ЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ ЛОГОПЕДА ЯК ОСНОВА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОЇ ПІДТРИМКИ ОСІБ З ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ
Автор(ка)
М`якуш Анастасія Олександрівна
Ступінь
Магістр
Група
ЛОГм2-22
Спеціальність
016 Логопедія
Кафедра
Кафедра психології особистості та соціальних практик
Анотація
Актуальність дослідження. У міжнародній практиці існують різні підходи до підтримки осіб з особливими освітніми потребами, включаючи різні техніки терапії, реабілітації та логопедичного втручання. Однак, під час реалізації стратегій логопедичного впливу важливо розуміти чіткі етичні принципи, які допоможуть забезпечити повагу до прав та гідність людей з порушеннями мовлення.
Такі етичні принципи мають на меті забезпечення захисту прав людей з особливими освітніми потребами, зокрема з порушенням мовлення, дотримання конфіденційності, надання доброчесної допомоги, уникнення дискримінації та стереотипів. Ці принципи допомагають фахівцям у галузі мовленнєвої терапії та реабілітації забезпечити ефективну підтримку для людей з порушеннями мовлення.
Тема етики у підтримці осіб з порушеннями мовлення є досить розгалуженою в наукових дослідженнях. Низка дослідників проводять дослідження з етики у підтримці осіб з порушеннями мовлення, що спрямовані на розуміння та розвиток етичної практики в даній галузі. Так, Ruth B. Love у своїх дослідженнях з етики у практиці випередження та лікування порушень мовлення підкреслює важливість етичного підходу до взаємодії з пацієнтами; Mark Ylvisaker, досліджуючи шляхи вдосконалення етичної практики у підтримці дітей з порушеннями мовлення, розглядає етичні аспекти щодо розуміння та управління ризиками взаємодії з пацієнтами; Linda S. Carozza акцентує увагу на розумінні етики як фундаменту для ефективної підтримки осіб з порушеннями мовлення, зокрема щодо розуміння прав пацієнтів та взаємин з родичами пацієнтів; Gail Ramsberger у дослідженнях зосередилась на аспектах етики в оцінці та лікуванні порушень мовлення у дорослих та дітей.
Зважаючи на важливість етичної практики у підтримці осіб з порушеннями мовлення, багато науковців присвятили свої дослідження етичним аспектам роботи з цією категорією пацієнтів. До таких досліджень належать: особливості прийняття етичних рішень у процесі планування та забезпечення підтримки пацієнтів з порушеннями мовлення (Janice Light), розгляд етичних аспектів управління ризиками, взаємодії з родичами пацієнтів та розвитку практики, що відповідає потребам пацієнтів з порушеннями мовлення (James L. Paul); дослідження етичних питань під час розроблення, тестування та застосування технологій, які можуть допомогти пацієнтам з порушеннями мовлення (Melanie Fried-Oken), вивчення питань управління пацієнтами з порушеннями мовлення та їхніми рідними в школах та в інших закладах освіти (Tom Shire).
Зважаючи на євроінтеграційний курс України, вважаємо, що вивчення системи етичних принципів, що застосовується у міжнародній практиці, для забезпечення ефективної підтримки осіб з особливими освітніми потребами, є важливим для розвитку етики та професійної практики у галузі логопедії, спеціальної та інклюзивної освіти. Вивчення цієї теми дасть змогу покращити якість надання логопедичних послуг та забезпечити дотримання етичних принципів, що, в свою чергу, сприятиме підвищенню довіри до професійної спільноти та зміцненню позиції фахівців у галузі логопедії, спеціальної та інклюзивної освіти у міжнародному співтоваристві.
Результати аналізу чинних документів з питань освіти, теоретичних психолого-педагогічних досліджень, досвіду методистів-практиків засвідчують, що заклади вищої освіти не забезпечують достатнього рівня особистісної та професійної підготовки вчителя-логопеда до оволодіння сукупністю морально-правових норм, які регулюють виконання конкретних обов’язків та відповідальність за їх порушення, а також до прийняття рішень у нестандартних ситуаціях практичної професійної діяльності відповідно до цільових, змістових та процесуальних освітніх характеристик. Використання деонтологічного аспекту в процесі професійної підготовки майбутніх вчителів-логопедів зумовлено особливостями його педагогічної діяльності, необхідністю постійної взаємодії між учасниками освітнього процесу, в якому дотримання обов’язків педагогом стає особливо значущим, оскільки від цього залежить якість надання логопедичних послуг.
У посібнику М. Порошенко «Інклюзивна освіта» подано таке визначення деонтології інклюзивної освіти: «розділ педагогічної деонтології про моральні вимоги, принципи, норми і правила поведінки, що визначають особливості взаємодії суб’єктів інклюзивної освіти» [27, с.64]. Вважаємо таке визначення найбільш відповідним для нашого науково-педагогічного дослідження.
Українські дослідники певним чином розглядати різні аспекти деонтології інклюзивної освіти, в тому числі у процесі професійної підготовки майбутніх логопедів. Так, Н. Сінопальнікова вважає, що у процесі професійної етичної підготовки майбутній логопед навчається використовувати у своїй роботі принципи педагогічної етики, поважати дитячу гідність, захищати дитину від будь-яких форм фізичного або психічного насильства [32]; Ю. Рібцун вважає, що важливою умовою деонтології вчителя-логопеда є вміння встановлювати правильні стосунки між ним і вихователями, помічником вихователя, практичним психологом, музичним керівником, інструктором із фізичної культури та батьками. Спільне обговорення з колегами плану та реалізації корекційно-розвивального навчання дитини в атмосфері взаємоповаги та взаєморозуміння створює сприятливий фон для проведення ефективної логопедичної роботи [30]; О. Кузенко стверджує, що у процесі професійно-етичної підготовки майбутні логопеди навчаються у своїй роботі використовувати принципи педагогічної етики, поважати дитячу гідність, захищати дитину від будь-яких форм фізичного або психічного насилля [13].
Отже, зважаючи на актуальність теми, її недостатню теоретичну та практичну розробленість, нами було обрано тему магістерського дослідження: «Етичні принципи логопеда як основа забезпечення ефективної підтримки осіб з порушеннями мовлення».
Дослідження виконувалось у межах реалізації наукової теми кафедри спеціальної та інклюзивної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка «Професійний профіль спеціального педагога у контексті забезпечення якості інклюзивної освіти» (2021-2026 р.р.).
Метою дослідження є теоретично обґрунтувати та вивчити практику врахування етичних принципів у роботі логопеда як основи, що забезпечує ефективну підтримку дітей з порушеннями мовлення.
Відповідно до мети визначено завдання:
1. Здійснити теоретичний аналіз проблеми формування професійної діяльності майбутнього вчителя-логопеда з опорою на етичні принципи.
2. Дослідити особливості застосування етичних принципів під час підтримки дітей з порушенням мовлення на основі аналізу результатів анкетування вчителів-логопедів закладів загальної середньої освіти.
3. Розробити методичні рекомендації для фахівців зі спеціальної та інклюзивної освіти щодо організації та забезпечення ефективної підтримки дітей з порушенням мовлення на основі застосування системи етичних принципів.
Об’єкт дослідження – етичні принципи логопеда в системі роботи з дітьми з порушенням мовлення.
Предмет дослідження – особливості забезпечення ефективної підтримки дітей з порушенням мовлення на основі застосування системи етичних принципів.
Дослідження здійснювалося за допомогою використання комплексу теоретичних і емпіричних методів: теоретичні: вивчення та аналіз наукової літератури щодо проблеми дослідження з метою визначення теоретичних засад забезпечення ефективної підтримки осіб з порушеннями мовлення з опорою на систему етичних принципів; узагальнення результатів аналізу та анкетування з метою розроблення методичних рекомендацій для організації та забезпечення ефективної підтримки осіб з порушеннями мовлення на основі застосування системи етичних принципів; емпіричні: анкетування вчителів-логопедів закладів загальної середньої освіти задля дослідження українського досвіду забезпечення ефективної підтримки осіб з порушеннями мовлення з опорою на систему етичних принципів в інклюзивному освітньому середовищі; статистичні: узагальнення та інтерпретація результатів анкетування за допомогою кількісної обробки даних.
Елементи наукової новизни полягають у визначенні особливостей застосування вчителями-логопедами етичних принципів під час підтримки дітей з порушенням мовлення.
Практичне значення результатів дослідження полягає у розробленні методичних рекомендацій щодо організації та забезпечення ефективної підтримки дітей з порушенням мовлення на основі застосування системи етичних принципів.
Результати даної магістерські роботи можуть бути використані в практичній діяльності вчителів-логопедів, під час підготовки майбутніх вчителів-логопедів у закладах вищої освіти.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків та додатків, списку використаних джерел (40 найменувань, з них 1 – іноземними мовами, 2 Інтернет-сайтів). Повний обсяг роботи становить 75 сторінок, основного тексту – 60 сторінок. Робота містить 1 таблиці на 2 сторінках основного тексту.
Такі етичні принципи мають на меті забезпечення захисту прав людей з особливими освітніми потребами, зокрема з порушенням мовлення, дотримання конфіденційності, надання доброчесної допомоги, уникнення дискримінації та стереотипів. Ці принципи допомагають фахівцям у галузі мовленнєвої терапії та реабілітації забезпечити ефективну підтримку для людей з порушеннями мовлення.
Тема етики у підтримці осіб з порушеннями мовлення є досить розгалуженою в наукових дослідженнях. Низка дослідників проводять дослідження з етики у підтримці осіб з порушеннями мовлення, що спрямовані на розуміння та розвиток етичної практики в даній галузі. Так, Ruth B. Love у своїх дослідженнях з етики у практиці випередження та лікування порушень мовлення підкреслює важливість етичного підходу до взаємодії з пацієнтами; Mark Ylvisaker, досліджуючи шляхи вдосконалення етичної практики у підтримці дітей з порушеннями мовлення, розглядає етичні аспекти щодо розуміння та управління ризиками взаємодії з пацієнтами; Linda S. Carozza акцентує увагу на розумінні етики як фундаменту для ефективної підтримки осіб з порушеннями мовлення, зокрема щодо розуміння прав пацієнтів та взаємин з родичами пацієнтів; Gail Ramsberger у дослідженнях зосередилась на аспектах етики в оцінці та лікуванні порушень мовлення у дорослих та дітей.
Зважаючи на важливість етичної практики у підтримці осіб з порушеннями мовлення, багато науковців присвятили свої дослідження етичним аспектам роботи з цією категорією пацієнтів. До таких досліджень належать: особливості прийняття етичних рішень у процесі планування та забезпечення підтримки пацієнтів з порушеннями мовлення (Janice Light), розгляд етичних аспектів управління ризиками, взаємодії з родичами пацієнтів та розвитку практики, що відповідає потребам пацієнтів з порушеннями мовлення (James L. Paul); дослідження етичних питань під час розроблення, тестування та застосування технологій, які можуть допомогти пацієнтам з порушеннями мовлення (Melanie Fried-Oken), вивчення питань управління пацієнтами з порушеннями мовлення та їхніми рідними в школах та в інших закладах освіти (Tom Shire).
Зважаючи на євроінтеграційний курс України, вважаємо, що вивчення системи етичних принципів, що застосовується у міжнародній практиці, для забезпечення ефективної підтримки осіб з особливими освітніми потребами, є важливим для розвитку етики та професійної практики у галузі логопедії, спеціальної та інклюзивної освіти. Вивчення цієї теми дасть змогу покращити якість надання логопедичних послуг та забезпечити дотримання етичних принципів, що, в свою чергу, сприятиме підвищенню довіри до професійної спільноти та зміцненню позиції фахівців у галузі логопедії, спеціальної та інклюзивної освіти у міжнародному співтоваристві.
Результати аналізу чинних документів з питань освіти, теоретичних психолого-педагогічних досліджень, досвіду методистів-практиків засвідчують, що заклади вищої освіти не забезпечують достатнього рівня особистісної та професійної підготовки вчителя-логопеда до оволодіння сукупністю морально-правових норм, які регулюють виконання конкретних обов’язків та відповідальність за їх порушення, а також до прийняття рішень у нестандартних ситуаціях практичної професійної діяльності відповідно до цільових, змістових та процесуальних освітніх характеристик. Використання деонтологічного аспекту в процесі професійної підготовки майбутніх вчителів-логопедів зумовлено особливостями його педагогічної діяльності, необхідністю постійної взаємодії між учасниками освітнього процесу, в якому дотримання обов’язків педагогом стає особливо значущим, оскільки від цього залежить якість надання логопедичних послуг.
У посібнику М. Порошенко «Інклюзивна освіта» подано таке визначення деонтології інклюзивної освіти: «розділ педагогічної деонтології про моральні вимоги, принципи, норми і правила поведінки, що визначають особливості взаємодії суб’єктів інклюзивної освіти» [27, с.64]. Вважаємо таке визначення найбільш відповідним для нашого науково-педагогічного дослідження.
Українські дослідники певним чином розглядати різні аспекти деонтології інклюзивної освіти, в тому числі у процесі професійної підготовки майбутніх логопедів. Так, Н. Сінопальнікова вважає, що у процесі професійної етичної підготовки майбутній логопед навчається використовувати у своїй роботі принципи педагогічної етики, поважати дитячу гідність, захищати дитину від будь-яких форм фізичного або психічного насильства [32]; Ю. Рібцун вважає, що важливою умовою деонтології вчителя-логопеда є вміння встановлювати правильні стосунки між ним і вихователями, помічником вихователя, практичним психологом, музичним керівником, інструктором із фізичної культури та батьками. Спільне обговорення з колегами плану та реалізації корекційно-розвивального навчання дитини в атмосфері взаємоповаги та взаєморозуміння створює сприятливий фон для проведення ефективної логопедичної роботи [30]; О. Кузенко стверджує, що у процесі професійно-етичної підготовки майбутні логопеди навчаються у своїй роботі використовувати принципи педагогічної етики, поважати дитячу гідність, захищати дитину від будь-яких форм фізичного або психічного насилля [13].
Отже, зважаючи на актуальність теми, її недостатню теоретичну та практичну розробленість, нами було обрано тему магістерського дослідження: «Етичні принципи логопеда як основа забезпечення ефективної підтримки осіб з порушеннями мовлення».
Дослідження виконувалось у межах реалізації наукової теми кафедри спеціальної та інклюзивної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка «Професійний профіль спеціального педагога у контексті забезпечення якості інклюзивної освіти» (2021-2026 р.р.).
Метою дослідження є теоретично обґрунтувати та вивчити практику врахування етичних принципів у роботі логопеда як основи, що забезпечує ефективну підтримку дітей з порушеннями мовлення.
Відповідно до мети визначено завдання:
1. Здійснити теоретичний аналіз проблеми формування професійної діяльності майбутнього вчителя-логопеда з опорою на етичні принципи.
2. Дослідити особливості застосування етичних принципів під час підтримки дітей з порушенням мовлення на основі аналізу результатів анкетування вчителів-логопедів закладів загальної середньої освіти.
3. Розробити методичні рекомендації для фахівців зі спеціальної та інклюзивної освіти щодо організації та забезпечення ефективної підтримки дітей з порушенням мовлення на основі застосування системи етичних принципів.
Об’єкт дослідження – етичні принципи логопеда в системі роботи з дітьми з порушенням мовлення.
Предмет дослідження – особливості забезпечення ефективної підтримки дітей з порушенням мовлення на основі застосування системи етичних принципів.
Дослідження здійснювалося за допомогою використання комплексу теоретичних і емпіричних методів: теоретичні: вивчення та аналіз наукової літератури щодо проблеми дослідження з метою визначення теоретичних засад забезпечення ефективної підтримки осіб з порушеннями мовлення з опорою на систему етичних принципів; узагальнення результатів аналізу та анкетування з метою розроблення методичних рекомендацій для організації та забезпечення ефективної підтримки осіб з порушеннями мовлення на основі застосування системи етичних принципів; емпіричні: анкетування вчителів-логопедів закладів загальної середньої освіти задля дослідження українського досвіду забезпечення ефективної підтримки осіб з порушеннями мовлення з опорою на систему етичних принципів в інклюзивному освітньому середовищі; статистичні: узагальнення та інтерпретація результатів анкетування за допомогою кількісної обробки даних.
Елементи наукової новизни полягають у визначенні особливостей застосування вчителями-логопедами етичних принципів під час підтримки дітей з порушенням мовлення.
Практичне значення результатів дослідження полягає у розробленні методичних рекомендацій щодо організації та забезпечення ефективної підтримки дітей з порушенням мовлення на основі застосування системи етичних принципів.
Результати даної магістерські роботи можуть бути використані в практичній діяльності вчителів-логопедів, під час підготовки майбутніх вчителів-логопедів у закладах вищої освіти.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків та додатків, списку використаних джерел (40 найменувань, з них 1 – іноземними мовами, 2 Інтернет-сайтів). Повний обсяг роботи становить 75 сторінок, основного тексту – 60 сторінок. Робота містить 1 таблиці на 2 сторінках основного тексту.
Зміст
ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………… 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОЇ ПІДТРИМКИ ОСІБ З ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ З ОПОРОЮ НА ЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ
1.1. Поняття про етичні принципи професійної діяльності логопеда……... 8
1.2. Особливості забезпечення ефективної підтримки осіб з порушеннями мовлення вчителями-логопедами з опорою на етичні принципи…………….
19
Висновки до першого розділу …………………………………………………. 35
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ВЧИТЕЛЯМИ-ЛОГОПЕДАМИ ЕТИЧНИХ ПРИНЦИПІВ ПІД ЧАС ПІДТРИМКИ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМ МОВЛЕННЯ
2.1 Методика дослідження застосування етичних принципів вчителями-логопедами під час підтримки учнів з порушеннями мовлення………………
38
2.2 Результати експериментального дослідження…………………………….. 40
2.3 Методичні рекомендації щодо організації та забезпечення ефективної підтримки дітей з порушенням мовлення на основі застосування системи етичних принципів……………………………………………………………….
46
Висновки до другого розділу…………………………………………………… 50
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ …………………………………………………....... 52
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………. 55
ДОДАТКИ ……………………………………………………………………… 61
ВСТУП………………………………………………………………………… 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОЇ ПІДТРИМКИ ОСІБ З ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ З ОПОРОЮ НА ЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ
1.1. Поняття про етичні принципи професійної діяльності логопеда……... 8
1.2. Особливості забезпечення ефективної підтримки осіб з порушеннями мовлення вчителями-логопедами з опорою на етичні принципи…………….
19
Висновки до першого розділу …………………………………………………. 35
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ВЧИТЕЛЯМИ-ЛОГОПЕДАМИ ЕТИЧНИХ ПРИНЦИПІВ ПІД ЧАС ПІДТРИМКИ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМ МОВЛЕННЯ
2.1 Методика дослідження застосування етичних принципів вчителями-логопедами під час підтримки учнів з порушеннями мовлення………………
38
2.2 Результати експериментального дослідження…………………………….. 40
2.3 Методичні рекомендації щодо організації та забезпечення ефективної підтримки дітей з порушенням мовлення на основі застосування системи етичних принципів……………………………………………………………….
46
Висновки до другого розділу…………………………………………………… 50
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ …………………………………………………....... 52
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………. 55
ДОДАТКИ ……………………………………………………………………… 61
Покликання
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Білозерська С. І. Аксіологічний підхід до формування духовної культури майбутнього вчителя. Problems of Modern Psychology. 2022. №o. 4 С.15–21. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2021-4-2.
2. Вавіна Л.В. Український дефектологічний словник / Л.В. Вавіна, А.М. Висоцька, В.В. Засенко та ін. // за ред. В.І. Бондаря. Київ: Милосердя України, 2001. С. 132.
3. Васильєва М.П. Деонтологічний компонент підготовки сучасного педагога в умовах вищого начального закладу. Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. No 2. Дніпропетровськ, 2011. С. 168-177.
4. Гаяш О.В. Корекційно-розвивальна робота з дітьми з особливостями психофізичного розвитку. Ужгород : Інформаційно-видавничий центр ЗІППО, 2016. 120 с.
5. Гриневич Лілія: Один із найбільших викликів для інклюзивної освіти – навчити учителів та дітей жити в новій для себе реальності. URL : http://mon.gov.ua/usi-novivni/novini/2017/09/18/...
6. Джеджера К. Академічна доброчесність як моральний орієнтир професійної підготовки майбутніх вихователів. Інноватика у вихованні. 2019. №. 10. С.157–64. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i10.181.
7. Діти з особливими освітніми потребами у загальноосвітньому просторі / Н. Ярмола, Л. Коваль-Бардаш, Н. Компанець, Н. Квітка, А. Лапін. Київ: ІСПП імені Миколи Ярмаченка НАПН України, 2020. 208 c.
8. Засенко В., Колупаєва А. Діти з особливими потребами: пріоритетні напрями державної політики України в галузі освіти, соціального захисту й охорони здоров’я. Особлива дитина : навчання і виховання. 2014. № 3 (71). С. 20 – 29.
9. Заушнікова М.Ю. Психологічні умови формування комунікативної компетентності майбутнього логопеда: дис. канд. психол. наук : 19.00.07. Київ, 2021. 249 с.
10. Касаткіна О. В. Психолого-педагогічні основи розвитку комунікативної компетентності студентів (на прикладі вивчення англійської мови) : автореф. дис. канд. психол. наук : 19.00.07, Івано-Франківськ, 2007. 23 с.
11. Колишкін О.В. Педагогічна деонтологія вчителя-дефектолога. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2014. № 4. С. 429-437.
12. Компанець Н.М., Луценко І.В., Коваль Л.В. Організаційно-методичний супровід дитини з особливими освітніми потребами в умовах ДНЗ. Київ: Видавнича група «Атопол», 2018. 100с.
13. Кузенко О. Формування фахової компетентності майбутніх учителів-логопедів у процесі професійної підготовки. Освітній простір. 2018. № 14. DOI: https://doi.org/10.15330/esu.14.88-96.
14. Кусий Ю.О. Педагогічна деонтологія. Директор школи. 1998. No 29. С. 7.
15. Лісова Л.І., Опалюк О.М., Глоба О.П. До питання про роботу логопеда в умовах інклюзивного освітнього простору. Актуальні питання інклюзивної освіти (педагогічні науки). 2021. Випуск 18. С.111-124.
16. Логопедично-реабілітаційний супровід дітей із порушеннями психофізичного розвитку : монографія / [А. І. Кравченко, Л. В. Мороз, Л. Л.Стахова, О. В. Ласточкіна, К. О.Зелінська-Любченко, І. В. Кравченко]. за ред. А. І. Кравченка. Суми : ФОП Цьома С.П., 2021. 288 с.
17. Максимів Ю., Чупакіна С. Особливості становлення особистісно-професійних якостей майбутніх учителів-логопедів. Освітній простір України. 2018. №o. 13 С66–76. http://dx.doi.org/10.15330/esu.13.66-76.
18. Мартинчук О. Сутність поняття та зміст професійної компетентності фахівців у сфері інклюзивного навчання дітей з тяжкими порушеннями мовлення. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 19. Корекційна педагогіка та спеціальна психологія. 2014. Випуск 28. С. 130-136.
19. Мартинчук О.В. Професійна діяльність спеціальних педагогів інклюзивних закладів освіти у країнах з високим рівнем розвитку освітніх систем (на прикладі Великобританії, Фінляндії та Ізраїля). Актуальні питання корекційної освіти (педагогічні науки). Випуск №12. 2019. https://aqce.com.ua/vipusk-n12-2019/professional...
20. Мельничук Ю. Етичні стандарти та нормативні принципи професійної поведінки в сфері медіації. Grani. 2016. Вип. 19, №o. 2 С.146–50. http://dx.doi.org/10.15421/1716037.
21. Методичні рекомендації щодо усного і писемного мовлення молодших школярів (норми оцінювання знань, умінь і навичок) Київ : Магістр. 2000. 85 с.
22. Наказ МОН №135 від 13.05.1993 «Про затвердження Положення про логопедичні пункти системи освіти». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0059-93#Text
23. Наказ МОН України № 609 від 08.06.2018 року «Про затвердження примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами в закладах загальної середньої та дошкільної освіти» [Електронний ресурс] // Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0609729-18#Text
24. Нормативно-правова база МОН URL: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-ser...
25. Пахомова Н. Г. Рефлексивно-оцінна діяльність у контексті інтегративної професійної підготовки майбутніх логопедів. Людинознавчі студії : збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. 2014. Вип. 29. Ч. 2. С. 131–141.
26. Пінчук Ю. В. Система професійної компетентності вчителя-логопеда : дис. канд. пед. наук : 13.00.03, Київ. 2005. 220 с.
27. Порошенко М.А. Інклюзивна освіта. Київ. 2019. 300с.
28. Про затвердження Концепції розвитку інклюзивного навчання: Наказ МОН № 912 від 01.10.2010 [Електронний ресурс]. // Режим доступу: https://ru.osvita.ua/leosvgislation/Ser_osv/91 89/
29. Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/957-2021-%D0%BF#Text
30. Рібцун Ю. В. Науково-теоретичні аспекти професійної діяльності вчителя-логопеда. Логопед. 2012. № 1 (13) січень. С. 2–7.
31. Савінова Н.В., Берегова М.І. Деонтологічна компетентність корекційного педагога в умовах інклюзивного навчання. Молодий вчений. 2015. № 2 (17). С. 99-101.
32. Сінопальнікова Н. Підготовка майбутніх вчителів-логопедів до професійної діяльності. Засоби навчальної та науково-дослідної роботи. 2014. Випуск 43. С. 173-182.
33. Словник психолого-педагогічних понять і термінів [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://osvita.ua/school/psychology/1270
34. Словник української мови: в 11 т. / за ред. І.К. Білодіда. Київ: Наукова думка, 1970-1980. Т. 11. С. 678.
35. Федорова Н. Діагностика сформованості гуманістичної педагогічної позиції майбутніх логопедів у процесі професійної підготовки. Нова педагогічна думка. 2017. № 4 (92). С. 50-53.
36. Федорович Л. О. Теорія і практика підготовки майбутніх педагогів-логопедів у вищих навчальних закладах. Імідж сучасного педагога. 2005. № 6–7. С. 7–11.
37. Філософський енциклопедичний словник. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://9.slovaronline.com/.
38. Council for Exceptional Children (CEC)). Режим доступу: https://exceptionalchildren.org/standards/initia...
39. Rogers C. On Becoming a Person: A Therapists View of Psychotherapy. Boston, 1961.
40. Special Education Professional Ethical Principles. Режим доступу: https://exceptionalchildren.org/standards/ethica...
1. Білозерська С. І. Аксіологічний підхід до формування духовної культури майбутнього вчителя. Problems of Modern Psychology. 2022. №o. 4 С.15–21. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2021-4-2.
2. Вавіна Л.В. Український дефектологічний словник / Л.В. Вавіна, А.М. Висоцька, В.В. Засенко та ін. // за ред. В.І. Бондаря. Київ: Милосердя України, 2001. С. 132.
3. Васильєва М.П. Деонтологічний компонент підготовки сучасного педагога в умовах вищого начального закладу. Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. No 2. Дніпропетровськ, 2011. С. 168-177.
4. Гаяш О.В. Корекційно-розвивальна робота з дітьми з особливостями психофізичного розвитку. Ужгород : Інформаційно-видавничий центр ЗІППО, 2016. 120 с.
5. Гриневич Лілія: Один із найбільших викликів для інклюзивної освіти – навчити учителів та дітей жити в новій для себе реальності. URL : http://mon.gov.ua/usi-novivni/novini/2017/09/18/...
6. Джеджера К. Академічна доброчесність як моральний орієнтир професійної підготовки майбутніх вихователів. Інноватика у вихованні. 2019. №. 10. С.157–64. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i10.181.
7. Діти з особливими освітніми потребами у загальноосвітньому просторі / Н. Ярмола, Л. Коваль-Бардаш, Н. Компанець, Н. Квітка, А. Лапін. Київ: ІСПП імені Миколи Ярмаченка НАПН України, 2020. 208 c.
8. Засенко В., Колупаєва А. Діти з особливими потребами: пріоритетні напрями державної політики України в галузі освіти, соціального захисту й охорони здоров’я. Особлива дитина : навчання і виховання. 2014. № 3 (71). С. 20 – 29.
9. Заушнікова М.Ю. Психологічні умови формування комунікативної компетентності майбутнього логопеда: дис. канд. психол. наук : 19.00.07. Київ, 2021. 249 с.
10. Касаткіна О. В. Психолого-педагогічні основи розвитку комунікативної компетентності студентів (на прикладі вивчення англійської мови) : автореф. дис. канд. психол. наук : 19.00.07, Івано-Франківськ, 2007. 23 с.
11. Колишкін О.В. Педагогічна деонтологія вчителя-дефектолога. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2014. № 4. С. 429-437.
12. Компанець Н.М., Луценко І.В., Коваль Л.В. Організаційно-методичний супровід дитини з особливими освітніми потребами в умовах ДНЗ. Київ: Видавнича група «Атопол», 2018. 100с.
13. Кузенко О. Формування фахової компетентності майбутніх учителів-логопедів у процесі професійної підготовки. Освітній простір. 2018. № 14. DOI: https://doi.org/10.15330/esu.14.88-96.
14. Кусий Ю.О. Педагогічна деонтологія. Директор школи. 1998. No 29. С. 7.
15. Лісова Л.І., Опалюк О.М., Глоба О.П. До питання про роботу логопеда в умовах інклюзивного освітнього простору. Актуальні питання інклюзивної освіти (педагогічні науки). 2021. Випуск 18. С.111-124.
16. Логопедично-реабілітаційний супровід дітей із порушеннями психофізичного розвитку : монографія / [А. І. Кравченко, Л. В. Мороз, Л. Л.Стахова, О. В. Ласточкіна, К. О.Зелінська-Любченко, І. В. Кравченко]. за ред. А. І. Кравченка. Суми : ФОП Цьома С.П., 2021. 288 с.
17. Максимів Ю., Чупакіна С. Особливості становлення особистісно-професійних якостей майбутніх учителів-логопедів. Освітній простір України. 2018. №o. 13 С66–76. http://dx.doi.org/10.15330/esu.13.66-76.
18. Мартинчук О. Сутність поняття та зміст професійної компетентності фахівців у сфері інклюзивного навчання дітей з тяжкими порушеннями мовлення. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 19. Корекційна педагогіка та спеціальна психологія. 2014. Випуск 28. С. 130-136.
19. Мартинчук О.В. Професійна діяльність спеціальних педагогів інклюзивних закладів освіти у країнах з високим рівнем розвитку освітніх систем (на прикладі Великобританії, Фінляндії та Ізраїля). Актуальні питання корекційної освіти (педагогічні науки). Випуск №12. 2019. https://aqce.com.ua/vipusk-n12-2019/professional...
20. Мельничук Ю. Етичні стандарти та нормативні принципи професійної поведінки в сфері медіації. Grani. 2016. Вип. 19, №o. 2 С.146–50. http://dx.doi.org/10.15421/1716037.
21. Методичні рекомендації щодо усного і писемного мовлення молодших школярів (норми оцінювання знань, умінь і навичок) Київ : Магістр. 2000. 85 с.
22. Наказ МОН №135 від 13.05.1993 «Про затвердження Положення про логопедичні пункти системи освіти». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0059-93#Text
23. Наказ МОН України № 609 від 08.06.2018 року «Про затвердження примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами в закладах загальної середньої та дошкільної освіти» [Електронний ресурс] // Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0609729-18#Text
24. Нормативно-правова база МОН URL: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-ser...
25. Пахомова Н. Г. Рефлексивно-оцінна діяльність у контексті інтегративної професійної підготовки майбутніх логопедів. Людинознавчі студії : збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. 2014. Вип. 29. Ч. 2. С. 131–141.
26. Пінчук Ю. В. Система професійної компетентності вчителя-логопеда : дис. канд. пед. наук : 13.00.03, Київ. 2005. 220 с.
27. Порошенко М.А. Інклюзивна освіта. Київ. 2019. 300с.
28. Про затвердження Концепції розвитку інклюзивного навчання: Наказ МОН № 912 від 01.10.2010 [Електронний ресурс]. // Режим доступу: https://ru.osvita.ua/leosvgislation/Ser_osv/91 89/
29. Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/957-2021-%D0%BF#Text
30. Рібцун Ю. В. Науково-теоретичні аспекти професійної діяльності вчителя-логопеда. Логопед. 2012. № 1 (13) січень. С. 2–7.
31. Савінова Н.В., Берегова М.І. Деонтологічна компетентність корекційного педагога в умовах інклюзивного навчання. Молодий вчений. 2015. № 2 (17). С. 99-101.
32. Сінопальнікова Н. Підготовка майбутніх вчителів-логопедів до професійної діяльності. Засоби навчальної та науково-дослідної роботи. 2014. Випуск 43. С. 173-182.
33. Словник психолого-педагогічних понять і термінів [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://osvita.ua/school/psychology/1270
34. Словник української мови: в 11 т. / за ред. І.К. Білодіда. Київ: Наукова думка, 1970-1980. Т. 11. С. 678.
35. Федорова Н. Діагностика сформованості гуманістичної педагогічної позиції майбутніх логопедів у процесі професійної підготовки. Нова педагогічна думка. 2017. № 4 (92). С. 50-53.
36. Федорович Л. О. Теорія і практика підготовки майбутніх педагогів-логопедів у вищих навчальних закладах. Імідж сучасного педагога. 2005. № 6–7. С. 7–11.
37. Філософський енциклопедичний словник. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://9.slovaronline.com/.
38. Council for Exceptional Children (CEC)). Режим доступу: https://exceptionalchildren.org/standards/initia...
39. Rogers C. On Becoming a Person: A Therapists View of Psychotherapy. Boston, 1961.
40. Special Education Professional Ethical Principles. Режим доступу: https://exceptionalchildren.org/standards/ethica...