Мода як засіб презентації людини в соціальному світі
Автор(ка)
Булах Євгеній Валентинович
Ступінь
Бакалавр
Група
ФІЛОСб-1-17-4.0д
Спеціальність
033 Філософія
Кафедра
Кафедра філософії та релігієзнавства
Анотація
Актуальність теми. Мода – це досить широке соціальне явище, яке поширюється на всі сфери життя сучасної людини. Мода виникла як відповідь на конкретні запити суспільства. І, звичайно, ця інновація розвивалася в певному історичному контексті. Спочатку, одяг використовувалася як засіб захисту від зовнішнього середовища. У сучасному ж світі люди вибирають щодня той чи інший зовнішній вигляд (образ). За допомогою цього способу вони не просто захищаються від зовнішнього середовища, а й ідентифікують себе, вибудовують комунікацію з оточуючими, повідомляючи про себе, свій настрій, характер, соціальний статус за допомогою символів, смислів, знаків і кодів, укладених в їхньому вигляді.
Сьогодні величезний вплив на суспільство надає реклама, бренди, які є частиною, якщо не головною складовою індустрії моди. Тому, семіотичний підхід до дослідження моди є особливо актуальним. Мода бере участь в процесах символічного оформлення статусу, вказує на приналежність до певного класу, допомагає позначати і виражати індивідуальність, за допомогою своєї символічної і знакової сутності. Тому моду можна визначати, як ціннісно-нормативний елемент суспільства. А також як один з символічних товарів в системі споживання, адже в сучасному суспільстві люди споживають саме знаки у вигляді брендів і трендів, які підкреслюють статус, спосіб життя, матеріальне становище агента, навіть певну обізнаність в моді, виступаючи фактором соціальної стратифікації.
Актуальність теми полягає в тому, що у гонитві за модними тенденціями багато людей все частіше забувають про те, що насправді має цінність і є власне смислом життя, більш того, для деяких мода і стає сенсом життя. Така тенденція все частіше простежується в даний час. Кожна людина сприймає моду по-своєму, тому мода частково залежить від віку, виховання, переконань людини, загальних норм культури, характеру, в цілому, від особистості.
Проблемне поле моди активно досліджують соціологи з США, Франції, Німеччини та інших країн сучасного світу. Особливу увагу цьому напряму дослідження приділяли в різний час такі вчені, як Р. Барт, Г. Блумер, Ж. Бодрійяр, П. Бурдьє, Т. Веблен, Г. Зіммель, В. Зомбарт, Л. Свендсен та ін.
Серед українських дослідників, на цій проблематиці сьогодні спеціалізуються: О. Гурова, Г. Куц, Ю. Легенький, О. Скалацька, Л. Ткаченко та ін. У зоні їх наукового інтересу, насамперед, знаходяться моменти щодо визначення природи та змісту моди, обґрунтування різних аспектів її функціонального потенціалу та можливих напрямів його конструктивного застосування, пошуку найбільш адекватної шуканої теоретичної конструкції, яка спроможна всебічно інтерпретувати ґенезу та розвиток цього соціального феномена / інституту.
Мета роботи: дослідити моду, як феномен і засіб презентації людини в соціальному світі.
Об'єкт дослідження – соціальний феномен моди.
Предмет дослідження – мода як засіб презентації людини в соціальному світі.
Завдання дослідження:
проаналізувати поняття моди в філософському і соціогуманітарному дискурсі;
визначити соціальну сутність феномену моди;
розглянути філософію моди Г. Зіммеля;
визначити взаємодію між модою та ідентичністю людини в праці Ларса Свендсена «Філософія моди»;
дослідити процес підсилення ірраціонального характеру та абсурдної сутності моди;
проаналізувати моду, як засіб ідеологічного впливу та маніпуляції людиною.
Методи дослідження: Багато аспектів соціального феномену моди зумовила методологічний плюралізм. В дипломній роботі були використані загально-наукові методи аналізу, синтезу, абстрагування, ідеалізації та узагальнення матеріалу. А також, використаний компаративний метод в аналізі філософії моди Г.Зіммеля та Ларса Свендсена.
Теоретичне значення бакалаврського дослідження полягає у тому, що воно дає можливості для більш чіткого розуміння феномену моди, як засобу презентації людини в сучасному світі.
Практичне значення бакалаврського дослідження полягає в тому , що матеріали дипломної роботи, висновки та теоретичні знання можуть бути використані при підготовці в наукових методичних посібниках, а також у викладання спецкурсів для студентів . На основі праць видатних філософів і соціологів досліджено феномен моди та його соціальну сутність. Результатом вирішення комплексу зазначених в роботі проблем є розуміння того, що мода – інструмент ідеологічного впливу та маніпуляції людством у якого є кінцеві цілі. Ці цілі потрібно вміти виявляти, а потім зіставляти зі своїми справжніми цілями. І якщо вони різні, то потрібно йти до своїх цілей навіть всупереч з поведінкою більшості.
Структура роботи: Кваліфікаційна бакалаврська робота складається зі вступу, трьох розділів, 6 підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Обсяг роботи 63 сторінки машинописного тексту. Список використаних джерел налічує 100 найменувань.
Апробація результатів дипломного дослідження: Основні положення та висновки були оприлюдненні та обговоренні, а також доповідалися на засіданні кафедри філософії Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка, також на Всеукраїнській науковій конференції «Київські філософські студії 2020-2021» від 12.05.2021. А також, тези були опубліковані на сайті кафедри Історико-філософського факультету КУБГ.
Ключові терміни: ідентичність, маніпуляції, мода, самовираження, соціальне середовище, статус.
Сьогодні величезний вплив на суспільство надає реклама, бренди, які є частиною, якщо не головною складовою індустрії моди. Тому, семіотичний підхід до дослідження моди є особливо актуальним. Мода бере участь в процесах символічного оформлення статусу, вказує на приналежність до певного класу, допомагає позначати і виражати індивідуальність, за допомогою своєї символічної і знакової сутності. Тому моду можна визначати, як ціннісно-нормативний елемент суспільства. А також як один з символічних товарів в системі споживання, адже в сучасному суспільстві люди споживають саме знаки у вигляді брендів і трендів, які підкреслюють статус, спосіб життя, матеріальне становище агента, навіть певну обізнаність в моді, виступаючи фактором соціальної стратифікації.
Актуальність теми полягає в тому, що у гонитві за модними тенденціями багато людей все частіше забувають про те, що насправді має цінність і є власне смислом життя, більш того, для деяких мода і стає сенсом життя. Така тенденція все частіше простежується в даний час. Кожна людина сприймає моду по-своєму, тому мода частково залежить від віку, виховання, переконань людини, загальних норм культури, характеру, в цілому, від особистості.
Проблемне поле моди активно досліджують соціологи з США, Франції, Німеччини та інших країн сучасного світу. Особливу увагу цьому напряму дослідження приділяли в різний час такі вчені, як Р. Барт, Г. Блумер, Ж. Бодрійяр, П. Бурдьє, Т. Веблен, Г. Зіммель, В. Зомбарт, Л. Свендсен та ін.
Серед українських дослідників, на цій проблематиці сьогодні спеціалізуються: О. Гурова, Г. Куц, Ю. Легенький, О. Скалацька, Л. Ткаченко та ін. У зоні їх наукового інтересу, насамперед, знаходяться моменти щодо визначення природи та змісту моди, обґрунтування різних аспектів її функціонального потенціалу та можливих напрямів його конструктивного застосування, пошуку найбільш адекватної шуканої теоретичної конструкції, яка спроможна всебічно інтерпретувати ґенезу та розвиток цього соціального феномена / інституту.
Мета роботи: дослідити моду, як феномен і засіб презентації людини в соціальному світі.
Об'єкт дослідження – соціальний феномен моди.
Предмет дослідження – мода як засіб презентації людини в соціальному світі.
Завдання дослідження:
проаналізувати поняття моди в філософському і соціогуманітарному дискурсі;
визначити соціальну сутність феномену моди;
розглянути філософію моди Г. Зіммеля;
визначити взаємодію між модою та ідентичністю людини в праці Ларса Свендсена «Філософія моди»;
дослідити процес підсилення ірраціонального характеру та абсурдної сутності моди;
проаналізувати моду, як засіб ідеологічного впливу та маніпуляції людиною.
Методи дослідження: Багато аспектів соціального феномену моди зумовила методологічний плюралізм. В дипломній роботі були використані загально-наукові методи аналізу, синтезу, абстрагування, ідеалізації та узагальнення матеріалу. А також, використаний компаративний метод в аналізі філософії моди Г.Зіммеля та Ларса Свендсена.
Теоретичне значення бакалаврського дослідження полягає у тому, що воно дає можливості для більш чіткого розуміння феномену моди, як засобу презентації людини в сучасному світі.
Практичне значення бакалаврського дослідження полягає в тому , що матеріали дипломної роботи, висновки та теоретичні знання можуть бути використані при підготовці в наукових методичних посібниках, а також у викладання спецкурсів для студентів . На основі праць видатних філософів і соціологів досліджено феномен моди та його соціальну сутність. Результатом вирішення комплексу зазначених в роботі проблем є розуміння того, що мода – інструмент ідеологічного впливу та маніпуляції людством у якого є кінцеві цілі. Ці цілі потрібно вміти виявляти, а потім зіставляти зі своїми справжніми цілями. І якщо вони різні, то потрібно йти до своїх цілей навіть всупереч з поведінкою більшості.
Структура роботи: Кваліфікаційна бакалаврська робота складається зі вступу, трьох розділів, 6 підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Обсяг роботи 63 сторінки машинописного тексту. Список використаних джерел налічує 100 найменувань.
Апробація результатів дипломного дослідження: Основні положення та висновки були оприлюдненні та обговоренні, а також доповідалися на засіданні кафедри філософії Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка, також на Всеукраїнській науковій конференції «Київські філософські студії 2020-2021» від 12.05.2021. А також, тези були опубліковані на сайті кафедри Історико-філософського факультету КУБГ.
Ключові терміни: ідентичність, маніпуляції, мода, самовираження, соціальне середовище, статус.
Зміст
ВСТУП…………………………………………………………………….. 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФЕНОМЕНУ МОДИ…………………………………. 6
1.1. Поняття моди в філософському і соціогуманітарному дискурсі.. 6
1.2. Соціальна сутність феномену моди………………………………. 14
РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ДОСЛІДЖЕННЯ МОДИ В ФІЛОСОФІЇ……………………………………………………………….. 24
2.1. Філософія моди Г. Зіммеля………………………………………….. 24
2.2. Взаємодія між модою та ідентичністю людини в праці Ларса Свендсена «Філософія моди»……………………………………………. 34
РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ МОДИ В СОЦІАЛЬНОМУ СВІТІ…………………………………………………. 39
3.1 Підсилення ірраціонального характеру та абсурдної сутності моди……………………………………………………………………….. 39
3.2 Мода як засіб ідеологічного впливу та маніпуляції людиною… 45
ВИСНОВКИ……………………………………………………………… 53
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………. 56
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФЕНОМЕНУ МОДИ…………………………………. 6
1.1. Поняття моди в філософському і соціогуманітарному дискурсі.. 6
1.2. Соціальна сутність феномену моди………………………………. 14
РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ДОСЛІДЖЕННЯ МОДИ В ФІЛОСОФІЇ……………………………………………………………….. 24
2.1. Філософія моди Г. Зіммеля………………………………………….. 24
2.2. Взаємодія між модою та ідентичністю людини в праці Ларса Свендсена «Філософія моди»……………………………………………. 34
РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ МОДИ В СОЦІАЛЬНОМУ СВІТІ…………………………………………………. 39
3.1 Підсилення ірраціонального характеру та абсурдної сутності моди……………………………………………………………………….. 39
3.2 Мода як засіб ідеологічного впливу та маніпуляції людиною… 45
ВИСНОВКИ……………………………………………………………… 53
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………. 56
Покликання
1. Аброзе Е.А. Мода в динамике культурных процессов Европы. Санкт-Петербург : Нестор, 2005.130 с.
2. Алексеенко Л. В. Специфика потребления моды в обществе: анализ ключевых проблем. Социально-гуманитарные знания. 2017. №7. С.182-190
3. Антология моды XX века: с 30-х по 90-е года URL: http://modagid.ru/articles/299. (дата звернення 10.05.2021).
4. Барт Р. Система Моды: статьи по семиотике культуры. Москва: Акад. проект, 2019. 430 с.
5. Блумер Г.Мода: от классовой дифференциации к коллективному отбору. Социальные и гуманитарные науки. Отечественная и зарубежная литература. Социология:. Москва, 2008. № 2.
6. Блумер Г. Общество как символическая интеракция. Современная зарубежная социальная психология. Москва: МГУ, 2007. С. 173-179.
7. Богатырева А.А. Формирование модной тенденции как инструмент регулирования потребительского поведения. URL: https://www.elibrary.ru/contents.aspissueid=1005... (дата звернення 06.05.2021).
8. Бодрийяр Ж. Общество потребления: его мифы и структуры. Москва: Республика: Культурная революция, 2006. 268 с.
9. Бодрийяр Ж. Символический обмен и смерть. Москва, 2000. 387 с.
10. Борзых С.В. Человек-потребитель в условиях глобализации: автореф. дис. … канд. филос. наук. Томск, 2005. 22 с.
11. Бушуева С. С. Теория циклического развития моды. Журнал Технико-технологические проблемы сервиса. 2012. С. 63–67.
12. Валиулина Светлана Валерьевна Мода как социально-культурное явление. Известия Самарского научного центра РАН. 2015. №1-1. С. 225-227
13. Васильев А.А. «Я сегодня в моде…» 100 ответов на вопросы о моде и о себе. Москва. 2008. 330 с.
14. Веблен Т. Теория праздного класса. Москва: Прогресс, 1984. 363 c.
15. Винсент С.Дж. Анатомия моды: манера одеваться от эпохи Возрождения до наших дней. Москва : Новое литературное обозрение, 2015. 288 с.
16. Володин В.А. Мода и стиль Москва: Аванта +, 2002. 480 с.
17. Воронкова А. І. Мода у контексті сучасних соціологічних досліджень. Науково-теоретичний альманах «Грані». 2016. № 4. С. 69-73.
18. Гадамер Х.Г. Истина и метод: Основы филос. герменевтики: Москва: Прогресс, 1988. 154 с.
19. Гегель, Г.В. Ф. Энциклопедия философских наук. Том 3. Философия духа. Москва: Мысль, 1977. 471 с.
20. Гизатулина Ю. Ф. Социальные функции моды. Пермь, 1994 280 с.
21. Гимаева Р.М. Мода и психология: выбор современной женщины. Владивосток: Изд-во ВГУЭС, 2007. 144 с.
22. Гофман А.Б. Мода и люди. Новая теория моды и модного поведения. Санкт-Петербург: Питер, 2004. 208 с.
23. Гришаева Т.А. Мода как феномен современной культуры: автореф. дис. канд. фил.наук: 24.05.2010. Ростов на Дону: РУЭиС. 2008. 24 с.
24. Гурова О.Ю. Социология моды: обзор классических концепций. Социологические исследования. Санкт-Петербург: Наука, 2011. С. 72-82.
25. Гурова О.Ю. Fastfashion: быстро сшить, быстро продать, быстро выбросить. Концепция моды и потребление вещей в современном российском обществе. Экономическая социология. 2008. №5. С. 56-67.
26. Жуков Д.А. Гендерні аспекти модних тенденцій в умовах глобалізації. Ґендерна політика очима української молоді: матеріали підсумк. конф. ХІ Регіонал. конкурсу молодих вчених, Харків, 24 жовт. 2017 р. Харків: ХНУМГ ім. О.М. Бекетова, 2018. С. 82–90.
27. Зелинский С. А. Манипулирование личностью и массами. Санкт Петербург: Издательско-торговый дом «Скифия», 2008. 420 с.
28. Зиммель Г.Мода. Избранное. Москва : Юристъ, 1996. 607 с.
29. Зинченко Г.П., Алексеенко Л. В.Социологический дискурс о моде. Социально-гуманитарные знания. 2014. №12. С.67-72
30. Зомбарт В. Избранные работы. Народное хозяйство и мода. Москва: Издательский дом «Территория будущего», 2005. С. 321-344.
31. Иванова Т.А. Модели потребительского поведения как основа маркетинговой стратеги. Вестник Российского университета дружбы народов. Социология, 2012. №1. С. 110-118.
32. Иконникова С. Н. Мода как стимул и соблазн потребления // Вестник СПбГИК. 2016. №3 (28). URL: https://cyberleninka.ru/article/n/moda-kak-stimu... (дата звернення 26.04.2021).
33. Иконникова, С.Н. Очерки по истории культурологии: учеб. пособие.. Санкт Петербург: ИГУП, 1998. 313 с.
34. Иконникова, С.Н. Учебное пособие. Теория культуры. Санкт Петербург :Питер, 2008. 592 с.
35. Ильин А. Н., Концепт безудержного потребления (структурный анализ). Общественные науки и современность. 2012. №2. С. 161-169.
36. Ионин Л.Г. Георг Зиммель – социолог. Москва: Наука, 1981. 128 с.
37. Ионин Л.Г. Зиммель: Жизнь и философия // Зиммель Г. Избранное. Созерцание жизни. 2-е изд. Москва; Санкт-Петербург: Центр гуманитарных инициатив, 2017. С. 367–383.
38. История моды. Мода 19 века. URL: http://www.moda-veka.ru/istoriya-mody/moda-19-veka. (дата звернення 17.04.2021).
39. Кавамура Ю. Теория и практика создания моды. Москва: Гревцов Паблишер, 2009. 236 с.
40. Кант И. Антропология с прагматической точки зрения.1999. 471 с.
41. Кант, И. Сочинение в шести томах. Москва: Мысль, 1966. 743 с.
42. Килошенко М. И. Психология моды. Санкт Петербург: Питер, 2007. 346 с.
43. Колюжнова Н. В. Мода как фактор потребительского поведения : статья. Элитариум 2.0: образовательная система. URL:http://www.elitarium.ru/moda_kak_faktor. (дата звернення 29.04.2021).
44. Комих Н. Г. Мода як соціальний феномен в сучасному соціокультурному дискурсі. Збірник наукових праць з гуманітарних дисциплін "Славута". 2013. С.49-55
45. Конева А. В. Мода в социальном бытии: от включенности к исключительности. Фундаментальные проблемы культурологии: Сб. ст. по материалам конгресса. Москва: Новый хронограф: Эйдос. 2009. С. 127–145.
46. Конева А.В. Мода: презентация индивидуальности и коды идентификации. Международный журнал исследований культуры. 2010. № 1. С. 138-142.
47. Куц Г.М. Феномен моди: онтологічний статус і філософсько-антропологічні засади : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня. канд. філос. наук : спец. 09.00.04 «Філософська антропологія, філософія культури». Харків, 2003. 16 с.
48. Ландман М.Г. Зиммель: Контуры его мышлени. Зиммель Г. Избранное. Философия культуры Москва; Санкт Петербург: Центр гуманитарных инициатив, 2017. С. 413–421.
49. Левин Д., Некоторые ключевые проблемы в работах Зиммеля . URL: http: // 69-129-1-SM. pdf (дата звернення 26.04.2021).
50. Левит С.Я. Философия культуры г. Зиммеля. Вестник культурологии. 2019. №1 (88). URL: https://cyberleninka.ru/article/n/filosofiya-kultury-g-zimmelya (дата звернення 16.04.2021).
51. Леопарди, Дж. Нравственные очерки. Дневник размышлений. Мысли. Москва: Республика, 2000. 448 с.
52. Липовецкий Ж. Империя эфемерного: мода и ее судьба в современном обществе. Москва: Новое литературное обозрение, 2012. 336 с.
53. Мазилкина Е. Поведение потребителей.: учеб. Пособие. URL: http://www.nnre.ru/psihologija/povedenie_potrebi.... (дата звернення 19.05. 2021).
54. Мари Гринде Арнтцен. Дресс-код. Голая правда о моде. 2013. 160 с.
55. Масленцева Н. Ю. Социологический анализ тенденций моды. Журнал Вестник Тюменского государственного университета. 2011. С. 92–97.
56. Мельник М. Т. Індустрія моди : навчальний посібник. Київ: Видавництво Ліра-К, 2013. 264 с.
57. Михалева К. Мода: предмет, история, социология, экономика. 2015. 20 с.
58. Мода и дизайн: исторический опыт — новые технологии. Материалы 7-й международной научной конференции Санкт-Петербург: СПГУТД, 2004. 320 с.
59. Напсо М.Д. — Мода в обществе потребления. Социодинамика. 2016. № 9. С. 46 - 51.
60. Норбоева Т. Б. Понятийный анализ моды как феномена культуры. Журнал Общество. Среда. Развитие. 2011. С. 159–161.
61. Огаренко Т. О. Одяг і мода як символи статусної приналежності. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. 2007. № 31. С. 182-193.
62. Ольшанский Д. Психология масс. Санкт Петербург: Питер, 2002. 368 с.
63. Пахомова М.Г. Мода как социально-культурный феномен. Всероссийский журнал научных публикаций. 2011. №3 (4). С. 42–44.
64. Пенроуз Р. Мода, вера, фантазия и новая физика Вселенной. 2016. 513 с.
65. Петров Л.В. Мода как общественное явление Москва: Аспект-пресс, 2013. 314 с.
66. Ржевський Г. М. Синдром шопоголіка. Центр психологічного забезпечення професійної діяльності КНТЕУ. 2015. URL: http://cps.knteu.kiev.ua/index.php?option=com_co.... (дата звернення 20.04.2021).
67. Родионова Д. Д. Феномен моды в зеркале философии. Вестник Кемеровского государственного университета культуры и искусств. 2012. №18. С.33-41
68. Савченко Ю. А. Мода у молодіжній культурі URL: http://www.sociology.kharkov.ua/docs/magazin/soc.... (дата звернення 15.04.2021).
69. Свендсен, Л. Философия моды. Москва: Прогресс Традиция, 2007. 256 с.
70. Скалацька О. В. Мода як предмет соціально-філософського аналізу: евристичний потенціал. Філософські обрії. 2016. № 35. С. 80-88.
71. Скалацька О.В. Простір моди у контексті філософських побудов Ж. Бодрійяра. Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки, культурологічні науки. 2013. № 1. С. 129-136.
72. Скалацька О.В. Теорія трьох одягів Р. Барта: філософський вимір. Науковий вісник. Серія «Філософія». Харків, ХНПУ, 2015. № 44. С. 137-147.
73. Смирнова Е.А., Чеджемов Г.А. Влияние стандартов красоты на поведенческие модели женщин в условиях культурной глобализации. Известия института систем управления СГЭУ. 2017. №2 (16). С. 79.
74. Соловйова В. Сучасна вулична мода - реальність вигадливіша за фантазію URL: http://www.smoloskyp.org.ua/-leftmenu-173/2010-1.... (дата звернення 10.05.2021).
75. Суджич Д. Язык вещей. Москва: Strelka Press, 2013. 240 с.
76. Тард Г. Законы подражания. Москва: Академический проект, 2011. 304 с.
77. Теофиль, Г. Мода как искусство. Иностранная литература. 2000. № 3. 311 с.
78. Терешкина, В.Н. Концептуализация феномена "мода" в социологии. Вестник Санкт-Петербургского университета : Научно-теоретический журнал. 2011. С. 67–74.
79. Тканко О. Сучасні концепції дослідження моди. URL: http://do100verno.com/blog/546/4543. (дата звернення 20.05.2021).
80. Ткаченко Л. П. Мода як естетичний феномен : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня. канд. філос. наук : спец. 09.00.08. Київ, 1999. 18 с.
81. Толстых В. И. Мода как социальный феномен. Мода: за и против. Искусство. Москва. 1973. С. 7–39
82. Топалов М.И. Социальные аспекты моды: мода и цивилизация. Москва: Дело, 2008. 202 с.
83. Филичева Н.В. Арт Деко – стиль времени. Российская массовая культура конца ХХ века: материалы круглого стола. 4 декабря 2001 г. Санкт-Петербург: Санкт-Петербургское философское общество, 2001. С. 177–186.
84. Фиона Ф. Как читать моду. Интенсивный курс по стилю и моде. 2011. 256 с.
85. Фромм Э. Иметь или быть. Москва: АСТ, 2000. 448 с.
86. Хабермас Ю. Зиммель как диагноз времени. Зиммель Г. Избранное. Созерцание жизни. Москва; Санкт-Петербург: Центр гуманитарных инициатив, 2017. С. 357–366.
87. Хайдеггер, М. Что зовется мышлением? Москва: Академический проект, 2007. С. 89-95.
88. Хаустова А.А. Мода как социальный феномен и объект социологического анализа. Власть. 2013. №2. С. 103–106.
89. Холландер, Э. Взгляд сквозь одежду; пер. с англ. В. Михайлина. Москва: Новое литературное обозрение, 2015. 576 с.
90. Хомутова О. О. Терзян Ю. Г. Мода та її вплив на поведінку споживачів. Traektoriâ Nauki = Path of Science. 2016. №5. С.128-135
91. Чупріна Н. В. Аналіз модних продуктів як об’єктів індустрії моди. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. 2012. № 13. С. 68-71.
92. Чупріна Н. В. Визначення моди як соціокультурного явища в сучасному "суспільстві споживання". Вісник Міжнародного слов'янського університету. Мистецтвознавство. 2013., № 1. С. 32-37.
93. Шаров К.С. Гендерные аспекты семиотики моды. Вопросы философии. 2007. № 12. C. 50– 64.
94. Ятина, Л. И. Мода глазами социолога. Санкт-Петербург: Элексис Принт, 2006. 176 с.
95. Ятина Л.И. Мода как фактор формирования стиля жизни. автореф. канд. дис. Санкт-Петербург, 2006. 345с.
96. Bennett A. Fashion. Culture and everyday life. London: Sage, 2005. Рp. 95–116.
97. Blumer H. Fashion: From class differentiation to collective selection. Sociological quart. Columbia, 1969. Vol. 10, N 3. P. 275-291.
98. Clark A. K. Updating the gender gap(s): a multilevel approach to what underpins changing cultural attitudes. Politics & Gender. 2017. Vol. 13, Issue 1. P. 26–56.
99. Large J. The Consumption of Counterfeit Fashion. Cham: Palgrave Pivot, 2019. vii, 104 p.
100. Nietzsche F.1878 (1996). Human, All Too Human: A Book for Free Spirits.Transl. R. J. Hollingdale.Cambridge, UK: Cambridge Univ. Press, P. 150
2. Алексеенко Л. В. Специфика потребления моды в обществе: анализ ключевых проблем. Социально-гуманитарные знания. 2017. №7. С.182-190
3. Антология моды XX века: с 30-х по 90-е года URL: http://modagid.ru/articles/299. (дата звернення 10.05.2021).
4. Барт Р. Система Моды: статьи по семиотике культуры. Москва: Акад. проект, 2019. 430 с.
5. Блумер Г.Мода: от классовой дифференциации к коллективному отбору. Социальные и гуманитарные науки. Отечественная и зарубежная литература. Социология:. Москва, 2008. № 2.
6. Блумер Г. Общество как символическая интеракция. Современная зарубежная социальная психология. Москва: МГУ, 2007. С. 173-179.
7. Богатырева А.А. Формирование модной тенденции как инструмент регулирования потребительского поведения. URL: https://www.elibrary.ru/contents.aspissueid=1005... (дата звернення 06.05.2021).
8. Бодрийяр Ж. Общество потребления: его мифы и структуры. Москва: Республика: Культурная революция, 2006. 268 с.
9. Бодрийяр Ж. Символический обмен и смерть. Москва, 2000. 387 с.
10. Борзых С.В. Человек-потребитель в условиях глобализации: автореф. дис. … канд. филос. наук. Томск, 2005. 22 с.
11. Бушуева С. С. Теория циклического развития моды. Журнал Технико-технологические проблемы сервиса. 2012. С. 63–67.
12. Валиулина Светлана Валерьевна Мода как социально-культурное явление. Известия Самарского научного центра РАН. 2015. №1-1. С. 225-227
13. Васильев А.А. «Я сегодня в моде…» 100 ответов на вопросы о моде и о себе. Москва. 2008. 330 с.
14. Веблен Т. Теория праздного класса. Москва: Прогресс, 1984. 363 c.
15. Винсент С.Дж. Анатомия моды: манера одеваться от эпохи Возрождения до наших дней. Москва : Новое литературное обозрение, 2015. 288 с.
16. Володин В.А. Мода и стиль Москва: Аванта +, 2002. 480 с.
17. Воронкова А. І. Мода у контексті сучасних соціологічних досліджень. Науково-теоретичний альманах «Грані». 2016. № 4. С. 69-73.
18. Гадамер Х.Г. Истина и метод: Основы филос. герменевтики: Москва: Прогресс, 1988. 154 с.
19. Гегель, Г.В. Ф. Энциклопедия философских наук. Том 3. Философия духа. Москва: Мысль, 1977. 471 с.
20. Гизатулина Ю. Ф. Социальные функции моды. Пермь, 1994 280 с.
21. Гимаева Р.М. Мода и психология: выбор современной женщины. Владивосток: Изд-во ВГУЭС, 2007. 144 с.
22. Гофман А.Б. Мода и люди. Новая теория моды и модного поведения. Санкт-Петербург: Питер, 2004. 208 с.
23. Гришаева Т.А. Мода как феномен современной культуры: автореф. дис. канд. фил.наук: 24.05.2010. Ростов на Дону: РУЭиС. 2008. 24 с.
24. Гурова О.Ю. Социология моды: обзор классических концепций. Социологические исследования. Санкт-Петербург: Наука, 2011. С. 72-82.
25. Гурова О.Ю. Fastfashion: быстро сшить, быстро продать, быстро выбросить. Концепция моды и потребление вещей в современном российском обществе. Экономическая социология. 2008. №5. С. 56-67.
26. Жуков Д.А. Гендерні аспекти модних тенденцій в умовах глобалізації. Ґендерна політика очима української молоді: матеріали підсумк. конф. ХІ Регіонал. конкурсу молодих вчених, Харків, 24 жовт. 2017 р. Харків: ХНУМГ ім. О.М. Бекетова, 2018. С. 82–90.
27. Зелинский С. А. Манипулирование личностью и массами. Санкт Петербург: Издательско-торговый дом «Скифия», 2008. 420 с.
28. Зиммель Г.Мода. Избранное. Москва : Юристъ, 1996. 607 с.
29. Зинченко Г.П., Алексеенко Л. В.Социологический дискурс о моде. Социально-гуманитарные знания. 2014. №12. С.67-72
30. Зомбарт В. Избранные работы. Народное хозяйство и мода. Москва: Издательский дом «Территория будущего», 2005. С. 321-344.
31. Иванова Т.А. Модели потребительского поведения как основа маркетинговой стратеги. Вестник Российского университета дружбы народов. Социология, 2012. №1. С. 110-118.
32. Иконникова С. Н. Мода как стимул и соблазн потребления // Вестник СПбГИК. 2016. №3 (28). URL: https://cyberleninka.ru/article/n/moda-kak-stimu... (дата звернення 26.04.2021).
33. Иконникова, С.Н. Очерки по истории культурологии: учеб. пособие.. Санкт Петербург: ИГУП, 1998. 313 с.
34. Иконникова, С.Н. Учебное пособие. Теория культуры. Санкт Петербург :Питер, 2008. 592 с.
35. Ильин А. Н., Концепт безудержного потребления (структурный анализ). Общественные науки и современность. 2012. №2. С. 161-169.
36. Ионин Л.Г. Георг Зиммель – социолог. Москва: Наука, 1981. 128 с.
37. Ионин Л.Г. Зиммель: Жизнь и философия // Зиммель Г. Избранное. Созерцание жизни. 2-е изд. Москва; Санкт-Петербург: Центр гуманитарных инициатив, 2017. С. 367–383.
38. История моды. Мода 19 века. URL: http://www.moda-veka.ru/istoriya-mody/moda-19-veka. (дата звернення 17.04.2021).
39. Кавамура Ю. Теория и практика создания моды. Москва: Гревцов Паблишер, 2009. 236 с.
40. Кант И. Антропология с прагматической точки зрения.1999. 471 с.
41. Кант, И. Сочинение в шести томах. Москва: Мысль, 1966. 743 с.
42. Килошенко М. И. Психология моды. Санкт Петербург: Питер, 2007. 346 с.
43. Колюжнова Н. В. Мода как фактор потребительского поведения : статья. Элитариум 2.0: образовательная система. URL:http://www.elitarium.ru/moda_kak_faktor. (дата звернення 29.04.2021).
44. Комих Н. Г. Мода як соціальний феномен в сучасному соціокультурному дискурсі. Збірник наукових праць з гуманітарних дисциплін "Славута". 2013. С.49-55
45. Конева А. В. Мода в социальном бытии: от включенности к исключительности. Фундаментальные проблемы культурологии: Сб. ст. по материалам конгресса. Москва: Новый хронограф: Эйдос. 2009. С. 127–145.
46. Конева А.В. Мода: презентация индивидуальности и коды идентификации. Международный журнал исследований культуры. 2010. № 1. С. 138-142.
47. Куц Г.М. Феномен моди: онтологічний статус і філософсько-антропологічні засади : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня. канд. філос. наук : спец. 09.00.04 «Філософська антропологія, філософія культури». Харків, 2003. 16 с.
48. Ландман М.Г. Зиммель: Контуры его мышлени. Зиммель Г. Избранное. Философия культуры Москва; Санкт Петербург: Центр гуманитарных инициатив, 2017. С. 413–421.
49. Левин Д., Некоторые ключевые проблемы в работах Зиммеля . URL: http: // 69-129-1-SM. pdf (дата звернення 26.04.2021).
50. Левит С.Я. Философия культуры г. Зиммеля. Вестник культурологии. 2019. №1 (88). URL: https://cyberleninka.ru/article/n/filosofiya-kultury-g-zimmelya (дата звернення 16.04.2021).
51. Леопарди, Дж. Нравственные очерки. Дневник размышлений. Мысли. Москва: Республика, 2000. 448 с.
52. Липовецкий Ж. Империя эфемерного: мода и ее судьба в современном обществе. Москва: Новое литературное обозрение, 2012. 336 с.
53. Мазилкина Е. Поведение потребителей.: учеб. Пособие. URL: http://www.nnre.ru/psihologija/povedenie_potrebi.... (дата звернення 19.05. 2021).
54. Мари Гринде Арнтцен. Дресс-код. Голая правда о моде. 2013. 160 с.
55. Масленцева Н. Ю. Социологический анализ тенденций моды. Журнал Вестник Тюменского государственного университета. 2011. С. 92–97.
56. Мельник М. Т. Індустрія моди : навчальний посібник. Київ: Видавництво Ліра-К, 2013. 264 с.
57. Михалева К. Мода: предмет, история, социология, экономика. 2015. 20 с.
58. Мода и дизайн: исторический опыт — новые технологии. Материалы 7-й международной научной конференции Санкт-Петербург: СПГУТД, 2004. 320 с.
59. Напсо М.Д. — Мода в обществе потребления. Социодинамика. 2016. № 9. С. 46 - 51.
60. Норбоева Т. Б. Понятийный анализ моды как феномена культуры. Журнал Общество. Среда. Развитие. 2011. С. 159–161.
61. Огаренко Т. О. Одяг і мода як символи статусної приналежності. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. 2007. № 31. С. 182-193.
62. Ольшанский Д. Психология масс. Санкт Петербург: Питер, 2002. 368 с.
63. Пахомова М.Г. Мода как социально-культурный феномен. Всероссийский журнал научных публикаций. 2011. №3 (4). С. 42–44.
64. Пенроуз Р. Мода, вера, фантазия и новая физика Вселенной. 2016. 513 с.
65. Петров Л.В. Мода как общественное явление Москва: Аспект-пресс, 2013. 314 с.
66. Ржевський Г. М. Синдром шопоголіка. Центр психологічного забезпечення професійної діяльності КНТЕУ. 2015. URL: http://cps.knteu.kiev.ua/index.php?option=com_co.... (дата звернення 20.04.2021).
67. Родионова Д. Д. Феномен моды в зеркале философии. Вестник Кемеровского государственного университета культуры и искусств. 2012. №18. С.33-41
68. Савченко Ю. А. Мода у молодіжній культурі URL: http://www.sociology.kharkov.ua/docs/magazin/soc.... (дата звернення 15.04.2021).
69. Свендсен, Л. Философия моды. Москва: Прогресс Традиция, 2007. 256 с.
70. Скалацька О. В. Мода як предмет соціально-філософського аналізу: евристичний потенціал. Філософські обрії. 2016. № 35. С. 80-88.
71. Скалацька О.В. Простір моди у контексті філософських побудов Ж. Бодрійяра. Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки, культурологічні науки. 2013. № 1. С. 129-136.
72. Скалацька О.В. Теорія трьох одягів Р. Барта: філософський вимір. Науковий вісник. Серія «Філософія». Харків, ХНПУ, 2015. № 44. С. 137-147.
73. Смирнова Е.А., Чеджемов Г.А. Влияние стандартов красоты на поведенческие модели женщин в условиях культурной глобализации. Известия института систем управления СГЭУ. 2017. №2 (16). С. 79.
74. Соловйова В. Сучасна вулична мода - реальність вигадливіша за фантазію URL: http://www.smoloskyp.org.ua/-leftmenu-173/2010-1.... (дата звернення 10.05.2021).
75. Суджич Д. Язык вещей. Москва: Strelka Press, 2013. 240 с.
76. Тард Г. Законы подражания. Москва: Академический проект, 2011. 304 с.
77. Теофиль, Г. Мода как искусство. Иностранная литература. 2000. № 3. 311 с.
78. Терешкина, В.Н. Концептуализация феномена "мода" в социологии. Вестник Санкт-Петербургского университета : Научно-теоретический журнал. 2011. С. 67–74.
79. Тканко О. Сучасні концепції дослідження моди. URL: http://do100verno.com/blog/546/4543. (дата звернення 20.05.2021).
80. Ткаченко Л. П. Мода як естетичний феномен : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня. канд. філос. наук : спец. 09.00.08. Київ, 1999. 18 с.
81. Толстых В. И. Мода как социальный феномен. Мода: за и против. Искусство. Москва. 1973. С. 7–39
82. Топалов М.И. Социальные аспекты моды: мода и цивилизация. Москва: Дело, 2008. 202 с.
83. Филичева Н.В. Арт Деко – стиль времени. Российская массовая культура конца ХХ века: материалы круглого стола. 4 декабря 2001 г. Санкт-Петербург: Санкт-Петербургское философское общество, 2001. С. 177–186.
84. Фиона Ф. Как читать моду. Интенсивный курс по стилю и моде. 2011. 256 с.
85. Фромм Э. Иметь или быть. Москва: АСТ, 2000. 448 с.
86. Хабермас Ю. Зиммель как диагноз времени. Зиммель Г. Избранное. Созерцание жизни. Москва; Санкт-Петербург: Центр гуманитарных инициатив, 2017. С. 357–366.
87. Хайдеггер, М. Что зовется мышлением? Москва: Академический проект, 2007. С. 89-95.
88. Хаустова А.А. Мода как социальный феномен и объект социологического анализа. Власть. 2013. №2. С. 103–106.
89. Холландер, Э. Взгляд сквозь одежду; пер. с англ. В. Михайлина. Москва: Новое литературное обозрение, 2015. 576 с.
90. Хомутова О. О. Терзян Ю. Г. Мода та її вплив на поведінку споживачів. Traektoriâ Nauki = Path of Science. 2016. №5. С.128-135
91. Чупріна Н. В. Аналіз модних продуктів як об’єктів індустрії моди. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. 2012. № 13. С. 68-71.
92. Чупріна Н. В. Визначення моди як соціокультурного явища в сучасному "суспільстві споживання". Вісник Міжнародного слов'янського університету. Мистецтвознавство. 2013., № 1. С. 32-37.
93. Шаров К.С. Гендерные аспекты семиотики моды. Вопросы философии. 2007. № 12. C. 50– 64.
94. Ятина, Л. И. Мода глазами социолога. Санкт-Петербург: Элексис Принт, 2006. 176 с.
95. Ятина Л.И. Мода как фактор формирования стиля жизни. автореф. канд. дис. Санкт-Петербург, 2006. 345с.
96. Bennett A. Fashion. Culture and everyday life. London: Sage, 2005. Рp. 95–116.
97. Blumer H. Fashion: From class differentiation to collective selection. Sociological quart. Columbia, 1969. Vol. 10, N 3. P. 275-291.
98. Clark A. K. Updating the gender gap(s): a multilevel approach to what underpins changing cultural attitudes. Politics & Gender. 2017. Vol. 13, Issue 1. P. 26–56.
99. Large J. The Consumption of Counterfeit Fashion. Cham: Palgrave Pivot, 2019. vii, 104 p.
100. Nietzsche F.1878 (1996). Human, All Too Human: A Book for Free Spirits.Transl. R. J. Hollingdale.Cambridge, UK: Cambridge Univ. Press, P. 150