Феномен історичної пам’яті як об’єкт філософського аналізу
Автор(ка)
Матвійчук Андрій Олександрович
Ступінь
Бакалавр
Група
ФІЛб-1-20-4.0д
Спеціальність
033 Філософія
Кафедра
Кафедра філософії та релігієзнавства
Анотація
Актуальність теми. Філософські проблеми пізнання, історії, світу в цілому, природи, культури, науки, техніки завжди були і будуть залишатись актуальними для кожного суспільства.
Феномен історичної пам’яті є важливим об’єктом філософського аналізу, оскільки він дозволяє нам зрозуміти, як ми формуємо і зберігаємо спогади про минуле, а також як ці спогади впливають на наше сучасне розуміння світу. Історична пам’ять – це сукупність донаукових, наукових, квазінаукових і позанаукових знань та масових уявлень соціуму про спільне минуле, один з вимірів індивідуальної та колективної пам’яті про історичне минуле, або, радше, його символічна репрезентація.
Історична пам’ять не є просто збором фактів і дат; вона включає в себе емоції, переживання, цінності і ідеї, які ми асоціюємо з минулим. Наша пам’ять влаштована ніби сторінки Вікіпедії, кожен може заходити туди та щось змінювати, тому саме історична пам’ять часто стає об’єктом політичних конфліктів. Оскільки різні групи та нації можуть мати різні інтерпретації минулого, які стають підґрунтям для політичних протистоянь і спроб легітимізувати певні дії чи вимоги. Історична пам’ять має важливе значення для питань справедливості і правосуддя. Розуміння минулого може впливати на сучасні рішення у сфері права, особливо у випадках геноциду, злочинів проти людяності та інших серйозних порушень прав людини. Історична пам’ять формує культурну ідентичність суспільства. Розуміння історичної пам’яті різних культур є ключовим для розвитку міжкультурного діалогу та співробітництва. Поглиблене вивчення історії різних народів, її філософських традицій допомагає розкрити спільність і різноманіття наших досвідів. Історична пам’ять є джерелом цінностей, які можуть мати велике значення для сучасного суспільства. Вона допомагає зберегти цінні знання про минуле і використовувати його для покращення сучасного життя. Українське суспільство болісно реагує на будь-які проблеми, пов’язані з власним минулим. Для України в умовах сьогодення потрібні глибокі комплексні дослідження історичної памʼяті, соціологічні опитування з цієї теми, щоб проаналізувати механізми її формування та еволюції, щоб краще зрозуміти соціальну реальність та прогнозувати майбутнє.
Філософський аналіз феномену історичної пам’яті дозволяє глибше зрозуміти, як минуле впливає на сьогодення, на формування цінностей, ідентичності, що лише посилює її актуальність в сучасному суспільстві. Осмислення феномену історичної пам’яті з погляду обєкта філософського аналізу визначається її значущістю для науки і практики, оскільки різні філософські течії трактують по різному процеси кодування, зберігання та відтворення інформації у памʼяті, намагаються пояснити зміни в памʼяті повʼязані з з часом. В більшості сучасних українських досліджень не йдеться ані про колективну памʼять, ані про соціальну памʼять, ані про культурну памʼять, тим паче про нюанси, які вирізняють її одна від одної. Актуальність проблеми, її наукове значення та можливість практичного використання результатів дослідження визначили вибір даної теми, встановили мету та завдання дослідження.
Мета дипломної роботи полягає у тому, щоб виявити особливості системних зв’язків історичної пам’яті в контексті її ключових філософських детермінантів.
Досягнення вказаної мети передбачає вирішення наступних завдань:
• визначити теоретико-методологічні основи феномену історичної пам'яті в філософському дискурсі;
• дослідити детермінанти та простежити соціально-філософську рефлексію історичної пам’яті;
• визначити особливості, цілі і методи використання історичної пам’яті в контексті соціокультурних взаємодій;
• проаналізувати зміст категорії «колективна та індивідуальна історична пам’ять», визначити роль пам’яті як фактору формування історичних наративів;
• узагальнити форми інституціоналізації і трансформації політики пам’яті, її природу та значення впливу на суспільну свідомість та поведінку; охарактеризувати концептуалізацію історичної пам'яті України;
Об’єкт дослідження – пам’ять як інструмент рефлексії філософії історії.
Предмет дослідження – феномен історичної пам'яті як один з ключових аспектів філософського аналізу.
Методологічну основу дослідження склали такі методи дослідження: метод синтезу та аналізу, емпіричний, структурно-функціональний, комплексний. Метод синтезу та аналізу дозволяє поєднувати інформацію з різних джерел та аспектів історичної пам’яті для утворення комплексного уявлення. Структурно-функціональний метод дозволяє досліджувати історичну пам’ять як систему зі своєю внутрішньою структурою та функціонуванням. Комплексний підхід передбачає поєднання різних методологічних підходів для глибшого розуміння дефініції історичної пам’яті.
Стан дослідженості проблематики. Дослідженню феномену історичної пам’яті присвячені публікації: В.Денисюк, В.Горобець, А.Дубяги та інших. Окремі аспекти досліджуваної проблеми вивчалися в роботах дослідників різних галузей: істориків, філософів, соціологів, культурологів, педагогів, психологів: Я.Грицака, І. Бондаревської, І. Ковальської-Павелко, С.Пролєєва, О.Стасевської, І.Тимківа, О.Шевель та інші. Колективну, соціальну пам’ять та питання політики пам’яті розглядали дослідники: Г.Грінченко, Ж.Мінж, В.Бабка, Я.Потапенко, В.Яблонський, Ю В.Лозовий, О.Валевський. Висвітленню поняття пам’ять культури присвячені дослідження: П.Нора, Р.Голик, Р.Зимовець, П.Коннертона, В.Масненко, В.Тельвана, Л.Нагорної.
Наукова новизна дослідження полягає у розкритті впливу феномену історичної памяті на становленні сучасних подій російсько-української війни.
Теоретичне значення одержаних результатів. Результати філософського аналізу феномену історичної пам’яті мають велике теоретичне значення для розвитку філософської антропології, культурології та соціальних наук, сприяючи глибшому розумінню людського досвіду та його відображенню у суспільстві. Генеза поняття історичної пам’яті є важливою складовою філософії історії. Важливо з’ясувати сутність основних понять: памʼять, історія, як вони розуміються в різних наукових осмисленнях: психології, соціології, культурі, освіті,
Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати можуть бути використані при подальшому дослідженні даної проблеми, а також при розробці наукових планів та програм та написанні навчальних посібників з теми дослідження.
Апробація Основні положення та висновки дипломної роботи було представлено доповіддю на Міжнародній науково-практичній конференції «Філософія в сучасному світі» (2023 р.); окремі результати дослідження були опубліковані у наукових збірниках та журналах. Зокрема, тези доповіді на зазначену конференцію було опубліковано у відповідному збірнику матеріалів конференції, що надало можливість ширшій науковій аудиторії ознайомитися з результатами дослідження; проведено кілька внутрішніх семінарів у рамках кафедри філософії та релігієзнавства, де обговорювалися методологічні підходи та проміжні результати дослідження. Це дозволило здійснити колегіальну перевірку правильності застосованих методів та адекватності отриманих результатів.
Також, апробація дослідження включала його обговорення у форматі круглих столів, присвячених проблемам історичної пам’яті, миру та справедливості в умовах сучасного світу. Це дало можливість інтегрувати міждисциплінарні підходи та розширити контекст дослідження.
Структура дипломної роботи обумовлена метою та завданнями дослідження. Дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 63 сторінки, з яких 9 сторінок – список використаних джерел із 97 найменувань.
Феномен історичної пам’яті є важливим об’єктом філософського аналізу, оскільки він дозволяє нам зрозуміти, як ми формуємо і зберігаємо спогади про минуле, а також як ці спогади впливають на наше сучасне розуміння світу. Історична пам’ять – це сукупність донаукових, наукових, квазінаукових і позанаукових знань та масових уявлень соціуму про спільне минуле, один з вимірів індивідуальної та колективної пам’яті про історичне минуле, або, радше, його символічна репрезентація.
Історична пам’ять не є просто збором фактів і дат; вона включає в себе емоції, переживання, цінності і ідеї, які ми асоціюємо з минулим. Наша пам’ять влаштована ніби сторінки Вікіпедії, кожен може заходити туди та щось змінювати, тому саме історична пам’ять часто стає об’єктом політичних конфліктів. Оскільки різні групи та нації можуть мати різні інтерпретації минулого, які стають підґрунтям для політичних протистоянь і спроб легітимізувати певні дії чи вимоги. Історична пам’ять має важливе значення для питань справедливості і правосуддя. Розуміння минулого може впливати на сучасні рішення у сфері права, особливо у випадках геноциду, злочинів проти людяності та інших серйозних порушень прав людини. Історична пам’ять формує культурну ідентичність суспільства. Розуміння історичної пам’яті різних культур є ключовим для розвитку міжкультурного діалогу та співробітництва. Поглиблене вивчення історії різних народів, її філософських традицій допомагає розкрити спільність і різноманіття наших досвідів. Історична пам’ять є джерелом цінностей, які можуть мати велике значення для сучасного суспільства. Вона допомагає зберегти цінні знання про минуле і використовувати його для покращення сучасного життя. Українське суспільство болісно реагує на будь-які проблеми, пов’язані з власним минулим. Для України в умовах сьогодення потрібні глибокі комплексні дослідження історичної памʼяті, соціологічні опитування з цієї теми, щоб проаналізувати механізми її формування та еволюції, щоб краще зрозуміти соціальну реальність та прогнозувати майбутнє.
Філософський аналіз феномену історичної пам’яті дозволяє глибше зрозуміти, як минуле впливає на сьогодення, на формування цінностей, ідентичності, що лише посилює її актуальність в сучасному суспільстві. Осмислення феномену історичної пам’яті з погляду обєкта філософського аналізу визначається її значущістю для науки і практики, оскільки різні філософські течії трактують по різному процеси кодування, зберігання та відтворення інформації у памʼяті, намагаються пояснити зміни в памʼяті повʼязані з з часом. В більшості сучасних українських досліджень не йдеться ані про колективну памʼять, ані про соціальну памʼять, ані про культурну памʼять, тим паче про нюанси, які вирізняють її одна від одної. Актуальність проблеми, її наукове значення та можливість практичного використання результатів дослідження визначили вибір даної теми, встановили мету та завдання дослідження.
Мета дипломної роботи полягає у тому, щоб виявити особливості системних зв’язків історичної пам’яті в контексті її ключових філософських детермінантів.
Досягнення вказаної мети передбачає вирішення наступних завдань:
• визначити теоретико-методологічні основи феномену історичної пам'яті в філософському дискурсі;
• дослідити детермінанти та простежити соціально-філософську рефлексію історичної пам’яті;
• визначити особливості, цілі і методи використання історичної пам’яті в контексті соціокультурних взаємодій;
• проаналізувати зміст категорії «колективна та індивідуальна історична пам’ять», визначити роль пам’яті як фактору формування історичних наративів;
• узагальнити форми інституціоналізації і трансформації політики пам’яті, її природу та значення впливу на суспільну свідомість та поведінку; охарактеризувати концептуалізацію історичної пам'яті України;
Об’єкт дослідження – пам’ять як інструмент рефлексії філософії історії.
Предмет дослідження – феномен історичної пам'яті як один з ключових аспектів філософського аналізу.
Методологічну основу дослідження склали такі методи дослідження: метод синтезу та аналізу, емпіричний, структурно-функціональний, комплексний. Метод синтезу та аналізу дозволяє поєднувати інформацію з різних джерел та аспектів історичної пам’яті для утворення комплексного уявлення. Структурно-функціональний метод дозволяє досліджувати історичну пам’ять як систему зі своєю внутрішньою структурою та функціонуванням. Комплексний підхід передбачає поєднання різних методологічних підходів для глибшого розуміння дефініції історичної пам’яті.
Стан дослідженості проблематики. Дослідженню феномену історичної пам’яті присвячені публікації: В.Денисюк, В.Горобець, А.Дубяги та інших. Окремі аспекти досліджуваної проблеми вивчалися в роботах дослідників різних галузей: істориків, філософів, соціологів, культурологів, педагогів, психологів: Я.Грицака, І. Бондаревської, І. Ковальської-Павелко, С.Пролєєва, О.Стасевської, І.Тимківа, О.Шевель та інші. Колективну, соціальну пам’ять та питання політики пам’яті розглядали дослідники: Г.Грінченко, Ж.Мінж, В.Бабка, Я.Потапенко, В.Яблонський, Ю В.Лозовий, О.Валевський. Висвітленню поняття пам’ять культури присвячені дослідження: П.Нора, Р.Голик, Р.Зимовець, П.Коннертона, В.Масненко, В.Тельвана, Л.Нагорної.
Наукова новизна дослідження полягає у розкритті впливу феномену історичної памяті на становленні сучасних подій російсько-української війни.
Теоретичне значення одержаних результатів. Результати філософського аналізу феномену історичної пам’яті мають велике теоретичне значення для розвитку філософської антропології, культурології та соціальних наук, сприяючи глибшому розумінню людського досвіду та його відображенню у суспільстві. Генеза поняття історичної пам’яті є важливою складовою філософії історії. Важливо з’ясувати сутність основних понять: памʼять, історія, як вони розуміються в різних наукових осмисленнях: психології, соціології, культурі, освіті,
Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати можуть бути використані при подальшому дослідженні даної проблеми, а також при розробці наукових планів та програм та написанні навчальних посібників з теми дослідження.
Апробація Основні положення та висновки дипломної роботи було представлено доповіддю на Міжнародній науково-практичній конференції «Філософія в сучасному світі» (2023 р.); окремі результати дослідження були опубліковані у наукових збірниках та журналах. Зокрема, тези доповіді на зазначену конференцію було опубліковано у відповідному збірнику матеріалів конференції, що надало можливість ширшій науковій аудиторії ознайомитися з результатами дослідження; проведено кілька внутрішніх семінарів у рамках кафедри філософії та релігієзнавства, де обговорювалися методологічні підходи та проміжні результати дослідження. Це дозволило здійснити колегіальну перевірку правильності застосованих методів та адекватності отриманих результатів.
Також, апробація дослідження включала його обговорення у форматі круглих столів, присвячених проблемам історичної пам’яті, миру та справедливості в умовах сучасного світу. Це дало можливість інтегрувати міждисциплінарні підходи та розширити контекст дослідження.
Структура дипломної роботи обумовлена метою та завданнями дослідження. Дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 63 сторінки, з яких 9 сторінок – список використаних джерел із 97 найменувань.
Зміст
ВСТУП……………………………………………………………………………... 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФЕНОМЕНУ ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТІ В ФІЛОСОФСЬКОМУ ДИСКУРСІ………………
1.1. Генеза поняття історичної пам’яті в філософії історії…………………….. 7
1.2. Основні підходи до класифікації пам’яті: колективна та індивідуальна пам’ять у філософському дискурсі………………… 12
1.3. Історіографія, сучасний філософський огляд та методи дослідження концепту історичної памʼяті……………………………………………………………. 17
РОЗДІЛ 2. ДЕТЕРМІНАНТИ ТА СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКА РЕФЛЕКСІЯ ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТІ…………………………………..
2.1. Аналіз ролі пам’яті у створенні історичних наративів…………………… 23
2.2. Мир та Війна як механізм формування історичної пам’яті…………………….. 25
2.3. Політика пам’яті та її соціальні наслідки………………… 29
2.4 «Камери збереження» історичної пам’яті у становленні національно- громадянської ідентичності націй та народностей…………………………. 32
РОЗДІЛ 3. КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТІ УКРАЇНИ
3.1. Історична пам’ять та контрпам’ять як фактори консолідації громадянського суспільства в Україні……………………………………. 36
3.2. Формування національної державної політики в контексті історичної пам’яті….. 40
3.3. Нова історична свідомість та вплив на її формування сучасних подій російсько-української війни…………………………………………………. 44
3.4. Моделювання стратегії історичної пам’яті в Україні………………………… 49
ВИСНОВКИ………………………………………………………………….. 52
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….. 55
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФЕНОМЕНУ ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТІ В ФІЛОСОФСЬКОМУ ДИСКУРСІ………………
1.1. Генеза поняття історичної пам’яті в філософії історії…………………….. 7
1.2. Основні підходи до класифікації пам’яті: колективна та індивідуальна пам’ять у філософському дискурсі………………… 12
1.3. Історіографія, сучасний філософський огляд та методи дослідження концепту історичної памʼяті……………………………………………………………. 17
РОЗДІЛ 2. ДЕТЕРМІНАНТИ ТА СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКА РЕФЛЕКСІЯ ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТІ…………………………………..
2.1. Аналіз ролі пам’яті у створенні історичних наративів…………………… 23
2.2. Мир та Війна як механізм формування історичної пам’яті…………………….. 25
2.3. Політика пам’яті та її соціальні наслідки………………… 29
2.4 «Камери збереження» історичної пам’яті у становленні національно- громадянської ідентичності націй та народностей…………………………. 32
РОЗДІЛ 3. КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТІ УКРАЇНИ
3.1. Історична пам’ять та контрпам’ять як фактори консолідації громадянського суспільства в Україні……………………………………. 36
3.2. Формування національної державної політики в контексті історичної пам’яті….. 40
3.3. Нова історична свідомість та вплив на її формування сучасних подій російсько-української війни…………………………………………………. 44
3.4. Моделювання стратегії історичної пам’яті в Україні………………………… 49
ВИСНОВКИ………………………………………………………………….. 52
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….. 55
Покликання
1. Авер’янова Н. Історична пам’ять як чинник консолідації українства в постколоніальний період. Молодий вчений. 2018. № 11 (63). С. 736–739
2. Артюх В. Зміст поняття історична пам’ять на тлі українських реалій. URL : soippo.narod.ru/documents/konf.../artuh
3. Бабка В. Політика пам’яті: спроба теоретичного синтезу, моделі впровадження та роль у перехідному суспільстві. Наукові записки ІПіЕНД ім.І.Ф.Кураса НАН України. 2018. Вип. 6 (74). C. 201–215
4. Бадзьо Ю. Бойові генерали, сивоусі парубки з української вулиці і троянська кобила історичного процесу. Київ : Бібліотека політичної партії «Наша Україна», 2010. 152 с.
5. Васірук І. Феномен історичної пам’яті: історіографічний аспект. Україна-Європа-Світ. Міжнародний збірник наукових праць. Серія : Історія, міжнародні відносини. 2012. Вип. 9. С. 311–316
6. Вербицька П. Культурна пам’ять як чинник конструювання ідентичності в умовах трансформації українського суспільства. Historical and Cultural Studies. 2018. № 1. С.15–22
7. Вечерський В. В. Охорона пам’яток архітектури та містобудування. Велика українська енциклопедія. URL : https://vue.gov.ua/Охорона пам’яток архітектури та містобудування
8. Гай-Нижник П. Основні засади Стратегії деокупації та реінтеґрації Криму в контексті національної безпеки України: штрихи до проблеми й напрями розв’язання. Гілея. 2017. Вип. 119 (№ 4). С. 335–350
9. Голик Р. Пам’ять культури на роздоріжжях науки: проблеми теорії. Україна модерна. URL : https://uamoderna.com/demontazh-pamyati/holyk-collective-memory/
10. Горбань О.В., Мартич Р.В. Феномен історичної пам’яті в контексті ґенези історичної методології. Схід. 2020. № 5. С. 13–17
11. Городня Н. Чинники формування історичної пам’яті сучасної української молоді. URL : https://elibrary.ivinas.gov.ua/3539/1/5109-10261-1-SM.pdf
12. Горький В.С. До питання про ідентичність історії філософії як науки. Наукові записки. 2004. Том 25. Філософія та релігієзнавство. С.3-7 (5)
13. Готра O. Історична пам’ять як чинник формування ідентичності. Intermarum: історія, політика, культура. 2015. Вип. 2. С. 143-155
14. Грицак Я. Парадокси національної ідентичності. День. URL : http://www.day.kiev.ua/189810/
15. Грінченко Г. Г. Колективна (соціальна) пам’ять : критика теорії та методу дослідження. Схід-Захід : Історико-культурологічний збірник. 2009. Випуск 14. URL : https://keui.wordpress.com/wp-content/uploads/20...
16. Двуреченська О. С. Місце історичної пам’яті у розвитку України як суб’єкта сучасних міжнародних відносин. Грані. 2014. № 1. С. 59-63
17. Денисюк В., Горобець В. Сакралізація офіційного наративу історичної пам’яті в Росії на початку ХХІ століття (за концепцією А. та Я. Ассман). Інтермаріум: історія, політика, культура. 2022. Випуск 11. С. 123-144
18. Дічек Н. П. У контексті державної політики пам’яті в Україні: до прогресу національного духу : Наукова доповідь на методологічному семінарі НАПН України «Національно-патріотичне виховання дітей та молоді в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення України : стратегії і завдання», 6 квітня 2023 р. Вісник Національної академії педагогічних наук України. 2023. № 5(1). С. 1-6
19. Дубяга А. Історична пам’ять як ключовий чинник гібридної війни в Україні. Історичні і політологічні дослідження. 2018. Спеціальний випуск. С. 252–256
20. Жадько В. О. Історична пам’ять у системі духовного світу особистості сучасного українського соціуму (соціально-філософський аналіз): автореф. дис. … д-ра. філос. наук: 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії; Інститут вищої освіти АПН України. – К., 2007. – 33 с.
21. Зашкільняк Л. Історична пам’ять і соціальні функції історії у сучасному світі. Україна – Європа – Світ. Міжнародний збірник наукових праць. Серія : історія, міжнародні відносини. 2009. Вип. 2. С. 156–159
22. Зерній Ю. Взаємозв’язок історичної пам’яті та національної ідентичності. Політичний менеджмент. 2010. № 1 (40)
23. Зимовець Р. В. Про користь та шкоду переписування історії. Філософський аналіз однієї з тем сучасних історичних дискурсів. Філософська думка. 2021. № 2. С. 142–164
24. Зимовець Р. Дискурси пам’яті і критична наукова історія. До питання специфіки сучасних історичних дискурсів. Філософська думка. 2022. № 2. С. 108–124
25. Ільїн В. В. Memory studies : від пам’яті до забуття. Проблеми всесвітньої історії. 2020. № 3 (12). С. 26–40
26. Історична пам’ять: результати соціологічного опитування дорослих жителів України.Аналітичнийзвіт.2023.URL: https://www.kiis.com.ua/materials/news/20230320_...
27. Історична пам’ять: що робити, щоб наші діти не забули нашу боротьбу. URL : https://varosh.com.ua/vijna/istorychna-pam-yat-s...
28. Киридон А. Концепт «історична пам’ять» : варіативність дефініювання. Україна – Європа – Світ. Міжнародний збірник наукових праць. Серія : історія, міжнародні відносини. 2009. Вип. 3. С. 112–116
29. Киридон А. М. Студії пам’яті у сучасній гуманітаристиці: історія становлення. Український історичний журнал. 2017. № 4. С. 150-161
30. Кисельов М. М. Історія та історична пам’ять: сфери перетину. Мultiversum. Philosophical almanac. 2020. Issue. 2 (172). Vol. 1. С. 44–63
31. Ковальська-Павелко І. Історична і соціальна пам’ять: спільне та особливе. Проблеми політичної історії України. Вип. 13. 2018 р. С.280–289
32. Ковальська-Павелко І. «Війни пам’яті» як ключовий чинник формування державної політики пам’яті в сучасній Україні. Krakowskie Studia Malopolskie. 2022. № 3 (35). С. 27-44
33. Коннертон П. Як суспільства пам’ятають. К. : Ніка-Центр, 2004. 184 с.
34. Кузьмінець Н., Стадник О., Букіна Т. Вплив історичної пам’яті українців на події сьогодення. Проблеми гуманітарних наук : збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія Історія. 2023. № 14(56). С. 185–196
35. Лазука К. Трансформації фокусу уваги в дослідженнях історичної пам’яті ХХ–ХХІ століть. Актуальні проблеми філософії та соціології. 2016. № 11. С. 63–66
36. Легасова Л., Шевченко М. Спалені села (1941–1944 рр. : український вимір трагедії. Сторінки воєнної історії України : зб. наук. статей. 2010. Вип. 13.
С. 154–169
37. Лисенко О., Маєвський О., Нахманович В. Панельна дискусія «Війна Росії проти України 2014–2022 рр. : історична ретроспектива і спроби наукової рефлексії» (19–20 травня 2022 р.). Український історичний журнал. 2022. Число 4. С. 4-54
38. Максим’як Л. Охорона, збереження та використання пам’яток культурно–історичної спадщини Івано-Франківщини : пріоритети, проблеми й перспективи. Карпати : людина, етнос, цивілізація. 2018. Вип. 8. С. 340-350
39. Масненко В., Тельвак В. Історична свідомість і політика пам’яті на тимчасово окупованих Російською Федерацією українських територіях. (2014-2022). URL: http://www.baltijapublishing.lv/omp/index.php/bp...
40. Матвійчук А. О. Формування історичної пам’яті українців засобами книги // Бібліопсихологія, бібліопедагогіка, бібліографістика, бібліотерапія в освіті: теорія і практика: збірник тез доповідей ІІІ Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції, м. Мукачево, 27 жовтня 2023 р. Мукачево : Мукачівський державний університет, 2023. С.38-40
41. Матвійчук А. О. Вплив російсько-української війни на історичну пам’ять українців [Електронний ресурс]. Філософія в сучасному світі : матеріали 4-ї Міжнар. наук.-практ. конф., 17-19 листопада 2023 р. / гол. ред. Я. В. Тарароєв; Нац. техн. ун-т «Харків. політехн. ін-т» [та ін.]. – Електрон. текст. дані. – Харків, 2023. С. 126–128
42. Мінк Ж. Європа та її «болісні» минувшини: стратегії історизування та їх використання в Європі. Вступ. Європа та її болісні минувшини. К.: Ніка-Центр, 2009. С. 17.
43. Мінк Ж. Політика пам’яті. Політична енциклопедія. К. : Парламентське видавництво, 2011. 570 с.
44. Мiшалова О.В. Iсторичний наратив як форма органiзацiї та репрезентацiї iсторичного знання. Актуальні проблеми духовності. 2017. Вип. 12. С.184-213. 45. 45. Нагорна Л. П. Історична культура: концепт, інформаційний ресурс, рефлексивний потенціал. Київ : ІП і ЕНД, 2014. 382 с.
46. Нагорна Л. П. Історична пам’ять : теорії, дискурси, рефлексії. К. : ІПіЕНД ім. І.Ф. Кураса НАН України, 2012. 328 с.
47. Нора П. Всесвітнє торжество пам’яті. Недоторканний запас. 2007. № 2 – 3 (40 – 41). URL : http://magazines.russ.ru/nz/2005/2/nora22.html
48. Олексієнко С., Андрощук О. Психологічні особливості формування образу ворога як складової гібридної війни Російської Федерації проти України.
Зб. наук. пр. Нац. акад. Держ. прикордон. служби України. Серія : Психологічні науки. 2019. № 2. С. 182–198
49. Онуфрієнко Н., Матвійчук А. Питання концепції історичної пам’яті Німеччини: від країни «світового зла до країни миротворця». Київські філософські студії-2019. Матеріали наукової конференції (м. Київ, 16-17 травня 2019 р.): тези доповідей / за заг. ред. проф. Р.О. Додонова. Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2019. С.397 – 401
50. Парахонський Б. О., Яворська Г. М. Онтологія війни і миру : безпека, стратегія, смисл : монографія. Київ : НІСД, 2019. 560 с.
51. Половинчак Ю. М. Комеморативні практики в сучасному інформаційному просторі. Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. 2018. № 2. С. 94–100
52. Потапенко Я. Політизація історичної пам’яті про Другу світову війну. Політичний менеджмент. 2011. № 1. С. 112-120
53. Разумков Центр (2023). Соціально-економічне самопочуття громадян України : підсумки року війни (лютий–березень 2023р.). URL : https://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni...
54. Рябчук М. Долання амбівалентності: Дихотомія української національної ідентичності. Історичні причини та політичні наслідки. Київ : ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2019. 252 с.
55. Саух П., Саух І. В. Історична пам’ять : парадокси на шляху консолідації українського суспільства. Historical memory : paradoxes on the way to consolidation of Ukrainian society. The world of science and innovation : the 11th international scientific and practical conf., (June 2-4, 2021, London). 2021. Pp. 819-824
56. Ситник О. Історичні витоки російсько-української війни 2014–2017 років. Східноєвропейський історичний вісник. 2017. Вип. 2. Дрогобич : ДДПУ ім. І. Франка. С. 71–81
57. Складні питання історичної пам’яті у парадигмі діалогічності культур: колективна монографія / Київський університет імені Бориса Грінченка. Білосток : Білоруське історичне товариство, 2019. 292 с.
58. Соколова М. Що таке історична пам’ять. URL : http://pish./blog/articles/articles2008/142
59. Судин Д. Як війна вплинула на нашу ідентичність, пам’ять та цінності. Український тиждень. 24.08.2022. URL : https://tyzhden.ua/iak-vijna-vplynula-na-nashu-i...
60. Хальбвакс М. Колективна та історична пам’ять. Недоторканний запас. 2007. № 2 – 3 (40 – 41). URL : http://magazines.russ.ru/nz/2005/2/ha2.html
61. Чупрій Л. В., Кан Ден Сік. Комеморативні практики та політика пам’яті як чинники формування національної ідентичності. Політикус. 2020. Вип. 3. С. 159–166
62. Шаповал Ю. Політика пам’яті в сучасній Україні. Громадянська освіта. 2008. № 36. С. 7–11
63. Шевель O. Чи є вихід? Війни пам’яті у пострадянській Україні в порівняльній перспективі. Ukraina moderna. Mizhnarodnyi intelektualnyi chasopys. 2016. URL: https://uamoderna.com/demontazh-pamyati/shevel-memory-wars.
64. Школяр М. В, Дудок О. І. Актуалізація історичної пам’яті в контексті національної ідентичності. Науково-теоретичний альманах «Грані». 2019. № 22 (8). С. 5–13
65. Штогрін І. Події, які сформували і зміцнюють Незалежність України. Радіо Свобода. 24.08.2023. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/podii-shcho-formu...
66. Яблонський В. М., Лозовий В. С., Валевський О. Л. та ін. Політика історичної пам’яті в контексті національної безпеки України: аналіт. доповідь. Київ: НІСД, 2019. 144 с.
67. Як війна Росії проти України змінила світ. НІСД. 15.03.2023. URL:
68. Яковенко Н. Одна Кліо, дві історії. К. : Критика, 2002. № 12. С. 12–14
69. Assman J. Communicative and Cultural Memory. The theoretical foundations
of Hungarian «lieux de memoire» studies. 2013. Pp. 36–43
70. Azizbeyli Z. The politics of memory : an introduction. Journal of Social Sciences. 2018. Volume XI. Рр. 186-213
71. Barnes V., Newton L. War and peace in organizational memory. 06.01.2019. Рр. 303-308. URL : https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/174...
72. Barnier Amanda J., Sutton J. From individual to collective memory: Theoretical and empirical perspectives. Memory. 2008. Vol. 16 (3). Pp. 177-182
73. Baquero Rafael P. Memory, narrative, and conflict in writing the past: when historians undergo ethical and political strains. História da Historiografia: International Journal of Theory and History of Historiography. 2020. Vol. 13. № 32. Pp. 47-81
74. Blight David W. Historians and «memory». Common place. 2001. URL : https://commonplace.online/article/historians-and-memory
75. Bos B. A. Historical Memory and the Representation of History : Forging Connections Between National Historic Sites and Gender History. Les représentations du passé : entre mémoire et histoire. 2011. Vol. 9. URL : https://journals.openedition.org/cm/836?lang=en
76. Buchheim E., Coates J. Introduction : Engaging with War Memory and the Legacies of East Asian Conflicts, 1930–1945. 30.06.2023. Рp. 1–14. URL : https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-031-23918-2_1
77. Cultural Preservation : Ensuring Our Legacy Endures. Gray Group International. URL : https://www.graygroupintl.com/blog/cultural-preservation
78. Donahue S. Collective procedural memory. Open access. 22.01.2024. Volume 181. Рр. 397–417
79. Eagleton T. Ideology. An Introduction. London ; New York : Verso, 1991.
242 p.
80. Evans P. Historical Memory. Narratives : Impact upon Individual -National Identity Constructs. Academia. URL : https://www.academia.edu/45478789/Historical_Mem...
81. Foris M. Intergenerational narratives: at the crossroads of family memory and official history. Euroclio. 2024. URL : https://euroclio.eu/2024/03/08/intergenerational...
82. Franks P. Cultural Memory and National Archives on the African Continent. Sjsu. URL : https://ischool.sjsu.edu/ciri-blog/cultural-memo...
83. Gensburger S. Halbwachs's studies in collective memory: A founding work for contemporary «memory studies»? Journal of Classical Sociology. 2016. Vol. 16(4). Pp. 396–413
84. Gusevskaya N., Plotnikova E. Historical Memory and National Identity. Proceedings of the 2020 6th International Conference on Social Science and Higher Education. 16.12.2020. URL : https://www.atlantis-press.com/proceedings/icsshe-20/125948815
85. Heux L., Rathbone C., Gensburger S., etc. Collective memory and autobiographical memory : Perspectives from the humanities and cognitive sciences. Wires. 25.11.2022. URL : https://wires.onlinelibrary.wiley.com/doi/full/10.1002/wcs.1635
86. History and memorialization : narratives about the past examined through the lens of cultural rights. Special Rapporteur in the field of cultural rights. URL : https://www.ohchr.org/en/special-procedures/sr-c...
87. Horban O., Martych R. The phenomenon of historical memory in the context of the genesis of historical methodology. Kyiv, 2020. Vol. 5 (169). Pp. 13-17
88. Liu James H., Zeineddine Fouad B., Choi Sarah Y., etc. Living Historical Memory: Associations with National Identity, Social Dominance Orientation, and System Justification in 40 Countries. Journal of Applied Research in Memory and Cognition. 2021. Volume 10. Issue 1. Pp. 104-116
89. Luna Ignacio B., Rosa A. Memory, History and Narrative : Shifts of Meaning when (Re)constructing the Past. Europe’s Journal of Psychology. 2012. № 8(2). Рр. 300-310
90. Memorialization, Historiography & History Education : Memory & History Work & Peacebuilding Processes. International Association for Humanitarian Policy and Conflict Research (aisbl). URL : http://www.peacebuildinginitiative.org/index6079...
91. Nikulin D. Memory : A History, Oxford University Press. 2015. 397 p.
92. Orianne Jean-F., Eustache F. Collective memory : between individual systems of consciousness and social systems. Front. Psychol. Sec. Theoretical and Philosophical Psychology. 2023. Volume 14. URL : https://doi.org/10.3389/fpsyg.2023.1238272
93. Philosophy of History. The Stanford Encyclopedia of Philosophy. 24.11.2020. URL: https://plato.stanford.edu/entries/history/
94. Ranger J. Towards a resonant theory of memory politics. Sagepub. 2022.
Volume16, Issue 2. URL : https://doi.org/10.1177/17506980221101112
95. Schmidtke O. Competing Historical Narratives: Memory Politics, Identity, and Democracy in Germany and Poland. Soc. Sci. 2023. № 12(7). URL : https://doi.org/10.3390/socsci12070391
96. Smelser Neil J., Baltes Paul B. Collective Memory. International Encyclopedia of the Social & Behavioral Sciences, 2001. URL : https://www.sciencedirect.com/topics/computer-sc...
97. Verovšek P. J. Collective memory, politics, and the influence of the past : the politics of memory as a research paradigm. Politics Groups and Identities. 2016. Vol. 4 (3). Pp. 529-543
2. Артюх В. Зміст поняття історична пам’ять на тлі українських реалій. URL : soippo.narod.ru/documents/konf.../artuh
3. Бабка В. Політика пам’яті: спроба теоретичного синтезу, моделі впровадження та роль у перехідному суспільстві. Наукові записки ІПіЕНД ім.І.Ф.Кураса НАН України. 2018. Вип. 6 (74). C. 201–215
4. Бадзьо Ю. Бойові генерали, сивоусі парубки з української вулиці і троянська кобила історичного процесу. Київ : Бібліотека політичної партії «Наша Україна», 2010. 152 с.
5. Васірук І. Феномен історичної пам’яті: історіографічний аспект. Україна-Європа-Світ. Міжнародний збірник наукових праць. Серія : Історія, міжнародні відносини. 2012. Вип. 9. С. 311–316
6. Вербицька П. Культурна пам’ять як чинник конструювання ідентичності в умовах трансформації українського суспільства. Historical and Cultural Studies. 2018. № 1. С.15–22
7. Вечерський В. В. Охорона пам’яток архітектури та містобудування. Велика українська енциклопедія. URL : https://vue.gov.ua/Охорона пам’яток архітектури та містобудування
8. Гай-Нижник П. Основні засади Стратегії деокупації та реінтеґрації Криму в контексті національної безпеки України: штрихи до проблеми й напрями розв’язання. Гілея. 2017. Вип. 119 (№ 4). С. 335–350
9. Голик Р. Пам’ять культури на роздоріжжях науки: проблеми теорії. Україна модерна. URL : https://uamoderna.com/demontazh-pamyati/holyk-collective-memory/
10. Горбань О.В., Мартич Р.В. Феномен історичної пам’яті в контексті ґенези історичної методології. Схід. 2020. № 5. С. 13–17
11. Городня Н. Чинники формування історичної пам’яті сучасної української молоді. URL : https://elibrary.ivinas.gov.ua/3539/1/5109-10261-1-SM.pdf
12. Горький В.С. До питання про ідентичність історії філософії як науки. Наукові записки. 2004. Том 25. Філософія та релігієзнавство. С.3-7 (5)
13. Готра O. Історична пам’ять як чинник формування ідентичності. Intermarum: історія, політика, культура. 2015. Вип. 2. С. 143-155
14. Грицак Я. Парадокси національної ідентичності. День. URL : http://www.day.kiev.ua/189810/
15. Грінченко Г. Г. Колективна (соціальна) пам’ять : критика теорії та методу дослідження. Схід-Захід : Історико-культурологічний збірник. 2009. Випуск 14. URL : https://keui.wordpress.com/wp-content/uploads/20...
16. Двуреченська О. С. Місце історичної пам’яті у розвитку України як суб’єкта сучасних міжнародних відносин. Грані. 2014. № 1. С. 59-63
17. Денисюк В., Горобець В. Сакралізація офіційного наративу історичної пам’яті в Росії на початку ХХІ століття (за концепцією А. та Я. Ассман). Інтермаріум: історія, політика, культура. 2022. Випуск 11. С. 123-144
18. Дічек Н. П. У контексті державної політики пам’яті в Україні: до прогресу національного духу : Наукова доповідь на методологічному семінарі НАПН України «Національно-патріотичне виховання дітей та молоді в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення України : стратегії і завдання», 6 квітня 2023 р. Вісник Національної академії педагогічних наук України. 2023. № 5(1). С. 1-6
19. Дубяга А. Історична пам’ять як ключовий чинник гібридної війни в Україні. Історичні і політологічні дослідження. 2018. Спеціальний випуск. С. 252–256
20. Жадько В. О. Історична пам’ять у системі духовного світу особистості сучасного українського соціуму (соціально-філософський аналіз): автореф. дис. … д-ра. філос. наук: 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії; Інститут вищої освіти АПН України. – К., 2007. – 33 с.
21. Зашкільняк Л. Історична пам’ять і соціальні функції історії у сучасному світі. Україна – Європа – Світ. Міжнародний збірник наукових праць. Серія : історія, міжнародні відносини. 2009. Вип. 2. С. 156–159
22. Зерній Ю. Взаємозв’язок історичної пам’яті та національної ідентичності. Політичний менеджмент. 2010. № 1 (40)
23. Зимовець Р. В. Про користь та шкоду переписування історії. Філософський аналіз однієї з тем сучасних історичних дискурсів. Філософська думка. 2021. № 2. С. 142–164
24. Зимовець Р. Дискурси пам’яті і критична наукова історія. До питання специфіки сучасних історичних дискурсів. Філософська думка. 2022. № 2. С. 108–124
25. Ільїн В. В. Memory studies : від пам’яті до забуття. Проблеми всесвітньої історії. 2020. № 3 (12). С. 26–40
26. Історична пам’ять: результати соціологічного опитування дорослих жителів України.Аналітичнийзвіт.2023.URL: https://www.kiis.com.ua/materials/news/20230320_...
27. Історична пам’ять: що робити, щоб наші діти не забули нашу боротьбу. URL : https://varosh.com.ua/vijna/istorychna-pam-yat-s...
28. Киридон А. Концепт «історична пам’ять» : варіативність дефініювання. Україна – Європа – Світ. Міжнародний збірник наукових праць. Серія : історія, міжнародні відносини. 2009. Вип. 3. С. 112–116
29. Киридон А. М. Студії пам’яті у сучасній гуманітаристиці: історія становлення. Український історичний журнал. 2017. № 4. С. 150-161
30. Кисельов М. М. Історія та історична пам’ять: сфери перетину. Мultiversum. Philosophical almanac. 2020. Issue. 2 (172). Vol. 1. С. 44–63
31. Ковальська-Павелко І. Історична і соціальна пам’ять: спільне та особливе. Проблеми політичної історії України. Вип. 13. 2018 р. С.280–289
32. Ковальська-Павелко І. «Війни пам’яті» як ключовий чинник формування державної політики пам’яті в сучасній Україні. Krakowskie Studia Malopolskie. 2022. № 3 (35). С. 27-44
33. Коннертон П. Як суспільства пам’ятають. К. : Ніка-Центр, 2004. 184 с.
34. Кузьмінець Н., Стадник О., Букіна Т. Вплив історичної пам’яті українців на події сьогодення. Проблеми гуманітарних наук : збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія Історія. 2023. № 14(56). С. 185–196
35. Лазука К. Трансформації фокусу уваги в дослідженнях історичної пам’яті ХХ–ХХІ століть. Актуальні проблеми філософії та соціології. 2016. № 11. С. 63–66
36. Легасова Л., Шевченко М. Спалені села (1941–1944 рр. : український вимір трагедії. Сторінки воєнної історії України : зб. наук. статей. 2010. Вип. 13.
С. 154–169
37. Лисенко О., Маєвський О., Нахманович В. Панельна дискусія «Війна Росії проти України 2014–2022 рр. : історична ретроспектива і спроби наукової рефлексії» (19–20 травня 2022 р.). Український історичний журнал. 2022. Число 4. С. 4-54
38. Максим’як Л. Охорона, збереження та використання пам’яток культурно–історичної спадщини Івано-Франківщини : пріоритети, проблеми й перспективи. Карпати : людина, етнос, цивілізація. 2018. Вип. 8. С. 340-350
39. Масненко В., Тельвак В. Історична свідомість і політика пам’яті на тимчасово окупованих Російською Федерацією українських територіях. (2014-2022). URL: http://www.baltijapublishing.lv/omp/index.php/bp...
40. Матвійчук А. О. Формування історичної пам’яті українців засобами книги // Бібліопсихологія, бібліопедагогіка, бібліографістика, бібліотерапія в освіті: теорія і практика: збірник тез доповідей ІІІ Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції, м. Мукачево, 27 жовтня 2023 р. Мукачево : Мукачівський державний університет, 2023. С.38-40
41. Матвійчук А. О. Вплив російсько-української війни на історичну пам’ять українців [Електронний ресурс]. Філософія в сучасному світі : матеріали 4-ї Міжнар. наук.-практ. конф., 17-19 листопада 2023 р. / гол. ред. Я. В. Тарароєв; Нац. техн. ун-т «Харків. політехн. ін-т» [та ін.]. – Електрон. текст. дані. – Харків, 2023. С. 126–128
42. Мінк Ж. Європа та її «болісні» минувшини: стратегії історизування та їх використання в Європі. Вступ. Європа та її болісні минувшини. К.: Ніка-Центр, 2009. С. 17.
43. Мінк Ж. Політика пам’яті. Політична енциклопедія. К. : Парламентське видавництво, 2011. 570 с.
44. Мiшалова О.В. Iсторичний наратив як форма органiзацiї та репрезентацiї iсторичного знання. Актуальні проблеми духовності. 2017. Вип. 12. С.184-213. 45. 45. Нагорна Л. П. Історична культура: концепт, інформаційний ресурс, рефлексивний потенціал. Київ : ІП і ЕНД, 2014. 382 с.
46. Нагорна Л. П. Історична пам’ять : теорії, дискурси, рефлексії. К. : ІПіЕНД ім. І.Ф. Кураса НАН України, 2012. 328 с.
47. Нора П. Всесвітнє торжество пам’яті. Недоторканний запас. 2007. № 2 – 3 (40 – 41). URL : http://magazines.russ.ru/nz/2005/2/nora22.html
48. Олексієнко С., Андрощук О. Психологічні особливості формування образу ворога як складової гібридної війни Російської Федерації проти України.
Зб. наук. пр. Нац. акад. Держ. прикордон. служби України. Серія : Психологічні науки. 2019. № 2. С. 182–198
49. Онуфрієнко Н., Матвійчук А. Питання концепції історичної пам’яті Німеччини: від країни «світового зла до країни миротворця». Київські філософські студії-2019. Матеріали наукової конференції (м. Київ, 16-17 травня 2019 р.): тези доповідей / за заг. ред. проф. Р.О. Додонова. Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2019. С.397 – 401
50. Парахонський Б. О., Яворська Г. М. Онтологія війни і миру : безпека, стратегія, смисл : монографія. Київ : НІСД, 2019. 560 с.
51. Половинчак Ю. М. Комеморативні практики в сучасному інформаційному просторі. Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. 2018. № 2. С. 94–100
52. Потапенко Я. Політизація історичної пам’яті про Другу світову війну. Політичний менеджмент. 2011. № 1. С. 112-120
53. Разумков Центр (2023). Соціально-економічне самопочуття громадян України : підсумки року війни (лютий–березень 2023р.). URL : https://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni...
54. Рябчук М. Долання амбівалентності: Дихотомія української національної ідентичності. Історичні причини та політичні наслідки. Київ : ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2019. 252 с.
55. Саух П., Саух І. В. Історична пам’ять : парадокси на шляху консолідації українського суспільства. Historical memory : paradoxes on the way to consolidation of Ukrainian society. The world of science and innovation : the 11th international scientific and practical conf., (June 2-4, 2021, London). 2021. Pp. 819-824
56. Ситник О. Історичні витоки російсько-української війни 2014–2017 років. Східноєвропейський історичний вісник. 2017. Вип. 2. Дрогобич : ДДПУ ім. І. Франка. С. 71–81
57. Складні питання історичної пам’яті у парадигмі діалогічності культур: колективна монографія / Київський університет імені Бориса Грінченка. Білосток : Білоруське історичне товариство, 2019. 292 с.
58. Соколова М. Що таке історична пам’ять. URL : http://pish./blog/articles/articles2008/142
59. Судин Д. Як війна вплинула на нашу ідентичність, пам’ять та цінності. Український тиждень. 24.08.2022. URL : https://tyzhden.ua/iak-vijna-vplynula-na-nashu-i...
60. Хальбвакс М. Колективна та історична пам’ять. Недоторканний запас. 2007. № 2 – 3 (40 – 41). URL : http://magazines.russ.ru/nz/2005/2/ha2.html
61. Чупрій Л. В., Кан Ден Сік. Комеморативні практики та політика пам’яті як чинники формування національної ідентичності. Політикус. 2020. Вип. 3. С. 159–166
62. Шаповал Ю. Політика пам’яті в сучасній Україні. Громадянська освіта. 2008. № 36. С. 7–11
63. Шевель O. Чи є вихід? Війни пам’яті у пострадянській Україні в порівняльній перспективі. Ukraina moderna. Mizhnarodnyi intelektualnyi chasopys. 2016. URL: https://uamoderna.com/demontazh-pamyati/shevel-memory-wars.
64. Школяр М. В, Дудок О. І. Актуалізація історичної пам’яті в контексті національної ідентичності. Науково-теоретичний альманах «Грані». 2019. № 22 (8). С. 5–13
65. Штогрін І. Події, які сформували і зміцнюють Незалежність України. Радіо Свобода. 24.08.2023. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/podii-shcho-formu...
66. Яблонський В. М., Лозовий В. С., Валевський О. Л. та ін. Політика історичної пам’яті в контексті національної безпеки України: аналіт. доповідь. Київ: НІСД, 2019. 144 с.
67. Як війна Росії проти України змінила світ. НІСД. 15.03.2023. URL:
68. Яковенко Н. Одна Кліо, дві історії. К. : Критика, 2002. № 12. С. 12–14
69. Assman J. Communicative and Cultural Memory. The theoretical foundations
of Hungarian «lieux de memoire» studies. 2013. Pp. 36–43
70. Azizbeyli Z. The politics of memory : an introduction. Journal of Social Sciences. 2018. Volume XI. Рр. 186-213
71. Barnes V., Newton L. War and peace in organizational memory. 06.01.2019. Рр. 303-308. URL : https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/174...
72. Barnier Amanda J., Sutton J. From individual to collective memory: Theoretical and empirical perspectives. Memory. 2008. Vol. 16 (3). Pp. 177-182
73. Baquero Rafael P. Memory, narrative, and conflict in writing the past: when historians undergo ethical and political strains. História da Historiografia: International Journal of Theory and History of Historiography. 2020. Vol. 13. № 32. Pp. 47-81
74. Blight David W. Historians and «memory». Common place. 2001. URL : https://commonplace.online/article/historians-and-memory
75. Bos B. A. Historical Memory and the Representation of History : Forging Connections Between National Historic Sites and Gender History. Les représentations du passé : entre mémoire et histoire. 2011. Vol. 9. URL : https://journals.openedition.org/cm/836?lang=en
76. Buchheim E., Coates J. Introduction : Engaging with War Memory and the Legacies of East Asian Conflicts, 1930–1945. 30.06.2023. Рp. 1–14. URL : https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-031-23918-2_1
77. Cultural Preservation : Ensuring Our Legacy Endures. Gray Group International. URL : https://www.graygroupintl.com/blog/cultural-preservation
78. Donahue S. Collective procedural memory. Open access. 22.01.2024. Volume 181. Рр. 397–417
79. Eagleton T. Ideology. An Introduction. London ; New York : Verso, 1991.
242 p.
80. Evans P. Historical Memory. Narratives : Impact upon Individual -National Identity Constructs. Academia. URL : https://www.academia.edu/45478789/Historical_Mem...
81. Foris M. Intergenerational narratives: at the crossroads of family memory and official history. Euroclio. 2024. URL : https://euroclio.eu/2024/03/08/intergenerational...
82. Franks P. Cultural Memory and National Archives on the African Continent. Sjsu. URL : https://ischool.sjsu.edu/ciri-blog/cultural-memo...
83. Gensburger S. Halbwachs's studies in collective memory: A founding work for contemporary «memory studies»? Journal of Classical Sociology. 2016. Vol. 16(4). Pp. 396–413
84. Gusevskaya N., Plotnikova E. Historical Memory and National Identity. Proceedings of the 2020 6th International Conference on Social Science and Higher Education. 16.12.2020. URL : https://www.atlantis-press.com/proceedings/icsshe-20/125948815
85. Heux L., Rathbone C., Gensburger S., etc. Collective memory and autobiographical memory : Perspectives from the humanities and cognitive sciences. Wires. 25.11.2022. URL : https://wires.onlinelibrary.wiley.com/doi/full/10.1002/wcs.1635
86. History and memorialization : narratives about the past examined through the lens of cultural rights. Special Rapporteur in the field of cultural rights. URL : https://www.ohchr.org/en/special-procedures/sr-c...
87. Horban O., Martych R. The phenomenon of historical memory in the context of the genesis of historical methodology. Kyiv, 2020. Vol. 5 (169). Pp. 13-17
88. Liu James H., Zeineddine Fouad B., Choi Sarah Y., etc. Living Historical Memory: Associations with National Identity, Social Dominance Orientation, and System Justification in 40 Countries. Journal of Applied Research in Memory and Cognition. 2021. Volume 10. Issue 1. Pp. 104-116
89. Luna Ignacio B., Rosa A. Memory, History and Narrative : Shifts of Meaning when (Re)constructing the Past. Europe’s Journal of Psychology. 2012. № 8(2). Рр. 300-310
90. Memorialization, Historiography & History Education : Memory & History Work & Peacebuilding Processes. International Association for Humanitarian Policy and Conflict Research (aisbl). URL : http://www.peacebuildinginitiative.org/index6079...
91. Nikulin D. Memory : A History, Oxford University Press. 2015. 397 p.
92. Orianne Jean-F., Eustache F. Collective memory : between individual systems of consciousness and social systems. Front. Psychol. Sec. Theoretical and Philosophical Psychology. 2023. Volume 14. URL : https://doi.org/10.3389/fpsyg.2023.1238272
93. Philosophy of History. The Stanford Encyclopedia of Philosophy. 24.11.2020. URL: https://plato.stanford.edu/entries/history/
94. Ranger J. Towards a resonant theory of memory politics. Sagepub. 2022.
Volume16, Issue 2. URL : https://doi.org/10.1177/17506980221101112
95. Schmidtke O. Competing Historical Narratives: Memory Politics, Identity, and Democracy in Germany and Poland. Soc. Sci. 2023. № 12(7). URL : https://doi.org/10.3390/socsci12070391
96. Smelser Neil J., Baltes Paul B. Collective Memory. International Encyclopedia of the Social & Behavioral Sciences, 2001. URL : https://www.sciencedirect.com/topics/computer-sc...
97. Verovšek P. J. Collective memory, politics, and the influence of the past : the politics of memory as a research paradigm. Politics Groups and Identities. 2016. Vol. 4 (3). Pp. 529-543