СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ В УМОВАХ МЕДИЧНОГО КРИЗОВОГО ЦЕНТРУ
Автор(ка)
Третьяк Юлія Анатоліївна
Ступінь
Магістр
Група
ЕКПм-1-22-1.4з
Спеціальність
053 Психологія
Кафедра
Кафедра психології особистості та соціальних практик
Анотація
АНОТАЦІЯ
Актуальність дослідження. Війна а Україні актуалізувала проблему посттравматичного стресового розладу (ПТСР) у військовослужбовців. ПТСР є одним з клінічних видів бойової психічної патології. Психотравмуючий вплив на психіку людини створюється в результаті знаходження в екстремальних бойових умовах – безпосередня загроза для життя, присутність при загибелі людей, поранення, робота із залишками тіл, застосування зброї на ураження, фізичне, психологічне та сексуальне насильство, перебування в полоні. Цей розлад може виникати в учасників бойових дій не одразу, а через будь-який проміжок часу після впливу травмуючого фактора. Також проблеми з психічним здоров’ям можуть проявитися не як ПТСР, а як інші розлади, зокрема: депресивні стани, тривожні розлади, зловживання психоактивними речовинами, порушення контролю стримування агресії.
Велика кількість досліджень показують, що розлади можуть складати від 10% до 50% усіх наслідків бойових дій (А. Єна, В. Маслюк, А. Сергієнко, L. Mayers). Згідно зі статистичними даними, отриманими від Міністерства у справах ветеранів, станом на 01.07.2019 року нараховують майже 370 тисяч осіб, які отримали статус учасника бойових дій, які захищали незалежність та територіальну цілісність України. Дані наукових джерел свідчать про те, що кожний п’ятий учасник страждає від нервово-психічних розладів, а через декілька місяців після повернення у нього проявляються різноманітні психосоматичні захворювання (А. Єна, Я. Радиш, R. McNally). Результати міжнародних досліджень також показують, що у ветеранів бойових дій спостерігаються такі симптоми ПТСР як: складнощі із засинанням у 58%, часте відчуття страху або тривоги у 29%-37%, думки про самопошкодження 9%-15% (Veteran Reintegration Program, Analytic Report July 14, 2021).
Участь у військових подіях є потужним стресом, що призводить до функціональних порушень організму, розвитку соматичних захворювань, виникненню патологічних реакцій. Відсутність своєчасної психологічної допомоги може призвести до серйозних негативних наслідків, які значною мірою знижують якісь життя як військовослужбовців так і членів їх родин. З огляду на те, що на сьогодні немає єдиних методологічних підходів, а визначені лише окремі напрямки теорії і практики цієї проблеми, існує необхідність розробки оптимальної програми проведення соціально-психологічних реабілітаційних заходів.
Головна мета реабілітаційних заходів повинна бути спрямована на особистість військовослужбовця, його самооцінку, комунікативні навички, потреби, способи адаптації в родині та суспільстві, подолання наслідків психотравмуючих подій, відновлення боєздатності (якщо військовослужбовець повертається на бойові позиції) та працездатності при поверненні до цивільного життя.
Існує нормативно-правова база, на підставі якої військовослужбовці та члени їх сімей отримують соціально-психологічну допомогу: закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; постанова КМУ від 27.12.2017 р. №1057 «Про затвердження порядку проведення психологічної реабілітації постраждалих учасників Революції Гідності, учасників АТО та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, членів їх сімей та членів сімей загиблих таких осіб»; постанова КМУ від 05.12.2018 р. №1021 «Про затвердження Державної цільової програми з медичної, фізичної реабілітації та психосоціальної реадаптації постраждалих учасників Революції Гідності, учасників АТО та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ в Донецькій і Луганській областях, забезпеченні їх здійснення на період до 2023 року» (в редакції постанови КМУ від 12.10.2019 р. №877).
Науковці розглядали основні етапи організації системи медико-психологічної реабілітації військовослужбовців – учасників бойових дій. Виходячи з цього, були запропоновані принципи та критерії діагностики ПТСР і розладів адаптації (Н. Агаєв, Н. Лозинська та ін.). Зроблено акцент на важливість ранньої діагностики психічних і постстресових станів, що дозволило на ранніх етапах виявити у поранених військовослужбовців ЗСУ ранні та тяжкі прояви психотравми та її наслідки. Це, в свою чергу, дало можливість розробити індивідуальну тактику і способи відновлення кожного обстеженого військовослужбовця (М. Баумер, І. Лаба, К. Лопатенко та ін.). Технологічний аспект психосоціальної підтримки ветеранам та їх сім’ям з питань психічного здоров’я (В. Горбунова, Н. Портницька та ін.). Поглиблений аналіз та детальний опис феноменології травмованого пацієнта, зокрема ветеранів бойових дій та жертв політичного терору (Judith Herman).
Розгляд науково-теоретичного матеріалу та аналіз наслідків травмуючих подій у військовослужбовців, усвідомлення важливості відновлення їх психічного та соціального здоров’я, незалежно повертаються вони на бойові позиції чи в цивільне життя, засвідчує актуальність обраної теми дослідження.
Мета дослідження: здійснити теоретичний аналіз проблеми, визначити особливості проявів психічних розладів, отриманих в екстремальних бойових умовах, розробити психотехнічний протокол проведення соціально-психологічної реабілітації військовослужбовців в умовах кризового медичного центру.
Відповідно до мети визначено завдання:
1. Розкрити сутність та обґрунтувати теоретичні засади соціально-психологічної допомоги військовослужбовцям, які мають проблеми з психічним здоров’ям внаслідок участі в бойових діях.
2. Дослідити особливості проявів бойових стресових розладів серед військовослужбовців ЗСУ.
3. Розробити психотехнічний протокол соціально-психологічної допомоги для військовослужбовців в умовах кризового медичного центру та перевірити його дієвість.
Шляхами реалізації мети та завдань дослідження є: узагальнення теоретичних даних, аналіз наукових джерел; системно-структурний аналіз теоретичного матеріалу; синтез – дослідження з метою накопичення теоретичного підґрунтя для визначення сутності соціально-психологічної допомоги військовослужбовцям, які мають ПТСР та інші розлади як наслідок участі в бойових діях; емпіричні - спостереження, опитування, бесіда; методи математичної статистики з метою кількісної обробки даних та визначення статистичної значущості отриманих під час дослідження результатів.
Ключові слова: військовослужбовець, посттравматичний стресовий розлад, соціально-психологічна реабілітація, екстремальні бойові умови, психотравмуючі події, психотехнічний протокол.
Актуальність дослідження. Війна а Україні актуалізувала проблему посттравматичного стресового розладу (ПТСР) у військовослужбовців. ПТСР є одним з клінічних видів бойової психічної патології. Психотравмуючий вплив на психіку людини створюється в результаті знаходження в екстремальних бойових умовах – безпосередня загроза для життя, присутність при загибелі людей, поранення, робота із залишками тіл, застосування зброї на ураження, фізичне, психологічне та сексуальне насильство, перебування в полоні. Цей розлад може виникати в учасників бойових дій не одразу, а через будь-який проміжок часу після впливу травмуючого фактора. Також проблеми з психічним здоров’ям можуть проявитися не як ПТСР, а як інші розлади, зокрема: депресивні стани, тривожні розлади, зловживання психоактивними речовинами, порушення контролю стримування агресії.
Велика кількість досліджень показують, що розлади можуть складати від 10% до 50% усіх наслідків бойових дій (А. Єна, В. Маслюк, А. Сергієнко, L. Mayers). Згідно зі статистичними даними, отриманими від Міністерства у справах ветеранів, станом на 01.07.2019 року нараховують майже 370 тисяч осіб, які отримали статус учасника бойових дій, які захищали незалежність та територіальну цілісність України. Дані наукових джерел свідчать про те, що кожний п’ятий учасник страждає від нервово-психічних розладів, а через декілька місяців після повернення у нього проявляються різноманітні психосоматичні захворювання (А. Єна, Я. Радиш, R. McNally). Результати міжнародних досліджень також показують, що у ветеранів бойових дій спостерігаються такі симптоми ПТСР як: складнощі із засинанням у 58%, часте відчуття страху або тривоги у 29%-37%, думки про самопошкодження 9%-15% (Veteran Reintegration Program, Analytic Report July 14, 2021).
Участь у військових подіях є потужним стресом, що призводить до функціональних порушень організму, розвитку соматичних захворювань, виникненню патологічних реакцій. Відсутність своєчасної психологічної допомоги може призвести до серйозних негативних наслідків, які значною мірою знижують якісь життя як військовослужбовців так і членів їх родин. З огляду на те, що на сьогодні немає єдиних методологічних підходів, а визначені лише окремі напрямки теорії і практики цієї проблеми, існує необхідність розробки оптимальної програми проведення соціально-психологічних реабілітаційних заходів.
Головна мета реабілітаційних заходів повинна бути спрямована на особистість військовослужбовця, його самооцінку, комунікативні навички, потреби, способи адаптації в родині та суспільстві, подолання наслідків психотравмуючих подій, відновлення боєздатності (якщо військовослужбовець повертається на бойові позиції) та працездатності при поверненні до цивільного життя.
Існує нормативно-правова база, на підставі якої військовослужбовці та члени їх сімей отримують соціально-психологічну допомогу: закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; постанова КМУ від 27.12.2017 р. №1057 «Про затвердження порядку проведення психологічної реабілітації постраждалих учасників Революції Гідності, учасників АТО та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, членів їх сімей та членів сімей загиблих таких осіб»; постанова КМУ від 05.12.2018 р. №1021 «Про затвердження Державної цільової програми з медичної, фізичної реабілітації та психосоціальної реадаптації постраждалих учасників Революції Гідності, учасників АТО та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ в Донецькій і Луганській областях, забезпеченні їх здійснення на період до 2023 року» (в редакції постанови КМУ від 12.10.2019 р. №877).
Науковці розглядали основні етапи організації системи медико-психологічної реабілітації військовослужбовців – учасників бойових дій. Виходячи з цього, були запропоновані принципи та критерії діагностики ПТСР і розладів адаптації (Н. Агаєв, Н. Лозинська та ін.). Зроблено акцент на важливість ранньої діагностики психічних і постстресових станів, що дозволило на ранніх етапах виявити у поранених військовослужбовців ЗСУ ранні та тяжкі прояви психотравми та її наслідки. Це, в свою чергу, дало можливість розробити індивідуальну тактику і способи відновлення кожного обстеженого військовослужбовця (М. Баумер, І. Лаба, К. Лопатенко та ін.). Технологічний аспект психосоціальної підтримки ветеранам та їх сім’ям з питань психічного здоров’я (В. Горбунова, Н. Портницька та ін.). Поглиблений аналіз та детальний опис феноменології травмованого пацієнта, зокрема ветеранів бойових дій та жертв політичного терору (Judith Herman).
Розгляд науково-теоретичного матеріалу та аналіз наслідків травмуючих подій у військовослужбовців, усвідомлення важливості відновлення їх психічного та соціального здоров’я, незалежно повертаються вони на бойові позиції чи в цивільне життя, засвідчує актуальність обраної теми дослідження.
Мета дослідження: здійснити теоретичний аналіз проблеми, визначити особливості проявів психічних розладів, отриманих в екстремальних бойових умовах, розробити психотехнічний протокол проведення соціально-психологічної реабілітації військовослужбовців в умовах кризового медичного центру.
Відповідно до мети визначено завдання:
1. Розкрити сутність та обґрунтувати теоретичні засади соціально-психологічної допомоги військовослужбовцям, які мають проблеми з психічним здоров’ям внаслідок участі в бойових діях.
2. Дослідити особливості проявів бойових стресових розладів серед військовослужбовців ЗСУ.
3. Розробити психотехнічний протокол соціально-психологічної допомоги для військовослужбовців в умовах кризового медичного центру та перевірити його дієвість.
Шляхами реалізації мети та завдань дослідження є: узагальнення теоретичних даних, аналіз наукових джерел; системно-структурний аналіз теоретичного матеріалу; синтез – дослідження з метою накопичення теоретичного підґрунтя для визначення сутності соціально-психологічної допомоги військовослужбовцям, які мають ПТСР та інші розлади як наслідок участі в бойових діях; емпіричні - спостереження, опитування, бесіда; методи математичної статистики з метою кількісної обробки даних та визначення статистичної значущості отриманих під час дослідження результатів.
Ключові слова: військовослужбовець, посттравматичний стресовий розлад, соціально-психологічна реабілітація, екстремальні бойові умови, психотравмуючі події, психотехнічний протокол.
Зміст
АНОТАЦІЯ 3
ВСТУП 7
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ
1.1. Теоретичний аналіз соціально-психологічної реабілітації
як різновиду психологічної допомоги 11
1.2. Соціально-психологічна реабілітація військовослужбовців
в умовах медико-психологічного стаціонару 17
1.3. Теоретичні і прикладні моделі коморбідності ПТСР
з психічними розладами у військовослужбовців 23
Висновки до розділу 1 30
РОЗДІЛ 2. ОБГРУНТУВАННЯ ПСИХОТЕХНІЧНОГО ПРОТОКОЛУ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ
2.1. Програма та аналіз результатів психологічної індивідуальної
та групової діагностики психічних станів військовослужбовців в умовах медико-психологічного кризового центру 32
2.2. Обґрунтування та зміст психотехнічного протоколу соціально-психологічної реабілітації військовослужбовців 45
2.3. Перевірка ефективності психотехнічного протоколу соціально-психологічної реабілітації військовослужбовців 54
Висновки до розділу 2 61
ВИСНОВКИ 63
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 66
ДОДАТКИ 71
ВСТУП 7
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ
1.1. Теоретичний аналіз соціально-психологічної реабілітації
як різновиду психологічної допомоги 11
1.2. Соціально-психологічна реабілітація військовослужбовців
в умовах медико-психологічного стаціонару 17
1.3. Теоретичні і прикладні моделі коморбідності ПТСР
з психічними розладами у військовослужбовців 23
Висновки до розділу 1 30
РОЗДІЛ 2. ОБГРУНТУВАННЯ ПСИХОТЕХНІЧНОГО ПРОТОКОЛУ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ
2.1. Програма та аналіз результатів психологічної індивідуальної
та групової діагностики психічних станів військовослужбовців в умовах медико-психологічного кризового центру 32
2.2. Обґрунтування та зміст психотехнічного протоколу соціально-психологічної реабілітації військовослужбовців 45
2.3. Перевірка ефективності психотехнічного протоколу соціально-психологічної реабілітації військовослужбовців 54
Висновки до розділу 2 61
ВИСНОВКИ 63
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 66
ДОДАТКИ 71
Покликання
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Наказ МО України «Про затвердження Положення про психологічну реабілітацію військовослужбовців Збройних Сил України, які брали участь в антитерористичній операції, під час відновлення боєздатності військових частин (підрозділів)» від 09.12.2015 року №702.
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ, ПОСТАНОВА "Про затвердження Порядку проведення психологічної реабілітації постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, членів їх сімей та членів сімей загиблих (померлих) таких осіб" від 27 грудня 2017 р. N1057
Блінов, О.А. (2006). Організація надання психологічної допомоги військовослужбовцям у воєнний час. Навч.-метод. посіб. Київ : НАОУ, 80.
Блінов, О.А. (2006). Вплив стрес-факторів діяльності на військовослужбовців. Вісник Національної академії оборони України : зб. наук. пр., 2, 118– 124.
Блінов, О.А. (2013).Соціально-психологічні основи реабілітації в соціальній роботі. Практикум. Київ : НАУ, 80.
Блінов, О.А. (2016). Психологія бойової психічної травми. Монографія. Київ: Талком, 246.
Блінов, О.А. (2019). Бойова психічна травма. Монографія. Київ : Талком, 700.
Волошин П., Марута Н., Шестопалова Л., та ін. Діагностика, терапія та профілактика медико-психологічних наслідків бойових дій в сучасних умовах. Методичні рекомендації. ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України». Харків. 80.
Герман, Дж. (2022). Психологічна травма та шлях до видужання - від знущань у сім'ї до політичного терору. Переклад з англ. Лизак, О., Наконечна, О., Шлапак, О. Львів. Видавництво Старого Лева, 424.
Герасименко, Л.О. (2018). Психосоціальна дезадаптація (сучасні концептуальні моделі). Український вісник психоневрології, 1, 62-65.
Герасименко, Л.О. (2021). Психогенні психічні розлади. Навч.-метод. посіб./ (Eds) Герасименко Л., Скрипніков А., Ісаков Р.К. : ВСВ «Медицина», 208.
Герасименко, Л.О. (2021). Посттравматичний стресовий розлад. НейроNEWS: психоневрологія та нейропсихіатрія, 8, 27-32.
Гринь, К.В. (2017). Ефективні стратегії лікування посттравматичних стресових розладів. (Eds) Гринь К., Погорілко О., Василевич О., Савицька В., Організаційні та правові засади оптимізації системи охорони здоров’я в Україні та світі в сучасних умовах : м-ли всеукр. конф. з міжнар. Участю, Полтава, 26 травня 2017 р. Полтава, 45-47.
Гринь, К.В. (2017). Терапевтичні аспекти лікування посттравматичних стресових розладів та розладів адаптації. (Eds) Гринь К., Скрипніков А., Мартиненко Я., Психіатрія ХХІ століття: проблеми та інноваційні рішення : м-ли наук.-практ. конф. з мінар.участю, Київ, 27-29 квітня 2017 р. Т.23, 1 (88). 79.
Іванова, Т. (2020). Тривога як психологічний феномен. Вісник Львів. Ун-ту. Сер. Психологічні науки. 6. 72-78.
Ісаков, Р.І. (2021). Психосоціальна реабілітація пацієнтів з посттравматичним стресовим розладом. Психологія кризових станів: наука і практика: збірник м-лів Міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ, 4-6 листопада 2021 р. – Київ, 65-67.
Животовська, Л.В. (2019). Афективні порушення при віддалених наслідках посттравматичного стресу. (Eds) Животовська, Л.В., Скрипніков, А.М., Сокіл, А.А., Бойко, Д.І. Вісник проблем біології та медицини. Вип. 1 (148). 32-36.
Кірічок, Д.А. (2020). Зв’язок афективної симптоматики та больового синдрому у пацієнтів з ПТСР. (Eds) Кірічок, Д.А., Томіленко, К.В.; наук. Кер. : Гринь, К.В. Актуальні питання клінічної медицини : тези доповідей Всеукр. наук. практ. конф. лікарів-інтернів, м. Полтава, 56-58.
Климчук, В.О. (2015). Мотиваційний дискурс особистості: на шляху до соціальної психології мотивації. Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 290.
Кокун, О.М., Агаєв, Н.А., Пішко, І.О., Лозинська, Н.С. (2015). Основи психологічної допомоги військовослужбовцям в умовах бойових дій: Методичний посібник. Київ. НДЦ ГП ЗСУ, 170.
Кокун, О.М., Агаєв, Н.А., Пішко, І.О., Лозінська, Н.С., Остапчук, В.В. (2017). Психологічна робота з військовослужбовцями - учасниками АТО на етапі відновлення. Методичний Посібник. Київ. НДЦ ГП ЗСУ, 282.
Кравченко, К.О., Тімченко, О.В., Широбоков, Ю.М. (2017). Соціально-психологічні детермінанти виникнення бойового стресу у військовослужбовців – учасників антитерористичної операції. Монографія. Харків. Вид-во НУЦЗУ, 256.
Крайнюк, В.М. (2007). Психологія стресостійкості особистості. Монографія. Київ. Ніка-центр, 228.
Мельник, А.П. (2015). Психологічна реабілітація військовослужбовців, що перебували в умовах бойових дій. Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. - № 4. 100-105. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apspp_2015_4_19.
Оласов-Ротбаум, Б., Фоа, Б., Хембри, Е., Раух, Ш. (2020). Перемогти ПТСР за допомогою пролонгованої експозиції. Робочий зошит клієнта. 2-е вид. пер. з англ. Іссмаіл Т.В. Київ: Діалектика, 128.
Павленко Т., Яригіна О., Кулікова Л. та ін., (2022). Психологічна допомога військовим. Київ: Видавництво психологічної літератури «Психобук», 124.
Пінчук, І.Я., Бабова, К.Д., Гоженка, А.І. (ред.) Стрес і людина: медико-психологічна допомога при стресових розладах: Метод. посіб. – КАЛИТА. – 92.
Попелюшко, Р.П. (2015). Особливості психологічної реабілітації учасників бойових дій засобами природничої рекреації. Актуальні проблеми психології: зб. наук. пр. / Нац. акад. пед. наук України, Ін-т психол. ім. Г.С. Костюка. Київ. – Т. ХІ: Психологія особистості. Психологічна допомога особистості. (13). 198-207.
Старков Д.Ю., Максимова Н.Ю., (2023), Організація соціально-психологічної реабілітації узалежнених осіб. Науково-методичний посібник за ред. Старкова Д.Ю., Максимової Н.Ю. Київ: 7БЦ, 680.
Старков Д.Ю., Ярий В.В., Олішевський О.В. (2023), Організація стаціонарної медико-психологічної реабілітації розладів, пов'язаних з психічною травмою та стресом: Науково-методичний посібник. Київ, ФОП Ямчинський О. В., 136.
Старков, Д., Доронін, А., Третьяк, Ю. (2022), Модель психологічної реабілітації посттравматичних розладів з опорою на менталізацію. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, м. Львів, 14-15 жовтня 2022р., 10-12.
Титаренко, Т.М. (2018). Соціально-психологічна реабілітація особистості: етапи, технології, техніки / Т. М. Титаренко // Наукові студії із соціальної та політичної психології. (41). 157-167. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nsspp_2018_41_14
Туриніна, О.Л. (2017). Психологія травмуючих ситуацій: навчальний посібник для студ. вищ. навч. закл. Київ. ДП «Вид.дім» Персонал», 160.
Франкова, І.О. (2017). Життя на межі: стрес, травма та психопатологія. Нейроnews. Т.3, (87). 20-25.
Франкл, В. (2020). Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі. Видавництво Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля», пер. О. Замойська, 160.
Царенко Л., Вебер Т., Войтович М., Гриценок Л. та ін. (2018). Основи реабілітаційної психології: подолання наслідків кризи. Навчальний посібник. Загальна редакція: Царенко Л.. Колектив авторів: Царенко Л., Вебер Т., Войтович М., Гриценок Л., Кочубей В., Гридковець Л.. Том 1. – Київ, 208.
Царенко Л., Вебер Т., Войтович М., Гриценок Л. та ін. (2018). Основи реабілітаційної психології: подолання наслідків кризи. Навчальний посібник. Загальна редакція: Царенко Л.. Колектив авторів: Царенко Л., Вебер Т., Войтович М., Гриценок Л., Кочубей В., Гридковець Л.. Том 2. – Київ, 240.
Чабан О.С., Хаустова О.О., (2021). Практична психосоматика: діагностичні шкали. Навчальний посібник - 3е видання. Київ. Видавничий дім Медкнига, 200.
Шелестова, О.В. (2016). Розлади адаптації як наслідки впливу стресу. Медична психологія. (4). 74-77.
Психологічна допомога особистості, що переживає наслідки травматичних подій: (2015). Зб. статей / Ін-т соціальної та політичної психології; Представництво Польської академії наук у м. Києві ; Соціально-психологічний методичний реабілітаційний центр. – Київ. : Міленіум, 150.
Briere J. (2012) Principles of trauma therapy: a guide to symptoms, evaluation, and treatment. John N. Briere, Catherine Scott. – Second edition, DSM-5 update. – University of Southern California, Keck School of Medicine,– 428
Handbook of PTSD, редактори Matthew J. Friedman, Paula P.
Наказ МО України «Про затвердження Положення про психологічну реабілітацію військовослужбовців Збройних Сил України, які брали участь в антитерористичній операції, під час відновлення боєздатності військових частин (підрозділів)» від 09.12.2015 року №702.
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ, ПОСТАНОВА "Про затвердження Порядку проведення психологічної реабілітації постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, членів їх сімей та членів сімей загиблих (померлих) таких осіб" від 27 грудня 2017 р. N1057
Блінов, О.А. (2006). Організація надання психологічної допомоги військовослужбовцям у воєнний час. Навч.-метод. посіб. Київ : НАОУ, 80.
Блінов, О.А. (2006). Вплив стрес-факторів діяльності на військовослужбовців. Вісник Національної академії оборони України : зб. наук. пр., 2, 118– 124.
Блінов, О.А. (2013).Соціально-психологічні основи реабілітації в соціальній роботі. Практикум. Київ : НАУ, 80.
Блінов, О.А. (2016). Психологія бойової психічної травми. Монографія. Київ: Талком, 246.
Блінов, О.А. (2019). Бойова психічна травма. Монографія. Київ : Талком, 700.
Волошин П., Марута Н., Шестопалова Л., та ін. Діагностика, терапія та профілактика медико-психологічних наслідків бойових дій в сучасних умовах. Методичні рекомендації. ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України». Харків. 80.
Герман, Дж. (2022). Психологічна травма та шлях до видужання - від знущань у сім'ї до політичного терору. Переклад з англ. Лизак, О., Наконечна, О., Шлапак, О. Львів. Видавництво Старого Лева, 424.
Герасименко, Л.О. (2018). Психосоціальна дезадаптація (сучасні концептуальні моделі). Український вісник психоневрології, 1, 62-65.
Герасименко, Л.О. (2021). Психогенні психічні розлади. Навч.-метод. посіб./ (Eds) Герасименко Л., Скрипніков А., Ісаков Р.К. : ВСВ «Медицина», 208.
Герасименко, Л.О. (2021). Посттравматичний стресовий розлад. НейроNEWS: психоневрологія та нейропсихіатрія, 8, 27-32.
Гринь, К.В. (2017). Ефективні стратегії лікування посттравматичних стресових розладів. (Eds) Гринь К., Погорілко О., Василевич О., Савицька В., Організаційні та правові засади оптимізації системи охорони здоров’я в Україні та світі в сучасних умовах : м-ли всеукр. конф. з міжнар. Участю, Полтава, 26 травня 2017 р. Полтава, 45-47.
Гринь, К.В. (2017). Терапевтичні аспекти лікування посттравматичних стресових розладів та розладів адаптації. (Eds) Гринь К., Скрипніков А., Мартиненко Я., Психіатрія ХХІ століття: проблеми та інноваційні рішення : м-ли наук.-практ. конф. з мінар.участю, Київ, 27-29 квітня 2017 р. Т.23, 1 (88). 79.
Іванова, Т. (2020). Тривога як психологічний феномен. Вісник Львів. Ун-ту. Сер. Психологічні науки. 6. 72-78.
Ісаков, Р.І. (2021). Психосоціальна реабілітація пацієнтів з посттравматичним стресовим розладом. Психологія кризових станів: наука і практика: збірник м-лів Міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ, 4-6 листопада 2021 р. – Київ, 65-67.
Животовська, Л.В. (2019). Афективні порушення при віддалених наслідках посттравматичного стресу. (Eds) Животовська, Л.В., Скрипніков, А.М., Сокіл, А.А., Бойко, Д.І. Вісник проблем біології та медицини. Вип. 1 (148). 32-36.
Кірічок, Д.А. (2020). Зв’язок афективної симптоматики та больового синдрому у пацієнтів з ПТСР. (Eds) Кірічок, Д.А., Томіленко, К.В.; наук. Кер. : Гринь, К.В. Актуальні питання клінічної медицини : тези доповідей Всеукр. наук. практ. конф. лікарів-інтернів, м. Полтава, 56-58.
Климчук, В.О. (2015). Мотиваційний дискурс особистості: на шляху до соціальної психології мотивації. Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 290.
Кокун, О.М., Агаєв, Н.А., Пішко, І.О., Лозинська, Н.С. (2015). Основи психологічної допомоги військовослужбовцям в умовах бойових дій: Методичний посібник. Київ. НДЦ ГП ЗСУ, 170.
Кокун, О.М., Агаєв, Н.А., Пішко, І.О., Лозінська, Н.С., Остапчук, В.В. (2017). Психологічна робота з військовослужбовцями - учасниками АТО на етапі відновлення. Методичний Посібник. Київ. НДЦ ГП ЗСУ, 282.
Кравченко, К.О., Тімченко, О.В., Широбоков, Ю.М. (2017). Соціально-психологічні детермінанти виникнення бойового стресу у військовослужбовців – учасників антитерористичної операції. Монографія. Харків. Вид-во НУЦЗУ, 256.
Крайнюк, В.М. (2007). Психологія стресостійкості особистості. Монографія. Київ. Ніка-центр, 228.
Мельник, А.П. (2015). Психологічна реабілітація військовослужбовців, що перебували в умовах бойових дій. Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. - № 4. 100-105. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apspp_2015_4_19.
Оласов-Ротбаум, Б., Фоа, Б., Хембри, Е., Раух, Ш. (2020). Перемогти ПТСР за допомогою пролонгованої експозиції. Робочий зошит клієнта. 2-е вид. пер. з англ. Іссмаіл Т.В. Київ: Діалектика, 128.
Павленко Т., Яригіна О., Кулікова Л. та ін., (2022). Психологічна допомога військовим. Київ: Видавництво психологічної літератури «Психобук», 124.
Пінчук, І.Я., Бабова, К.Д., Гоженка, А.І. (ред.) Стрес і людина: медико-психологічна допомога при стресових розладах: Метод. посіб. – КАЛИТА. – 92.
Попелюшко, Р.П. (2015). Особливості психологічної реабілітації учасників бойових дій засобами природничої рекреації. Актуальні проблеми психології: зб. наук. пр. / Нац. акад. пед. наук України, Ін-т психол. ім. Г.С. Костюка. Київ. – Т. ХІ: Психологія особистості. Психологічна допомога особистості. (13). 198-207.
Старков Д.Ю., Максимова Н.Ю., (2023), Організація соціально-психологічної реабілітації узалежнених осіб. Науково-методичний посібник за ред. Старкова Д.Ю., Максимової Н.Ю. Київ: 7БЦ, 680.
Старков Д.Ю., Ярий В.В., Олішевський О.В. (2023), Організація стаціонарної медико-психологічної реабілітації розладів, пов'язаних з психічною травмою та стресом: Науково-методичний посібник. Київ, ФОП Ямчинський О. В., 136.
Старков, Д., Доронін, А., Третьяк, Ю. (2022), Модель психологічної реабілітації посттравматичних розладів з опорою на менталізацію. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, м. Львів, 14-15 жовтня 2022р., 10-12.
Титаренко, Т.М. (2018). Соціально-психологічна реабілітація особистості: етапи, технології, техніки / Т. М. Титаренко // Наукові студії із соціальної та політичної психології. (41). 157-167. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nsspp_2018_41_14
Туриніна, О.Л. (2017). Психологія травмуючих ситуацій: навчальний посібник для студ. вищ. навч. закл. Київ. ДП «Вид.дім» Персонал», 160.
Франкова, І.О. (2017). Життя на межі: стрес, травма та психопатологія. Нейроnews. Т.3, (87). 20-25.
Франкл, В. (2020). Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі. Видавництво Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля», пер. О. Замойська, 160.
Царенко Л., Вебер Т., Войтович М., Гриценок Л. та ін. (2018). Основи реабілітаційної психології: подолання наслідків кризи. Навчальний посібник. Загальна редакція: Царенко Л.. Колектив авторів: Царенко Л., Вебер Т., Войтович М., Гриценок Л., Кочубей В., Гридковець Л.. Том 1. – Київ, 208.
Царенко Л., Вебер Т., Войтович М., Гриценок Л. та ін. (2018). Основи реабілітаційної психології: подолання наслідків кризи. Навчальний посібник. Загальна редакція: Царенко Л.. Колектив авторів: Царенко Л., Вебер Т., Войтович М., Гриценок Л., Кочубей В., Гридковець Л.. Том 2. – Київ, 240.
Чабан О.С., Хаустова О.О., (2021). Практична психосоматика: діагностичні шкали. Навчальний посібник - 3е видання. Київ. Видавничий дім Медкнига, 200.
Шелестова, О.В. (2016). Розлади адаптації як наслідки впливу стресу. Медична психологія. (4). 74-77.
Психологічна допомога особистості, що переживає наслідки травматичних подій: (2015). Зб. статей / Ін-т соціальної та політичної психології; Представництво Польської академії наук у м. Києві ; Соціально-психологічний методичний реабілітаційний центр. – Київ. : Міленіум, 150.
Briere J. (2012) Principles of trauma therapy: a guide to symptoms, evaluation, and treatment. John N. Briere, Catherine Scott. – Second edition, DSM-5 update. – University of Southern California, Keck School of Medicine,– 428
Handbook of PTSD, редактори Matthew J. Friedman, Paula P.