Психологічні особливості девіантної поведінки у підлітковому віці
Автор(ка)
Волокітіна Ірина Віталіївна
Ступінь
Магістр
Група
053
Спеціальність
053 Практична психологія
Кафедра
Кафедра практичної психології
Анотація
Актуальність дослідження: Тема роботи «Психологічні особливості девіантної
поведінки в підлітковому віці» має важливе значення, оскільки розглядає складні аспекти
поведінки підлітків, що відхиляються від суспільних норм і очікувань. Це дослідження є
актуальним з багатьох причин, насамперед тому, що підлітковий вік є критичним періодом
розвитку, який характеризується значними фізичними, емоційними та психологічними
змінами. Розуміння психологічної основи девіантної поведінки на цьому етапі має важливе
значення для розробки ефективних програм і систем підтримки, які допоможуть вчасно
попередити прояви цього явища та вчасно допомогти підлітку і його батькам.
Девіантна поведінка підлітків може охоплювати широкий спектр дій, від незначного
порушення правил до більш серйозних форм правопорушень та асоціальної поведінки. Така
поведінка може мати глибокі наслідки для соціальної інтеграції людини, академічної
успішності та загального добробуту. Крім того, вони можуть призвести до більш серйозних
наслідків у дорослому віці, включаючи кримінальну схильність, зловживання
психоактивними речовинами та проблеми з психічним здоров’ям. Тому виявлення
психологічних особливостей, які сприяють виникненню та прогресуванню девіантної
поведінки у неповнолітніх, має першорядне значення для пом’якшення цих ризиків.
Для українського суспільства розуміння психологічних особливостей девіантної
поведінки в підлітковому віці є особливо актуальним у контексті суспільно-політичних
викликів країни. Стрес і травма, пов’язані з війною, економічною нестабільністю та втратою
дому, можуть суттєво вплинути на психологічне благополуччя та поведінку підлітків.
Звернення до психологічних потреб цієї вразливої групи населення має вирішальне значення
для розвитку стійкості та запобігання ескалації девіантної поведінки, яка може ще більше
погіршити соціальну стабільність.
Крім того, інвестування в заходи, спрямовані на усунення психологічних причин
девіантної поведінки, може сприяти розвитку більш здорового та продуктивнішого
майбутнього покоління. Ставлячи пріоритетом психічне здоров’я та благополуччя підлітків,
українське суспільство може закласти основу для тривалого миру та процвітання.
Проблема девіантної поведінки підлітків стала предметом досліджень багатьох
вітчизняних та закордонних науковців. Сама проблема девіантної поведінки розглядається в
межах багатьох наук: соціології, психіатрії, психології, педагогіки, філософії, кожна з яких
має визначені методологічні підходи до її вивчення, власну термінологію, розуміння
механізмів її виникнення. Таким чином, термін “девіантна поведінка” включає в себе
різноманітні види порушень поведінки як у психічно здорових, так і у людей з психічними
розладами, але водночас його поняття може звузитись до аналізу соціально-психологічних та
характерологічних поведінкових розладів лише серед психічно здорових осіб. Огляд
літературних джерел показав, що аналіз девіантної поведінки підлітків представлений у
роботах Е. Дюркгейма, Р. Мертона, Е. Сатарленда, А.І. Кравченко, В.В. Ковальова,
А.Ш. Коваль, С.І. Яковенко та ін.
У рамках структурно-функціонального аналізу Е. Дюркгейм розумів під девіантною
поведінкою таку поведінку, яка не співпадає з загальноприйнятними в суспільстві цінностями та нормами. Р. Мертон розглядає різні прояви девіантності як закономірне
породження соціальних умов, як “Результат нормальної реакції нормальних людей на
ненормальні умови”: "Порушення соціальних приписів являє собою "нормальну"(очікувану)
реакцію"
Підсумовуючи, дослідження психологічних особливостей девіантної поведінки в
підлітковому віці має першочергове значення для розуміння та вирішення проблем, з якими
стикаються неповнолітні. Для українського суспільства таке розуміння є критично важливим
кроком до формування стійкої, згуртованої спільноти, здатної подолати виклики, з якими
вона стикається.
Мета дослідження: теоретично та емпірично дослідити соціально- психологічні
особливості підлітків схильних до девіантної поведінки.
Відповідно до мети визначено завдання:
1. Розглянути поняття девіантної поведінки підлітків на основі аналізу
літературних джерел.
2. Емпірично дослідити соціально-психологічні аспекти девіантної поведінки
підлітків.
3. Надати методичні рекомендації щодо корекції проявів девіантної поведінки
підлітків.
Шляхами реалізації мети та завдань дослідження є: узагальнення теоретичних
даних, аналіз наукових, соціологічних, психологічних, соціально-педагогічних джерел;
системно-структурний аналіз літературних джерел та нормативних документів; емпіричні:
спостереження, опитування, анкетування; методи “Незакінченних речень”, методики БассаДарки, Шуберта та “Кінетичного малюнку сім’ї” для отримання повного соціальнопсихологічного портрету підлітка схильного до девіантної поведінки.
Ключові слова: девіантна поведінка, підлітковий вік, психологічні особливості,
превентивні програми, соціальна інтеграція
поведінки в підлітковому віці» має важливе значення, оскільки розглядає складні аспекти
поведінки підлітків, що відхиляються від суспільних норм і очікувань. Це дослідження є
актуальним з багатьох причин, насамперед тому, що підлітковий вік є критичним періодом
розвитку, який характеризується значними фізичними, емоційними та психологічними
змінами. Розуміння психологічної основи девіантної поведінки на цьому етапі має важливе
значення для розробки ефективних програм і систем підтримки, які допоможуть вчасно
попередити прояви цього явища та вчасно допомогти підлітку і його батькам.
Девіантна поведінка підлітків може охоплювати широкий спектр дій, від незначного
порушення правил до більш серйозних форм правопорушень та асоціальної поведінки. Така
поведінка може мати глибокі наслідки для соціальної інтеграції людини, академічної
успішності та загального добробуту. Крім того, вони можуть призвести до більш серйозних
наслідків у дорослому віці, включаючи кримінальну схильність, зловживання
психоактивними речовинами та проблеми з психічним здоров’ям. Тому виявлення
психологічних особливостей, які сприяють виникненню та прогресуванню девіантної
поведінки у неповнолітніх, має першорядне значення для пом’якшення цих ризиків.
Для українського суспільства розуміння психологічних особливостей девіантної
поведінки в підлітковому віці є особливо актуальним у контексті суспільно-політичних
викликів країни. Стрес і травма, пов’язані з війною, економічною нестабільністю та втратою
дому, можуть суттєво вплинути на психологічне благополуччя та поведінку підлітків.
Звернення до психологічних потреб цієї вразливої групи населення має вирішальне значення
для розвитку стійкості та запобігання ескалації девіантної поведінки, яка може ще більше
погіршити соціальну стабільність.
Крім того, інвестування в заходи, спрямовані на усунення психологічних причин
девіантної поведінки, може сприяти розвитку більш здорового та продуктивнішого
майбутнього покоління. Ставлячи пріоритетом психічне здоров’я та благополуччя підлітків,
українське суспільство може закласти основу для тривалого миру та процвітання.
Проблема девіантної поведінки підлітків стала предметом досліджень багатьох
вітчизняних та закордонних науковців. Сама проблема девіантної поведінки розглядається в
межах багатьох наук: соціології, психіатрії, психології, педагогіки, філософії, кожна з яких
має визначені методологічні підходи до її вивчення, власну термінологію, розуміння
механізмів її виникнення. Таким чином, термін “девіантна поведінка” включає в себе
різноманітні види порушень поведінки як у психічно здорових, так і у людей з психічними
розладами, але водночас його поняття може звузитись до аналізу соціально-психологічних та
характерологічних поведінкових розладів лише серед психічно здорових осіб. Огляд
літературних джерел показав, що аналіз девіантної поведінки підлітків представлений у
роботах Е. Дюркгейма, Р. Мертона, Е. Сатарленда, А.І. Кравченко, В.В. Ковальова,
А.Ш. Коваль, С.І. Яковенко та ін.
У рамках структурно-функціонального аналізу Е. Дюркгейм розумів під девіантною
поведінкою таку поведінку, яка не співпадає з загальноприйнятними в суспільстві цінностями та нормами. Р. Мертон розглядає різні прояви девіантності як закономірне
породження соціальних умов, як “Результат нормальної реакції нормальних людей на
ненормальні умови”: "Порушення соціальних приписів являє собою "нормальну"(очікувану)
реакцію"
Підсумовуючи, дослідження психологічних особливостей девіантної поведінки в
підлітковому віці має першочергове значення для розуміння та вирішення проблем, з якими
стикаються неповнолітні. Для українського суспільства таке розуміння є критично важливим
кроком до формування стійкої, згуртованої спільноти, здатної подолати виклики, з якими
вона стикається.
Мета дослідження: теоретично та емпірично дослідити соціально- психологічні
особливості підлітків схильних до девіантної поведінки.
Відповідно до мети визначено завдання:
1. Розглянути поняття девіантної поведінки підлітків на основі аналізу
літературних джерел.
2. Емпірично дослідити соціально-психологічні аспекти девіантної поведінки
підлітків.
3. Надати методичні рекомендації щодо корекції проявів девіантної поведінки
підлітків.
Шляхами реалізації мети та завдань дослідження є: узагальнення теоретичних
даних, аналіз наукових, соціологічних, психологічних, соціально-педагогічних джерел;
системно-структурний аналіз літературних джерел та нормативних документів; емпіричні:
спостереження, опитування, анкетування; методи “Незакінченних речень”, методики БассаДарки, Шуберта та “Кінетичного малюнку сім’ї” для отримання повного соціальнопсихологічного портрету підлітка схильного до девіантної поведінки.
Ключові слова: девіантна поведінка, підлітковий вік, психологічні особливості,
превентивні програми, соціальна інтеграція
Зміст
Вступ ......................................................................................................................... 3
Розділ 1. Теоретичний аналіз особливостей девіантної поведінки в
підлітковому віці .............................................................................................................7
1.1. Поняття і сутність девіантної поведінки та її види.................................7
1.2. Причини та особливості девіантної поведінки у підлітків...................12
1.3. Наслідки девіантної поведінки у підлітковому віці для майбутнього
особистості та соціуму............................................................................................18
Висновки до 1 розділу ..........................................................................................29
Розділ 2. Емпіричне дослідження психологічних особливостей осіб,
схильних до девіантної поведінки...............................................................................32
2.1. Організація та методичний інструментарій дослідження....................32
2.2. Аналіз результатів емпіричного дослідження психологічних
особливостей осіб, схильних до девіантної
поведінки..........................................................................................................37
Висновки до 2 розділу....................................................................................47
Розділ 3. Методичні рекомендації щодо корекції девіантної поведінки в
підлітковому віці............................................................................................................49
3.1. Рекомендації щодо корекції девіантної поведінки у підлітків............49
3.2. Структура і зміст тренінгової програми................................................58
Висновки до 3 розділу....................................................................................64
Висновки..................................................................................................................66
Список використаних джерел..............................................................................72
Додатки.....................................................................................................................75
Розділ 1. Теоретичний аналіз особливостей девіантної поведінки в
підлітковому віці .............................................................................................................7
1.1. Поняття і сутність девіантної поведінки та її види.................................7
1.2. Причини та особливості девіантної поведінки у підлітків...................12
1.3. Наслідки девіантної поведінки у підлітковому віці для майбутнього
особистості та соціуму............................................................................................18
Висновки до 1 розділу ..........................................................................................29
Розділ 2. Емпіричне дослідження психологічних особливостей осіб,
схильних до девіантної поведінки...............................................................................32
2.1. Організація та методичний інструментарій дослідження....................32
2.2. Аналіз результатів емпіричного дослідження психологічних
особливостей осіб, схильних до девіантної
поведінки..........................................................................................................37
Висновки до 2 розділу....................................................................................47
Розділ 3. Методичні рекомендації щодо корекції девіантної поведінки в
підлітковому віці............................................................................................................49
3.1. Рекомендації щодо корекції девіантної поведінки у підлітків............49
3.2. Структура і зміст тренінгової програми................................................58
Висновки до 3 розділу....................................................................................64
Висновки..................................................................................................................66
Список використаних джерел..............................................................................72
Додатки.....................................................................................................................75
Покликання
1. Anderman, E. M. (2002). School effects on psychological outcomes during
adolescence. Journal of Educational Psychology, 94, 795-809.
2. Arnett, J. (1992). Reckless behavior in adolescence: A developmental perspective.
Developmental Review, 12, 339-373.
3. Chercourt, M. (2014). Encyclopedia of Social Deviance. Reference & User Services
Quarterly, 54 (2), 83.
4. Coker, J. K., & Borders, L. D. (2001). An analysis of environmental and social factors
affecting adolescent problem drinking. Journal of Counseling & Development, 79,
200-208.
5. Durkheim, E. (1892). The division of labor in society, 462.
6. Elkind, D. (1985). Cognitive development and adolescent disabilities. Journal of
Adolescent Health Care, 6(2),84-89.
7. Libbey, H. P. (2004). Measuring student relationships to school: Attachment,
bonding, connectedness, and engagement. Journal of School Health, 74(7),274-283.
8. Merton R. K (1967). Social Theory and Social Structure. Revised and enlarged ed.
Glencoe. 185-213.
9. Афанасьєва, В. В. (2008). Вплив сім'ї та школи на девіантну поведінку підлітка
// Соціальна педагогіка: теорія та практика. – № 4. – С. 43–50.
10. Балтарович, М. (2009). Особливості девіантної поведінки у підлітковому віці //
Студентський науковий вісник Тернопільського національного педагогічного
університету імені Володимира Гнатюка. – Тернопіль : ТНПУ, – Вип. 21. – С.
106–108.
11. Болтівець, С. І. (2009). Домашнє насилля як підгрунтя девіантної поведінки
підлітків // Практична психологія та соціальна робота. – № 10. – С. 38–39.
12. Бондарчук О. І. (2006). Психологія девіантної поведінки: Курс лекцій. - К.:
МАУП, - 88 с.
13. Вітюк, В. В. (2008). Психолого-педагогічні особливості профілактики
девіантної поведінки у молодіжному середовищі // Проблеми освіти : науковий
збірник / [редкол.: І. О. Вакарчук, В. Д. Шинкарук, К. М. Левківський та ін.]. –
К. : ІІТЗО МОН України, – Вип. 56. – С. 30–34.
2
14. Дмітрієва, О. А. (2009). Гіперактивність й агресивність як форми девіантного
поводження : комплексний підхід до розв'язання проблеми // Шкільному
психологу. Усе для роботи. – № 2. – С. 7–15.
15. Досін, А. (2008). До питання становлення і функціонування британської
системи профілактики девіантної поведінки неповнолітніх // Науковий вісник
Ужгородського національного університету. Сер. Педагогіка. Соціальна робота /
редкол.: І. В. Козубовська, О. П. Бартош, В. В. Туряниця та ін. – Ужгород :
УНУ, – Вип. 15. – С. 56–58.
16. Зобенько, Н. (2012). Деякі дослідження проблеми девіантної поведінки
неповнолітніх // Рідна школа. – № 3. – С. 36–40.
17. Іванов В. Н. (1995). Девіантна поведінка: причини і масштаби // Соціально-
політичний журнал. № 2. С. 47-57
18. Ківенко Н. В.(2002). Девіантна поведінка: сучасна парадигма : монографія –
Ірпінь : Академія державної податкової служби України, – 134 с
19. Коношенко, Н. А. (2011). Аналіз проблеми виникнення девіантної поведінки в
психолого-педагогічній літературі // Соціальна педагогіка: теорія та практика. –
№ 1. – С. 39–44.
20. Личко А.Є. (1999). Психопатії та акцентації характеру в підлітків. - М.:
„ЭКСМО-Пресс”, – 416 с.
21. Максимова Н. Ю. (2011). Психологія девіантної поведінки : навч. посібник рек.
МОН. Київ :Либідь, .520 с.
22. Мертон Р. К. (1992). Соціальна структура і аномія // Соціологічні дослідження.
№2. С. 118.
23. Нечипоренко, О. (2008). Робота з підлітками девіантної поведінки : тренінг
психологічної компетентності вчителів // Психолог. Шкільний світ. – № 38/39.
– С. 22–30.
24. Христук О. Л.. (2014). Психологія девіантної поведінки: навчально-методичний
посібник / – Львів: ЛьвДУВС, – 192 с
25. Орел, Г. О. (2009). Система роботи з профілактики девіантної поведінки серед
підлітків // Психологічна газета. – № 12. – С. 24–32.
2
26. Паламарчук, Н. (2009). Девіантність особистості як суспільний феномен //
Магістр. – Тернопіль : ТНПУ, – Вип. 6. – С. 58–60.
27. Парфанович, І. (2010). Психологічні передумови девіантної поведінки дівчат //
Психологія і суспільство. – № 2. – С. 178–185.
28. Синьов, В. (2009). Встановлення психологічного контакту у вихованні
неповнолітніх з девіантною поведінкою // Рідна школа. – № 5/6. – С. 40–43.
29. Ткачук, А. (2010). Агресія як форма прояву девіантної поведінки // Психолог.
Шкільний світ. – № 16. – С. 17–18.
30. Чемодурова, Ю. ( 2010). Профілактика і корекція девіантної поведінки підлітків
// Психолог. Шкільний світ. – № 38. – С. 14–21.
31. Чорної, В. (2011). Акцентуації характеру як чинник девіантної поведінки у
підлітків // Магістр. – Тернопіль : ТНПУ, – Вип. 14. – С. 134–137.
32. Шейко, Л. О. (2012). Профілактика девіантної поведінки у підлітковому віці //
Шкільному психологу. Усе для роботи. – № 1. – С. 18-1–18-12.
33. Бичова, О. (2022). ДЕВІАНТНА ПОВЕДІНКА, ЯК ЗАСІБ
САМОСТВЕРДЖЕННЯ ТА ПРОЯВ НЕЗАЛЕЖНОСТІ ПІДЛІТКА. InterConf,
96. Режим доступу: https://ojs.ukrlogos.in.ua/index.php/interconf/a...
34. Ком’яга А. В., Головко В. М. (2022). Проблема поведінкової девіації молоді та
профілактика девіантної поведінки неповнолітніх // Південноукраїнський
правничий часопис. – №2. - 118-122. https://doi.org/10.32850/sulj.2022.4.2.18
35. Каськов, І. (2023). ПСИХОПРОФІЛАКТИКА ДЕВІАНТНОЇ ТА
ДЕЛІНКВЕНТНОЇ ПОВЕДІНКИ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ ПОЛІТИКО-
СОЦІАЛЬНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ. Вісник Національного університету
оборони України, 75(5), 37–43. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2023-75-5-37-
43
36. Вінс В.А., Тороп О.С. (2023). ВПЛИВ СІМ’Ї НА ФОРМУВАННЯ ДЕВІАНТНОЇ
ПОВЕДІНКИ В ПІДЛІТКІВ // Вікова та педагогічна психологія. – №54. - 69-71.
https://doi.org/10.32782/2663-5208.%202023.54.12
adolescence. Journal of Educational Psychology, 94, 795-809.
2. Arnett, J. (1992). Reckless behavior in adolescence: A developmental perspective.
Developmental Review, 12, 339-373.
3. Chercourt, M. (2014). Encyclopedia of Social Deviance. Reference & User Services
Quarterly, 54 (2), 83.
4. Coker, J. K., & Borders, L. D. (2001). An analysis of environmental and social factors
affecting adolescent problem drinking. Journal of Counseling & Development, 79,
200-208.
5. Durkheim, E. (1892). The division of labor in society, 462.
6. Elkind, D. (1985). Cognitive development and adolescent disabilities. Journal of
Adolescent Health Care, 6(2),84-89.
7. Libbey, H. P. (2004). Measuring student relationships to school: Attachment,
bonding, connectedness, and engagement. Journal of School Health, 74(7),274-283.
8. Merton R. K (1967). Social Theory and Social Structure. Revised and enlarged ed.
Glencoe. 185-213.
9. Афанасьєва, В. В. (2008). Вплив сім'ї та школи на девіантну поведінку підлітка
// Соціальна педагогіка: теорія та практика. – № 4. – С. 43–50.
10. Балтарович, М. (2009). Особливості девіантної поведінки у підлітковому віці //
Студентський науковий вісник Тернопільського національного педагогічного
університету імені Володимира Гнатюка. – Тернопіль : ТНПУ, – Вип. 21. – С.
106–108.
11. Болтівець, С. І. (2009). Домашнє насилля як підгрунтя девіантної поведінки
підлітків // Практична психологія та соціальна робота. – № 10. – С. 38–39.
12. Бондарчук О. І. (2006). Психологія девіантної поведінки: Курс лекцій. - К.:
МАУП, - 88 с.
13. Вітюк, В. В. (2008). Психолого-педагогічні особливості профілактики
девіантної поведінки у молодіжному середовищі // Проблеми освіти : науковий
збірник / [редкол.: І. О. Вакарчук, В. Д. Шинкарук, К. М. Левківський та ін.]. –
К. : ІІТЗО МОН України, – Вип. 56. – С. 30–34.
2
14. Дмітрієва, О. А. (2009). Гіперактивність й агресивність як форми девіантного
поводження : комплексний підхід до розв'язання проблеми // Шкільному
психологу. Усе для роботи. – № 2. – С. 7–15.
15. Досін, А. (2008). До питання становлення і функціонування британської
системи профілактики девіантної поведінки неповнолітніх // Науковий вісник
Ужгородського національного університету. Сер. Педагогіка. Соціальна робота /
редкол.: І. В. Козубовська, О. П. Бартош, В. В. Туряниця та ін. – Ужгород :
УНУ, – Вип. 15. – С. 56–58.
16. Зобенько, Н. (2012). Деякі дослідження проблеми девіантної поведінки
неповнолітніх // Рідна школа. – № 3. – С. 36–40.
17. Іванов В. Н. (1995). Девіантна поведінка: причини і масштаби // Соціально-
політичний журнал. № 2. С. 47-57
18. Ківенко Н. В.(2002). Девіантна поведінка: сучасна парадигма : монографія –
Ірпінь : Академія державної податкової служби України, – 134 с
19. Коношенко, Н. А. (2011). Аналіз проблеми виникнення девіантної поведінки в
психолого-педагогічній літературі // Соціальна педагогіка: теорія та практика. –
№ 1. – С. 39–44.
20. Личко А.Є. (1999). Психопатії та акцентації характеру в підлітків. - М.:
„ЭКСМО-Пресс”, – 416 с.
21. Максимова Н. Ю. (2011). Психологія девіантної поведінки : навч. посібник рек.
МОН. Київ :Либідь, .520 с.
22. Мертон Р. К. (1992). Соціальна структура і аномія // Соціологічні дослідження.
№2. С. 118.
23. Нечипоренко, О. (2008). Робота з підлітками девіантної поведінки : тренінг
психологічної компетентності вчителів // Психолог. Шкільний світ. – № 38/39.
– С. 22–30.
24. Христук О. Л.. (2014). Психологія девіантної поведінки: навчально-методичний
посібник / – Львів: ЛьвДУВС, – 192 с
25. Орел, Г. О. (2009). Система роботи з профілактики девіантної поведінки серед
підлітків // Психологічна газета. – № 12. – С. 24–32.
2
26. Паламарчук, Н. (2009). Девіантність особистості як суспільний феномен //
Магістр. – Тернопіль : ТНПУ, – Вип. 6. – С. 58–60.
27. Парфанович, І. (2010). Психологічні передумови девіантної поведінки дівчат //
Психологія і суспільство. – № 2. – С. 178–185.
28. Синьов, В. (2009). Встановлення психологічного контакту у вихованні
неповнолітніх з девіантною поведінкою // Рідна школа. – № 5/6. – С. 40–43.
29. Ткачук, А. (2010). Агресія як форма прояву девіантної поведінки // Психолог.
Шкільний світ. – № 16. – С. 17–18.
30. Чемодурова, Ю. ( 2010). Профілактика і корекція девіантної поведінки підлітків
// Психолог. Шкільний світ. – № 38. – С. 14–21.
31. Чорної, В. (2011). Акцентуації характеру як чинник девіантної поведінки у
підлітків // Магістр. – Тернопіль : ТНПУ, – Вип. 14. – С. 134–137.
32. Шейко, Л. О. (2012). Профілактика девіантної поведінки у підлітковому віці //
Шкільному психологу. Усе для роботи. – № 1. – С. 18-1–18-12.
33. Бичова, О. (2022). ДЕВІАНТНА ПОВЕДІНКА, ЯК ЗАСІБ
САМОСТВЕРДЖЕННЯ ТА ПРОЯВ НЕЗАЛЕЖНОСТІ ПІДЛІТКА. InterConf,
96. Режим доступу: https://ojs.ukrlogos.in.ua/index.php/interconf/a...
34. Ком’яга А. В., Головко В. М. (2022). Проблема поведінкової девіації молоді та
профілактика девіантної поведінки неповнолітніх // Південноукраїнський
правничий часопис. – №2. - 118-122. https://doi.org/10.32850/sulj.2022.4.2.18
35. Каськов, І. (2023). ПСИХОПРОФІЛАКТИКА ДЕВІАНТНОЇ ТА
ДЕЛІНКВЕНТНОЇ ПОВЕДІНКИ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ ПОЛІТИКО-
СОЦІАЛЬНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ. Вісник Національного університету
оборони України, 75(5), 37–43. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2023-75-5-37-
43
36. Вінс В.А., Тороп О.С. (2023). ВПЛИВ СІМ’Ї НА ФОРМУВАННЯ ДЕВІАНТНОЇ
ПОВЕДІНКИ В ПІДЛІТКІВ // Вікова та педагогічна психологія. – №54. - 69-71.
https://doi.org/10.32782/2663-5208.%202023.54.12