Стилізація народного танцю у сучасній хореографічній композиції «НЕКРОВНІ СЕСЕТРИ»
Автор(ка)
Горнікова Крістіна Романівна
Ступінь
Бакалавр
Група
ХРб-1-19-4.0д
Спеціальність
024 Хореографія
Кафедра
Кафедра хореографії
Анотація
Однією з найважливіших форм збереження та передачі накопиченого досвіду від покоління до покоління є здатність українського народного танцю породжувати та формувати нові сценічні форми. Сьогодні багато хореографічних колективів шукають нові інтерпретації українського народного танцю, вносячи в танець елементи різних стилів. З метою збагачення українських народних танців новими засобами та хореографічною виразністю використовувалась стилізація. У ньому вперше відображена динаміка змін мови танцю.
Основою будь-якої стилізованої фігури є фольклорно-етнографічний матеріал, який передає атмосферу всього історичного середовища та відтворює національний колорит, завдяки чому досягається багатогранність і виразність художнього образу.
Створюючи танцювальні твори в жанрі українських народних танців, перед постановниками постають вимоги збереження і популяризації народних традицій, пошуку нових ідей і шляхів інтеграції глядачів у національну культуру, формування загальнокультурного рівня, естетичного розвитку виконавців. балетмейстерів, Важливим практичним і теоретичним завданням є збереження багатства і традицій народного танцювального мистецтва та органічне включення нових творів у сучасну танцювальну культуру. Отже, стилізація тут виступає засобом збагачення українського народного танцю новими танцювальними виразами та формами.
Стилізація – один із прогресивних напрямків сучасної народної танцювальної творчості, який передбачає професійний шлях зараження, і, на мій погляд, його особливість тісно пов’язана з нашою епохою.
Хореографію вивчали К. Василенко [9], В. Верховинець [15], П. Вірський [17], А. Гуменюк [23]. Українські наукові дослідження з української народної хореографії представлені працями К. Василенка, О. Бойко, В. Волчукової, А. Підлипської, С. Легкою, Л. Косаковської.
Елементи стилізації вивчали І. Гутник [24], який висвітлює проблему стилізації українського народного танцю в контексті активного розвитку хореографічного мистецтва в епоху постмодернізму. Водночас, Л. Касаковська розглядає аспекти стилізації мистецтва хореографії. Розкриває фолклорні традиції сценічного танцю О. Помпа. Л. Козинко висвітлює проблеми традиційних форм хореографії, атакож збереження їх змістових особливостей в народно-сценічному хореографічному мистецтві України.
Основою будь-якої стилізованої фігури є фольклорно-етнографічний матеріал, який передає атмосферу всього історичного середовища та відтворює національний колорит, завдяки чому досягається багатогранність і виразність художнього образу.
Створюючи танцювальні твори в жанрі українських народних танців, перед постановниками постають вимоги збереження і популяризації народних традицій, пошуку нових ідей і шляхів інтеграції глядачів у національну культуру, формування загальнокультурного рівня, естетичного розвитку виконавців. балетмейстерів, Важливим практичним і теоретичним завданням є збереження багатства і традицій народного танцювального мистецтва та органічне включення нових творів у сучасну танцювальну культуру. Отже, стилізація тут виступає засобом збагачення українського народного танцю новими танцювальними виразами та формами.
Стилізація – один із прогресивних напрямків сучасної народної танцювальної творчості, який передбачає професійний шлях зараження, і, на мій погляд, його особливість тісно пов’язана з нашою епохою.
Хореографію вивчали К. Василенко [9], В. Верховинець [15], П. Вірський [17], А. Гуменюк [23]. Українські наукові дослідження з української народної хореографії представлені працями К. Василенка, О. Бойко, В. Волчукової, А. Підлипської, С. Легкою, Л. Косаковської.
Елементи стилізації вивчали І. Гутник [24], який висвітлює проблему стилізації українського народного танцю в контексті активного розвитку хореографічного мистецтва в епоху постмодернізму. Водночас, Л. Касаковська розглядає аспекти стилізації мистецтва хореографії. Розкриває фолклорні традиції сценічного танцю О. Помпа. Л. Козинко висвітлює проблеми традиційних форм хореографії, атакож збереження їх змістових особливостей в народно-сценічному хореографічному мистецтві України.
Зміст
РОЗДІЛ I. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ СТИЛІЗАЦІЇ НАРОДНОГО ТАНЦЮ У СУЧАСНІЙ ХОРЕОГРАФІЇ.
РОЗДІЛ II. СЦЕНАРНО-КОМПОЗИЦІЙНА РОЗРОБКА ХОРЕОГРАФІЧНОЇ КОМПОЗИЦІЇ «НЕКРОВНІ СЕСЕТРИ».
РОЗДІЛ II. СЦЕНАРНО-КОМПОЗИЦІЙНА РОЗРОБКА ХОРЕОГРАФІЧНОЇ КОМПОЗИЦІЇ «НЕКРОВНІ СЕСЕТРИ».
Покликання
1.Багалій Д. І. Історія Слобідської України. Харків : Основа, 1990. С.218 .
2.Безклубенко С. Д. Всезагальна теорія та історія мистецтва. К. : КИТ, 2003. С. 261.
3.Бернадська Д. П. Феномен синтезу мистецтв в сучасній українській сценічній хореографії : автореф. дис. на здобуття наук.ступеня канд. мистецтвознавства: спец. 17.00.01 «Теорія й історія культури» / Д. П. Бернадська. – К., 2005. – С. 20.
4.Бистрицька С.О. Проблема класифікації та систематизації народних танців. Історико-аналітичний погляд на розв’язання проблеми. Печатное слово, 2006. 6. С. 31–35.
5.Богород А.С. Український народний танець в писемних джерелах. Дивослово, 1997. №7. С. 115–121.
6.Бойко О.С. Хореографічний образ як естетичний вияв національного характеру. Вісник КНУКіМ: Серія Мистецтвознавство. К., 2005. С. 18-26.
7.Василенко К. Лексика українського народно-сценічного танцю. К. : Мистецтво, 1971. С.186.
8.Василенко К. Лексика українського народно-сценічного танцю. К. : Мистецтво, 1996. С. 491.
9.Василенко К. Український танець. К., 1997. С. 282.
10. Василенко К. Ю. Лексика українського народно-сценічного танцю. К. : Мистецтво, 1971. С. 563
11. Василенко К. Ю. Український танець: Київ: ІПКГІК, 1997. 282 С . 58
12.Василенко К.Ю. Лексика українського народно-сценічного танцю. К. : Мистецтво, 1971. С. 142
13. Верховинець В. М. Теорія українського народного танцю. К. : Музична Україна, 1990. С. 150
14. Верховинець В. Теорія народного українського танцю. К., 1991. С. 214.
15. Вірський П. У вихорі танцю. К. : Мистецтво, 1969. С. 180.
16. Герасимчук Р. П. Народні танці українців Карпат : монографія. Львів : Інститут народознавства НАНУ, 2008. С. 608
17. Голдрич О. С. Методика роботи з хореографічним колективом. Львів. : Сполом, 2007. С. 95.
18. Голдрич О. С. Хореографія. Основи хореографічного мистецтва. Основи композиції танцю. Львів : Сполом, 2006. С. 172.
19. Голдрич О. Хореографія : посібник з основ хореографічного мистецтва та композиції танцю. Львів : Край, 2003. С.160.
20. Горбатова Н.О. Професійне хореографічне мистецтво України кінця XIX – початку XX ст.: тенденції й закономірності розвитку. Питання культурології, 2003. Вип. 4. С.118–125.
21. Гуменюк А. І. Українські народні танці. К. : Наукова думка, 1969. С. 617.
22. Гутник І. До проблеми стилізації народного танцю. Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури, 2009, № 22. С. 251– 257.
23. Гутник І. Постановка дитячих хореографічних номерів на основі народних ігор та розваг. Театральне та хореографічне мистецтво України в контексті світових соціокультурних процесів: матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (Київ, 12–13 травня 2005 р.). КНУКіМ, 2005. С. 55–57.
24. Кіндер К. Р. Танець у звичаєво-обрядовій сфері давніх слов'ян: сборник научных трудов. Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури, 2002. Вип.8. С. 277–285.
25. Кривохижа А. Гармонія танцю: навчально-методичний посібник з викладання курсу «Мистецтво балетмейстера» для хореографічних відділень педагогічних університетів. Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. Винниченка, 2006. С. 100
26. Купальна Д. Стилізація в хореогарфії. Мистецькі пошуки, № , 2020. С.
27. Купальна Д. Павло Вірський – реформатор української хореографії. Дні науки – 2020: матеріали студентської онлайн-конференції, 2020. С.112-114.
28. Литвиненко В. А. Жанровість у творчості П. П. Вірського. Вісник КНУКІМ, 2007. Вип. 16. С. 103–106.
29. Литвиненко В. А. Зразки народної хореографії. К. : Альтерпрес, 2008. С. 468
30. Литвиненко В. А. Становлення танцювального драматичного художнього образу у творчій роботі Павла Вірського. Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури, 2014. Вип. 32. С. 254–260.
31. Матвеева М. А. Обучение народно-сценическому танцу как условие приобщения к культуре. Образование и воспитание, 2017. № 5 (15). С. 114–117.
32. Мурадова Т. Г. Развитие народного танца и его хореографическое новаторство. Материалы международной научно-практической конференции, посвященной 110-летию Гая Тагирова, 2017. С. 136–139.
33. Мусина Н. Д. Стилизация народного танца как способ ретрансляции этнохудожественного хореографического наследия в современность. ЮНЕСКО: стратегия развития культуры, науки и образования в контексте нового гуманизма материалы Международной научно-практической конференции (в рамках Международного форума «Сбережение человечества как императив устойчивого развития»), 2016. С. 197–204.
34. Народний художній колектив ансамбль фольклорно-стилізованого танцю «Плай». Полтавський обласний центр естетичного виховання учнівської 61 молоді. URL :http://www.ocevum.pl.ua/groups/hudozhno-estetich....
35. Пісклова І. Особливості обробки танцювального фольклору (на прикладі сучасних постановок). Народна творчість та етнологія, 2015. № 5. С. 64–70.
36. Станішевський Ю. О. Балетний театр України : 225 років історії. Київ : Музична Україна, 2003. С. 438
37. Шариков Д. І. Первісний і давньосхідний танець: розвиток і виражальні форми. Вісник НАКККіМ: зб. наук.праць, 2012. С. 163–167.
38. Шариков Д.І. Класифікація сучасної хореографії. К.: Вид-во Карпенко В. М., 2008. С. 168
39. Шевченко В. Т. Мистецтво балетмейстера в народно-сценічній хореографії: навчально-методичний посібник для вищих навчальних закладів культури і мистецтв України. К. : ДАКККіМ, 2006. С. 184
2.Безклубенко С. Д. Всезагальна теорія та історія мистецтва. К. : КИТ, 2003. С. 261.
3.Бернадська Д. П. Феномен синтезу мистецтв в сучасній українській сценічній хореографії : автореф. дис. на здобуття наук.ступеня канд. мистецтвознавства: спец. 17.00.01 «Теорія й історія культури» / Д. П. Бернадська. – К., 2005. – С. 20.
4.Бистрицька С.О. Проблема класифікації та систематизації народних танців. Історико-аналітичний погляд на розв’язання проблеми. Печатное слово, 2006. 6. С. 31–35.
5.Богород А.С. Український народний танець в писемних джерелах. Дивослово, 1997. №7. С. 115–121.
6.Бойко О.С. Хореографічний образ як естетичний вияв національного характеру. Вісник КНУКіМ: Серія Мистецтвознавство. К., 2005. С. 18-26.
7.Василенко К. Лексика українського народно-сценічного танцю. К. : Мистецтво, 1971. С.186.
8.Василенко К. Лексика українського народно-сценічного танцю. К. : Мистецтво, 1996. С. 491.
9.Василенко К. Український танець. К., 1997. С. 282.
10. Василенко К. Ю. Лексика українського народно-сценічного танцю. К. : Мистецтво, 1971. С. 563
11. Василенко К. Ю. Український танець: Київ: ІПКГІК, 1997. 282 С . 58
12.Василенко К.Ю. Лексика українського народно-сценічного танцю. К. : Мистецтво, 1971. С. 142
13. Верховинець В. М. Теорія українського народного танцю. К. : Музична Україна, 1990. С. 150
14. Верховинець В. Теорія народного українського танцю. К., 1991. С. 214.
15. Вірський П. У вихорі танцю. К. : Мистецтво, 1969. С. 180.
16. Герасимчук Р. П. Народні танці українців Карпат : монографія. Львів : Інститут народознавства НАНУ, 2008. С. 608
17. Голдрич О. С. Методика роботи з хореографічним колективом. Львів. : Сполом, 2007. С. 95.
18. Голдрич О. С. Хореографія. Основи хореографічного мистецтва. Основи композиції танцю. Львів : Сполом, 2006. С. 172.
19. Голдрич О. Хореографія : посібник з основ хореографічного мистецтва та композиції танцю. Львів : Край, 2003. С.160.
20. Горбатова Н.О. Професійне хореографічне мистецтво України кінця XIX – початку XX ст.: тенденції й закономірності розвитку. Питання культурології, 2003. Вип. 4. С.118–125.
21. Гуменюк А. І. Українські народні танці. К. : Наукова думка, 1969. С. 617.
22. Гутник І. До проблеми стилізації народного танцю. Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури, 2009, № 22. С. 251– 257.
23. Гутник І. Постановка дитячих хореографічних номерів на основі народних ігор та розваг. Театральне та хореографічне мистецтво України в контексті світових соціокультурних процесів: матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (Київ, 12–13 травня 2005 р.). КНУКіМ, 2005. С. 55–57.
24. Кіндер К. Р. Танець у звичаєво-обрядовій сфері давніх слов'ян: сборник научных трудов. Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури, 2002. Вип.8. С. 277–285.
25. Кривохижа А. Гармонія танцю: навчально-методичний посібник з викладання курсу «Мистецтво балетмейстера» для хореографічних відділень педагогічних університетів. Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. Винниченка, 2006. С. 100
26. Купальна Д. Стилізація в хореогарфії. Мистецькі пошуки, № , 2020. С.
27. Купальна Д. Павло Вірський – реформатор української хореографії. Дні науки – 2020: матеріали студентської онлайн-конференції, 2020. С.112-114.
28. Литвиненко В. А. Жанровість у творчості П. П. Вірського. Вісник КНУКІМ, 2007. Вип. 16. С. 103–106.
29. Литвиненко В. А. Зразки народної хореографії. К. : Альтерпрес, 2008. С. 468
30. Литвиненко В. А. Становлення танцювального драматичного художнього образу у творчій роботі Павла Вірського. Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури, 2014. Вип. 32. С. 254–260.
31. Матвеева М. А. Обучение народно-сценическому танцу как условие приобщения к культуре. Образование и воспитание, 2017. № 5 (15). С. 114–117.
32. Мурадова Т. Г. Развитие народного танца и его хореографическое новаторство. Материалы международной научно-практической конференции, посвященной 110-летию Гая Тагирова, 2017. С. 136–139.
33. Мусина Н. Д. Стилизация народного танца как способ ретрансляции этнохудожественного хореографического наследия в современность. ЮНЕСКО: стратегия развития культуры, науки и образования в контексте нового гуманизма материалы Международной научно-практической конференции (в рамках Международного форума «Сбережение человечества как императив устойчивого развития»), 2016. С. 197–204.
34. Народний художній колектив ансамбль фольклорно-стилізованого танцю «Плай». Полтавський обласний центр естетичного виховання учнівської 61 молоді. URL :http://www.ocevum.pl.ua/groups/hudozhno-estetich....
35. Пісклова І. Особливості обробки танцювального фольклору (на прикладі сучасних постановок). Народна творчість та етнологія, 2015. № 5. С. 64–70.
36. Станішевський Ю. О. Балетний театр України : 225 років історії. Київ : Музична Україна, 2003. С. 438
37. Шариков Д. І. Первісний і давньосхідний танець: розвиток і виражальні форми. Вісник НАКККіМ: зб. наук.праць, 2012. С. 163–167.
38. Шариков Д.І. Класифікація сучасної хореографії. К.: Вид-во Карпенко В. М., 2008. С. 168
39. Шевченко В. Т. Мистецтво балетмейстера в народно-сценічній хореографії: навчально-методичний посібник для вищих навчальних закладів культури і мистецтв України. К. : ДАКККіМ, 2006. С. 184