Пугачова К. "МЕДІААКТИВНІСТЬ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ КОГНІТИВНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ДОРОСЛИХ"

Пугачова Карина Геннадіївна

Магістр

ППм-1-23-1.4з

053 Практична психологія

Кафедра практичної психології

У сучасному інформаційному суспільстві, де доступ до різноманітної інформації є безпрецедентним, способи взаємодії з інформацією грають важливу роль у особистісному розвитку та успішності у різних сферах життя суспільства. Однак, після закінчення навчання, багато дорослих втрачають стимул до активної обробки інформації та розвитку своїх когнітивних здібностей. Це, в свою чергу, може призвести до зменшення когнітивних резервів та загального погіршення когнітивних функцій дорослих. Поруч із цим, розвиток інтернету та соціальних медіа відкриває нові можливості для індивідуального росту та навчання. У світі цифрових комунікацій, кожен може стати активним учасником та споживачем інформації одночасно. Можливість створювати власний контент (медіаактивність) дозволяє не тільки споживати інформацію, але й активно обробляти, аналізувати, і відтворювати її з власної позиції. Медіаактивність може стати інструментом для збереження та підвищення рівня когнітивних функцій.
В епоху медіатизації та інтернетизації суспільства спостерігається зміна біологічних і соціальних ритмів життя. Так, освітній період не закінчується з початком професійної діяльності, а триває все частіше протягом усього життя. Багато пенсіонерів продовжують працювати, а іноді й навчатися, ведуть активний спосіб життя, мандрують. Але одночасно сучасна людина все частіше відчуває прискорення та хаотичність часу.
Дана робота спрямована на дослідження впливу медіаактивності на розвиток когнітивних здібностей дорослих. В обставинах сучасної України, пошук способів для розвитку та підтримки когнітивних функцій може бути надзвичайно важливим. Дорослі, які створюють власний медіаконтент та активно обробляють інформацію, можуть зберігати та підвищувати свої когнітивні резерви, що стає ключовим аспектом у вирішенні проблем, пов’язаних із змінами в суспільстві. Завдяки медіаактивності, дорослі мають можливість навчатися, аналізувати інформацію, вдосконалювати свої аналітичні та критичні здібності. Медіаактивність може сприяти саморозвитку та підвищенню культури мислення серед дорослого населення, що, в свою чергу, сприятиме розвитку суспільства в цілому.
Надзвичайно важливим є підвищення інтелектуального потенціалу дорослого населення та сприяння його розвитку в умовах військового конфлікту.
Отже, враховуючи складну ситуацію в Україні та важливість когнітивних здібностей для виживання та подальшого розвитку суспільства, дослідження впливу медіаактивності на когнітивний розвиток дорослих стає більш актуальним та значущим, оскільки відкриває можливість знайти нові шляхи для підтримки інтелектуального зростання дорослих громадян.

РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ МЕДІЙНОЇ АКТИВНОСТІ ТА КОГНІТИВНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ
1.1. Психологічні прояви різних форм медійної активності особистості: комунікативної, пізнавальної, поведінкової
1.2. Роль інтернет-середовища у пізнавальній сфері дорослих
1.3. Специфіка рецептивної та продуктивної медіакомунікації дорослих у соціальних мережах
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ I
РОЗДІЛ ІІ. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ КОГНІТИВНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ СФЕРИ ДОРОСЛИХ У МЕДІАКОМУНІКАТИВНІЙ АКТИВНОСТІ
2.1. Визначення вибірки, бази та етапів дослідження
2.2. Методи і методики емпіричного дослідження
2.3. Аналіз та інтерпретація результатів емпіричного дослідження медіакомунікаційної активності дорослих
2.3.1. Взаємозв’язок рівня медіаактивності та мотивів навчальної діяльності особистості
2.3.2. Взаємозв’язок рівня медіаактивності та типу мислення особистості
2.3.3. Взаємозв’язок рівня медіаактивності та критеріями особистісної креативності
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ IІ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

1. "What is media? definition and meaning". (2017). Retrieved from: https://marketbusinessnews.com/financial-glossar...%20term%20Media%2C%20which%20is,Internet%2C%20fax%2C%20and%20billboards.
2. "What is Communication Media? - Definition from Techopedia". (2017). Retrieved from: https://www.techopedia.com/definition/14462/communication-media
3. Lister, M., Dovey J., Giddings, S., Grant, I. & Kelly, K. (2016). New Media: A Critical Introduction (2nd ed.). Routledge, 448.
4. Gifford C. (2000). Eyewitness Books: Media and Communication. Dorling Kindersley Publishing, 61.
5. Banica, L., Burtescu, E. & Enescu, F. (2022). The impact of internet-of-things in higher education. Scientific Bulletin – Economic Sciences, 16(1), 53–59.
6. Kaplan, A. M. & Haenlein, M. (2010). Users of the world, unite! The challenges and opportunities of Social Media. Business Horizons, 53 (1), 59-68.
7. Єлісовенко, Ю., Нагорняк, М. & Синчак, Б. (2022). Медійна активність та ставлення респондентів до української телерадіоаналітики. Communications and Communicative Technologies, 22, 71-81.
8. Law Insider. (2005). Media Activities definition [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.lawinsider.com/dictionary/media-activities
9. "What is telecommunications? Definition and meaning". (2023). Retrieved from: https://marketbusinessnews.com/telecommunication...
10. Ortiz-Ospina, E., & Roser, M. (2019). The rise of social media. Our world in data. Retrieved from: https://ourworldindata.org/rise-of-social-media?ref=tms
11. Enke, N. & Borchers, N. S. (2019). Social Media Influencers in Strategic Communication: A Conceptual Framework for Strategic Social Media Influencer Communication. International Journal of Strategic Communication, 13 (4), 261–277.
12. Лозовий, В.М. (2012). Психологія масової комунікації: навчальний посібник для студентів. Чернігів: Видавець, 120.
13. Myers, D.G. (2012). Social Psychology (11th ed.). McGraw-Hill Education, 768.
14. APA. (2018). Open science at APA. Retrieved from: https://www.apa.org/pubs/journals/resources/open-science
15. Мироненко, Г.В. (2007). Вплив масової комунікації на часові уявлення підлітків. Київ, 134.
16. Вознесенська, Л., Мироненко, Г. В., Найдьонова, Л. А., Найдьонов, М. І., Обухова, Н. О., Чаплінська, Ю. С. & et al. (2022). Соціально-психологічні та психолого-педагогічні засади організації медіаосвіти молоді. (Монографія). Кропивницький: Імекс-ЛТД, 278.
17. Masip, P., Suau J. & Caballero, C. (2017). Questioning the Selective Exposure to News: Understanding the Impact of Social Networks on Political News Consumption. American Behavioral Scientist. 62.
18. Simon K. (2024). Digital 2024: Global Overview Report [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://datareportal.com/reports/digital-2024-gl...
19. Субашкевич, І.Р. & Рижко. В.Р. (2022). Медіа-активність особистості під час війни в Україні. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Психологія, 72 (4). 37-42.
20. Вознесенська О.Л. (2011). Медіа-активність як фактор становлення особистості сучасного студента (Т. 2). Київ: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 408.
21. Brookfield, S.D. (2000). Adult cognition as a dimension of lifelong learning. London: Routledge/Falmer, 321.
22. Баришполець, О. Т., Вознесенська, О. Л., Голубєва, О. Є., Мироненко, Г. В., Найдьонова, Л. А., Обухова, Н. О. & et al. (2014). Медіапсихологія: на перетині інформаційного та освітнього просторів. (Монографія). Київ: Міленіум, 348.
23. Мойсеєва, О. Є. (2015). Агресія підлітків: причини виникнення та можливості психокорекції. Юридична психологія, 1, 139-148.
24. Воропай, А. О. & Шиліна, А. А. (2012). Психологічні особливості підлітків, схильних до Інтернет-залежності. Право і безпека, 1 (43), 305-308.
25. Castells, M. & Himanen, P. (2004). The Information Society and the Welfare State: The Finnish Model. Oxford University Press, 214.
26. Ardi, A., Triyono, A., Sutarto, R. & Santosa, T. (2023). The influence of the internet of things in education: meta-analysis. Indonesia Journal of Engineering and Education Technology, 1. 59-65.
27. DiMaggio, P. (1997). Culture and cognition. Annual Review Of Sociology, 23, 263–287.
28. Чаплінська, Ю.С. (2020). Медіатвoрчість в сучасних реаліях: протистояння медіатравмі. Збірник наукових праць. Кропивницький: Імекс-ЛТД, 210.
29. Череповська, Н.І. (2016). Медіаперцептивна комунікація: новий тип візуального сприймання. актуальні проблеми психології (Т. 12). Психологія творчості. Вип. 18, 267-276.
30. Череповська, Н.І. (2012). Медіаперцептивна комунікація: ресурси перегляду візуальних медіатекстів. Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. КОстюка НАПН України. (Том ХІІ). Психологія творчості, 15 (1), 407-416.
31. Основні показники телеперегляду українських телеканалів у січні 2009 року. (2009). [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://www.telekritika.ua/ratings/2009-02-09/43685
32. Савчин, М.В. & Василенко, Л.П. (2005). Вікова психологія. Київ, 360.
33. Пашнєв, Б. К. (2007). Психодіагностика обдарованості. Xарків, 128.
34. Підгірна, І. С. (2016). Становлення індивідуальних стилів медіакомунікації молоді в соціальних мережах. Київ, 232.
35. Лемак, М.В. & Петрище, В.Ю. (2005). Психологу для роботи: діагностичні методики. Ужгород, 615.
36. Козляковський, П.А. (2005). Загальна психологія. Миколаїв, 240.
37. APA. (2014). What Is Media Psychology? Retrieved from: https://www.apadivisions.org/division-46/about/w...%20psychology%20includes%20research%20and,%2C%20mobile%20media%2C%20interface%20design%2C
38. Максименко, С. Д. (2020). Психологічні виміри особистісної взаємодії cуб’єктів освітнього простору в контексті гуманістичної парадигми. (Монографія). Київ: Видавничий Дім «Слово», 220.
39. Самко, А.М. (2021). Особливості мотивації навчання дорослих у системі післядипломної освіти. Київ: SPC “Sci-conf.com.ua”, 509-513. Режим доступу: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/726330/
40. Tymofieieva, H. (2024). Communicative products of social networks and the Internet as a social glue in times of social crises and disasters. Skhid. 6. 61-67.