«ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ДЛЯ АВТОМАТИЗАЦІЇ ПРОЦЕСІВ ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА РЕСТАВРАЦІЇ АРХІВНИХ ДОКУМЕНТІВ»
Автор(ка)
Цимбаленко Максим Сергійович
Ступінь
Бакалавр
Група
ІБАб-1-21-4,0д
Спеціальність
029 Інформаційна, бібліотечна та архівна справа
Кафедра
Кафедра інформаційних комунікацій
Анотація
Робота присвячена комплексному дослідженню можливостей використання технологій штучного інтелекту (ШІ) для автоматизації процесів збереження та реставрації архівних документів як складової культурної спадщини. В умовах сучасних викликів — глобалізації, військових конфліктів, цифрової трансформації — проблема охорони та відновлення культурних цінностей набула особливої актуальності, зокрема для України. Збереження архівних джерел є не лише питанням культури, але й елементом стратегії формування національної ідентичності та колективної історичної пам’яті.
У першому розділі проаналізовано традиційні методи збереження, реставрації, каталогізації та музеєфікації культурних об’єктів. Розглянуто їхні сильні сторони та обмеження, а також сучасні виклики: знищення культурних пам’яток через воєнні дії, кліматичні загрози, брак фінансування та низький рівень суспільної обізнаності.
У другому розділі висвітлено потенціал застосування технологій штучного інтелекту — машинного навчання, обробки природної мови (NLP), комп’ютерного зору, 3D-моделювання — для автоматизованого аналізу, оцифрування та реконструкції архівних матеріалів. Проаналізовано міжнародний досвід (проєкти AI4Culture, TimeTravel, Digital Scriptorium) та зроблено акцент на поступовій інтеграції ШІ в українські архівні, музейні та бібліотечні інституції.
У третьому розділі розглянуто перспективи та ризики використання ШІ в роботі з культурною спадщиною: етичні дилеми, правові обмеження, загрози втрати автентичності. Також окреслено напрями майбутніх досліджень і важливість міждисциплінарного підходу — взаємодії технічних і гуманітарних фахівців у створенні ефективних цифрових рішень для збереження культурного надбання.
Результати дослідження підтверджують, що впровадження інтелектуальних технологій може суттєво посилити ефективність охорони культурної спадщини, розширити доступ до неї, забезпечити точність реставраційних робіт та сприяти створенню відкритих цифрових архівів. Робота має як наукове, так і прикладне значення, адже пропонує актуальні підходи до модернізації культурної політики в Україні.
У першому розділі проаналізовано традиційні методи збереження, реставрації, каталогізації та музеєфікації культурних об’єктів. Розглянуто їхні сильні сторони та обмеження, а також сучасні виклики: знищення культурних пам’яток через воєнні дії, кліматичні загрози, брак фінансування та низький рівень суспільної обізнаності.
У другому розділі висвітлено потенціал застосування технологій штучного інтелекту — машинного навчання, обробки природної мови (NLP), комп’ютерного зору, 3D-моделювання — для автоматизованого аналізу, оцифрування та реконструкції архівних матеріалів. Проаналізовано міжнародний досвід (проєкти AI4Culture, TimeTravel, Digital Scriptorium) та зроблено акцент на поступовій інтеграції ШІ в українські архівні, музейні та бібліотечні інституції.
У третьому розділі розглянуто перспективи та ризики використання ШІ в роботі з культурною спадщиною: етичні дилеми, правові обмеження, загрози втрати автентичності. Також окреслено напрями майбутніх досліджень і важливість міждисциплінарного підходу — взаємодії технічних і гуманітарних фахівців у створенні ефективних цифрових рішень для збереження культурного надбання.
Результати дослідження підтверджують, що впровадження інтелектуальних технологій може суттєво посилити ефективність охорони культурної спадщини, розширити доступ до неї, забезпечити точність реставраційних робіт та сприяти створенню відкритих цифрових архівів. Робота має як наукове, так і прикладне значення, адже пропонує актуальні підходи до модернізації культурної політики в Україні.
Зміст
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. КЛАСИЧНІ ТА СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ЗБЕРЕЖЕННЯ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ 8
1.1. Культурна спадщина як основа історичної пам’яті та національної ідентичності 8
1.2. Традиційні методи збереження, реставрації та управління культурною спадщиною 13
1.3. Цифровізація та перші етапи впровадження технологій у сфері охорони спадщини 21
РОЗДІЛ 2. ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У СФЕРІ ЗБЕРЕЖЕННЯ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ 28
2.1. Інтелектуальні технології для аналізу, обробки та ідентифікації об’єктів культурної спадщини 28
2.2.Застосування штучного інтелекту в процесах збереження
та реставрації 36
РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ ТА ВИКЛИКИ ІНТЕГРАЦІЇ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У СФЕРУ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ 42
3.1. Етичні та юридичні аспекти застосування штучного інтелекту 42
3.2. Переваги, ризики та майбутні стратегії застосування ШІ у збереженні культурної спадщини 49
ВИСНОВОК 57
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 61
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. КЛАСИЧНІ ТА СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ЗБЕРЕЖЕННЯ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ 8
1.1. Культурна спадщина як основа історичної пам’яті та національної ідентичності 8
1.2. Традиційні методи збереження, реставрації та управління культурною спадщиною 13
1.3. Цифровізація та перші етапи впровадження технологій у сфері охорони спадщини 21
РОЗДІЛ 2. ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У СФЕРІ ЗБЕРЕЖЕННЯ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ 28
2.1. Інтелектуальні технології для аналізу, обробки та ідентифікації об’єктів культурної спадщини 28
2.2.Застосування штучного інтелекту в процесах збереження
та реставрації 36
РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ ТА ВИКЛИКИ ІНТЕГРАЦІЇ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У СФЕРУ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ 42
3.1. Етичні та юридичні аспекти застосування штучного інтелекту 42
3.2. Переваги, ризики та майбутні стратегії застосування ШІ у збереженні культурної спадщини 49
ВИСНОВОК 57
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 61
Покликання
1. Електронна бібліотека Житомирського державного університету вітає вас! - Електронна бібліотека Житомирського державного університету. URL: http://eprints.zu.edu.ua/34755/1/2.pdf?utm_source=chatgpt.com(дата звернення: 09.05.2025).
2. Головна сторінка DSpace. URL: https://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/12345... (дата звернення: 09.05.2025).
3. Вечерський В. В. СПАДЩИНА МІСТОБУДУВАННЯ УКРАЇНИ : Теорія і практика історико-містобудівних пам'яткоохоронних досліджень населених місць (2003). Електронна бібліотека | Інститут історії України . URL: http://resource.history.org.ua/item/0010497 (дата звернення: 11.05.2025).
4. Культурна пам'ять у контексті формування національної ідентичності. URL: https://www.researchgate.net/publication/365762122_KULTURNA_PAM" class="hcphp-link">https://www.researchgate.net/publication/365762122_KULTURNA_PAM%27AT_U_KONTEKSTI_FORMUVANNA_NACIONALNOI_IDENTICNOSTI. (дата звернення: 15.05.2025).
5. Формування української ідентичності в умовах сучасних викликів. (2018). Монографія. За заг.ред. В.П. Трощинського. Київ: НАДУ, 256 с.
6. Збереження і охорона культурної спадщини в сучасній Україні: Внутрішні і зовнішні аспекти. URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/... (дата звернення: 15.05.2025).
7. Колавіцца Г. Архіви та штучний інтелект: огляд поточних дебатів і майбутніх перспектив | Джованні Колавіца . URL: https://www.giovannicolavizza.com/publication/co... (дата звернення: 08.04.2025).
8. Керівництво ШІ для людства: заключний звіт / Консультативний орган зі штучного інтелекту URL: https://digitallibrary.un.org/record/4062495?v=pdf (дата звернення: 11.05.2025).
9. Siano S., Salimbeni R. Advances in Laser Cleaning of Artwork and Objects of Historical Interest: The Optimized Pulse Duration Approach. Accounts of Chemical Research. 2010. Т. 43, № 6. С. 739–750. URL: https://doi.org/10.1021/ar900190f (дата звернення: 11.05.2025).
10. Novel approach to the microscopic inspection during laser cleaning treatments of artworks / I. Cacciari та ін. Analytical and Bioanalytical Chemistry. 2011. Т. 402, № 4. С. 1585–1591. URL: https://doi.org/10.1007/s00216-011-5292-9 (дата звернення: 03.04.2025).
11. Вступ до музеєзнавства і пам’яткознавства : навч. посіб. / за наук. ред. О. М. Гончарової, С. Ж. Пустовалова. – Київ Видавництво Ліра-К (Lira-K)- інтернет-магазин книг. URL: https://lira-k.com.ua/preview/12610.pdf (дата звернення: 11.05.2025).
12. Костюк В. О. Проблеми охорони культурної спадщини в умовах соціально-економічних трансформацій / В. О. Костюк // Архіви України. – 2018. – № 1. – С. 45–58.
13. Гончарова К. У пошуках нових підходів до збереження культурної спадщини: приватно-громадське партнерство. Український центр культурних досліджень. – 2018. – 22 серпня. – URL: https://uccr.org.ua/news/u-poshukakh-novykh-pidk... (дата звернення: 13.04.2025).
14. ШІ зустрічається з архівами: майбутнє машинного навчання в культурній спадщині. URL: https://www.clir.org/2024/10/ai-meets-archives-t... (дата звернення: 08.05.2025).
15. Inter PARES Trust AI - Artificial Intelligence . URL: https://interparestrustai.org/assets/public/diss... (дата звернення: 11.05.2025).
16. Райссвольф Україна - архівні послуги повного циклу: зберігання, сканування, знищення документів. Reisswolf . URL: https://reisswolf.ua/ (дата звернення: 28.04.2025).
17. Time Travel: A Comprehensive Benchmark to Evaluate LMMs on Historical and Cultural Artifacts.arXiv.org. URL:https://arxiv.org/abs/2502.14865 (дата звернення: 08.05.2025).
18. Ковальський Г. Є. Цифрове збереження архівних документів Національного архівного фонду України: технічні, організаційні та фінансові аспекти // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Інформатика. – 2024. – Вип. 2(48). – С. 123–128.
19. Професор Меліса Террас. Единбурзький університет . URL: https://edwebprofiles.ed.ac.uk/profile/melissa-terras (дата звернення: 11.05.2025).
20. Професор д-р Губерт Мара. Fachbereich Geschichts- und Kulturwissenschaften: Startseite . URL: https://www.geschkult.fu-berlin.de/en/e/compas/m... (дата звернення: 11.05.2025).
22. Цифрова стратегія | Бібліотека Конгресу. Бібліотека Конгресу . URL: https://www.loc.gov/digital-strategy/ (дата звернення: 11.05.2025).
23. Палючук К. М. Система впровадження інноваційних технологій у документаційному забезпеченні організацій: міжнародний досвід для України // Молодь і ринок. – 2024. – № 3. – С. 93–100.
24. Ковтаюк Ю. С. Роль оцифрування у сучасній системі збереження архівних, бібліотечних і музейних фондів та наданні доступу до їх інформації // Бібліотека. Наука. Комунікація. – 2024. – Т. 6, № 2. – С. 75–80.
25. У Львівській політехніці розробили систему штучного інтелекту для роботи з архівами. Освіта Львівщини. URL:https://osvita.loda.gov.ua/?page=blog&id=785 (дата звернення: 05.05.2025).
26. AI Builder - Розпізнавання тексту готової моделі: URL: https://www.microsoft.com/en-us/ai/ai-builder (дата звернення:28.04.2025).
27. Дмитрук О. В. Комп’ютерний зір у відновленні пошкоджених документів // Науковий вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. – 2020. – Вип. 5(50). – С. 40–47.
28. Transkribus: платформа для розпізнавання тексту в історичних документах. URL: https://www.transkribus.org/ (дата звернення: 09.04.2025).
29. Проєкт "In Codice Ratio": ініціатива з оцифрування рукописних документів Ватиканського апостольського архіву. URL: https://theindexproject.org/award/nominees/2728 (дата звернення: 09.04.2025).
30. Огляд точності розпізнавання рукописного тексту: дослідження, що оцінює середню точність розпізнавання рукописного тексту різними інструментами. URL: https://research.aimultiple.com/handwriting-recognition/ (дата звернення: 09.04.2025).
31. Учасники проектів Вікімедіа. Набір інструментів природної мови – Вікіпедія. Вікіпедія, вільна енциклопедія . URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Natural_Language_Toolkit (дата звернення: 09.04.2025).
32. Shaip. Обробка природної мови (NLP): як це працює, переваги та виклики. URL: https://uk.shaip.com/blog/what-is-nlp-how-it-wor... (дата звернення: 12.04.2025).
33. Gallica – The BnF digital library. BnF – Institutional website. URL: https://www.bnf.fr/en/gallica-bnf-digital-librar... (дата звернення: 22.05.2025).
34. Чукут С. А., Карапозюк А. Л. Цифровізація процесів архівної справи в контексті формування Національного архівного фонду та його інтеграції у світовий інформаційний простір // Інвестиції: практика та досвід. – 2023. – № 24. – С. 163–170. – DOI: 10.32702/2306-6814.2023.24.163.
35. Ґренієр Е. Головний архів Німеччини відкрили для штучного інтелекту. URL:https://www.dw.com/uk/golovnij-arhiv-nimeccini-v... (дата звернення: 08.04.2025).
36. Літня школа перекладу. Принципи побудови, застосування та оцінки машинного перекладу, 2021. YouTube. URL: https://www.youtube.com/watch?v=rWwBqZY2F9c (дата звернення: 13.05.2025).
37. Факультет соціології | Київський національний університет імені Тараса Шевченка . URL: https://sociology.knu.ua/sites/default/files/lib... (дата звернення: 13.0.2025).
38. Коцюбівська К., Тимошенко О., Василевський А. Інструменти штучного інтелекту для збереження та популяризації культурної спадщини // Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері. — 2024. — № 7(2). — С. 275–282. — DOI: 10.31866/2617-796X.7.2.2024.317736.
39. CORDIS, cordis.europa.eu. ШІ допомагає зберігати європейську культурну спадщину. КОРДІС | Європейська комісія . URL: https://cordis.europa.eu/article/id/446037-ai-he... (дата звернення: 13.04.2025).
40. Європейська правда. США, Британія та країни ЄС підпишуть першу міжнародну угоду про використання ШІ. Європейська правда . URL: https://www.eurointegration.com.ua/news/2024/09/5/7193568/ (дата звернення: 13.0.2025).
41. Україна підписала міжнародну декларацію, присвячену безпеці використання ШІ // Кабінет Міністрів України. — 2023. — URL: https://www.kmu.gov.ua/news/ukraina-pidpysala-mi... (дата звернення: 13.04.2025).
42. Генеративні технології ШІ і авторське право: проблемні питання - Юридична Газета. Юридична газета – онлайн версія . URL: https://yur-gazeta.com/publications/practice/zah... (дата звернення: 13.04.2025).
43. Юридична Газета. Юридична газета – онлайн версія . URL: https://yur-gazeta.com/publications/practice/zah... (дата звернення: 13.04.2025).
44. The National Archives (United Kingdom) Wikipedia. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/The_National_Archives_(United_Kingdom) (дата звернення: 13.04.2025).
45. Нерухома культурна спадщина | Міністерства культури та стратегічних комунікацій. Міністерства культури та стратегічних комунікацій . URL: https://mcsc.gov.ua/kulturna-spadshchyna/derzhav... (дата звернення: 11.04.2025).
46. GitHub - dcthree/antigrapheus: In-browser OCR of Ancient Greek and Latin. GitHub. URL: https://github.com/dcthree/antigrapheus?utm_source=chatgpt.com (дата звернення: 04.05.2025).
47. Машина часу Європа. URL: https://www.timemachine.eu/ (дата звернення: 04.05.2025).
48. Шершова Т. В. Культурна пам’ять у контексті формування національної ідентичності. URL: https://www.researchgate.net/publication/365762122_KULTURNA_PAM" class="hcphp-link">https://www.researchgate.net/publication/365762122_KULTURNA_PAM%27AT_U_KONTEKSTI_FORMUVANNA_NACIONALNOI_IDENTICNOST
49. ReHERIT . URL: https://reherit.org.ua/wp-content/uploads/2021/1... (дата звернення: 31.05.2025).
50. Accueil Mandragore. URL: https://mandragore.bnf.fr/(дата звернення: 15.05.2025).
51. Учасники проектів Вікіпедіа. Британський музей – Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Британський_музей (дата звернення: 18.05.2025).
52. British Museum. Collection online. URL:https://www.britishmuseum.org/collection
53. Home - Digital Scriptorium. Digital Scriptorium -. URL:https://digital-scriptorium.org/(дата звернення: 20.05.2025).
54. єМузей – Оцифрування культурної спадщини України. emuseum. URL: https://emuseum.com.ua/ (дата звернення: 20.05.2025).
55. Проєкт «Збережена Україніка: цифровий архів української діаспори». Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека| 190 років. URL:https://www.libr.dp.ua/107-proyekt.html(дата звернення: 18.05.2025).
56. SHIFT. MetamorphoSis of cultural Heritage Into augmented hypermedia URL: https://shift-europe.eu (дата звернення: 11.04.2025).URL: https://skeiron.com.ua/ (дата звернення: 20.05.2025).
57. Google DeepMind. Google DeepMind. URL: https://deepmind.google/ (дата звернення: 20.05.2025).
58. Contributors to Wikimedia projects. Engineering Historical Memory - Wikipedia. Wikipedia, the free encyclopedia. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Engineering_Historical_Memory (дата звернення: 18.05.2025).
2. Головна сторінка DSpace. URL: https://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/12345... (дата звернення: 09.05.2025).
3. Вечерський В. В. СПАДЩИНА МІСТОБУДУВАННЯ УКРАЇНИ : Теорія і практика історико-містобудівних пам'яткоохоронних досліджень населених місць (2003). Електронна бібліотека | Інститут історії України . URL: http://resource.history.org.ua/item/0010497 (дата звернення: 11.05.2025).
4. Культурна пам'ять у контексті формування національної ідентичності. URL: https://www.researchgate.net/publication/365762122_KULTURNA_PAM" class="hcphp-link">https://www.researchgate.net/publication/365762122_KULTURNA_PAM%27AT_U_KONTEKSTI_FORMUVANNA_NACIONALNOI_IDENTICNOSTI. (дата звернення: 15.05.2025).
5. Формування української ідентичності в умовах сучасних викликів. (2018). Монографія. За заг.ред. В.П. Трощинського. Київ: НАДУ, 256 с.
6. Збереження і охорона культурної спадщини в сучасній Україні: Внутрішні і зовнішні аспекти. URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/... (дата звернення: 15.05.2025).
7. Колавіцца Г. Архіви та штучний інтелект: огляд поточних дебатів і майбутніх перспектив | Джованні Колавіца . URL: https://www.giovannicolavizza.com/publication/co... (дата звернення: 08.04.2025).
8. Керівництво ШІ для людства: заключний звіт / Консультативний орган зі штучного інтелекту URL: https://digitallibrary.un.org/record/4062495?v=pdf (дата звернення: 11.05.2025).
9. Siano S., Salimbeni R. Advances in Laser Cleaning of Artwork and Objects of Historical Interest: The Optimized Pulse Duration Approach. Accounts of Chemical Research. 2010. Т. 43, № 6. С. 739–750. URL: https://doi.org/10.1021/ar900190f (дата звернення: 11.05.2025).
10. Novel approach to the microscopic inspection during laser cleaning treatments of artworks / I. Cacciari та ін. Analytical and Bioanalytical Chemistry. 2011. Т. 402, № 4. С. 1585–1591. URL: https://doi.org/10.1007/s00216-011-5292-9 (дата звернення: 03.04.2025).
11. Вступ до музеєзнавства і пам’яткознавства : навч. посіб. / за наук. ред. О. М. Гончарової, С. Ж. Пустовалова. – Київ Видавництво Ліра-К (Lira-K)- інтернет-магазин книг. URL: https://lira-k.com.ua/preview/12610.pdf (дата звернення: 11.05.2025).
12. Костюк В. О. Проблеми охорони культурної спадщини в умовах соціально-економічних трансформацій / В. О. Костюк // Архіви України. – 2018. – № 1. – С. 45–58.
13. Гончарова К. У пошуках нових підходів до збереження культурної спадщини: приватно-громадське партнерство. Український центр культурних досліджень. – 2018. – 22 серпня. – URL: https://uccr.org.ua/news/u-poshukakh-novykh-pidk... (дата звернення: 13.04.2025).
14. ШІ зустрічається з архівами: майбутнє машинного навчання в культурній спадщині. URL: https://www.clir.org/2024/10/ai-meets-archives-t... (дата звернення: 08.05.2025).
15. Inter PARES Trust AI - Artificial Intelligence . URL: https://interparestrustai.org/assets/public/diss... (дата звернення: 11.05.2025).
16. Райссвольф Україна - архівні послуги повного циклу: зберігання, сканування, знищення документів. Reisswolf . URL: https://reisswolf.ua/ (дата звернення: 28.04.2025).
17. Time Travel: A Comprehensive Benchmark to Evaluate LMMs on Historical and Cultural Artifacts.arXiv.org. URL:https://arxiv.org/abs/2502.14865 (дата звернення: 08.05.2025).
18. Ковальський Г. Є. Цифрове збереження архівних документів Національного архівного фонду України: технічні, організаційні та фінансові аспекти // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Інформатика. – 2024. – Вип. 2(48). – С. 123–128.
19. Професор Меліса Террас. Единбурзький університет . URL: https://edwebprofiles.ed.ac.uk/profile/melissa-terras (дата звернення: 11.05.2025).
20. Професор д-р Губерт Мара. Fachbereich Geschichts- und Kulturwissenschaften: Startseite . URL: https://www.geschkult.fu-berlin.de/en/e/compas/m... (дата звернення: 11.05.2025).
22. Цифрова стратегія | Бібліотека Конгресу. Бібліотека Конгресу . URL: https://www.loc.gov/digital-strategy/ (дата звернення: 11.05.2025).
23. Палючук К. М. Система впровадження інноваційних технологій у документаційному забезпеченні організацій: міжнародний досвід для України // Молодь і ринок. – 2024. – № 3. – С. 93–100.
24. Ковтаюк Ю. С. Роль оцифрування у сучасній системі збереження архівних, бібліотечних і музейних фондів та наданні доступу до їх інформації // Бібліотека. Наука. Комунікація. – 2024. – Т. 6, № 2. – С. 75–80.
25. У Львівській політехніці розробили систему штучного інтелекту для роботи з архівами. Освіта Львівщини. URL:https://osvita.loda.gov.ua/?page=blog&id=785 (дата звернення: 05.05.2025).
26. AI Builder - Розпізнавання тексту готової моделі: URL: https://www.microsoft.com/en-us/ai/ai-builder (дата звернення:28.04.2025).
27. Дмитрук О. В. Комп’ютерний зір у відновленні пошкоджених документів // Науковий вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. – 2020. – Вип. 5(50). – С. 40–47.
28. Transkribus: платформа для розпізнавання тексту в історичних документах. URL: https://www.transkribus.org/ (дата звернення: 09.04.2025).
29. Проєкт "In Codice Ratio": ініціатива з оцифрування рукописних документів Ватиканського апостольського архіву. URL: https://theindexproject.org/award/nominees/2728 (дата звернення: 09.04.2025).
30. Огляд точності розпізнавання рукописного тексту: дослідження, що оцінює середню точність розпізнавання рукописного тексту різними інструментами. URL: https://research.aimultiple.com/handwriting-recognition/ (дата звернення: 09.04.2025).
31. Учасники проектів Вікімедіа. Набір інструментів природної мови – Вікіпедія. Вікіпедія, вільна енциклопедія . URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Natural_Language_Toolkit (дата звернення: 09.04.2025).
32. Shaip. Обробка природної мови (NLP): як це працює, переваги та виклики. URL: https://uk.shaip.com/blog/what-is-nlp-how-it-wor... (дата звернення: 12.04.2025).
33. Gallica – The BnF digital library. BnF – Institutional website. URL: https://www.bnf.fr/en/gallica-bnf-digital-librar... (дата звернення: 22.05.2025).
34. Чукут С. А., Карапозюк А. Л. Цифровізація процесів архівної справи в контексті формування Національного архівного фонду та його інтеграції у світовий інформаційний простір // Інвестиції: практика та досвід. – 2023. – № 24. – С. 163–170. – DOI: 10.32702/2306-6814.2023.24.163.
35. Ґренієр Е. Головний архів Німеччини відкрили для штучного інтелекту. URL:https://www.dw.com/uk/golovnij-arhiv-nimeccini-v... (дата звернення: 08.04.2025).
36. Літня школа перекладу. Принципи побудови, застосування та оцінки машинного перекладу, 2021. YouTube. URL: https://www.youtube.com/watch?v=rWwBqZY2F9c (дата звернення: 13.05.2025).
37. Факультет соціології | Київський національний університет імені Тараса Шевченка . URL: https://sociology.knu.ua/sites/default/files/lib... (дата звернення: 13.0.2025).
38. Коцюбівська К., Тимошенко О., Василевський А. Інструменти штучного інтелекту для збереження та популяризації культурної спадщини // Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері. — 2024. — № 7(2). — С. 275–282. — DOI: 10.31866/2617-796X.7.2.2024.317736.
39. CORDIS, cordis.europa.eu. ШІ допомагає зберігати європейську культурну спадщину. КОРДІС | Європейська комісія . URL: https://cordis.europa.eu/article/id/446037-ai-he... (дата звернення: 13.04.2025).
40. Європейська правда. США, Британія та країни ЄС підпишуть першу міжнародну угоду про використання ШІ. Європейська правда . URL: https://www.eurointegration.com.ua/news/2024/09/5/7193568/ (дата звернення: 13.0.2025).
41. Україна підписала міжнародну декларацію, присвячену безпеці використання ШІ // Кабінет Міністрів України. — 2023. — URL: https://www.kmu.gov.ua/news/ukraina-pidpysala-mi... (дата звернення: 13.04.2025).
42. Генеративні технології ШІ і авторське право: проблемні питання - Юридична Газета. Юридична газета – онлайн версія . URL: https://yur-gazeta.com/publications/practice/zah... (дата звернення: 13.04.2025).
43. Юридична Газета. Юридична газета – онлайн версія . URL: https://yur-gazeta.com/publications/practice/zah... (дата звернення: 13.04.2025).
44. The National Archives (United Kingdom) Wikipedia. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/The_National_Archives_(United_Kingdom) (дата звернення: 13.04.2025).
45. Нерухома культурна спадщина | Міністерства культури та стратегічних комунікацій. Міністерства культури та стратегічних комунікацій . URL: https://mcsc.gov.ua/kulturna-spadshchyna/derzhav... (дата звернення: 11.04.2025).
46. GitHub - dcthree/antigrapheus: In-browser OCR of Ancient Greek and Latin. GitHub. URL: https://github.com/dcthree/antigrapheus?utm_source=chatgpt.com (дата звернення: 04.05.2025).
47. Машина часу Європа. URL: https://www.timemachine.eu/ (дата звернення: 04.05.2025).
48. Шершова Т. В. Культурна пам’ять у контексті формування національної ідентичності. URL: https://www.researchgate.net/publication/365762122_KULTURNA_PAM" class="hcphp-link">https://www.researchgate.net/publication/365762122_KULTURNA_PAM%27AT_U_KONTEKSTI_FORMUVANNA_NACIONALNOI_IDENTICNOST
49. ReHERIT . URL: https://reherit.org.ua/wp-content/uploads/2021/1... (дата звернення: 31.05.2025).
50. Accueil Mandragore. URL: https://mandragore.bnf.fr/(дата звернення: 15.05.2025).
51. Учасники проектів Вікіпедіа. Британський музей – Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Британський_музей (дата звернення: 18.05.2025).
52. British Museum. Collection online. URL:https://www.britishmuseum.org/collection
53. Home - Digital Scriptorium. Digital Scriptorium -. URL:https://digital-scriptorium.org/(дата звернення: 20.05.2025).
54. єМузей – Оцифрування культурної спадщини України. emuseum. URL: https://emuseum.com.ua/ (дата звернення: 20.05.2025).
55. Проєкт «Збережена Україніка: цифровий архів української діаспори». Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека| 190 років. URL:https://www.libr.dp.ua/107-proyekt.html(дата звернення: 18.05.2025).
56. SHIFT. MetamorphoSis of cultural Heritage Into augmented hypermedia URL: https://shift-europe.eu (дата звернення: 11.04.2025).URL: https://skeiron.com.ua/ (дата звернення: 20.05.2025).
57. Google DeepMind. Google DeepMind. URL: https://deepmind.google/ (дата звернення: 20.05.2025).
58. Contributors to Wikimedia projects. Engineering Historical Memory - Wikipedia. Wikipedia, the free encyclopedia. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Engineering_Historical_Memory (дата звернення: 18.05.2025).