ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ЗДОБУВАЧІВ ЗА ДРУГОЮ ВИЩОЮ ОСВІТОЮ
Автор(ка)
Борисенко Юлія Володимирівна
Ступінь
Магістр
Група
ППм-1-23-1.4з
Спеціальність
053 Психологія
Кафедра
Кафедра практичної психології
Анотація
Українці переживають буремні часи війни, захищаючи свою незалежність і свободу. Для багатьох громадян це пов’язано зі зміною не тільки умов життя, але й життєвих стратегій, перспектив саморозвитку, професійної діяльності. Мета дослідження полягала в емпіричному вивченні особливостей емоційного інтелекту здобувачів за другою вищою освітою. У дослідженні було розглянуто теоретичні підходи до емоційного інтелекту (ЕІ) та його значення у житті людини. Було проаналізовано психологічні особливості осіб, які здобувають другу вищу освіту, зокрема їх самоусвідомлення, мотиви, цінності та професійні кризи. Показано зокрема, що на вибір другої освіти впливає головним чином, покликання, потім матеріальний аспект, а також криза, та різні особисті причини.
Значна увага приділялася груповим психологічним типам і рівням ЕІ у цих осіб. Показано, що у вибірці є групи «мобільних універсалів», «цілеспрямованих кар’єристів» (найбільша частка), «пасивних ерудитів» (найменша частка), та описано їх психологічні особливості.
Емпіричне дослідження показало, що більшість здобувачів мають середній або низький рівень ЕІ, що пояснює професійні невдачі за першою освітою. Виявлено високі рівні тривожності, агресивності та невротичності, що спричиняють незадоволення професійною діяльністю. Утім, здобувачі демонструють високу соціальну адаптацію, що пояснює їх прагнення до змін.
Кореляційний аналіз одержаних даних показав, що середній та високий рівень самомотивації та емоційної обізнаності у здобувачів другої вищої освіти зумовлює більшу зовнішню керованість, що позитивно впливає на соціально-психологічну адаптацію, а особи з низьким рівнем самомотивації мають високий рівень директивності, що негативно впливає на адаптацію. Показано також, що хороше управління власними емоціями притаманне особам з підвищеною маскулінністю.
В роботі надано рекомендації з розвитку ЕІ для здобувачів за другою вищою освітою, які включають роботу над усвідомленням, розумінням і управлінням емоціями. Пропонується використовувати спеціальні щоденники для покращення цих навичок, що допоможе здобувачам ефективніше розвиватися і взаємодіяти з оточенням.
Значна увага приділялася груповим психологічним типам і рівням ЕІ у цих осіб. Показано, що у вибірці є групи «мобільних універсалів», «цілеспрямованих кар’єристів» (найбільша частка), «пасивних ерудитів» (найменша частка), та описано їх психологічні особливості.
Емпіричне дослідження показало, що більшість здобувачів мають середній або низький рівень ЕІ, що пояснює професійні невдачі за першою освітою. Виявлено високі рівні тривожності, агресивності та невротичності, що спричиняють незадоволення професійною діяльністю. Утім, здобувачі демонструють високу соціальну адаптацію, що пояснює їх прагнення до змін.
Кореляційний аналіз одержаних даних показав, що середній та високий рівень самомотивації та емоційної обізнаності у здобувачів другої вищої освіти зумовлює більшу зовнішню керованість, що позитивно впливає на соціально-психологічну адаптацію, а особи з низьким рівнем самомотивації мають високий рівень директивності, що негативно впливає на адаптацію. Показано також, що хороше управління власними емоціями притаманне особам з підвищеною маскулінністю.
В роботі надано рекомендації з розвитку ЕІ для здобувачів за другою вищою освітою, які включають роботу над усвідомленням, розумінням і управлінням емоціями. Пропонується використовувати спеціальні щоденники для покращення цих навичок, що допоможе здобувачам ефективніше розвиватися і взаємодіяти з оточенням.
Зміст
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ЗДОБУВАЧІВ ЗА ДРУГОЮ ВИЩОЮ ОСВІТОЮ
1.1. Теоретико-методологічні підходи до розуміння поняття емоційного інтелекту
1.2. Емоційний інтелект в структурі особистості
1.3. Психологічні особливості особистості здобувачів другої вищої освіти
Висновки до розділу 1
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ЗДОБУВАЧІВ ЗА ДРУГОЮ ВИЩОЮ ОСВІТОЮ
2.1. Організація дослідження й психодіагностичний інструментарій виявлення емоційного інтелекту здобувачів за другою вищою освітою
2.2. Аналіз та інтерпритація результатів емпіричного дослідження особливостей емоційного інтелекту здобувачів за другою вищою освітою
2.3. Практичні рекомендації щодо розвитку емоційного інтелекту здобувачів за другою вищою освітою
Висновки до розділу 2
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ЗДОБУВАЧІВ ЗА ДРУГОЮ ВИЩОЮ ОСВІТОЮ
1.1. Теоретико-методологічні підходи до розуміння поняття емоційного інтелекту
1.2. Емоційний інтелект в структурі особистості
1.3. Психологічні особливості особистості здобувачів другої вищої освіти
Висновки до розділу 1
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ЗДОБУВАЧІВ ЗА ДРУГОЮ ВИЩОЮ ОСВІТОЮ
2.1. Організація дослідження й психодіагностичний інструментарій виявлення емоційного інтелекту здобувачів за другою вищою освітою
2.2. Аналіз та інтерпритація результатів емпіричного дослідження особливостей емоційного інтелекту здобувачів за другою вищою освітою
2.3. Практичні рекомендації щодо розвитку емоційного інтелекту здобувачів за другою вищою освітою
Висновки до розділу 2
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
Покликання
1. Ушакова, І. М., & Петренко, А. О. (2010). Кризи професійного розвитку особистості. Херсон: НУЦЗУ. Режим доступу: http://repositsc.nuczu.edu.ua/bitstream/123456789/4195/1/стаття%20Ушакова%2С2%20Петренко%20Херсон%2010.pdf
2. Державна служба зайнятості. (n.d.). Аналітика та статистика. Режим доступу: https://dcz.gov.ua/storinka/analityka-ta-statystyka
3. Боковець, О. І. (2022). Емоційний інтелект як ресурс психічного здоров’я. Габітус, 37, 68–75.
4. Лемак, М. В., & Петрище, В. Ю. (Укл.). (2012). Психологу для роботи. Діагностичні методики: збірник. Ужгород: Видавництво Олександри Гаркуші.
5. Кокун, О. М., Пішко, І. О., Лозінська, Н. С., Копаниця, О. В., & Малхазов, О. Р. (2011). Збірник методик для діагностики психологічної готовності військовослужбовців військової служби за контрактом до діяльності у складі миротворчих підрозділів: Методичний посібник. Київ: НДЦ ГП ЗСУ.
6. Голишевська, А. (2023, 15 грудня). Мобілізація студентів 2023: чи може бути підставою для відстрочки друга вища освіта. Факти. Режим доступу: https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20231215-mobiliz...
7. Левченко, В. В., & Борисенко, Ю. В. (2024). Особливості емоційного інтелекту здобувачів за другою вищою освітою. Збірник тез доповідей міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми, пріоритети та перспективи розвитку науки, освіти, технологій та суспільства в ХХІ столітті» (с. 52-53). Кременчук: ЦФЕНД.
8. Августюк, М. М. (2022). Методичні поради до підвищення рівня емоційного інтелекту в здобувачів вищої освіти. Острог: Вид-во Національного університету «Острозька академія».
9. Могиляста, С. М. (2021). Психолого-педагогічні засоби розвитку емоційного інтелекту старшокласників (Дис. канд. психол. наук). Київ.
10. Носенко, Е. Л., & Коврига, Н. В. (2003). Емоційний інтелект: концептуалізація феномену, основні функції. Київ.
11. Параскевова, К. Г. (2015). Емоційний інтелект як чинник регуляції емоційно-мотиваційної сфери особистості (Автореф. дис. к.психол.н.). Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна.
12. Mayer, J. D., & Salovey, P. (1993). The intelligence of emotional intelligence. Intelligence, 17(4), 433–442. https://doi.org/10.1016/0160-2896(93)900
13. Mayer, J. D., Di Paolo, M., & Salovey, P. (1990). Perceiving affective content in ambiguous visual stimuli: A component of emotional intelligence. Journal of Personality Assessment, 54(3-4), 772–781. https://doi.org/10.1080/00223891.1990.9674037
14. Гоулман, Д. (2018). Емоційний інтелект. Книжка, яка змінює уявлення про те, що означає бути розумним. Київ: Vivat.
15. Наконечна, О. В. (2017). Структура емоційного інтелекту соціальних педагогів та соціальних працівників. Молодий вчений, 6(46), 260–263.
16. Журавльова, Л. П., & Шпак, М. М. (2015). Емпатія як психологічний механізм розвитку міжособистісного емоційного інтелекту. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, III(25), Issue: 49. Режим доступу: http://eprints.zu.edu.ua/file
17. Бреус, Ю. В. (2013). Вплив розвитку емоційного інтелекту на збереження емоційного здоров’я людини. Дослідження молодих учених у контексті розвитку сучасної науки: матер. ІІІ щорічної Всеукраїнської науково-практичної конференції, 18 квітня 2013 року (с. 162–167). Київ: Київський університет імені Б. Грінченка.
18. Бреус, Ю. В. (2015). Емоційний інтелект як чинник професійного становлення майбутніх фахівців соціонімічних професій у вищих навчальних закладах (Автореф. дис. к. психол. н.). Київ: Київський університет імені Б. Грінченка.
19. Моргун, В. Ф. (2010). Емоційний інтелект у багатовимірній структурі особистості. Постметодика, 6(97), 2–15.
20. Власова, О. І. (2005). Психологія соціальних здібностей: структура, динаміка, чинники розвитку. Київ: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет».
21. Бикова, М. М. (n.d.). Розвиток емоційної культури особистості в процесі самовизначення. Актуальні проблеми управління якістю освіти: теорія, історія, інноваційні технології (с. 27). Режим доступу: https://www.empatia.pro/emotsijnyj-intelekt-i-sh...
22. Чернобай, Л. І., & Широн, Ю. О. (2019). Емоційний інтелект в системі менеджменту. Бізнес-Інформ, 5, 229.
23. Segal, J., Smith, M., Robinson, L., & Shubin, J. (n.d.). Improving Emotional Intelligence (EQ). Режим доступу: https://www.helpguide.org/articles/mentalhealth/...
24. Кошонько, Г. А. (2013). Розвиток емоційного інтелекту студентів-психологів. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: Педагогічні та психологічні науки, 4, 341–350. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpnapv_ppn_2013_4_36
25. Андрійко, І. Ф. (2019). Розвиток емоційного інтелекту на заняттях з іноземної мови. Інновації в освіті: сучасні підходи до професійного розвитку вчителів іноземних мов: матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції, м. Ніжин (27–28 вересня 2019 р.) (с. 110–112). Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М. Режим доступу: http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/1199
26. Roberts, R. D., Zeidner, M., & Matthews, G. (2001). Does emotional intelligence meet traditional standards for intelligence? Some new data and conclusions. Emotion, 1(3), 196–231.
27. Goleman, D. (1995). Emotional intelligence. New York.
28. Mayer, J. D. (2005). A tale of two visions: Can a new view of personality help integrate psychology? American Psychologist, 60, 294–307.
29. Mayer, J. D. (2007). Personality function and personality change. В Applying emotional intelligence: A practical guide (с. 125–143). New York: Springer. Edited by J. D. Mayer & J. Ciarrochi.
30. Mayer, J. D. (2001). Primary divisions of personality and their scientific contributions: From the Trilogy-of-Mind to the System Set. Journal for the Theory of Social Behavior, 31(4), 449–477.
31. Hilgard, E. R. (1980). The trilogy of mind: Cognition, affection and conation. Journal of the History of the Behavioral Sciences, 16, 107–117.
32. Singer, J. L. (1987). Private experience and public action: The study of ongoing conscious thought. The emergence of personality (с. 105–146). New York: Springer. Edited by J. Aronoff, A. I. Rabin, & R. A. Zucker.
33. Mayer, J. D., & Ciarrochi, J. (2007). The key ingredients of emotional intelligence interventions: Similarities and differences. В Applying emotional intelligence: A practitioner’s guide (с. 144–156). New York: Springer.
34. Mayer, J. D. (2001). A field guide to emotional intelligence. Emotional intelligence in everyday life (с. 3–24). Philadelphia, PA: Psychology Press. Edited by J. P. Ciarrochi, J. Forgas, & J. D. Mayer.
35. Носенко, Е. Л., & Коврига, Н. В. (2003). Емоційний інтелект: концептуалізація феномену, основні функції. Київ: Вид-во "Наукова думка".
36. Скворчевська, Є. Л. (2012). Основні теоретичні підходи та напрямки до проблеми професійного самовизначення особистості. Вісник ХНУ ім. В. Н. Каразіна. Серія Психологія, 49, 233–237.
37. Шандрук, С. К. (Ред.). (2022). Психологія професійної діяльності: підручник. Тернопіль: ЗУНУ.
38. Саух, П. (2021). Вища освіта: портрет без фантазій і прикрас. Вища освіта України, 1, 13–19.
39. Зінченко, С., & Котирло, Т. (2018). Особливості навчання дорослих у системі неперервної освіти. Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи. https://doi.org/10.32405/2413-4139-2018-2-40-45 Режим доступу: https://lib.iitta.gov.ua/718004/1/%D0%9A%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BB%D0%BE%20%D0%A2__%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D1%85.pdf
40. Синявський, В. В., & Сергєєнкова, О. П. (Авт.-уклад.). (2007). Психологічний словник (Ред. Н. А. Побірченко). Київ: Академія.
41. Кому і навіщо потрібна друга вища освіта? (n.d.). Вища освіта в Україні. Режим доступу: https://osvita.ua/vnz/high_school/399/
42. Митрофанова, C. С. (2020). Формування професійної самосвідомості майбутніх психологів в умовах здобуття другої вищої освіти. (Автореф. дис. к. психол. н.). Переяслав: Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди.
43. Asafaeva, S. (2005). Studying people’s life strategies, receiving a second higher education. Materials of the international conference "Young Science in a Classical University" (с. 64–65). Almaty: [Publisher].
44. Сокурянська, Л. Г. (2006). Студентство на шляху до іншого суспільства: ціннісний дискурс переходу. Харків: ХНУ ім. В. Н. Каразіна.
425. Сокурянська, Л. Г. (2007). Ціннісна детермінація становлення соціальної суб’єктності студентства в умовах соціокультурної трансформації (Автореф. дис. д-ра соціол. наук). Харків: ХНУ ім. В. Н. Каразіна.
46. Астахова, В. І. (Ред.). (2010). Студент ХХІ століття: соціальний портрет на тлі суспільних трансформацій. Харків: НУА.
47. Чибісова, Н. Г. (2005). Культурно-освітнє середовище як чинник формування ціннісних орієнтацій студентської молоді. Грані, (1), 89–92.
48. Про новий український менталітет і про повоєнну місію України: інтерв’ю з канадським професором Любомиром Луцюком (03.08.23). (2023). Інформаційний портал Freedom. Режим доступу: https://uatv.ua/uk/pro-novyj-ukrayinskyj-mentali...
49. Shtrikova, D. (2022). Factors of female professional mentality. Organizational Psychology, 12(2), 127–144.
50. Грей, Дж. (2023). Чоловіки з Марса, жінки з Венери. Видавнича група КМ-БУКС.
2. Державна служба зайнятості. (n.d.). Аналітика та статистика. Режим доступу: https://dcz.gov.ua/storinka/analityka-ta-statystyka
3. Боковець, О. І. (2022). Емоційний інтелект як ресурс психічного здоров’я. Габітус, 37, 68–75.
4. Лемак, М. В., & Петрище, В. Ю. (Укл.). (2012). Психологу для роботи. Діагностичні методики: збірник. Ужгород: Видавництво Олександри Гаркуші.
5. Кокун, О. М., Пішко, І. О., Лозінська, Н. С., Копаниця, О. В., & Малхазов, О. Р. (2011). Збірник методик для діагностики психологічної готовності військовослужбовців військової служби за контрактом до діяльності у складі миротворчих підрозділів: Методичний посібник. Київ: НДЦ ГП ЗСУ.
6. Голишевська, А. (2023, 15 грудня). Мобілізація студентів 2023: чи може бути підставою для відстрочки друга вища освіта. Факти. Режим доступу: https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20231215-mobiliz...
7. Левченко, В. В., & Борисенко, Ю. В. (2024). Особливості емоційного інтелекту здобувачів за другою вищою освітою. Збірник тез доповідей міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми, пріоритети та перспективи розвитку науки, освіти, технологій та суспільства в ХХІ столітті» (с. 52-53). Кременчук: ЦФЕНД.
8. Августюк, М. М. (2022). Методичні поради до підвищення рівня емоційного інтелекту в здобувачів вищої освіти. Острог: Вид-во Національного університету «Острозька академія».
9. Могиляста, С. М. (2021). Психолого-педагогічні засоби розвитку емоційного інтелекту старшокласників (Дис. канд. психол. наук). Київ.
10. Носенко, Е. Л., & Коврига, Н. В. (2003). Емоційний інтелект: концептуалізація феномену, основні функції. Київ.
11. Параскевова, К. Г. (2015). Емоційний інтелект як чинник регуляції емоційно-мотиваційної сфери особистості (Автореф. дис. к.психол.н.). Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна.
12. Mayer, J. D., & Salovey, P. (1993). The intelligence of emotional intelligence. Intelligence, 17(4), 433–442. https://doi.org/10.1016/0160-2896(93)900
13. Mayer, J. D., Di Paolo, M., & Salovey, P. (1990). Perceiving affective content in ambiguous visual stimuli: A component of emotional intelligence. Journal of Personality Assessment, 54(3-4), 772–781. https://doi.org/10.1080/00223891.1990.9674037
14. Гоулман, Д. (2018). Емоційний інтелект. Книжка, яка змінює уявлення про те, що означає бути розумним. Київ: Vivat.
15. Наконечна, О. В. (2017). Структура емоційного інтелекту соціальних педагогів та соціальних працівників. Молодий вчений, 6(46), 260–263.
16. Журавльова, Л. П., & Шпак, М. М. (2015). Емпатія як психологічний механізм розвитку міжособистісного емоційного інтелекту. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, III(25), Issue: 49. Режим доступу: http://eprints.zu.edu.ua/file
17. Бреус, Ю. В. (2013). Вплив розвитку емоційного інтелекту на збереження емоційного здоров’я людини. Дослідження молодих учених у контексті розвитку сучасної науки: матер. ІІІ щорічної Всеукраїнської науково-практичної конференції, 18 квітня 2013 року (с. 162–167). Київ: Київський університет імені Б. Грінченка.
18. Бреус, Ю. В. (2015). Емоційний інтелект як чинник професійного становлення майбутніх фахівців соціонімічних професій у вищих навчальних закладах (Автореф. дис. к. психол. н.). Київ: Київський університет імені Б. Грінченка.
19. Моргун, В. Ф. (2010). Емоційний інтелект у багатовимірній структурі особистості. Постметодика, 6(97), 2–15.
20. Власова, О. І. (2005). Психологія соціальних здібностей: структура, динаміка, чинники розвитку. Київ: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет».
21. Бикова, М. М. (n.d.). Розвиток емоційної культури особистості в процесі самовизначення. Актуальні проблеми управління якістю освіти: теорія, історія, інноваційні технології (с. 27). Режим доступу: https://www.empatia.pro/emotsijnyj-intelekt-i-sh...
22. Чернобай, Л. І., & Широн, Ю. О. (2019). Емоційний інтелект в системі менеджменту. Бізнес-Інформ, 5, 229.
23. Segal, J., Smith, M., Robinson, L., & Shubin, J. (n.d.). Improving Emotional Intelligence (EQ). Режим доступу: https://www.helpguide.org/articles/mentalhealth/...
24. Кошонько, Г. А. (2013). Розвиток емоційного інтелекту студентів-психологів. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: Педагогічні та психологічні науки, 4, 341–350. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpnapv_ppn_2013_4_36
25. Андрійко, І. Ф. (2019). Розвиток емоційного інтелекту на заняттях з іноземної мови. Інновації в освіті: сучасні підходи до професійного розвитку вчителів іноземних мов: матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції, м. Ніжин (27–28 вересня 2019 р.) (с. 110–112). Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М. Режим доступу: http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/1199
26. Roberts, R. D., Zeidner, M., & Matthews, G. (2001). Does emotional intelligence meet traditional standards for intelligence? Some new data and conclusions. Emotion, 1(3), 196–231.
27. Goleman, D. (1995). Emotional intelligence. New York.
28. Mayer, J. D. (2005). A tale of two visions: Can a new view of personality help integrate psychology? American Psychologist, 60, 294–307.
29. Mayer, J. D. (2007). Personality function and personality change. В Applying emotional intelligence: A practical guide (с. 125–143). New York: Springer. Edited by J. D. Mayer & J. Ciarrochi.
30. Mayer, J. D. (2001). Primary divisions of personality and their scientific contributions: From the Trilogy-of-Mind to the System Set. Journal for the Theory of Social Behavior, 31(4), 449–477.
31. Hilgard, E. R. (1980). The trilogy of mind: Cognition, affection and conation. Journal of the History of the Behavioral Sciences, 16, 107–117.
32. Singer, J. L. (1987). Private experience and public action: The study of ongoing conscious thought. The emergence of personality (с. 105–146). New York: Springer. Edited by J. Aronoff, A. I. Rabin, & R. A. Zucker.
33. Mayer, J. D., & Ciarrochi, J. (2007). The key ingredients of emotional intelligence interventions: Similarities and differences. В Applying emotional intelligence: A practitioner’s guide (с. 144–156). New York: Springer.
34. Mayer, J. D. (2001). A field guide to emotional intelligence. Emotional intelligence in everyday life (с. 3–24). Philadelphia, PA: Psychology Press. Edited by J. P. Ciarrochi, J. Forgas, & J. D. Mayer.
35. Носенко, Е. Л., & Коврига, Н. В. (2003). Емоційний інтелект: концептуалізація феномену, основні функції. Київ: Вид-во "Наукова думка".
36. Скворчевська, Є. Л. (2012). Основні теоретичні підходи та напрямки до проблеми професійного самовизначення особистості. Вісник ХНУ ім. В. Н. Каразіна. Серія Психологія, 49, 233–237.
37. Шандрук, С. К. (Ред.). (2022). Психологія професійної діяльності: підручник. Тернопіль: ЗУНУ.
38. Саух, П. (2021). Вища освіта: портрет без фантазій і прикрас. Вища освіта України, 1, 13–19.
39. Зінченко, С., & Котирло, Т. (2018). Особливості навчання дорослих у системі неперервної освіти. Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи. https://doi.org/10.32405/2413-4139-2018-2-40-45 Режим доступу: https://lib.iitta.gov.ua/718004/1/%D0%9A%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BB%D0%BE%20%D0%A2__%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D1%85.pdf
40. Синявський, В. В., & Сергєєнкова, О. П. (Авт.-уклад.). (2007). Психологічний словник (Ред. Н. А. Побірченко). Київ: Академія.
41. Кому і навіщо потрібна друга вища освіта? (n.d.). Вища освіта в Україні. Режим доступу: https://osvita.ua/vnz/high_school/399/
42. Митрофанова, C. С. (2020). Формування професійної самосвідомості майбутніх психологів в умовах здобуття другої вищої освіти. (Автореф. дис. к. психол. н.). Переяслав: Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди.
43. Asafaeva, S. (2005). Studying people’s life strategies, receiving a second higher education. Materials of the international conference "Young Science in a Classical University" (с. 64–65). Almaty: [Publisher].
44. Сокурянська, Л. Г. (2006). Студентство на шляху до іншого суспільства: ціннісний дискурс переходу. Харків: ХНУ ім. В. Н. Каразіна.
425. Сокурянська, Л. Г. (2007). Ціннісна детермінація становлення соціальної суб’єктності студентства в умовах соціокультурної трансформації (Автореф. дис. д-ра соціол. наук). Харків: ХНУ ім. В. Н. Каразіна.
46. Астахова, В. І. (Ред.). (2010). Студент ХХІ століття: соціальний портрет на тлі суспільних трансформацій. Харків: НУА.
47. Чибісова, Н. Г. (2005). Культурно-освітнє середовище як чинник формування ціннісних орієнтацій студентської молоді. Грані, (1), 89–92.
48. Про новий український менталітет і про повоєнну місію України: інтерв’ю з канадським професором Любомиром Луцюком (03.08.23). (2023). Інформаційний портал Freedom. Режим доступу: https://uatv.ua/uk/pro-novyj-ukrayinskyj-mentali...
49. Shtrikova, D. (2022). Factors of female professional mentality. Organizational Psychology, 12(2), 127–144.
50. Грей, Дж. (2023). Чоловіки з Марса, жінки з Венери. Видавнича група КМ-БУКС.