної адаптації ветеранів до умов цивільного життя …………………….…………………………..55
3.1. Унікальність українського військового досвіду ……………………...55
3.2. Недоліки наявних методів дослідження психологічної адаптації …..58
3.3. Програми підтримки для дружин/партнерів ветеранів……………….59
3.4. Програма взаємодії з суспільством ……………………………………62
Висновки до 3 розділу ………………………………………………………63
Висновки……………………………………………..……………….……..65
Список використаних джерел…………………….….………………...…68 Додатки............................................................................................................71
Перелік умовних скорочень ……….……………………………………….……………………3 Вступ……………………………..………………………………………….....4
Розділ 1. Теоретичних аналіз психологічної адаптації ………................7
1.1 Психологічні прояви адаптації, її види та компоненти……….…….….7
1.2. Характеристика сучасного українського ветерана ……………..….....13
1.2.1. Основні потреби та труднощі ветеранів……………………….…….19
1.2.2. Психологічні особливості жінок-ветеранок ….……………......……22
1.3. Державні та недержавні програми адаптації ветеранів до цивільного життя…………………………………….……………………………………25
1.4. Посттравматичний стресовий розлад та зростання ветерана……...…30
Висновки до 1 розділу…….............................................................................34
Розділ 2. Емпіричне дослідження психологічних особливостей адаптації ветеранів…………..…………………………………………………………37
2.1. Програма та методичний інструментарій емпіричного дослідження ………………………………………………………………...37
2.2. Аналіз результатів дослідження адаптації ветеранів та ветеранок…42
2.2.1. Соціально-демографічні і психологічні характеристики вибірки...42
2.2.2.Визначення чинників впливу на психологічну адаптацію ветеранів до цивільного життя…………………………………………………………46
2.2.3 Аналіз взаємозв’язку адаптації з рівнем психологічної травматизації та особистісних диспозицій…………………………………….………......50
Висновки до 2 розділу………………………………………………………53
Розділ 3. Програма удосконалення психологічної адаптації ветеранів до умов цивільного життя …………………….…………………………..55
3.1. Унікальність українського військового досвіду ……………………...55
3.2. Недоліки наявних методів дослідження психологічної адаптації …..58
3.3. Програми підтримки для дружин/партнерів ветеранів……………….59
3.4. Програма взаємодії з суспільством ……………………………………62
Висновки до 3 розділу ………………………………………………………63
Висновки……………………………………………..……………….……..65
Список використаних джерел…………………….….………………...…68 Додатки............................................................................................................71
Покликання
1. Агаєв Н.А., Кокун О.М., Пішко І.О., Лозінська Н.С., Остапчук В.В., Ткаченко В.В. (2016) Збірник методик для діагностики негативних психічних станів військовослужбовців. Київ НДЦ ГП ЗСУ, 234.
2. М. І. Блажівський (2014) Поняття адаптації у сучасній науковій літературі. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ, 1, 234-242
3. Величко-Трифонюк Р., Кіріллова Ю., Зновяк В., Доля І (2024) Актуальні потреби та бачення можливостей для кар’єрного і професійного зростання ветеранів. Український ветеранський фонд (2024)
Режим доступу: veteranfund.com.ua/wpcontent/uploads/2024/02/pracevlashtuvanna.pdf
4. Вошколуп, Г.Ю. (2022) Психологічні особливості реадаптації посткомбатів після повернення із зони бойових дій. Вісник Університету імені Альфреда Нобеля, 2(24), 80-86
5. Crocker, T., Powell-Cope, G., Brown, L., & Besterman-Dahan, K. (2014). Toward a Veteran-centric view on community (re)integration. Journal of Rehabilitation Research and Development, 51(3), XI—XVII. doi.org/10.1682/jrrd.2014.01.0011
6. Галус О. М. (2011) Педагогічне управління адаптацією майбутніх учителів у системі ступеневої світи. Педагогічний дискурс, 9, 54-57
7. Гоуг Ч. (2024) Одного разу воїн – воїн назавжди. Київ: Наш Формат, 352
8. Кліманська М., Галецька І. (2021). Українська адаптація короткого п’ятифакторного опитувальника особистості TIPI (TIPI-UKR). Психологічний часопис, 7. 57‒74.
9. Коваль І.А. (2015) Діагностика і диференційна діагностика гострого стресового розладу та посттравматичного стресового розладу в загальномедичній практиці. Проблеми сучасної психології, 27,210-219.
10. Костина І., Скороход К., Братусь Я. (2023) Дослідження про досвід війни і повернення до цивільного життя «Шлях ветеранів та ветеранок»
Режим доступу: https://drive.google.com/file/d/1gSlkhpMoJHDFNgO...
11. Кучеренко С. М, Бутко О. О. (2016) Дослідження професійної агресивності гірських рятувальників ДСНС України. Проблеми екстремальної та кризової психології,20. 121–132
12. Ломакіна Г.І. (2014). Соціально-психологічні складові соціальної роботи з учасниками бойових дій. Методичний посібник, 168 с.
13. Ломакін Г. (2014) Соціально-психологічні особливості процесу ресоціалізації учасників бойових дій. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія,2, 49-52
14. Марута Н. Посттравматичний стресовий розлад: сучасні можливості діагностики та терапії / Н. Марута // Ваше здоров’я. – 2015. – № 15/16. – С. 20-21.
15. Матяш М. М., Худенко Л. І. (2014) Особливості посттравматичного стресового розладу в учасників антитерористичної операції – український синдром. Лікарська справа,12,105-112.
16. Мельник О.В. (2019). Постравматичне зростання та резильєнтна реінтерація учасників бойових дій на сході Україні. Психологічний часопис 5, 79-92.
17. Пророк Н.В., Царенко Л.Г., Бойко С.Т. (2021). Адаптація, дезадаптація, розлади адаптації: питання термінології. Міжнародний науковий журнал «Грааль науки» 9, 373-381.
18. Семенюк К., (2023) Онлайн курс для ветеранів та ветеранок. Ветеран-Хаб
Режим доступу: https://prometheus.org.ua/course/course-v1:VETERAN_HUB+ADAPTATION101+2023_T1
19. Солодухова О. Г. (1996) Становлення особистості вчителя у процесі професійної адаптації. Монографія
20. Спіріна К., Зновяк В., Кіріллова Ю., Величко-Трифонюк Р (2022) Портрет ветерана російсько-української війни. Український ветеранський фонд (2024)
Режим доступу: https://veteranfund.com.ua/analitics/portret_veterana/
21. М. Цимбалюк, Н. Жигайло, (2023) Психологічна адаптація до цивільного життя демобілізованих з лав ЗСУ та інших військових формувань. Вісник Львівського університету, 16. С. 46–55
22. Аналітична інформація за даними Міністерства у справах ветеранів України (2022). https://data.mva.gov.ua/
23. Програма реінтеграції ветеранів, Аналітичний звіт (2021)
Режим доступу: https://www.irex.org/sites/default/files/Female%20 Veterans%20in%20Ukraine%20%E2%80%93%20Ukrainian.pdf
24. Розпорядження Кабінету Міністрів України No 1068-р (2014) Про схвалення Концепції Державної цільової програми соціальної і професійної адаптації військовослужбовців, які підлягають звільненню, та осіб, звільнених з військової служби, на період до 2017 року.
25. Закон України No 2232-XII (редакція 2024) Про військовий обов'язок і військову службу.
26. Штокaлюк Д. В. Психологічна оцінка суїцидального ризику у військовослужбовців. - Київ: ННЦ "Інститут психології імені Г.С. Костюка" НАПН України
2. М. І. Блажівський (2014) Поняття адаптації у сучасній науковій літературі. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ, 1, 234-242
3. Величко-Трифонюк Р., Кіріллова Ю., Зновяк В., Доля І (2024) Актуальні потреби та бачення можливостей для кар’єрного і професійного зростання ветеранів. Український ветеранський фонд (2024)
Режим доступу: veteranfund.com.ua/wpcontent/uploads/2024/02/pracevlashtuvanna.pdf
4. Вошколуп, Г.Ю. (2022) Психологічні особливості реадаптації посткомбатів після повернення із зони бойових дій. Вісник Університету імені Альфреда Нобеля, 2(24), 80-86
5. Crocker, T., Powell-Cope, G., Brown, L., & Besterman-Dahan, K. (2014). Toward a Veteran-centric view on community (re)integration. Journal of Rehabilitation Research and Development, 51(3), XI—XVII. doi.org/10.1682/jrrd.2014.01.0011
6. Галус О. М. (2011) Педагогічне управління адаптацією майбутніх учителів у системі ступеневої світи. Педагогічний дискурс, 9, 54-57
7. Гоуг Ч. (2024) Одного разу воїн – воїн назавжди. Київ: Наш Формат, 352
8. Кліманська М., Галецька І. (2021). Українська адаптація короткого п’ятифакторного опитувальника особистості TIPI (TIPI-UKR). Психологічний часопис, 7. 57‒74.
9. Коваль І.А. (2015) Діагностика і диференційна діагностика гострого стресового розладу та посттравматичного стресового розладу в загальномедичній практиці. Проблеми сучасної психології, 27,210-219.
10. Костина І., Скороход К., Братусь Я. (2023) Дослідження про досвід війни і повернення до цивільного життя «Шлях ветеранів та ветеранок»
Режим доступу: https://drive.google.com/file/d/1gSlkhpMoJHDFNgO...
11. Кучеренко С. М, Бутко О. О. (2016) Дослідження професійної агресивності гірських рятувальників ДСНС України. Проблеми екстремальної та кризової психології,20. 121–132
12. Ломакіна Г.І. (2014). Соціально-психологічні складові соціальної роботи з учасниками бойових дій. Методичний посібник, 168 с.
13. Ломакін Г. (2014) Соціально-психологічні особливості процесу ресоціалізації учасників бойових дій. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія,2, 49-52
14. Марута Н. Посттравматичний стресовий розлад: сучасні можливості діагностики та терапії / Н. Марута // Ваше здоров’я. – 2015. – № 15/16. – С. 20-21.
15. Матяш М. М., Худенко Л. І. (2014) Особливості посттравматичного стресового розладу в учасників антитерористичної операції – український синдром. Лікарська справа,12,105-112.
16. Мельник О.В. (2019). Постравматичне зростання та резильєнтна реінтерація учасників бойових дій на сході Україні. Психологічний часопис 5, 79-92.
17. Пророк Н.В., Царенко Л.Г., Бойко С.Т. (2021). Адаптація, дезадаптація, розлади адаптації: питання термінології. Міжнародний науковий журнал «Грааль науки» 9, 373-381.
18. Семенюк К., (2023) Онлайн курс для ветеранів та ветеранок. Ветеран-Хаб
Режим доступу: https://prometheus.org.ua/course/course-v1:VETERAN_HUB+ADAPTATION101+2023_T1
19. Солодухова О. Г. (1996) Становлення особистості вчителя у процесі професійної адаптації. Монографія
20. Спіріна К., Зновяк В., Кіріллова Ю., Величко-Трифонюк Р (2022) Портрет ветерана російсько-української війни. Український ветеранський фонд (2024)
Режим доступу: https://veteranfund.com.ua/analitics/portret_veterana/
21. М. Цимбалюк, Н. Жигайло, (2023) Психологічна адаптація до цивільного життя демобілізованих з лав ЗСУ та інших військових формувань. Вісник Львівського університету, 16. С. 46–55
22. Аналітична інформація за даними Міністерства у справах ветеранів України (2022). https://data.mva.gov.ua/
23. Програма реінтеграції ветеранів, Аналітичний звіт (2021)
Режим доступу: https://www.irex.org/sites/default/files/Female%20 Veterans%20in%20Ukraine%20%E2%80%93%20Ukrainian.pdf
24. Розпорядження Кабінету Міністрів України No 1068-р (2014) Про схвалення Концепції Державної цільової програми соціальної і професійної адаптації військовослужбовців, які підлягають звільненню, та осіб, звільнених з військової служби, на період до 2017 року.
25. Закон України No 2232-XII (редакція 2024) Про військовий обов'язок і військову службу.
26. Штокaлюк Д. В. Психологічна оцінка суїцидального ризику у військовослужбовців. - Київ: ННЦ "Інститут психології імені Г.С. Костюка" НАПН України