ІСПАНСЬКА ІНКВІЗИЦІЯ (КІНЕЦЬ XV-XVI СТ.) ЯК СУСПІЛЬНИЙ ФЕНОМЕН

Стеценко Артем Васильович

Бакалавр

ІСТб-2-20-4.0д

032 Історія та археологія

Кафедра всесвітньої історії

Актуальність роботи полягає у тому що протягом історії людства релігійні відмінності частіше за все виступають причиною конфліктів і війн у всьому світі, враховуючи цей факт – віротерпимість та безконфліктне прийняття людей іншого віросповідання несподівано отримують велике значення не тільки в якості приємного доповнення сучасного світобачення, а також як невід’ємна частина навчального процесу у сучасній країні, оскільки взаємовідносини людей які мають відмінну культуру та віросповідання можуть вийти з під контролю, та призвести до печальних наслідків.
Однією з ознак протистояння світобачень складається у тому що воно дає свій початок боротьбі, і якщо боротьба не переростає до рівню конфронтації з використанням фізичної сили, а навпроти залишається у рамках словесної перепалки, то вона може швидко перерости у дебати з історичним підтекстом: Одна сторона буде звинувачувати іншу у всіх нещастях з якими були пов’язані прихильники тієї чи іншої віри, наприклад у протистоянні Християнства і Ісламу.
Хтось буде відчувати огидність при згадуванні провин тієї чи іншої релігії, а хтось буде відчувати гордість за ті вчинки, які могли скоїти одновірці. При перерахуванні тих чи інших протиправних дій скоєних у ім’я релігії, одразу ж у головах починає складатися картина, в якій представники сучасної радикальної течії наприклад Ісламу, скоюють акт масового насилля та навіть війни проти тих кого вважать “невірними”, а отже людей, які на їхній погляд не заслуговують на життя.
Схожа ситуація і наприклад з прихильниками християнського радикалізму, оскільки вони бачать порятунок майбутнього своєї віри, держави і єдиновірців у відновленні сильної влади духовних лідерів над більшістю громадян своєї країни чи світу, іншими словами створення теократії, заборона свободи віросповідання, підвищення статусу церкви у державній політиці щодо дітей, релігійне виховання у школах. Але все-ж таки найбільш неймовірним є бажання такої групи людей у відновленні Інквізиції в іспанському стилі для знекорінення нехристиян. Нажаль таке світобачення може бути присутнім навіть у знайомих людей, яких здавалося б ми знаємо все наше життя.
Якщо справа заходить на тему Інквізиції, то як і у істориків так і у звичайних співрозмовників думка може різнитися, хтось буде дивитися на цю інституцію з почуттям неприйняття жорстокості та огиди у тому чи іншому вигляді щодо людини чий “злочин” – не може вважатися таким у наші часи для більшості людей, які цінують життя та релігійний вибір індивіда – це людина, на яку має вплив так звана “Чорна легенда”, яка окутала Іспанську інквізицію ще в часи її активності з XV-го по XIX-те ст..
Чорна легенда пов’язана з протестом проти тієї безглуздості, цинізму та жорстокості, яка жахає і вражає за масштабом, а когось може навіть надихає. Такі люди можуть пояснювати жорстокість Іспанської Інквізиції тим що у історичному контексті вона була необхідною для остаточного об’єднання королівства Кастилії та Арагону. Інший аргумент тих хто вирішив виправдовувати Інквізицією є, що цифри жертв цієї організації, які безсумнівно були, все ж не можуть бути такими високими за більш ніж три століття існування, якими іх зображують. За їхньою думкою, це слідство пропаганди, в середовищі у якому вчаться учні і працюють історики, а отже ідея Інквізиції показується учням у занадто спростованому вигляді.
Як би цю інституцію не представляли, але погана слава Іспанської Інквізиції затьмарює злочини інквізиторів в інших країнах, історики навіть зараз намагаються пояснити феномен Іспанської інквізиції, розібратися у причинах появи такого органу на службі церкви та королівської влади, оскільки саме в Іспанії інквізиція досягла того ступеня розвитку, з яким вона зараз асоціюється: Централізований репресивний апарат влади церкви і монархії проти всіх політичних супротивників та релігійних дисидентів. Іспанська інквізиція стала прикладом, еталоном для установ такого ж роду у всьому християнському світі. Чому ж вона виникла, які були причини утворення такої “Чорної легенди” і які ж були наслідки цієї інституції.
Я спробую це з’ясувати у цій праці, а також дослідити який ефект інквізиція мала на іспанську історію, через що її почали вважати чорною сторінкою в історії Іспанії.

Мета дипломної роботи полягає у дослідженні історіографії, аналізу джерел про Іспанську Інквізицію, вирішення проблеми Чорної Легенди Іспанської Інквізиції і її викладання в історичних матеріалах.

Об’єктом дослідження виступає література і джерел присвячені Іспанській Інквізиції у період її найбільш активного втручання у життя людей , а саме протягом XV-XVI століття

Предметом дослідження виступає Іспанська Інквізиція, і її показ у історичних документах і працях.

Хронологічні межі дослідження виступає середина XV-го століття – початок XVII-го століття.

Географічними межами дослідження знаходяться у Королівстві Іспанія на Піренейському півострові.

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Історіографія, методи та принципи дослідження
1.1 Історіографія проблеми
1.2 Методи і принципи дослідження
РОЗДІЛ 2. Іспанська Інквізиція, Аутодафе,
2.1 Іcпанська Інквізиція
2.2 Cтруктура інквізиції, судовий процес, тортури.
2.2 Способи та засоби покарання. Аутодафе
РОЗДІЛ 3. Персоналії. Наслідки діяльності Інквізиції.
3.1 Інквізитор Торквемада
3.2 Нступники Торквемади
3.3 Наслідки дій Інквізиції
ВИСНОВКИ
ДОДАТКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Література
1. Карсавін Л.П. Історія європейської культури: у 2 т./л.п. Карсавін. - СПб., 2001. - Т. 2. 334 с.
2. Лаврецький Й. Інквізиція // Йосип Ромуальдович Григулевич Лаврецький: Східна бібліотека: Мінськ, 1976. С. 204
3. Лозинский С.Г. Історія папства / Лозинский С.Г. – М.: Политиздат, 1986, 382 с.
4. Мейкок А. Історія Інквізиції / Мейкок А. – М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2002, 386 с.
5. Arnu A. Histoire de l'Inquisition : Eurasie, 1995. 316 p.
6. Bennassar, Bartolome. L'Inquisition espagnole, XVe – XIXe siècle, Paris, coll. « Pluriel / Histoire », 2001, 382 p.
7. Bujanda, Jesus Martinez. Index de l’Inquisition espagnole : 1551, 1554, 1559. Index des livres interdites. Librairie Droz, 799 p.
8. Carasco, Raphael. L’inquisition espagnole a l’epoque de Charles Quint, Article from a collective work «Charles Quint face aux reforme » 2005. 102 c.
9. Dedieu, Jean-Pierre. L’Administration de la foi : l'Inquisition de Tolède, xvi – xviii siècle, Madrid, Casa de Velázquez, 1989, 406 p.
10. David M. Cheney. Archbishop Diego de Deza, Catholic-Hierarchy, 2016
11. Eymerich, Nicholas. Manual de Inquisidores para uso de las inquisiciones de España y Portugal, ó Compendio de la Obra titulada Directorio de Inquisidores, de Nicolao Eymerico, Inquisidor general de Aragón. Imprenta de Feliz Aviñon. 1821. 165 p.
12. Jesús, Alonso Burgos: El luteranismo en Castilla durante el siglo xvi. Autos de fe de Valladolid de 21 de mayo y 8 de octubre de 1559. Madrid, Swan, 1983. 175 c.
13. Kamen, Henry. The Spanish Inquisition: a Historical Revision 83-103; 174-193; 1998, 184 p.
14. Lea, Henry Charles. A History of the Inquisition of Spain, 1 vol. (New York: Macmillan, 1906-07) p 174-178.
15. Lea, Henry Charles. A History of the Inquisition of Spain, 2 vol. (New York: Macmillan, 1906-07) 626 p.
16. Llorente, Juan Antonio. Histoire critique de l'inquisition d'Espagne, The Project Gutenberg. Volume 1, 1817. 523 p.
17. Levack, Brian P. “The Witch Hunt in Early Modern Europe” (2nd edition). New York: Longman, 1995. 293 p.
18. Green, Toby. Inquisition, the Reign of Fear, Macmillan, 2007, 458 p.
19. Pérez, Joseph. Brève histoire de l'Inquisition en Espagne, Paris, Fayard, 2002, 194 p.
20. Pérez, Joseph. Cisneros, el cardenal de España (Colección Españoles Eminentes), 2014, p 368.
21. Payne, Stanley G. “Spanish Catholicism: an historical overview” 280 с.
22. Payne, Stanley G. “Spain: A Unique History” 2011, 304 с.
23. Rawlings, Helen. The Spanish Inquistion, Wiley-Blackwell, 2008, 184 p.
24. Sabatini, Raphael. "Torquemada and the Spanish Inquisition”, Houghton Mifflin Company, 1930, 448 p.
25. Ricardo, Garcia Carcel (1976). Orígenes de la Inquisición Española. El Tribunal de Valencia, 1478–1530. Barcelona.
26. Villanueva, Joaquin Perez et Bonet, Bartolome Escandell “Historia de la Inquisición en España y América : El conocimiento científico y el proceso histórico de la institución (1478-1834)”, Biblioteca de Autores Cristianos, 1984, 1582 p.
1. Інквізиція// Електронна єврейська енциклопедія., Т. 3, 741-746
2. Міфи і правда про іспанську інквізицію. СREDO: https://credo.pro/2013/08/99908
3. Біч і Молот. Полювання на відьом у XVI-XVIII-их віках. Н. Маслова, М. Горелов. [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://www/gumer.info/bibliotek_Buks/History/gorel/index.php
4. 28 інструкцій Томаса де Торквемади / И.Р. Григулевич // Исторія інквізиції. – М., 2002. – С. 216-253.
5. “Testamonto y Codicilo de la reina Isabel, la Catolica” (Collecion de Documentos Importantes de la Historia de Espana.)
6. Archivo de Simancas, Patronato Real, Inquisicion, Legajo único, fol. 28
7. Archivo General de Simancas, Consejo de la Inquisicion, Libro 933
8. Шпренгер, Я., Інститоріс, Г. Молот відьом 1990. - 351 с.