Легітимність влади як проблема поєднання інтересів особистості і суспільства
Автор(ка)
Пружанський Дмитро Сергійович
Ступінь
Бакалавр
Група
ФІЛОСб-1-17-4.0д
Спеціальність
033 Філософія
Кафедра
Кафедра філософії та релігієзнавства
Анотація
Актуальність теми дослідження. Проблема легітимності влади являється актуальною й важливою в усі часи, допоки існує влада. Це означає, що увага до проблеми зберігається, не залежно від історичного, соціоекономічного, культурного контексту людського буття. Сучасний український політологічний словник-довідник визначає поняття легітимності (від лат. legitimus — згідно з законами, правомірний, законний) як здатність політичного режиму досягти суспільного визнання та виправдання обраного політичного курсу, ухвалених політичних рішень, кадрових або функціональних змін у структурах влади. [67, С. 167] Дослідники вказують на стійку тенденцію зворотно пропорційної залежності силового примусу влади від рівня її легітимності: що вищий рівень легітимності, то рідше влада вдається до силового примусу. Це означає, що легітимна влада тримається не тільки та не стільки на примусі або силових важелях впливу для забезпечення свого статус-кво, скільки на довірі населення, яке визнає дії влади такими, що відповідають його інтересам – індивідуальним та суспільним.
Тому наступними поняттями, яким слід дати визначення в межах дослідження, є поняття «індивідуальні інтереси» та «суспільні інтереси».
Щодо першого, то індивідуальні інтереси тлумачаться як прагнення особи повніше задовольняти свої потреби і бажання. Таке прагнення прямо не формалізоване в конкретному суб'єктивному праві, проте й не суперечить праву як такому [5]. На рівні Конституційного Суду України визначене поняття «охоронюваного законом інтересу» як «прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного права і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам» [5]. Таким чином індивідуальні інтереси складаються з двох компонентів: 1) бажання, що не суперечать закону та 2) можливості їх (бажання, прагнення) задовольнити.
Суспільні інтереси визначаються як інтереси суспільства або усередненого («репрезентативного») представника спільноти, пов'язані із забезпеченням благополуччя, стабільності, безпеки та сталого розвитку спільноти [576]. Важливо, що репрезентативність не означає ототожнення суспільних та індивідуальних інтересів, суспільні інтереси не зводяться до індивідуальних. Особливістю суспільних інтересів є те, що їхнє забезпечення уможливлює вироблення таких спільних і значимих цінностей, світоглядних орієнтирів, моральних та культурних норм тощо, які згуртовують спільноту, об’єднуючи спільною справою, ідеологією, традиціями, історичним або соціокультурним досвідом, ментально, релігійно тощо.
Виходячи з вищезазначеного, формулюємо робочу гіпотезу, яку маємо перевірити в даному дослідженні.
Метою дослідження є довести положення про те, що легітимна влада зацікавлена в забезпеченні індивідуальних та суспільних інтересів, тому що таким чином зміцнюється її авторитет та посилюється довіра населення. Якщо державна влада легітимна, то авторитет і довіра населення є найголовнішим фундаментом та умовою її стабільності. Отже влада зацікавлена забезпечувати індивідуальні інтереси населення. Мета конкретизується в дослідницьких завданнях:
1. Обґрунтувати теоретичні засади дослідження шляхом з’ясування діалектики становлення ідеї легітимної влади в історії філософії.
2. З’ясувати, як змінювалось розуміння понять «інтереси особи» та «інтереси суспільства» в історико-культурному та філософському вимірі.
3. Прослідкувати взаємовплив влади, суспільства та індивідів в процесі забезпечення інтересів особи і суспільства легітимною владою.
4. Дослідити проблему легітимності української влади як єдності інтересів особи і суспільства в сучасних умовах.
5. Дослідити специфіку легітимації влади в процесі забезпечення політичної стабільності сучасної України.
6. Визначити взаємодію моральних, ціннісних і правових засад легітимності державної влади та їх поєднання з інтересами особистості в сучасному українському суспільстві.
Об’єктом дослідження є філософсько-правовий феномен легітимності влади.
Предметом дослідження є взаємозв’язок між проблемою легітимністю влади та забезпеченням індивідуальних і суспільних інтересів населення.
В дослідженні використані філософські, загальнонаукові та загальнологічні методи дослідження. А саме:
• діалектичний метод використаний для з’ясування динаміки змін філософських уявлень щодо проблеми легітимності влади;
• компаративістський метод – для порівняння філософський концепцій влади окремих філософів, а також тенденцій, характерних для різних філософських шкіл, течій та напрямків;
• аналітичний метод – для більш глибокого розуміння проблеми легітимності влади як поєднання індивідуальних та суспільних інтересів;
• системний метод – для поєднання окремих результатів дослідження та формулювання узагальнених висновків.
Теоретичне та практичне значення. Робота є науково-теоретичним дослідженням, результати та висновки якого можуть бути застосовані в освітній та навчально-науковій діяльності в межах соціальної філософії, філософії права, соціологічних дослідженнях для поглиблення розуміння проблеми легітимності влади.
Дослідження складається з вступу, трьох розділів та висновків. Список використаних джерел налічує 75 позицій.
Ключові слова: влада, легітимність, особа, суспільство, індивідуальні інтереси, суспільні інтереси.
Тому наступними поняттями, яким слід дати визначення в межах дослідження, є поняття «індивідуальні інтереси» та «суспільні інтереси».
Щодо першого, то індивідуальні інтереси тлумачаться як прагнення особи повніше задовольняти свої потреби і бажання. Таке прагнення прямо не формалізоване в конкретному суб'єктивному праві, проте й не суперечить праву як такому [5]. На рівні Конституційного Суду України визначене поняття «охоронюваного законом інтересу» як «прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного права і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам» [5]. Таким чином індивідуальні інтереси складаються з двох компонентів: 1) бажання, що не суперечать закону та 2) можливості їх (бажання, прагнення) задовольнити.
Суспільні інтереси визначаються як інтереси суспільства або усередненого («репрезентативного») представника спільноти, пов'язані із забезпеченням благополуччя, стабільності, безпеки та сталого розвитку спільноти [576]. Важливо, що репрезентативність не означає ототожнення суспільних та індивідуальних інтересів, суспільні інтереси не зводяться до індивідуальних. Особливістю суспільних інтересів є те, що їхнє забезпечення уможливлює вироблення таких спільних і значимих цінностей, світоглядних орієнтирів, моральних та культурних норм тощо, які згуртовують спільноту, об’єднуючи спільною справою, ідеологією, традиціями, історичним або соціокультурним досвідом, ментально, релігійно тощо.
Виходячи з вищезазначеного, формулюємо робочу гіпотезу, яку маємо перевірити в даному дослідженні.
Метою дослідження є довести положення про те, що легітимна влада зацікавлена в забезпеченні індивідуальних та суспільних інтересів, тому що таким чином зміцнюється її авторитет та посилюється довіра населення. Якщо державна влада легітимна, то авторитет і довіра населення є найголовнішим фундаментом та умовою її стабільності. Отже влада зацікавлена забезпечувати індивідуальні інтереси населення. Мета конкретизується в дослідницьких завданнях:
1. Обґрунтувати теоретичні засади дослідження шляхом з’ясування діалектики становлення ідеї легітимної влади в історії філософії.
2. З’ясувати, як змінювалось розуміння понять «інтереси особи» та «інтереси суспільства» в історико-культурному та філософському вимірі.
3. Прослідкувати взаємовплив влади, суспільства та індивідів в процесі забезпечення інтересів особи і суспільства легітимною владою.
4. Дослідити проблему легітимності української влади як єдності інтересів особи і суспільства в сучасних умовах.
5. Дослідити специфіку легітимації влади в процесі забезпечення політичної стабільності сучасної України.
6. Визначити взаємодію моральних, ціннісних і правових засад легітимності державної влади та їх поєднання з інтересами особистості в сучасному українському суспільстві.
Об’єктом дослідження є філософсько-правовий феномен легітимності влади.
Предметом дослідження є взаємозв’язок між проблемою легітимністю влади та забезпеченням індивідуальних і суспільних інтересів населення.
В дослідженні використані філософські, загальнонаукові та загальнологічні методи дослідження. А саме:
• діалектичний метод використаний для з’ясування динаміки змін філософських уявлень щодо проблеми легітимності влади;
• компаративістський метод – для порівняння філософський концепцій влади окремих філософів, а також тенденцій, характерних для різних філософських шкіл, течій та напрямків;
• аналітичний метод – для більш глибокого розуміння проблеми легітимності влади як поєднання індивідуальних та суспільних інтересів;
• системний метод – для поєднання окремих результатів дослідження та формулювання узагальнених висновків.
Теоретичне та практичне значення. Робота є науково-теоретичним дослідженням, результати та висновки якого можуть бути застосовані в освітній та навчально-науковій діяльності в межах соціальної філософії, філософії права, соціологічних дослідженнях для поглиблення розуміння проблеми легітимності влади.
Дослідження складається з вступу, трьох розділів та висновків. Список використаних джерел налічує 75 позицій.
Ключові слова: влада, легітимність, особа, суспільство, індивідуальні інтереси, суспільні інтереси.
Зміст
ВСТУП …………………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. ПРОБЛЕМА ЛЕГІТИМНОСТІ ВЛАДИ В МЕЖАХ КЛАСИЧНОЇ СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКОЇ ПАРАДИГМИ ……………………………………7
1.1 Теоретико-методологічні аспекти дослідження проблеми легітимності влади в історико-філософському дискурсі …………………………………………...7
1.2 Тлумачення проблеми легітимності влади через єдність індивідуального та суспільного інтересів в некласичній філософії.…….…….....15
Висновки до 1 розділу …………………………………………………………...19
РОЗДІЛ 2. СУТНІСТЬ ПРОБЛЕМИ ЛЕГІТИМНОСТІ ВЛАДИ ЯК УЗГОДЖЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ТА СУСПІЛЬНОГО ІНТЕРЕСІВ В СУЧАСНОМУ СВІТІ…………………………………………………………………..21
2.1. Феномен правової держави як критерій легітимності влади: сучасний суспільно-філософський дискурс …………………………………………………….21
2.2 Особливості існування інституту влади, прояву індивідуальних і суспільних інтересів в умовах глобалізації ………………………………………....27
Висновки до 2 розділу …………………………………………………………...31
РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ЛЕГІТИМНОСТІ ПОЛІТИЧНОЇ ВЛАДИ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ……………………………………………………………………………...…33
3.1 Специфіка легітимації влади в процесі забезпечення політичної стабільності сучасної України………………………………………………………...33
3.2. Моральні, ціннісні та правові засади легітимності державної влади в поєднанні з інтересами особистості в сучасному українському суспільстві………………………………………………………………………….........49
Висновки до 3 розділу …………………………………………………………..61
ВИСНОВКИ …………………………………………………………………………….63
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………………………66
РОЗДІЛ 1. ПРОБЛЕМА ЛЕГІТИМНОСТІ ВЛАДИ В МЕЖАХ КЛАСИЧНОЇ СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКОЇ ПАРАДИГМИ ……………………………………7
1.1 Теоретико-методологічні аспекти дослідження проблеми легітимності влади в історико-філософському дискурсі …………………………………………...7
1.2 Тлумачення проблеми легітимності влади через єдність індивідуального та суспільного інтересів в некласичній філософії.…….…….....15
Висновки до 1 розділу …………………………………………………………...19
РОЗДІЛ 2. СУТНІСТЬ ПРОБЛЕМИ ЛЕГІТИМНОСТІ ВЛАДИ ЯК УЗГОДЖЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ТА СУСПІЛЬНОГО ІНТЕРЕСІВ В СУЧАСНОМУ СВІТІ…………………………………………………………………..21
2.1. Феномен правової держави як критерій легітимності влади: сучасний суспільно-філософський дискурс …………………………………………………….21
2.2 Особливості існування інституту влади, прояву індивідуальних і суспільних інтересів в умовах глобалізації ………………………………………....27
Висновки до 2 розділу …………………………………………………………...31
РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ЛЕГІТИМНОСТІ ПОЛІТИЧНОЇ ВЛАДИ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ……………………………………………………………………………...…33
3.1 Специфіка легітимації влади в процесі забезпечення політичної стабільності сучасної України………………………………………………………...33
3.2. Моральні, ціннісні та правові засади легітимності державної влади в поєднанні з інтересами особистості в сучасному українському суспільстві………………………………………………………………………….........49
Висновки до 3 розділу …………………………………………………………..61
ВИСНОВКИ …………………………………………………………………………….63
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………………………66
Покликання
1. Алексеева Т. А. Личность и политика в переходный период: проблемы легитимности власти / Т. Алексеева // Вопросы философии. – 1998. – № 7. – С. 58-65.
2. Арістотель. Політика / Арістотель // Пер. з давньогр. та передм. О. Кислюка. – К.: Основи, 2000. - 239 с.
3. Бекешкіна І. Довіра та оцінка діяльності як показники політичного успіху / І. Бекешкіна // Українське суспільство: моніторинг-2000. Інформаційно-аналітичні матеріали / За ред. В. М. Ворони, А. О. Ручки,- К.: Ін-т соціології НАН України, 2000. – С.141-151.
4. Вдовина Г.А. Розвиток філософії права в ХХ ст. (англо-саксонська традиція): автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.12 / Г.А. Вдовина; Нац. акад. внутр. справ України МВС України. – К., 2012. – 16 с.
5. Вікіпедія : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki
6. Войтов В.В. Соціально-філософський зміст правосвідомості: автореф. дис. канд. філос. наук / В.В. Войтов ; ЗНУ – Запоріжжя, 2017. – 18 с
7. Волинець В. В. Легітимність державної влади як основа її стабільності і демократизму / В. Волинець // «Демократія та право: проблеми взаємовпливу і взаємозалежності» (Київ, 26 жовтня 2007 р.) – Харків: «Право», 2008. – С.219 – 222.
8. Волинець В. В. Підтримання легітимності державної влади в контексті процесу раціоналізації політичного управління / В. Волинець // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького HAH України, 2008. – Випуск 40. – С. 663 – 672.
9. Волинець В. В. Політична участь як механізм легітимації державної влади / В. Волинець // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького HAH України, 2008. – Випуск 41. – С. 723 – 732.
10. Гаєк Ф.А. Конституція свободи / Ф, Гаєк /Пер.з англ. – Львів: Літопис, 2002. – 556 с.
11. Галушко К. Ю. Спенсер Герберт / К. Галушко // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії України НАН України. – К.: Наукова думка, 2012. – Т. 9
12. Гегель Г.В.Ф. Философия права / Г. Гегель /Под ред. Д.А.Керимова, В. С. Нерсесянца. – М.: Мысль, 1990. – 524 с.
13. Геллнер Э. Условия свободы. Гражданское общество и его исторические соперники / Геллнер Э. – М.: Ad Marginem, 1995. – С.184.
14. Гоббс Т. Левіафан, або Суть, будова і повноваження держави церковної та цивільної / Т. Гоббс. – К.: Дух і Літера, 2000. – 600 с.
15. Головаха Є. Суспільство, що трансформується. Досвід соціологічного моніторингу в Україні / Є Головаха. – К., 1997. – 156 с.
16. Головаха Є., Паніна Н. Пострадянська деінституціоналізація і становлення нових соціальних інститутів в українському суспільстві / Є Головаха // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – К., 2001. – №4. – С. 5 – 22.
17. Голосніченко Д. Легітимність влади державних органів та посадових осіб / Голосніченко Д // Вибори та демократія. – 2006. – № 4. – C. 58-62.
18. Громадянське суспільство: ідеологія і реальність. – К., 1997. – С. 6–7.
19. Гумплович Л. Основания социологии [Текст] / Людвиг Гумплович ; пер. с нем.; [под. ред. В. М. Гессена]. – М. : Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2010. – 368 с.
20. Доган М. Эрозия доверия в развитых демократиях / М. Доган // Мировая экономика и международные отношеня. – 1999.– № 5. – С. 85 – 93.
21. Донцов Дмитро. Дух нашої давнини / Д. Донцов. – Дрогобич: Відродження, 1991. – 245 с.
22. Жоль К. К. Философия и социология права: Учебное пособие: Навчальне видання / К. Жоль. – К.: Юринком Интер, 2010. – 480 c.
23. Забігайло В. К. Право и общество. Новые проблемы и методы буржуазного правоведения / В. Забігайло. – К.: Наук. думка, 1981. – С. 79.
24. Завершинский К. Ф. Доверие в политическом пространстве: истоки специфики европейских и российских контекстов / К. Завершинский// Принципы и практика политических исследований: Сборник материалов конференций и мероприятий, проведенных РАПН в 2001 году- М.: «Российская политическая энциклопедия», 2002, – С. 39 – 55.
25. Ильин М. В. Слова и смыслы. Опыт описания ключевых политических понятий / М. Ильин. – М.: «Российская политическая энциклопедия», 1997. – 432 с.
26. Истон Д. Категории системного анализа политики / Д. Истон // Антология мировой политической мысли : В 5 т. Т. ІІ: Зарубежная политическая мысль ХХ в. / Рук. проекта Г.Ю. Семигин и др. М.: Мысль, 1997. С. 629 – 642.
27. История политических и правових учений / Под ред. В. С .Нерсесянца. – М.: ИНФРА-М, 2006.
28. Кант И. Критика практического разума / И. Кант // Соч.: В 6 т. – М.: Мысль, 1964. – Т. 4. – 544 с.
29. Кант И. Основы метафизики нравственности / И. Кант // Соч.: В 6 т. – М.: Мысль, 1964. – Т. 4. – 544 с. – С.275.
30. Коваль О. Я. Легітимність державної влади: співвідношення правових і моральних аспектів реалізації : дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук : 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень / Оксана Ярославівна Коваль ; Міністерство внутрішніх справ України, Львівський державний університет внутрішніх справ. – Львів, 2018. – 230 с.
31. Ковальчук В. Проблема конституційності та легітимності публічної влади в умовах формування правової, демократичної держави: вітчизняний досвід / В. Ковальчук //Право України. – 2008. – № 6. – C. 35 – 40.
32. Ковальчук В. Проблема легітимності державної влади в контексті теорії народовладдя / В. Ковальчук //Вісник Академії правових наук України. – 2008. – № 2. – C. 232 – 243.
33. Кокорська О.І. Легітимність влади в суспільстві, що трансформується: теоретикометодологічні проблеми/ [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/naukma....
34. Колодій А. “Олігархи” й “олігархія”: зміст понять та українська політична дійсність /А. Колодій // НАУКМА. Політичні науки. – Вип. 19. – 2001. – С.31 – 35.
35. Конституція України: Закон від 28.06.1996 No254к/96-ВР. База даних «Законодавство України» / ВР України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL:http//zacon2.rada.gov.ua/laws/show
36. Леві-Строс К. // Філософський енциклопедичний словник / В.І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ: Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України: Абрис, 2002. – 742 с.
37. Липинський В. Листи до братів-хліборобів / В. Липинський // Історія філософії України: Хрестоматія. – К.: Либідь, 1993. – С. 456 – 465.
38. Ловелл Д. Доверие и политика в посткоммунистическом обществе / Д. Ловелл // Pro et Contra. – 2002 – Т. 7 – № 3 – С. 147 – 161.
39. Лосев А.Ф. Словарь античной философии / А. Лосев : Избр.ст. – М.: «Мир идей» АО АКРОН, 1995. – С.185 – 186.
40. Льовкіна О.Г. Відчуження людини у соціокультурному просторі: минуле і сучасність / О. Льовкіна : Монографія. – К.: Вид. ПАРАПАН, 2016. – 168 с.
41. Макеєв С. Десятирічна криза легітимності правлячих кіл / С. Макеєв. – Політична думка, – 2001. – № З – с. 5 – 9.
42. Манжола П. Взаємодія влади та громадян: практика легітимації інститутів влади у новітній історії України / П. Манжола //Стратегічні пріоритети. – 2007. – № 1. – C. 58 – 64.
43. Маркс К.. Тези про Фоєрбаха // Карл Маркс і Фрідріх Енґельс. Фоєрбах (з «Німецької ідеології»). — Харків-Київ, Державне видавництво України, 1930. – Стор. 52.
44. Маркс К., Енґельс Ф. Маніфест Комуністичної партії / К. Маркс, Ф. Енґельс // Твори. – Т. 4.
45. Мартинюк І. О. Криза довіри в сучасному українському суспільстві / І. Мартинюк // Українське суспільство: моніторинг – 2000. Інформаційно-аналітичні матеріали / За ред. В. М. Ворони, А. О. Ручки, К.: Ін-т соціології НАН України, 2000 – С. 191 – 195.
46. Милль Дж. О свободе / Дж. Милль // Наука и жизнь. – 1993. – № 11. – С. 10 –15; № 12. – С. 21—26.
47. Мироненко О. М. Холмс (Holmes) Олівер Венделл // Юридична енциклопедія: В 6-ти тт. – Т. 6: Т – Я. – К., 2004. – 768 с. – С. 337 – 338.
48. Міщенко М. Соціяльна напруженість у суспільстві / М. Міщенко // Розбудова держави – 1997 – № 10. – С. 43 – 51.
49. Мониторинг общественного мнения. Экономические и социальные перемены. Информация и анализ. ВЦИОМ. – 2002. –№ 6 (62). – 107с.
50. Нозик Р. Анархия, государство и утопия / Роберт Нозик ; пер. с англ. Б. Пинскера; под ред. Ю. Кузнецова и А. Куряева. — М.: ИРИСЭН, 2008. – 424 с.
51. Осипова Н. Ф., Розенфельд Ю. Н. Проблемы легитимности государственной власти / Н. Осипова, Ю. Розенфельд // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць. – Харків: Видавничий центр Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, 2003. – С. 51 – 54.
52. Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. – К.: Парламентське видавництво, 2011. – с. 35.
53. Політологія: лекційний курс і практикум [Текст] : навч. посіб. / Т. В. Гончарук, М. І. Гурик, І. С. Дмитрів [та ін.] ; за ред. Т.В. Гончарук.– Тернопіль: Астон, 2009.– 375 с.
54. Попова И. Социологический подход к исследованию легитимности и легитимации. К постановке проблемы / И. Попова // Социология : теория, методы, маркетинг. –2000. – №3. – С. 21 – 41.
55. Походження та сутність держави // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://osvita.ua/vnz/reports/gov_reg/18392/
56. Річард Т. Нова дата для Патріарха Фільмера / Т. Річард // Історичний журнал. – Вип. 29. – No 1. – с. 183–186.
57. Ролз Дж. Теорія справедливості / Дж. Ролз / Пер. з англ. О. Мокровольський. – К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. – 822 с.
58. Руссо Ж.-Ж. Про суспільну угоду, або принципи політичного права / Ж.-Ж. Руссо. – Переклад з французької та коментарі: О. Хома. – Київ: Port-Royal, 2001. – 349 с.
59. Степаненко В. Проблеми формування громадянського суспільства: інститути, практики, цінності / В. Степаненко / Українське суспільство: десять років незалежності. – К., 2001. – С. 174.
60. Тарасенко В. Куди переходить “перехідне” суспільство / В. Тарасенко // Віче. – 2001. – №5. – С.45 – 59.
61. Уайнреб Л. Отказ в правосудии [Текст] : уголовный процесс в США / Л. Л. Уайнреб. – М. : Юридическая литература, 1985. – 192 с.
62. Украинское общество: от выборов до выборов (Социологический мониторинг 1994, 1998, 2002). – К.: Институт социологии НАН Украины, 2002. – 104 с.
63. Харт Г. Л. А. Позитивизм и разграничение права и морали /Г. Л. А. Харт ; Пер с англ. В.В. Архипова; Под ред. И.В. Мироновой, Н.С. Лосева // Правоведение. – 2015. – № 5. – С. 104 – 136.
64. Харт Г.Л.А. Понятие права / Г. Л. А. Харт / Пер.с англ. – Харків, 2017. – 302 с.
65. Цокур Є. Г. Легітимність політичної влади в Україні у контексті революції гідності / Є. Г. Цокур // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 18 : Економіка і право. – 2014. – Вип. 25. – С. 153 –160.
66. Шаповаленко М. Посттоталітаризм, посткомунізм. Що далі? / М. Шаповаленко // На УКМА. Політичні науки. – Вип. 19. – 2001. – С.17 – 22.
67. Штанько В. І. Політологічний словник-довідник. / В. І. Штанько. – К. : Вид-во «Фірма «Інкос», Центр учбової літератури, 2007.
68. Энгельс Ф. Анти-Дюринг. Переворот в науке, произведенный господином Евгением Дюрингом [Текст] / Фридрих Энгельс. – М.: Политиздат, 1977. – 483 с.
69. Юридична енциклопедія: [у 6 т.] / ред. кол. Ю.С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. – К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. – Т. 4.
70. Юрій М.Ф. Політологія: Підручник / М.Ф. Юрій – К.: Дакор, КНТ. – 2006. – 416 с.
71. Evans G., Whitefields S. The Politics and Economics of Democratic Commitment: Support for Democracy in Transition Societies // British Journal of Political Science – 1995 – V. 25 – P. 485 – 514.
72. Hovenkamp H. Law and Economics in the United States: A Brief Historical Survey / H. Hovenkamp // Cambrige Journal of Economics. – 1995. – V. 19. — No. 2. – P. 331–352.
73. Miller W.L., White S., Heywood P. Values and Political Change in Postcommunist Europe. – London, 1998. – P. 2, 107 – 229.
74. Posner Richard А. (1998). «The Problematics of Moral and Legal Theory», 111. Harvard Law Review // https://chicagounbound.uchicago.edu/cgi/viewcont....
75. Rose W. Postcommunism and the Problem of Trust // Journal of Democracy – 1994, – V. 5. – № 3.
2. Арістотель. Політика / Арістотель // Пер. з давньогр. та передм. О. Кислюка. – К.: Основи, 2000. - 239 с.
3. Бекешкіна І. Довіра та оцінка діяльності як показники політичного успіху / І. Бекешкіна // Українське суспільство: моніторинг-2000. Інформаційно-аналітичні матеріали / За ред. В. М. Ворони, А. О. Ручки,- К.: Ін-т соціології НАН України, 2000. – С.141-151.
4. Вдовина Г.А. Розвиток філософії права в ХХ ст. (англо-саксонська традиція): автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.12 / Г.А. Вдовина; Нац. акад. внутр. справ України МВС України. – К., 2012. – 16 с.
5. Вікіпедія : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki
6. Войтов В.В. Соціально-філософський зміст правосвідомості: автореф. дис. канд. філос. наук / В.В. Войтов ; ЗНУ – Запоріжжя, 2017. – 18 с
7. Волинець В. В. Легітимність державної влади як основа її стабільності і демократизму / В. Волинець // «Демократія та право: проблеми взаємовпливу і взаємозалежності» (Київ, 26 жовтня 2007 р.) – Харків: «Право», 2008. – С.219 – 222.
8. Волинець В. В. Підтримання легітимності державної влади в контексті процесу раціоналізації політичного управління / В. Волинець // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького HAH України, 2008. – Випуск 40. – С. 663 – 672.
9. Волинець В. В. Політична участь як механізм легітимації державної влади / В. Волинець // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького HAH України, 2008. – Випуск 41. – С. 723 – 732.
10. Гаєк Ф.А. Конституція свободи / Ф, Гаєк /Пер.з англ. – Львів: Літопис, 2002. – 556 с.
11. Галушко К. Ю. Спенсер Герберт / К. Галушко // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії України НАН України. – К.: Наукова думка, 2012. – Т. 9
12. Гегель Г.В.Ф. Философия права / Г. Гегель /Под ред. Д.А.Керимова, В. С. Нерсесянца. – М.: Мысль, 1990. – 524 с.
13. Геллнер Э. Условия свободы. Гражданское общество и его исторические соперники / Геллнер Э. – М.: Ad Marginem, 1995. – С.184.
14. Гоббс Т. Левіафан, або Суть, будова і повноваження держави церковної та цивільної / Т. Гоббс. – К.: Дух і Літера, 2000. – 600 с.
15. Головаха Є. Суспільство, що трансформується. Досвід соціологічного моніторингу в Україні / Є Головаха. – К., 1997. – 156 с.
16. Головаха Є., Паніна Н. Пострадянська деінституціоналізація і становлення нових соціальних інститутів в українському суспільстві / Є Головаха // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – К., 2001. – №4. – С. 5 – 22.
17. Голосніченко Д. Легітимність влади державних органів та посадових осіб / Голосніченко Д // Вибори та демократія. – 2006. – № 4. – C. 58-62.
18. Громадянське суспільство: ідеологія і реальність. – К., 1997. – С. 6–7.
19. Гумплович Л. Основания социологии [Текст] / Людвиг Гумплович ; пер. с нем.; [под. ред. В. М. Гессена]. – М. : Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2010. – 368 с.
20. Доган М. Эрозия доверия в развитых демократиях / М. Доган // Мировая экономика и международные отношеня. – 1999.– № 5. – С. 85 – 93.
21. Донцов Дмитро. Дух нашої давнини / Д. Донцов. – Дрогобич: Відродження, 1991. – 245 с.
22. Жоль К. К. Философия и социология права: Учебное пособие: Навчальне видання / К. Жоль. – К.: Юринком Интер, 2010. – 480 c.
23. Забігайло В. К. Право и общество. Новые проблемы и методы буржуазного правоведения / В. Забігайло. – К.: Наук. думка, 1981. – С. 79.
24. Завершинский К. Ф. Доверие в политическом пространстве: истоки специфики европейских и российских контекстов / К. Завершинский// Принципы и практика политических исследований: Сборник материалов конференций и мероприятий, проведенных РАПН в 2001 году- М.: «Российская политическая энциклопедия», 2002, – С. 39 – 55.
25. Ильин М. В. Слова и смыслы. Опыт описания ключевых политических понятий / М. Ильин. – М.: «Российская политическая энциклопедия», 1997. – 432 с.
26. Истон Д. Категории системного анализа политики / Д. Истон // Антология мировой политической мысли : В 5 т. Т. ІІ: Зарубежная политическая мысль ХХ в. / Рук. проекта Г.Ю. Семигин и др. М.: Мысль, 1997. С. 629 – 642.
27. История политических и правових учений / Под ред. В. С .Нерсесянца. – М.: ИНФРА-М, 2006.
28. Кант И. Критика практического разума / И. Кант // Соч.: В 6 т. – М.: Мысль, 1964. – Т. 4. – 544 с.
29. Кант И. Основы метафизики нравственности / И. Кант // Соч.: В 6 т. – М.: Мысль, 1964. – Т. 4. – 544 с. – С.275.
30. Коваль О. Я. Легітимність державної влади: співвідношення правових і моральних аспектів реалізації : дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук : 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень / Оксана Ярославівна Коваль ; Міністерство внутрішніх справ України, Львівський державний університет внутрішніх справ. – Львів, 2018. – 230 с.
31. Ковальчук В. Проблема конституційності та легітимності публічної влади в умовах формування правової, демократичної держави: вітчизняний досвід / В. Ковальчук //Право України. – 2008. – № 6. – C. 35 – 40.
32. Ковальчук В. Проблема легітимності державної влади в контексті теорії народовладдя / В. Ковальчук //Вісник Академії правових наук України. – 2008. – № 2. – C. 232 – 243.
33. Кокорська О.І. Легітимність влади в суспільстві, що трансформується: теоретикометодологічні проблеми/ [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/naukma....
34. Колодій А. “Олігархи” й “олігархія”: зміст понять та українська політична дійсність /А. Колодій // НАУКМА. Політичні науки. – Вип. 19. – 2001. – С.31 – 35.
35. Конституція України: Закон від 28.06.1996 No254к/96-ВР. База даних «Законодавство України» / ВР України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL:http//zacon2.rada.gov.ua/laws/show
36. Леві-Строс К. // Філософський енциклопедичний словник / В.І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ: Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України: Абрис, 2002. – 742 с.
37. Липинський В. Листи до братів-хліборобів / В. Липинський // Історія філософії України: Хрестоматія. – К.: Либідь, 1993. – С. 456 – 465.
38. Ловелл Д. Доверие и политика в посткоммунистическом обществе / Д. Ловелл // Pro et Contra. – 2002 – Т. 7 – № 3 – С. 147 – 161.
39. Лосев А.Ф. Словарь античной философии / А. Лосев : Избр.ст. – М.: «Мир идей» АО АКРОН, 1995. – С.185 – 186.
40. Льовкіна О.Г. Відчуження людини у соціокультурному просторі: минуле і сучасність / О. Льовкіна : Монографія. – К.: Вид. ПАРАПАН, 2016. – 168 с.
41. Макеєв С. Десятирічна криза легітимності правлячих кіл / С. Макеєв. – Політична думка, – 2001. – № З – с. 5 – 9.
42. Манжола П. Взаємодія влади та громадян: практика легітимації інститутів влади у новітній історії України / П. Манжола //Стратегічні пріоритети. – 2007. – № 1. – C. 58 – 64.
43. Маркс К.. Тези про Фоєрбаха // Карл Маркс і Фрідріх Енґельс. Фоєрбах (з «Німецької ідеології»). — Харків-Київ, Державне видавництво України, 1930. – Стор. 52.
44. Маркс К., Енґельс Ф. Маніфест Комуністичної партії / К. Маркс, Ф. Енґельс // Твори. – Т. 4.
45. Мартинюк І. О. Криза довіри в сучасному українському суспільстві / І. Мартинюк // Українське суспільство: моніторинг – 2000. Інформаційно-аналітичні матеріали / За ред. В. М. Ворони, А. О. Ручки, К.: Ін-т соціології НАН України, 2000 – С. 191 – 195.
46. Милль Дж. О свободе / Дж. Милль // Наука и жизнь. – 1993. – № 11. – С. 10 –15; № 12. – С. 21—26.
47. Мироненко О. М. Холмс (Holmes) Олівер Венделл // Юридична енциклопедія: В 6-ти тт. – Т. 6: Т – Я. – К., 2004. – 768 с. – С. 337 – 338.
48. Міщенко М. Соціяльна напруженість у суспільстві / М. Міщенко // Розбудова держави – 1997 – № 10. – С. 43 – 51.
49. Мониторинг общественного мнения. Экономические и социальные перемены. Информация и анализ. ВЦИОМ. – 2002. –№ 6 (62). – 107с.
50. Нозик Р. Анархия, государство и утопия / Роберт Нозик ; пер. с англ. Б. Пинскера; под ред. Ю. Кузнецова и А. Куряева. — М.: ИРИСЭН, 2008. – 424 с.
51. Осипова Н. Ф., Розенфельд Ю. Н. Проблемы легитимности государственной власти / Н. Осипова, Ю. Розенфельд // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць. – Харків: Видавничий центр Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, 2003. – С. 51 – 54.
52. Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. – К.: Парламентське видавництво, 2011. – с. 35.
53. Політологія: лекційний курс і практикум [Текст] : навч. посіб. / Т. В. Гончарук, М. І. Гурик, І. С. Дмитрів [та ін.] ; за ред. Т.В. Гончарук.– Тернопіль: Астон, 2009.– 375 с.
54. Попова И. Социологический подход к исследованию легитимности и легитимации. К постановке проблемы / И. Попова // Социология : теория, методы, маркетинг. –2000. – №3. – С. 21 – 41.
55. Походження та сутність держави // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://osvita.ua/vnz/reports/gov_reg/18392/
56. Річард Т. Нова дата для Патріарха Фільмера / Т. Річард // Історичний журнал. – Вип. 29. – No 1. – с. 183–186.
57. Ролз Дж. Теорія справедливості / Дж. Ролз / Пер. з англ. О. Мокровольський. – К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. – 822 с.
58. Руссо Ж.-Ж. Про суспільну угоду, або принципи політичного права / Ж.-Ж. Руссо. – Переклад з французької та коментарі: О. Хома. – Київ: Port-Royal, 2001. – 349 с.
59. Степаненко В. Проблеми формування громадянського суспільства: інститути, практики, цінності / В. Степаненко / Українське суспільство: десять років незалежності. – К., 2001. – С. 174.
60. Тарасенко В. Куди переходить “перехідне” суспільство / В. Тарасенко // Віче. – 2001. – №5. – С.45 – 59.
61. Уайнреб Л. Отказ в правосудии [Текст] : уголовный процесс в США / Л. Л. Уайнреб. – М. : Юридическая литература, 1985. – 192 с.
62. Украинское общество: от выборов до выборов (Социологический мониторинг 1994, 1998, 2002). – К.: Институт социологии НАН Украины, 2002. – 104 с.
63. Харт Г. Л. А. Позитивизм и разграничение права и морали /Г. Л. А. Харт ; Пер с англ. В.В. Архипова; Под ред. И.В. Мироновой, Н.С. Лосева // Правоведение. – 2015. – № 5. – С. 104 – 136.
64. Харт Г.Л.А. Понятие права / Г. Л. А. Харт / Пер.с англ. – Харків, 2017. – 302 с.
65. Цокур Є. Г. Легітимність політичної влади в Україні у контексті революції гідності / Є. Г. Цокур // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 18 : Економіка і право. – 2014. – Вип. 25. – С. 153 –160.
66. Шаповаленко М. Посттоталітаризм, посткомунізм. Що далі? / М. Шаповаленко // На УКМА. Політичні науки. – Вип. 19. – 2001. – С.17 – 22.
67. Штанько В. І. Політологічний словник-довідник. / В. І. Штанько. – К. : Вид-во «Фірма «Інкос», Центр учбової літератури, 2007.
68. Энгельс Ф. Анти-Дюринг. Переворот в науке, произведенный господином Евгением Дюрингом [Текст] / Фридрих Энгельс. – М.: Политиздат, 1977. – 483 с.
69. Юридична енциклопедія: [у 6 т.] / ред. кол. Ю.С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. – К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. – Т. 4.
70. Юрій М.Ф. Політологія: Підручник / М.Ф. Юрій – К.: Дакор, КНТ. – 2006. – 416 с.
71. Evans G., Whitefields S. The Politics and Economics of Democratic Commitment: Support for Democracy in Transition Societies // British Journal of Political Science – 1995 – V. 25 – P. 485 – 514.
72. Hovenkamp H. Law and Economics in the United States: A Brief Historical Survey / H. Hovenkamp // Cambrige Journal of Economics. – 1995. – V. 19. — No. 2. – P. 331–352.
73. Miller W.L., White S., Heywood P. Values and Political Change in Postcommunist Europe. – London, 1998. – P. 2, 107 – 229.
74. Posner Richard А. (1998). «The Problematics of Moral and Legal Theory», 111. Harvard Law Review // https://chicagounbound.uchicago.edu/cgi/viewcont....
75. Rose W. Postcommunism and the Problem of Trust // Journal of Democracy – 1994, – V. 5. – № 3.