Етика та естетика у філософії Платона


Автор(ка)
Маловік Володимир Романович

Ступінь
Бакалавр

Група
ФІЛОСб-1-19-4.0д

Спеціальність
033 Філософія

Кафедра
Кафедра філософії та релігієзнавства


Анотація

Актуальність теми дослідження. Теза про етику Платона має значну актуальність у вивченні філософії та етики. Етична основа Платона пропонує всебічний і впливовий погляд на питання, пов’язані з мораллю, чеснотою, справедливістю та хорошим життям. Розуміння та критичний аналіз етичних теорій Платона може пролити світло на основоположні концепції та принципи, які протягом століть формували філософський дискурс.
Дослідження етичної філософії Платона може дати цінне розуміння природи людської моралі та прагнення до добра. Його ідеї пропонують багату теоретичну основу для розуміння прийняття моральних рішень, морального розвитку та культивування доброчесного характеру.
Теза про етику Платона дозволяє глибоко зануритися в складні нюанси його етичних теорій. Це дає можливість ознайомитися з його творами, такими як «Держава», «Федр» і «Федон», а також вивчити діалоги та аргументи, які він наводить на підтримку своїх ідей. Критично оцінюючи погляди Платона на етику, можна розвинути детальне розуміння його аргументів і оцінити їхні сильні та слабкі сторони та потенційні наслідки.
Крім того, вивчення етики Платона пропонує можливість пов’язати його філософські ідеї з сучасним етичним дискурсом. Багато питань і проблем, порушених Платоном, таких як природа справедливості, роль розуму, прагнення до хорошого життя та формування доброчесних особистостей, продовжують бути актуальними та обговорюватися в сучасних етичних теоріях. Взаємодія з ідеями Платона забезпечує історичну та філософську основу для вивчення сучасних етичних перспектив і залучення до ширших розмов про мораль.
Крім того, ця робота може сприяти міждисциплінарним дискусіям. Етичні рамки Платона перетинаються з різними дисциплінами, включаючи психологію, соціологію, політичну теорію та естетику. Вивчення зв’язків між етикою Платона та цими сферами дозволяє отримати більш цілісне розуміння його ідей та їх значення для різних сфер дослідження.
Ідеї Платона про мистецтво, красу та роль естетики в житті людини мали глибокий вплив на розвиток західної філософської думки та продовжують формувати сучасні дискусії про природу мистецтва та його значення.
Дослідження естетичної філософії Платона дозволяє поглиблено дослідити його теорії щодо природи краси, мети мистецтва та його зв’язку з істиною та дійсністю. Теза про естетику Платона дає можливість критично проаналізувати його критику мистецтва як простого наслідування чи репрезентації фізичного світу. Це дозволяє дослідити його занепокоєння щодо потенційно оманливої природи мистецтва та його потенціалу вводити людей в оману від пошуку правди. Звертаючись до поглядів Платона на обмеження мистецтва, можна заглибитися в ширші питання про природу художнього вираження, зв’язок між мистецтвом і реальністю та роль мистецтва в суспільстві.
Крім того, вивчення естетики Платона забезпечує міждисциплінарну взаємодію, пов’язуючи його філософські ідеї з іншими галузями, такими як література, психологія та культурологія. Роздуми Платона про естетику вплинули на наступні філософські рухи та художні традиції, зробивши його ідеї актуальними для розуміння історичного розвитку естетики як галузі дослідження. Крім того, вивчення естетики Платона може сприяти сучасним дискусіям щодо інтерпретації та оцінки мистецтва, дослідження краси як суб’єктивної чи об’єктивної концепції та етичних наслідків художньої репрезентації.
Мета роботи. Метою дослідження етики та естетики Платона є заглиблення в багату філософську основу, розроблену Платоном, і критичний аналіз його ідей і теорій у цих областях. Досліджуючи його діалоги та твори, дослідження намагається зрозуміти концепції Платона, їхні взаємозв’язки та їхні наслідки для етичного та естетичного дослідження.
У царині етики мета полягає в тому, щоб дослідити розуміння Платоном природи моралі, чесноти та хорошого життя. Дослідження прагне розгадати теорію тристоронньої душі Платона, яка стверджує, що душа складається з розуму, духу та бажання, а також дослідити, як ці елементи формують моральну поведінку та характер. Він має на меті проаналізувати роль розуму в прийнятті моральних рішень, вихованні чеснот і досягненні кінцевої мети етичного життя, Добра. Досліджуючи етичні запити Платона, дослідження має на меті пролити світло на фундаментальні питання про людську поведінку, природу справедливості та формування ідеального суспільства.
Що стосується естетики, мета полягає в тому, щоб заглибитися в думки Платона про природу та призначення мистецтва, краси та ролі естетики в людському досвіді. Дослідження має на меті вивчити Платонову критику мистецтва як наслідування та його занепокоєння щодо потенційного обману та спотворення реальності через художнє зображення. Він має на меті вивчити ідеї Платона про зв’язок між мистецтвом, почуттями та розумом, а також оцінити його аргументи щодо трансформаційного потенціалу мистецтва, коли воно узгоджується з вищими істинами та ідеалами. Вивчаючи естетичну філософію Платона, мета полягає в тому, щоб отримати уявлення про природу художнього вираження, тлумачення краси та етичних аспектів художньої творчості.
Більш широкою метою дослідження є розуміння взаємозв’язку етичних і естетичних теорій Платона та їхнього значення в його загальній філософській структурі. Ця робота прагне дослідити, як ідеї Платона в цих областях пов’язані з його метафізикою, епістемологією та політичною думкою. Дослідження має на меті критично розглянути аргументи Платона, оцінити їхні сильні та слабкі сторони та вивчити їхні наслідки для сучасного етичного та естетичного дискурсу. Зрештою, мета полягає в тому, щоб сприяти глибшому розумінню філософської спадщини Платона та її актуальності для вирішення позачасових питань про етику, естетику та стан людини. Для цього потрібно виконати такі завдання :
1) Аналіз та тлумачення етичних теорій Платона: ця мета передбачає ретельне вивчення діалогів і творів Платона, щоб отримати всебічне розуміння його етичної основи. Він має на меті з’ясувати такі ключові поняття, як чеснота, мораль, справедливість і добро, а також дослідити взаємозв’язки між ними.
2) Дослідити взаємодію між розумом, духом і бажанням у моральній психології: ця мета зосереджена на дослідженні динаміки тристоронньої душі та її впливу на поведінку людини, прийняття моральних рішень і формування характеру. Він спрямований на вивчення ролі та взаємодії розуму, духу та бажання у формуванні моральних цінностей і дій людей.
3) Критично оцінити естетичну філософію Платона: Ця мета передбачає ретельний аналіз поглядів Платона на мистецтво, красу та естетику. Він має на меті проаналізувати його аргументи щодо природи мистецтва як імітації, потенційних оманливих якостей мистецтва та трансформаційної сили мистецтва, узгодженого з вищими істинами. Він також прагне оцінити актуальність і застосовність естетичних теорій Платона в сучасному контексті.
4) Зрозуміти зв’язок між етикою та естетикою у філософії Платона: ця мета досліджує взаємозв’язок етичних та естетичних теорій Платона. Він має на меті розкрити, як етичні цінності та принципи інформують про мистецьку творчість і оцінку, і як естетичний досвід може сприяти моральному розвитку та прагненню до добра. Він прагне вивчити способи, якими етичні та естетичні ідеї Платона взаємозбагачують і впливають одна на одну.
5) Щоб вивчити значення теорій Платона для сучасного етичного та естетичного дискурсу: ця мета передбачає оцінку актуальності та застосовності етичних та естетичних теорій Платона в сучасному контексті. Він має на меті виявити зв’язки між ідеями Платона та сучасними дискусіями та критично розглянути їхні наслідки для етичної поведінки, художнього вираження та розуміння краси в сучасному суспільстві.
6) Сприяти глибшому розумінню філософської спадщини Платона: мета полягає в тому, щоб зробити вагомий внесок у дослідження філософії Платона, пропонуючи глибокий аналіз, тлумачення та оцінку його етичних і естетичних теорій. Він прагне забезпечити детальне розуміння його ідей та їхнього значення для вирішення постійних питань про етику, естетику та стан людини.

Методологічну основу дослідження складають системний, структурно-
функціональний дослідницькі підходи, а також загальнонаукові методи
пізнання : аналіз, синтез, методологічний та історичний аналіз.
Наукове значення проведеного дослідження зазначається в узагальненні,
уточненні та систематизації наукових даних, що випливають з теоретичного
доробку дослідника.
Структура роботи. Дипломна робота складається із вступу, в якому
визначаються цілі і завданная роботи, об’єкт та предмет вивчення; основної
частини, що включає три розділи, які складаються з 14 підрозділів, та списка джерел, який становить 20 найменувань

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………..3
Розділ І. Концепція світу Ідей в філософії Платона……………………….7
1.1. Короткий огляд концепції Ідей та її центральної ролі в філософії Платона
1.2. Природа Ідей………………………………………………………………..10
1.3. Епістемологічне значення Ідей…………………………………………… 12
1.4. Світ Ідей і етичні погляди Платона ……………………………………….14
1.5. Ідеї і естетичні погляди Платона…………………………………………...16
Розділ ІІ. Етика у філософії Платона………………………………………...18
2.1. Вступ до етики Платона…………………………………………………….18
2.2. Добро та Ідеальна Держава………………………………………………..23
2.3. Три частини душі і моральна психологія………………………………….26
Розділ III Естетика Платона…………………………………………………..31
3.1. Вступ до естетичної філософії Платона…………………………………31
3.2. Концепція мімезису……………………………………………………….33
3.4. Мистецтво і Душа…………………………………………………………36
3.5 Мистецтво і Добро…………………………………………………………40
3.6 Важливість Гармонії і Балансу……………………………………………42
Висновки………………………………………………………………………..44
Список джерел………………………………………………………………….48

Покликання

1.Платон. Діалоги / пер. з давн.-гр. Йосип Кобів, Уляна Головач, Дзвенислава Коваль, Тарас Лучук, Юрій Мушак; передм. Володимира Кондзьолки. — 2-ге вид. — К. : Основи, 1999. — 395 с. — ISBN 966-500-007-1.
2. Платон. Держава / пер. з дав.-гр. Д. Коваль. — К. : Основи, 2000. — 355 с. — ISBN 966-500-022-5.
3. Платон. Бенкет / пер. з давн.-гр. Уляна Головач. — Л. : Видавництво Українського Католицького Університету, 2018. — 220 с. — ISBN 978-617-7608-01-0.
4. Adkins, Arthur W. H. (1960). Merit and Responsibility: A Study in Greek Values. Oxford, Clarendon Press.
5. Blondell, R. (2013). The Play of Character in Plato's Dialogues. Cambridge University Press.
6. Collobert, C., & Laks, A. (Eds.). (2012). Plato's Laws: From Theory into Practice. Acumen Publishing.
7. Cooper, J. M. (1999). Reason and Emotion: Essays on Ancient Moral Psychology and Ethical Theory. Princeton University Press.
8. Cooper, J. M. (Ed.). (1997). Plato: Complete Works. Hackett Publishing.
9.Ferrari, G. R. F. (2000). City and Soul in Plato's Republic. University of Chicago Press.
10.Ferrari, G. R. F. (2008). Listening to the Cicadas: A Study of Plato's Phaedrus. Cambridge University Press.
11.Fine, G. (2003). Plato on Knowledge and Forms: Selected Essays. Oxford University Press.
12. Frede, M., & Charles, D. (2019). Body and Soul in Ancient Philosophy. De Gruyter.
13.Guthrie, W. K. C. (1986). A History of Greek Philosophy: Volume 4, Plato: The Man and His Dialogues: Earlier Period. Cambridge University Press.
14.Irwin, T. H. (1995). Plato's Ethics. Oxford University Press.
15.Kamtekar, R. (Ed.). (2019). Virtue and Happiness: Essays in Honour of Julia Annas. Oxford University Press.
16.Kraut, R. (Ed.). (1992). The Cambridge Companion to Plato. Cambridge University Press.
17. Kraut, R. (2006). What is Good and Why: The Ethics of Well-Being. Harvard University Press.
18. Laks, A., & Louguet, F. (2015). Plato's Sophist: Proceedings of the Seventh Symposium Platonicum Pragense. Academy of Sciences of the Czech Republic.
19.Nehamas, A. (1998). The Art of Living: Socratic Reflections from Plato to Foucault. University of California Press.
20.Nussbaum, M. C. (1995). Poetic Justice: The Literary Imagination and Public Life. Beacon Press.
21.Reeve, C. D. C. (2018). Philosopher-Kings: The Argument of Plato's Republic. Princeton University Press.
22.Rowe, C. (Ed.). (2018). The Cambridge History of Philosophy in Late Antiquity: Volume 1. Cambridge University Press.
23. Rowe, C. J. (2005). Plato and the Art of Philosophical Writing. Cambridge University Press
24.Santas, G. (Ed.). (2006). The Blackwell Guide to Plato's Republic. Wiley-Blackwell.
25.Sedley, D. (2017). Plato's Cratylus. Cambridge University Press.
26.Sedley, D. (2007). Plato's Cratylus. Cambridge University Press.
27.Waterfield, R. (2009). The First Philosophers: The Presocratics and Sophists. Oxford University Press.
28. Plato, Meno (81b) http://data.perseus.org/citations/urn:cts:greekL...