РОЗВИТОК КОМУНІКАТИВНИХ НАВИЧОК У ДІТЕЙ З АУТИЗМОМ ЗАСОБАМИ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ


Автор(ка)
Савенко Оксана Сергіївна

Ступінь
Магістр

Група
ВАм-12314д

Спеціальність
016 Логопедія

Кафедра
Кафедра психології особистості та соціальних практик


Анотація

Актуальність дослідження. Сучасний світ всебічно пронизаний глобальними комунікаційними зв’язками, що актуалізує проблематику успішного соціального входження кожної підростаючої дитини у необхідне сучасне оточення шляхом відповідної соціальної адаптації. При цьому важливим засобом здійснення комунікацій з оточуючими в соціальному середовищі у процесі такої соціальної адаптації завжди було і залишається мовлення. А оскільки мовлення особистості закладається та розвивається ще в ранньому дитячому віці, то оточенню дитини вкрай важливо не проґавити цей момент, вчасно його розвивати, щоб уникнути можливих проблем з мовленням дитини в майбутньому або максимально зменшити їх негативні наслідки у випадку виявлення тих мовленнєвих порушень, які важко піддаються корекційному впливу. Відповідно, оволодіння повноцінним мовленням в максимально можливій мірі для дітей із мовленнєвими порушеннями є важливим завданням для кожної дитини, оскільки саме мовленнєва діяльність виступає для неї не тільки засобом засвоєння і передачі знань, думок і почуттів, але і способом самоствердження особистості в її соціальному оточенні.
Мовленнєвий розвиток у дітей з РАС часто має свої специфічні ознаки та в значній мірі визначається якістю того корекційного втручання, яке отримує дитина, а також багато в чому залежить від того, з якого віку воно починається. При цьому не слід забувати, що діти з РАС в основному мають дефіцит соціальної комунікації, тому їх мовленнєвий розвиток досить часто відбувається практично без участі активної соціальної взаємодії, що значно ускладнює процес формування мовлення. У мовленні таких дітей часто наявний брак діалогічності й контекстного мовлення, що проявляється через їх нездатність ініціювати та підтримувати розмову, а також нерозуміння соціального контексту.
Вивчення щоденної практики життєдіяльності дітей з РАС переконливо доводить, що такі діти почуваються більш комфортно, «спілкуючись» з сучасними гаджетами та різними іншими технологічними пристроями, ніж із реальними людьми.Тобто для них ефективніше сприймати інформацію з гаджета, ніж від людини. Саме тому сучасні дослідники все більше схиляються до того, що сучасні цифрові технології, включаючи допоміжні технології, можуть бути цінним інструментом у процесі навчання та виховання дітей з РАС, а також засобом реалізації їхніх комунікаційних зв’язків.
Вищенаведене свідчить, що розвиток комунікативних навичок у дітей з РАС з використанням різних можливих методів, засобів та технологій є актуальною проблемою сьогодення для досягнення максимально можливого результату, що і обумовило вибір теми даного дослідження.
Досліджуване питання досить широко представлене у наукових дослідженнях, що дозволяє більш комплексно та диференційовано підійти до вирішення мети і завдань дослідження.
Загальні психолого-фізіологічні особливості розвитку, навчання та виховання дітей з РАС розглядаються у роботах таких дослідників, як: А. Аніщук, А. Богуш, І. Грабовенська, Л. Дробіт, М. Касьян, Х. Качмарик, Л. Кирилова, Я. Куралова, Л. Кутова, О. Мірошников, К. Островська, М. Плахтій, О. Романчук, В. Синьов, Т. Скрипник, В. Тарасун, Г. Хворова, О. Юзва та ін.
Вивченням мовленнєвих порушень у дітей з РАС та напрямами їх корекції займаються такі вчені: В. Баклан, Ю. Бугера, Г. Варіна, Т. Галах, Т. Єжова, О. Катоній, В. Кисличенко, О. Ковальова, С. Конопляста, В. Косинкіна, Т. Куценко, О. Літвінова, О. Муращук, Ю. Рибак, М. Свідерська, М. Шеремет, Д. Шульженко та ін.
Використання сучасних цифрових технологій у напряму розвитку та корекції мовлення дітей з РАС у своїх дослідженнях порушували: В. Андруник, А. Бессараб, В. Ворох, Т. Коломоєць, Н. Кунанець, В. Пасічник, Т. Шестакевич та ін.
Проте такий широкий науковий арсенал наявних доробків з цієї проблематики не вичерпує всього комплексу проблем, які підлягають вирішенню, оскільки технології не стоять на місці. Тому з’являються нові можливості допомоги дітям з РАС у розвитку їх комунікативних навичок з використанням сучасних цифрових технологій, які потребують нашого теоретичного розгляду.
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити можливості покращення розвитку комунікативних навичок у дітей з аутизмом засобами цифрових технологій.
Відповідно до мети визначенозавдання:
1. Здійснити теоретичний аналіз наукових джерел з питання розвитку комунікативних навичок у дітей з аутизмом.
2. Обґрунтувати методичний інструментарій діагностики комунікативних навичок у дітей з аутизмом.
3. Розробити методичні рекомендації з покращення розвитку комунікативних навичок у дітей з Р аутизмом засобами цифрових технологій та оцінити ефективність їх практичного впровадження.
Шляхами реалізації мети та завдань дослідження є: теоретичні методи – узагальнення теоретичних даних, аналіз наукових та навчально-методичних джерел з огляду на міжнародний та вітчизняний досвід щодо визначення понять «комунікації», «комунікативні навички», «комунікативна компетентність»; емпіричні методи – спостереження, опитування, практичні тестові діагностичні методики – з метою визначення рівнякомунікативних навичок дітей з РАС; методи математичної статистики – кількісний та якісний аналіз отриманих даних – з метою оцінки та інтерпретації результатів емпіричного дослідження задля розроблення методичних рекомендацій з покращення розвитку комунікативних навичок дітей з РАС засобами цифрових технологій.
Ключові слова: розлади аутистичного спектру, комунікації, комунікативні навички, соціальна взаємодія, корекція, освітні цифрові технології.


Зміст

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………….
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ
КОМУНІКАТИВНИХ НАВИЧОК У ДІТЕЙ З
АУТИЗМОМ…………
1.1. Сутність комунікативних навичок та їх розвитку в дитячому віці .....
1.2. Особливості формування комунікативних навичок у дітей з
аутизмом
1.3. Можливості цифрових технологій для розвитку комунікативних
навичок у дітей з аутизмом………………………………………………….
Висновки до першого розділу………………………………………………
РОЗДІЛ 2. ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ
КОМУНІКАТИВНИХ НАВИЧОК У ДІТЕЙ З АУТИЗМОМ
ЗАСОБАМИ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ……………………………..
2.1. Методичні засади дослідження особливостей комунікативних
навичок у дітей з аутизмом….……………………………………………..
2.2. Особливості сформованості комунікативних навичок у дітей з
аутизмом……………………………………..……………………………….
2.3. Визначення обізнаності фахівців щодо методів розвитку
комунікативних навичок у дітей з аутизмом, зокрема, використання
цифрових
технологій…………………………………………………………
Висновки до другого
розділу………………………………………………...
РОЗДІЛ 3. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РОЗВИТКУ
КОМУНІКАТИВНИХ НАВИЧОК У ДІТЕЙ З АУТИЗМОМ
ЗАСОБАМИ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ……………………………..
3.1. Сутність застосовування засобів цифрових технологій щодо
розвитку комунікативних навичок у дітей з аутизмом
3.2. Практичне впровадження у практичну корекційну діяльність
розроблених методичних
рекомендацій…………………………………….
Висновки до третього розділу………………………………………….……
ВИСНОВКИ…………………………………………………………….…
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ
ДЖЕРЕЛ…………
ДОДАТКИ……………………………………………………………………

Покликання

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Канарова О. В., Бескоровайна А. О. Умови формування
комунікативних умінь і навичок у дітей старшого дошкільного віку. Збірник
наукових праць Херсонського державного університету. Педагогічні науки.
2016. Вип. 72(1). С. 63-66.
2. Кліш П. А., Хом’як А. П. Комунікативні вміння й навички як важлива
складова професіоналізму педагога. Педагогічний пошук. 2017. № 3(95). С. 15-
17.
3. Бурман Л. В. Дидактичні умови формування діалогічних умінь у
студентів вищих навчальних педагогічниї закладів : автореф. дис. … канд. пед.
наук : 13.00.04. Криворізький державний педагогічний університет. Кривий Ріг.
2000. 21 с.
4. Кручек В. А. Формування комунікативних умінь студентів вищих
аграрних закладів освіти в процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін
: дис. … канд. пед. наук : 13.00.01. Національний аграрний університет. Київ.
2004. 199 с.
5. Хом’як А. П. Педагогічні технології формування комунікативної
компетентності старшокласників у процесі вивчення предметів гуманітарного
циклу : авторкф. Дис. … канд. пед. наук. Інститутт педагогіки НАПН України.
Київ. 2010. 20 с.
6. Тур О. Структура комунікативної компетентності особистості.
Педагогічний дискурс. 2016. Вип. 20. С. 187-191.
7. Бабич Н. М. Допоміжна комунікація як один із засобів формування
комунікативних навичок у дітей з порушеннями зору та інтелекту. Актуальні
питання корекційної освіти. Педагогічні науки. 2014. Вип. 4. С. 6-14.
8. Тригуб І. П., Власенко Л. В. Комунікативні навички та вміння для
ефективного вивчення англійської мови самостійно. Науковий вісник
Міжнародного гуманітарного університету. Філологія. 2019. № 40. Т. 2. С.
137-140.

89
9. Мацюк З., Хвесик О. Комунікативні здібності як домінантна
характеристика мовленнєвої особистості дитини. Педагогічний часопис Волині.
2017. № 1(4). С. 88-94.
10. Савченко М. Теоретичні засади формування комунікативних умінь
дітей старшого дошкільного віку. Освітній простір України. 2014. Вип. 1. С.
141-146.
11. Заїка А. Ю. Формування комунікативних навичок у дітей із
затримкою психічного розвитку у процесі вивчення англійської мови. Науковий
вісник Донбасу. 2012. № 1. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvd_2012_1_11
12. Листопад М. В. Формування комунікативних умінь у дітей старшого
дошкільного віку засобами гри-драматизації. Збірник наукових праць
Херсонського державного університету. Педагогічні науки. 2017. Вип. 77(1). С.
98-102.
13. Денисенко О. І. Розвиток навичок комунікабельності у дітей
дошкільного віку. Черкаси: ЧОІПОПП ЧОР, 2012. 32 с.
14. Баранець І. В., Пахомова Н. Г. Формування комунікативної
компетентності дітей старшого дошкільного віку: теорія і сучасна практика.
Імідж сучасного педагога. 2020. № 4 (193). С. 60-66.
15. Гаращенко Л., Кондратюк С. Розвиток комунікативної компетентності
дітей дошкільного віку засобом сучасних книжок-картинок. Педагогічна освіта
: теорія і практика. Психологія. Педагогіка. 2021. № 35(1). С. 63-70.
16. Franclin H. Silverman. Communication for the Speechless: An Introduction
to augmentative Communication for the Severely Communicatively Impaired.
Englewood Cliffs. NJ.: Prentice Hall 1989. 346 р.
17. Боряк О., Косенко Ю. Альтернативна комунікація як засіб розвитку
мовленнєвої діяльності дітей із комплексними порушеннями. Актуальні
питання гуманітарних наук. Педагогіка. 2021. Вип. 35. Т. 1. С. 264-270.
18. Мартиненко І. В. Особливості комунікативної діяльності дітей
старшого дошкільного віку з системними порушеннями мовлення : монографія.
Київ : ДІА, 2016. 304 с.

90
19. Зайченко Г. Д. Формування комунікативних навичок у дітей з
розладами аутичного спектра шляхом використання ігрових прийомів. Освіта
осіб з особливими потребами: шляхи розбудови. 2013. Вип. 4(2). С. 122-131.
20. Куценко Т. О. Розвиток комунікації у дітей з аутизмом : методичні
рекомендації. Київ : Інститут спеціальної педагогіки НАПН України. 28 с.
21. Тарасун В. В., Хворова Г. М. Концепція розвитку, навчання і
соціалізації дітей з аутизмом. Київ : Науковий світ, 2004. 100с.
22. Щербата В., Ляховець Л., Горелько А. Корекція комунікативних
навичок у дітей із розладом аутичного спектру. Вісник Львівського
університету. Психологічні науки. 2018. Вип 3. С. 165-172.
23. Базима Н. В., Мороз О. В. Особливості невербальної та вербальної
комунікації у дітей з аутизмом. Логопедія. 2013. № 4. С. 3-8.
24. Гладун Т. О. Розвиток соціальності дітей з розладами аутичного
спектру: соціально-педагогічний дискурс проблеми. Педагогічні науки: теорія,
історія, інноваційні технології. 2015. № 8. С. 294-302.
25. Скрипник Т. В. Феноменологія аутизму: монографія. Київ: Фенікс,
2010. 320 с.
26. Касьян М. В., Шибаєва Р. В. Вплив музичної терапії на дітей з
розладами спектру аутизму. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова.
Серія 19 : Корекційна педагогіка та спеціальна психологія. 2013. Вип. 24. С.
292-296.
27. Тарасун В. Аутологія: монографія. Київ : «МП Леся», 2014. 580 с.
28. Свідерська М. М. Розвиток імпресивного мовлення при нормальному
онтогенезі та розладах спектру аутизму. Науковий часопис Національного
педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 19 : Корекційна
педагогіка та спеціальна психологія. 2016. Вип. 32 (2). С. 120-124.
29. Turkington C., Anan R. The encyclopedia on autism spectrum disorders.
2007. URL: www.factsonfile.com.
30. Шульженко Д. І. Основи психологічної корекції аутистичних
порушень у дітей: монографія. Київ : Слово. 2009. 385 с.

91
31. Богуш А. Мовленнєвий розвиток дітей від народження до 7 років:
монографія. 2-е видання. Київ : Видавничий Дім «Слово», 2010. 374 с.
32. Романчук О. Розлади спектру аутизму в запитаннях та відповідях.
Львів : Колесо, 2009. 168 с.
33. Шеремет М. К., Шульженко Д. І. Логотерапевтична робота з
аутичними дітьми. Науковий часопис Національного педагогічного
університету імені М. П. Драгоманова. Серія 19 : Корекційна педагогіка та
спеціальна психологія. 2014. Вип. 26. С. 275-281.
34. Бугера Ю. Ю. До проблеми соціальної адаптації дітей з розладами
спектру аутизму засобами казкотерапії. Збірник наукових праць Кам'янець-
Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія :
Соціально-педагогічна. 2018. Вип. 31. С. 35-43.
35. Рибак Ю. В., Муращук О. М. Корекційно-розвивальна робота із
формування комунікативної компетенції засобами альтернативної комунікації з
дітьми із розладами спектру аутизму. Збірник наукових праць Кам'янець-
Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія :
Соціально-педагогічна. 2013. Вип. 23 (3). С. 241-248.
36. Островська К. О. Особливості «Я-концепції» у дітей з розладами
спектру аутизму. Науковий часопис Національного педагогічного університету
імені М. П. Драгоманова. Серія: Педагогічні науки. 2012. Вип. 108. С. 132-138.
37. Шульженко Д. І. Аутизм — не вирок. Львів : Кальварія, 2010 . 224 с.
38. Stone F. Autism – The eighth colour of the rainbow. Learn to speak
autistic. London: Jessica Kingsley Publishers. 2004. 299 p.
39. Quill K. DO-WATCH-LISTEN-SAY: Social and communication
intervention for children with autism. Baltimore: MD. BrookesPublishing, 2017. 440
p.
40. Bates E. The emergence of symbols. Cognition and communication in
infancy. NewYork: AcademicPress. 1979. 387 р.
41. Коломоєць Т. Г., Ворох В. І. Розвиток мовлення дітей із аутизмом
сучасними дидактичними засобами. Педагогічні науки: теорія, історія,

92

інноваційні технології. 2020. № 8 (102). С. 27-40.
42. Корня П. Використання цифрових технологій для розвитку дітей з
аутизмом. Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка.
2023. № 39(1). С. 94-101.
43. Рибак Ю. В., Муращук О. М. Сучасні психолого-педагогічні
технології роботи з дітьми із розладами спектру аутизму. Науковий часопис
НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 19 : Корекційна педагогіка та спеціальна
психологія. 2012. Вип. 21. С. 409-412.
44. Андруник В. А., Шестакевич Т. В., Пасічник В. В., Кунанець Н. Е.
Інформаційні технології навчання учнів з аутизмом. Вісник Національного
університету «Львівська політехніка». Серія : Інформаційні системи та
мережі. 2018. № 901. С. 76-88.
45. Tanaka J. W., Wolf J. M., Klaiman C. The perception and identification of
facial emotions in individuals with Autism Spectrum Disorders using the Let’s Face
It! Emotion Skills Battery. Child Psychol Psychiatry. 2012. 53(12), 1259–1267.
46. Fletcher-Watson S. Targeted Review of Computer-Assisted Learning for
People with Autism Spectrum Disorder. 2022. URL :
https://link.springer.com/article/10.1007/s40489-013-0003-4
47. Coppin M. Apps for Students with Autism Wheel. 2022. URL :
http://www.kindysegovia.com/318-2/.
48. Aresti-Bartolome N., Garcia-Zapirain B. Technologies as Support Tools for
Persons with Autistic Spectrum Disorder. 2022. URL :
www.mdpi.com/journal/ijerph.
49. Bai Z., Blackwell A. F., Coulouris G. Using Augmented Reality to Elicit
Pretend Play for Children with Autism. Transactions on Visualization and Computer
Graphics. 2015. № 21(5). Р. 598-610.
50. Brandão J., Cunha P. An Augmented Reality GameBook for Children with
Autism Spectrum Disorders. ICELW. 2015. June 10th-12th, 123-127.
51. Guazzaroni G. Virtual Reality. 2022. URL :
http://www.giulianaguazzaroni.net/

93
52. Robins B., Dautenhahn K., Boekhorst R., Billard A. Robotic assistants in
therapy and education of children with autism: can a small humanoid robot help
encourage social interaction skills? Universal Access in the Information Society. 2005
№ 4(2). Р. 105-20.
53. Werry I., Dautenhahn K. Human-Robot Interaction as a Model for Autism
Therapy: An Experimental Study with Children with Autism. Modeling Biology:
Structures, Behaviors, Evolution. Theoretical Biology. Vienna Series. 2007. Р. 283-
299.
54. Autistic kids respond to Kaspar the robot. 2011. URL :
http://www.dailyherald.com/article/20110313/entlife/703139996/
55. Dautenhahn K., Woods S., Kaouri C., Walters M., Koay K., Werry I. What
is a Robot Companion – Friend, Assistant or Butler? International Conference on
Intelligent Robots and Systems. Canada, Edmonton, Alberta, 2005. August 2-6, Р.
1488-1493.
56. Adjorlu A., Serafin S. Virtual Reality (VR) for Children Diagnosed With
Autism Spectrum Disorder (ASD). 2022. URL : https://vbn.aau.dk/.../virtual-reality-
vr-forchildren-diagnosed-with-autism-spectrum-disorde
57. Ehrlich J., Miller J. A Virtual environment for teaching social skills:
AViSSS. 2022. URL :
https://www.sciencedirect.com/science/article/pi...?%20via%3Di
hub
58. Didehbani N., Allen T., Kandalaft M. Virtual Reality Social Cognition
Training for children with high functioning autism. Computers in Human Behavior.
2016. № 62. Р. 703-711.
59. Ravindran V. Immersive Virtual Reality as a Tool to Improve Police Safety
in Adolescents and Adults with ASD. 2022. URL :
http://grantome.com/grant/NIH/R42-MH115539-02
60. Катоній О. М. Методики та форми допомоги дітям із розладами
спектру аутизму. Таврійський вісник освіти. Психологія. 2015. № 2 (50). Ч. 1. С.
253-259.

94
61. Коваль Л. В. Програмно-методичний комплект «Комп’ютерна азбука»
для дошкільних закладів та підготовчих класів початкової школи. 2014. 24 с.
62. Бессараб А. О. Технології доповненої реальності як новий тренд у
формуванні культури читання. Держава та регіони. Серія: Соціальні
комунікації. 2016. № 4 (28). С. 4-8.
63. Варіна Г. В., Ковальова О. В. Особливості використання методів
допоміжної та альтернативної комунікації в психологічному супроводі дітей з
розладами аутистичного спектру. Науковий вісник Ужгородського
національного університету. Серія : Психологія. 2023. № 4. С. 33-38.
64. Єжова Т. Є. Альтернативна комунікація як засіб соціальної
реабілітації дітей з обмеженими можливостями життєдіяльності. Актуальні
проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами. 2011. № 8
(10). С. 73-80.
65. Куценко Т. О. Використання допоміжної альтернативної комунікації
при навчанні дітей з розладами аутичного спектра. Освіта осіб з особливими
потребами: шляхи розбудови. 2013. Вип. 4 (2). С. 209-218.
66. Островська К. О. Засади комплексної психолого-педагогічної
допомоги дітям з аутизмом: монографія. Львів : Тріада плюс, 2012. 520 с.
67. Усатенко Г. В. Практичні аспекти створення символів альтернативної
та додаткової комунікації для відновлення комунікаційних навичок у людей з
афазіями. Наукові студії з соціальної та політичної психології. Київ, 2021. 45 с.
68. Шульженко Д. І. Психологічні основи корекційного виховання дітей з
аутистичними порушеннями: автореф. дис. … докт. психол. наук. 19.00.08 –
Спеціальна психологія. Національний педагогічний університет ім.
М. П. Драгоманова. Київ, 2010. 46 с.
69. Куценко Т. О. Дослідження рівня розвитку комунікативних навичок у
дітей з розладами аутичного спектра. Освіта осіб з особливими потребами:
шляхи розбудови. 2012. № 3(1). С. 70-75.
70. Wetherby M., Prizant M., Hutchinson T. (1998) Communicative,
social/affective and symbolic profiles of young children with autism and pervasive

95
developmental disorders. American Jornal of Speech-Language Pathology. 1998. №
7. Р. 79-91.
71. Літвінова О. В. Щодо питання діагностики усного мовлення у дітей
старшого дошкільного віку з розладами аутистичного спектру. Науковий
часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 19 : Корекційна педагогіка та
спеціальна психологія. 2014. Вип. 27. С. 106-110.
72. Bloom L., Lahey M. (1978) Language development and language
disorders. New York. Wiley.
73. Галах Т. В. Діагностика і корекція дітей з раннім дитячим аутизмом.
Нетішин, 2016. 49 с.
74. Євдокимова Н. О., Чеканова О. С. Особливості ігрової діяльності
дітей з аутизмом. Актуальні проблеми психології. 2020. Вип. 34. Т. 10. С. 99-
108.
75. Бессонова Є. М., Юнусова А. А. Гра як засіб розвитку комунікативних
навичок дітей з розладами аутичного спектра. Дитина з особливими
потребами. 2016. № 1(13). С. 7-9.
76. Ткач О. Формування номінативного словника у дітей з розладами
спектру аутизму. Науковий вісник МНУ імені В. О. Сухомлинського. Педагогічні
науки. 2017. № 3(58). С. 369-373.
77. Почкун Ю. О., Колишкін О. В. Прикладний аналіз поведінки як засіб
корекції психофізичного розвитку дітей з аутизмом. Педагогічні науки : зб.
наук. праць. 2016. Т. 2. № 73. С. 138-142.
78. Хворова Г. Індивідуальний супровід розвитку аутичної дитини – нова
технологія педагогічної корекції аутизму. Дефектологія. 2005. № 3. С. 2-4.
79. Колупаєва А., Савчук Л. Діти з особливими освітніми потребами та
організація їх навчання : навч.-метод. посіб. Київ :АТОПОЛ, 2011. 274 с.
80. Почкун Ю. Вивчення досвіду застосування новітніх корекційних
технологій у роботі з аутичними дітьми. Науковий часопис НПУ імені
М.П. Драгоманова. Серія 19 : Корекційна педагогіка та спеціальна психологія.
2016. Вип. 32. Ч. 2. С. 78-83.

96
81. Скрипник Т. В. Стандарти психолого-педагогічної допомоги дітям з
розладами аутичного спектра: навч.-метод. посіб. Київ : «Гнозіс», 2013. 60 с.
82. Марціновська І. П. Технології корекційної та розвивальної роботи з
дітьми, що мають порушення спектру аутизму. Інноваційна педагогіка. 2023.
Вип. 61. Т. 2. С. 64-68.
83. Скрипник Т. Сенсорна інтеграція як підґрунтя цілісного розвитку
дітей з аутизмом. Особлива дитина : навчання і виховання. 2016. № 4(80). С. 24-
31.
84. Морозюк Т. Р., Котлова Л. О. Зарубіжний досвід корекційно-виховної
роботи дітей з аутизмом. Теоретичні основи педагогіки й сучасні аспекти
виховання : матеріали науково-практичної конференції (м. Хмельницький, 13-
14 травня 2022 р.). Херсон: Видавництво «Молодий вчений», 2022. С. 43-48.
85. Мельник С. В. Сучасні підходи до навчання та виховання дітей з РАС.
Роль інновацій в трансформації образу сучасної науки : Матеріали V
Міжнародної науково-практичної конференції (м. Київ, 22–23 грудня 2021 р.)
Київ : ГО «Інститут інноваційної освіти», 2021. С. 47-56.
86. Барбера Мері Лінч Дитячий аутизм та вербально-поведінковий підхід
(The Verbal Behavior Approach): Навчання дітей з аутизмом та пов’язаними
розладами. Київ : Видавничий дім «СВАРОГ», 2023. 268 с.
87. Желтова М. О., Урсуленко Ю. О. Характеристика основних критеріїв
діагностування та провідні методи корекції розладів аутистичного спектру.
Молодий вчений. 2023. № 10(122). С. 83-88.
88. Байкіна Н. Г. Засвоєння навчальної програми учнями з порушенням
спектру аутизму. Вісник Запорізького національного університету. Педагогічні
науки. 2010. № 2(13). С. 17-26.
89. Озарко О. В., Когутяк Н. М. На шляху до контакту : особливості
роботи із дітьми з аутизмом. Наукова думка сучасності й майбутнього :
матеріали 5-ї Всеукраїнської практично-пiзнавальної iнтернет-конференцiї.
URL : https://naukam.triada.in.ua/index.php/konferents...-
praktichno-piznavalna-internet-konferentsiya/52-na-shlyakhu-do-kontaktu-osoblivosti-roboti-iz-ditmi-z-autizmom
90. Пісоцька М. Е., Псарьова М. Д. Погляди вчених США на поведінково-
освітні методи роботи з дітьми з розладом спектру аутизму. Психолого-
педагогічні проблеми вищої і середньої освіти в умовах сучасних викликів:
теорія і практика : матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції
(Харків, 12 грудня 2019 р.). Харків : Харківський національний педагогічний
університет імені Г. С. Сковороди, 2020. С. 106-110.
91. Мушкевич М. І. Психологічний супровід сім’ї, яка має дитину з
аутизмом. Сучасні проблеми практичної психології у Волинському регіоні :
матеріали VІIІ наук.-практ. семінару (Луцьк, 24 жовт. 2013 р.). Луцьк : Вежа-
Друк, 2013. С. 41-47.
92. Антонова Д. І. Формування емоційної прихильності дитини з
аутизмoм дo матері в процесі холдинг-терапії. Дефектологія. 2010. Вип. № 2. С.
3-14.
93. Островська К. О., Качмарик Х. В., Дробіт Л. Р. Основи діагностики
дітей з розладами аутистичного спектра. Навчальний посібник, 2017. Львів:
Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка. 124 с.