ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК МІСТ ГЕТЬМАНЩИНИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVII ст.
Автор(ка)
Доценко Євгеній Вікторович
Ступінь
Бакалавр
Група
ІСТм-1-22-2.0д
Спеціальність
032 Історія
Кафедра
Кафедра історії України
Анотація
Актуальність теми. Важливим етапом становлення відродженої Української держави стала Національно-визвольна війна 1648-1657 рр., яка була спрямована на досягнення незалежності від Речі Посполитої. В наступні роки постали помітні ознаки державного життя, включно з розподілом населення за соціальною приналежністю, що визначало політичний і правовий статус особистості. Водночас відбувалося постійне зростання соціально-економічного значення міст та містечок, в яких міщани часто виступали рушійною силою. У період Руїни цей процес найбільш рельєфно проявився на Лівобережній Україні, яка стала осередком політичного, економічного та культурного життя. Влада Гетьманщини надала населенню більше можливостей для самоврядування. Міста стали не тільки важливими політико-адміністративними та культурними, а й значними економічними центрами, де увиразнювалися різноманітні види матеріального життя населення.
Дослідження економічного розвитку міст Гетьманщини другої половини XVII століття дозволяє краще зрозуміти механізми становлення і функціонування міських інститутів, таких як магістрати та ратуші, які відігравали важливу роль в організації міського самоврядування та регулюванні економічних процесів. Вивчення їх діяльності та впливу козацької старшини на міське життя надає цікаву, малодосліджену інформацію про соціальну структуру і владні відносини у містах. Зрештою, вивчення економічного стану міст є ключем до розуміння ширших процесів економічної та соціальної історії України ранньомодерної доби.
Об’єкт дослідження: економічний розвиток Української держави ранньомодерної епохи.
Предмет дослідження: соціально-економічне становище міст Гетьманщини другої половини XVII ст.
Мета дослідження: розкрити особливості соціально-економічного розвитку міст Гетьманщини другої половини XVII ст. Для досягнення мети ставляться наступні завдання:
- проаналізувати історіографію та джерельну базу дослідження;
- висвітлити соціальні та політичні умови розвитку міст;
- окреслити розвиток міського ремесла;
- розкрити специфіку промислів та дрібного товарного виробництва;
- охарактеризувати розвиток міської торгівлі.
Хронологічні межі: нижня межа зумовлена фактичним поділом Гетьманщини після чорної ради 1663 р. Верхня визначена завершенням громадянського конфлікту в Україні 1687 р.
Територіальні межі роботи охоплюють територію Гетьманщини у складі 10 полків.
Методологія дослідження базуються на принципах об’єктивності, історизму та науковості. При цьому застосовувались загальнонаукові методи: аналізу і синтезу, узагальнення, логічного аналізу та спеціально-історичні: порівняльно-історичний, історико-генетичний та історико-системний метод.
Наукова новизна дослідження: виявлення нових аспектів та особливостей економічного становища міст Гетьманщини другої половини XVII ст.
Практичне значення дослідження: результати дослідження можуть використовуватися для глибшого розуміння історичного контексту розвитку міст Гетьманщини ранньомодерної доби.
Дослідження економічного розвитку міст Гетьманщини другої половини XVII століття дозволяє краще зрозуміти механізми становлення і функціонування міських інститутів, таких як магістрати та ратуші, які відігравали важливу роль в організації міського самоврядування та регулюванні економічних процесів. Вивчення їх діяльності та впливу козацької старшини на міське життя надає цікаву, малодосліджену інформацію про соціальну структуру і владні відносини у містах. Зрештою, вивчення економічного стану міст є ключем до розуміння ширших процесів економічної та соціальної історії України ранньомодерної доби.
Об’єкт дослідження: економічний розвиток Української держави ранньомодерної епохи.
Предмет дослідження: соціально-економічне становище міст Гетьманщини другої половини XVII ст.
Мета дослідження: розкрити особливості соціально-економічного розвитку міст Гетьманщини другої половини XVII ст. Для досягнення мети ставляться наступні завдання:
- проаналізувати історіографію та джерельну базу дослідження;
- висвітлити соціальні та політичні умови розвитку міст;
- окреслити розвиток міського ремесла;
- розкрити специфіку промислів та дрібного товарного виробництва;
- охарактеризувати розвиток міської торгівлі.
Хронологічні межі: нижня межа зумовлена фактичним поділом Гетьманщини після чорної ради 1663 р. Верхня визначена завершенням громадянського конфлікту в Україні 1687 р.
Територіальні межі роботи охоплюють територію Гетьманщини у складі 10 полків.
Методологія дослідження базуються на принципах об’єктивності, історизму та науковості. При цьому застосовувались загальнонаукові методи: аналізу і синтезу, узагальнення, логічного аналізу та спеціально-історичні: порівняльно-історичний, історико-генетичний та історико-системний метод.
Наукова новизна дослідження: виявлення нових аспектів та особливостей економічного становища міст Гетьманщини другої половини XVII ст.
Практичне значення дослідження: результати дослідження можуть використовуватися для глибшого розуміння історичного контексту розвитку міст Гетьманщини ранньомодерної доби.
Зміст
ВСТУП……………………………………………………………….…..............3
РОЗДІЛ І. ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ТА МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ………………………………………….……………………5
1.1.Історіографія………………………………………………………..............5
1.2. Джерельна база…………………………………………………………….10
1.3 Методологія дослідження……………………………………....................11
РОЗДІЛ ІІ. УМОВИ РОЗВИТКУ МІСТ ГЕТЬМАНЩИНИ……………..13
2.1. Соціальна структура населення……………………………...................13
2.2. Політичний чинник……………………………………………………….17
РОЗДІЛ ІІІ. МІСЬКЕ РЕМЕСЛО ТА ЙОГО ОРГАНІЗАЦІЯ……………26
3.1. Ремісництво, кушнірство, ковальство………………………………….26
3.2. Цехи………………………………………………………………………….38
РОЗДІЛ IV. ПРОМИСЛИ І ДРІБНЕ ТОВАРНЕ ВИРОБНИЦТВО……..45
4.1. Винокурні, гуральні, броварство………………………………………..45
4.2. Виробництво селітри……………………………………………………...53
РОЗДІЛ V. РОЗВИТОК МІСЬКОЇ ТОРГІВЛІ……………………………..60
5.1. Ярмарки………………………………………………………………….....60
5.2. Побутова торгівля……………………………………………………...….69
ВИСНОВКИ………………………………………………………………...…..77
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ……………..…81
РОЗДІЛ І. ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ТА МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ………………………………………….……………………5
1.1.Історіографія………………………………………………………..............5
1.2. Джерельна база…………………………………………………………….10
1.3 Методологія дослідження……………………………………....................11
РОЗДІЛ ІІ. УМОВИ РОЗВИТКУ МІСТ ГЕТЬМАНЩИНИ……………..13
2.1. Соціальна структура населення……………………………...................13
2.2. Політичний чинник……………………………………………………….17
РОЗДІЛ ІІІ. МІСЬКЕ РЕМЕСЛО ТА ЙОГО ОРГАНІЗАЦІЯ……………26
3.1. Ремісництво, кушнірство, ковальство………………………………….26
3.2. Цехи………………………………………………………………………….38
РОЗДІЛ IV. ПРОМИСЛИ І ДРІБНЕ ТОВАРНЕ ВИРОБНИЦТВО……..45
4.1. Винокурні, гуральні, броварство………………………………………..45
4.2. Виробництво селітри……………………………………………………...53
РОЗДІЛ V. РОЗВИТОК МІСЬКОЇ ТОРГІВЛІ……………………………..60
5.1. Ярмарки………………………………………………………………….....60
5.2. Побутова торгівля……………………………………………………...….69
ВИСНОВКИ………………………………………………………………...…..77
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ……………..…81
Покликання
1. Опубліковані джерела
1. Актовые книги Полтавского городового уряда XVII–го века. Выпуск І–й. Справы поточные 1664–1671 годов. Редакция и примечания В.Л.Модзалевского. Чернигов: Типография губернского земства, 1912. 247 с.
2. Актовые книги Полтавского городового уряда XVII-го века. Выпуск ІІ-й. Справы вечистые 1664–1667 годов/ Редакция и примечания В.Л. Модзалевского. Чернигов: Типография губернского земства, 1912. 216 с.
3. Актовые книги Полтавского городового уряда XVII-го века. Выпуск ІІІ-й. Справы вечистые 1672–1680 годов. Редакция и примечания В.Л.Модзалевского. Чернигов: Типография Г.М.Веселой, 1914. 224 с.
4. Архив Юго-Западной России. Ч. VII. Т. 1. Киев, 1886. 647 с.
5. Баранович Л. Письма преосвященного Лазаря Барановича с примечаниями. Л. Баранович.Чернигов: в типографии Ильинского монастыря, 1865. 256 с.
6. Гійом Левассер де Боплан. Опис України. Львів: МЕТА. 1998. 112 с.
7. Гордон П. Дневник 1635—1659 Москва: Наука, 2000. 278 с.
8. Джерела з історії Полтавського полку. (Середина XVII–XVIII ст.). Т.І: Компути та ревізії Полтавського полку. Компут 1649 р. Компут 1718 р. — Полтава: АСМІ, 2007. 400 с.
9. Документи Богдана Хмельницького. 1648 – 1657. Київ: Вид. АН УРСР. 1961. 740 с.
10. З універсалів гетьманів і полковників XVII ст. Київські історичні студії, (1 (8), С.79–85. Мицик. Ю.
11. Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки. Київ: Знання, 1992. 185с.
12. Літопис Самовидця / Видання підготував Я. І. Дзира. Київ: «Наукова думка», 1971. 208 с.
13. Мартин Груневег (о. Венцеслав): духовник Марины Мнишек. Записки о торговой поездке в Москву в 1584-1585 гг. Москва: Памятники исторической мысли, 2013. 384 с.
14. Олянчич Д. Опис подорожі шведського посла на Україну 1656–1657 рр. Записки наук. т-ва ім. Шевченка. Львів, 1937. 154 с.
15. Опис Hoвгopoдciверського намісництва (1779‒1781). Всеукраїнська академія наук, Археографічна комісія. Київ, 1931. 615 с.
16. Павел Алеппский. Путешествие Антиохийского Патриарха Макария в Россию в половине XVII века, описанное его сыном, архидиаконом Павлом Алеппским (по рукописи Московского главного архива М-ва иностранных дел). Вып. 4: Москва, Новгород и путь от Москвы до Днестра. Пер. с араб. Г. Муркоса. Общество истории и древностей российских при Московском университете. Москва, 1898. 220 с.
17. Переписні книги 1666 року / Пригот. до вид. і зредагував В.О. Романовський. Київ: УАН, 1933. 423 с.
18. Рукописи Нежинской Городской Думы // Труды Черниговского предварительного комитета по устройству ХІV археологического съезда в г. Чернигове. Чернигов: Типография Губернского Земства, 1908. 124 с.
19. Самійло Величко. Літопис. Київ: Кліо, 2020. 680 с.
20. Софонович, Феодосій. Хроніка з літописців стародавніх. Київ: Наукова думка 1992. 332с.
21. Універсали Богдана Хмельницького. 1648-1657. Київ: Альтернативи, 1998. 383 с.
22. Універсали та накази стародубських полковників другої половини XVII – початку XVIII ст. у зібранні Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського / А.С. Лаєвський // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. Київ, Глухів, 2013. Вип. 6. С. 197-199.
23. Універсали українських гетьманів від Івана Виговського до Івана Самойловича (1657-1687). Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського; Наукове товариство ім. Шевченка; Центральний державний історичний архів України. Київ; Львів, 2004. 1118 с.
24. Халебський, Павло. Україна - земля козаків: Подорожній щоденник. Упоряд. М.О. Рябий; Післям. В.О. Яворівського. Київ: Ярославів Вал, 2009. 293 с.
25. Эвлия Челеби. Книга путешествия. Москва, 1961. 238 с.
2. Архівні джерела
26. Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського НАН України. Ф. ІІ. Спр. 22907. Привилегии ремесленных цехов в Чернигове (с 1627 – 1763 год), 43 арк.
27. Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського НАН України. Ф.І. Спр. 54529 (Лаз 33). 325 арк.
28. Центральний державний історичний архів України, м. Київ. Ф. 2020. Оп. 1. Спр.102. 304 арк.
ІІ. Література
29. Антонович В. Б. Про козацькі часи на Україні. Київ. Видавництво Дніпро. 1991. 238 с.
30. Антонович В. Українські міста. Розвідки про міста і міщанство на Україні – Руси в ХV-ХVII ст. Львів, 1904. С.309-383.
31. Апанович, Олена Михайлівна. Збройні сили України першої половини XVIII ст. Київ. Наук. думка, 1969. 222 c.
32. Апанович О.М. Збройні сили України першої половини ХVІІІ ст. в українській і російській історіографії. Український історичний журнал. 1971. № 11. С.147-162.
33. Бaгaлiй Д. l. Iстopiя Cлoбiдськoi Укpaїни. Харків: Оснoвa, 1991. 256 с.
34. Барвінський В. Замітки до історії мануфактури на Лівобережній Україні XVIII ст. / В. Барвінський // Наук. зб. Харків наук-дослід. каф. історії української культури. Харків, 1926. № 2–3 С. 117–124; його ж. До питання про індикту та евекту в Гетьманщині // Наук. зб. Харків наук-дослід. каф. історії української культури. Харків, 1927. № 6. С. 441–442.
35. Борисенко В.Й. Еволюція соціальної структури населення Гетьманщини. Укр. держ. педагог. університет ім. М. П. Драгоманова. Київ, 1997. 151 с.
36.Борисенко В.Й. Соціально-економічний розвиток Лівобережної України в другій половині XVII ст. Київ: Наук. Думка. 1986. 262с.
37. Василенко Н.П. Право магдебургское. Корпус магдебурзьких грамот українським містам: Два проекти видань 20–40-х років ХХ століття. Київ: Прайм, 2000. 215 с.
38. Гамбург Л. Магістратські і ратушні суди у самоврядуванні міст України-Гетьманщини XVII–XVIII століть // Право України. 2000. № 4. С. 164-179.
39. Голобуцький В.О. Економічна історія Української РСР. Київ: Вища школа, 1970. 300 с.
40. Голубничий В.І. Три лекції про економіку України. Мюнхен; Нью–Йорк, 1969. 125 с.
41. Горобець В. Влада та соціум Гетьманату. Дослідження з політичної і соціальної історії ранньомодерної України. Київ: Інститут історії України НАН України, 2009. 271с.
42. Грушевський М Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. Роки 1650–1654. Київ: Наук. думка, 1996. Т. IX. 1. 869 с.
43. Гуржій О. Українська козацька держава в другій половині XVII— ХVIIІ ст.: кордони, населення, право. Київ: Основи, 1996. 222 с.
44. Гуржій О. І. Купецтво Києва та Київщини XVII–XIX ст. Київ: Інститут історії України НАН України, 2013. 284 с.
45. Дядиченко В. А. Нариси суспільно-політичного устрою Лівобережної України кінця XVII – початку XVIII ст. Київ: Вид-во АН УРСР. 1959. 532 с.
46. Єршов А. До історії цехів на Лівобережжі 17–18 ст. // Записки Ніжинського інституту народної освіти. 1926. Т. 6. С. 81–125 Т. 9. С.123-136.
47. Єршов А. Ніжинські цехи в першій половині ХVІІ ст. // Чернигів і Північне Лівобережжя: огляди, розвідки, матеріяли / під ред. М. Грушевського. Київ: Держ. вид-во України, 1928. XII, 531 c. Київ. 1928. С. 315-318.
48. Історія української культури : у п'яти томах. Т. 2. Українська культура ХІІІ - першої половини XVII століття / Ред. В. А. Смолій. Київ : Наук. думка, 2001. 848 с.
49. Каравайко Д.В. Селитроварение на Полтавщине (в свете новейших археологических раскопок на Бельском городище). Полтава: Полтавський літератор, 2008. 76 с.
50. Крапивний Р. Млинарство як основний промисел у Ніжинському полку в середині XVII–XVIII ст. // Український історичний збірник. 2014. Вип. 17. С. 53-64.
51. Крапивний Р. Розвиток ремісничих спеціальностей на території Ніжинського полку у середині XVII–XVIII ст. // Український історичний збірник. 2013. № 16. С. 58-67.
52. Крип'якевич І.П. Студії над державою Богдана Хмельницького (III. Державні межі. IV. Дороги) «ЗНТШ». Т. 144-145. С. 263-278.
53. Крип’якевич І. Український державний скарб за Богдана Хмельницького // Записки наук. тов. ім. Шевченка. Т. 130. Львів, 1920. С. 73–106.
54. Компан О.С. Міста України в другій половині XVII ст. Київ: Вид-во АН УРСР. 1963. 388 с.
55. Лаєвський А. С. Універсали та накази стародубських полковників другої половини XVII – початку XVIII ст. у зібранні Чернігівського історичного музею ім. В. В. Тарновського. // Сіверщина в історії України. 2013. Вип. 6. С. 197-199.
56. Лазаревский А. Описание Старой Малороссии. Материалы для истории заселения, землевладения и управления. Киев, 1893. Т. 2. 521 с.
57. Лазаревська К.М. Матеріали до історії цехів на Лівобережній Україні ХVII–ХІХ вв. // Записки Історико-філологічного відділу. Київ, 1925. Кн. VI. С. 20–33.
58. Мицик Ю. З універсалів гетьманів і полковників ХVІІ ст. / Ю. Мицик // Київські історичні студії. 2019. № 1. С. 79-85.
59. Оглоблин А. П. Очерки истории украинской фабрики. Мануфактура в Гетьманщине. Киев, 1925. 270 с.
60. Оглоблин А. П. Очерки истории украинской фабрики: предкапиталистическая фабрика. Киев: Государственное издательство Украины, 1925. 234 с.
61. Оглоблин, Олександр. Гетьман Іван Мазепа та його доба. Нью-Йорк; Париж; Торонто: Вид. Орг. Оборони Чотирьох Свобід України, Ліґи Визволення України. 1960. 406 c.
62. Панашенко В. В. Полкове управління в Україні (середина ХVII – ХVIII ст.). Київ.: Інститут історії України, 1997. 74 с.
63. Пиріг П. В. Нариси соціально-економічної історії Чернігівщини в другій половині ХVII ст. Київ: Стилос. 1998.184 c.
64. Пиріг П. Соціально-економічний розвиток Стародуба в другій половині ХVІІ століття // Сiверянський лiтопис. 2011. № 6. С. 33-43.С.34
65. Романовский В. А. Перепись населения Левобережной Украины 1666 г., её организация и критическая оценка. Ставрополь, 1967. 125 с.
66. Романовский В.А. Развитие городов Левобережной Украины после воссоединения с Россией (во второй половине ХVII века) // Воссоединение Украины с Россией. Сборник статей. Москва: Изд-во АН СССР, 1954. С. 124-146.
67. Слабченко М. Организация хозяйства Украины от Хмельнищины до мировой войны. Часть 1. Хозяйство Гетманщины в XVII–XVIII ст. Т. 1. Землевладение и формы сельского хозяйства Гетманщины в ХVІІ –ХVIII ст. Одесса: ГИУ, 1922. XIII+222+2 с.
68. Слабченко М. Организация хозяйства Украины от Хмельнищины до мировой войны. Часть 1. Хозяйство Гетманщины в XVII–XVIII ст. Т. 2. Судьба фабрики и промышленности в Гетманщине в ХVІІ–ХVІІІ ст. Одесса: ГИУ, 1922. VII+1+2018 с.
69. Слабченко М. Организация хозяйства Украины от Хмельнищины до мировой войны. Часть 1. Хозяйство Гетманщины ХVІІ–ХVІІІ ст. Т. 3. Очерки торговли и торгового капитализма Гетманщины в XVII–XVIII ст. Одесса: ГИУ, 1923. 192 с.
70. Слабченко М. Организация хозяйства Украины от Хмельнищины до мировой войны. Часть 1. Хозяйство Гетманщины в XVII –XVIII ст. Т. 4. Состав и управление государственным хозяйством Гетманщины ХVІІ–ХVІІІ вв. Николаев: ГИУ, 1925. 325+VII с.
71. Слюсарский А. Г. Социально-экономическое развитие Слобожанщины XVII-XVIII вв. Харьков: Харьковское книжное изд-во, 1964. 459 с.
72. Смолій В. А., Степанков В. С. Українська національна революція (1648-1676 рр.) // Україна крізь віки. У 15-ти тт. Т. 7. Київ: Альтернативи, 1999. 352 с.
73. Стрішенець О. М. Товарне виробництво і торгівля в Україні (друга половина ХVІІ – кінець ХVІІІ ст. ).Чернівці. Місто. 2009. 304 с.
74. Тищенко М.Ф. Боротьба київських козаків з магістратом за право шинкувати горілкою // Праці Комісії для виучування історії західньо-руського та вкраїнського права. Київ: Друк. Укр. акад. наук, 1926. ХIV, 304, [2] с. (Збірник Соціяльно-Економічного Відділу ; № 6). С.199-217
75. Тищенко М.Ф. Гуральне право та право шинкувати горілкою в Лівобережній Україні до кінця XVIII в. // Праці Комісії для виучування історії західно-руського та вкраїнського права. Київ. Укр. Акад. Наук. Вип. 3. 1927. С. 157.
76.Український Гетьманат: нариси історії національного державотворення XVII-XVIII ст. У 2 кн. / Ред. кол. В.А. Смолій (гол.ред.). Кн. 1. Інститут історії України НАН України. Київ: Інститут історії України. 2018. 610 с.
77. Федоренко П.К. Рудни Левобережной Украины XVII–XVIII вв. Москва: АН СССР, 1960. 264 с.
78. Харитонова О. В. До питання розвитку національної економіки ХVІІ–XVIII століть. Торгівля скляною продукцією // Науковий вісник Національного музею історії України. Збірник наукових праць. Випуск 4. Київ. 2019. С.305-307.
79. Чухліб Т. “Руїна” Гетьманщини чи боротьба за утвердження Української козацької держави? (Спроба започаткувати наукову дискусію щодо одного історичного терміну) // Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст.). 2004. Вип. 4. С. 473-506.
80. Шафонский А. Черниговского наместничества топографическое описание с кратким географическим и историческим описанием Малой России. Киев, 1851. 724 с.
81. Швидько Г. К. Компут і ревізія Миргородського полку 1723 р. / Національний гірничий університет; Інститут гуманітарних проблем; Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України. Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 2004. 335 с.
82. Швыдько А.К. Значение воссоединения Украины с Россией для економического розвития городов Левобережной Украины: Учебное пособие. Днепропетровск: ДГУ. 1985.С.49
83. Швидько А. К. Социальные отношение и классовая борьба в городах Левобережной Украины во второй половине XVΙΙ – середине XVΙΙΙ в. Учеб. пособие. Днепропетровск: ДГУ, 1984. 92 с.
84. Швыдько А. К. Социально-экономическое развитие городов Украины в XVI-XVIII вв. : Учеб. пособие. Днепропетровск : ДГУ. 1979. 99 с.
85. Швидько Г. К. Переписні книги 1666 року як джерело до історії Української козацької держави періоду її формування // Січеславський альманах: зб. наук. пр. з історії укр. козацтва. Держ. вищий навч. заклад "Національний гірничий ун-т", НАН України, Ін-т історії України, Дніпропетровське регіональне від. н.-д. ін-т козацтва. Дніпропетровськ : НГУ. 2014. Вип. 7. С. 5 – 12.
86. Швидько Г.К. Терміни “місто” та “містечко” на Україні в економіко-статистичних джерелах другої половини XVII ст. // Дослідження історії малих та середніх міст України в контексті дальшого розвитку історичного краєзнавства. Чернігів, 1990. С. 41-45.
87. Шерстюк В. Характеристика способів видобування селітри на теренах України у ХVІІ–ХІХ ст. // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. 2013. Вип. 22, ч. 1. С. 49-57.
88. Шерстюк. В.В. Хронологія та етапи розвитку селітроваріння на Лівобережному Подніпров’ї // Сіверщина в історії України. 2013. Вип. 6. С. 204-208.
89. Щербина С. Джерела з історії ремісничих цехів на території Північного Лівобережжя у ХVІІ – ХVІІІ ст. // Сiверянський лiтопис. 2015. № 1. С. 39-48.
90. Щербина С. Кравецькі та ткацькі цехи на території Північного Лівобережжя у ХVІІ — на початку ХVІІІ ст. // Література та культура Полісся. Вип. 70 : Історико-культурні процеси Лівобережної України в загальноукраїнському контексті / відп. ред. і упоряд. Г. В. Самойленко. – Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2012. С. 46 – 56.
91. Щербина С.В. Універсали гетьманів та полковників як джерело з історії ремісничих цехів Північного Лівобережжя другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст. // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. Кив, Глухів, 2012. Вип. 5. С. 162-165.
1. Актовые книги Полтавского городового уряда XVII–го века. Выпуск І–й. Справы поточные 1664–1671 годов. Редакция и примечания В.Л.Модзалевского. Чернигов: Типография губернского земства, 1912. 247 с.
2. Актовые книги Полтавского городового уряда XVII-го века. Выпуск ІІ-й. Справы вечистые 1664–1667 годов/ Редакция и примечания В.Л. Модзалевского. Чернигов: Типография губернского земства, 1912. 216 с.
3. Актовые книги Полтавского городового уряда XVII-го века. Выпуск ІІІ-й. Справы вечистые 1672–1680 годов. Редакция и примечания В.Л.Модзалевского. Чернигов: Типография Г.М.Веселой, 1914. 224 с.
4. Архив Юго-Западной России. Ч. VII. Т. 1. Киев, 1886. 647 с.
5. Баранович Л. Письма преосвященного Лазаря Барановича с примечаниями. Л. Баранович.Чернигов: в типографии Ильинского монастыря, 1865. 256 с.
6. Гійом Левассер де Боплан. Опис України. Львів: МЕТА. 1998. 112 с.
7. Гордон П. Дневник 1635—1659 Москва: Наука, 2000. 278 с.
8. Джерела з історії Полтавського полку. (Середина XVII–XVIII ст.). Т.І: Компути та ревізії Полтавського полку. Компут 1649 р. Компут 1718 р. — Полтава: АСМІ, 2007. 400 с.
9. Документи Богдана Хмельницького. 1648 – 1657. Київ: Вид. АН УРСР. 1961. 740 с.
10. З універсалів гетьманів і полковників XVII ст. Київські історичні студії, (1 (8), С.79–85. Мицик. Ю.
11. Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки. Київ: Знання, 1992. 185с.
12. Літопис Самовидця / Видання підготував Я. І. Дзира. Київ: «Наукова думка», 1971. 208 с.
13. Мартин Груневег (о. Венцеслав): духовник Марины Мнишек. Записки о торговой поездке в Москву в 1584-1585 гг. Москва: Памятники исторической мысли, 2013. 384 с.
14. Олянчич Д. Опис подорожі шведського посла на Україну 1656–1657 рр. Записки наук. т-ва ім. Шевченка. Львів, 1937. 154 с.
15. Опис Hoвгopoдciверського намісництва (1779‒1781). Всеукраїнська академія наук, Археографічна комісія. Київ, 1931. 615 с.
16. Павел Алеппский. Путешествие Антиохийского Патриарха Макария в Россию в половине XVII века, описанное его сыном, архидиаконом Павлом Алеппским (по рукописи Московского главного архива М-ва иностранных дел). Вып. 4: Москва, Новгород и путь от Москвы до Днестра. Пер. с араб. Г. Муркоса. Общество истории и древностей российских при Московском университете. Москва, 1898. 220 с.
17. Переписні книги 1666 року / Пригот. до вид. і зредагував В.О. Романовський. Київ: УАН, 1933. 423 с.
18. Рукописи Нежинской Городской Думы // Труды Черниговского предварительного комитета по устройству ХІV археологического съезда в г. Чернигове. Чернигов: Типография Губернского Земства, 1908. 124 с.
19. Самійло Величко. Літопис. Київ: Кліо, 2020. 680 с.
20. Софонович, Феодосій. Хроніка з літописців стародавніх. Київ: Наукова думка 1992. 332с.
21. Універсали Богдана Хмельницького. 1648-1657. Київ: Альтернативи, 1998. 383 с.
22. Універсали та накази стародубських полковників другої половини XVII – початку XVIII ст. у зібранні Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського / А.С. Лаєвський // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. Київ, Глухів, 2013. Вип. 6. С. 197-199.
23. Універсали українських гетьманів від Івана Виговського до Івана Самойловича (1657-1687). Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського; Наукове товариство ім. Шевченка; Центральний державний історичний архів України. Київ; Львів, 2004. 1118 с.
24. Халебський, Павло. Україна - земля козаків: Подорожній щоденник. Упоряд. М.О. Рябий; Післям. В.О. Яворівського. Київ: Ярославів Вал, 2009. 293 с.
25. Эвлия Челеби. Книга путешествия. Москва, 1961. 238 с.
2. Архівні джерела
26. Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського НАН України. Ф. ІІ. Спр. 22907. Привилегии ремесленных цехов в Чернигове (с 1627 – 1763 год), 43 арк.
27. Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського НАН України. Ф.І. Спр. 54529 (Лаз 33). 325 арк.
28. Центральний державний історичний архів України, м. Київ. Ф. 2020. Оп. 1. Спр.102. 304 арк.
ІІ. Література
29. Антонович В. Б. Про козацькі часи на Україні. Київ. Видавництво Дніпро. 1991. 238 с.
30. Антонович В. Українські міста. Розвідки про міста і міщанство на Україні – Руси в ХV-ХVII ст. Львів, 1904. С.309-383.
31. Апанович, Олена Михайлівна. Збройні сили України першої половини XVIII ст. Київ. Наук. думка, 1969. 222 c.
32. Апанович О.М. Збройні сили України першої половини ХVІІІ ст. в українській і російській історіографії. Український історичний журнал. 1971. № 11. С.147-162.
33. Бaгaлiй Д. l. Iстopiя Cлoбiдськoi Укpaїни. Харків: Оснoвa, 1991. 256 с.
34. Барвінський В. Замітки до історії мануфактури на Лівобережній Україні XVIII ст. / В. Барвінський // Наук. зб. Харків наук-дослід. каф. історії української культури. Харків, 1926. № 2–3 С. 117–124; його ж. До питання про індикту та евекту в Гетьманщині // Наук. зб. Харків наук-дослід. каф. історії української культури. Харків, 1927. № 6. С. 441–442.
35. Борисенко В.Й. Еволюція соціальної структури населення Гетьманщини. Укр. держ. педагог. університет ім. М. П. Драгоманова. Київ, 1997. 151 с.
36.Борисенко В.Й. Соціально-економічний розвиток Лівобережної України в другій половині XVII ст. Київ: Наук. Думка. 1986. 262с.
37. Василенко Н.П. Право магдебургское. Корпус магдебурзьких грамот українським містам: Два проекти видань 20–40-х років ХХ століття. Київ: Прайм, 2000. 215 с.
38. Гамбург Л. Магістратські і ратушні суди у самоврядуванні міст України-Гетьманщини XVII–XVIII століть // Право України. 2000. № 4. С. 164-179.
39. Голобуцький В.О. Економічна історія Української РСР. Київ: Вища школа, 1970. 300 с.
40. Голубничий В.І. Три лекції про економіку України. Мюнхен; Нью–Йорк, 1969. 125 с.
41. Горобець В. Влада та соціум Гетьманату. Дослідження з політичної і соціальної історії ранньомодерної України. Київ: Інститут історії України НАН України, 2009. 271с.
42. Грушевський М Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. Роки 1650–1654. Київ: Наук. думка, 1996. Т. IX. 1. 869 с.
43. Гуржій О. Українська козацька держава в другій половині XVII— ХVIIІ ст.: кордони, населення, право. Київ: Основи, 1996. 222 с.
44. Гуржій О. І. Купецтво Києва та Київщини XVII–XIX ст. Київ: Інститут історії України НАН України, 2013. 284 с.
45. Дядиченко В. А. Нариси суспільно-політичного устрою Лівобережної України кінця XVII – початку XVIII ст. Київ: Вид-во АН УРСР. 1959. 532 с.
46. Єршов А. До історії цехів на Лівобережжі 17–18 ст. // Записки Ніжинського інституту народної освіти. 1926. Т. 6. С. 81–125 Т. 9. С.123-136.
47. Єршов А. Ніжинські цехи в першій половині ХVІІ ст. // Чернигів і Північне Лівобережжя: огляди, розвідки, матеріяли / під ред. М. Грушевського. Київ: Держ. вид-во України, 1928. XII, 531 c. Київ. 1928. С. 315-318.
48. Історія української культури : у п'яти томах. Т. 2. Українська культура ХІІІ - першої половини XVII століття / Ред. В. А. Смолій. Київ : Наук. думка, 2001. 848 с.
49. Каравайко Д.В. Селитроварение на Полтавщине (в свете новейших археологических раскопок на Бельском городище). Полтава: Полтавський літератор, 2008. 76 с.
50. Крапивний Р. Млинарство як основний промисел у Ніжинському полку в середині XVII–XVIII ст. // Український історичний збірник. 2014. Вип. 17. С. 53-64.
51. Крапивний Р. Розвиток ремісничих спеціальностей на території Ніжинського полку у середині XVII–XVIII ст. // Український історичний збірник. 2013. № 16. С. 58-67.
52. Крип'якевич І.П. Студії над державою Богдана Хмельницького (III. Державні межі. IV. Дороги) «ЗНТШ». Т. 144-145. С. 263-278.
53. Крип’якевич І. Український державний скарб за Богдана Хмельницького // Записки наук. тов. ім. Шевченка. Т. 130. Львів, 1920. С. 73–106.
54. Компан О.С. Міста України в другій половині XVII ст. Київ: Вид-во АН УРСР. 1963. 388 с.
55. Лаєвський А. С. Універсали та накази стародубських полковників другої половини XVII – початку XVIII ст. у зібранні Чернігівського історичного музею ім. В. В. Тарновського. // Сіверщина в історії України. 2013. Вип. 6. С. 197-199.
56. Лазаревский А. Описание Старой Малороссии. Материалы для истории заселения, землевладения и управления. Киев, 1893. Т. 2. 521 с.
57. Лазаревська К.М. Матеріали до історії цехів на Лівобережній Україні ХVII–ХІХ вв. // Записки Історико-філологічного відділу. Київ, 1925. Кн. VI. С. 20–33.
58. Мицик Ю. З універсалів гетьманів і полковників ХVІІ ст. / Ю. Мицик // Київські історичні студії. 2019. № 1. С. 79-85.
59. Оглоблин А. П. Очерки истории украинской фабрики. Мануфактура в Гетьманщине. Киев, 1925. 270 с.
60. Оглоблин А. П. Очерки истории украинской фабрики: предкапиталистическая фабрика. Киев: Государственное издательство Украины, 1925. 234 с.
61. Оглоблин, Олександр. Гетьман Іван Мазепа та його доба. Нью-Йорк; Париж; Торонто: Вид. Орг. Оборони Чотирьох Свобід України, Ліґи Визволення України. 1960. 406 c.
62. Панашенко В. В. Полкове управління в Україні (середина ХVII – ХVIII ст.). Київ.: Інститут історії України, 1997. 74 с.
63. Пиріг П. В. Нариси соціально-економічної історії Чернігівщини в другій половині ХVII ст. Київ: Стилос. 1998.184 c.
64. Пиріг П. Соціально-економічний розвиток Стародуба в другій половині ХVІІ століття // Сiверянський лiтопис. 2011. № 6. С. 33-43.С.34
65. Романовский В. А. Перепись населения Левобережной Украины 1666 г., её организация и критическая оценка. Ставрополь, 1967. 125 с.
66. Романовский В.А. Развитие городов Левобережной Украины после воссоединения с Россией (во второй половине ХVII века) // Воссоединение Украины с Россией. Сборник статей. Москва: Изд-во АН СССР, 1954. С. 124-146.
67. Слабченко М. Организация хозяйства Украины от Хмельнищины до мировой войны. Часть 1. Хозяйство Гетманщины в XVII–XVIII ст. Т. 1. Землевладение и формы сельского хозяйства Гетманщины в ХVІІ –ХVIII ст. Одесса: ГИУ, 1922. XIII+222+2 с.
68. Слабченко М. Организация хозяйства Украины от Хмельнищины до мировой войны. Часть 1. Хозяйство Гетманщины в XVII–XVIII ст. Т. 2. Судьба фабрики и промышленности в Гетманщине в ХVІІ–ХVІІІ ст. Одесса: ГИУ, 1922. VII+1+2018 с.
69. Слабченко М. Организация хозяйства Украины от Хмельнищины до мировой войны. Часть 1. Хозяйство Гетманщины ХVІІ–ХVІІІ ст. Т. 3. Очерки торговли и торгового капитализма Гетманщины в XVII–XVIII ст. Одесса: ГИУ, 1923. 192 с.
70. Слабченко М. Организация хозяйства Украины от Хмельнищины до мировой войны. Часть 1. Хозяйство Гетманщины в XVII –XVIII ст. Т. 4. Состав и управление государственным хозяйством Гетманщины ХVІІ–ХVІІІ вв. Николаев: ГИУ, 1925. 325+VII с.
71. Слюсарский А. Г. Социально-экономическое развитие Слобожанщины XVII-XVIII вв. Харьков: Харьковское книжное изд-во, 1964. 459 с.
72. Смолій В. А., Степанков В. С. Українська національна революція (1648-1676 рр.) // Україна крізь віки. У 15-ти тт. Т. 7. Київ: Альтернативи, 1999. 352 с.
73. Стрішенець О. М. Товарне виробництво і торгівля в Україні (друга половина ХVІІ – кінець ХVІІІ ст. ).Чернівці. Місто. 2009. 304 с.
74. Тищенко М.Ф. Боротьба київських козаків з магістратом за право шинкувати горілкою // Праці Комісії для виучування історії західньо-руського та вкраїнського права. Київ: Друк. Укр. акад. наук, 1926. ХIV, 304, [2] с. (Збірник Соціяльно-Економічного Відділу ; № 6). С.199-217
75. Тищенко М.Ф. Гуральне право та право шинкувати горілкою в Лівобережній Україні до кінця XVIII в. // Праці Комісії для виучування історії західно-руського та вкраїнського права. Київ. Укр. Акад. Наук. Вип. 3. 1927. С. 157.
76.Український Гетьманат: нариси історії національного державотворення XVII-XVIII ст. У 2 кн. / Ред. кол. В.А. Смолій (гол.ред.). Кн. 1. Інститут історії України НАН України. Київ: Інститут історії України. 2018. 610 с.
77. Федоренко П.К. Рудни Левобережной Украины XVII–XVIII вв. Москва: АН СССР, 1960. 264 с.
78. Харитонова О. В. До питання розвитку національної економіки ХVІІ–XVIII століть. Торгівля скляною продукцією // Науковий вісник Національного музею історії України. Збірник наукових праць. Випуск 4. Київ. 2019. С.305-307.
79. Чухліб Т. “Руїна” Гетьманщини чи боротьба за утвердження Української козацької держави? (Спроба започаткувати наукову дискусію щодо одного історичного терміну) // Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст.). 2004. Вип. 4. С. 473-506.
80. Шафонский А. Черниговского наместничества топографическое описание с кратким географическим и историческим описанием Малой России. Киев, 1851. 724 с.
81. Швидько Г. К. Компут і ревізія Миргородського полку 1723 р. / Національний гірничий університет; Інститут гуманітарних проблем; Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України. Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 2004. 335 с.
82. Швыдько А.К. Значение воссоединения Украины с Россией для економического розвития городов Левобережной Украины: Учебное пособие. Днепропетровск: ДГУ. 1985.С.49
83. Швидько А. К. Социальные отношение и классовая борьба в городах Левобережной Украины во второй половине XVΙΙ – середине XVΙΙΙ в. Учеб. пособие. Днепропетровск: ДГУ, 1984. 92 с.
84. Швыдько А. К. Социально-экономическое развитие городов Украины в XVI-XVIII вв. : Учеб. пособие. Днепропетровск : ДГУ. 1979. 99 с.
85. Швидько Г. К. Переписні книги 1666 року як джерело до історії Української козацької держави періоду її формування // Січеславський альманах: зб. наук. пр. з історії укр. козацтва. Держ. вищий навч. заклад "Національний гірничий ун-т", НАН України, Ін-т історії України, Дніпропетровське регіональне від. н.-д. ін-т козацтва. Дніпропетровськ : НГУ. 2014. Вип. 7. С. 5 – 12.
86. Швидько Г.К. Терміни “місто” та “містечко” на Україні в економіко-статистичних джерелах другої половини XVII ст. // Дослідження історії малих та середніх міст України в контексті дальшого розвитку історичного краєзнавства. Чернігів, 1990. С. 41-45.
87. Шерстюк В. Характеристика способів видобування селітри на теренах України у ХVІІ–ХІХ ст. // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. 2013. Вип. 22, ч. 1. С. 49-57.
88. Шерстюк. В.В. Хронологія та етапи розвитку селітроваріння на Лівобережному Подніпров’ї // Сіверщина в історії України. 2013. Вип. 6. С. 204-208.
89. Щербина С. Джерела з історії ремісничих цехів на території Північного Лівобережжя у ХVІІ – ХVІІІ ст. // Сiверянський лiтопис. 2015. № 1. С. 39-48.
90. Щербина С. Кравецькі та ткацькі цехи на території Північного Лівобережжя у ХVІІ — на початку ХVІІІ ст. // Література та культура Полісся. Вип. 70 : Історико-культурні процеси Лівобережної України в загальноукраїнському контексті / відп. ред. і упоряд. Г. В. Самойленко. – Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2012. С. 46 – 56.
91. Щербина С.В. Універсали гетьманів та полковників як джерело з історії ремісничих цехів Північного Лівобережжя другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст. // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. Кив, Глухів, 2012. Вип. 5. С. 162-165.