Мова як соціально-політичний феномен у контексті філософії Дж. Остіна

Тамащук Ян Миколайович

Бакалавр

ФІЛОСб-1-17-4.0д

033 Філософія

Кафедра філософії та релігієзнавства

Актуальність дослідження мови як соціально-політичного феномену скрізь теорію мовленнєвих актів Джона Остіна ґрунтується на таких аргументах. Сьогодні у філософській теорії мови все більше уваги приділяється когнітивним дослідженням. Концепція Дж. Остіна в цьому плані видається потужним теоретичним і методологічним інструментом. Поліаспектність комунікативної теорії в дослідженні соціальних і політичних векторів розуміння і практичного використання мовних актів підтверджує перспективність напрямку, який ми обрали для дипломної роботи. До того ж у вітчизняному філософському середовищі бракує досліджень та оригінальних інтерпретацій саме такого аспекту теорії Дж. Остіна. Слід зазначити малу кількість перекладів праць Дж. Остіна. Використання аутентичних праць філософа, на наш погляд, підвищує цінність дипломної роботи.
Тема також є актуальною з точки зору практичної орієнтованості. Джон Остін, будучи філософом мови, прагнув прояснити та описати багато властивостей мови. Філософія, логіка, лінгвістика та інші дисципліни, що вивчають мову, зробили величезний крок у розумінні цього феномена. Багатогранність висловлювання як можливості прояву людиною себе, прояснення смислів комунікації, досягнення розуміння у соціальних відносинах, вимагає подальшого аналізу мовного феномену. Стався неймовірний скачок у розумінні феномену мови, визначенні її семіотичного, соціокультурного і онтологічного статусу. Пропонована автором процедура «прояснення» може бути успішно використана для розуміння різних форм комунікації – повсякденної, політичної, інших форм публічності.
Об’єкт дослідження: теорія мовленнєвих актів Дж. Остіна.
Предмет: інтерпретація форм мовленнєвих актів Дж. Остіна у соціально-політичній комунікації.
Метою роботи є аналіз соціально-політичних форм мовленнєвої діяльності на основі теоретико-методологічного інструментарію філософії мовленнєвих актів Дж. Остіна.
Здійснення дослідницької мети визначає постановку і вирішення низки завдань:
• виявити теоретико-методологічні засади філософського дослідження феномена мовленнєвих актів;
• проаналізувати семіотичну трансформацію в історії філософії від традиційного розуміння «денотату» до «значення як вживання»;
• визначити сутність поняття «перформатив» у концепції Дж. Остіна;
• виявити форми мовленнєвих актів у буденній практиці;
• проаналізувати механізми втілення буденної мовленнєвої практики у сучасне соціально-політичне буття.
Методологія дослідження сформована на ґрунті аналітичної філософії, а саме лінгвістичного напрямку, герменевтичних досліджень, використовує методи логічної формалізації, системно-структурний, єдність історичного та логічного.
Новизна роботи полягає у виявленні форм мовленнєвих актів у концепції Дж. Остіна та застосуванні їх у соціально-політичних комунікативних практиках. В українському філософському середовищі ідеї Дж. Остіна є відомими, але вітчизняний дискурс його концептуальних положень практично не орієнтований на дослідження соціальних та політичних контекстів вживання різних форм висловлювань у повсякденних практиках. Теоретичні механізми теорії мовленнєвих актів використано для аналізу сучасних інтерпретацій політичного дискурсу.
Апробація дослідження. Результати бакалаврської роботи доповідались на засіданні кафедри філософії Історико–філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченк, а також на VIII Всеукраїнській студентській науково-практичній конференції «Етико-естетична традиція у вітчизняній культурі» (НПУ імені М. П. Драгоманова, 2018 р.) - доповідь «Очерк авангарду у творчості Д. І. Хармса»; на VІII щорічній Всеукраїнській науково-практичній конференціі «Київ і кияни у мультикультурному просторі України: підсумки і перспективи історико-урбаністичних досліджень» 2018 р. – доповідь «Феномен відчуження в концепції діалогу Бубера».
Структура роботи. Дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел із 50 найменувань. Загальний обсяг роботи становить 57 сторінок.

ВСТУП…………………………………………………………….………3-5
РОЗДІЛ 1. «Від “денотату” до “значення як вживання”: історико-філософський огляд проблеми мови»…………………………..………..5-20
РОЗДІЛ 2. Теорія мовленнєвих актів Дж. Остіна та логіка функціонування повсякденної мови……………………......................................................20-45
РОЗДІЛ 3. Соціально-політичні аспекти теорії мовленнєвих актів…..45-51
ВИСНОВКИ…………………………………………………………........51-54
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………54-57

1. Аналитическая философия: Избранные тексты / Сост., вступ. ст. и коммент. А. Ф. Грязнова. М.: Изд-во МГУ, 1993. с.510
2. Аристотель. Метафизика. М.: Институт философии, теологии и истории св. Фомы, 2006. 232 с.
3. Арутюнова Н. Д. Речевой акт. Лингвистический энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия, 1990. ISBN 5 85270 031 2. С. ?-?.
4. Барт Р. Від твору до тексту. Слово. Знак. Дискурс: Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / за ред. М. Зубрицької. Львів : Літопис, 1996. С. 378–384.
5. Бибихин В.В. Язык философии. 3-е изд., стер. СПб.: Наука, 2007. 389 с.
6. Винокур Т. Г. Говорящий и слушающий. Варианты речевого поведения. М., 1993. с. 440
7. Грязнов А.Ф. Аналитическая философия М.: Высшая школа, 2006. 375 с.
8. Дж. Остин. Как производить действия при помощи слов. Смысл и Сенсибилии. Москва, 1999. 135 с.
9. Зинченко В. В., Королева Л. А. Дискурс коммуникации: личность, общество, практика : монография. Пенза : ПГУАС, 2014. 184 с.
10. Комунікація. Філософський енциклопедичний словник. Київ : Абрис, 2002. С. 291.
11. Л.Витгенштейн. Философские исследования. Кембридж,1945. 250 с.
12. Лотман Ю. М. Внутри мыслящих миров. Человек – текст – семиосфера – история. М. : Языки русской культуры, 1996. 464 с.
13. Маковельский А. Софисты. Баку, 1940. 47 с.
14. Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 17: Теория речевых актов. М., 1986.
15. Остин Дж. Аналитическая философия и язык как социальное явление, сборник работ. Спб., 2006. с.145
16. Остин Дж. Л. Слово как действие. В кн.: Новое в зарубежной лингвистике. Вып. XVII. М., 1986. с.110
17. Остин Дж. Л. Три способа пролить чернила. Философские работы. СПб., 2006. с. 220
18. Падучева Е. В. Высказывание и его соотнесённость с действительностью. — М., 1985. ? с.220
19. Пинкер. С. Язык как инстинкт: Пер. с англ. / Общ. ред. В. Д. Мазо. Ч М., 2004. — 456 с.
20. Пирс Ч. С. Что такое знак. Вестник Томского государственного университета. Философия. Социология. Политология. 2009. № 3 (7). С. 88–95.
21. Платон. Диалоги. Тимей / пер. С. С. Аверинцева. Собрание сочинений : в 4 т. / Платон. М. : Мысль, 1994. Т. 3. С. 17–92.
22. Платон. Кратіл К., 2010. 70 с.
23. Поспелова О. В. Политическое действие и проблема свободной воли практической философии Дж. Серля. Известия ПГПУ. Гуманитарные науки. 2011. № 23. С. 110
24. Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. СПб. : Петрополис, 1994. Т. 4. 260 с.
25. Серл. Дж. Р. Философия языка. Пер. с англ. Изд. 2-е. М.: Едиториал УРСС, 2010. 208 с.
26. Серль Дж. Что такое речевой акт? Новое в зарубежной лингвистике. М. : Прогресс. 1986. Вып.17. С.151–169.
27. Соссюр Ф. де. Курс общей лингвистики. Екатеринбург : Изд-во Уральского ун-та, 1999. 432 с.
28. Фреге Г. Смысл и значение. Избранные работы / пер. с нем. В. В. Анашвили, В. А. Куренного и др. М. : Дом интеллектуальной книги, Русское феноменологическое общество, 1997. С. 25–49.
29. Шепетяк О. Теорія мовленнєвих актів. Вісник факультету романо-германської філології / За ред. Кеміня В.П. Вип. 3. Дрогобич: Редакційно-видавничий відділ ДДПУ, 2008. С. 93-105.
30. Эко У. Отсутствующая структура. Введение в семиологию. СПб. : Петрополис, 1998. 432 с.
31. Anscombe G.E.M. Cambridge, Massachusetts. London, England: HARVARD UNIVERSITY PRESS, 2000. 95 р.
32. Bohm J. Bohm. Unfolding Meaning. A Weekend of Dialogue with David Bohm. Emissary Foundation International, 1985. р. 112
33. Brentano F. Psychologie vom empirischen Standpunkte Leipzig. Duncker & Humblot, Routledge, 1973. p. 84
34. Davidson D. Communication and Convention. Synthese #59, 1984. Р.13-17.
35. Davidson D. Truth and Meaning. Synthese, XVII, 1967. Р. 304.
36. Meinong A. Über Gegenstandstheorie = The Theory of Objects. - S. 19..
37. Oxford Dictionary of National Biography (англ.) / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
38. Quine W. V. Word and Object (eng.).. The MIT Press, 1960. р. 300
39. Searle, J. (1969), Speech Acts: An Essay in the Philosophy of Language. Cambridge: Cambridge University Press, 1969. р. 140
40. Searle. John R. What is a speech act? In: “Philosophy in America” ed. Max Black, London, Alien and Unwin, 1965. Р. 221-239.