Особливості формування фразового мовлення у дітей середнього дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення
Автор(ка)
Шиманська Любов Володимирівна
Ступінь
Магістр
Група
ЛОГм-2-22-1.4.з
Спеціальність
016 Логопедія
Кафедра
Кафедра спеціальної та інклюзивної освіти
Анотація
Актуальність дослідження. У середньому дошкільному віці спілкування та соціалізація в цілому, відіграє головну активну роль у покроковому формуванні індивідуальності дитини, як невід’ємної частини соціуму. Все тому що, дошкільники повинні не тільки вміти дати відповідь на питання, які їм ставлять і намагатися бути активним співбесідником, підтримуючи діалогове мовлення, але й використовувати самостійне фразове і монологічне мовленням, яке побудоване з послідовністю та логікою.
Базова складова дошкільної ланки освіти, наголошує на провідному завданні дошкільної освіти – створення індивідуальності кожної дитини та їх налаштування та підготовка до отримання знань, умінь та навичок. Дітей дошкільного віку, які мають порушення усної мови, спіткають перешкоди під час опанування знаннями під час навчання та виховання в умовах закладу дошкільної освіти, вчасною підготовкою мовлення дітей, зокрема, визначення пізнавальної та мисленнєвої активності, поводження та виховання дитини, як цілісної особистості.
Великого значення здобуває запобіжне навчання та виховання дітей середнього дошкільного віку, які мають певні порушення мови, тому робота логопеда відіграє важливу роль при вчасному виявлення та активній роботі з дітьми, які мають загальний недорозвиток мовлення в колективі логопедичної групи дошкільного закладу освіти.
Наявність такої проблеми, як розвиток мовлення дітей середнього дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення, являється актуальною, тому що це саме той вік, коли кожна дитина вчиться оволодівати навичками комунікації, цікавості до процесу спілкування, осмислення власної навички мовлення, впевненість в монологічному та діалогічному мовленні, узагальнюючи спілкування в цілому .
Відхилення мови можуть бути розмаїтими, бо їм властиво проявлятися у порушенні дикції, маленькому об’ємі лексикону, граматичному ряду у висловлюванні своїх думок, але й порушенні швидкості та плинності мовлення.
Порушення мовлення, вроджені або ті, що виникли, не можуть щезнути само по собі, ці проблеми тільки фіксуються та вимагають втручання спеціалістів, зокрема, логопеда.
Неточна система звукових і словесно-граматичних засобів може відображатися на всіх етапах освіченості, стримуючи та викривляючи його, що заважає не тільки спілкуванню та вираженню власних думок, а погіршує та гальмує адаптацію дитини до соціуму.
Психолого-педагогічні особливості дітей середнього дошкільного віку із загальним недорозвитком мови, висвітлені в роботах Р. Левіної, Т. Філічевої, Г. Чиркіної, О. Грибової і ін. Також із професійних літературних джерел, можна з’ясувати, що у дітей, які мають мовленнєві відхилення, присутні проблеми контактування, негативний напрям думок при осмисленні певних лімітів (обмежень) через стан здоров’я. Ці питання в своїх працях піднімали К. Лебединська, Е. Мастюкова, І. Левченко, Г. Грибанова.
Затримка мовленнєвого розвитку дитини, яка народилася абсолютно здоровою, може виникнути через помилкові та несвоєчасні дії батьків під час періоду життя дитина, коли вона тільки готується увійти до соціуму – це, зокрема, мізерному мовленнєвому контактуванні з дитиною, неуважністю до слухового розпізнавання звуків, букв, сприяє відтворенню слів батьків та взагалі дорослих.
У дітей із загальним недорозвитком мовлення виявляються різноманітні розлади мови, які супроводжуються:
• порушенням розуміння мови – це та проблема, коли дитина, не маючи ніяких дефектів слуху, але існують проблеми з розумінням того, що їй кажуть. В цьому випадку дитині буде важко вчитися говорити, тому що весь ланцюжок оволодіння мовою, напряму залежить від сприйняття;
• порушення продукування мови характерне тоді, коли дитина незвичайно для свого віку називає предмети неправильно, робить фонологічні неточності, а також присутнє неточне граматично побудовані речення.
Розвиток мовлення дитини може бути достатньо важким, якщо дитина не використовує мову, як засіб спілкування, навмання використовує такі слова, які не відповідають тому чи іншому контексту, або знаходження слів, які стосуються того чи іншого предмету, але не назвавши точно його назву, наприклад, на слово «дім», дитина може сказати: «там, де живемо».
Аналізуючи літературу з логопедії, педагогіки та психології, можна говорити про те, що кількість дітей дошкільного віку з порушеннями психофізичного розвитку, зокрема, мовлення, значно збільшується, що наштовхує на перешкоди в оволодінні навчальним планом та виховання дітей дошкільного віку в закладі дошкільної освіти, що перетворюється у вади пізнавальної діяльності, а також дії дитини загалом.
Особливості мовленнєвих порушень у дітей можуть бути викликані різними вадами психофізичного функціонування. Ці вади являються аномалією (ураженням) деяких зон кори головного мозку, зокрема, моторних та гностичних, ряду розумових порушень та зорової і слухової функцій. Заперечливо впливає на дитину нещасливі умови життя та розвитку, а також погані навички взаємодії з членами родини, які проявляють неналежні для дитини методи виховання.
У дітей із загальним недорозвитком мовлення проявляється серйозне порушення, що характеризується нормальним, оптимальним для дитини слухом та незачепленими інтелектуальними здібностями, проте, порушує мову, особливо граматику, фонетику, лексику.
Процес затримки розвитку мовлення – це процес, який супроводжується затримкою розвитку мови дитини у відношенні до її вікової норми. Тобто, це можлива затримка самого початку процесу говоріння (вік, коли дитина вимовляє своє перше слово), уповільнений прогрес розвитку мовлення (темп, з яким дитина поповнює свій словниковий запас), а також своєрідна систематичність процесів розвитку мови.
Мовленнєва діяльність взаємопов’язана зі всіма процесами адаптації та взаємодії з соціумом, з цікавістю до взаємодії та діяльності інших людей, а також допитливість до участі в колективній діяльності. Першочергово можна визначити у дітей деякі найголовніші елементи загального недорозвитку розвитку фонематичного слуху, а також сприймання дитиною мови на слух та її реакцію.
Мета дослідження: вивчити та науково обгрунтувати особливості та формування фразового мовлення, як передумови удосконалення мовленнєвого розвитку у дітей середнього дошкільного віку із ЗНМ.
Завдання дослідження:
1. Здійснити теоретичний наліз проблем розвитку мовленнєвої діяльності у дітей середнього дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення.
2. Емпірично з’ясувати особливості формування фразового мовлення у дітей середнього дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення.
3. Розробити рекомендації з розвитку особливостей фразового мовлення у дітей середнього дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення.
Об’єкт дослідження: мовленнєва діяльність дітей віком 4-5 років із ЗНМ.
Предмет дослідження: формування особливостей фразового мовлення у дітей середнього дошкільного віку із ЗНМ.
Теоретико-методологічна основа дослідження: в основі роботи лежать теорії мовленнєвого розвитку згідно з розробленими Ю. В. Рібцун навчально-методичними посібниками, зокрема, «Дошкільнятко»: Корекційно-розвивальна та навчально-виховна робота з дітьми з фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення, використовуючи зміст та методичні рекомендації освітньої лінії «Мовлення дитини».
Шляхи реалізації мети та завдань дослідження: теоретичний аналіз психолого-педагогічних наукових джерел з проблеми формування особливостей фразового мовлення у дітей із загальним недорозвитком мовлення; діагностика сформованості особливостей фразового мовлення у середнього дошкільного віку з нормо-типовим розвитком та із загальним недорозвитком мовлення; кількісна та якісна обробка отриманих результатів дослідження; надання рекомендацій щодо формування фразового мовлення у логопедичній роботі.
Дослідно-експериментальна база. Дослідження здійснювалося у 2023 р. На базі закладу дошкільної освіти № 431 «Кобзарик» м. Києва.
Базова складова дошкільної ланки освіти, наголошує на провідному завданні дошкільної освіти – створення індивідуальності кожної дитини та їх налаштування та підготовка до отримання знань, умінь та навичок. Дітей дошкільного віку, які мають порушення усної мови, спіткають перешкоди під час опанування знаннями під час навчання та виховання в умовах закладу дошкільної освіти, вчасною підготовкою мовлення дітей, зокрема, визначення пізнавальної та мисленнєвої активності, поводження та виховання дитини, як цілісної особистості.
Великого значення здобуває запобіжне навчання та виховання дітей середнього дошкільного віку, які мають певні порушення мови, тому робота логопеда відіграє важливу роль при вчасному виявлення та активній роботі з дітьми, які мають загальний недорозвиток мовлення в колективі логопедичної групи дошкільного закладу освіти.
Наявність такої проблеми, як розвиток мовлення дітей середнього дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення, являється актуальною, тому що це саме той вік, коли кожна дитина вчиться оволодівати навичками комунікації, цікавості до процесу спілкування, осмислення власної навички мовлення, впевненість в монологічному та діалогічному мовленні, узагальнюючи спілкування в цілому .
Відхилення мови можуть бути розмаїтими, бо їм властиво проявлятися у порушенні дикції, маленькому об’ємі лексикону, граматичному ряду у висловлюванні своїх думок, але й порушенні швидкості та плинності мовлення.
Порушення мовлення, вроджені або ті, що виникли, не можуть щезнути само по собі, ці проблеми тільки фіксуються та вимагають втручання спеціалістів, зокрема, логопеда.
Неточна система звукових і словесно-граматичних засобів може відображатися на всіх етапах освіченості, стримуючи та викривляючи його, що заважає не тільки спілкуванню та вираженню власних думок, а погіршує та гальмує адаптацію дитини до соціуму.
Психолого-педагогічні особливості дітей середнього дошкільного віку із загальним недорозвитком мови, висвітлені в роботах Р. Левіної, Т. Філічевої, Г. Чиркіної, О. Грибової і ін. Також із професійних літературних джерел, можна з’ясувати, що у дітей, які мають мовленнєві відхилення, присутні проблеми контактування, негативний напрям думок при осмисленні певних лімітів (обмежень) через стан здоров’я. Ці питання в своїх працях піднімали К. Лебединська, Е. Мастюкова, І. Левченко, Г. Грибанова.
Затримка мовленнєвого розвитку дитини, яка народилася абсолютно здоровою, може виникнути через помилкові та несвоєчасні дії батьків під час періоду життя дитина, коли вона тільки готується увійти до соціуму – це, зокрема, мізерному мовленнєвому контактуванні з дитиною, неуважністю до слухового розпізнавання звуків, букв, сприяє відтворенню слів батьків та взагалі дорослих.
У дітей із загальним недорозвитком мовлення виявляються різноманітні розлади мови, які супроводжуються:
• порушенням розуміння мови – це та проблема, коли дитина, не маючи ніяких дефектів слуху, але існують проблеми з розумінням того, що їй кажуть. В цьому випадку дитині буде важко вчитися говорити, тому що весь ланцюжок оволодіння мовою, напряму залежить від сприйняття;
• порушення продукування мови характерне тоді, коли дитина незвичайно для свого віку називає предмети неправильно, робить фонологічні неточності, а також присутнє неточне граматично побудовані речення.
Розвиток мовлення дитини може бути достатньо важким, якщо дитина не використовує мову, як засіб спілкування, навмання використовує такі слова, які не відповідають тому чи іншому контексту, або знаходження слів, які стосуються того чи іншого предмету, але не назвавши точно його назву, наприклад, на слово «дім», дитина може сказати: «там, де живемо».
Аналізуючи літературу з логопедії, педагогіки та психології, можна говорити про те, що кількість дітей дошкільного віку з порушеннями психофізичного розвитку, зокрема, мовлення, значно збільшується, що наштовхує на перешкоди в оволодінні навчальним планом та виховання дітей дошкільного віку в закладі дошкільної освіти, що перетворюється у вади пізнавальної діяльності, а також дії дитини загалом.
Особливості мовленнєвих порушень у дітей можуть бути викликані різними вадами психофізичного функціонування. Ці вади являються аномалією (ураженням) деяких зон кори головного мозку, зокрема, моторних та гностичних, ряду розумових порушень та зорової і слухової функцій. Заперечливо впливає на дитину нещасливі умови життя та розвитку, а також погані навички взаємодії з членами родини, які проявляють неналежні для дитини методи виховання.
У дітей із загальним недорозвитком мовлення проявляється серйозне порушення, що характеризується нормальним, оптимальним для дитини слухом та незачепленими інтелектуальними здібностями, проте, порушує мову, особливо граматику, фонетику, лексику.
Процес затримки розвитку мовлення – це процес, який супроводжується затримкою розвитку мови дитини у відношенні до її вікової норми. Тобто, це можлива затримка самого початку процесу говоріння (вік, коли дитина вимовляє своє перше слово), уповільнений прогрес розвитку мовлення (темп, з яким дитина поповнює свій словниковий запас), а також своєрідна систематичність процесів розвитку мови.
Мовленнєва діяльність взаємопов’язана зі всіма процесами адаптації та взаємодії з соціумом, з цікавістю до взаємодії та діяльності інших людей, а також допитливість до участі в колективній діяльності. Першочергово можна визначити у дітей деякі найголовніші елементи загального недорозвитку розвитку фонематичного слуху, а також сприймання дитиною мови на слух та її реакцію.
Мета дослідження: вивчити та науково обгрунтувати особливості та формування фразового мовлення, як передумови удосконалення мовленнєвого розвитку у дітей середнього дошкільного віку із ЗНМ.
Завдання дослідження:
1. Здійснити теоретичний наліз проблем розвитку мовленнєвої діяльності у дітей середнього дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення.
2. Емпірично з’ясувати особливості формування фразового мовлення у дітей середнього дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення.
3. Розробити рекомендації з розвитку особливостей фразового мовлення у дітей середнього дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення.
Об’єкт дослідження: мовленнєва діяльність дітей віком 4-5 років із ЗНМ.
Предмет дослідження: формування особливостей фразового мовлення у дітей середнього дошкільного віку із ЗНМ.
Теоретико-методологічна основа дослідження: в основі роботи лежать теорії мовленнєвого розвитку згідно з розробленими Ю. В. Рібцун навчально-методичними посібниками, зокрема, «Дошкільнятко»: Корекційно-розвивальна та навчально-виховна робота з дітьми з фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення, використовуючи зміст та методичні рекомендації освітньої лінії «Мовлення дитини».
Шляхи реалізації мети та завдань дослідження: теоретичний аналіз психолого-педагогічних наукових джерел з проблеми формування особливостей фразового мовлення у дітей із загальним недорозвитком мовлення; діагностика сформованості особливостей фразового мовлення у середнього дошкільного віку з нормо-типовим розвитком та із загальним недорозвитком мовлення; кількісна та якісна обробка отриманих результатів дослідження; надання рекомендацій щодо формування фразового мовлення у логопедичній роботі.
Дослідно-експериментальна база. Дослідження здійснювалося у 2023 р. На базі закладу дошкільної освіти № 431 «Кобзарик» м. Києва.
Зміст
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФРАЗОВОГО МОВЛЕННЯ У ДІТЕЙ СЕРЕДНЬОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИТКОМ МОВЛЕННЯ
1.1. Сутність, зміст та характеристика мовленнєвої діяльності дітей середнього дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення
1.2. Особливості розвитку фразового мовлення дошкільників із загальним недорозвитком мовлення
1.3. Формування особливостей фразового мовлення педагогічно-логопедичною роботою з дітьми 4-5 років із загальним недорозвитком мовлення
Висновки до першого розділу
РОЗДІД 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФРАЗОВОГО МОВЛЕННЯ У ДІТЕЙ СЕРЕДНЬОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИТКОМ МОВЛЕННЯ
2.1. Опис та організація емпіричного етапу дослідження особливостей фразового мовлення у дітей із загальним недорозвитком мовлення
2.2. Експериментальне дослідження напрямів та змісту формування особливостей фразового мовлення у дітей середнього дошкільного віку в умовах закладу дошкільної освіти
2.3. Аналіз результатів дослідження
Висновки до другого розділу
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФРАЗОВОГО МОВЛЕННЯ У ДІТЕЙ СЕРЕДНЬОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИТКОМ МОВЛЕННЯ
1.1. Сутність, зміст та характеристика мовленнєвої діяльності дітей середнього дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення
1.2. Особливості розвитку фразового мовлення дошкільників із загальним недорозвитком мовлення
1.3. Формування особливостей фразового мовлення педагогічно-логопедичною роботою з дітьми 4-5 років із загальним недорозвитком мовлення
Висновки до першого розділу
РОЗДІД 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФРАЗОВОГО МОВЛЕННЯ У ДІТЕЙ СЕРЕДНЬОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИТКОМ МОВЛЕННЯ
2.1. Опис та організація емпіричного етапу дослідження особливостей фразового мовлення у дітей із загальним недорозвитком мовлення
2.2. Експериментальне дослідження напрямів та змісту формування особливостей фразового мовлення у дітей середнього дошкільного віку в умовах закладу дошкільної освіти
2.3. Аналіз результатів дослідження
Висновки до другого розділу
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
Покликання
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Актуальні питання спеціальної, інклюзивної і здоров’язбережувальної освіти. (20 жовтня 2022 р.) / за загальною редакцією проф. Бойчука Ю. Д. Харків: ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2022. 67 с.
2. Богуш А. М. Мовленнєва робота з дошкільниками: шляхи оптимізації. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2013. Вип. 3. С. 4–13.
3. Вашуленко М. Мовленнєвий розвиток дошкільників – запорука їхньої наступної успішності / Дитячий садок. 2004. Вип. 20. С. 4–5.
4. Гавриш Н. Розвиток мовлення та навчання дошкільнят рідної мови: мета і завдання / Дошкільне виховання. 2003. Вип. 7. С. 12-14.
5. Галущенко В. І. Застосування інноваційних логопедичних технологій у корекційній роботі з дітьми з порушеннями мовлення. Актуальні питання корекційної педагогіки: збірник наукових праць. 2016. Вип. 7. С. 62–70.
6. Гончаренко А. Сучасні підходи до розвитку мовлення дітей / Дошкільне виховання. 2004. № 7. (пункт 1.2).
7. Гончаренко А. Щоб дитина заговорила / Дошкільне виховання, 2005. № 3. (пункт 1.2).
8. Дошкільна лінгводидактика. Хрестоматія. Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів. / Упорядник Богуш A. M. Частина І та II. – Київ : Видавничий Дім «Слово», 2005. 720 с.
9. Дошкільне виховання / Всеукраїнський щомісячний науково-методичний журнал для педагогів і батьків, 2021. Вип. 3. С. 3-8.
10. Заплатна С. М. До питання обстеження синонімічних засобів у дітей із загальним недорозвиненням мовлення / Теорія і практика сучасної логопедії: збірник наукових праць. № 3. Київ: Актуальна освіта, 2006. С. 35–41.
11. Збірник наукових статей студентів спеціальності Дошкільна освіта / за заг. ред. проф. О. Л. Кононко. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2019. 321 с.
12. Кабельнікова Н. В. Первинне недорозвинення мовлення у дітей (клінічний, психолінгвістичний та психолого-педагогічний аспекти): навчальний посібник. Харків: Борисфен-про, 2017. 222 с.
13. Калмикова Л. О. Психолінгвістичні засади формування мовленнєвих навичок та вмінь у дітей дошкільного віку / Актуальні проблеми металінгвістики: Зб. наук. ст. Черкаси: Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького, 2005. С. 213-215.
14. Калмикова Л. О. Психологія формування мовленнєвої діяльності у дітей дошкільного віку: Монографія. Київ: Фенікс, 2008. 497 с.
15. Кожевникова Т. Мовленнєвий розвиток дошкільнят / Дошкільне виховання, 2004. Вип. 12. С. 7-9.
16. Кожевникова Т. Школа педагогічної майстерності: Мовленнєвий розвиток дошкільнят / Дошкільне виховання, 2004. № 12. (пункт 1.2).
17. Колодич О. Б. Сучасні підходи до вивчення мовленнєвої діяльності / Педагогіка і психологія, 2004. № 4. (пункт 1.2).
18. Колодич О. Б. Сучасні підходи до вивчення мовленнєвої діяльності / Педагогіка і психологія, 2004. Вип. 4. С. 55–60.
19. Компанець Н. М. Технологія навчання читання: поєднання аналітичного і синтетичного способів / Дефектологія. Особлива дитина: навчання та виховання, 2010. Вип. 4. С. 27 – 32.
20. Конопляста С. Ю., Сак Т. В. Логопсихологія: навч. посіб. / С. Ю. Конопляста, Т. В. Сак; за ред. М. К. Шеремет. Київ: Знання, 2010. 239 с.
21. Крутій К. Формування граматично правильного мовлення в дітей дошкільного віку. Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2004. 390 с.
22. Логвинова Л. Л. Особливості взаємозв’язку логопеда та батьків у процесі корекції ЗНМ у дітей дошкільного віку / Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, 2010. № 10 (197), Ч. ІІ. С. 189 – 193.
23. Луценко І. Культура мовленнєвого спілкування: зміст і методи роботи: розвиток мовлення / Дошкільне виховання, 2004. Вип. 5.
24. Манько Н. Діагностика мовленнєвого розвитку дітей раннього віку / Дефектологія, 2006. Вип. 1 С. 41-44.
25. Марцун Н. М. Формування емоційнооціночної лексики старших дошкільників з ЗНМ / Н. М. Марцун, С. П. Хабарова / Актуальні питання корекційної освіти. Київ, 2011. Вип. 2. С. 145-154.
26. Марченко І. С. Спеціальна методика початкового навчання української мови (логопедична робота з корекції порушень мовлення у дошкільників). Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів. Спеціальність: Корекційна освіта (логопедія). 1-видання. Київ, Видавничий Дім «Слово», 2010. 288 с.
27. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Калмикова Л. О., Калмиков Г. В., Лапшина І. М., Харченко Н. В.; За заг. ред. Л. О. Калмикової. Київ: Переяслав-Хмельницький педагогічний інститут, в-во “Фенікс”, 2008. 245 с.
28. Організаційно-методичні засади діяльності інклюзивно-ресурсних центрів: навчально-методичний посібник / За заг. ред. М. А. Порошенко та ін. Київ, 2018. 252 с.
29. «ОСОБЛИВА ДИТИНА: навчання і виховання». № 2. 2020. с. 74-80.
30. Павлова Н. В. Формування комунікативної активності немовленнєвих дітей молодшого дошкільного віку засобами інноваційних технологій : дис. канд. пед. наук: 13.00.03; Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет К. Д. Ушинського». Одеса, 2017.
31. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2021. № 3 (107). с. 3-11.
32. Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка: збірник наукових праць. 2018. Вип. 30. с. 86-93.
33. Рібцун Ю. В. Науково-методичне забезпечення реалізації спеціальної освіти дітей із ЗНМ / Логопед, 2011. № 8 (8) серпень. С. 4–11.
34. Рібцун Ю. Мовлення без недоліків / Дошкільне виховання, 007. Вип. 9. С. 18-20.
35. Рібцун Ю. В. Корекційна робота з розвитку мовлення дітей п’ятого року життя із фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення: програмно-методичний комплекс. Київ, 2012. 258 с.
36. Саприкіна, О. В. Методика розвитку активного мовлення дітей третього року життя у процесі художньо-предметної діяльності : дис. канд. пед. наук : 13.00.02 / Олена Володимирівна Саприкіна; наук. кер. Н. В. Гавриш; Луган. нац. пед. ун-т ім. Тараса Шевченка. Луганськ. 2007. 229 с.
37. Соботович Є. Ф. Концепція стандарту спеціальної освіти дітей дошкільного віку з порушеннями мовленнєвого розвитку / Дефектологія, 2002. Вип. 1. С. 2 – 7.
38. Соботович Є. Ф. Критерії оцінювання мовленнєвого розвитку дитини (у його лексичній ланці) на різних вікових етапах. Нормативні показники мовленнєвого розвитку (у його граматичній ланці) дитини дошкільного віку / Дефектологія, 2003. Вип. 2. С. 2 – 11.
39. Соботович Є. Ф. Нормативні показники мовленнєвого розвитку (в його фонетико-фонематичній ланці) дітей дошкільного віку / Дефектологія, 2002. Вип. 3. С. 2 – 5.
40. Соботович Є. Ф. Нормативні показники мовленнєвого розвитку (в його фонетико-фонематичній ланці) дітей дошкільного віку / Дефектологія, 2002. Вип. 3. С. 2 − 5.
41. Соботович Є. Ф. Порушення мовного розвитку та шляхи їх корекції: Навчально-методичний посібник. Київ: ІСДО, 1995. 204 с.
42. Соботович Є. Ф., Трофименко Л. І. Особливості засвоєння дітьми із НЗНМ узагальненого лексичного значення слова та його понятійної співвіднесеності / Дефектологія, 2000. Вип. 1. С. 16 – 19.
43. Стрюк К. Ще раз про розвиток мовлення: Пріоритетні напрями розвитку мовленнєвої діяльності дошкільнят / Дитячий садок, 2004. Вип. 47.
44. Тарасун В. В. Основи теорії і практики логодидактики: підручник для вищих навчальних закладів. Київ: Каравела, 2017. 316 с.
45. Тарасун В. Формування мовної особистості – новий напрям логопедичної роботи / Дефектологія, 2007. Вип. 4 С. 3-11.
46. Трофименко Л. І. Граматична система мовлення дошкільників із ЗНМ / Дефектологія, 2003. Вип. 4. С. 32 − 35.
47. Трофименко Л. І. Діагностика та корекція загального недорозвитку мовлення у дітей дошкільного віку: Навчально-методичний посібник, Київ, 2014. 72 с.
48. Трофименко Л. І. Діагностична характеристика лексичного розвитку дітей п’ятого року життя із ЗНМ / Теорія і практика сучасної логопедії: Збірник наукових праць: № 1. Київ: Актуальна освіта, 2004. С. 61 – 76.
49. Трофименко Л. І. Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей середнього дошкільного віку із ЗНМ: Програмно-методичний комплекс / За ред. Є. Ф. Соботович. Київ: «Актуальна освіта», 2007. 120 с.
50. Трофименко Л. І. Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ: Програмно-методичний комплекс, 2013. 108 с.
51. Трофименко Л. І. Шляхи подолання загального недорозвитку мовлення у дітей дошкільного віку. Монографія. Київ: 2014. 144 с.
52. Шеремет М. К. Логопедія: підручник / друге видання, перероблене та доповнене. Київ: Видавничий Дім «Слово», 2010. 376 с.
53. Шеремет М. К. Логопедія. Підручник. Третє видання, перероблене та доповнене. Київ: Видавничий Дім «Слово», 2014. 672 с.
Електронні ресурси:
1. Затримка розвитку мови у дитини, розвитковий розлад мови чи афазія? веб-сайт. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3351615-...
2. Порушення мовлення – які вони бувають: веб-сайт. URL: https://sites.google.com/site/logopedochka1/poru...
1. Актуальні питання спеціальної, інклюзивної і здоров’язбережувальної освіти. (20 жовтня 2022 р.) / за загальною редакцією проф. Бойчука Ю. Д. Харків: ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2022. 67 с.
2. Богуш А. М. Мовленнєва робота з дошкільниками: шляхи оптимізації. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2013. Вип. 3. С. 4–13.
3. Вашуленко М. Мовленнєвий розвиток дошкільників – запорука їхньої наступної успішності / Дитячий садок. 2004. Вип. 20. С. 4–5.
4. Гавриш Н. Розвиток мовлення та навчання дошкільнят рідної мови: мета і завдання / Дошкільне виховання. 2003. Вип. 7. С. 12-14.
5. Галущенко В. І. Застосування інноваційних логопедичних технологій у корекційній роботі з дітьми з порушеннями мовлення. Актуальні питання корекційної педагогіки: збірник наукових праць. 2016. Вип. 7. С. 62–70.
6. Гончаренко А. Сучасні підходи до розвитку мовлення дітей / Дошкільне виховання. 2004. № 7. (пункт 1.2).
7. Гончаренко А. Щоб дитина заговорила / Дошкільне виховання, 2005. № 3. (пункт 1.2).
8. Дошкільна лінгводидактика. Хрестоматія. Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів. / Упорядник Богуш A. M. Частина І та II. – Київ : Видавничий Дім «Слово», 2005. 720 с.
9. Дошкільне виховання / Всеукраїнський щомісячний науково-методичний журнал для педагогів і батьків, 2021. Вип. 3. С. 3-8.
10. Заплатна С. М. До питання обстеження синонімічних засобів у дітей із загальним недорозвиненням мовлення / Теорія і практика сучасної логопедії: збірник наукових праць. № 3. Київ: Актуальна освіта, 2006. С. 35–41.
11. Збірник наукових статей студентів спеціальності Дошкільна освіта / за заг. ред. проф. О. Л. Кононко. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2019. 321 с.
12. Кабельнікова Н. В. Первинне недорозвинення мовлення у дітей (клінічний, психолінгвістичний та психолого-педагогічний аспекти): навчальний посібник. Харків: Борисфен-про, 2017. 222 с.
13. Калмикова Л. О. Психолінгвістичні засади формування мовленнєвих навичок та вмінь у дітей дошкільного віку / Актуальні проблеми металінгвістики: Зб. наук. ст. Черкаси: Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького, 2005. С. 213-215.
14. Калмикова Л. О. Психологія формування мовленнєвої діяльності у дітей дошкільного віку: Монографія. Київ: Фенікс, 2008. 497 с.
15. Кожевникова Т. Мовленнєвий розвиток дошкільнят / Дошкільне виховання, 2004. Вип. 12. С. 7-9.
16. Кожевникова Т. Школа педагогічної майстерності: Мовленнєвий розвиток дошкільнят / Дошкільне виховання, 2004. № 12. (пункт 1.2).
17. Колодич О. Б. Сучасні підходи до вивчення мовленнєвої діяльності / Педагогіка і психологія, 2004. № 4. (пункт 1.2).
18. Колодич О. Б. Сучасні підходи до вивчення мовленнєвої діяльності / Педагогіка і психологія, 2004. Вип. 4. С. 55–60.
19. Компанець Н. М. Технологія навчання читання: поєднання аналітичного і синтетичного способів / Дефектологія. Особлива дитина: навчання та виховання, 2010. Вип. 4. С. 27 – 32.
20. Конопляста С. Ю., Сак Т. В. Логопсихологія: навч. посіб. / С. Ю. Конопляста, Т. В. Сак; за ред. М. К. Шеремет. Київ: Знання, 2010. 239 с.
21. Крутій К. Формування граматично правильного мовлення в дітей дошкільного віку. Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2004. 390 с.
22. Логвинова Л. Л. Особливості взаємозв’язку логопеда та батьків у процесі корекції ЗНМ у дітей дошкільного віку / Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, 2010. № 10 (197), Ч. ІІ. С. 189 – 193.
23. Луценко І. Культура мовленнєвого спілкування: зміст і методи роботи: розвиток мовлення / Дошкільне виховання, 2004. Вип. 5.
24. Манько Н. Діагностика мовленнєвого розвитку дітей раннього віку / Дефектологія, 2006. Вип. 1 С. 41-44.
25. Марцун Н. М. Формування емоційнооціночної лексики старших дошкільників з ЗНМ / Н. М. Марцун, С. П. Хабарова / Актуальні питання корекційної освіти. Київ, 2011. Вип. 2. С. 145-154.
26. Марченко І. С. Спеціальна методика початкового навчання української мови (логопедична робота з корекції порушень мовлення у дошкільників). Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів. Спеціальність: Корекційна освіта (логопедія). 1-видання. Київ, Видавничий Дім «Слово», 2010. 288 с.
27. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Калмикова Л. О., Калмиков Г. В., Лапшина І. М., Харченко Н. В.; За заг. ред. Л. О. Калмикової. Київ: Переяслав-Хмельницький педагогічний інститут, в-во “Фенікс”, 2008. 245 с.
28. Організаційно-методичні засади діяльності інклюзивно-ресурсних центрів: навчально-методичний посібник / За заг. ред. М. А. Порошенко та ін. Київ, 2018. 252 с.
29. «ОСОБЛИВА ДИТИНА: навчання і виховання». № 2. 2020. с. 74-80.
30. Павлова Н. В. Формування комунікативної активності немовленнєвих дітей молодшого дошкільного віку засобами інноваційних технологій : дис. канд. пед. наук: 13.00.03; Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет К. Д. Ушинського». Одеса, 2017.
31. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2021. № 3 (107). с. 3-11.
32. Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка: збірник наукових праць. 2018. Вип. 30. с. 86-93.
33. Рібцун Ю. В. Науково-методичне забезпечення реалізації спеціальної освіти дітей із ЗНМ / Логопед, 2011. № 8 (8) серпень. С. 4–11.
34. Рібцун Ю. Мовлення без недоліків / Дошкільне виховання, 007. Вип. 9. С. 18-20.
35. Рібцун Ю. В. Корекційна робота з розвитку мовлення дітей п’ятого року життя із фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення: програмно-методичний комплекс. Київ, 2012. 258 с.
36. Саприкіна, О. В. Методика розвитку активного мовлення дітей третього року життя у процесі художньо-предметної діяльності : дис. канд. пед. наук : 13.00.02 / Олена Володимирівна Саприкіна; наук. кер. Н. В. Гавриш; Луган. нац. пед. ун-т ім. Тараса Шевченка. Луганськ. 2007. 229 с.
37. Соботович Є. Ф. Концепція стандарту спеціальної освіти дітей дошкільного віку з порушеннями мовленнєвого розвитку / Дефектологія, 2002. Вип. 1. С. 2 – 7.
38. Соботович Є. Ф. Критерії оцінювання мовленнєвого розвитку дитини (у його лексичній ланці) на різних вікових етапах. Нормативні показники мовленнєвого розвитку (у його граматичній ланці) дитини дошкільного віку / Дефектологія, 2003. Вип. 2. С. 2 – 11.
39. Соботович Є. Ф. Нормативні показники мовленнєвого розвитку (в його фонетико-фонематичній ланці) дітей дошкільного віку / Дефектологія, 2002. Вип. 3. С. 2 – 5.
40. Соботович Є. Ф. Нормативні показники мовленнєвого розвитку (в його фонетико-фонематичній ланці) дітей дошкільного віку / Дефектологія, 2002. Вип. 3. С. 2 − 5.
41. Соботович Є. Ф. Порушення мовного розвитку та шляхи їх корекції: Навчально-методичний посібник. Київ: ІСДО, 1995. 204 с.
42. Соботович Є. Ф., Трофименко Л. І. Особливості засвоєння дітьми із НЗНМ узагальненого лексичного значення слова та його понятійної співвіднесеності / Дефектологія, 2000. Вип. 1. С. 16 – 19.
43. Стрюк К. Ще раз про розвиток мовлення: Пріоритетні напрями розвитку мовленнєвої діяльності дошкільнят / Дитячий садок, 2004. Вип. 47.
44. Тарасун В. В. Основи теорії і практики логодидактики: підручник для вищих навчальних закладів. Київ: Каравела, 2017. 316 с.
45. Тарасун В. Формування мовної особистості – новий напрям логопедичної роботи / Дефектологія, 2007. Вип. 4 С. 3-11.
46. Трофименко Л. І. Граматична система мовлення дошкільників із ЗНМ / Дефектологія, 2003. Вип. 4. С. 32 − 35.
47. Трофименко Л. І. Діагностика та корекція загального недорозвитку мовлення у дітей дошкільного віку: Навчально-методичний посібник, Київ, 2014. 72 с.
48. Трофименко Л. І. Діагностична характеристика лексичного розвитку дітей п’ятого року життя із ЗНМ / Теорія і практика сучасної логопедії: Збірник наукових праць: № 1. Київ: Актуальна освіта, 2004. С. 61 – 76.
49. Трофименко Л. І. Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей середнього дошкільного віку із ЗНМ: Програмно-методичний комплекс / За ред. Є. Ф. Соботович. Київ: «Актуальна освіта», 2007. 120 с.
50. Трофименко Л. І. Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ: Програмно-методичний комплекс, 2013. 108 с.
51. Трофименко Л. І. Шляхи подолання загального недорозвитку мовлення у дітей дошкільного віку. Монографія. Київ: 2014. 144 с.
52. Шеремет М. К. Логопедія: підручник / друге видання, перероблене та доповнене. Київ: Видавничий Дім «Слово», 2010. 376 с.
53. Шеремет М. К. Логопедія. Підручник. Третє видання, перероблене та доповнене. Київ: Видавничий Дім «Слово», 2014. 672 с.
Електронні ресурси:
1. Затримка розвитку мови у дитини, розвитковий розлад мови чи афазія? веб-сайт. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3351615-...
2. Порушення мовлення – які вони бувають: веб-сайт. URL: https://sites.google.com/site/logopedochka1/poru...