Педагогічні умови формування комунікативної компетентності учнів початкової школи засобами проєктної діяльності


Автор(ка)
Садовнича Анастасія Русланівна

Ступінь
Магістр

Група
ПОм-1-20-1.4д

Спеціальність
013 Початкова освіта

Кафедра
Кафедра педагогіки та психології


Анотація

Динаміка змін у сфері освіти потребує провадження нових тенденцій її розвитку. Сучасна система освіти має відповідати вимогам сьогодення. У Законі України «Про освіту», Національній стратегії розвитку освіти на період до 2021 року, Державному стандарті початкової освіти, Концепції Нової української школи та інших нормативно-правових документах у галузі освіти зазначається, що завданням системи освіти є формування такої особистості, яка має бути соціально активною, ініціативною, освіченою, досвідченою, максимально свідомою, відповідальною перед суспільством та володіти високими моральними якостями.
Осучаснення вітчизняної системи освіти, що передбачає орієнтацію на світові тенденції та інновації: інформатизація, особистісно орієнтований підхід, інтегрований та компетентнісний підходи, сприяє позитивним зрушенням в парадигмі освітньої системи країни загалом.
Метою повної загальної середньої освіти, згідно з Державним стандартом, є «всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору, самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності» [24].
Сучасне суспільство потребує активних, творчих, ініціативних громадян, здатних адаптуватися до умов швидкозмінного соціуму, розвиватися відповідно до вимог сьогодення та зарадити розвитку суспільства загалом. Саме задля реалізації цієї мети заклади освіти мають сприяти розкриттю здібностей здобувачів освіти, створювати можливості для набуття ними таких якостей, як критичне мислення, комунікабельність, мобільність, активність та здатність до прийняття креативних рішень.
Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей здобувача освіти, однією з яких є комунікативна компетентність. Ця компетентність є інструментом будь-якої діяльності людини, її з впевненістю можна назвати базовою, необхідною для поліфункціональних взаємодій та взаємин між людьми. Здатність спілкуватися, орієнтуватися в соціумі активно розвивається в перші роки життя. Тому саме початкова школа має забезпечити всі необхідні умови для набуття дитиною вмінь спілкуватися та співпрацювати у різних видах діяльності, взаємодії з іншими людьми.
Відтак, можна резюмувати, що проблема формування комунікативної компетентності здобувачів освіти є однією з найбільш актуальних. Адже здатність спілкуватися – це основа соціалізації та розвитку особистості загалом.
Завданням педагогів стосовно вирішення означеної проблеми є максимальне сприяння ефективному розвитку комунікативних умінь учнів з використанням доцільних технологій навчання.
В контексті нашого дослідження представляють інтерес напрацювання вітчизняних та зарубіжних науковців з кінця XX століття до сьогодення: І. Беха, В. Сухомлинського, С. Гончаренка, (у діапазоні загальних проблем розвитку індивідуальності); Д. Леонтьєва, (питання в контексті психології активності особистості); Б. Кобзар, О. Коберник, Н. Кудикіної, К. Слесик (у спектрі урочної та позаурочної/позакласної діяльності здобувачів освіти початкової школи), В. Бондаренко, О. Гаврилюк, І. Зимньої, О. Пометун, О. Стребної, В. Сухомлинського, (з питань застосування інтерактивних освітніх технологій), І. Зимньої, В. Семиченко, Е. Зеєра, В. Байденка, A. Вербицького, A. Хуторського, В. Шадрикова, С. Шишова, Ю. Татура, Дж. Равена щодо питань компетентнісного підходу та його реалізації.
Існують різноманітні форми та методи інноваційного навчання, що спрямовані на розвиток різноманітних умінь та здібностей учнів. Серед них особливе місце займає проєктна діяльність.
Проєктна діяльність насамперед цінується педагогами як така, що сприяє виявленню самостійності, розвитку дослідницької, пошукової діяльності школярів та розвитку їх здібностей.
Існують численні дослідження проблем проєктування в освіті, а саме методологічних проблем проєктування, авторами яких є Р. Ільїн, В. Гура, Ю. Громико, К. Гур'є.
Умови успішного проєктування досліджували С. Краснов, C. Кульневич, В. Колеснікова, Р. Каменський.
Питання проєкту як своєрідної форми, способу та одиниці організації діяльності людей висвітлювали О. Мойсеєва, A. Мойсеєв.
Перспектива проєктування задля змін у сфері освіти, розвитку особистісних якостей, формування компетенцій як результатів освітньої діяльності знайшла свою реалізацію у дослідженнях В. Малкова, В. Колеснікова та М. Горчакової-Сибірської.
Способи використання проєктної діяльності з метою організувати освітній процес у науковій та науково-методичній літературі закріпили Є. Полат, Н. Пахомова, В. Чечель. Особливої уваги заслуговують фундаментальні питання теоретичних засад розвитку проєктної компетентності у зв'язку з проєктним змістом діяльності, які вивчали В. Малкова, А. Володіна, Н. Матяш та ін.
З огляду на реформування національної освіти зараз активно впроваджується застосування методу проєктів в школах України. Зміст проєктної технології на рівні теоретичних засад втілили такі знамениті науковці: М. Поташник, В. Звєрєва, А. Моісеєв, В. Лазарєв, Г. Селевко, І. Сисоєва та ін.. Варто сказати, що метод проєктів деякими науковцями сприймається контекстно саме як метод навчання (М. Пелагейченко, Є. Полат, Г. Ващенко, С. Пилюгіна, І. Сасова, Дж. Рамен – метод позакласної роботи). Як технологія навчання метод проєктів досліджувався такими вітчизняними та зарубіжними вченими: В. Сидоренко, О. Коберник, К. Мелашенко, О. Хуторським, І. Чечелем.
Таким чином, проблема формування компетентностей учнів початкової школи засобами проєктної діяльності є предметом дослідження багатьох науковців України та зарубіжжя. Проте, досить багато секторів у сфері цієї проблеми ще не знайшли свого наукового розв’язання.
Актуальність дослідження трактується крізь призму суперечностей, що потребують нагального вирішення:
− між вимогами суспільства до вдосконалення процесу формування комунікативної компетентності учнів і реальним його станом у початковій школі;
− між потенційними можливостями проєктної діяльності у формуванні комунікативної компетентності учнів початкових класів та станом її реалізації у закладах освіти.
Тож актуальність проблеми формування в учнів початкової школи комунікативної компетентності як необхідної складової розвитку особистості та наявні розбіжності зумовили вибір теми магістерської роботи: «Педагогічні умови формування комунікативної компетентності учнів початкової школи засобами проєктної діяльності».


Зміст

ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………. 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ
КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ
ШКОЛИ…………………………………………………………………………... 9
1.1. Аналіз базових категорій дослідження…………………………………... 9
1.2. Формування комунікативної компетентності учнів початкової школи як психологічна та педагогічна проблема……………………………………… 18
1.3. Шляхи формування комунікативної компетентності учнів в освітньому процесі початкової школи……………………………………………………. 27
1.4. Проєктна діяльність учнів початкової школи в умовах НУШ………… 35
Висновки до першого розділу ……………………………..………………… 45
РОЗДІЛ ІІ. ДОСЛІДНИЦЬКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З
ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ПРОЄКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ……………………… 47
2.1. Аналіз рівнів сформованості комунікативної компетентності учнів 3 класу…………………………………………………………………………… 47
2.2. Педагогічні умови формування комунікативної компетентності учнів 3 класу засобами проєктної діяльності………………………………………... 63
2.3. Аналіз результатів проведеної роботи………………………………….. 75
Висновки до другого розділу………………………………………………… 83
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………... 85
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………. 92
ДОДАТКИ…………………………………………………………………….... 100


Покликання

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андреева Г. М.Социальная психология: учебник для вузов. Москва: Аспект Пресс, 2008. 365 с.
2. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: підручн. Київ: Центр навч. лі-ри, 2004. 472 с.
3. Башинська Т. В. Проектувальна діяльність основа взаємодії вчителя та учня: Київ: «Початкова школа», 2003. № 7. С. 10-13.
4. Бедь В. Компетентнісний підхід у процесі модернізації ВНЗ. Український науковий журнал «Освіта регіону. Політологія. Психологія. Комунікації», 2011. №5, С. 43–45.
5. Бех І. Д. Особистісно зорієнтоване виховання: навч. посіб. Київ: ІЗМН, 1998. 107 с.
6. Бібік Н. М., Вашуленко М. С., Мартиненко В. О. Формування предметних компетентностей в учнів початкової школи: монографія. Київ: Ін-т педагогіки НАПН України. Пед. думка, 2014. 346 с.
7. Біганська І. Комунікаційно-мовленнєві аспекти сучасної синонімії: «Вісник Інституту розвитку дитини». Серія : Філософія, педагогіка, психологія : зб. наук. пр. / Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова, Ін-т розв. дитини. Київ : Вид-во НПУ ім. В. П. Драгоманова, 2014. №32. C. 46–51.
8. Бірюк Л. Комунікативна культура як передумова формування й розвитку комунікативної компетентності з російської мови майбутнього вчителя початкових класів. Матеріали третьої Всеукр. наук.-практ. конф. «Актуальні проблеми формування творчої особистості вчителя початкових класів». Вінниця: ВДПУ ім. М. Коцюбинського, 2005. С. 120–124.
9. Богуш А. М. Дошкільна лінгводидактика: навч. посіб. Запоріжжя: Просвіта, 2000. 216 с.
10. Богуш А. М., Шиліна Н. С. Мовленнєва готовність старших дошкільників до навчання у школі. Одеса: ПНЦ АПН України, 2003. 335 с.
11. Боднар С. Термінологічний аналіз понять «компетенція» і «компетентність» у педагогіці : сутність та структура. Освіта та управління. 2007. Вип. 10. Ч. 2. С. 93-99.
12. Бодько Л. Метод проектів як засіб реалізації особистісно-орієнтованого навчання. Київ: «Початкова школа», 2013. № 10. С. 1-5.
13. Божович Е. Д. Возможности и ограничения коммуникативной компетенции подростков. Москва: «Психологическая наука и образование». 1999. № 2. С. 64–65.
14. Вaшyлeнкo М. Мeтoдикa нaвчaння yкp. мoви в пoч. шкoлi: нaвч. мeтoд. пociб. для cтyдeнтiв вищих нaвч. зaклaдiв. Київ: Лiтepa ЛТД, 2010. 364 c.
15. Ванжура Л. Як розвивати комунікативно-мовленнєві здібності учнів. Київ: «Початкова освіта», 2006. № 12. С.9–14.
16. Васильєва О. В. Формування комунікативної компетентності молодших школярів засобами міжпредметних зв'язків: дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук. Тернопіль, 2015. C.17.
17. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [упоряд. В. Т. Бусел]. Київ : Перун, 2005. 1728 с.
18. Виноград О. В. Педагогічні умови формування професійних якостей військовослужбовців у процесі навчання: дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: / Виноград О. В. Хмельницький, 2001. 18 с.
19. Выготский Л. С. Развитие высших психических функций: учебник для вузов. Москва: Педагогика, 1984. 1136 с.
20. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник /[упоряд. С. У. Гончаренко]. Київ : Либідь, 1997. 376 с.
21. Гузенко О. Особливості навчальних проектів. Київ: «Українська мова і література», 2008. № 8. С. 6-10.
22. Гурняк І. А. Методика реалізації компетентного підходу в процесі навчання хімії. Суми: СДПУ імені А. С. Макаренка, 2008. 80 с.
23. Державний стандарт повної загальної середньої освіти: Постанова Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р. №898. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/688-2019-%D0%BF#Text (дата звернення: 15.03.2021).
24. Донченко Т. Мовленнєвий розвиток як науково-методична проблема. Київ: «Дивослово», 2006. № 5. С. 2−5.
25. Дубасенюк О. А., Т. В. Семенюк, О. Є. Антонова. Професійна підготовка майбутнього вчителя до педагогічної діяльності: монографія. Житомир: Житомирський державний університет, 2003. 192 с.
26. Дубовик С. Г. Мовчати вміння, слухати мистецтво!. Київ: «Українська мова і література в школі», 2011. №1. С. 6–9.
27. Дубовик С. Г. Психолого-лінгвістичний аспект проблеми мовної компетентності учнів початкових класів: теоретико-методичні проблеми виховання учнів загальноосвітніх шкіл. Київ: Книга V, 2006. С. 63–66.
28. Емельянов Ю. Н. Активное социально-психологическое обучение. Ленинград: ЛГУ, 1985. 168 с.
29. Енциклопедія освіти / Академія пед. наук України; головний ред. В. Г. Кремень. Київ: Юрінком Інтер, 2008.1040 с.
30. Жуков Ю.М. Диагностика и развитие компетентности в общении. Москва: МГУ, 2016. 96 с.
31. Загнибіда Н. М. З-14 Метод проєктів на уроках хімії. Тернопіль-Харків: Ранок, 2011.128 с.
32. Зимняя И. А. Ключевые компетенции новая парадигма результатов образования. Москва: «Высшее образование сегодня», 2003. №5. С. 10-20.
33. Інтернет-джерела. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F (дата звернення: 08.04.2021).
34. Ісаєва Г. Метод проектів ефективна технологія навчання: підручник для директора. Київ: 2005. № 9, С. 4-10.
35. Кіліченко Л. М. Українська дитяча література. Київ: Вища школа, 1976. 334 с.
36. Кондратова Л. Г. Організація проектної діяльності учнів в позаурочний час. Київ: Основа, 2009. 124 с.
37. Копелюк С. Формування комунікативної компетентності учнів початкової школи на уроках літературного читання. Рівне: «Гірська школа Українських Карпат», 2015. № 12-13. С. 163-165.
38. Кутурженко Т. Проектне освітнє середовище. Київ: «Початкова освіта», 2017. № 10. С. 9-12.
39. Мантула Т. І. Проектні технології: теорія і практика. Кіровоград: ТОВ «ПОЛІМЕД-Сервіс», 2008. 150 с.
40. Марущак О. М. Формування комунікативної компетентності молодших школярів засобами дитячої періодики: методичні рекомендації. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2017. 134 с.
41. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012- 2021 роки. URL: http://oneu.edu.ua/wpcontent/uploads/2017/11/nsro_ 1221.pdf (дата звернення: 27.03.2021).
42. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки. URL: https://irshava-osvita.gov.ua/ukaz-prezidenta-uk... (дата звернення: 21.03.2021).
43. Новак М. Теоретичні основи формування комунікативної компетентності молодших школярів. Київ: «Початкова школа», 2014. № 2. С. 56-58.
44. Новий тлумачний словник української мови: у 3-х томах / [упоряд. В. В. Яременко, О. М. Сліпушко]. Київ : Аконіт, 2005, 926 с.
45. Онопрієнко О. Проектна технологія як засіб компетентнісно орієнтованого навчання. Київ «Учитель початкової школи», 2013. № 1. С.2-6.
46. Освітні технології: навч.-метод. посіб. [Пєхота О. М., Кіктенко А. З., Любарська О. М. та ін.]; за заг. ред. О. М. Пєхоти. Київ : АСК, 2002. 255 с.
47. Павлова Э. И. Текст как продукт коммуникативной деятельности. Аспекты изучения в целях преподавания русского языка как иностранного: Тез. междунар. науч.-метод. конф. Москва, 1996, С. 219–220.
48. Петровська Н. В., Т. Воропай Проєктна технологія: сутність, досвід використання, перспективи. Київ: «Початкове навчання», 2009. № 25. С. 2-11.
49. Пилюгина Н. А. Проектный метод один из способов реализации компетентностно-ориентированного обучения. Москва: «Начальная школа», 2014. № 1. С. 44–46.
50. Пластиніна О.А. Використання інноваційних педагогічних технологій в початковій школі. URL:: http://www.uchportal.ru/publ/24-1-0-2030 (дата звернення: 27.03.2021).
51. Полат Е. С. Как рождается проект. Москва: ИСО РАО, 1995. 87 с.
52. Полат Е. С. Метод проектов. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: учеб. пособие для студ. пед. вузов и системы повыш. квалиф. пед. кадров ; под ред. Е. С. Полат. Москва: «Академия», 2002. 272 с.
53. Пометун О. Компетентнісний підхід найважливіший орієнтир розвитку сучасної освіти. Київ: «Рідна школа», 2005. №1. С. 65-69.
54. Пометун О. І., Пироженко Л. В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук. метод. посіб. Київ: А.С.К., 2004. 192 с.
55. Початкова освіта: портрет випускника початкової школи, розроблений відповідно до структури освітніх результатів на компетентнісній основі; методичні рекомендації МОН України щодо організації навчального процесу у 2017/2018 навчальному році; методичні коментарі провідних науковців щодо впровадження ідей Нової української школи; оновлені на компетентнісній основі критерії оцінювання. Київ, 2017. 96 с. 255.
56. Приходько В. М. Методи формування комунікативної компетенції фахівців. Проблеми безперервної освіти в сучасних умовах соціально-економічного розвитку України. Київ: зб. наук. праць, 2004. С. 142-146
57. Проекти в початковій школі: тематика та розробки занять / упоряд.: О. Онопрієнко, О. Кондратюк. Київ: Шкільний світ, 2007. 128 с.
58. Проектна діяльність у школі / Упоряд. М. Голубченко. Київ: Шкільний світ, 2007. 128 с.
59. Професійна освіта: словник: навчальний посібник / [упоряд. С. У. Гончаренко та ін. ; за ред. Н. Г. Ничкало.] Київ : Вища школа, 2000. 380 с.
60. Савченко О. Я. Найважливіші результати початкової освіти. Навчання і виховання учнів 4 класу. Київ: Початкова школа, 2005. 638 с.
61. Савченко О. Я. Компетентнісний підхід як чинник модернізації початкової освіти. Київ: «Наука та освіта». Серія: Педагогіка, 2011. №9. С. 13–17.
62. Селевко Г. К. Энциклопедия образовательных технологий / Г. К. Селевко : в 2 т. Серия «Энциклопедия образовательных технологий». Москва: НИИ школьных технологий, 2006. Т. 1. 2006. 535 с.
63. Сенцова Л. Є. Проектування як різновид пізнавальної діяльності учнів. Київ: «Початкове навчання», 2010. № 5. С. 12-16.
64. Сидоренко В.В. Концептуальні засади Нової української школи: ключові компетентності, ціннісні орієнтири, освітні результати. Київ: «Методист», 2018. №5. С. 21- 25.
65. Сидоренко Е. В. Тренинг коммуникативной компетентности в деловом взаимодействии. Москва: Речь, 2002. 208 с.
66. Сікорський П. До проблеми формулювання понять «компетентність» і «компетенція». Київ: «Педагогіка і психологія професійної освіти», 2014. № 6. С. 7-15.
67. Словник синонімів української мови: у 2 т. / [упоряд. Бурячок А. А.] . Київ : Наукова думка, 2006. 566 с.
68. Словник української мови: в 11 т. / АН УРСР. Інститут мовознавства; [упоряд. І. К. Білодід]. Київ : Наукова думка, 1970–1980. 254 с.
69. Словник-довідник з української лінгводидактики: навч. посіб. / [упоряд. М. І. Пентилюк]. Київ : Ленвіт, 2015. 320 с.
70. Соняк Н. Л. Дидактичні умови формування комунікативної компетентності молодших школярів у процесі роботи з текстом ї: дис. на здобуття ступеня канд. пед. наук./Соняк Н. Л. Луцьк - Тернопіль, 2018. 342 с.
71. Сулименко Т. А. Текст и аспекты его лексического анализа: учебное издание. Москва. 2009. 400с.
72. Таранік-Ткачук К. Інтернет як образ сучасного віртуально-мобільного світу. України. Київ: «Всесвітня література в середніх навчальних закладах», 2010. № 4. С. 61–63.
73. Терещук Г. В. Компетентнісний підхід як фактор зближення освітніх систем. Професійні компетенції та компетентності вчителя: Тернопіль: Матеріали регіонального та наук.-практ. семінару, 2006. С.5-10.
74. Хуторской А. В. Ключевые компетенции как компонент личностно-ориентированной парадигмы образования. Москва: «Народное образование», 2003. № 2. С.58-64.
75. Хуторской А. В. Ключевые компетенции как компонент личностно-ориентированной парадигмы образования. Ученик в обновляющейся школе: сб. науч. тр. / под ред. Ю. И. Дика, А. В. Хуторского. Москва: ИОСО РАО, 2002. 488 с.
76. Юрченко В.І. Роль рідної мови у формуванні комунікативної компетентності молодших школярів. URL: http://www.psyh.kiev.ua/Збірник_ наук._праць._–_Випуск_16. (дата звернення: 27.03.2021).
77. Bowden John. Competency – Based Education – Neither a Panacea nor a Pariah. URL:: www.crm.hct.ac.ae/events/ archive/tend.018.bowden. html. (дата звернення: 27.03.2021).
78. Halliday M.A.K., Mclntosh A., Strevens P. The users and use of language. Reading sin the sociology of language / Edited by J. Fishman. The Hague: Mouton, 1970. P. 136–169
79. Hymes D.H. On communicative competence / D. H. Hymes. Philadelphia: University of Pennsylvania Press, 1971. 213 p
80. MeClelland D. С. (1998). Identifying competencies with behavioral-event interviews. Psychological Science, 9, P. 331-339p.