ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОСОМАТИЧНИХ ПРОЯВІВ ПРИ АЛЕКСИТИМІЇ У ЛЮДЕЙ СЕРЕДНЬОГО ВІКУ
Автор(ка)
Ковальова Оксана Юріївна
Ступінь
Магістр
Група
ППм-1-20-1.4з
Спеціальність
053 Психологія
Кафедра
Кафедра практичної психології
Анотація
Робота присвячена проявам алекситимії та їх впливам на психосоматичні явища у людей середнього віку.
В результаті теоретико-методологічного аналізу феномен алекситимії був досліджений як такий, що має соціально-психологічну природу. Визначення алекситимії в руслі цього підходу дозволяє наочно простежити зв’язок між здатністю емоційно висловлювати себе та фізичним самопочуттям і задоволеністю життям в цілому.
Було емпірично обґрунтовано зв'язок алекситимії з наявністю психосоматичних захворювань. Статистичний аналіз дозволив виявити прямі значимі зв’язки на рівні тенденції між рівнем алекситимії та виснаженням і між рівнем алекситимії та тиском скарг. Отримані дані дозволили підтвердити висунуту гіпотезу про те, що алекситимія є одним з факторів ризику в розвитку психосоматичних захворювань у середньому віці.
Розроблено практичні рекомендації для психологів та психотерапевтів щодо роботи з психосоматичними проявами людей, які мають ознаки алекситимії. Ми довели, що використання невербальних засобів спілкування створює обхідні шляхи подолання алекситимії, мобілізуючи внутрішні резерви особистості, забезпечуючи опору на її збережені сторони. Для вирішення проблеми психокорекційного впливу на людину як на психосоматичну єдність рекомендується обрати систему ритмо-рухової терапії. Застосування цієї методики є ефективним для психологічної корекції не тільки власне алекситимічних рис особистості, але й психосоматичних проявів людей середнього віку і ряду взаємопов’язаних індивідуальних характеристик, зокрема, емоційної стійкості, інтернальності, задоволеності образом тіла, орієнтації в часі, автономності та спонтанності.
В результаті теоретико-методологічного аналізу феномен алекситимії був досліджений як такий, що має соціально-психологічну природу. Визначення алекситимії в руслі цього підходу дозволяє наочно простежити зв’язок між здатністю емоційно висловлювати себе та фізичним самопочуттям і задоволеністю життям в цілому.
Було емпірично обґрунтовано зв'язок алекситимії з наявністю психосоматичних захворювань. Статистичний аналіз дозволив виявити прямі значимі зв’язки на рівні тенденції між рівнем алекситимії та виснаженням і між рівнем алекситимії та тиском скарг. Отримані дані дозволили підтвердити висунуту гіпотезу про те, що алекситимія є одним з факторів ризику в розвитку психосоматичних захворювань у середньому віці.
Розроблено практичні рекомендації для психологів та психотерапевтів щодо роботи з психосоматичними проявами людей, які мають ознаки алекситимії. Ми довели, що використання невербальних засобів спілкування створює обхідні шляхи подолання алекситимії, мобілізуючи внутрішні резерви особистості, забезпечуючи опору на її збережені сторони. Для вирішення проблеми психокорекційного впливу на людину як на психосоматичну єдність рекомендується обрати систему ритмо-рухової терапії. Застосування цієї методики є ефективним для психологічної корекції не тільки власне алекситимічних рис особистості, але й психосоматичних проявів людей середнього віку і ряду взаємопов’язаних індивідуальних характеристик, зокрема, емоційної стійкості, інтернальності, задоволеності образом тіла, орієнтації в часі, автономності та спонтанності.
Зміст
ЗМІСТ
Вступ………………………………………………………………………..…3
РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПСИХОСОМАТИЧНИХ ПРОЯВІВ ПРИ АЛЕКСИТИМІЇ У ЛЮДЕЙ СЕРЕДНЬОГО ВІКУ…………………………………………………………...……………...6
1.1. Загальна характеристика феномену алекситимії……………….…..6
1.2. Вплив алекситимії на психосоматичні прояви……………………13
1.3. Формування та розвиток психосоматичних явищ у людей середнього віку ……………………………………………………...18
Висновки до розділу I……………………………………………………….23
РОЗДІЛ ІІ. ВИВЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПСИХОСОМАТИЧНИХ ПРОЯВІВ ПРИ АЛЕКСИТИМІЇ У ЛЮДЕЙ СЕРЕДНЬОГО ВІКУ………………………………………...…………….............................25
2.1. Обґрунтування програми та методів емпіричного дослідження………………………………………………………….25
2.2. Аналіз результатів емпіричного дослідження особливостей психосоматичних проявів при алекситимії у людей середнього віку…………………………………………………………………32
2.3. Статистична обробка даних ………………………………………..39
2.4. Розробка практичних рекомендацій для психологів та психотерапевтів щодо роботи з психосоматичними проявами людей середнього віку, які мають ознаки алекситимії…………………………………………………………..41
Висновки до розділу II……………………………………………………...49
Загальні висновки………………………………………………………….51
Список використаної літератури………………………………………...53
Додатки……………………………………………………...………………60
Вступ………………………………………………………………………..…3
РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПСИХОСОМАТИЧНИХ ПРОЯВІВ ПРИ АЛЕКСИТИМІЇ У ЛЮДЕЙ СЕРЕДНЬОГО ВІКУ…………………………………………………………...……………...6
1.1. Загальна характеристика феномену алекситимії……………….…..6
1.2. Вплив алекситимії на психосоматичні прояви……………………13
1.3. Формування та розвиток психосоматичних явищ у людей середнього віку ……………………………………………………...18
Висновки до розділу I……………………………………………………….23
РОЗДІЛ ІІ. ВИВЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПСИХОСОМАТИЧНИХ ПРОЯВІВ ПРИ АЛЕКСИТИМІЇ У ЛЮДЕЙ СЕРЕДНЬОГО ВІКУ………………………………………...…………….............................25
2.1. Обґрунтування програми та методів емпіричного дослідження………………………………………………………….25
2.2. Аналіз результатів емпіричного дослідження особливостей психосоматичних проявів при алекситимії у людей середнього віку…………………………………………………………………32
2.3. Статистична обробка даних ………………………………………..39
2.4. Розробка практичних рекомендацій для психологів та психотерапевтів щодо роботи з психосоматичними проявами людей середнього віку, які мають ознаки алекситимії…………………………………………………………..41
Висновки до розділу II……………………………………………………...49
Загальні висновки………………………………………………………….51
Список використаної літератури………………………………………...53
Додатки……………………………………………………...………………60
Покликання
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Александер, Ф. (2002). Психосоматическая медицина. Принципы и практическое применение. Москва: ЭКСМО-Пресс.
2. Аммон, Г. (2000). Психосоматическая психотерапия. Санкт-Петербург: Речь.
3. Белашина, Т. (2006). К вопросу об алекситимии и алекситимически подобных проявлений личности. Социокультурные проблемы современной молодежи: материалы Международной научно-практической конференции (г. Новосибирск, 2006 г.), (Часть І, с. 36–38). Новосибирск: НГПУ.
4. Болдинова, Т.Н. (2016). Динамика развития рефлексии студентов-психологов в процессе обучения в вузе. Psychology. Historical-critical Reviews and Current Researches, 5, 100–107. Режим доступу: http://publishing-vak.ru/file/archive-psycology-...
5. Брель, Е.Ю. (2012). Проблема изучения алекситимии в психологических исследованиях. Весник КемГУ, 3, 173–176. Режим доступу: https://cyberleninka.ru/article/n/problema-izuch...
6. Бройтингам, Б., Кристиан П., & Рад М. (1999). Психосоматическая медицина. Москва: ГЭОТАР МЕДИЦИНА.
7. Булюбаш, И.Д. (2004). Руководство по гештальт-терапии. Москва: Изд-во Ин-та психотерапии.
8. Васильєва, Г.В. (2019). Прояви алекситимії у структурі нарцистичної особистості. Теорія і практика сучасної психології, 6 (1), 106–109. https://doi.org/10.32840/2663-6026.2019.6-1.22
9. Вашека, Т.В., Тукаєв, С.В., Паламар, Б.І., Долгова О.М., & Федорчук, С.В. (2019). Зв’язок алекситимії з індивідуально-типологічними властивостями, емоційною сферою та психічними станами особистості. Клінічна та профілактична медицина, 3-4 (9-10), 100–107. DOI: https://doi.org/10.31612/2616-4868.4(10).2019.04
10. Ганнушкин, П.Б. (2020). Клиника психопатий, их статистика, динамика, систематика. Москва: Издательство Юрайт.
11. Гиллиген, С. (1997). Терапевтические трансы: руководство по эриксоновской гипнотерапии. Москва: Класс.
12. Ересько, Д.Б., Исурина, Г.Л., & Кайдановская, Е.В. (2005). Алекситимия и методы ее определения при пограничных психосоматических расстройствах: пособие для психологов и врачей. Санкт-Петербург: НИПНИ им. В.М. Бехтерева.
13. Елисеев, Ю.Ю. (Ред.). (2003). Психосоматические заболевания. Полный справочник. Москва: ИАСТ.
14. Ересько, Д.Б. Исурина, Г.Л., & Кайдановская Е.В. (Сост.) (2005). Алекситимия и методы ее определения при пограничных психосоматических расстройствах: пособие для психологов и врачей. Санкт-Петербург: НИПНИ им. В.М. Бехтерева.
15. Есин, Р.Г., Горобец, В.М., Галиуллин, К.Р., & Есин, О.Р. (2014). Алекситимия – основне направления изучения. Журнал неврологии и психиатрии, 12, 148–151. doi: 10.17116/jnevro2014114121148-151
16. Зейгарник, Б.В. (1999). Патопсихология. Москва: Издательский центр «Академия».
17. Искусных, А.Ю. (2015). Алекситимия. Причины и риски возникновения расстройства. Личность, семья и общество: вопросы педагогики и психологии, 6 (52), 59–68. Режим доступу: https://cyberleninka.ru/article/n/aleksitimiya-p...
18. Костюк, Г.С. (1976). Вікова психологія. Київ: Радянська школа.
19. Кристал, Г. (2006). Интеграция и самоисцеление. Аффект, травма и алекситимия. Москва: Институт общегуманитарных исследований.
20. Лаврова, О.П. (2001). Глубинная топологическая психотерапия: идеи о трансформации. Введение в философскую психологию. Санкт-Петербург: ДНК.
21. Максименко, К.С. (2015). Личносно-ориентированая психотерапия эмоциональних расстройств при саматогениях (на материале клиники гастоентерологических заболеваний): Монография. Киев: Издательский Дом «Слово».
22. Малкина-Пых, И.Г. (2005). Психосоматика: Справочник практического психолога. Москва: Изд-во Эксмо.
23. Малкина-Пых, И.Г. (2005). Телесная терапия. Москва: Эксмо.
24. Москачева, М.А., Холмогорова, А.Б., & Гаранян, Н.Г. (2014). Алекситимия и способность к эмпатии. Консультативная психология и психотерапия, 22 (4), 98–114. Режим доступу: https://psyjournals.ru/mpj/2014/n4/74168.shtml
25. Николаева, В.В. (1987). Влияние хронической болезни на психику: Психологическое исследование. Москва: Издательство Московского университета.
26. Николаева, В.В. & Тищенко, П.Д. (Ред.). (1991). Телесность человека: междисциплинарные исследования. Сборник статей. Москва: ФО СССР.
27. Олейник, Н.О. (2018). Психологічні особливості алекситимічного радикалу в структурі особистості. Науковий вісник Херсонського державного університету, 3 (1), 94–99. Режим доступу: https://journals.indexcopernicus.com/api/file/vi...
28. Панок, В.Г., & Рудь, Г.В. (2006). Психологія життєвого шляху особистості. Монографія. Київ: Ніка-Центр.
29. Петрушин, В.И. (1997). Музыкальная психология. Москва: ВЛАДОС.
30. Потапова Н.А., Грехов Р.А., Сулейманова Г.П., & Адамович, Е.И. (2016). Проблемы изучения феномена алекситимии в психологии. Природные системы и ресурсы, 2 (16), 65–73. Режим доступа: DOI: http://dx.doi.org/10.15688/jvolsu11.2016.2.8
31. Проворотов, В.М., Чернов, Ю.Н., Лышова, О.В., & Будневский, А.В. (2000). Алекситимия и внутренние болезни. Журнал неврологии и психиатрии, 6, 66–70. Режим доступа: http://nature.web.ru/db/msg.html?mid=1178236&s=
32. Проноза, К.В. (2012). Особливості психокорекції психосоматичних хворих середнього віку. Режим доступу: http://umo.edu.ua/images/content/nashi_vydanya/s...
33. Рагозинская, В.Г. (2016). Диагностические возможности методики чернильных пятен роршаха в рамках интегративной системы Экснера в оценке алекситимии. Медицинская психология в России: электрон. науч. журн., 6 (41). Режим доступу: http://www.mprj.ru/archiv_global/2016_6_41/nomer04.php
34. Сандомирский, М.Е. (2005). Психосоматика и телесная психотерапия: практическое руководство. Москва: Класс.
35. Семенович, A.В. (2002). Нейропсихологическая диагностика и коррекция в детском возрасте. Москва: Академия.
36. Старостина, Е.Г., Тэйлор, Г.Д., Квилти, Л.К., Бобров, А.Е., Мошняга, Е.Н., Пузырева, Н.В., и др. (2010). Торонтская шкала алекситимии (20 пунктов): валидизация русскоязычной версии на выборке терапевтических больных. Социальная и клиническая психиатрия, 20 (4), 31–38. Режим доступа: https://psychiatr.ru/files/magazines/2010_12_scp_177.pdf
37. Тэйлор, Г.Дж., Квилти, Л.К., Бэгби Р.М., Старостина, Е.Г., Боголюбова, О.Н., Смыкало, Л.В., и др. (2012). Надежность и факториальная валидность русской версии 20-пунктовой Торонтской шкалы алекситимии. Социальная и клиническая психиатрия, 20 (3), 20–25. Режим доступа: https://cyberleninka.ru/article/n/nadezhnost-i-f...
38. Урванцев, Л.П. (2000). Алекситимия как фактор психосоматических заболеваний. Ярославль: Ярослав. гос. ун-т.
39. Харченко, Д.М. (2015). Психосоматичні розлади. Теорії, методи діагностики, результати досліджень: навчальний посібник. Київ: Видавничий Дім «Слово».
40. Холмогорова, А., & Гаранян, Н. (1999). Эмоциональные расстройства и современная культура. Московский психотерапевтический журнал, 2, 61–90. Режим доступа: https://psyjournals.ru/mpj/1999/n2/Holmogorova.shtml
41. Хомуленко, Т.Б., Василенко, Я.О., & Коваленко, М.В. (2014). Психосоматичний підхід у проблематиці психології розвитку: теоретичні та практичні аспекти. Вісник ХНПУ імені Γ.С. Сковороди. Психологія, 49, 176–192. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhnpu_psykhol_2014_49_21
42. Юрценюк, О.С. (2020). Динаміка рівнів тривожності, депресії, алекситимії та нейротизму у студентів залежно від курсу навчання. Буковинський медичний вісник, 1 (93), 202–206. DOI: 10.24061/2413-0737. XXIV.1.93.2020.27
43. Apfel, R.J., & Sifneos, P.E. (1979). Alexithymia: Concept and measurement. Psychotherapy and Psychosomatics, 32 (1), 180–191. doi: 10.1159/000287386
44. Bermond, B., Oosterveld, P., & Vorst, H. (2015). Measures of Alexithymia. London–San Diego–Oxford: Elsevier Inc.
45. Braehler, E., & Scheer, J.W. (1995). Der Giessener Beschwerdebogen. Bern, Switzerland: Huber.
46. Exner, J.E. (2003). The Rorschach: A Comprehensive System. Hoboken, NJ: John Wiley & Sons.
47. Giromini, L., Viglione, D.J., Brusadelli, E., Zennaro, A., Girolamo, M.D., & Porcelli, P. (2016). The effects of neurological priming on the Rorschach: A pilot experiment on the human movement response. Rorschachiana, 37 (1), 58–73. https://doi.org/10.1027/1192-5604/a000077
48. Gori, S., Gieannini, M., Palmieri, G., Salvini, R., & Schuldberg, D. (2012). Assessment of alexithymia: Psychometric properties of the psychological treatment inventory alexithymia scale (PTI-AS). Psychology. 3, 136–231. DOI: 10.4236/psych.2012.33032
49. Kelly, G.A. (1999). The psychology of personal constructs. New York: Norton.
50. Krystal, H. (1979). Alexithymia and psychotherapy. Am. J. Psychother, 33 (1), 17–31. DOI: 10.1176/appi.psychotherapy.1979.33.1.17
51. Linden, M., & Muschalla, B. (2007). Anxiety disorders and workplace-related anxieties. J. Anxiety Disord, 21 (3), 467–474. DOI: 10.1016/j.janxdis.2006.06.006
52. Melzack, R. (2001). Pain and the neuromatrix in the brain. J. Dent. Educ., 65, 1378–1382. https://doi.org/10.1002/j.0022-0337.2001.65.12.tb03497.x
53. Mihura, J.L., Meyer, G.L., Dumitrascu, N., & Bombel, G. (2013). The validity of individual Rorschach variables: systematic reviews and meta-analyses of the comprehensive system. Psychological Bulletin, 139 (3), 548–605. DOI: 10.1037/a0029406
54. Persaud, R. (2006). Patients do not demand and doctors do not misunderstand – how medically unexplained symptoms become medicalized. Psychosom. Med., 68 (6), 993–997. DOI: 10.1097/01.psy.0000248897.97492.06
55. Porcelli, P., & Meyer, G.J. (2002). Construct validity of Rorschach variables for alexithymia. Psychosomatics, 43 (5), 360–369. DOI: 10.1176/appi.psy.43.5.360
56. Porcelli, P., & Mihura, J.L. (2010). Assessment of alexithymia with the Rorschach comprehensive system: The Rorschach Alexithymia Scale (RAS). Journal of Personality Assessment, 92 (2), 128–136. doi: 10.1080/00223890903508146.
57. Roivainen, E. (2015). Validity in psychological measurement: an investigation of test norms. Oulu: University of Oulu.
58. Rorschach, H. (1998). Psychodiagnostics: A Diagnostic Test Based on Perception (10th ed.). Cambridge, MA: Hogrefe Publishing Corp.
59. Sifneos, P.E. (1973). The prevalence of alexithimic characteristics in psychosomatic patients. Psychother. Psychosom, 22, 255–262. doi: 10.1159/000286529.
60. Taylor, G.J. (1987). Psychosomatic medicine and contemporary psychoanalysis. Madison, CT: International Universities Press.
61. Taylor, G.J. (2000). Recent developments in alexithymia theory and research. Can. J. Psychiat, 45 (2), 134–142. doi: 10.1177/070674370004500203.
62. Tibon, S., Weinberger, Y., Handelzalts, J.E., & Porcelli, P. (2005). Construct validation of the Rorschach reality-fantasy scale in alexithymia. Psychoanalytic Psychology, 22 (4). 508–523. DOI:10.1037/0736-9735.22.4.508
63. Rad, M. (Ed.). (1984). Alexithymie. Berlin: Springer.
1. Александер, Ф. (2002). Психосоматическая медицина. Принципы и практическое применение. Москва: ЭКСМО-Пресс.
2. Аммон, Г. (2000). Психосоматическая психотерапия. Санкт-Петербург: Речь.
3. Белашина, Т. (2006). К вопросу об алекситимии и алекситимически подобных проявлений личности. Социокультурные проблемы современной молодежи: материалы Международной научно-практической конференции (г. Новосибирск, 2006 г.), (Часть І, с. 36–38). Новосибирск: НГПУ.
4. Болдинова, Т.Н. (2016). Динамика развития рефлексии студентов-психологов в процессе обучения в вузе. Psychology. Historical-critical Reviews and Current Researches, 5, 100–107. Режим доступу: http://publishing-vak.ru/file/archive-psycology-...
5. Брель, Е.Ю. (2012). Проблема изучения алекситимии в психологических исследованиях. Весник КемГУ, 3, 173–176. Режим доступу: https://cyberleninka.ru/article/n/problema-izuch...
6. Бройтингам, Б., Кристиан П., & Рад М. (1999). Психосоматическая медицина. Москва: ГЭОТАР МЕДИЦИНА.
7. Булюбаш, И.Д. (2004). Руководство по гештальт-терапии. Москва: Изд-во Ин-та психотерапии.
8. Васильєва, Г.В. (2019). Прояви алекситимії у структурі нарцистичної особистості. Теорія і практика сучасної психології, 6 (1), 106–109. https://doi.org/10.32840/2663-6026.2019.6-1.22
9. Вашека, Т.В., Тукаєв, С.В., Паламар, Б.І., Долгова О.М., & Федорчук, С.В. (2019). Зв’язок алекситимії з індивідуально-типологічними властивостями, емоційною сферою та психічними станами особистості. Клінічна та профілактична медицина, 3-4 (9-10), 100–107. DOI: https://doi.org/10.31612/2616-4868.4(10).2019.04
10. Ганнушкин, П.Б. (2020). Клиника психопатий, их статистика, динамика, систематика. Москва: Издательство Юрайт.
11. Гиллиген, С. (1997). Терапевтические трансы: руководство по эриксоновской гипнотерапии. Москва: Класс.
12. Ересько, Д.Б., Исурина, Г.Л., & Кайдановская, Е.В. (2005). Алекситимия и методы ее определения при пограничных психосоматических расстройствах: пособие для психологов и врачей. Санкт-Петербург: НИПНИ им. В.М. Бехтерева.
13. Елисеев, Ю.Ю. (Ред.). (2003). Психосоматические заболевания. Полный справочник. Москва: ИАСТ.
14. Ересько, Д.Б. Исурина, Г.Л., & Кайдановская Е.В. (Сост.) (2005). Алекситимия и методы ее определения при пограничных психосоматических расстройствах: пособие для психологов и врачей. Санкт-Петербург: НИПНИ им. В.М. Бехтерева.
15. Есин, Р.Г., Горобец, В.М., Галиуллин, К.Р., & Есин, О.Р. (2014). Алекситимия – основне направления изучения. Журнал неврологии и психиатрии, 12, 148–151. doi: 10.17116/jnevro2014114121148-151
16. Зейгарник, Б.В. (1999). Патопсихология. Москва: Издательский центр «Академия».
17. Искусных, А.Ю. (2015). Алекситимия. Причины и риски возникновения расстройства. Личность, семья и общество: вопросы педагогики и психологии, 6 (52), 59–68. Режим доступу: https://cyberleninka.ru/article/n/aleksitimiya-p...
18. Костюк, Г.С. (1976). Вікова психологія. Київ: Радянська школа.
19. Кристал, Г. (2006). Интеграция и самоисцеление. Аффект, травма и алекситимия. Москва: Институт общегуманитарных исследований.
20. Лаврова, О.П. (2001). Глубинная топологическая психотерапия: идеи о трансформации. Введение в философскую психологию. Санкт-Петербург: ДНК.
21. Максименко, К.С. (2015). Личносно-ориентированая психотерапия эмоциональних расстройств при саматогениях (на материале клиники гастоентерологических заболеваний): Монография. Киев: Издательский Дом «Слово».
22. Малкина-Пых, И.Г. (2005). Психосоматика: Справочник практического психолога. Москва: Изд-во Эксмо.
23. Малкина-Пых, И.Г. (2005). Телесная терапия. Москва: Эксмо.
24. Москачева, М.А., Холмогорова, А.Б., & Гаранян, Н.Г. (2014). Алекситимия и способность к эмпатии. Консультативная психология и психотерапия, 22 (4), 98–114. Режим доступу: https://psyjournals.ru/mpj/2014/n4/74168.shtml
25. Николаева, В.В. (1987). Влияние хронической болезни на психику: Психологическое исследование. Москва: Издательство Московского университета.
26. Николаева, В.В. & Тищенко, П.Д. (Ред.). (1991). Телесность человека: междисциплинарные исследования. Сборник статей. Москва: ФО СССР.
27. Олейник, Н.О. (2018). Психологічні особливості алекситимічного радикалу в структурі особистості. Науковий вісник Херсонського державного університету, 3 (1), 94–99. Режим доступу: https://journals.indexcopernicus.com/api/file/vi...
28. Панок, В.Г., & Рудь, Г.В. (2006). Психологія життєвого шляху особистості. Монографія. Київ: Ніка-Центр.
29. Петрушин, В.И. (1997). Музыкальная психология. Москва: ВЛАДОС.
30. Потапова Н.А., Грехов Р.А., Сулейманова Г.П., & Адамович, Е.И. (2016). Проблемы изучения феномена алекситимии в психологии. Природные системы и ресурсы, 2 (16), 65–73. Режим доступа: DOI: http://dx.doi.org/10.15688/jvolsu11.2016.2.8
31. Проворотов, В.М., Чернов, Ю.Н., Лышова, О.В., & Будневский, А.В. (2000). Алекситимия и внутренние болезни. Журнал неврологии и психиатрии, 6, 66–70. Режим доступа: http://nature.web.ru/db/msg.html?mid=1178236&s=
32. Проноза, К.В. (2012). Особливості психокорекції психосоматичних хворих середнього віку. Режим доступу: http://umo.edu.ua/images/content/nashi_vydanya/s...
33. Рагозинская, В.Г. (2016). Диагностические возможности методики чернильных пятен роршаха в рамках интегративной системы Экснера в оценке алекситимии. Медицинская психология в России: электрон. науч. журн., 6 (41). Режим доступу: http://www.mprj.ru/archiv_global/2016_6_41/nomer04.php
34. Сандомирский, М.Е. (2005). Психосоматика и телесная психотерапия: практическое руководство. Москва: Класс.
35. Семенович, A.В. (2002). Нейропсихологическая диагностика и коррекция в детском возрасте. Москва: Академия.
36. Старостина, Е.Г., Тэйлор, Г.Д., Квилти, Л.К., Бобров, А.Е., Мошняга, Е.Н., Пузырева, Н.В., и др. (2010). Торонтская шкала алекситимии (20 пунктов): валидизация русскоязычной версии на выборке терапевтических больных. Социальная и клиническая психиатрия, 20 (4), 31–38. Режим доступа: https://psychiatr.ru/files/magazines/2010_12_scp_177.pdf
37. Тэйлор, Г.Дж., Квилти, Л.К., Бэгби Р.М., Старостина, Е.Г., Боголюбова, О.Н., Смыкало, Л.В., и др. (2012). Надежность и факториальная валидность русской версии 20-пунктовой Торонтской шкалы алекситимии. Социальная и клиническая психиатрия, 20 (3), 20–25. Режим доступа: https://cyberleninka.ru/article/n/nadezhnost-i-f...
38. Урванцев, Л.П. (2000). Алекситимия как фактор психосоматических заболеваний. Ярославль: Ярослав. гос. ун-т.
39. Харченко, Д.М. (2015). Психосоматичні розлади. Теорії, методи діагностики, результати досліджень: навчальний посібник. Київ: Видавничий Дім «Слово».
40. Холмогорова, А., & Гаранян, Н. (1999). Эмоциональные расстройства и современная культура. Московский психотерапевтический журнал, 2, 61–90. Режим доступа: https://psyjournals.ru/mpj/1999/n2/Holmogorova.shtml
41. Хомуленко, Т.Б., Василенко, Я.О., & Коваленко, М.В. (2014). Психосоматичний підхід у проблематиці психології розвитку: теоретичні та практичні аспекти. Вісник ХНПУ імені Γ.С. Сковороди. Психологія, 49, 176–192. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhnpu_psykhol_2014_49_21
42. Юрценюк, О.С. (2020). Динаміка рівнів тривожності, депресії, алекситимії та нейротизму у студентів залежно від курсу навчання. Буковинський медичний вісник, 1 (93), 202–206. DOI: 10.24061/2413-0737. XXIV.1.93.2020.27
43. Apfel, R.J., & Sifneos, P.E. (1979). Alexithymia: Concept and measurement. Psychotherapy and Psychosomatics, 32 (1), 180–191. doi: 10.1159/000287386
44. Bermond, B., Oosterveld, P., & Vorst, H. (2015). Measures of Alexithymia. London–San Diego–Oxford: Elsevier Inc.
45. Braehler, E., & Scheer, J.W. (1995). Der Giessener Beschwerdebogen. Bern, Switzerland: Huber.
46. Exner, J.E. (2003). The Rorschach: A Comprehensive System. Hoboken, NJ: John Wiley & Sons.
47. Giromini, L., Viglione, D.J., Brusadelli, E., Zennaro, A., Girolamo, M.D., & Porcelli, P. (2016). The effects of neurological priming on the Rorschach: A pilot experiment on the human movement response. Rorschachiana, 37 (1), 58–73. https://doi.org/10.1027/1192-5604/a000077
48. Gori, S., Gieannini, M., Palmieri, G., Salvini, R., & Schuldberg, D. (2012). Assessment of alexithymia: Psychometric properties of the psychological treatment inventory alexithymia scale (PTI-AS). Psychology. 3, 136–231. DOI: 10.4236/psych.2012.33032
49. Kelly, G.A. (1999). The psychology of personal constructs. New York: Norton.
50. Krystal, H. (1979). Alexithymia and psychotherapy. Am. J. Psychother, 33 (1), 17–31. DOI: 10.1176/appi.psychotherapy.1979.33.1.17
51. Linden, M., & Muschalla, B. (2007). Anxiety disorders and workplace-related anxieties. J. Anxiety Disord, 21 (3), 467–474. DOI: 10.1016/j.janxdis.2006.06.006
52. Melzack, R. (2001). Pain and the neuromatrix in the brain. J. Dent. Educ., 65, 1378–1382. https://doi.org/10.1002/j.0022-0337.2001.65.12.tb03497.x
53. Mihura, J.L., Meyer, G.L., Dumitrascu, N., & Bombel, G. (2013). The validity of individual Rorschach variables: systematic reviews and meta-analyses of the comprehensive system. Psychological Bulletin, 139 (3), 548–605. DOI: 10.1037/a0029406
54. Persaud, R. (2006). Patients do not demand and doctors do not misunderstand – how medically unexplained symptoms become medicalized. Psychosom. Med., 68 (6), 993–997. DOI: 10.1097/01.psy.0000248897.97492.06
55. Porcelli, P., & Meyer, G.J. (2002). Construct validity of Rorschach variables for alexithymia. Psychosomatics, 43 (5), 360–369. DOI: 10.1176/appi.psy.43.5.360
56. Porcelli, P., & Mihura, J.L. (2010). Assessment of alexithymia with the Rorschach comprehensive system: The Rorschach Alexithymia Scale (RAS). Journal of Personality Assessment, 92 (2), 128–136. doi: 10.1080/00223890903508146.
57. Roivainen, E. (2015). Validity in psychological measurement: an investigation of test norms. Oulu: University of Oulu.
58. Rorschach, H. (1998). Psychodiagnostics: A Diagnostic Test Based on Perception (10th ed.). Cambridge, MA: Hogrefe Publishing Corp.
59. Sifneos, P.E. (1973). The prevalence of alexithimic characteristics in psychosomatic patients. Psychother. Psychosom, 22, 255–262. doi: 10.1159/000286529.
60. Taylor, G.J. (1987). Psychosomatic medicine and contemporary psychoanalysis. Madison, CT: International Universities Press.
61. Taylor, G.J. (2000). Recent developments in alexithymia theory and research. Can. J. Psychiat, 45 (2), 134–142. doi: 10.1177/070674370004500203.
62. Tibon, S., Weinberger, Y., Handelzalts, J.E., & Porcelli, P. (2005). Construct validation of the Rorschach reality-fantasy scale in alexithymia. Psychoanalytic Psychology, 22 (4). 508–523. DOI:10.1037/0736-9735.22.4.508
63. Rad, M. (Ed.). (1984). Alexithymie. Berlin: Springer.