Активізація діалогічного мовлення у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення засобом літературної гри
Автор(ка)
Лук`янова Дарина Олексіївна
Ступінь
Магістр
Група
ЛОГм-1-21-1.4д
Спеціальність
016 Логопедія
Кафедра
Кафедра спеціальної та інклюзивної освіти
Анотація
Актуальність дослідження. Діалогічне мовлення, спілкування відіграє особливу роль в психічному розвитку дитини, так як не тільки наповнює змістом свідомість старших дошкільників, а й сприяє набуттю нових знань, умінь та навичок і «детермінує структуру свідомості, виявляє опосередковану будову вищих, виключно людських, процесів» (М. Лісіна).
Теоретичне дослідження загальної і спеціальної літератури показало, що розвиток діалогічного мовлення у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку носить динамічний характер і стоїть у центрі наукових пошуків вчених різних поколінь – від Я. Коменського, К. Ушинського, С. Русової до В. Сухомлинського, А. Богуш, М. Гріншпуна, Н. Жукової, О. Мастюкової, Т. Філічевої та ін. Проте питання активізації діалогічного мовлення засобом літературної гри наразі є малодослідженими. Для дітей старшого дошкільного віку активізація діалогічного мовлення є основою індивідуального розвитку, соціалізації, формування пізнавальних процесів. Діалогічне мовлення формує дитину як особистість, яка здатна існувати в соціумі, доносити до інших власні думки та бажання і так само їх сприймати від інших. Діалог – це вид комунікації в умовах якого люди обмінюються власним досвідом, що особливо важливо для дітей із загальним недорозвитком мовлення. Саме для цих дітей важливо зробити процес навчання цікавим з метою підвищення їх мотивації до навчання та активізації пізнавального інтересу.
Вітчизняний педагог С. Русова однією з перших систематизувала різні види літературної гри та вбачала в ній дієвий засіб активізації не лише мовлення, а й творчих здібностей дитини. Вона вважала, що дослівне вивчення ролей літературних персонажів сприяє збагаченню словника дітей дошкільного віку образними літературними висловами, а діалоги надають якісний приклад для побудови бесіди.
Як зазначали Л. Виготський, О. Запорожець, О. Леонтьєв, театралізована діяльність є основним засобом розвитку мовлення дітей дошкільного віку. Коли діти працюють над виразністю мовлення персонажів, підкреслює Р. Жуковська, активізується словник дитини, розвивається звукова культура мовлення та його просодична складова. У процесі гри дитина намагається чітко вимовляти текст, опановує навички літературного мовлення, що позитивно впливає на якість діалогічного мовлення, його граматичні, синтаксичні особливості.
Позитивний вплив літературної гри на різні сфери розвитку особистості, зокрема на мовленнєву, ігрову діяльність, емоційну сферу дітей дошкільного віку, розкрито в сучасних дослідженнях Л. Артемової, Н. Кудикіної та ін.
Літературна гра – один з елементів художньо-мовленнєвої діяльності, засіб розвитку правильної, образної, літературно-мовленнєвої діяльності, що на думку А. Богуш, надає дитині можливість виражати власні емоції, своє ставлення до літературного героя, спробувати себе в ролі героя ( у тому числі і казкового), побудувати зв’язне висловлювання самостійно. Крім того – це один із засобів, що сприяє глибшому розумінню дитиною художніх образів, змісту, основної ідеї художнього твору.
Засіб літературної гри акцентує увагу на мовленнєвому розвитку дітей дошкільного віку, тому що кожен із компонентів цієї діяльності (сприймання літературних творів, програвання елементів твору, використання гри для себе та інсценування як виступ для глядачів) виконує важливі функції в розвитку дитини із загальним недорозвитком мовлення, комплексно вирішує поставлені завдання з оволодіння нею діалогічним мовленням. Саме тому тема «Активізація діалогічного мовлення у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення засобом літературної гри» є актуальною.
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність впливу літературної гри на активізацію діалогічного мовлення дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення .
Відповідно до мети визначено завдання:
1. Проаналізувати літературу з загальної та спеціальної педагогіки і психології, визначити особливості розвитку діалогічного мовлення у дітей старшого дошкільного віку з типовим розвитком та із загальним недорозвитком мовлення.
2. Визначити рівні сформованості активного діалогічного мовлення у старших дошкільників із загальним недорозвитком мовлення та типовим розвитком.
3. Розробити методику проведення літературної гри та встановити умови її впровадження в навчальний процес старших дошкільників із загальним недорозвитком мовлення.
4. Вивчити вплив літературної гри на розвиток діалогічного мовлення старших дошкільників із загальним недорозвитком мовлення.
Шляхами реалізації мети та завдань дослідження є: аналіз наукових психологічних, логопедичних праць, присвячених темі дослідження, з метою визначення науково-теоретичного підґрунтя розвитку діалогічного мовлення у дітей із загальним недорозвитком мовлення; розроблення серії методичних завдань для проведення констатувального експерименту; розробка літературних ігор для проведення формувального експерименту; порівняння результатів формувального та контрольного експериментів; кількісна обробка даних та визначення статистичної значущості даних, отриманих під час експерименту.
Ключові слова: літературна гра, діалогічне мовлення, загальний недорозвиток мовлення.
Теоретичне дослідження загальної і спеціальної літератури показало, що розвиток діалогічного мовлення у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку носить динамічний характер і стоїть у центрі наукових пошуків вчених різних поколінь – від Я. Коменського, К. Ушинського, С. Русової до В. Сухомлинського, А. Богуш, М. Гріншпуна, Н. Жукової, О. Мастюкової, Т. Філічевої та ін. Проте питання активізації діалогічного мовлення засобом літературної гри наразі є малодослідженими. Для дітей старшого дошкільного віку активізація діалогічного мовлення є основою індивідуального розвитку, соціалізації, формування пізнавальних процесів. Діалогічне мовлення формує дитину як особистість, яка здатна існувати в соціумі, доносити до інших власні думки та бажання і так само їх сприймати від інших. Діалог – це вид комунікації в умовах якого люди обмінюються власним досвідом, що особливо важливо для дітей із загальним недорозвитком мовлення. Саме для цих дітей важливо зробити процес навчання цікавим з метою підвищення їх мотивації до навчання та активізації пізнавального інтересу.
Вітчизняний педагог С. Русова однією з перших систематизувала різні види літературної гри та вбачала в ній дієвий засіб активізації не лише мовлення, а й творчих здібностей дитини. Вона вважала, що дослівне вивчення ролей літературних персонажів сприяє збагаченню словника дітей дошкільного віку образними літературними висловами, а діалоги надають якісний приклад для побудови бесіди.
Як зазначали Л. Виготський, О. Запорожець, О. Леонтьєв, театралізована діяльність є основним засобом розвитку мовлення дітей дошкільного віку. Коли діти працюють над виразністю мовлення персонажів, підкреслює Р. Жуковська, активізується словник дитини, розвивається звукова культура мовлення та його просодична складова. У процесі гри дитина намагається чітко вимовляти текст, опановує навички літературного мовлення, що позитивно впливає на якість діалогічного мовлення, його граматичні, синтаксичні особливості.
Позитивний вплив літературної гри на різні сфери розвитку особистості, зокрема на мовленнєву, ігрову діяльність, емоційну сферу дітей дошкільного віку, розкрито в сучасних дослідженнях Л. Артемової, Н. Кудикіної та ін.
Літературна гра – один з елементів художньо-мовленнєвої діяльності, засіб розвитку правильної, образної, літературно-мовленнєвої діяльності, що на думку А. Богуш, надає дитині можливість виражати власні емоції, своє ставлення до літературного героя, спробувати себе в ролі героя ( у тому числі і казкового), побудувати зв’язне висловлювання самостійно. Крім того – це один із засобів, що сприяє глибшому розумінню дитиною художніх образів, змісту, основної ідеї художнього твору.
Засіб літературної гри акцентує увагу на мовленнєвому розвитку дітей дошкільного віку, тому що кожен із компонентів цієї діяльності (сприймання літературних творів, програвання елементів твору, використання гри для себе та інсценування як виступ для глядачів) виконує важливі функції в розвитку дитини із загальним недорозвитком мовлення, комплексно вирішує поставлені завдання з оволодіння нею діалогічним мовленням. Саме тому тема «Активізація діалогічного мовлення у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення засобом літературної гри» є актуальною.
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність впливу літературної гри на активізацію діалогічного мовлення дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення .
Відповідно до мети визначено завдання:
1. Проаналізувати літературу з загальної та спеціальної педагогіки і психології, визначити особливості розвитку діалогічного мовлення у дітей старшого дошкільного віку з типовим розвитком та із загальним недорозвитком мовлення.
2. Визначити рівні сформованості активного діалогічного мовлення у старших дошкільників із загальним недорозвитком мовлення та типовим розвитком.
3. Розробити методику проведення літературної гри та встановити умови її впровадження в навчальний процес старших дошкільників із загальним недорозвитком мовлення.
4. Вивчити вплив літературної гри на розвиток діалогічного мовлення старших дошкільників із загальним недорозвитком мовлення.
Шляхами реалізації мети та завдань дослідження є: аналіз наукових психологічних, логопедичних праць, присвячених темі дослідження, з метою визначення науково-теоретичного підґрунтя розвитку діалогічного мовлення у дітей із загальним недорозвитком мовлення; розроблення серії методичних завдань для проведення констатувального експерименту; розробка літературних ігор для проведення формувального експерименту; порівняння результатів формувального та контрольного експериментів; кількісна обробка даних та визначення статистичної значущості даних, отриманих під час експерименту.
Ключові слова: літературна гра, діалогічне мовлення, загальний недорозвиток мовлення.
Зміст
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ДІАЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
1.1 Особливості розвитку діалогічного мовлення у дітей старшого дошкільного віку з типовим розвитком та у дітей з загальним недорозвитком мовлення
1.2 Вплив літературної гри на діалогічне мовлення дітей з загальним недорозвитком мовлення
Висновки до першого розділу
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ СФОРМОВАНОСТІ ДІАЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИТКОМ МОВЛЕННЯ
2.1 Опис експериментальної методики емпіричного констатувального дослідження діалогічного мовлення дітей старшого дошкільного віку з загальним недорозвитком мовлення
2.2 Опис експериментальної методики емпіричного формувального дослідження діалогічного мовлення дітей старшого дошкільного віку з загальним недорозвитком мовлення
Висновки до другого розділу
РОЗДІЛ 3. ВПРОВАДЖЕННЯ МЕТОДИКИ РОЗВИТКУ ДІАЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ ЗАСОБОМ ЛІТЕРАТУРНОЇ ГРИ
3.1 Формування діалогічного мовлення дітей старшого дошкільного віку з загальним недорозвитком мовлення засобом літературної гри
3.2 Контрольне дослідження. Опис загальних результатів емпіричного дослідження
Висновки до третього розділу
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
РОЗДІЛ 1. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ДІАЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
1.1 Особливості розвитку діалогічного мовлення у дітей старшого дошкільного віку з типовим розвитком та у дітей з загальним недорозвитком мовлення
1.2 Вплив літературної гри на діалогічне мовлення дітей з загальним недорозвитком мовлення
Висновки до першого розділу
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ СФОРМОВАНОСТІ ДІАЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИТКОМ МОВЛЕННЯ
2.1 Опис експериментальної методики емпіричного констатувального дослідження діалогічного мовлення дітей старшого дошкільного віку з загальним недорозвитком мовлення
2.2 Опис експериментальної методики емпіричного формувального дослідження діалогічного мовлення дітей старшого дошкільного віку з загальним недорозвитком мовлення
Висновки до другого розділу
РОЗДІЛ 3. ВПРОВАДЖЕННЯ МЕТОДИКИ РОЗВИТКУ ДІАЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ ЗАСОБОМ ЛІТЕРАТУРНОЇ ГРИ
3.1 Формування діалогічного мовлення дітей старшого дошкільного віку з загальним недорозвитком мовлення засобом літературної гри
3.2 Контрольне дослідження. Опис загальних результатів емпіричного дослідження
Висновки до третього розділу
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
Покликання
1. Барановська Л.В. До теоретичних засад формування культури мовлення // Педагогіка і психологія. – 1997. – №3. – С. 33-37.
2. Білан І. О. «Розвиток зв'язного мовлення дітей старшого дошкільного віку засобами художньої ілюстрації». // Дошкільна освіта. - 2003. - №1. 6.
3. Богуш А.М. Дошкільна лінгводидактика: теорія і методика / А.М. Богуш. - Запоріжжя: Просвіта, 2000. - 216 с.
4. Гавриш Н., Навчання розповіді за картиною / Н. Гавриш // Дошкільне виховання. - 2003. - №1.
5. Гавриш Н., Розвиток зв’язного мовлення дошкільнят. – Київ, 2006.
6. Гавриш Н. Розвиток мовленнєвої творчості в дошкільному віці. Донецьк: Лебідь, 2001. 218 с.
7. Задорожня В. С. Розвиток діалогічного мовлення з ЗНМ. URL: https://vseosvita.ua/library/rozvitok-dialogicno... (дата звернення: 10.10.2021).
8. Мальцева, Ю. О. Методика дослідження стану зв’язного мовлення дітей із ЗНМ середнього дошкільного віку – Суми: ФОП Цьома С.П., 2017.– С.89–92.
9. Марченко І.С. Спеціальна методика розвитку мовлення (логопедична робота з корекції порушень мовлення у дошкільників): Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів. Спеціальність: Корекційна освіта (логопедія). Вид. 3-є, перер. та доп. К.: Видавничий Дім «Слово», 2015. 312 с.
10. Рібцун Ю., Мовлення без недоліків.// Дошк. вих., 007. - № 9. – с. 18-20.
11. Рібцун Ю., Науково-методичне забезпечення реалізації спеціальної освіти дітей із загальним недорозвитком мовлення, // Логопед. – 2011. – № 8 (8) серпень. УДК 376-053.4-056.264
12. Алексєєва М.М., Яшина В.І. Методика розвитку мови і навчання рідної мови дошкільнят. - М.: Академія, 1998.
13. Алексєєва М.М., Яшина В.І. Мовленнєвий розвиток дошкільнят. - М.: Академія, 1998.
14. Богуш А.М., Гавриш Н.В. Дошкільна лінгводидактика: Теорія і методика навчання дітей рідної мови в дошкільних навчальних закладах. Підручник / За ред. А.М. Богуш. Друге видання, доповнене. - К.: Видавничий Дім «Слово», 2011. - 704 с.
15. Дяченко В.О., Стахова Л. Л., Сучасні проблеми логопедії та реабілітації, Розвиток зв’язного мовлення дітей дошкільного віку з загальним недорозвиненням мовлення, УДК 376-056.264-053.4:81’233
16. Захарчук З., Пишечкіна Т. Урок читання казки з використанням елементів театральної педагогіки – 2001. – №12. – С. 37-41.
17. Мороз Л. В., Мартьянова К. М. Розвиток зв’язного мовлення у старших дошкільників із розумовою відсталістю. Сучасні проблеми логопедії та реабілітації: матеріали VIІІ Всеукр. заочної науково-практ. конф. (15.02.2019) / Сумський держ. пед. ун-тет ім. А. С. Макаренка. Суми : СП Цьома, 2019. С. 44–47.
18. Бех І.Д. Виховання особистості: У 2 кн. Кн. 1: Особистісно орієнтовний підхід: теоретико-технологічні засади: Навч.- метод. видання. К.: Либідь, 2003. 280 с.
19. Голуб Н.М. Дидактичний матеріал з корекції та розвитку писемного мовлення учнів молодшого шкільного віку: навчально-методичний посібник. Ч. 1. Вид. 1-е. К.: Видавничий Дім «Слово», 2014. 384 с.
20. Рібцун Ю. В. Обстеження лексичної сторони імпресивного мовлення дошкільників із ЗНМ / Ю. В. Рібцун // Теорія і практика сучасної логопедії : зб. наук. пр. – К., 2007. – Вип. 4. – С. 95–103.
21. Рібцун Ю. В. Формування усного мовлення у дітей молодшого дошкільного віку із загальним мовленнєвим недорозвитком: дис. ... канд. пед. наук : 13.00.03 : у 2 т. / Рібцун Юлія Валентинівна. – К., 2010. – Т. 1. – 214 с. – Т. 2. – 207 с.
22. Aziza Talibjanova , Rano Hodjiyeva , THE FORMATION OF CHILDREN’S ORAL SPEECH USING PICTURES , Palarch’s Journal Of Archaeology Of Egypt/Egyptology 18(4). ISSN 1567-214x. PJAEE, 18(4) (2021)
23. Bakirova H.B. Formation of terminological competence in ESP education. Novateur publications. Journal NX- A Multidisciplinary Peer Reviewed Journal, ISSN No: 2581 – 4230 VOLUME 6, ISSUE 11, India.-2020. P 63.
24. Dialogic Reading: An Effective Way to Read Aloud with Young Children By: Grover J. (Russ) Whitehurst. International Journal of Language and Linguistics. Dialogic Teaching Approach with English Language Learners to Enhance Oral Language Skills in the Content Areas, Dr. Abha Gupta, Ph.D. Vol. 2, No. 5; November 2015
25. Herold, Jan, et al. "Talking the talk: Using dialogic teaching strategies to develop young children's talk about text." Practical Literacy, vol. 23, no. 1, Feb. 2018, pp. 38+. Gale Academic OneFile,
link.gale.com/apps/doc/A524380157/AONE?u=anon~61345be5&sid=googleScholar&xid=4180bdb0. Accessed 8 Oct. 2022.
26. Language development: 4-5 years. Last updates or reviewed 17-02-2021. URL: https://cutt.ly/pN5gaXT
27. Conversation skills for children: learning to talk and listen to others. Last updates or reviewed 27-11-2020. URL: https://cutt.ly/EN5gJUt
28. Stimulating a child`s development through conversation. Posted by Goodstart 21-12-2016. URL: https://cutt.ly/lN5hrWE