ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ НАВИЧКИ ЧИТАННЯ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ МОВЛЕННЄВИМИ ТРУДНОЩАМИ ЗАСОБАМИ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Кононов Ярослав Вікторович

Бакалавр

ЛОГм-1-23-1.4д

016 Логопедія

Кафедра спеціальної та інклюзивної освіти

Актуальність дослідження. Формування навички читання – одне з ключових завдань початкової освіти. Це основа для подальшого навчання та розвитку дитини. Своєчасне та правильне формування навички читання визначає успішність навчання в цілому, а також соціальну адаптацію дитини. Адже читання є засобом ознайомлення учнів із сукупністю людських знань, формування уявлень про основні етапи життя людини. У процесі читання учні отримують знання, які стануть у пригоді їм у розв’язанні загальнолюдських проблем (самовизначення, визначення цілей і завдань у житті тощо).
Низка науковців (Г. Грибань, Е. Данілавічютє, В. Ільяна, З. Мартинюк, Ю. Рібцун, Л. Трофименко) наголошують на тому, що при типовому розвитку формування навички читання у дітей проходить у три етапи: аналітичний, синтетичний, автоматизація. Кожен із них виділяється своїми складовими, які забезпечують цей процес. Перший етап, можна охарактеризувати як оволодіння буквеним позначенням та базовими фонематичними уявленнями. На другому етапі відбувається – формування сприймання, де слова починають ставати частиною цілісної системи. Третій етап – це інтегроване читання, де слова та всі звуки синтезуються у системи фраз. Саме після завершення і проходження всіх трьох етапів, навички читання можна вважати цілісно сформованими. Згідно орієнтовних вимог до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів Нової Української Школи (далі – НУШ), всі вищезазначені етапи з формування навичок читання, мають бути сформованими до кінця 4 класу. Дитина має читати правильно, плавно, застосовуючи групи слів і слова, дотримуючись правил вимови. Також не менш важливим є розуміння прочитаного, фактичного змісту та основного сенсу текстів, з можливістю їх переказувати та встановлювати смислові, причиново-наслідкові зв’язки.
Враховуючи важливість цієї навички для розвитку дитини, її ефективне та правильне формування, стало предметом досліджень багатьох науковців (О. Безручко, О. Вашуленко, Н. Заєркова, В. Мартиненко, Г. Шелюк) і лишається актуальним по цей час. Зокрема, В. Мартиненко розглядає технічні та смислові аспекти навички, особливості перебігу пізнавальних процесів у дітей з труднощами навчання читання, сучасні тенденції розвитку читацької діяльності школярів, типологічні групи учнів з різним рівнем сформованості навички читання. Дослідниця пропонує систему завдань для різних груп школярів, з акцентом на вправах і завданнях з усунення труднощів читання. В свою чергу О. Вашуленко, розкриває можливості вдосконалення процесу оволодіння навичками читання, шляхом диференційованого підходу, що дозволяє створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень матиме рівні можливості для успішного формування й удосконалення навички читання.
Для дітей з мовленнєвими труднощами формування навички читання є особливо складним. Це пов’язано з тим, що мовленнєві труднощі можуть зумовлюватись, такими факторами як: труднощі фонематичного слуху, лексико-граматичної складової мовлення, просторового орієнтування, зорового гнозису, зорово-моторної координації, сукцесивних операцій, слухо-мовленнєвої пам’яті, уваги, контролю та інших когнітивних функцій, що беззаперечно перешкоджає оволодінню читанням, адже все це лежить в його основі.
У своїх дослідженнях науковці (Н. Бабич, О. Івашко, В. Ільяна, О. Коваленко, Л. Любенко, А. Мартинюк) констатували, що у дітей молодшого шкільного віку із тяжкими порушеннями мовлення спостерігається низка труднощів із оволодінням цією навичкою, а саме: уповільнений темп читання, поскладове читання, велика кількість помилок, також було встановлено, що формування навички читання у цієї категорії дітей є складним і тривалим процесом, який вимагає індивідуального підходу та застосування комплексних методів і засобів. У своїх напрацюваннях ці науковці досліджували різні аспекти формування навички читання у дітей із мовленнєвими труднощами, зокрема: теоретичні основи формування навички читання; методи формування цієї навички; ефективність різних методів формування навички читання у дітей із мовленнєвими труднощами. В свою чергу, зарубіжні дослідники (D. Bishop, A. Dalgren, Br. Pennington, M. Smit) приділяли увагу до пошуку доказів збігу між трьома порушеннями розвитку, а саме порушеннями мовлення, розладом мови і труднощами читання, на трьох рівнях аналізу: діагностичному, когнітивному та етіологічному. Також ними першими було підтверджено гіпотезу щодо взаємозв’язку порушень мовлення та читання.
За такий тривалий і ретельний період досліджень сформувалася змістовна методична база, що здатна забезпечувати потреби дітей з мовленнєвими труднощами в оволодінні цим процесом. Зокрема, методика О. Савченко, яка базується на принципі мовленнєвої діяльності, де навчання читання відбувається поступово, від простих до складніших етапів. Або методика М. Вашуленко, де оволодіння читанням відбувається через ігрові та творчі завдання. І також десятки інших, не менш ефективних засобів навчання.
Цей і справді потужний методичний апарат вдало забезпечує освітні потреби і навчальні процеси. Втім у теперішніх реаліях воєнного стану, його ефективність може коливатись. Велика кількість дітей з мовленнєвими труднощами не може отримувати корекційно-розвиткові послуги у зв’язку із постійними внутрішніми переміщеннями у країні, виїздом за кордон, чи перебуванням у зоні окупації. А як стверджували такі науковці як Т. Гриценко та О. Мартинюк корекційна робота з дітьми з мовленнєвими труднощами повинна бути комплексною, поступовою, безперервною та спрямованою на розвиток всіх аспектів навички читання. А під впливом вище сказаних ускладнюючих факторів, більшість із цих важливих складових випадає із процесу.
Науковцями (Д. Войцехівська, Т. Хомик) було запропоновано схему корекційно-розвиткової роботи з використанням інформаційно-комунікаційних технологій в процесі формування навички читання у молодших школярів з порушеннями мовлення. В свою чергу, наше дослідження продовжує пошук ефективних засобів формування навичок читання у дітей означеної категорії. Одним із них є застосування цифрових технологій, а саме он-лайн ресурсів (сайтів) із відповідним методичним забезпеченням. Цей метод здатен надати цілу низку переваг. Завдяки пластичності цифрових технологій і варіативності у створені вправ та ігор, всі завдання, можуть бути адаптовані до індивідуальних потреб дитини, її рівня розвитку та темпів навчання. Наприклад, програми для оволодіння дітьми буквеними позначеннями, можуть пропонувати різні рівні складності, а також можливість повторювати пройдений матеріал. Також їм під силу зробити процес інтерактивними та захоплюючими, застосовуючи найрізноманітніші мультимедійні елементи, такі як аудіо, відео та навчальні ігри. І головна, вагома причина застосування – це доступність. Їх можна використовувати з будь-якого куточка світу і бути незалежним від наявності фахівців та методичного забезпечення.
Таким чином, актуальність дослідження, та застосування цифрових технологій, визначається як необхідністю підвищення рівня доступності корекційно-розвиткового процесу, так і науково підтвердженою ефективністю цього методу при формуванні навички читання у дітей з мовленнєвими труднощами.
Метою дослідження є – теоретично й емпірично дослідити особливості стану сформованості навички читання в учнів 4-го класу з мовленнєвими труднощами та розробити методичні рекомендації щодо їх формування.
Відповідно до мети, можна виділити наступні завдання:
1. Здійснити теоретичний аналіз наукової літератури з проблеми дослідження.
2. Визначити особливості стану сформованості навички читання в учнів 4-го класу з мовленнєвими труднощами.
3. Розробити методичні рекомендації щодо формування навички читання в учнів 4-го класу з мовленнєвими труднощами засобами цифрових технологій.
Шляхи реалізації мети та завдань дослідження: теоретичні – вивчення та узагальнення наукової та навчально-методичної літератури з метою аналізу проблеми формування навички читання у дітей молодшого шкільного віку з мовленнєвими труднощами; накопичення науково-теоретичного матеріалу щодо специфіки процесу оволодіння навичкою читання у дітей з порушеннями мовлення; емпіричні – констатувальне дослідження з метою визначення рівня сформованості навички читання у дітей молодшого шкільного віку, порівняння результатів для виявлення рівнів оволодіння цією навичкою; аналіз результатів для визначення особливостей у формуванні навички читання серед дітей з мовленнєвими труднощами; статистично-математичні – кількісна обробка та аналіз отриманих даних діагностики, інтерпретація результатів дослідження з метою формулювання висновків; розробка методичних рекомендацій для вдосконалення процесу навчання читанню дітей з мовленнєвими труднощами із застосуванням цифрових технологій.
Ключові слова: формування навички читання, діти молодшого шкільного віку мовленнєві труднощі, цифрові технології, методичні рекомендації.

ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………………
РОЗДІЛ 1. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ НАВИЧКИ ЧИТАННЯ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ З МОВЛЕННЄВИМИ ТРУДНОЩАМИ………………………………………………
1.1. Психофізіологічні механізми формування навички читання ……………………..
1.2. Особливості формування навички читання у дітей молодшого шкільного віку з мовленнєвими труднощами…………………………………………................................
1.3. Переваги застосування цифрових технологій в освіті…………………………….
Висновки до першого розділу……………………………………………………………..
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФОРМУВАННЯ НАВИЧКИ ЧИТАННЯ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ МОВЛЕННЄВИМИ ТРУДНОЩАМИ ………………………………………………...
2.1. Організація та методика проведення констатувального етапу дослідження…………………………………………………………………………………
2.2. Аналіз результатів дослідження та визначення труднощів у формуванні навички читання……………………………………………………………………………….
2.3. Методичні рекомендації щодо формування навички читання у дітей молодшого шкільного віку з мовленнєвими труднощами засобами цифрових технологій………
Висновки до другого розділу…………………………………………………………….
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………………
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………………
ДОДАТКИ…………………………………………………………………………………

1. Аркадьєва, О. О. (2013). Обґрунтування методики вивчення навички читання у молодших школярів із ДЦП. Освіта осіб з особливими потребами: шляхи розбудови, 4(2), 14-21.
2. Безручко, О. (2015). Діти і читання в новій реальності. Вісник Книжкової палати, (8), 44-47.
3. Данілавічютє, Е. А., Трофименко, Л. І., Ільяна, В. М., Рібцун, Ю. В., Мартинюк, З. С., & Грибань, Г. В. (2022). Психолінгвістичні дидактичні технології діагностики і подолання мовленнєвих порушень у молодших школярів з тяжкими порушеннями мовлення: навчально-методичний посібник.
4. Дичківська, І. М. (2004). Інноваційні педагогічні технології. Київ: Академвидав.
5. Закон України «Про освіту». (2020). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19
6. Гуревич, Р., Бойчук, В., Коношевський, Л., Коношевський, О., & Костенко, Н. (2023). Використання інноваційних технологій у навчальному процесі. Молодь і ринок, 5(213), 18-23.
7. Гусєва, С. В. (2015). Шляхи вдосконалення техніки читання учнів молодших класів. Таврійський вісник освіти, (2 (1)), 140-146.
8. Ільяна, В. (2022). Сучасні погляди на процес читання в структурі писемного мовлення.
9. Ільяна, В. М. (2010). Корекція дислексій в учнів молодших класів спеціальних шкіл для дітей з тяжкими порушеннями мовлення (Doctoral dissertation, Валентина Михайлівна Ільяна).
10. Коваленко, Н. П., Боброва, Н. О., Ганчо, О. В., & Зачепило, С. В. (2022). Диджиталізація освіти: ризики й переваги.
11. Коваленко, В. В., Мар'єнко, М. В., & Сухіх, А. С. (2021). Використання цифрових технологій у процесі змішаного навчання в закладах загальної середньої освіти: методичні рекомендації.
12. Коломоєць, Т. Г. (2023). Використання цифрових технологій у логопедичній роботі.
13. Коструба, Н. С. (2019). Основи психолінгвістики.
14. Кривонос, О. М., & Котенко, О. Д. (2023). Використання цифрових технологій в освітньому процесі. Наука і техніка сьогодні, 1(15), 161-176.
15. Мартиненко, В. О. (2020). Індивідуальний підхід до формування й розвитку навички читання молодших школярів.
16. Меліченко, В. М. (2005). До проблеми порушення процесу читання в учнів молодших класів шкіл для дітей з ТВМ. У Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі (Вип. 6, с. 382-384). Київ: Актуальна освіта.
17. Меліченко, В. М. (2006). Аналіз сформованості навички читання в учнів молодших класів спеціальної школи для дітей з ТПМ. Теорія і практика сучасної логопедії, (Вип. 3), 55-62.
18. Меліченко, В. М. (2006). Теоретичні засади вивчення порушень читання у молодших школярів з ТПМ. Дефектологія, (№ 4), 4-5.
19. Меліченко, В. М. (2007). До питання вивчення механізмів читання молодших школярів з тяжкими порушеннями мовлення. Теорія і практика сучасної логопедії, (Вип. 4), 88-91.
20. Мілевська, О. П. (2015). Проблеми функціонального забезпечення механізмів читання у молодших школярів з тяжкими порушеннями мовлення. Психологія і педагогіка на сучасному етапі розвитку наук: актуальні питання теорії і практики, 51.
21. Морська, Л. І. (2012). Особливості організації та проведення уроку іноземної мови з використанням інформаційних технологій. Наукові записки Національного університету Острозька академія. Серія: Філологічна, 25, 211-213.
22. Науменко, В. О. (2012). Психолого-педагогічні основи навчання читання у початковій школі.
23. Нестеренко, В. Ю., & Осьмірко, І. В. (2023). Особливості та переваги процесів цифровізації в освіті (Doctoral dissertation, Харківський національний автомобільно-дорожній університет).
24. Онопрієнко, О. В. (2016). Дидактико-методичні підходи до реалізації контролю й оцінювання навчальних досягнень учнів. Педагогічна освіта: теорія і практика: Збірник наукових праць/Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 150-157.
25. Попович, Н. Ф., & Гудачок, Г. Ю. (2017). Особливості формування в молодших школярів навичок виразного читання. Науковий вісник Мукачівського державного університету. Карпатська вежа, (№ 23 (18)), 87-95.
26. Попович, Н. Ф., & Лендел, Н. В. (2019). Особливості розвитку мовлення молодших школярів на уроках літературного читання.
27. Савченко, О. Я. (2007). Методика читання у початкових класах. Київ: Освіта.
28. Стандартизація навчально-методичного забезпечення навчання молодших школярів з тяжкими порушеннями мовлення: навчально-методичний посібник / Данілавічютє Е.А., Трофименко Л.І., Ільяна В.М., Рібцун Ю.В., Мартинюк З.С., Грибань Г.В. — Інститут спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України, 2022. — 657 с
29. Ткаль, С. М. (2021). Переваги використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі. У The 5th International scientific and practical conference “World science: problems, prospects and innovations” (с. 1099). Toronto, Canada: Perfect Publishing.
30. Товкач, І. (2020). Психолінгвістика розвитку читання дітей старшого дошкільного віку. Psycholinguistics in a Modern World, 15, 250-254.
31. Фамілярська, Л. Л. (2021). Інтеграція цифрових технологій в освітнє середовище закладу дошкільної освіти. Електронне наукове фахове видання Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету, 11, 174-183.
32. Формування здорового способу життя студентів як запорука суспільного та економічного розвитку держави / Г. А. Лобань, С. В. Зачепило, Н. П. Коваленко [та ін.] // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2015. - № 2 (50). - С. 30-32. http://elib.umsa.edu.ua/jspui/handle/umsa/1572
33. Цимбалару, А. Д., & Пархоменко, Н. Є. (2017). Орієнтовні вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4 класів: методичний коментар. Початкова школа, 12, 12-15.
34. Черненко, А. В. (2020). Цифрові технології у процесі навчання майбутніх учителів іноземних мов. EDUCATIONAL CHALLENGES, (61), 193-200.
35. Zahalnoievropeiski Rekomendatsii z movnoi osvity: vyvchennia, vykladannia, otsiniuvannia. (2003). Ed. Ukr. vyd. S. Yu. Nikolaieva. Kyiv: Lenvit.
36. Hurzhii, A. M., Kartashova, L. A., & Lapinskyi, V. V. (2013). Особливості навчального посібника з інформаційних технологій для майбутніх учителів гуманітарних предметів. Проблеми сучасного підручника, (13), 80-94.
37. Hurzhii, A. M., & Lapinskyi, V. V. (2014). Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. Електронні освітні ресурси – від теорії до практики, (38), 3-11.
38. Laurillard, D. (2008). Digital technologies and their role in achieving our ambitions for education. Institute of Education, University of London.
39. Merriam-Webster. (n.d.). Merriam-Webster.com dictionary. Retrieved [дата звернення], from https://www.merriam-webster.com/
40. Ng, W. (2015). New digital technology in education. Switzerland: Springer.
41. Oakhill, J. (2020). Four decades of research into children’s reading comprehension: A personal review. Discourse Processes, 57(5-6), 402-419.
42. Simos, P. G., Breier, J. I., Wheless, J. W., Maggio, W. W., Fletcher, J. M., Castillo, E. M., & Papanicolaou, A. C. (2000). Brain mechanisms for reading: The role of the superior temporal gyrus in word and pseudoword naming. Neuroreport, 11(11), 2443-2446.
43. Tong, X., & McBride, C. (2020). Neuroscience in reading and reading difficulties. У Educational neuroscience (с. 123-143). Routledge.
44. Turkeltaub, P. E., Gareau, L., Flowers, D. L., Zeffiro, T. A., & Eden, G. F. (2003). Development of neural mechanisms for reading. Nature neuroscience, 6(7), 767-773.
45. Turker, S., & Hartwigsen, G. (2021). Exploring the neurobiology of reading through non-invasive brain stimulation: A review. Cortex, 141, 497-521.
46. Vlasenko, O. V. (н.д.). Vykorystannia informatsiino-komunikatsiinykh tekhnolohii dlia kontroliu rivnia navchalnykh dosiahnen. Інформаційно-комунікаційні технології в освіті та наукових дослідженнях.